Національна бібліотека в стратегіях подолання цифрової нерівності

1

Размещено на http://www.allbest.ru//

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ

спеціальність 27.00.03 - Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з соціальних комунікацій

Національна бібліотека в стратегіях подолання цифрової нерівності

Чжао Лін

Харків - 2008

Размещено на http://www.allbest.ru//

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській державній академії культури,

Міністерство культури і туризму України

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

Ільганаєва Валентина Олександрівна,

Харківська державна академія культури,

професор кафедри бібліотекознавства та соціальних комунікацій

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор

Асєєв Георгій Георгійович,

Харківська державна академія культури,

завідувач кафедри інформаційних технологій

кандидат педагогічних наук, ст. науковий співробітник

Павлуша Тетяна Петрівна,

завідувач відділу наукової організації

основного фонду Національної бібліотеки

України імені В. І. Вернадського

Захист відбудеться «28» листопада 2008 р. о 15-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.807.02 в Харківській державній академії культури, м. Харків, Бурсацький узвіз, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської державної академії культури за адресою: 61057, м. Харків, Бурсацький узвіз, 4.

Автореферат розісланий «27» жовтня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Давидова І. О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За умов сталої парадигмальності розвитку суспільства формується потреба в оптимальному використанні інтелектуального, творчого потенціалу як суспільства в цілому, так і кожної людини зокрема. Проявом такого роду тенденцій можна вважати активізацію інноваційної діяльності у сфері суспільних комунікацій. Саме в цьому контексті доцільно розглядати національну бібліотечну систему, можливі шляхи вдосконалення її організаційних форм, а також проблеми актуалізації управлінського сектора галузі. Національна бібліотека (НБ) займає ключові позиції серед інших бібліотек, і це вимагає спеціального наукового аналізу її задач, можливостей і стратегій у період, коли відбувається перехід країни до реалізації проектів сталого розвитку.

Наразі зберігається протиріччя між рівнем інформатизації суспільства та бібліотек, між технологічним оснащенням НБ і станом інформатизації периферії національної бібліотечної системи. Тому виникає задача пошуку стратегій і змістовного наповнення дій, спрямованих на досягнення сталості національних бібліотечних систем як базового елементу інформаційної інфраструктури країн і рівноправних партнерів у цій структурі в умовах побудови інформаційного суспільства.

Необхідність спеціальних досліджень НБ обумовлюється також активізацією процесів диверсифікації та розподілу функцій у системі бібліотек країн. Слід підкреслити, що це стосується як інформаційно розвинутих країн, тобто таких, де бібліотеки вже інтегрувались до інформаційної інфраструктури суспільства, так і тих, де бібліотеки ще перебувають на самому початку інноваційного шляху.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у відповідності з комплексною програмою науково-дослідної роботи Харківської державної академії культури, з темою наукових досліджень факультету бібліотекознавства й інформатики «Бібліотечно-інформаційне забезпечення науки, виробництва, освіти, культури та управління», а також із комплексною науковою темою кафедри бібліотекознавства та соціальних комунікацій Харківської державної академії культури «Трансформація бібліотечної діяльності як складова формування нової комунікативної реальності».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є концептуалізація системного розвитку національних бібліотечних систем і механізмів реалізації стратегій, націлених на подолання цифрової нерівності за умов побудови інформаційного суспільства.

Гіпотеза дослідження. Виникає припущення, що формування інформаційно-технологічного середовища бібліотек викликає певні системні зміни і демонструє новий якісний стан НБС за умов інформаційно-комунікаційної єдності суспільства і потребує нового системно-інтеграційного управління.

Для реалізації окресленої мети і перевірки робочої гіпотези передбачається вирішення таких головних завдань дослідження:

аналіз чинників і підґрунтя збалансованого розвитку національних бібліотечних систем за умов глобалізаційних змін та їхньої відповідності інформаційно-технологічному рівню інформаційного суспільства;

визначення методологічного підґрунтя і методів дослідження;

вивчення процесу становлення системоцентричних ознак діяльності НБ у цифровому оточенні;

встановлення системоутворюючих чинників діяльності НБ й її інтегруючої ролі в управлінні технологічними змінами як умови подолання цифрової нерівності у країні;

здійснення аналізу управлінського інструментарію НБ щодо формування збалансованого інформаційно-комунікаційного бібліотечного середовища; національний бібліотека цифровий інформація

формулювання змісту стратегічних дій НБ з реалізації завдань, спрямованих на подолання цифрової нерівності і створення рівних можливостей доступу до інформації для населення тієї чи іншої країни.

Об'єктом дослідження є національна бібліотека.

Предметом дослідження є визначення структури і змісту задач НБ зі створення національних електронних бібліотечних інформаційних ресурсів (ЕБІР) як умови подолання цифрової нерівності країн.

Методологічна база і методи дослідження зумовлювалися вимогами міждисциплінарного та міжнаціонального аналізу об'єктів соціально-комунікаційної природи, процесами їхньої інституалізації в умовах функціонування й розвитку інформаційного суспільства, досягненням системного рівня бібліотечно-інформаційної підсистеми суспільства і глобалізаційних змін, обумовлених впливом багатьох соціокультурних чинників і вимогами досягнення результативності управління складними соціально-інформаційними об'єктами. Дослідження побудовано з використанням системного, інформаційного та соціокультурного підходів, а також принципів соціально-комунікаційного розуміння діяльності бібліотек. Відповідно до задач дослідження залучено такі методи: системний аналіз, соціальний інжиніринг, компаративний аналіз, концептуальний аналіз та синтез, морфологічний метод.

