Музей "Судацька фортеця" у складі національного заповідника "Софія Київська"

Размещено на http://www.allbest.ru/

«МУЗЕЙ “СУДАЦЬКА ФОРТЕЦЯ”» У СКЛАДІ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА «СОФІЯ КИЇВСЬКА»

Сердюк Олена (м. Київ)

Тимошенко Марія (м. Київ)

Молодший науковий співробітник Національного заповідника «Софія Київська»

У статті розглянуто функціонування «Музею “Судацька фортеця”» у складі Національного заповідника «Софія Київська» з моменту його офіційного приєднання у 1958 р. і до теперішнього часу, розкрито основні напрями досліджень (археологічних, архітектурно-реставраційних та пам 'яткоохо- ронних), що провадилися на базі музею, охарактеризовано сучасний стан пам'ятки як об'єкта культурної спадщини та визначено перспективи подальшого розвитку, зокрема в аспекті міжнародної співпраці.

Ключові слова: Національний заповідник «Софія Київська», «Музей “Судацька фортеця”», археологічні дослідження, підводна археологія, пам'ят коохоронні дослідження, архітектурно-реставраційні дослідження, ЮНЕСКО.

музей судацька фортеця заповідник

Понад 1800 років нараховує місто Судак, що у Південно-Східному Криму. Впродовж цього тривалого відтинку часу народи й епохи змінювали одне одного, простуючи в небуття, а давні стіни височіють й досі над морським небокраєм. Анонімний автор, який жив в цьому місті у 1296 р., записав на полях церковної книги коротких Житій (синаксаря) такий текст: «Побудована фортеця Сугдеї в 5720 [212] р., і минуло від заснування Сугдеї донині, тобто до 6804 [1296] р., 1084 роки». 212 р. прийнято за умовну дату заснування міста, а залишки синхронні писемній даті асоціюють з дозорною вежею на кордоні Боспорького царства і володінь Херсону, контрольованих Римом¹.

Формування дійсно середньовічного міста почалося у другій половині VII-VIII ст. Вигідне географічне розташування Сугдеї, яка мала зручну корабельну гавань, сприяло швидкому освоєнню місцевості. Місто перебуває під стійким впливом Візантії, а після падіння Імперії в 1204 р. колишні ромейські володіння у південній Тавриці, а також Сугдея потрапляють під юрисдикцію грецької Трапезундської імперії, розташованої на північно-східному узбережжі Малої Азії. У 1239 р. монгольські війська хана Батия після походу на північноросійські землі підкорили собі Кримський півострів, зокрема і Сугдею. Після реставрації Візантії у 1261 р. та підписання Німфейської угоди між візантійським імператором Михайлом VIII Палеологом та генуезцями останні одержали монопольне право на вільну торгівлю в акваторії Чорного моря. Остаточне утвердження лігурійців в місті припадає на період 1365-1475 рр. Саме ці 110 років генуезької історії найбільш наочно представлені у збереженій та відновленій архітектурі Судацької фортеці.

Місія збереження та популяризації культурної спадщини, що покладена на Національний заповідник «Софія Київська» є пріоритетом у реалізації своїх функцій у відношенні до «Музею “Судацька фортеця”» - унікального комплексу пам'яток ТТТ-ХУТТТ ст.

Приєднання Криму до УРСР у 1954 р. розпочинає новий етап у дослідженні та охороні середньовічної фортеці в м. Судаку, що в якості Музею «Генуезька фортеця» стає філією Державного архітектурно-історичного заповідника «Софійський музей». Прохання прийняти цю пам'ятку в своє відання висловлене у листі заступника міністра культури СРСР В. Пахомова до Міністра культури УРСР Р.В. Бабійчука від 12 грудня 1956 р.² Проте справа передачі дещо загальмувалась і була оформлена, в основному, влітку 1958 року³. Згідно з актом передачі, пам'ятка «Генуезька фортеця» передавалася Академії будівництва і архітектури УРСР станом на 1 липня 1958 р. з 2 штатними одиницями, спорудами та службовим 1-поверховим приміщенням без балансової вартості⁴. Дослідниця післявоєнного періоду історії заповідника окремо підкреслює заслугу Миколи Йосиповича Кресального у справі підпорядкування «Генуезької фортеці» в м. Судак відповідній за своїм профілем установі. Директор Софійського музею з офіційним листом до Президента АбіА УРСР, дійсного члена Академії будівництва і архітектури СРСР та УРСР А. Комара з проханням запровадження в штаті заповідника посади помічника директора спеціально для майбутньої філії⁵.

