Історія будівництва та організації бібліотеки митрополита Флавіана

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історія будівництва та організації бібліотеки митрополита Флавіана

Іванюк І.А., аспірантка кафедри теорії, історії культури та музикознавства, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв (Україна, Київ)

Анотація

Висвітлюється історія будівництва і організації бібліотеки митрополита Флавіана на початку ХХ ст. Звертається увага на зусилля Духовного собору Свято--Успенської Києво-Печерської лаври спрямовані на забезпечення функціонування нової лаврської бібліотеки. Аналізується проектна, кошторисна документація й розпорядчі рішення Духовного Собору Свято-Успенської Києво- Печерської лаври щодо зведення книгозбірні.

Ключові слова: бібліотека Флавіана, Духовний Собор, книжкові зібрання, кошторис, Свято-Успенська Києво-Печерська лавра.

На початку ХХ ст. на території Свято-Успенської Києво-Печерської лаври завдяки зусиллям мецената, просвітника, члена Святішого Синоду, кавалера ордена Святого Апостола Андрія Первозванного, митрополита Київського і Галицького Флавіана (М. М. Городецького) постала нова бібліотека, яка за короткий проміжок часу перетворилася на один з найвагоміших центрів книжності у Києві. Її фонди в майбутньому склали основу Національної історичної бібліотеки України.

Питанням будівництва бібліотеки Флавіана і аналізу її фондів у історіографії приділено недостатньо уваги, оскільки вони не досліджувалися окремо. Як сучасники, так і більш пізні автори цікавилися, здебільшого, особою самого митрополита, а також його церковною, просвітницькою, державницькою діяльністю. Так, на початку ХХ ст. з'явилася низка публікацій професора Київської духовної академії, письменника й історика церкви Ф. Титова, в яких висвітлювалися окремі сторінки біографії митрополита [16]. Особа Флавіана привертала увагу письменника, випускника Московської духовної академії Л. М. Багрецова. У 1903 р. він видав «Краткий обзор святительской деятельности высокопреосвященного Флавиана, ныне митрополита Киевского и Галицкого на Харьковской кафедре и его отбытие в Киев» [2]. Вже після смерті митрополита, у 1916 р., у «Киевских епархиальных ведомостях» з'явилася стаття В. Гримальського «Памяти высопреосвященного владыки митрополита Флавиана: (По поводу годовщины со дня его блаженной кончины)» [7].

Розташована на території Свято-Успенської Києво- Печерської лаври, бібліотека Флавіана згадується у дослідженні «История Русской Церкви» письменника, публіциста, історика М. Д. Тальберга [15, с. 18], путівнику по Києву Ф. Ернста [5, с. 538], у працях книгознавця, бібліографа, літературознавця радянської доби П. Н. Беркова [3, с. 17].

Серед сучасних авторів, увагу бібліотеці митрополита Флавіана приділили М. Васильєв [6], О. Марченко, С. Смілянець, Н. Хівренко [4], Н. Удод [17].

Основу джерельної бази дослідження становлять архівні документи, зосереджені у фонді №128 «Києво- Печерська лавра» - Центрального Державного історичного архіву України (ЦДІАК України). Важливу інформацію про заснування бібліотеки Флавіана та її зібрання містить «Систематический каталог книг библиотеки Высокопреосвященного Флавиана, митрополита Киевского и Галицкого» [14].

Метою дослідження є висвітлення історії будівництва бібліотеки митрополита Флавіана у Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі.

Об'єкт дослідження - бібліотека Флавіана.

Предмет дослідження - діяльність митрополита Флавіана й Духовного собору Свято-Успенської Києво- Печерської лаври щодо організації будівництва та початку функціонування бібліотеки

На початку ХХ ст. в Свято-Успенській Києво- Печерській лаврі розпочалося будівництво спеціальних приміщень для нової лаврської бібліотеки. Її частиною згодом стала й власна книжкова колекція митрополита Київського і Галицького Флавіана, яка налічувала понад 15 тис. одиниць [11, с. 38-41]. Вочевидь він почав збирати її ще в роки служби в Китайській духовній місії у 18731884 рр. У фондах бібліотеки Флавіана знаходилася низка рідкісних видань з історії, літератури, педагогіки, музики, зберігалися багатотомні архіви: Південно-Західної Росії, князів Воронцова та Куракіна, графів Мордвинових та ін. [1].