Ступінь наукової розробки проблеми. Теоретико-методологічну базу дослідження склали головні концептуальні положення, що знайшли відтворення у фундаментальних працях з питань соціальних комунікацій, бібліотекознавства й інформатики, соціології, філософії.

Загальні проблеми щодо глобалізаційних і системно-діяльнісних чинників трансформаційних змін у бібліотечно-інформаційній сфері добре вивчені та репрезентовані у працях В. М. Горового, І. О. Давидової, В. О. Ільганаєвої, А. І. Каптерєва, Л. Й. Костенка, Н. М. Кушнаренко, О. С. Онищенка, Л. Г. Петрової, М. І. Сенченка, М. С. Слободяника, Л. Я. Шрайберга, А. С. Чачко. Окремі аспекти організаційного, технологічного, соціально-функціонального і виробничо-функціонального змісту знайшли відображення у працях: Н. І. Апшай, І. Ю. Багрової, О. В. Баркової, Ф. С. Воройского, В. М. Зайцева, І. О. Павлуши, Т. П. Павлуши, О. М. Пашкова, Л. Г. Петрової, І. С. Пілко, Н. І. Туліної, З. І. Савіної, Г. В. Шемаєвої, Т. Ярошенко. Проте слід зазначити, що до цього часу не здійснювалися дослідження системних функцій НБ в організації управління НБС в аспекті його сталості та відповідного системного забезпечення комплексних питань збалансованого розвитку як одного із факторів подолання інформаційної, цифрової нерівності.

Наукова новизна одержаних результатів роботи. Проведене дослідження дало можливість сформулювати ряд положень, які характеризуються науковою новизною:

вперше на теоретичному рівні встановлено закономірний зв'язок між інформаційно-технологічним рівнем оснащення НБС і створенням національного електронного бібліотечно-інформаційного ресурсу;

отримало подальший розвиток уявлення про системоутворюючі ознаки НБ у цифровому оточенні, котрі пов'язані із високоорганізованими інформаційно-комунікаційними технологіями мережі НБС і бібліотечно-інформаційних структур сітьового типу;

вперше розроблено положення про системно-інтеграційну функцію НБ, суть якої полягає у реалізації завдань входження НБС до інформаційного простору сучасності на базі створення як національного електронного бібліотечного ресурсу, так і підтримки його інтеграції до суспільних інформаційних ресурсів;

вперше запропоновано структуру і зміст стратегічних дій НБ щодо реалізації задач подолання цифрової нерівності країн, а також механізм їхнього втілення за рівнями організації НБС;

доведено, що повна інформатизація НБС на засадах техніко-технологічної, сітьової, структурно-функціональної, комунікаційної єдності і керованості є засобом подолання цифрової нерівності й умовою забезпечення прав населення на отримання доступу до інформації та знань.

Практичне значення зумовлюється: репрезентацією конкретного механізму реалізації програми створення національного електронного бібліотечно-інформаційного ресурсу країни, який можна використовувати як на національному, так і на регіональному рівнях; запровадженням системи показників, що характеризують відповідний рівень управління програмно-проектною діяльністю НБ зі створення збалансованого інформаційно-комунікаційного середовища країни. Висновки і матеріали дисертації використано в ході підготовки програмної та навчально-методичної документації з дисциплін «Міжнародне співробітництво в інформаційно-бібліотечній галузі», «Бібліотекознавство», «Управління бібліотеками», про що свідчить акт про впровадження.

Особистий внесок здобувача. Найважливіші наукові результати та висновки дисертації одержані автором особисто і полягають у визначенні системно-інтеграційної функції НБ у цифровому оточенні бібліотек. Особистий внесок здобувача полягає у встановленні структури та змісту стратегічних задач як засобу подолання нерівності бібліотечно-інформаційного середовища та переходу національних бібліотечних систем на рівень єдиної інформаційно-комунікаційної системи.

Апробація результатів дисертації здійснювалася шляхом доповідей на міжнародних і всеукраїнських конференціях, а саме: ІІІ-V Міжнародній практичній конференції «Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики» (Київ, 2006, 2007, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційно-культурна складова освіти: основні проблеми та перспективи у формуванні особистості» (Харків, 2006); Міжнародній науковій конференції «Освіта, культура та мистецтво в добу цивілізаційної глобалізації» (Харків, 2007); Науково-практичній конференції в межах Великого проекту «Григорій Сковорода - 300» «Г. С. Сковорода та проблеми формування особистості» (Харків, 2007); Науковій конференції молодих учених «Культура та інформаційне суспільство ХХІ ст.» (Харків, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених (Харків, 2008).

Текст дисертації, головні наукові висновки та рекомендації обговорювалися на кафедрі бібліотекознавства та соціальних комунікацій Харківської державної академії культури.

Публікації. Головні теоретичні положення і результати дисертації знайшли відбиття у дванадцяти одноосібних публікаціях. Серед них: 3 статті - у фахових виданнях; 1 стаття - у збірнику наукових праць; 8 публікацій - у матеріалах наукових конференцій.