М. Й. Кресальний ретельно й відповідально підійшов до справи приєднання нової філії. Він самостійно, під час двотижневого відрядження знайомиться зі станом справ і документацією музею в Судаку. Було очевидним, що пам'ятка вимагала негайних заходів по ремонту споруд і впорядкуванню охоронної зони, зокрема встановленню межових знаків, відсутність яких призвела до часткової забудови території, організації сміттєзвалища на його території, а в окремих випадках було допущено руйнування частин пам'ятки місцевими жителями з метою здобуття будматеріалів. На думку директора Софійського заповідника, потрібно було розробити тематику робіт по вивченню Генуезької фортеці, створити експозицію, організувати платний вхід та консультації для відвідувачів у літній період, але насамперед збільшити асигнування виходячи з невідкладних потреб для ремонту і реставрації занедбаних історичних споруд. На першочергові роботи по благоустрою території в Судаку зі спецрахунків Софійського заповідника виділено 50 тис. крб. вже у 2-му півріччі 1958 р.⁶

З 1962 року музей було відкрито для відвідувачів, сама ж пам'ятка стає об'єктом активного вивчення археологів, істориків та архітекторів. Вже з середини 1960-х рр. колективом інституту Укрпроектреставрація під керівництвом Є.І. Лопушинської розпочато архітектурні дослідження залишків фортеці. На цій основі, відповідно до затвердженої Держбудом УРСР генеральної програми реставрації впродовж наступних 25 років зреалізовано масштабний проект, що поєднував у собі заходи музеєфікації та реставрації руїн, часткової реконструкції елементів оборонних споруд. Характерно, що реставрувалися не окремо взяті об'єкти, а комплекс фортеці в цілому. Задум передбачав відновлення цілісності комплексу укріплень та характерних рис архітектури генуезького часу⁷. До слова, амбітні проекти київських реставраторів були вдало зреалізовані у багатьох пам'ятках на території Криму, в містах: Феодосія, Ялта, Бахчисарай, Євпаторія, Старий Крим, Алупка, Керч. Вони послужили збереженню цих об'єктів та заклали основу до розвитку інфраструктури культурного туризму на цих теренах⁸.

Початок масштабних реставраційних робіт та активне курортне будівництво передбачало проведення попередніх археологічних досліджень. Ці роботи провадилися Судацьким загоном Північно-Кримської експедиції Кримського відділення Інституту археології НАН України на замовлення Софійського заповідника⁹. Впродовж 1969-1976 рр. ними керував Михайло Антонович Фронджуло. Зокрема, досліджено «храм з аркадою», деякі ділянки навколо храму та об' єкти в районі головних воріт, в портовому районі та на території посаду середньовічного міста¹⁰. З 1977 р. археологічні роботи на території Судацької фортеці очолює д.і.н. І.А. Баранов. Дослідження сконцентровані в зоні комплексу Головних міських воріт, барбакану та споруди поблизу них - т. зв. «будинку з каміном». У 1981-1985 рр. дослідження «великими площами» дозволили відкрити споруду католицького собору Пресвятої Богородиці, що в самому центрі городища, міську забудову у т. зв. кварталі I на ділянці куртини XV (XIX за старою нумерацією) та на ділянках куртин Х і ХІ (XIV, XV за старою нумерацією). У ході їх вивчення отримано матеріали в широкому хронологічному діапазоні від III ст. до XVIII ст. і важливі дані стосовно періодизації фортифікаційних споруд Сугдеї¹¹. У 1992 р. у центральній частині території фортеці досліджено фундаменти великої мечеті XVII ст. Аджу-Бей. Археологічні роботи на інших ділянках мали епізодичний, передреставраційний характер. Зокрема, обстежено переважну більшість башт зовнішньої фортифікаційної смуги. Окремим напрямом діяльності експедиції стали охоронні роботи в найближчих околицях городища.