Фінансування будівництва бібліотеки митрополит Флавіан розпочав у 1907 р. році, коли вирішив передати Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі власне книжкове зібрання. Частину своїх прибутків він перераховував на окремий рахунок до Лаврського Казначейства [4, с. 5]. З цього рахунку неодноразово кошти надходили до Духовного Собору Свято-Успенської Києво-Печерської лаври з метою прискорення початку будівництва бібліотеки. Так, 27 січня 1908 р. він звернувся до скарбничого з проханням передати на ці потреби 20 тис. руб. [10, арк. 27]. У червні 1908 р. він виділив 15 тис. руб. на будівництво бібліотеки й придбання полиць [10, арк. 35]. У вересні цього ж року митрополит Флавіан пожертвував 5 тис. руб. на завершення спорудження книгозбірні [10, арк. 37].

Також митрополит залишив значні кошти на розвиток бібліотеки і поповнення її фондів. 16 липня 1912 р. Флавіан видав розпорядження: «В Духовный Собор Киево-Печерской Лавры. Прилагаемые при сем 3 Свидетельства Государственной 4% ренты (серия 252, №0043, серия 21, №0264 и серия 252, №0042), по пяти тысяч рублей каждое, а всего на сумму 15000 руб., с купонами начиная с 1 сентября сего года, предлагаю Духовному Собору причислить к неприкосновенным капиталам Лавры, под названием «библиотечного» и проценты от него, при жизни моей, представлять в мое распоряжение, а по смерти моей употреблять на поддержание и пополнение устроенной мною библиотеки» [10, арк. 45]. Вже 25 липня цього ж року Духовний собор видав розпорядження лаврському скарбникові архімандриту Ієроніму виконати волю митрополита [10, арк. 47].

Не полишав владика опікуватися бібліотекою й надалі. У своєму заповіті він чітко визначив: «Деньги 30000 руб. в Свидетельствах Государственной ренты, положенные на хранение в Киевскую Контору Государственного Банка причислить к неприкосновенным капиталам Лавры: 10000руб. к библиотечному (в дополнение к прежде данным мною 15000 руб.) и 20000 руб. к училищному. Проценты с библиотечного капитала употреблять на сохранение, поддержание и расширение бывшей моей личной, а ныне переданной мною Лавре библиотеки» [10, арк. 68].

Завдяки фінансовій підтримці митрополита Флавіана у січні 1908 р. Духовним собором обителі було наказано підготувати місце майбутнього будівництва і розібрати старі споруди, які знаходилися неподалік будинку настоятеля, а саме - сарай та цегляний будинок ХІХ ст., де розташовувалася кухня, а також келії кухарів і садівників [9, арк. 1]. Поряд з тим, було запропоновано лаврському архітектору Є. Ф. Єрмакову підготувати проект і фінансові розрахунки. У цей час Духовний собор провів відбір серед київських майстрів і визначив підрядників для будівництва бібліотеки. Наприклад, роботи із спорудження її приміщень було доручено Петру Васильовичу Слінкову [9, арк. 14].

Також, відповідно до прийнятих рішень 10 лютого 1908 р. економ архімандрит Феодосій провів перемовини з різними постачальниками щодо закупівлі цегли [9, арк. 20-21].

22 лютого 1908 р. до Духовного Собору Є. Ф. Єрмаков подав проект будівництва двоповерхової кам'яної споруди для розміщення бібліотеки [9, арк. 3]. Кошторис становив 38279 руб. 32 коп. [9, арк. 5]. Передбачалося провести земляні (підготувати котлован), «кам'яні» (будівництво бібліотеки), теслярські (встановлення перекриття, даху, виготовлення підлоги, дерев'яного гратування вікон, філігранних двостулкових дверей) роботи [9, арк. 5-10]. У той самий день Духовним Собором проект було затверджено.

28 лютого 1908 р. настоятель Свято-Успенської Києво- Печерської лаври звернувся до начальника Київського Кріпосного Інженерного Управління з проханням про дозвіл на будівництво [9, арк. 4]. У зв'язку з імперською бюрократією, питання вирішувалося упродовж березня. Зрештою, дозвіл на будівництво отримали лише 19 березня 1908 р., після звернення Духовного собору до Київського коменданта.