Структура й обсяг дисертаційної роботи підпорядковані досягненню мети та вирішенню задач дослідження. Дисертація складається зі вступу, 3-х розділів, висновків, додатка, списку використаних джерел, який містить 265 найменувань. Загальний обсяг дисертації - 201 сторінка: основний текст становить 169 сторінок, список використаних джерел (273 найменування) - 28 сторінок, додаток - 3 сторінки).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, формулюються мета і завдання роботи, визначаються об'єкт, предмет і методи дослідження, наукова новизна і практичне значення одержаних результатів. Наводяться дані про апробацію результатів дисертації та публікації автора.

Перший розділ «Глобалізаційна залежність розвитку національних бібліотечних систем в інформаційному суспільстві» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 1.1. «Формування контенту і напрямів діяльності НБ та їхній вплив на національні бібліотечні системи» констатується, що інформатизація є переходом до нового типу суспільства - інформаційного. Інформатизація прискорила процеси глобалізації в цивілізаційному розвиткові завдяки створенню загальносвітових мереж і систем з різнорідних частин і елементів.

Одним із аспектів суспільної нестабільності є цифрова нерівність, яка має технологічну природу. Цифрова нерівність визначає різну здатність країн забезпечувати як в національному масштабі, так і для окремих груп населення, доступ до сучасної інформаційної інфраструктури (Інтернет, бази даних і знань, мобільний зв'язок, телебачення тощо) з метою її ефективного використання у практичній діяльності. НБС має безпосереднє відношення до якісного стану інформаційно-комунікаційного середовища та відповідного задоволення інформаційних потреб населення своїх країн. Перехід до інформаційного суспільства в усіх розвинених країнах демонструє необхідність цілеспрямованих дій щодо створення потужної техніко-технологічної бази інформаційної інфраструктури суспільства для подолання цифрової нерівності, котра створює загрозу науковому, освітньому, соціально-економічному розвитку країн за умов глобального інформаційного простору.

Чинники, що стимулюють увагу до НБ, обумовлюються її положенням у НБС. НБ відповідає за реалізацію стратегічних напрямів розвитку системи бібліотек країни й їхню участь у національній інформаційній політиці, спрямовуючи свою діяльність, зокрема, на: забезпечення користувачам доступу до інформації незалежно від місцезнаходження та соціально-економічного статусу бібліотеки; створення можливостей отримання інформації з будь-якого джерела без часових, географічних чи інших обмежень; ефективне відображення змісту документів, допомогу користувачам в оперативному отриманні конкретної інформації; забезпечення збереження документів особливого культурного й історичного значення, а також врегулювання процесів співвідношення й адекватності зберігання знань і фондів на традиційних та електронних носіях. Національна бібліотека є головною бібліотечною установою яка впливає на програмний зміст діяльності щодо створення національних електронних ресурсів. При наявності загальних тенденцій у цьому плані в кожній країні складаються певні особливості реалізації програм, які впливають на ефективність їхньої реалізації.

Управління розвитком НБ як гаранта подолання цифрової нерівності в країні на відміну від управління функціонуванням передбачає використання інших критеріїв оцінки діяльності та інституалізацію інших складових діяльності. До перших можна віднести: структурну перебудову НБ як інтегратора інформаційно-комунікаційної діяльності в бібліотечно-інформаційній сфері; сучасні методи управління; нові продукти та послуги на національному та міжнародному інформаційних ринках; лідерство у формуванні та реалізації державної інформаційної політики. Об'єктами управління розвитком стають: структура бібліотек та їхня діяльність, засоби розподілу функцій у виконанні внутрішніх процесів у НБ і в цілому в бібліотечній системі країни, а також тип інтеграції до інформаційного простору.

На шляху подолання цифрової нерівності обсяги задач НБ значною мірою перебільшують можливості бібліотек. Національні бібліотечні системи мають стати надійними партнерами держав у формуванні суспільства знань. У зв'язку з цим виникає необхідність у здійсненні технологічних інноваційних процесів, які передбачають використання спеціально розроблених пріоритетів і орієнтирів технологічного розвитку НБС з урахуванням факторів їхнього стану.

Таким чином, подолання цифрової нерівності концентрується, перш за все, на підвищенні рівня технологічного оснащення інформаційно-комунікаційних структур. Це передбачає наявність не лише комп'ютерної техніки і засобів зв'язку, але і всього комплексу інформаційно-комунікаційної техніки і технологій, які дозволяють якісно виконувати операції генерування, обробки, передачі і поширення інформації. Найвищім рівнем інформатизації за часів сьогодення є мультимедійна технологія.

У підрозділі 1.2. «Методологія та методи дослідження» визначається методологія дослідження, що базується на міжнауковому комплексному підході до концептуалізації поведінки соціально-комунікаційних, зокрема бібліотечно-інформаційних, структур.

Дослідження бібліотечної діяльності полягає не лише у констатації стану об'єкта, але й у розумінні моменту його розвитку. Бібліотечна діяльність в сучасних умовах зазнає конкретних зрушень, переходу від одного стану до іншого. Це потребує вивчення й аналізу її системної організації, а також визначення системно-функціональної ролі основних її елементів, зокрема НБ.

На базі інформаційного підходу виникла концепція бібліотек як «сховищ знань» і можливості доступу до них всіх бажаючих через інтерактивні системи.

