Філософський та соціокультурний аналіз проблем розвитку НТР в проектній діяльності дизайнерів одягу ХХ-ХХІ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Філософський та соціокультурний аналіз проблем розвитку НТР в проектній діяльності дизайнерів одягу ХХ-ХХІ століття

Дерман Л. М.

Дається аналіз і досліджуються філософські та соціокультурні проблеми розвитку НТР в контексті проектної діяльності дизайнерів одягу XX--XXI століття. В роботі надається аналіз соціальним функціям моди в просторі масової культури XX--XXI століття. Розглядається взаємодія моди, екологічного дизайну з НТР.

Ключові слова: мода, НТР, світогляд, соціокультурне життя, екологічний дизайн, екологія культури, стиль.

Завдання, що ставилися перед дизайнерами XXI століття, під впливом технічного прогресу, значно змінилися, що призвело до глобальних змін у сфері дизайну й моди. Сутність питання, що підіймається у даній статті, знаходиться на перетині термінологічних дефініцій декількох галузей науки, культури, що мають як теоретичний так і практичний характер, зокрема, філософія, історія, соціологія, дизайн, інноваційні технології, що і зумовило звернення до робіт автори яких вели дослідження у різних сферах наукового та соціокультурного життя.

Методологічну основу дослідження складають роботи: І.Андрєєвої, О.Гомілко, В.Зомбарта, Камінськой, І.Канта, М.Килошенко, Л.Когана, Ю.Легенького, М.Мерцалової, Н.Страхова, К.Юнга тощо. Ці напрацювання мають як науковий, так і оглядовий характер. Важливе місце в історії моди та дизайну зайняли роботи В.Зомбарта, який тлумачить всі явища моди однією спільною рисою - комерційними інтересами підприємців.

Вивчення досліджень сучасних авторів, що спеціалізуються на аналізі того або іншого аспекту моди та дизайну, дало змогу виокремити деякі відносно самостійні напрями її аналізу. Наприклад, економічний підхід, над цим питанням працювали: С. Анічкина, Архипова, Н.Фролова тощо. Серед різних функцій моди дослідники виділяють як предмет спеціального аналізу її економічну роль, вивчають вплив і використання моди, дизайну в економічній сфері життєдіяльності суспільства.

Зокрема, комунікативний підхід, над цим питання працювали: В.Борев, А.Коваленко, Л.Петров. Тут мода розглядають як об'єкт та специфічний засіб масової комунікації.

Теоретичною основою роботи стали і напрацювання вітчизняних і зарубіжних авторів, що сформували базисні поняття теорії і історії культури, До них відносяться філософські та естетичні праці Г. Блумера, Ж.Бодріяра, Г.Зіммеля, В.Зомбарта, Ю.Лотмана, І.Мерло-Понти, І.Канта, Х.Ортеги-і-гассета, Д.Річардсона, Г.Спенсера тощо. А також, праці по теорії і історії моди І.Бандури, Р.Барта, Л.Орлової, Л.Харченкова тощо.

Історія розвитку людства, зокрема, ХХ-ХХІ століття свідчить про те, що важливі зміни в економічній, культурній, соціальній і суспільно-політичній сфері життя відбувалися за умов науково-технічної революції.

Будь-які зміни у сфері матеріального виробництва викликані науково-експериментальною діяльністю зумовлюють зміни у соціально-політичному, філософсько-світоглядному житті людей. Такі зміни не завжди бувають очевидними, й часом їх наслідки спрогнозувати досить важко.

В XX столітті відбувалися суттєві зміни в різних сферах суспільного життя: змінювалася політична система, економіка, змінювалися культурні цінності тощо. Наприклад, змінилися поведінка й уподобання людини у сфері побуту, міжособового спілкування, що визначається не лише елементами духовної культури, але і таким важливим явищем, як мода [7].

Мода - це явище, що становить значний пласт культури. Мода грає важливу роль у визначенні форм соціальної поведінки, манері одягатися, стає засобом вираження ідеалів різних шарів суспільства тощо. У XX-XXI столітті зміна напрямів і тенденцій в моді, охоплює практично всі сфери життя й верстви населення. Подібні трансформації відображають процеси, які стосуються суспільного життя, філософсько-світоглядних процесів, зокрема, характеризуються розвитком НТР та пов' язаними з цим новими можливостями в промисловому виробництві одягу. На цьому етапі завданням дизайну в одязі є не лише захисна функція, а і реалізація світоглядних, загальнолюдських, морально-естетичних норм і принципів. Мода виступає знаком, символом, що забезпечують включення індивіда в ту або іншу форму спілкування, верству населення тощо [11].