Приміщення бібліотеки було вирішено обладнати шафами й полицями для зберігання книг. 11 листопада 1908 р. бібліотекар ієромонах Михаїл, визначив, що для функціонування двох братських читалень необхідно замовити 8 шаф для книг, 8 столів - 4 великих, 4 малих [9, арк. 117]. Проектування розміщення стелажів і загальний дизайн здійснював, так само, архітектор Є. Ф. Єрмаков. Необхідні роботи було виконано під керівництвом майстра Івана Прядченка. Лише на полиці витратили 2383 руб. [9, арк. 76].

Піклуючись про збереження фондів, було запропоновано проект центрального парового опалення низького тиску для приміщень бібліотеки [9, арк. 52]. Вартість робіт визначалася у 2507 руб. 98 коп. [9, арк. 55]. Духовний собор прийняв рішення відмовитися від запропонованого проекту, аргументувавши, що роботи з обладнання парового опалення є достатньо дорогими, а користування такою системою не зовсім безпечне для видань, які мають зберігатися у книгосховищі. У разі аварії або пошкодження труб, пара могла зіпсувати зібрані митрополитом Флавіаном книги. Тому, Духовний собор рекомендував створити новий проект системи опалення і спорудити цегляні кахельні печі й каміни [9, арк. 57].

Відповідно до прийнятого рішення було створено новий кошторис. Після обрахунків вартість системи опалення визначалася у розмірі 947 руб. 28 коп. Передбачалося: «смазать чердачные потолки глиной, сложить голландские кирпичные печи с дымовыми трубами (4 штуки), сложить кирпичную пекарную печь с дымовою трубою, сложить кафельную большую плиту с 2-ми духовыми шкафами, сложить очаг кафельный с котлом и дымовою трубою ...» [9, арк. 11].

Будівництво бібліотеки було завершено у 1909 р. На першому поверсі, у північному крилі розміщувалася читальна зала, у трьох кімнатах другого поверху - книгосховище. У південному крилі будинку - дев'ять келій кухарів і садівників, кухня, на другому поверсі - келії бібліотекарів. Перед входом до читальні, робітниками було вмонтовано білу мармурову дошку з написом «Бібліотека митрополита Флавіана», виготовлену під керівництвом київського мармурових справ майстра Івана Антоновича Дрекслера, який раніше працював над кіотами для Трапезної церкви [9, арк. 107].

15 вересня 1909 р., за присутності митрополита Флавіана і старшої братії лаври, приміщення братської читальні було освячено [8, арк. 12]. 21 вересня 1909 р. лаврський бібліотекар ігумен Михаїл рапортував духовному Собору про завершення її обладнання. Він відзначав, що у шафах вже зосереджено 670 назв книг, які передані з старої бібліотеки Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. Читальня також мала перелік періодичних видань, загалом 21 позиція, що був затверджений митрополитом [8, арк. 3]. Серед них: «Руководство для сельских пастырей», «Воскресный день», «Русский паломник», «Миссионерское обозрение», «Колокол», «Киевлянин», «Вече» та ін. [8, арк. 6].

Своє функціонування братська читальня розпочала 1 жовтня 1909 р. Відповідно, до цього часу, було розроблено і затверджено Флавіаном «Правила Братской читальни Киево-Печерской лавры», які метою її існування визначали «духовно-нравственную и научноназидательную пользу» [8, арк. 4]. Згідно Правил, фондами бібліотеки користувалася виключно лаврська братія у години вільні від богослужінь і молитов. Миряни й духовні особи з інших монастирів і церков могли потрапити до читальні лише з особистого дозволу настоятеля Свято-Успенської Києво-Печерської лаври.

Кожному читачеві видавалася лише одна книга або одна назва (якщо видання мало кілька частин чи томів). Правила фіксували, що «обращение с книгой должно быть самое добросовестное, нельзя делать в книге каких либо заметок, помарок и т.п. не дозволяется выворачивать и как-либо портить переплет оной. Какие-либо выписки или заметки желающий может вносить в записную книжку, или на отдельные лист бумаги» [8, арк. 5].

Запити читачів виконували бібліотекар і його помічник. Також, вони спостерігали за порядком, надавали необхідні роз'яснення, вели записи щодо руху видань, за потребою складали звіт про діяльність читальні. Для зручності користування фондами у залі розміщувалися картковий і систематичний каталоги.