Соціально-культурні акцентуації становлять ґрунтовні підвалини еволюції бібліотечних установ і пов'язані із сукупністю факторів і суттєвих ознак соціуму, що впливають на його розвиток у кожний окремий період часу. Значний внесок у розвиток методології соціокультурного аналізу діяльності бібліотек внесли А. В. Соколов, Р. С. Мотульський, В. О. Ільганаєва, М.Я. Дворкіна, А. С. Чачко.

Методологічною основою розв'язання проблем ідентифікації стратегічних завдань створення електронно-інформаційних ресурсів є теоретичні розробки загального стратегічного менеджменту. Дослідження параметрів цих сфер дозволить встановити характер, рівень, спрямованість дій НБ у структурі соціально-інформаційних процесів та визначити завдання зі створення соціально-інформаційного бібліотечного середовища країн. Побудова системи параметрів у відповідності з їхніми ролями на різних рівнях прояву соціально-інформаційної діяльності розглядається нами як складова частина сучасної теорії соціальних комунікацій (СК) і бібліотекознавства.

Другий розділ «Національні бібліотеки у стратегіях переходу до цифрової рівноваги інформаційно-комунікаційного середовища» складається з трьох підрозділів, в яких розглядаються характерні риси НБ як найбільш розвинутого елементу національних бібліотечних систем і головного учасника соціально-комунікаційної взаємодії в суспільстві.

У підрозділі 2.1. «Формування системоцентричних ознак діяльності НБ» містяться дані про процеси змін НБ під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників, які у свою чергу зумовлюють її нові функції у системі бібліотек відповідно до умов інформаційного суспільства, базою якого є інформаційно-комунікаційні технології. Якість стану НБС є свідченням інформаційної, цифрової рівності як результату інформатизації бібліотек і трансформаційних змін в діяльності НБ. Ознаками трансформаційних змін НБ стають нові організаційні форми, технології, структурні зв'язки, які відповідають новому інформаційному середовищу. І якщо стратегічними завданнями НБ на початку трансформаційного періоду було опанування комп'ютерних технологій, створення електронного каталогу (ЕК), то в ході його розвитку такими завданнями є створення умов доступу до інформації і формування електронного ресурсу для сітьового використання електронних інформаційних ресурсів (ЕІР) населенням країни. НБ у цьому плані завжди була лідером для бібліотек своєї країни. Доведено, що об'єктивно зумовлені процеси фактично не торкнулися внутрішньо-бібліотечних системних аспектів.

Міжнародний досвід свідчить про різні моделі поведінки НБ у процесах створення інформаційних ресурсів. Встановлено, що централізація дій організаційно-технологічного спрямування довела свою життєздатність і результативність в бібліотечній практиці. НБ несуть відповідальність за специфіку своїх дій щодо створення інформаційно-комунікаційного середовища НБС. Векторами розвитку слугують зовнішні та внутрішні структури діяльності бібліотек як соціально-комунікаційних установ, що входять до інформаційної інфраструктури країн.

У підрозділі 2.2. «Становлення НБ як інтегратора системних змін у національній бібліотечній системі» розглянуто різні технології поведінки НБ в електронному (цифровому) оточенні.

Доведено, що дослідження НБ протягом останніх років акцентують увагу на проблематиці системної і сіткової інтеграції інформаційних (зовнішніх) і бібліотечних (внутрішніх) ресурсів, формування баз даних (БД), використання Інтернет у трансформації обслуговування. Можна констатувати перехід від аспектів автоматизації до функціонування у межах стандартизації інформаційної діяльності та послуг.

Встановлено, що інноваційна концепція розвитку національної системи бібліотек пов'язана із системоутворюючою функцією НБ. Головними елементами цієї концепції є: пріоритетні напрями бібліотечно-інформаційного розвитку, а також пріоритетні задачі та механізми вдосконалення соціально-інформаційного бібліотечного середовища. Дотепер статус НБ визначався через функції, котрі мають родові (внутрішньо-бібліотечні) домінанти, тобто забезпечують діяльність НБ як системи, а також типові, що пов'язують НБ з іншими бібліотеками як у межах країни, так і поза ними.

НБ діє в напрямі формування віртуальних бібліотечно-інформаційних корпорацій як високої форми організації мереж ділового співробітництва. Доводиться, що схема взаємодії між бібліотеками набуває вигляду: на першому рівні національної системи бібліотечно-інформаційного сектору функціонують первинні бібліотечні установи, на другому рівні - їхні об'єднання (галузеві, адміністративні, технологічні, тематичні й інші), на третьому - національні, центральні та спеціалізовані бібліотеки. Зміст системно-інтегруючої функції збігається із задачами створення необхідної техніко-технологічної бази функціонування бібліотек країни, яку ми визначаємо як техносферу бібліотечно-інформаційної підсистеми інформаційної інфраструктури суспільства. Електронні бібліотечно-інформаційні ресурси у цьому контексті виглядають як результат цілеспрямованої дії НБ з перерозподілу структурно-функціонального устрою бібліотечної системи країни.

У підрозділі 2.3. «Аналіз управлінського інструментарію НБ у виконанні задач технологічного розвитку» здійснюється параметризація стратегічних напрямів і проводиться порівняльний аналіз результативності реалізації проектів створення національних електронних бібліотек як одного із показників рівня інформатизації бібліотек та успішності інформаційної політики у країні.