Сьогодні науково-технічна революція розвивається насамперед як технологічна, тобто, ведучими в ній є новітні технології, проте, велике значення мають і філософсько-світоглядні проблеми, що з цим пов'язані. Філософсько-світоглядна орієнтація людини - осмислення нею своєї ролі й місця у суспільстві та на планеті загалом, розуміння відповідальності за свої вчинки, за правильний вибір напрямку власної діяльності тощо. Тут чи не найголовніша роль належить філософії, яка спонукає до критично-рефлексійної роботи, інтелектуальних роздумів над цінностями людського буття, над призначенням людини, над раціональністю її дій, мораллю, відношенням до світу тощо.

Ідейним підґрунтям сучасної філософії є загальнолюдські пріоритети і цінності. Сьогодні світоглядні уявлення і переконання молодого покоління формуються у контексті переоцінки нашого історичного минулого, НТР, розмаїття думок, поглядів на різні аспекти суспільного життя тощо. За таких умов, аби не розгубитися у розмаїтті сучасних суспільних, наукових, мистецьких, політичних, економічних процесів необхідна духовна вісь, якою стає філософсько- світоглядна культура. Адже, філософія практично повсякчас сприймає недосконалість світу повсякденної реальності, суспільних відносин, знищує сталі стереотипи, знаходиться у пошуку гармонії людини зі світом. Філософія у своїй світоглядно-науковій іпостасі є невід'ємним елементом культури, науки, духовного та інтелектуального життя, й створює світоглядні орієнтири, відіграє роль генератора нових наукових ідей, вчень, теорій тощо [2; 8].

Характерною рисою останніх років можна вважати НТР - це своєрідне освоєння принципово нових, раніше не використовуваних енергоносіїв, матеріалів, технологій тощо. На НТР покладаються багато надій у вирішенні глобальних проблем, що стоять перед людством, таких як: екологія, зменшення сировинних запасів різного походження, перенаселення планети, голод, виживання Homo Sapience, як біологічного вигляду тощо. Сама по собі НТР не може бути поганою або хорошою, це тільки суб'єктивне розуміння людей. Проте, НТР незважаючи на її потужний розвиток ефективність, дає тільки базу для розвитку людства, й від того, як застосовуватимуться нові знання, технології й винаходи, залежить яким чином на людство вплине НТР.

Отож, розглянемо протиріччя, що виникають разом із НТР, її позитивні та негативні сторони. Наприклад, витіснення більшої частини населення з активної сфери діяльності, що призводить до безробіття, не активного способу життя тощо. НТР може забезпечити людину всім необхідним, але поруч із тим позбавити її стимул- реакції до розвитку, досягнення нового і зробити її безпорадною. Утім, не зважаючи на негативні сторони, НТР спрямована на покращання життя людей. Це і розширення горизонтів пізнання, і глобальні мережі, й інфраструктура, й покращення умов життя, і можливість духовного зростання, і гуманізація пізнання, і незалежність від зовнішніх факторів тощо.

Термін технологія має ряд смислових навантажень: він використовується в промисловості, науці, мистецтві, дизайні та інших сферах. Загалом, це може тлумачитися і як культурне поняття, що пов'язане з мисленням і діяльністю людини. НТР продукує “високі технології", які зазвичай ґрунтуються на новітніх досягненнях фундаментальних наук і взаємодіють з іншими, тобто, відбувається інтеграція низки природничих, математичних, технічних знань та практик тощо. І якщо раніше між собою взаємодіяли тільки близькі по суті науки, то нині спостерігається взаємодія наук і галузей, що далекі один від одного. Таким чином, відбувається посилене взаємопроникнення й взаємозв'язок наукових дисциплін, що тягне за собою формування міждисциплінарних наук та галузей [12].

В дизайні одягу, наприклад, вперше створюється технологія принципово нового способу обробки виробів: променеві, хімічні тощо. Ці способи у десятки разів підвищують продуктивність праці, підіймають ефективність використання і збереження ресурсів тощо.НТР не тільки вирішує наукові завдання, але і ставить перед нами нові завдання. Наприклад, застосування “штучного інтелекту”, що активно використовується в дизайні, зокрема, у моделюванні одягу; з'являються розумні тканини, одяг -трансформер тощо. У наш час багато фантастичних припущень і вигадок, зокрема, і теоретичних досліджень пов'язаних із появою “розумного одягу зі “штучним інтелектом” одержали практичне втілення і застосування. Не тільки науковці, але і філософи значною мірою активізували пошук найбільш раціонального і адекватного аналізу та опису подій, що пов' язані із філософсько-світоглядними проблемами сучасного етапу НТР в контексті діяльності дизайнерів одягу XX-XXI століття, і разом із тим, протиріч щодо суб'єктивного, об'єктивного й ефективного передбачення подій майбутнього, зокрема, заходів, що унеможливили б колапс людства тощо [5; 12].

