Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківська державна академія культури

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата культурології

26.00.01 -- Теорія та історія культури

Культурологічна реконструкція давньоскандинавської танатології

Король Денис Олександрович

Харків 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі культурології Національного університету “Києво-Могилянська Академія”

Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент

Пустовалов Сергій Жанович, Національний університет “Києво-Могилянська Академія”, доцент кафедри культурології

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Павленко Юрій Віталійович, Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України, головний науковий співробітник відділу глобальних систем сучасної цивілізації кандидат філософських наук Селевко Володимир Борисович, Харківський національний аерокосмічний університет імені М.Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут” Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри політології і історії

Захист відбудеться « 10 » червня 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.807.01 у Харківській державній академії культури за адресою: 61057, Харків, Бурсацький узвіз, 4, Мала зала.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської державної академії культури за адресою: 61057, м. Харків, Бурсацький узвіз, 4.

Автореферат розісланий «_6_» _травня_ 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Ю. І. Лошков

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. У сучасній історії науки розроблено фундаментальні підходи до вивчення системи сприйняття смерті в традиційних культурах давньої Європи. Світоглядні установки архаїчних суспільств щодо смерті та потойбіччя вивчаються впродовж XIX - XX ст. етнологами, фольклористами, істориками, археологами, мовознавцями, представниками культурної та історичної антропології тощо.

Танатологія в культурологічному аспекті постає тлом для наукового дослідження, що заявлене в темі роботи, й оперує проблематикою уявлень про смерть та потойбіччя у світоглядних системах давніх суспільств, торкаючись ритуальних практик, поховальних звичаїв, архаїчного мистецтва, ментальних моделей у цілому. Дослідження ментальності дохристиянського середньовіччя та первісності відображено в працях таких вітчизняних фахівців, як О. Потебня, І. Франко (мовно-фольклористичні реконструкції), М. Жуйкова (лінгво-культурологічний підхід), Ф. Андрощук, Ю. Павленко, М. Попович, С. Пустовалов, М. Чмихов (комплексні історико-культурні реконструкції) тощо.

Проблематиці сприйняття смерті конкретно в давньоскандинавській світоглядній традиції надавали важливості такі вчені, як Ф. Андрощук, Г. Лєбєдєв, В. Петрухін, (історико-археологічний підхід), Є. Мелетинський, О. Смирницька, М. Стеблін-Каменський, Т. Топорова, Н. Гвоздецька, (мовно-культурологічний підхід), А. Гуревич, Х. Еліс-Девідсон та О. Хлєвов (історико-семіотичний підхід).

У межах історії культури принципово новими є наукові засади представників «школи анналів», таких як Ж. ле Гофф, М. Блок чи Р. Шарт'є, а також відомих медієвістів, що працювали у подібному напрямку над вивченням категорій середньовічного європейського світогляду, зокрема, Ф. Ар'єс з його порівняльним аналізом ставлення до смерті від раннього середньовіччя до Новітніх Часів; радянські фахівці А. Гуревич та Ю. Безсмертний, які на межі 80-х - 90-х років ХХ ст. обґрунтували теоретичні засади вивчення історії європейських ментальностей та уявлень про смерть і посмертя (поруч із категоріями дитинства, сновидінь, харчування та ін.). Ґрунтовний внесок щодо вивчення світоглядних засад саме традиційного скандинавського населення здійснено А. Гуревичем.

Структурно-семіотичні дослідження пам'яток архаїчного мистецтва слідом за Б. Рибаковим (світогляд енеолітичних культур, старожитності Київської Русі), В. Равдонікасом та К. Лаушкіним (неоліт-бронза Балтійського ареалу та Карелії) здійснювали: Д. Раєвський (на скіфському археологічному матеріалі) В. Збенович (за пам'ятками Трипільської культурної спільності) та А. Голан (за пам'ятками мистецтва та мовними аналогіями народів Старого та Нового Світу).

Вагомий внесок щодо реконструкції релігійних та міфологічних уявлень населення Європи дохристиянської та ранньохристиянської доби зробили Дж. Фрезер (концепція наскрізних релігійних мотивів священного вмирання), Д. Анучін (дослідження поховального транспорту у народів Євразії), Д. Зеленін (систематика слов'янських міфологічних персонажів, пов'язаних зі смертю і потойбіччям), О. Фрейденберг (семіотика образів і метафор первісної свідомості), В. Пропп (системна реконструкція генези фольклорних мотивів від обрядів переходу), С. Токарєв (структурний аналіз архаїчних світоглядних систем людства згідно марксистської історичної школи) тощо. Таким чином, на сьогодні розроблено ґрунтовні методологічні засади вивчення світоглядних засад архаїчних суспільств (зокрема, варто відзначити структурно-семіотичні дослідження в галузях археології та культурної антропології).