У 2002-2010 рр. розкопки середньовічної Сугдеї проводила Судацька археологічна експедиція Національного заповідника «Софія Київська» під керівництвом В.В. Майка та О.В. Джанова. Головним завданням цих досліджень було вивчення об'єктів міської інфраструктури та житлової забудови з метою їх подальшого експонування. Початково роботи зосереджено на території цитаделі фортеці, яка потрапляла під потужний антропогенний вплив у період туристичного сезону. В подальшому археологічні розкопки велись у Портовому районі. Вони стали безпосереднім продовженням досліджень М.А. Фронджуло (1960-ті рр.). Водночас із планомірним дослідженням міста, особливу увагу було приділено охоронним та рятівним дослідженням. Зокрема, розкопано великий кочівницький могильник на посаді міста, некрополь храму св. Параскеви та інші об'єкти¹².

Відповідно до Договору про наукове співробітництво між Національним заповідником «Софія Київська» та Кримським відділенням Інституту сходознавства НАН України у 2004-2005 рр. розкопки середньовічної Сугдеї проводила археологічна експедиція під керівництвом д.і.н. В.Г. Тура (КФ ІА НАНУ)¹³. У 2010-2013 рр. відповідно до Договору про наукове співробітництво між Національним заповідником «Софія Київська» та Державним Ермітажем (РФ) розкопки провадилися спільними зусиллями Судацької археологічної експедиції Національного заповідника «Софія Київська» та південно-східної археологічної експедиції Державного Ермітажу під керівництвом В.Д. Гукіна. З 2013 р. відповідно до Договору про наукове співробітництво між Національним заповідником «Софія Київська» та Кримським філіалом Інституту археології НАН України до досліджень середньовічного міста приєдналася Південнобережна експедиція КФ ІА НАНУ під керівництвом д.і.н. В.В. Майка. Щорічно (з 2002 р.) на базі Судацької експедиції проходять археологічну практику студенти історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

На окрему увагу заслуговують підводні археологічні дослідження безпосередньо в гавані та в найближчих, пов' язаних з діяльністю середньовічного порту, акваторіях, що були розпочаті в кінці 1950-х рр. У 1975 р. було проведено перші цілеспрямовані підводно-археологічні дослідження в акваторії бухти Тиха (урочище Димітракі), що входила до інфраструктури Сугдейського порту, а з 1980-х років робота підводно-археологічного загону у складі Судацької археологічної експедиції набула регулярного характеру (керівник д.і.н. Баранов І.А., підйом знахідок Кузьмінов В.В.). Найбільший масштаб мали охоронні роботи організовані спільною експедицією Інституту археології НАН України і Берлінського вільного університету (Німеччина) під керівництвом В.В. Булгакова та В.І. Булгакової. У ході досліджень було виявлено залишки причальних стоянок, встановлено їх зв'язок з наземними оборонними спорудами, зібрано значну колекцію дрібних свинцевих виробів та кілька сотень печаток-молівдулів. У 2004-2007 рр. підводні розвідкові роботи в Судацькій бухті проводилися під керівництвом О.М. Фарбея за участі Центру Підводних археологічних досліджень КНУ (керівник к.і.н. Зеленко С.М.). Колекція предметів, що походить з досліджень Сугдейської гавані є унікальною для південно-східного Криму, вона засвідчує безперервність діяльності причальних стоянок у період ІІІ-ХУТТ ст., характеризує різноманітні сфери життя середньовічного міста та безпосередньо унаочнює ті операції, що відбувалися, власне, в порту¹⁴.