Ті обставини, що вивчення досвіду діяльності НБ здійснюється на певному етапі розвитку й у просторі певних місць, дозволяє визначити статус цього дослідження як, по-перше, порівняльно-параметричного, по-друге, такого, що стосується сфери міжнародного бібліотекознавства. Важливо відзначити, що такий аспект використання порівняльного методу у бібліотекознавстві ще не порушувався, і в цьому плані дослідження є внеском у методологію особливого порівняльного бібліотекознавства.

У процесі порівняльного аналізу визначено напрями, зокрема: техніко-технологічні аспекти ІК-середовища, матеріально-технічна база, доступ до інформації, формування бібліотечно-інформаційних ресурсів, використання інформаційних ресурсів, вирівнювання бібліотечного середовища на території країни. У відповідності з цими напрямами встановлено параметри, а саме: масштаби, строки; етапність; контроль; результат; організація; функціонування; чіткість змісту; фінансування; управління; мета; місія.

Аналіз стратегічного інструментарію НБ в період освоєння технологій інформаційного суспільства свідчить про певну еволюцію заходів стратегічного управління у бібліотечно-інформаційній сфері. НБ в країнах, які тільки-но будують інформаційне суспільство, майже не мають відповідної системи управління і не впливають на стан техніко-технологічної бази формування національних електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів (НЕБІР). НБ несе відповідальність перед системою бібліотек за реалізацію своїх системно-інтеграційних функцій.

Подолання цифрової нерівності в інформаційному просторі сучасності передбачає визначення та побудову пріоритетів встановлення змісту і ранжирування задач управління технологічними змінами. НБ як головний елемент НБС відіграє в цьому процесі головну роль. Але функціонування НБС свідчить про наявність певного протиріччя між технологічним розвитком НБ і периферією НБС, шляхи і ресурсні можливості якої часто знаходяться у сфері впливу місцевих адміністрацій. Від цілісності, цілеспрямованості, активності, інтегрованості дій НБ, спрямованих на реалізацію національної інформаційної політики, залежить її вплив на стан НБС.

У третьому розділі «Стратегічні задачі НБ щодо створення збалансованого інформаційно-комунікаційного середовища» встановлюється закономірний зв'язок між стратегічними діями НБ і рівнями інформатизації НБС.

У підрозділі 3.1. «Вдосконалення механізму управління НБ за рахунок запровадження технологічних змін» встановлюється, що стратегія подолання цифрової нерівності пов'язана з дослідженням системного рівня організації НЕБІР. Це передбачає єдину техніко-технологічну базу, що дає змогу визначити інформаційні потоки, алгоритми їхньої обробки, вимоги користувачів і можливості бібліотек, а також їхній статус у єдиній системі бібліотек країни.

Структура і зміст стратегічних дій НБ передбачають таку послідовність: на першому рівні формулюються техніко-технологічні комплекси чи бібліотечно-інформаційні комплекси, складовими яких є: комп'ютерна техніка, програмно-апаратні засоби, лінгвістичні засоби взаємодії, виконання задач класифікації, індексування, формування запитів та описування інформаційних потреб користувачів. На другому рівні бібліотеки формують технічну ідею, проводять її експертну оцінку, розробляють регіональний проект технологічного розвитку та формування регіональних електронних інформаційних ресурсів, а також визначають засоби та схеми фінансування проекту. Змістом третього рівня є визначення політики, створення ЕІР, вибір можливих моделей, вибір критеріїв вимірювання результатів запровадження проектів у регіонах і в країні в цілому.

До механізму реалізації задач НБ з інформатизації належить: оцінка поточного стану системи національних бібліотечних ЕІР (цілі, задачі, стратегія, динаміка функціонування); оцінювання поточного стану інформаційно-технічних обчислювальних і комунікаційних ресурсів (ПК, серверів, програмного забезпечення обміну даними, точок доступу до Інтернет, одиниць оцифрованої інформації тощо); планування бібліотечних стратегій і цілей, визначення пріоритетів і обмежень; окреслення вимог до інформаційно-комунікативної технології, що відповідає організаційним завданням бібліотек на кожному етапі розвитку системи національних ЕБІР.

Стратегія створення системи національних ЕБІР передбачає побудову концептуальної моделі системи, яка містить дані щодо: її поточного стану, слабких місць, обмежень, розподілу функцій бібліотек країни у формуванні системи національних електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів (СНБЕІР) за певними ознаками; чіткого і конкретно поновленого розмежування діяльності бібліотек у системі НБЕІР; затвердження схеми руху інформаційних потоків в організаційній структурі СНБЕІР; відображення інформаційно-технічного парку бібліотек країни для контролю за станом і вибором рішень, спрямованих на виконання завдань зі створення та функціонування СНБЕІР; розробки техніко-технологічних умов взаємодії бібліотек-учасниць проекту, технічних завдань, інструкцій; розширення можливостей СНБЕІР на основі аналізу діючої моделі; прийняття кінцевих рішень відносно програмних і технічних засобів, територіального розміщення ресурсів.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз глобалізаційних процесів сучасного суспільства підтверджує актуальність обраної теми. Середовище функціонування НБ породжує новий якісний стан її функціонування і впливає на стан всієї національної бібліотечної системи. Електронні засоби створення, зберігання, обробки, передачі документів та інформації стали головними факторами розвитку і набуття НБ нових рис у технічному, економічному, соціальному, функціональному та іншому сенсі. Відставання у цьому процесі веде до утворення і проявів цифрової нерівності, яка має інформаційно-технологічну природу і в умовах інформаційного суспільства поглиблює наукову, освітню, економічну нерівність країн світу. Перехід до інформаційного суспільства усіх розвинених країнах демонструє необхідність цілеспрямованих дій по створенню потужної техніко-технологічної бази інформаційної інфраструктури суспільства для подолання цифрової нерівності, яка створює загрозу наукового, освітнього, соціально-економічного розвитку країн в умовах глобального інформаційного простору.