Отже, на сьогоднішній день існує розгалужена теоретико-методологічна база, яка може бути застосована до конкретно-наукового матеріалу, що дозволяє провести адекватний аргументований аналіз. Наявні методологічні розробки дають змогу розглянути матеріал з сучасних позицій. Системний підхід, що пропонується в роботі, дозволяє відреконструювати базисні засади сприйняття стародавніми скандинавами аспектів людської смерті, їх уявлень про потойбіччя та посмертне існування.

Наведені аргументи й обумовлюють вибір теми дисертаційного дослідження: «Культурологічна реконструкція давньоскандинавської танатології».

Етнокультурні межі дослідження охоплюють переважно скандинавський регіон Північної Європи (включаючи Данію, Швецію, Норвегію, Ісландію та острови Балтійського моря) у період від пізньої кам'яної доби на Півночі (приблизно час появи перших наскальних зображень в Трондгеймі та Богуслані, розселення на території Скандинавії представників індоєвропейського етномовного кола) і до межі XII-XIII ст. н.е. (час закріплення християнської світоглядної парадигми, період остаточного укладання та писемної фіксації основного комплексу еддичних міфологічних та епічних творів, родових ісландських саг тощо).

В якості етнокультурних паралелей в роботі розглядається світогляд кельтського та германомовного населення Центральної та Північно-Західної Європи ранньозалізної доби (VI ст. до н.е. - V ст. н.е.), окремі світоглядні елементи населення ранньосередньовічних Фінляндії та Ірландії, а також східнослов'янського етнокультурного кола, що дало змогу простежити в даних світоглядних системах певні зв'язки та паралелі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний дисертантом напрям дослідження входить до кола наукових розробок кафедри культурології, органічно поєднується із комплексною науковою темою кафедри культурології Національного Університету «Києво-Могилянська Академія»: «Моделі світу в цивілізаційному розвитку людства». Тема дисертації обговорена і затверджена на засіданні кафедри культурології НаУКМА 26.11.2009 р. (протокол № 1).

Мета дослідження полягає у культурологічній реконструкції та систематизації давньоскандинавських уявлень про смерть та потойбіччя.

Мета реалізується через виконання наступних завдань:

- систематизувати історіографію дослідження сприйняття смерті та потойбіччя в давньо-скандинавській світоглядній традиції за працями вітчизняних та зарубіжних істориків, етнологів, фольклористів, археологів, культурологів і мовознавців; на основі сучасної методології сформулювати базовий підхід до вивчення зазначеного предмету;

- уточнити й деталізувати базові аспекти комплексу давньо-скандинавських просторово-часових уявлень про смерть та потойбіччя (на основі лексики, сюжетики міфо-епічних творів, соціально-поведінкових звичаїв та елементів поховальної обрядовості); залучити отримані дані до подальшого вивчення пам'яток матеріальної культури;

- уточнити й деталізувати комплекс зв'язків та символічних зіставлень давньоскандинавських міфорелігійних образів та персонажів, що символізують смерть та потойбіччя; охарактеризувати феномен потрійності у скандинавській міфоепічній традиції;

- провести ґрунтовний структурно-семіотичний аналіз міфологічних образів смерті і потойбіччя за пам'ятками архаїчного мистецтва Скандинавії (від неоліту-бронзи до доби вікінгів включно); прослідкувати ґенезу основних мотивів та персонажів давнього мистецтва Скандинавії, що пов'язані зі смертю та потойбіччям, дослідити трансформацію їх смислового навантаження; на основі тлумачення окремих іконографічних образів регіону уточнити характерні аспекти уявлень про душу і посмертну долю;

- Здійснити впорядкування структури формування давньоскандинавської релігійно-міфологічного світогляду на основі пам'яток матеріальної та духовної культури давнього населення Скандинавії та сусідніх регіонів; схарактеризувати переламний період оформлення власне еддичної традиції як системи;

- запропонувати на основі розглянутого матеріалу і за допомогою комплексного поєднання методології різних дисциплін базову модель, яка ілюструє уявлення про смерть і посмертя в межах конкретного архаїчного світогляду;

- здійснити системний аналіз основних елементів давньоскандинавської танатології в контексті проявів матеріальної та духовної культури; охарактеризувати особливості шляхів розвитку концептів смерті і потойбіччя в дохристиянський та ранньохристиянський періоди.