Згодом, митрополит Флавіан передав до бібліотеки власну книжкову колекцію. Основне місце у її фондах посідала: богослужбова, релігійна й історична література. Незначну кількість фонду становили: художні, мовознавчі, бібліографічні видання, праці з філософії, психології, географія, етнографія та інших галузей знань. Періодичні видання були представлені духовними та історичними журналами [4, с. 5]. У спеціальній вітрині у бібліотеці зберігалися розпорядження митрополита Флавіана [10, арк. 69].

Фонд був систематизований і описаний у каталозі власноруч митрополитом Флавіаном. У 1910 р. в друкарні Києво-Печерської лаври за картковим каталогом надруковано «Систематический каталог книг библиотеки высокопреосвященного Флавиана, митрополита Киевского и Галицкого» [4, с. 5]. Згодом, каталог поповнився виданнями, які надійшли до бібліотеки по смерті владики. У домашньому письмовому заповіті від 9 жовтня 1915 р. митрополит Флавіан зазначив «Нотариальным духовным завещанием, составленным 8 августа 1908 г. и при сем прилагается, я всё своё имущество предоставляю Киево-Печерской Лавре и усердно прошу предписать о. Библиотекарю внести в подлежащие отделы библиотечного каталога» [10, арк. 94].

У 1915 р. він своїм заповітом встановив винагороду співробітникам бібліотеки: 120 руб. - бібліотекарю, 84 руб. - помічникові, 36 руб. - служителю. Разом з тим він визначив, що 110 руб. щорічно необхідно витрачати на виписку періодичних видань, за виключенням газет і щоденних листків; 600 руб. на закупівлю книг богословського, філософського й історичного змісту, а також видань з археології й мистецтва, переважно «книг ценных и сочинений многотомных» [10, арк. 68]. Владика також чітко визначив, що бібліотечні фонди мають змістовно поповнюватися не лише волею лаврського бібліотекаря. Під час вибору літератури необхідно враховувати думки професорів і бібліотекаря Київської Духовної академії.

Новозбудована бібліотека Флавіана користувалася популярністю як в духовному, так і науковому середовищі Києва. Лише за перший рік функціонування, читальня прийняла 1360 відвідувачів. Серед них, відповідно до звіту бібліотекаря ігумена Михаїла - 35 - ієромонахів, 54 - ієродиякони, 160 - ченців, 1111 - послушників [8, арк. 12]. У приміщенні читальні працювали студенти Київської Духовної Академії, які збирали матеріали для написання дипломних робіт, збиралася братія, яка готувалася до місіонерської діяльності і слухала бесіди отця Дмитра Слюсарева [8, арк. 16].

Фондами бібліотеки користувалися професор КДА протоієрей Ф. І. Титов, академік О. Єрмак, митрополит Антоній, великі княгині та інші поважні відвідувачі. Книги, за потребою, надсилалися й читачам до інших міст [4, с. 5; 6, с. 55].

Радянська доба внесла значні корективи у діяльність бібліотеки митрополита Флавіана. 20 липня 1921 р. Київський Губернський комітет Охорони пам'яток мистецтва й старини, відповідно до акту №320, взяв на облік книжкові зібрання і будівлю [13, арк. 46].

На хвилі боротьби з церквою й кампанії з вилучення церковних цінностей, яку розгорнули більшовики, відповідно до акту №424 від 16 серпня 1921 р., бібліотека книг митрополита Флавіана була передана Всеукраїнській Академії наук, але без права перевезення книжкових зібрань із книгосховищ [12, арк. 1]. У 1939 р., відповідно до постанови ЦК КП(б)У і Раднаркому УРСР, на базі бібліотеки заснували Державну історичну бібліотеку УРСР. (нині Національна історична бібліотека України).

Таким чином, на початку ХХ ст. завдяки подвижницькій діяльності та фінансовим зусиллям митрополита Флавіана і управлінським рішенням Духовного собору на території Свято-Успенської Києво-Печерської лаври було збудовано другу (нову) бібліотеку. Її відкриттю у 1910 р. передувала кропітка робота: проектування, проведення тендерів, підбір підрядників. Основою бібліотеки Флавіана стала книжкова колекція самого митрополита, яка налічувала понад 15 тис. одиниць.

