Книжкові виставки-ярмарки у контексті міжнародного культурного обміну
Пропаганда культурного надбання за кордоном - пріоритетний напрям зовнішньополітичної діяльності. Інструменти культурного обміну. Книжкові виставки і ярмарки як дієвий засіб і місце культурного обміну - потужний чинник міжнародної культурної співпраці.
Рубрика | Культура и искусство |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.07.2017 |
Размер файла | 23,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Книжкові виставки-ярмарки у контексті міжнародного культурного обміну
Тетяна Микитин
Анотація
Пропаганда культурного надбання за кордоном - пріоритетний напрям зовнішньополітичної діяльності. Дієвим засобом і місцем культурного обміну є книжкові виставки і ярмарки, які за умови послідовної державної підтримки, активної участі суб'єктів книжкового ринку й ефективних програм можуть стати потужим чинником міжнародної культурної співпраці.
Ключові слова: книжкові виставки і ярмарки, культурний обмін, книжковий ринок, експозиція, культурна програма, нормативно-правова база, інструментарій.
Міжнародна репутація держави визначається не лише її політичною вагою і економічними ресурсами, але й духовно-культурним потенціалом. Поряд із політикою і економікою культура розглядається як невід'ємна й повноцінна частина стратегії поведінки великих і малих країн на міжнародній арені, а пропаганда культурного надбання за кордоном є одним із пріоритетних напрямів їхньої зовнішньої діяльності. Із використанням культури як об'єкта і засобу досягнення основних цілей міжнародної політики держави, створення її сприятливого іміджу, популяризації культури й мови пов'язана окрема галузь дипломатичної діяльності - культурна дипломатія Дипломатическая служба : учебное пособие / Под ред. Ю. В. Дубинина, В. М. Матвеева и др. - Москва: МГИМО(У), РОССПЭН, 2002. - С. 353..
У сучасному арсеналі проектів і програм, які реалізуються у сфері культури, основне місце займають такі масштабні заходи, як дні культури країни й окремих регіонів, міжнародні фестивалі мистецтв, художні виставки, театральні й кінофестивалі та інші. Усе частіше, особливо в останні десятиріччя, використовується виставково-ярмаркова діяльність, що певною мірою поєднує згадані заходи, але водночас є самостійним методом, інструментом маркетингової діяльності. Виставки і ярмарки виявили свою здатність стимулювати розвиток економіки і підвищувати культурний рівень, усередині країн і за їх межами. Про це свідчить поступове й систематичне збільшення кількості виставково-ярмаркових заходів, а серед них - книжкових і дотичних до них поліграфічних: їх у світі налічується кілька сотень, в Україні ж - близько двох десятків Микитин, Т. Книжкові ярмарки / Т. І. Микитин // Енциклопедія сучасної України. - Т. 13. - К.,. Усі ці заходи, незалежно від масштабів, території, спеціалізації, періодичності чи інших, суто комерційних, критеріїв, покликані виконувати спільну місію - сприяти розвиткові культурного обміну всередині країни і за її межами.
Поняття «культурний обмін» включає комплекс виставкових, ярмаркових, мистецьких та просвітницьких заходів, важливих для подальшого розвитку й формування іміджу держави, її самобутніх культурних традицій. Зокрема, книжкові виставки-ярмарки несуть у собі широкі можливості об'єднання фахівців для обміну досвідом, представлення і обговорення новітніх тенденцій і технологій у сфері поліграфії, книговидання, книгорозповсюдження, а також є нагодою продемонструвати власні оригінальні традиції у виданні й оформленні книжок, ознайомити культурну публіку з літературним процесом і творчим доробком видатних діячів науки й культури. На книжкових виставках-ярмарках акумулюється інноваційний потенціал і обираються шляхи, якими в найближчі місяці й роки рухатиметься медійна сфера. Такі заходи забезпечують підтримку купівлі прав на видання іноземних авторів, просування національної літератури на закордонні книжкові ринки, пропагують читання, сприяють розвитку освітнього, культурного і духовного потенціалу населення, формують широкий інтелектуальний простір.
Сучасна виставково-ярмаркова діяльність існує як розгалужена система спеціалізованих структур (телекомунікаційних, транспортних, банківських), покликана сприяти розробці й реалізації державної політики у сфері економіки й культури. Суб'єкти цієї діяльності особливо чутливі до несприятливих умов розвитку економіки в країні і здебільшого мають незначний доступ до фінансових ресурсів і державних інвестицій. Тому інфраструктура виставково-ярмаркової діяльності - це насамперед система організацій, мета якої сприяти виставковим осередкам, до того ж, бажано на умовах, відмінних від ринкових (пільгові кредити, дешева оренда, послуги за зниженими розцінками і т. п.).