2. Спостерігається закономірний рух бібліотек в інформаційному просторі, що полягає у послідовному переході від техносфери бібліотек до інфопростору суспільства, і передбачає вільний обмін інформацією і знаннями. Показники збалансованого стану розвитку інформаційного середовища НБС є такі: технологічне оснащення інформаційно-комунікаційної взаємодії, доступ до електронних інформаційних ресурсів, обсяги, якість електронних інформаційних ресурсів.

3. В процесі дослідження виявлено прямий зв'язок діяльності НБ із процесами формування нового соціально інформаційного простору, де головною ознакою є наявність певним чином організованих інформаційних ресурсів бібліотек. Обгрунтовується становлення систем інтеграційної функції НБ в процесах створення НЕБІР як відображення нового рівня функціонування бібліотечної системи країни. Реалізація цієї функції вимагає нового організаційно-управлінчого і системно-функціонального устрою національних бібліотечних систем. Змістом діяльності НБ з реалізації інтеграційної функції є створення рівних можливостей доступу населення країни до інформації і знань з використанням потенціалу всіх бібліотек в межах єдиної інформаційної-комунікаційної системи (ІКС) - організації мережевого типу.

4. Ключовим об'єктом побудови сучасної інформаційно-комунікаційної системи НБС обрана НБ, якій в на наш час притаманні у єдності всі соціально-комунікаційні функції в найбільш розгорнутому вигляді. Аналіз ситуації функціонування НБ, стану та перспектив її розвитку є важливим завданням, тому що від цього залежить якість та розвиток бібліотечного соціального інституту країн. Виконання завдань роботи дозволило доповнити існуючі уявлення про НБ, потенціал її впливу на НБС, акумулювати знання в межах соціально-комунікаційної теорії діяльності бібліотек з урахуванням положень міждисциплінарного комплексу наукових підходів: системного, інформаційного, соціокультурного, діяльнісного.

5. Системоутворюючі ознаки НБ в цифровому оточені пов'язані із високо організованими інформаційно-комунікаційними технологіями та бібліотечно-інформаційними структурами мережевого типу. Національна бібліотека постає інтегратором СК функцій бібліотек країни. Системно-інтеграційна функція НБ полягає у реалізації завдань входження НБС до інформаційного простору сучасності. НБ займає ключову позицію у схемі керування БСІ країни. На першому рівні національної парадигми документально-інформаційного сектору функціонують первісні бібліотечні установи, на другому рівні - функціонують їх об'єднання (галузеві, адміністративні, технологічні, тематичні та інші), на третьому - центральні спеціалізовані і національна(ні) бібліотеки.

6. Характеристика НБ за рівнем інтегрованості до інформаційного середовища дозволила встановити, що при наявності загальних тенденцій в цьому плані в кожній країні складаються певні особливості реалізації програм і проектів, що впливають на ефективність їхньої реалізації. Рішення зі створення ІКС можуть прийматися лише на міжвідомчому рівні галузей культури, науки, освіти та інформаційних технологій, особливо при здійсненні великих національних проектів.

7. Управління розвитком НБ на відміну від управління їх функціонуванням, передбачає використання інших критеріїв оцінки діяльності та інституалізацію інших складових діяльності. До перших ми відносимо структурну перебудову НБ як системного інтегратора інформаційно-комунікаційної діяльності в бібліотечно-інформаційній сфері; сучасні методи управління; нові продукти та послуги на національному та міжнародному інформаційному ринку; лідерство у формуванні та реалізації державної інформаційної політики. Об'єктами управління розвитком стають: структурна організація НБС, засоби розподілу функцій у виконанні внутрішніх процесів в НБ і в цілому в бібліотечній системі країни, тип інтеграції до інформаційного простору.

8. Стратегія подолання цифрової нерівності пов'язана з досягненням системного рівня організації НЕБІР. Доводиться, що структурування і зміст стратегічних завдань створення електронних бібліотечних інформаційних ресурсів є необхідним і своєчасним завданням бібліотечної науки. Його вирішення має передувати розробці організаційно-управлінчих процедур і рішень у вигляді поетапних дій щодо інноваційного розвитку НБ як головного системоутворюючого елементу НБ НЕБІР.

9. ЕБІР постають результатом вирішення завдань інформатизації НБС і створення умов безперешкодного доступу до інформації та її використання у житті населення. Підтверджено, що НЕБІР є відображенням нового стану технологій соціально-комунікаційної взаємодії з використанням ІКТ. Вони поєднують традиційні форми представлення інформації в друкованій формі і електронні технології їх збереження, презентації, доступу і отримання користувачами в умовах мережевих засобів СК. Їх створення передбачає появу техносфери бібліотек, що відповідає технологічному базису соціальних комунікацій інформаційного суспільства.