Об'єктом дослідження виступає традиційний давньоскандинавський світогляд як система. Предметом дослідження є трансформація танатичних уявлень скандинавських народів від первісності до раннього середньовіччя в культурологічному контексті.

Методи: Методологічною основою дослідження є міждисциплінарний комплексний історико-культурологічний підхід, який уможливлює об'ємне, діалектичне осмислення низки питань, виголошених у темі дисертації.

Також для досягнення мети дослідження в роботі використано методи: порівняльно-історичний аналіз - для виявлення відмінностей танатичних уявлень за текстами дохристиянської та ранньохристиянської доби, для виявлення загальноіндоєвропейських, іноетнічних та локально-регіональних рис у світоглядній моделі скандинавів; структурно-семіотичний метод - для аналізу пам'яток культури певного регіону як знакової системи та виявлення смислового навантаження відповідних пам'яток; системна типологія - для моделювання базових схем та ліній розвитку давньоскандинавської танатології. В роботі використовується методологія історичної антропології - для вивчення традиційних уявлень про смерть та потойбічне існування крізь призму історії ментальності населення певного регіону.

Джерельною базою даного дослідження є зразки скандинавської міфології, фольклорні та історичні тексти в російськомовних та англомовних наукових коментованих перекладах, а також підстрочні коментарі-білінгви.

Зокрема, базою міфологічних реконструкцій виступають образи і мотиви у творах: «Молодша Едда» (пер.: О. Смирницька, М. Стеблин-Каменський, 1970), «Старша Едда» (пер. С. Свириденко, 1917; О. Корсун, 1975; В. Тихомиров, 1989; підстрочний коментований переклад кількох пісень із наведенням ісландського оригіналу О. Смирницької та Н. Гвоздецької, 1989, 1999), а також окремі еддичні твори (пер. М. Раєвський, 1997; Т. Топорова, 1999). Залучено англомовний переклад твору Саксона Граматика «Діяння данів» (пер. О. Елтон, 1905 р., розділи I-IX, веб-документ).

В якості палеоетнографічних записів залучено дані родових ісландських саг, зокрема, серія російських перекладів (пер.: В. Адмоні, В. Бєрков, С. Кацнельсон, А. Корсун, С. Маслова-Лашанська, Т. Сільман, М. Стеблин-Каменський.- Л.: Гослитиздат, 1956; О. Смирницька, М. Стеблин-Каменський.- сер. «Библиотека Всемирной Литературы». - М., 1973; О. Смирницька.- Новосиб., 1976; В. Ярхо.- М.: Эксмо, 2002; О. Циммерлінг.- М.: «Языки славянской культуры», Кн. 1: 2002, Кн. 2: 2004), а також королівські саги зі збірки «Коло Земне» (пер.: М. Стеблин-Каменський, А. Гуревич, О. Смирницька, 1995). З цих же позицій використано переклад хроніки Ібн Фадлана - зокрема, опис контактів з норманами на Волзі (пер. О. Ковалевський, 1956), окремі уривки з опису подорожі Адама Бременського (у викладі Ж. Дюмезіля та Х. Елліс-Девідсон), «Гетики» Йордана (пер. Є. Скржинська, 1996) та з «Германії» Корнелія Тацита (пер. О. Бобович, 1993).

Як окрема категорія джерел розглядаються пам'ятки матеріальної та духовної культури давніх скандинавів: дані археології, лінгвістичних реконструкцій, пам'яток мистецтва, історичних документів, палеоетнографічних спостережень тощо.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що:

1. Систематизовано історіографію вивчення сприйняття смерті і потойбіччя в межах давньоскандинавської світоглядної традиції на основі залучення даних із різних суміжних дисциплін: археології, архаїчного мистецтва, наративної традиції, палеоетнографії та порівняльно-історичного мовознавства; доведено необхідність комплексного вивчення уявлень про смерть у певному культурному середовищі та сформульовано принцип базової танатичної моделі, яка для цього необхідна

2. Уточнено й деталізовано базові аспекти комплексу давньоскандинавських просторово-часових уявлень про потойбічне існування. Доведено їх відповідність міфо-епічним мотивам германо-скандинавської та кельтської традиції. (семантика кургану, мегалітичних споруд, образів Вальгали, «Господи»-бруйдена - в аспекті символіки переходу, «гостинного-двору-на-перехресті-світів», мініатюрної копії потойбіччя тощо);

3. Уточнено й деталізовано комплекс зв'язків та символічних зіставлень давньоскандинавських міфорелігійних образів та персонажів, що символізують смерть та потойбіччя; доведено сутнісну роль потрійності в системі зв'язків сфери потойбіччя та його агентів (Одін, Фріґґ і Хель - диси, валькірії, відьми - альви, цверги, тролі - мерці благі («предки»), курганники, «заложні» мерці та ін..).