У всіх країнах державну підтримку у виставковій сфері - дотації, податкові пільги для підприємств-учасників і організаторів, стимулювання інвестицій у ці проекти - отримують ті підприємства й галузі, для яких визначено пріоритетність розвитку. Країни з ринковою економікою при своїх дипломатичних місіях втілюють спеціальні державні програми, що мають на меті підтримати участь вітчизняних підприємств у закордонних виставках і інших культурних заходах. Наприклад, на території України такі функції виконують Британська рада, Ґете-інститут, Польський інститут та інші представництва. Усі вони дотуються з державних бюджетів. Натомість прямо протилежна ситуація склалася в Україні. Так, Міністерство економіки відхилило концепцію популяризації вітчизняної книговидавничої продукції і читання Набока, М. Хто займається промоцією української книги за кордоном? / Марічка Набока // Радіо Свобода.- Київ, 2012. - Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/content/
аЩс1е/24407606.Нт1 (дата звернення 14.05.2012)., де були закладені позиції щодо створення спеціального фонду, який мав би на рівні держави сприяти просуванню української літератури і книги в Європі і світі. Відтак на сьогодні такий державний орган відсутній. Щоправда, організацію роботи національної експозиції забезпечує Департамент видавничої справи і преси Держкомтелерадіо України, що послуговується Державною програмою виставкової діяльності і досі представляв нашу країну на виставках-ярмарках у Мінську, Ашгабаті, Франкфурті, Москві, Варшаві. Зокрема, участь України у 52-му Варшавському міжнародному книжковому ярмарку була підготована чи не найкраще, про що свідчить потужна культурна програма і склад делегації, куди ввійшли представники найбільших видавництв, поліграфічних підприємств, відомі письменники, бібліотекарі, освітяни Програма участі України як почесного гостя 52-го Варшавського міжнародного книжкового ярмарку (17-20 травня 2007 року). - К.: Державний комітет телебачення і радіомовлення України, 2007. - 47 с.. Водночас через неналежний рівень оформлення експозиційної площі, відсутність інформаційних матеріалів і супутніх заходів, суб'єктивізм у доборі членів делегації і виставкових зразків Україна на таких заходах виглядала не надто презентабельно, про що можна знайти численні відгуки у пресі Україна на Франкфуртському книжковому ярмарку // Сумно - спільнота блогів про культуру. - Режим доступу: http://sumno.com/reportage/ukraiina-na-frankfurtskomu-knvzhkovomu-varmarku / (дата звернення 14.03.2014).. Упродовж останніх років ситуація не покращилася, а в зв'язку із сумнозвісними подіями останнього року участь України у міжнародних книжкових заходах припинилась Андрухович, Ю. Непереможна війна / Юрій Андрухович // Збруч. - Львів, 2015. - Режим доступу: http://zbruc.eu/node/34334 (дата звернення 27.03.2015)..
Однак, аби належно представити країну на міжнародному книжковому ярмарку, не обов'язково бути почесним гостем. Систематична участь навіть із невеличким стендом і культурною програмою, але відповідно до чіткої і оригінальної концепції, забезпечить хороший піар і принесе видимі результати. Тому інколи українські видавці з власної ініціативи і на власні кошти беруть участь у закордонних книжкових ярмарках. Такі приклади, однак, нечисленні, оскільки лише поодинокі підприємці фінансово спроможні замовити виставкову площу, інші - здебільшого їдуть на ярмарки для вивчення зарубіжного досвіду. Наприклад, «Видавництво Старого Лева» другий рік поспіль у співпраці з літературною агенцією «Аґрафка» бере участь у книжковому ярмарку в Болоньї, отримуючи нагороди в конкурсах Bologna Children's Book Fair. За крок до початку // Видавництво Старого Лева. - Режим
доступу: http://starvlev.com.ua/news/bologna-childrens-book-fair-za-krok-do-pochatku (дата
звернення 30.03.2015).. Продемонструвати належний рівень і вивести українську книжкову справу на міжнародну арену поставили за мету учасники проекту «Більше країн - більше книжок» Проект «Більше країн - більше книжок». - Київ, 2012. - Режим доступу: http://www.uabooks.org (дата звернення 14.05.2012)., які упродовж трьох років за підтримки спонсорів організовували репрезентативну участь українських делегацій у Лейпцизькому й Паризькому книжкових ярмарках, а також у літературних фестивалях у Ліллехаммері (Норвегія) та Коньяку (Франція).