Нині, аби відповідати часові й сучасним тенденціям дизайнери повинні надихатися і звертаються не тільки до суто філософських, політичних чи економічних питань, але й до фундаментальних досягнень провідних наукових поприщ - високих інформаційних технологій, генної інженерії, біотехнологій, нанотехнологій, нових технологій переробки та утилізації різних матеріалів, тканин тощо. Усі ці сфери, нині набувають великого значення у сучасному дизайні; це і поява “розумних тканин”, що регулюють температуру тіла, лікують, змінюють форми, колір тощо. Це і еко-дизайн- нова, провідна течія, практично революційний крок у дизайні. Сьогодні, еко-тренд в одязі посів місце в сегменті luxury [13].

Характерною особливістю НТР є виникнення кризових ситуацій в попередній системі виробництва, як наслідок становище, в якому всі можливості “високих технологій” виявляються не актуальними, застарілими. Відповідна ситуація і в дизайні одягу. Історія костюма нараховує стільки ж віків скільки й історія людства, тому, вигадати щось принципово нове практично неможливо. За таких умов у експериментальному дизайні починають застосовуватися “розумні” тканини. Вони комфортніші ніж шкіра, - гріють в мороз, охолоджують у спеку, змінюють розміри залежно від температури. Яскравий тому приклад- сорочка, до складу тканини якої входить нікель, титан і нейлон, подібний сировинний має специфічну характеристику, що дістала назву- “пам'ять форми”. Разом із підняттям температури навколишнього середовища або температури тіла, рукава сорочки за секунди підіймаються від зап'ястя до ліктя, а з падінням температури довжина рукава повертається у свою форму, тобто, відновлюється. технічна революція дизайнер одяг

Зокрема, така сорочка не зминається, і за будь-яких умов повертає власну первісну форму за 30 хвилин. На сьогодні, у світі існує близько 200 подібних сорочок, усі вони мають сірий колір. Проте, собівартість подібних виробів, ще занадто дорога, кожна така річ коштує 3750 $, тож запускати у масове виробництво цей продукт ризиковано [14].

Інша розробка - жакет, який зігріває людину, незалежно від навколишньої температури. Цей винахід одержав назву “Абсолютний нуль”. У цій моделі використовується унікальна речовина аерогель. Представники компанії CorpoNove підкреслюють, що на 99,8% цей матеріал складається з повітря, і є найлегшим у світі. Принцип дії цієї тканини достатньо простий - повітряний прошарок слугує ізолятором [14; 15].

Поміж найбільш екзотичних hi-tech моделей можна відзначити жакет-телевізор. Дизайнер Стефан Фітч - автор цієї моделі запропонував шкіряний жакет, в спину якого вмонтований монітор. На думку Фітча, конструкція буде актуальною і користуватиметься популярністю у комівояжерів і рекламних агентів, що працюють на вулицях, зокрема, цей виріб може скласти конкуренцію будь-якій іншій “вуличній рекламі”.

Разом з тим, можна прослідкувати парадокс. Цікаво, що чим більше модернізуються тканини і конструкції одягу, тим більшого попиту набувають натуральні тканини: льон, бавовна, шерсть тощо. Проте, незважаючи на це дизайнери одягу готові до моди на високотехнологічні матеріали. Такі модернові моделі вже представлені у компаній-виробників провідних брендів, наприклад, HugoBoss, Renй Lezard, BrooksBrothers, L.L. Bean і Marks&Spencer. Ще ніколи НТР і високі технології не мали такого впливу на високу моду [5].