В кінці 2013 р. заповідником розроблено Комплексну програму археологічних досліджень та музеєфікації об'єктів археологічної спадщини на території Судацької фортеці, у рамках якої вперше створено археологічну карту фортеці («Комплексна програма археологічних досліджень та музеєфікації об'єктів археологічної спадщини на території Національного заповідника «Софія Київська» в м. Судак АР Крим (відділ «Музей “Судацька фортеця”»). В лютому 2014 року Програма була розглянута і схвалена Науково-методичною радою з питань культурної спадщини Міністерства культури України. Слід зауважити, що до цього часу археологічні роботи здійснювалися за відсутності перспективних програм досліджень, що сприяло їх безсистемності і не відповідало вимогам часу. Запровадження належного рівня організації має на меті систематизувати археологічні дослідження в межах Судацької фортеці та її охоронної зони, музеєфікувати відкриті археологами у попередні роки об'єкти, що перебувають в аварійному стані та ліквідувати занедбані котловани старих розкопів¹⁵.

Безсистемною слід визнати роботу відділу «Судацька фортеця» з археологічними колекціями. З грубими порушеннями відбувалося оформлення польових матеріалів і колекційних списів, а передача їх до фондів Національного Заповідника «Софія Київська» і прийняття на державний облік відбувалося несвоєчасно. Так, станом до початку 2013 року на державному обліку перебувало лише 6764 предмети, не облікованими при цьому лишалися 10384 одиниць зберігання з археологічних матеріалів розкопок Судацької фортеці за 1965-2012 рр. Зусиллями заповідника у період 2013-2014 рр. обліковано 9251 предмет, в т. ч.: взято на державний облік 1596 предметів, що зберігаються у фондах НЗ «Софія Київська», взято на тимчасове зберігання у відділі «Музей “Судацька фортеця”» 7655 предметів. Готові для приймання на тимчасове зберігання 240 предметів. У ході роботи з фондами музею «Судацька фортеця» виявлено відсутність шести колекцій 19992005 рр. і предметів з підводних досліджень 2006 р. у кількості 655 одиниць. Робота з прийняття на державний облік продовжується. Археологічні матеріали з розкопок є основою постійної експозиції музею «Судацька фортеця» оформленої у приміщенні т. зв. храму «з аркадою» (620 предметів), складовою постійної експозиції Софійського музею та активно залучаються до тимчасових виставок, як на базі заповідника «Софія Київська», так і місцевих кримських музеїв, зокрема Історичного музею м. Судак. У 2014 р. колекція предметів з Судака представлена у контексті християнізації Русі в рамках оновленої постійнодіючої експозиції «Храм. Місто. Держава» у трапезній Софійського собору.

Наукова діяльність є неодмінною складовою роботи Національного заповідника «Софія Київська». Результати археологічних досліджень та артефакти, що походять з досліджень Судацької фортеці слугували як для окремих наукових розвідок - статей, так і для дисертаційних досліджень, монографій¹⁶. Раз на два роки, починаючи з 2002 року, на базі відділу «Музею “Судацька фортеця”» заповідником проводиться міжнародна наукова конференція «Причорномор'я, Крим, Русь в історії та культурі». Її матеріали публікуються в рамках серійного видання «Сугдейский сборник». Наразі світ побачило п'ять випусків серії: у 2004, 2005, 2008, 2010 та 2012 рр. Станом на сьогоднішній день до друку підготовлено шосту збірку статей.

