Повсякденне життя та суспільні стереотипи в ранньомодерних агіографічних пам’ятках (на прикладі "Патерикону" 1635 р.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Повсякденне життя та суспільні стереотипи в ранньомодерних агіографічних пам'ятках (на прикладі "Патерикону" 1635 р.)

Сінкевич Наталія

Культурно-історична роль житійних текстів, в яких знаходив відображення широкий спектр питань політичного, суспільного та догматичного характеру, була вже неодноразово доведена і показана на прикладі аналізу візантійських та західнохристиянських житій. Серед іншого дослідники звертали увагу на те, що агіографія є важливим джерелом до вивчення історії повсякдення, ментальних уявлень та поширених у певному суспільному середовищі стереотипів. Сьогодні під цим кутом зору ми спробуємо розглянути агіографічну пам'ятку київського походження -- «Патерикон» 1635 р. авторства Мстиславського й Оршанського єпископа Сильвестра Косова. культурний агіографічний стереотип повсякденний

Аналізований твір є польськомовним переказом житій києво-печерських святих, які були доповнені додатками історичного та полемічного змісту. Таким чином, можемо охарактеризувати «Патерикон» як різножанровий за змістом текст, вивчення якого цікавить сучасного історика як з точки зору відображення актуальних для першої половини XVII ст. проблем, так і з огляду на формування, трансляції та інтерпретації агіографічної, історіотворчої та полемічної традицій. Основною і найбільшою частиною у пам'ятці є, без сумніву, агіографічна.

Житійна частина «Патерикону» Сильвестра Косова не є оригінальним твором, а переробкою вже існуючого тексту Києво-Печерського патерика Другої Касіянівської редакції. Однак з точки зору сучасних агіографічнихдосліджень, копіювання, редагування і реструктуризація агіографічних текстів настільки ж важливі, як і створення нових. У будь-якій переробці житій не могли не позначитися світоглядні погляди автора та людей його епохи, відобразитися реалії життя тогочасних Церкви та суспільства.

Дослідники вже неодноразово відзначали, що важливою особливістю «Патерикону» була модернізація інформації Другої Касіянівської редакції шляхом приведення її у відповідність до норм і стереотипів сучасного Косову суспільства. Адже у читача твору, поруч із усвідомленням давності (а отже авторитетності) описуваних подій, мало виникати почуття близькості і моральної актуальності прочитаного до його власного життя і повсякдення. Окрім того, деякі побутові деталі Другої Касіянівської редакції були б уже незрозумілі або ж видавалися невірогідними для людини XVII ст. Тому Косов, у цілому близько слідуючи тексту «Патерика», все ж таки вносить у текст низку побутових деталей, змін і акцентів у подачі інформації. Поглянемо на основні напрямки і найяскравіші приклади цих редакторських втручань.

Передусім, повністю оновленою є соціальна термінологія старого патерикового тексту. Наприклад, слово «бояри», яке дуже часто фігурує у тексті Другої Касіянівської редакції, перекладається Косовим тогочасними термінами для позначення представників нобілітету: «дворянини», «шляхта» або ж «пани». Це ж стосується термінів на позначення духовних осіб -- Косов уникає таких слів як, наприклад, «протостратор» та «єпарх» і використовує тільки сучасні йому терміни. Малознані у тогочасному польському суспільстві церковні чини пояснені поширеними термінами католицького походження (наприклад, «параеклезіар» пояснюється як «закристіарій» тощо). Опис суспільних взаємовідносин у «Пате- риконі» також суттєво модернізований. Так, у творі з'являється поняття контракту, «трибуналу», в якості популярної грошової одиниці фігурує талер тощо. Із тогочасними суспільними нормами узгоджений вік досягнення повноліття героїв патерикової повісті (18 років замість 15 у випадку з юнаком Захарією, 18 замість 17 у випадку зі святим Нестором11).Очевидно, що побутові деталі києво-печерських житій визначаються, передусім, вимогами агіографічного жанру. Однак завдяки постійному протиставленню монашої аскези і світських розкошів до «Патерикону» потрапив опис життя тогочасних вельмож. Його проявами були, зокрема, спання на м'яких матрацах, вставання опівдні та споживання вишуканих тогочасних страв: «паштети дорогі і страви, приправлені різноманітними коренями».

Оскільки багато чудес патерикової розповіді стосується зцілень від хвороб, у творі знайшли відображення і лікарські практики. Новими у порівнянні з протографом виглядають намацування пульсу, приготування трав'яних настоянок та рецептів. «Патерикон» яскраво продемонстрував, що основними авторитетами у лікарській справі для Косова і його читача були античні автори Гіпократ та Гален творами яких активно послуговувалися в добу Відродження і раннього Нового часу. «Осучасненими» порівняно зі старим патериковим текстом були у «Патериконі» і прояви хвороби: параліч замість прокази, пухлини і короста замість струпів тощо. Натомість, ті «медичні» деталі, які мали бути незрозумілі читачеві XVII ст., Косов опускає або трансформує. Так, припущення лікаря-вірменина про те, що зілля святого Агапіта походить із Александрії , Косов замінює на загальне твердження про далекі країни тощо.

Завдяки опису послушань, які виконувала печерська братія, у тексті відобразився опис деяких ремесел. Розповідаючи, як святий Спиридон пік хліб, Косов додає деталі про сіяння муки і надавання форми тісту; говорячи про сад, який насадив святий Миколай Святоша, він зазначає, що там були нащеплені дерева і посіяні корисні трави тощо.

Окрім низки побутових деталей до тексту «Патерикону» потрапили деякі стереотипи сучасного Косову суспільства. Зокрема, широко знайшли відображення у творі антиєврейські «фобії». Косов, перемальовуючи зі старого патерикового тексту негативний образ жида, підкреслює, що євреї розіп'яли Христа, і додає до опису їх поведінки насміхання з християнської віри . Матеріальне покарання локальної громади євреїв за глузування над християнами у житії св. Євстратія, яке описане у протографі, Косов розширює до цілковитого вигнання євреїв з Грецької держави.

Добре знаними для тогочасного суспільства патериковими топосами були розповіді про полон, в який потрапили києво-печерські отці. Адже татарський полон у XVII ст. був загрозою практично для всіх суспільних станів. Косов додає до патерикових розповідей низку сучасних йому деталей про викуп із полону, зокрема розповідає про узгодження ціни за полоненого .

Осучаснені порівняно з протографом і прояви вченості. Її основою тепер є вміння читати. Якщо текст Другої Касіянівської редакції неуцтво святого Спиридона ілюстрував як бяше нівежа словом, Косов подає його як невміючого читати. Вчитися можна і треба у дитинстві -- те, що святому Спиридону вдалося здобути вченість у дорослому віці, вважається проявом чуда, підкреслює Косов .

Загалом, можемо констатувати, що у польськомовній редакції Києво- Печерського патерика 1635 р. відобразилася низка побутових деталей та суспільних стереотипів першої половини XVII ст. Попри те, що редакторські вставки і зміни є несуттєвими на перший погляд, вони у своїй сукупності дозволяють зробити певні узагальнення і, що найважливіше, демонструють нові перспективи для дослідження оригінальних та відредагованих агіографічних наративів.

Размещено на Allbest.ru