Соціологічні опитування показують, що сучасні покупці із задоволенням готові купувати одяг із високотехнологічних матеріалів. Наприклад, за даними аналітичної компанії NPD Group, минулого року 58% американців і 33% американок купували одяг з використанням пилонепроникних матеріалів. Приблизно кожен четвертий придбав моделі з водонепроникною тканиною, а 37% - із захистом від бруду. Торік, у США було продано чоловічого одягу на 55 млрд. доларів, 8,8 млрд. доларів з них - це одяг із різними поліпшеними технологічними рішеннями, ця цифра на 16% більше, аніж в 2000 р. Серед жіночого одягу (ринок $105 млрд.) доля одягу з технологічними новинками значно менша - всього 2%. На думку аналітиків, ця цифра може геометрично зрости протягом п'яти років. Вони стверджують, що нові технології до 2012 р. захоплять близько 50% ринку чоловічого одягу, а до 2013-2015 рр. - половину жіночого ринку [14;15].

Дизайн - це одне з найбільш поширених і найшвидше реагуючих на будь-які зміни в суспільно- політичному житті явищ. Мода та дизайн розглядаються з різних позицій вже декілька століть, зокрема і в філософсько-світоглядній проблематиці, але з розвитком НТР, це питання ставиться дедалі гостріше й є досить актуальним. Наприклад, нещодавно у Токіо відбувся показ мод, де моделі представили колекцію светрів і плащів із вшитими або вбудованими у одяг програвачами у форматі MP-3, що умикаються натисненням кнопки, яка розташована на рукаві або кишені.

Зокрема, цікавим проектом була колекція представлена із риб'ячої шкіри. Залежно від якості та технології обробки, риб'яча шкіра може бути м'якою, як замша, і твердою і прозорою, як пластик.

Технічний прогрес прискорює мінливість моди, і нині вже кожен незначний проміжок часу викарбовується в пам'яті своєрідними характерними рисами. Адже, якщо раніше, ще до XIX століття мода відрізнялася періодами, епохами, то сучасний дизайн, відраховує не століття, а - роки, місяці, сучасні модні тенденції створюються на сезон [16].

Комунікативна функція - обмін інформацією, мода виступає як соціальний знак, символ авторитету, престижу тощо. Інтеракційна функція - це своєрідний засіб узгодження дій, спосіб взаємодії. Мода в цьому випадку орієнтує суспільство на визнаних лідерів, світських осіб, об'єднує відповідно до певного способу життя і поведінки, стимулює цікавість до новинок. Компенсаторна функція задовольняє потреби, виступаючи як індикатор і регулятор соціальних потреб. Психологічна функція моди, в сучасному суспільстві часом навіть дещо важливіша за інформаційну. Адже, психологічні віяння, світогляд, впливають на людей, що відповідно зумовлює вибір товару, вимоги до нього, уподобання тощо. Наприклад, нав'язливість реклами викликає бажане для виробників ставлення до їх виробів, новацій, технологій тощо. Західні економісти і філософи визнали, що людина під впливом реклами сприймає як власні потреби, так і переймає ті, що нав'язані їй. Як приклад, за твердженням Веркора і Коронеля в романі “Квота, або прибічники достатку”, людина обмежена у своїх потребах, але відносно тих речей, що існують. Таким чином, людство винаходить потреби, в тих чи інших речах. Адже, тоді постає питання, чи була така нагальна потреба, наприклад, у водонепроникній сорочці, чи білизні з антибактеріальним ефектом, чи одягом виготовленим із вторинної сировини. Сьогодні це актуально, особливо, коли говорити про еко-дизайн [11; 12].

Екологічний дизайн - парадигма бачення сучасних планетарних реалій, коли екологічні питання набувають актуальності вже в одязі. Екологічний дизайн є узагальнюючою номінативною ознакою, яка так чи інакше пов'язана з модою.Світогляд, який формується в культурі як екологічний рух, заслуговує значної уваги. Нині, таке специфічне світосприйняття стає домінантним філософським баченням тих трансформацій, які йдуть на зміну ХХ століття. Сьогоднішні еко-мода в се активніше просувається у маси. Міжнародні періодичні журнали “Vogue”, IntemationalTextile”, “Elle”, “Shape” все частіше звертаються до екологічної проблематики. Аналіз останніх публікацій підтверджує те, що еко-дизайн має великий вплив на соціокультурне життя. З одного боку, ідеологічно - екологічний бум нині набуває великих обертів в дизайні одягу, в культурі, пов'язаний з двома тенденціями. Перша - намагається підняти етнокультуру, сказати, що планета - це наш дім, друга тенденція - це ситуація, коли одяг вже стає невід'ємною частиною людини, й в цих умовах виникає одна культурна пластика. Основою екологічного дизайну є одяг виготовлений із застосуванням новітніх технологій, із застосуванням натуральних, екологічно безпечних матеріалів, які не шкодять здоров' ю та легко підлягають утилізації [5; 6].