Одним з найбільш актуальних напрямків пам'яткоохоронної діяльності заповідника є розробка і затвердження зон охорони, оскільки територія «Музей “Судацька фортеця”» перебуває в курортній зоні, що характеризується інтенсивним процесом перетворення навколишнього (міського) середовища. Числені факти порушення режиму охоронної зони пам'ятки були фіксовані одразу після прийому «Генуезької фортеці» на баланс Софійського заповідника комісією з представників пам' яткоохоронних організацій в м. Судак¹⁷. Відповідно до нагальних потреб, у червні 1969 року під керівництвом Є.І. Лопушинської було розроблено «Схему охранной зоны и зоны регулирования застройки заповедника Генуэзская крепость в поселке Судак Крымской области» з метою охорони історичного оточення фортеці. У 1979 році рішенням Кримського облвиконкому «Схему» уточнено і доповнено, зокрема, до охоронюваної зони фортеці включено територію посадів і могильників середньовічного міста. На підтримку означених зон охорони, у 1980 р. Інститутом КиївНДІТІ було розроблено «Наукові рекомендації до опорного плану м. Судака. 1986 р. до документу внесено коригуючі поправки і запропоновано «Схему охоронного зонування м. Судак», що була використана при розробці генерального плану міста і оцінці архітектруних проектів (щоправда не затверджена в якості пам'яткохоронного документу)¹⁸. Важливим результатом здійсненої нині роботи і багаторічних досліджень, що їй передували, стало визначення території пам' ятки представлене охоронним зонуванням м. Судака, розроблене на базі УкрНДІпроектрестав- рація (керівник проекту Водзинський Є.Є.), відповідно до позицій якого визначено сім етапів історичного та планувального розвитку Судака¹⁹. Характерною рисою архітектурного комплексу споруд Судацької фортеці є нерозривний зв'язок її архітектури з природнім середовищем. Поєднання природніх якостей і пропорцій коралового рифу - Фортечної гори з майстерністю людського генія знайшло визначення у дефініції «культурного ландшафту»²⁰.

Заходи зі створення охоронної зони і збереження комплексу в його історичних формах, у якості визначальної домінанти пейзажу Судацької долини і невід' ємного елементу морської панорами узагальнено і приведено у відповідність до діючого законодавства. Наприкінці 2012 року заповідником була розроблена та подана для внесення до Державного реєстру нерухомих пам' яток України облікова документація на всі пам' ятки Су- дацької фортеці. Відповідно до наказу Міністерства культури України від 21.12.2012 р. № 1566 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України було занесено 35 пам'яток комплексу споруд Судацької фортеці за категорією місцевого значення, 26 пам'яток комплексу рекомендовано для занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією національного значення²¹.

Важливим завданням, що стоїть перед Національним заповідником «Софія Київська» є моніторинг за станом об'єктів. По завершенні реставраційних робіт за проектом Є.І. Лопушинської (1994 р.), документація на проведення комплексної реставрації і благоустрою території комплексу Судацької фортеці не розроблялась. За останнє десятиріччя на території Судацької фортеці комплексні ремонтно-реставраційні роботи не проводились, лише в 2007 і 2009 роках були проведені реставраційні роботи на двох об'єктах (храм 12 апостолів та храм Параскеви). А вже у листопаді 2011 року виникла аварійна ситуація на ділянках Консульського замку (вивал частини стіни та кутовий вивал куртини 7 з баштовим виступом). У 2012 році було розроблено і погоджено робочий проект «Протиаварійне укріплення ділянок Консульського замку (Куртина 7 з баштовим виступом (охоронний № 99а/28)) Судацької фортеці в м. Судак АР Крим». В 2013 році вперше за останні 20 років заповідником виконано роботи щодо протиаварійного укріплення ділянок Консульського замку. Об'єкт здано в експлуатацію²². В тому ж 2013 році розроблено «Програму консерваційно-реставраційних робіт комплексу споруд Судацької фортеці. Попередні роботи», якою для 62 об' єктів фортеці визначено стан та види ремонтно-реставраційних робіт, в т. ч. для 17 об'єктів визначено протиаварійні роботи. В лютому 2014 року Програма була розглянута і схвалена Науково-методичною радою Міністерства культури України.

