Весільний ритуал у німецькій та українській лінгвокультурах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Весільний ритуал у німецькій та українській лінгвокультурах

Кузнецова Ірина Анатоліївна

Весілля в усі часи вважалося однією з важливих подій в житті людини. Тому з нею пов'язана безліч звичаїв і прикмет. Але у наш час весілля як строга і складна послідовність певних обрядів не збереглася.

Але, не дивлячись на різне відношення до старизни, окремі елементи традиційного весільного обряду все ж збереглися, правда, частенько в зміненому вигляді [1].

Лінгвокультурологія - це нова філологічна дисципліна, яка вивчає певним чином відібрану і організовану сукупність культурних цінностей, досліджує живі комунікативні процеси породження і сприйняття мовлення, досвід мовної особистості і національний менталітет, дає системне опис мовної" картини світу.

Мовна картина світу відображає спосіб мовної діяльності, характерної для тієї чи іншої епохи, з її духовними, культурними і національними цінностями.

Об'єкт лінгвокультурології вивчається на" перехресті "двох фундаментальних наук: мовознавства і культурології [2].

Весільний ритуал, як кожен культурний текст вмикає в собі сукупність елементів комунікації,які належать до різновидів кодів: акціональному (послідовність певних ритуальних дій)die Verlobung (заручини) > der Polterabend (вечір,коли наречені б'ють порцеляновий посуд > die Hochzeit (весілля) ; реальному (дії з предметами в обряді) BrautstrauЯwerfen (кидання весільного букету), Hochzeitstorte schneiden ( різати весільний торт; вербальному (словесні формуліровки) Hochzeitsreden (поздравления), Toasts (тости), die Lieder (пісні); персональному (виконавці обрядових дій) der Brдutigam (наречений), die Braut (наречена), die Trauzeuge (свідки) die Gдste (гості); вокативному (місцевому) die Registrierung der EheschlieЯung im Standesamt (регістрація шлюбу у РАГСі, die Traugottesdienst in der Kirche (весільне богослужіння у церкві); музичному (в сполученні зі словом чи незалежно від нього) kirchliche Lieder (церквяні пісні), der Brautwalzer (вальс Мендельсона), die Tanzspiele (танцювальні ігри), der Schlьsseltanz (прикінцевий танець; ізображальному (зображальні символи ритульних предметів) die Eheringe (обручки), das Herz (серце) [3].

Як і властиво німцям, у Німеччині суворо стежать за виконанням всіх весільних традицій і обрядів. Сама назва весілля в німецькій мові die Hochzeit буквально означає «високий час» і свідчить про те, що ця подія розглядається як кульмінаційний момент у житті людини.

Починається все з цивільної церемонії в РАГСі, на якій можуть бути присутні лише близькі родичі та друзі. Поряд з нею і прирівнюється до неї - релігійна церемонія вінчання в церкві.

Історично склалося так, що урочисті весільні застілля (der Hochzeitstisch, die Hochzeitsfeier) у Німеччині завжди дуже веселі і рясніють змінами страв.

За столом гості полюбляють говорити тости. Найпопулярнішим тостом вважається вислов німецького філософа Канта: «Als ich arm war, konnte ich mir nicht zulassen, zu heiraten. Als der Wohlstand gekommen war, ist die Notwendigkeit in der Heirat selbst abgefallen»,що означає «Коли я був бідним, я не міг собі дозволити одружитися. Коли прийшов достаток, необхідність в одруженні сама відпала. Вони мають на увазі, молоді мають гроші на весілля і треба одружуватися, поки не пізно.

Як правило німці за столом не кричать «гірко», як українці. Замість цього вони стукають виделками по бокалах [3].

В Україні весілля починалося зі сватання. Сватами обирали шанованих літніх людей з "добре підвішеними"язиками, адже від їх красномовства часто залежало, піде наречений з "гарбузом" або з рушниками. Переступивши поріг, одержавши дозвіл ввійти в будинок, свати кланяються в знак вітання і подяки господарям будинку. Потім запитують: «Чи туди ми прийшли, де живе прекрасна дівиця ?».Батьки дівчини, заздалегідь приготувавши до приходу сватів, зустрічають їх хлібом - сіллю і накритим до обіду столом. Далі, відбувається те ,що за столом мова зводиться до того, що «У Вас є красива молода дівиця, а в нас молодий хлопець, якому прийшла до серця саме ця дівчина».

За кілька днів до весілля наречений з нареченою повинні обійти всіх гостей і особисто запросити їх на весілля. Вони кланяються в пояс запрошеним і кажуть: «Казали батько й мати, і ми кажем. Приходьте до нас на весілля» [4].

Ранок першого весільного дня починався з того, що молодий їде за своєю нареченою. Приїхавши до неї, першою справою виходили свати і їхні дружини, що грають чергову міні сценку в діалоговому варіанті: «Чи Сюди ми приїхали, де живе та сама дівчина, що забрала серце нашого молодого хлопця», відповідь була позитивною і тоді молодому і сватам (які залишалися представниками молодого ще зі сватання) ставили «перейми» .

Для того, щоб пройти далі, потрібно було виконати ті умови, що ставилися для них,тому що вважалося, що чим сутужніше буде шлях, що проходить наречений до своєї нареченою, тим легше їм буде жити далі вдвох. По закінченню обряду, молодий міг побачити свою молоду в білому платті (до цього, він не міг побачити її в білому вбранні, у іншому випадку, їх очікувало нещастя). Тепер можна відправлятися на розпис у РАГС або в церкву вінчатися.

Нині увесь час, що приділяється на застілля, - веде тамада, а раніше ця роль випадала на сватів. Свати ж, у цей час невгамовно запрошують усіх гостей підтримати промовлений тост, а також регулюють надходження їжі і випивки за стіл. Кожен тост супроводжує голосне: «Гірко!», - з боку всіх присутніх.

Після святкування молодих відводили на шлюбну постіль у комору, а весілля вирувало аж до пізньої ночі, співаючи «сороміцьких» пісень:

«Дрімле невістка, дрімле,

Видно, спатоньки хоче.

Заведемо в комороньку

На білу постіленьку».

Через мовні засоби, які використовуються під час весільних обрядів, ми бачимо культуру цього народу. І німці, і українці стежать за весільними обрядами. Можна сказати, що деякі обряди цих двох країн відрізняються. Але ми бачимо, що в українців весілля проходить набагто веселіше,ніж у німців [4].

Література

ритуал весільний німецький український

1. Карасик В.И.Языковой круг:личность, концепты, дискурс // Культурные доминанты в языке. -- Волгоград: Перемена, 2002. -- С.166-205.

2. Маслова В.А. Лингвокультурология / В.А.Маслова [учебное пособие]. -- М. : Академия, 2001. -- 208 с.

3. Свадьба по-немецки [Електроний ресурс].Режим доступу: http://wedding777.ru/1.htm

4. Цікаві весільні традиції [Електроний ресурс]. Режим доступу: http://kniazhna.te.ua/tradition.html

Размещено на Allbest.ru