Але на самому ентузіазмі письменників і видавців позитивний імідж культурної держави й зацікавлення світової спільноти здобути важко, потрібна ще відчутна фінансова допомога. Прикладом може слугувати проект «Лейпциг читає Україну» на Лейпцизькому книжковому ярмарку, який вдалося зреалізувати завдяки участі у фокусній програмі «Транзит: Польща - Україна -Білорусь», скерованій на спільну промоцію у Німеччині польської, української і білоруської літератури. Однак по завершенню цієї програми участь українських видавців у ярмарку була зведена нанівець, попри те, що саме зараз доцільно позиціонуватись на світовій культурній арені з огляду на підвищений інтерес до України Бабкіна, К. «Нема ручок - нема печенька»: як Україна була представлена на Leipziger Buchmesse / Катерина Бабкіна // Insider. - Київ, 2015. - Режим доступу:
http://www.theinsider.ua/rus/art/nema-ruchok-nema-pechenka-vak-ukravina-ne-predstavila-sebe-na- leipziger-buchmesse (дата звернення 25.03.2015)..
З усього викладеного вище видно, що назріла потреба на урядовому рівні розробити спеціальну систему пріоритетів, визначити заходи загальнонаціонального значення, координувати їх терміни, тематику, а також здійснювати підтримку - організаційну, фінансову, інформаційну - тих структур, діяльність яких є найбільш ефективною. Об'єднання державних, приватних і спонсорських зусиль і потужностей принесе кращі результати й дозволить гідно заявити про країну на міжнародній книжковій арені.
Далекою від міжнародних стандартів, а отже такою, що не сприяє просуванню українських книжок за кордоном, є чинна нормативно-правова база. В Україні не діють норми виставково-ярмаркової діяльності, що регулюються правовими актами міжнародних організацій, оскільки Україна не є їх учасницею. Належить суттєво спростити законодавство, пов'язане з оформленням виставкових вантажів і їх транспортно-експедиційним обслуговуванням, особливо важливе для іноземних експонентів-учасників українських книжкових ярмарків. Досі закордонні партнери використовували ті канали, які для них забезпечували національні дипломатичні структури, однак за умови прийняття сприятливих правових норм вони могли б здійснювати всі необхідні процедури самостійно. Спрощене митне законодавство дозволило б оформляти зразки друкованої продукції, рекламні матеріали, малогабаритне мобільне виставкове обладнання, не витрачаючи зайвих зусиль, часу й коштів (мито), а, отже, давало б змогу швидше перетинати кордон України. Складність цієї процедури неґаивно впливає на формування експозиції, а часом і на рішення про саму участь у ярмарку, особливо якщо регіон (національний ринок), де відбувається захід, не надто привабливий з погляду економічних інтересів учасників, а використовується головним чином для підтримки їхнього позитивного іміджу. Підтвердженням цієї тези є, наприклад, кардинально різні за рівнем організації і представлення експозиції Інституту книги з Кракова на Франкфуртському і Львівському книжкових ярмарках, порівняння яких свідчить не на користь останнього.
Розвинутий книжковий ринок, показниками якого є законодавство, наявність відповідних державних і громадських структур, державної програми щодо участі національних підприємств у виставках і ярмарках за кордоном, промовисто свідчить про культурний рівень країни і формує її імідж на міжнародній арені. Зарубіжні видавці і книгорозповсюджувачі не братимуть участі в українському книжковому ярмарку, якщо не вважатимуть нас рівноправними і перспективними партнерами. Роль держави у цьому процесі полягає у створенні сприятливих умов для співпраці, збереження і підтримки культурних традицій, обміну гуманітарними цінностями.
Сучасний книжковий ярмарок - це не просто механічне поєднання окремих книжок, а віддзеркалення складного суспільного контексту, який уможливив появу цих видань. Тому програма книжкового ярмарку складається подій, які не обов'язково безпосередньо пов'язані із книгою, але завжди - з літературою, до того ж, часто подія подається в музичній, поетичній, театралізованій формі. Паралельно організовуються мистецькі акції - виставки живопису, скульптури, бук-арту, концерти, театральні й кінопокази, презентації туристичних принад країни. Для оформлення експозиції використовуються зображення видатних місць, портрети відомих осіб, демонструються народні традиції та інше. Це не просто приваблює відвідувачів до стенду, а й сприяє розвитку туризму. Особливо активно такий прийом використовують країни Близького сходу й Азії, які, окрім рекламної продукції, розповсюджують краєзнавчі каталоги й диски про історичні, культурні й туристичні об'єкти своїх країн.