Отож, характерною рисою останніх років є НТР, що має значний вплив на соціокультурне життя людей, їх світогляд тощо. Філософи сучасності активізували пошук найбільш доцільного і адекватного аналізу явищ і протиріч НТР, які пов'язані із філософсько-світоглядними проблемами та діяльністю дизайнерів одягу XX-XXI століття.

Для прогресу НТР і філософсько-світоглядної проблематика, що з цим пов'язана характерне комплексне поєднання революційних і еволюційних змін, перетворень. Багато висунутих нині теорій і концепцій, щодо розвитку і впливу НТР, пояснюють глибинні зміни в економічній і соціальній структурах. Філософсько-соціальні проблеми, що спричинені НТР пов'язані з: універсальністю і всеосяжністю НТП, що поширюється на усі галузі і сфери людської діяльності, динамікою розвитку науково-технічних перетворень: скороченням часу між відкриттям і впровадженням у виробництво, постійним за старінням і оновленням тощо, зростанням наукоємного виробництва, економічним використанням сировини і трудових ресурсів тощо.

Філософсько-світоглядна орієнтація людини насамперед направлена на осмислення нею свого місця і ролі в суспільстві та на планеті, а також, розуміння відповідальності за свої вчинки, за правильний вибір напрямку власної діяльності тощо.

Аби йти в ногу із часом і відповідати сучасним тенденціям, дизайнери повинні надихатися і звертатися не тільки до суто філософських, політичних чи економічних питань, але й до фундаментальних досягнень провідних наукових поприщ - високих інформаційних технологій, генної інженерії, біотехнологій, нанотехнологій, нових технологій переробки та утилізації різних матеріалів, тканин тощо, адже, усі ці сфери, нині набувають великого значення у сучасному дизайні.

Список використаних джерел

1. Гомілко О. Метафізика тілесності: концепт тіла у філософському дискурсі / Ольга Гомілко. - К.: Наукова думка, 2001. - 338 [2] с.

2. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии. В 2 т./Э.Гуссерль. - М.: Академический проект, 2009. - Т.1. - 289 с.

3. Дзеконьская-Козловская А. Женская мода ХХ века / А.Дзеконьская-Козловская:пер. с. пол. - М.: Наука, 1987. - 344 с.

4. Легенький Ю.Г. Дизайн: культурологія та естетика / Ю.Г. Легенький. - К., 2000. - 412 с.

5. Легенький Ю.Г. Философия моды ХХ столетия /Ю.Г. Легенький. - К., 2003. - 417 с.

6. Легенький Ю.Г., Ткаченко Л.П. Система моды: культурология, эстетика / Легенький Ю.Г., Ткаченко Л.П. - К.:

Легпромбытиздат, 1991. - 416 с.

7. Лотман Ю.М. Культура и взрыв/ Ю.М. Лотман. - М.: Гнозис: Прогресс, 1992. - 272 с.

8. Мерло-Понти М. Феноменология восприятия / М.Мерло- Понти. - Спб.: Ювента; Наука, 1999. - 603 с.

9. Стриженова Т. Из истории советского костюма / Т.Стриженова. - М.: Советский художник, 1972. - 340 с.

10. Юнг К.Г. Сознание и бессознательное/ Ю.К. Юнг. - М.: Академический проект, 2007. - 188 с.

11. Исаев В.Д. Человек в пространстве цивилизации и культуры / В.Д. Исаев. - Луганск: Світлиця, 2000. - 188 с.

12. Козловський П. Постмодерна культура: суспільно-

культурні наслідки технічногорозвитку. Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями: хрестоматія/ П.Козловський. - К.: Ваклер, 1996. - 236 с.

13. Хесле В. Философия и экология / В.Хесле. - М.: Наука, 1993. - 287 с.

14. Байдаров Э.У. Влияние глобализации на культуру и

ценности человека [Электронный ресурс]: Credo New

Теоретический философский журнал/ Байдаров Э.У. -

Режимдоступа: http: //www.orenburg.ru

15. Гелебар К. Проект “Экологически безопасная мода” [Электронный ресурс] / К. Гелебар. - Режим доступа :

http://www.proobraz.ru/

16. Еллюль Ж. Техніка, або виклик століття. Сучасна зарубіжна соціальна філософія: хрестоматія / Ж.Еллюль. - К.: Либідь, 1996. - 396 с.

Размещено на Allbest.ru