4. Проведено ґрунтовний структурно-семіотичний аналіз міфологічних образів смерті і потойбіччя за пам'ятками архаїчного мистецтва Скандинавії (від неоліту-бронзи до доби вікінгів включно); вперше комплексно простежено давньоскандинавський образ Змія-Дракона як агента смерті та потойбіччя, обґрунтовується його провідна роль як символу в пам'ятках матеріальної та духовної культури регіону протягом усього вказаного періоду; на основі тлумачення певних іконографічних образів регіону уточнено характерні аспекти уявлень про душу і посмертну долю;

5. Вперше упорядковано структурну динаміку формування шарів давньоскандинавської релігійно-міфологічної картини, зокрема комплексу уявлень про смерть і потойбіччя, на основі т.зв. етно-хронологічних груп (ЕХГ), укладених з метою загальної реконструкції світоглядних процесів у межах історико-культурної традиції Північно-Західної Європи; підтверджене особливе значення доби Вендель (VI-VIII ст. н.е.) щодо світоглядних зрушень у населення Скандинавії в якості фінального формування еддичної картини світу як системи

6. Вперше запропоновано на основі розглянутого матеріалу і за допомогою комплексного поєднання методології різних дисциплін матричну базову танатичну модель, яка дозволяє відстежити перетин інформаційно-смислових кодів (ІСК) будь-якої архаїчної світоглядної традиції, і виокремити в її межах комплекс уявлень про смерть і потойбіччя;

7. Вперше здійснено системний аналіз основних складових давньоскандинавської танатології в контексті проявів матеріальної та духовної культури; конкретизовано за допомогою запропонованої моделі багатошаровість танатичних уявлень в еддичній картині світу; за допомогою комплексу інформаційно-смислових кодів (ІСК) охарактеризовано загальну модель розвитку та становлення уявлень про смерть і потойбіччя в межах скандинавського регіону в дохристиянський та ранньохристиянський періоди.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Дисертаційне дослідження є внеском і до теоретичної розробки дослідження архаїчної ментальності та її моделей, і до практичних проблем, пов'язаних із вивченням історії культури скандинавського регіону.

Результати роботи можуть бути використані у дослідженнях з архаїчного світогляду населення скандинавського регіону, при написанні праць узагальнюючого характеру з археології, семіотики, культурології тощо. Підходи, запропоновані в роботі, розкривають додаткове поле досліджень у межах історичної танатології і можуть бути використані на іншому матеріалі.

Дисертаційний матеріал використано в лекційних курсах, зокрема, в авторській програмі з курсу «Етнокультурні процеси давньої Східної та Північної Європи» для студентів магістерської програми «Культурологія» Національного університету «Києво-Могилянська Академія».

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження були оприлюднені у виступах на всеукраїнських наукових конференціях: 7-й, 11-й, 12-й, 13-й щорічних наукових конференціях «Україна: людина, суспільство, природа» (січень 2001 р., січень 2005 р., січень 2006 р., січень 2007 р., м. Київ); міжнародних наукових конференціях: «Символ. Миф. Обряд: Традиции и современность» (грудень 1999 р. - січень 2000 р., м. Київ), «Традиції і культура» (грудень 2005 р., м. Київ); міжнародних наукових конгресах: IV та IX щорічних з'їздах Європейської Асоціації Археологів (вересень 1998 р., м. Ґьотеборґ, вересень 2003р., м. Санкт-Петербург).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлено автором у 12 одноосібних статтях, з яких 9 затверджено експертною радою ВАК України з культурології та мистецтвознавства як фахові за напрямком культурологія (лист № 02-76-06/2868 від 21.12.2009), та друкованих матеріалах 2 міжнародних науково-практичних конференцій.

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Робота (загальний обсяг 239 стор., з них 189 стор. становить основний текст) складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (302 найменування, у тому числі 27 - іноземною мовою) та двох додатків.

2. Основний зміст дисертації

У Вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність; визначено предмет і об'єкт дослідження, сформульовані його мета і завдання, наукове та практичне значення, визначена структура роботи, окреслено тему і завдання дослідження, охарактеризовано його джерельну базу, розкрито наукову новизну одержаних результатів, їх апробацію, наведено публікації.

У першому розділі дисертації «Джерела та методологія дослідження давньоскандинавської танатології», що складається з двох підрозділів, висвітлено теоретичні засади дослідження. Здійснюється огляд джерел та аналіз наукової літератури з тематики дослідження. Історіографію розділено на декілька категорій, як-то: аналітика скандинавських текстів, історико-археологічні розвідки, вивчення ставлення до смерті в архаїчних суспільствах.