Ефективним інструментом культурного обміну є літературний переклад та продаж авторських прав на видання творів. І це не дивно, адже саме попит читачів на зарубіжну літературу, особливо сучасну, впливає на формування видавничого репертуару. Окрім позитивної динаміки, у випуску перекладних книжок і продажу імпортованих видань, можна помітити зміну їхніх якісних характеристик - літературного опрацювання, оформлення, поліграфічного виконання. Просуваючи твори національних письменників за кордон, країна популяризує не лише свою літературу, а й культуру загалом. І для налагодження такої співпраці на книжкових виставках і ярмарках створені всі умови Славінська, І. Анетта Антоненко. Сучасна українська література за кордоном / Ірина Славінська // Українська правда. - Режим доступу:
http://life.pravda.com.Ua/culture/2013/11/6/142439/view print/ (дата звернення 06.10.2014)..
Наприклад, у країнах Балтії - Естонії, Литві і Латвії - функціонують державні інституції, які періодично (щорічно або раз на півріччя) випускають синопсиси чи каталоги власної літератури англійською (іноді російською) мовами з короткими біографіями письменників й уривками з їхніх творів та розповсюджують ці видання на всіх книжкових ярмарках, літературно-мистецьких акціях або ж просто надсилають до зарубіжних видавництв. Таку практику свого часу застосовували у Німеччині й Польщі, внаслідок чого книжки письменників цих країн опинилися в лідерах продажів, в тому числі і в Україні. культурний зовнішньополітичний книжковий ярмарка
Культурний обмін передбачає активне міжособистісне спілкування різних суб'єктів книжкової справи - від тих, хто прямо причетний до появи книжки - авторів, художників, видавців, включно з посередниками - книгорозповсюджувачами, бібліотекарями, до безпосередніх споживачів книжкового продукту. Дійовими особами процесу стають, отже, перекладачі, літературні критики, журналісти, педагоги, відомі особи зі сфери спорту, політики, шоу-бізнесу. Вони налагоджують контакти, обмінюються досвідом, підвищують кваліфікацію, інтелектуально взаємозбагачуються.
Арсенал такого культурного обміну більш ніж різноманітний: семінари, конференції, презентації, автограф-сесії, літературні спаринги, квести, авторські вечори, виставки, флешмоби, інтерактивні дійства з музичними й театральними виступами, шоу, дегустації, кінопокази тощо. Зазвичай ці заходи відбуваються за ініціативи й підтримки активних суб'єктів книжкового ринку, на резонанс серед яких вони й були розраховані. Саме такі заходи формують основу й окреслюють тенденції культурного обміну на міжнародному рівні.
Окрема увага на міжнародному книжковому ярмарку належить країні, що має статус почесної гості і стенд якої займає центральне місце й найбільшу площу. Але щоб отримати такий статус, держава, яка на нього претендує, повинна блискуче зарекомендувати себе на попередньому ярмарку. Досвід України в цьому плані був не вельми вдалим: за останні роки її удостоїли звання почесного гостя лічені рази - у Варшаві й Мінську (2007), Москві (2008) й Ашгабаті (2010). Що ж щодо Франкфурта, то всі попередні домовленості з організаторами, починаючи від 2005 року, так і не увінчались успіхом Куртас, О. Центр Європи: забутий і не віднайдений / Оксана Куртас // Дзеркало тижня. - 2008. - № 40 (25 жовтня).. Кількості іноземних учасників на українських книжкових ярмарках зі згаданих країн також не була значною. Переважно іноземні стенди на українських книжкових ярмарках облаштовують не діючі суб'єкти книжкового ринку, що зацікавлені у міжнародній співпраці, а дипломатичні структури або культурні фундації, так би мовити «для галочки». Для порівняння: Росія, починаючи від 2003 року була почесним гостем на 12-ти найбільших міжнародних книжкових ярмарках Книжный рынок России. Состояние, тенденции и перспективы развития: Отраслевой доклад / под общей редакцией заместителя Руководителя Федерального агентства по печати и массовым коммуникациям В. В. Григорьева. - Москва, 2012. - С. 86.. Цей результат великою мірою забезпечив Відділ книжкових виставок і пропаганди читання Федеральної агенції друку й масових комунікацій. У 2003 році Росія стала почесним гостем Франкфуртського ярмарку. Одночасно в місті виступали музиканти й фольклорні колективи, художники пропонували мешканцям придбати свою продукцію. Медії акцентували увагу на тому, що Росія не войовнича держава, яка брязкає зброєю і воює з Чечнею, а висококультурна, інтелектуальна, з потужним науковим потенціалом країна Літературне паломництво / К. Оівпка // Українці в Швейцарії. Нині історія повторюється. Через те не варто заощаджувати на участі у книжкових ярмарках, як це досі робили Держкомтелерадіо й Міністерство культури, а навпаки - треба якомога активніше інтегруватись у світову спільноту, популяризувати країну через її культуру і традиції, знайомити з видатними особистостями історії і сучасності, налагоджувати міжособистісні контакти. Універсальним засобом культурного обміну якраз і є книжка.