10. Фактично підтверджена гіпотеза про стратегічне бачення ІКС бібліотек як можливості зайняти відповідне місце в соціально-інформаційній інфраструктурі суспільства і виконання завдань не тільки зібрання, збереження, культурного надбання людства, але й його актуалізації у соціокультурних підсистемах. Без виконання завдань першого рівня неможливо перейти на інший рівень функціонування і розвитку бібліотечних систем, тому що кожний рівень утворює певні діяльнісні середовища, які мають свої ознаки, правила, матеріальну і змістовну частину, завдання. Вони стають конкурентними параметрами завдань НБ з формування збалансованого ІКС, що дозволяє сконцентрувати увагу як на зовнішніх структурах діяльності, так і на внутрішніх особливостях функціонування НБ і НБС країни.

11. Нові технології управління в НБ мають отримати статус державного фінансування національних проектів і стати рівноправними партнерами держави по вирівнюванню ситуацій цифрової нерівності в країні. Зберігаючи позиції і темпи розвитку, НБ має не тільки нарощувати свій потенціал, але і не допускати утрати пріоритетів у розбудові національної бібліотечної системи та її розвитку в напрямі завершення інформатизації. Визначення завдань реалізації проектів по завершенню формування інфотехносфери НБС, схеми їх реалізації і відповідальності учасників є необхідною умовою досягнення очікуваного результату. Останній ми бачимо як ініціювання або завершення вже розпочатих робіт із створення інноваційного, інфотехнологічного базису розвитку бібліотек країни, якими в першу чергу опікується НБ.

Проведене дослідження є перспективним для поглиблення концептуального знання у контексті вирішення проблем системних трансформацій у бібліотечній галузі, зокрема: встановлення впливу внутрішньо-системного переформатування функцій бібліотек, у тому числі НБ, на вдосконалення нормативно-правової бази НБС із урахуванням її інфраструктурного значення у процесах інформатизації суспільства; визначення напрямів моніторингу реалізації програм і проектів, спрямованих на досягнення інформаційної рівноваги у суспільстві.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових журналах і збірниках

Чжао Лін. Національна бібліотека у контексті порівняльних бібліотекознавчих досліджень / Лін Чжао // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. - Х., 2006. - Вип. 18. - С. 137-141.

Чжао Лін. Механізм розвитку національних бібліотек в електронному оточенні / Лін Чжао // Вісн. Харк. держ. акад. культури : зб. наук. пр. - Х., 2007. - Вип. 19. - С. 108-113.

Чжао Лін. Національні бібліотеки в стратегіях розвитку інформаційної інфраструктури суспільства / Лін Чжао // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2008. - № 1. - С. 43-47.

Чжао Лін. Формування техніко-технологічного базису бібліотек як умова подолання цифрової нерівності / Лін Чжао // Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистецтв: зб. наук. пр. - Х., 2008. - Вип. 6. - С. 148-153.

Тези доповідей:

Чжао Лін. Національні бібліотеки в системі реалізації програм створення електронних ресурсів / Лін Чжао // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики: матеріали третьої міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 16-18 травня 2006 р.) / Держ. акад. керівних кадрів культури і мистецтва. - К., 2006. - С. 47-48.

Чжао Лін. Національна бібліотека як інтегратор інформаційних ресурсів країни / Лін Чжао // Інформаційно-культурна складова освіти: основні проблеми та перспективи у формуванні особистості : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 23-24 листопада 2006 р.) / Харк. держ. акад. культури. - Х., 2006. - С. 179-181.

Чжао Лін. Структурування інформації в порівняльному аналізі діяльності НБ / Лін Чжао // Культура та інформаційне суспільство ХХІ ст. : матеріали. наук. конф. молодих учених (Харків, 24-25 квітня 2007 р.) / Харк. держ. акад. культури. - Х.: ХДАК, 2007. - С.251-252.

Чжао Лін. Технології створення національної системи електронних інформаційних ресурсів / Лін Чжао // Г.С. Сковорода та проблеми формування особистості : матеріали наук.-практ. конф. в межах великого проекту «Григорій Сковорода-300» (Харків, 18-19 жовтня 2007 р.) / Харк. нац. техн. ун-т сільського господарства ім. П. Василенка. - Х., 2007. - С. 353-355.

Чжао Лін. Системно-інформаційна функція Національних бібліотек (НБ) у сучасному електронному середовищі / Лін Чжао // Освіта, культура та мистецтво в добу цивілізаційної глобалізації : матеріали міжнар. наук. конф. (Харків, 22-23 лист. 2007 р.) / Харк. держ. академія культури. - Х., ХДАК, 2007. - С. 205-206.

Чжао Лін. Технологічний розвиток бібліотек в умовах сучасної техносфери / Лін Чжао // Документознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики : матеріали четвертої міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 21-23 травня 2007 р.) / Держ. акад. керівних кадрів культури і мистецтва. - К., 2007. - С. 99-100.

Чжао Лін. Системне проектування національного електронного інформаційного ресурсу (ЕІР) / Лін Чжао // Культура та інформаційне суспільство ХХІ ст. : матеріали наук. конф. молодих учених (Харків, 24-25 квітня 2008 р.) / Харк. держ. академія культури. - Х. : ХДАК, 2008. - С. 236-237.