Значущим вектором на сучасному етапі розвитку музею стала міжнародна співпраця. Фортеця Судак була включена до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від України у 2007 році під назвою «Комплекс пам'яток Судацької фортеці УІ-ХУІ ст.». У 2009 р. отримано грант ЮНЕСКО на суму 52360 грн. призначений для підготовки номінаційного досьє, щоправда, згодом з' ясовано, що зазначені кошти використано не за призначенням і робота по розробці номінаційного досьє фактично не проводилась. У 2010 році пам'ятку представлено в якості елементу серійної транснаціональної номінації «Торгові пости та укріплення на Генуезьких торгових шляхах від Середземного до Чорного моря». Перспективу саме такого формату підтримала експертна група під час ряду консультативних зустрічей в Україні в рамках проекту Європейського союзу «Визначення шляхів сприяння збереженню та розвитку культурної спадщини Криму» (травень-жовтень 2011 року). Координатором підготовки номінаційного досьє від України визначено Національний заповідник «Софія Київська», на базі якого робота над номінаційним досьє ведеться з вересня 2012 року. Зокрема, 30 вересня 2012 року в м. Феодосія організовано міжнародну конференцію, присвячену проблемам конкретної номінації. Серед її учасників: заступник Генерального директора ЮНЕСКО з питань культури Франческо Бандарін, директор Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Андрій Вінграновський, генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська» Олена Сердюк, представники Міністерства культури і туризму Турецької Республіки, Італійської Республіки, Міністерства закордонних справ України та інші. За результатами проведеної конференції було створено робочу групу, з метою координації процесу підготовки номінації та розробки необхідної пам'яткоохоронної документації на кожен з об'єктів номінації, вирішення питання щодо презентації об'єктів номінації експертам ЮНЕСКО²³.

Станом на сьогодні розроблено програму реставрації об' єктів, здійснено їх паспортизацію, налагоджено співпрацю з міжнародними партнерами по номінації (офіційними представниками та науковою спільнотою Італії та Туреччини). На вересень 2014 року Національним заповідником «Софія Київська» на базі музею «Судацька фортеця» заплановано проведення семінару присвяченого питанням розробки планів управління та практичним аспектам підготовки номінаційних досьє для об'єктів, що номінуються на включення до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Виноски

¹ Джанов А.В. Сугдея в ІІІ-УТІ вв. // Сугдейский сборник. - Вып. І. - К.; Судак, 2004. - С. 45-74.

² Лист заступника міністра культури СРСР В. Пахомова до міністра культури УРСР Р.В. Бабійчука з проханням прийняти «Генуезьку фортецю» у своє відання, як помилково не передану при передачі Кримської області до складу УРСР. 12 грудня 1956 р. (Див.: Преловська І.М. Нові архівні документи про приєднання Генуезької фортеці до Державного архітектурно-історичного заповідника «Софійський музей» у 1956-1958 рр. // Сугдейский сборник. - Вып. ІУ. - К.; Судак, 2010. - С. 477).

³ Преловська І.М. Приєднання Судацької фортеці до Софійського державного заповідника при Й.М. Кресальному // Сугдейский сборник. - Вып. ІІІ. - К.; Судак, 2008. - С. 191-194.

⁴ Наказ від 22 травня 1958 р. за № 354 міністра культури СРСР Н. Михайлова про передачу «Генуезької фортеці» в с. Судак Кримської області у відання Академії будівництва і архітектури УРСР; Акт про передачу історико-архітектурної пам'ятки «Генуезька фортеця» від Державного історичного музею (м. Москва РРФСР) Державному архітектурно-історичному заповіднику «Софійський музей» Академії будівництва і архітектури УРСР. 15 червня 1958 р. (Див.: Преловська І.М. Нові архівні документи про приєднання Генуезької фортеці до Державного архітектурно-історичного заповідника «Софійський музей» у 1956-1958 рр. - С. 483-484, 486-488).

⁵ Преловська І.М. Приєднання Судацької фортеці до Софійського державного заповідника при Й.М. Кресальному. - С. 192-193.

⁶ Там само.

⁷ Лопушинская Е.И. Крепость в Судаке. - К., 1991.

⁸ Педь Г.С., Рейтер М.І. Проекти реставрації кримських пам'яток Є.І. Лопушин- ської // Сугдейский сборник. - Вып. ІІІ. - С. 515-518.