Отже, Україні належить усвідомити значення книжково-виставкових заходів і готуватися до них, ретельно продумуючи наповнення стенду й моделюючи цілу презентаційну кампанію. Виставково-ярмаркова діяльність є одним із найважливіших напрямів роботи із забезпечення, функціонування і розвитку торгово-економічної, наукової, культурної й інших видів міжнародної співпраці. Важливо пам'ятати, що за поняттями «позитивний імідж», «почесний гість», «літературна нація» чи «видавнича метрополія» завжди стоїть послідовна державна політика, концепції і програми, спрямовані на популяризацію читання і поширення вітчизняної літератури за кордоном, підвищення її популярності і стимулювання міжнародного культурного обміну.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Понятие и роль культурного наследия. Концепция культурного консерватизма в Великобритании. Развитие концепции культурного наследия в России и в США. Финансирование культурных объектов. Венецианская конвенция об охране культурного и природного наследия.
контрольная работа [38,0 K], добавлен 08.01.2017Понятие, виды и международно-правовой статус культурного наследия. Международные организации в системе всемирного культурного наследия. Миссия и цели санкт-петербургского международного центра сохранения культурного наследия.
курсовая работа [341,7 K], добавлен 30.11.2006Классификация объектов культурного наследия РФ. Оценка современного состояния объектов культурного наследия. Роль законодательных и экономических аспектов, экологических факторов. Комплекс мер по сохранению объектов культурного наследия.
курсовая работа [40,7 K], добавлен 24.11.2006Законодательная и управленческая практика сохранения недвижимых объектов культурного и природного наследия за рубежом. Деятельность международных организаций в сохранении культурного наследия. Охрана памятников истории и культуры в Италии и Франции.
дипломная работа [86,1 K], добавлен 18.01.2013Классификация объектов культурного наследия и оценка их современного состояния. Комплекс мер по сохранению памятников культурного наследия, роль законодательных, экономических и экологических факторов. Основные современные методы сохранения памятников.
курсовая работа [46,9 K], добавлен 14.01.2011Изучение особенностей национально-культурного возрождения Беларуси и в частности в Пружанском районе в конце XX-начале XXI века. Работа народных мастеров. Формы работы учреждений культуры по возрождению и сохранению национально-культурного наследия.
реферат [66,6 K], добавлен 12.03.2015Анализ опыта и проблем социально-культурного развития городов в современных условиях. Изучение типологии социально-культурных концепций. Создание социально-культурного проекта в городе Горнозаводск, направленного на оптимизацию сферы культуры в городе.
курсовая работа [69,5 K], добавлен 28.07.2015Значение культурного наследия. История развития культурных традиций Астраханского края. Храмы и монастыри города. Проблема возрождения и сохранения культурного наследия Астраханского края. Государственная политика в сфере охраны культурного наследия.
дипломная работа [76,4 K], добавлен 21.02.2009Анализ двусторонних связей России и Украины в сфере культуры на современном этапе, их механизма и путей реализации. Роль русского языка как фактора культурного взаимодействия России и Украины. Проблемы и перспективы культурного взаимодействия двух стран.
реферат [35,0 K], добавлен 28.03.2011Характеристика Управления государственной охраны объектов культурного наследия, основные функции и роль. Анализ целевой программы "Сохранение, популяризация и государственная охрана объектов культурного наследия на территории Свердловской области".
отчет по практике [30,5 K], добавлен 29.04.2014