Чжао Лін. Моделі побудови комунікаційно-інформаційного середовища бібліотек для використання електронних ресурсів / Лін Чжао // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики : матеріали п'ятої міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 20-22 травня 2008 р.) / Держ. акад. керівних кадрів культури і мистецтва. - К., 2008. - С. 16-17.

АНОТАЦІЇ

Чжао Лін. Національна бібліотека в стратегіях подолання цифрової нерівності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.03 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. - Харківська державна академія культури. - Харків, 2008.

Дисертацію присвячено концептуалізації системного розвитку НБ і механізмів реалізації стратегій подолання цифрової нерівності в умовах побудови інформаційного суспільства.

Аналізуються глобалізаційні фактори, що зумовлюють переформатування організаційно-функціонального устрою національних бібліотечних систем. Досліджується діяльність НБ в умовах розгортання інформаційно-комунікаційного середовища національних бібліотечних систем. Обґрунтовано становлення системно-інтеграційної функції НБ і визначається тенденція до утворення сітьової структури НБС. Подолання цифрової нерівності у країнах пов'язується зі створенням єдиного інформаційно-комунікаційного середовища бібліотек.

Ключові слова: національна бібліотека, інформаційно-комунікаційне середовище, цифрова нерівність, стратегічні дії, національні електронні інформаційні ресурси.

Чжао Лин. Национальная библиотека в стратегиях преодоления цифрового неравенства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по социальным коммуникациям, специальность 27.00.03 - книговедение, библиотековедение, библиографоведение. - Харьковская государственная академия культуры. - Харьков, 2008.

Национальная библиотека (НБ) занимает важное место в библиотечной сфере, что требует специального рассмотрения ее главных задач, возможностей и стратегий в период перехода страны к реализации проектов непрерывного развития. Необходимость в такого рода исследованиях НБ усиливается в связи с процессами диверсификации и распределения функций в системе библиотек отдельных стран.

Становление информационного общества порождает формирование информационно-технологической среды библиотек, ведет к определенным системным изменениям, демонстрирует новое качественное состояние национальной библиотечной системы (НБС) в условиях информационно-коммуникационного единства общества и поэтому нуждается в новом системно-интеграционном управлении.

Теоретико-методологическую базу исследования составили основные концептуальные положения, изложенные в фундаментальных работах по вопросам социальных коммуникаций библиотековедения и информатики, социологии и философии. Выбор методов исследования обусловлен требованиями междисциплинарного и межнационального анализа объектов социально-коммуникационной природы, процессами их институализации в условиях функционирования и развития информационного общества, достижением системного уровня библиотечно-информационной подсистемы общества и глобализационных изменений под влиянием многих социокультурных факторов, а также необходимостью достижения результативности в управлении сложными социально-информационными объектами.

Научная новизна исследования состоит в том, что впервые проанализирована деятельность НБ в условиях развертывания информационно-коммуникационной среды национальных библиотечных систем; также впервые осуществлена концептуализация системно-интеграционной функции НБ и определена тенденция образования сетевой организации НБС. Формирование национального электронного библиотечного информационного ресурса является признаком реализации задач создания сбалансированной информационно-коммуникационной среды.В проведенном исследовании на теоретическом уровне впервые устанавливается закономерная связь между информационно-технологическим уровнем оснащения НБС и созданием электронного национального библиотечно-информационного ресурса.

Вводится представление о системно-интеграционной функции НБ в цифровом окружении, а также НБ определяется как интегратор системных изменений в НБС.

Изучение международного опыта по внедрению и реализации проектов информатизации библиотечно-информационной сферы позволило выработать предложения, направленные на преодоление цифрового неравенства стран. Информатизацию НБС предлагается рассматривать как условие обеспечения прав населения на получение доступа к информации и знаниям при условии целенаправленных действий НБ и ее партнерских отношений с государством, финансовой поддержки и гармонического информационного законодательства, причем НБ несет ответственность за структурно-функциональное переформатирование НБС.

Предложен конкретный механизм внедрения программ по созданию национального электронного библиотечно-информационного ресурса страны, который может быть использован как на национальном, так и региональном уровнях. Представлена также система показателей, характеризующих уровень управления программно-проектной деятельностью библиотек по созданию сбалансированной информационно-коммуникационной среды НБС.

Ключевые слова: национальная библиотека, информационно-коммуникационная среда, цифровое неравенство, стратегические действия, национальные электронные информационные ресурсы.

Zhao Lin. National library in strategy of digital inequality overcoming. - Manuscript.

The dissertation for the Candidate of Social Science's degree, specialty 27.00.03 - Bibliology, Library Science, Bibliography science. - Kharkiv State Academy of Culture. - Kharkiv, 2008.

This thesis is devoted to the conceptualization of National library system development and mechanisms of realization of strategy of digital inequality overcoming in conditions of informational society construction. Globalization factors which determine reformatting of organizational functional structure of national library systems are analyzing. Activity of National library in conditions of national library systems informational communicational environment unrolling is researching. Formation of system integration functions of national libraries is found and tendency of net structure of national library systems formation is determine. National electronic library-informational resources are the result of purposeful actions of national library in redistribution of structure-functional organization of national library system. Overcoming of digital inequality in countries connecting with creation of library unified information-communicational environment.

Key words: national library, informational communicational environment, digital inequality, strategy activity, national electronically informational resources.

Размещено на Allbest.ru