⁹ Джанов А.В. Судакская крепость. Двести лет исследований // Скржинская Е.И. Судакская крепость. История - Археология - Эпиграфика. - К.; Судак; СПб., 2006. - С. 327-330.

¹⁰ Фронджуло М.А. Работа Судакского отряда // АО 1971 г. - М., 1972. - С. 384; Его же. Раскопки в Судаке // АО 1972 г. - М., 1973. - С. 341-342; Его же. Раскопки Судакского отряда // АО 1973 г. - М., 1974. - С. 354-355; Его же. Раскопки в Судаке // Феодальная Таврика. - К., 1974. - С. 139-50; Его же. Отчет о работе Судакского отряда Северо-Крымской экспедиции ИА АН УССР в 1975-1976 годах // Сугдейский сборник. - Вып. ГУ. - С. 574-592.

¹¹ Баранов И.А. Главные ворота средневековой Солдайи // Архитектурно-археологические иследования в Крыму. - К., 1988. - С. 81-97; Его же. Периодизация оборонительных сооружений Судакской крепости // Северное Причерноморье и Поволжье во взаимоотношениях востока и запада в ХІІ-ХУІ вв. - Ростов-на-Дону, 1989. - С. 46-62 и др.; Джанов А.В. Судакская крепость. Двести лет исследований. - С. 230.

¹² Джанов А.В. Судакская крепость. Двести лет исследований. - С. 231.

¹³ Тур В.Г. Археологические исследования Судакской крепости // Сугдейский сборник. - Вып. II. - К.; Судак, 2005. - С. 546-554.

¹⁴ Тимошенко М. Підводні археологічні дослідження акваторії Судацької бухти // Пам'ятки України: Спецвипуск (2014 р., передано до друку).

¹⁵ Джанов О.В., Патрушев С.А. Археологічні дослідження Судацької фортеці: історія та перспективи // Пам'ятки України: Спецвипуск (2014 р., передано до друку).

¹⁶ Баранов И.А. Таврика в составе Хазарского каганата: Автореф. ... дисс. докт. ист. наук. - К., 1994. - 40 с.; Майко В.В. Етнокультурні зв'язки Криму з Подніпров'ям і Північним Кавказом у УІІ-Х ст.: Автореф. дис. ... канд. іст. наук. - К., 1998. - 24 с.; Скржинская Е.Ч. Судакская крепость. История - Археология - Эпиграфика. - 379 с.; Майко В.В. Средневековые некрополи Судакской долины. - К., 2007. - 273 с.; Майко В.В. Восточный Крым во второй половине Х-ХГГ вв. - К., 2014. - 467 с.

¹⁷ Преловська І.М. Нові архівні документи про приєднання Генуезької фортеці до Державного архітектурно-історичного заповідника «Софійський музей» у 1956-1958 рр. - С. 473.

¹⁸ Водзинский Е.Е. Становление и развитие охраны Судакской крепости // Сугдейский сборник. - Вып. У. - К.; Судак, 2005. - С. 439-442.

¹⁹ Водзинський Є.Є. Охоронне зонування Судака // Вісник Інституту «УкрНДГпро- ектреставрація». - № 7-8. - 2013. - С. 81-95.

²⁰ Водзинский Е.Е., Тыманович Е.В. Охрана исторической и природной среды Генуэзской крепости в Судаке // Праці науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень. - Вип. 2. - К., 2006. - С. 275-298.

²¹ Зливкова О.О. Облік пам'яток Судацької фортеці // Пам'ятки України: Спецвипуск (2014 р., передано до друку).

²² Апостолова-Сосса Л.О. Реставрація комплексу Судацької фортеці: минуле й сучасне // Пам'ятки України: Спецвипуск (2014 р., передано до друку).

²³ Буюклі М., Тимошенко М. Концепція серійної транснаціональної номінації: «Торговельні пости та фортифікації на генуезьких торговельних шляхах від Середземномор'я до Чорного моря» // Пам'ятки України: Спецвипуск (2014 р., передано до друку).

Размещено на Allbest.ru