бібліотека митрополит флавіан лавра

Список використаних джерел

1. Арх. Титова] Флавиан М. С. Михаилу о. к лаврскому библиотекарю. Письма: 18 декабря 1909 г. [ ] в [Киев] 2 л., 21 января 1910 г. из СПб в [ ] 2 л., 15 февраля 1910 г. из СПб в [ ] 3 л., 25 февраля 1910 г. из [ ] в [ ] 2 л. - Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. - Фонд ІІІ. - од. зб. 60300-60303.

2. Багрецов Л. М. Краткий обзор святительской деятельности высокопреосвященного Флавиана, ныне митрополита Киевского и Галицкого на Харьковской кафедре и его отбытие в Киев [Текст] / Л. М. Багрецов. - Киев-Харьков, 1903. - 12 с.

3. Берков П. Н. История российского библиофильства [Текст] / П. Н. Берков. - М.: Книга, 1971. - 256 с.

4. Бібліотека митрополита Флавіана (каталог книг з фонду відділу стародрукованих, рідкісних та цінніх книг) [Текст] / упоряд.

О. Марченко; ред. С. Смілянець, Н. Хівренко, Н. Горська; вступ. ст. Н. Удод; Нац. іст. б-ка України. - К.: Видавничий дім «Вініченко», 2011. - 64 с.

5. Бібліотека митрополита Флавіана // Київ: довідник / За ред. Ф. Ернста. - К., 1930. - 800 с.

6. Васильєв М. Г Митрополит Флавіан Городецький - відомий церковний діяч та просвітник [Текст] / М. Г. Васильєв // Могилянські читання 2001 року: Зб. наук. праць. - К., 2001. - С.53-56.

7. Гримальский В. Памяти высопреосвященного владыки митрополита Флавиана: (По поводу годовщины со дня его блаженной кончины) [Текст] / В. Гримальский // Киевские епархиальные ведомости. - 1916. - От.2. - С.1011-1013.

8. Дело Духовного Собора Киево-Печерской Успенской лавры о лаврской братской читальне. - Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі - ЦДІАК України). - Ф.128. - Оп.1 (благоч). - Спр.3360. - 26 арк.

9. Дело Духовного собора Киево-Печерской Успенской лавры о постройке нового каменного здания для библиотеки. - ЦДІАК України. - Ф.128. - Оп.1 (заг). - Спр.3258. - 140 арк.

10. Дело о пожертвовании Киевским митрополитом Флавианом 75000 руб. - ЦДІАК України. - Ф.128. - Оп.1 (бух). - Спр.2963. - 104 арк.

11. Денисенко А. В. З історії бібліотечної справи у Києво- Печерській Лаврі [Текст] / А. В. Денисенко, М. Г. Васильєв, О. А. Васильєв // Роль бібліотек монастирів, соборів та інших установ у розвитку культури України: Тези наукової конференції. -К., 1993. - 132 с.

12. Копия сообщения Киевского губернского комитета охраны памятников искусства и старины совету церковной общины о передаче лаврской фундаментальной библиотеки и бибилиотеки им. Митрополита Флавиана Всеукраинской академии наук. - ЦДІАК України. - Ф.128. - Оп.2 (заг). - Спр.515. - 2 арк.

13. Отчет совета церковной общины за 1919 год. Протоколы заседаний совета общины; именные списки монахов и членов общины и переписка с Киевским губисполкомом и др. о передаче об уплате квартирной аренды, о передаче Академии наук книжных фондов бывшей Флавиановской библиотеки. - ЦДІАК України. - Ф.128. - Оп.3 (заг). - Спр.751. - 270 арк.

14. Систематический каталог книг Библиотеки высокопреосвященного Флавиана, Митрополита Киевского и Галицкого / сост. Игумен Михаил. - Киев: Тип. Киево-Печерской Успенской Лавры, 1910. - 677 с.

15. Тальберг Н. Д. История Русской Церкви [Текст] / Н. Д. Тальберг. - М.: Сретенский мон-рь, 1997. - 2-е издание, репринт. - 925 с.

16. Титов Ф. Путешествие высокопреосвященного Флавиана, митрополита Киевского в Белгород Курской губернии [Текст] / Ф. Титов. - К.: тип. АО Н. Т. Корчак-Новицкого, 1910; Венок на могилу высокопреосвященного митрополита Флавиана (4 ноября 1915 г.). - К., 1915; Двадцатипятилетие архипастырского служения высокопреосвященного Флавиана, митрополита Киевского и Галицкого: К.: тип. АО «Петр Барский» в Киеве, 1910.

Размещено на Allbest.ru