Наголошується, що ізольована, консервативна Ісландія до межі XIII-XIV ст. зберігала специфічну сагову традицію, відмінну від синхронних літературних творів лицарської культурної традиції класичного середньовіччя з континентальних регіонів Скандинавії - із характерною свідомістю, специфічною манерою викладу та відповідним сприйняттям аудиторією змальованих подій. Массив саг, прядей та скальдичної поезії у християнізованому середовищі містить, зокрема, й дохристиянський пласт звичаїв, вірувань і традицій - і зокрема, стосовно смерті та сфери потойбіччя. Пропоновані джерела тісно пов'язані з сюжетами та образами епічної творчості північних германців, зокрема героїчними та міфологічними творами еддичного походження. Даний масив текстів може розглядатися не лише мовознавцями в якості феномену літературної традиції, й не лише як форми комунікації конкретних північноєвропейських народів. Натомість, він виступає полем дослідження істориків як свідчення специфічних реалій у даному регіоні за конкретної історичної доби, як аспекти проявів давньоскандинавської ментальності тощо.

Аналіз наукової літератури свідчить про те, що згаданий аспект привертав активну увагу науковців принаймні з ХІХ ст. Знаковими є ранні праці з археолого-етнографічної аналітики, що розглядають танатичну сферу у світогляді слов'ян (Д. Анучін, Д. Зеленін, В. Пропп) та скандинавів (В. Вейнгольд). У ХХ ст. ставлення до смерті в архаїчній культурній традиції аналізується у декілька основних наукових підходів: історично-обрядова систематизація (А. ван Ґеннеп), психоаналітичний підхід (З. Фрейд, С. Ґроф), історичний структурно-типологічний аналіз (С. Токарєв, Ю. Смірнов), соціокультурний підхід (А. Гуревич, М. Шенкао). З українських наукових творів варто назвати мовні та історико-культурні дослідження рецепції смерті і потойбіччя у слов'ян та їх оточення в О. Потебні та М. Жуйкової, історико-археологічні реконструкції Ф. Андрощука, Б. Магомедова, В. Ольховського, С. Пустовалова, М. Чмихова тощо.

До історії традиційної культури скандинавського регіону від 70х років ХХ століття розроблено такі методики, як мовно-культурологічний підхід (М. Стєблін-Каменський, Н. Гвоздецька, О. Смирницька, Т. Топорова), комплексний історичний підхід (Ф. Андрощук, Г. Лєбєдєв, О. Моця, В. Петрухін, Х. Еліс-Девідсон), вивчення історії ментальності (А. Гуревич), історико-культурологічний підхід (О. Хлєвов). Усі вказані фахівці у різних аспектах досліджували сприйняття смерті на Півночі Європи. Зокрема, відзначено працю Х. Еліс-Девідсон «The Road to Hel». Нажаль, у даній монографії майже не використовується аналітика пам'яток архаїчного мистецтва скандинавського регіону, відсутній огляд генези скандинавської світоглядної традиції впродовж тривалого історичного часу, не зведено комплекс усіх наявних даних до певної системи, до складних взаємозв'язків та структурованих ланок.

Систематизація наявної літератури та науково-дослідницьких підходів з тематики дослідження дозволяє запропонувати для скандинавського історико-культурного регіону базову матрицю танатичної моделі. Дана модель відображує перетин інформаційно-смислових кодів певної світоглядної традиції, згрупованих за певними рівнями. Матриця заповнюється шляхом комплексного зіставлення культурних проявів сприйняття смерті та вмирання в межах конкретного соціуму. Отримана модель дозволяє простежити комплексну картину уявлень про смерть та потойбіччя у світоглядній системі певної культурної традиції.

У другому розділі дисертації, «Комплекс уявлень про смерть і потойбіччя в культурах давньої Північної Європи» (що складається із чотирьох підрозділів) основну увагу приділено аналізу пам'яток матеріальної та духовної культури Північної Європи, з паралелями до кельтської та карело-фінської спадщини.

У роботі запропоновано схему членування світобудови давніх скандинавів за рівнями та зонами. Розглянуто топоси потойбіччя за семантичною схемою Т.В. Топорової для давньогерманської традиції. Зауважено, що цей «географічний» розподіл впливав як на повсякденну обрядовість, так і на поховальні звичаї, уявлення про посмертне існування тощо.

Детально змальовано просторові локації, задіяні в еддичних міфах та легендах, з використанням, зокрема, «зоологічного коду» маркування зон світобудови давньоіндоєвропейської світоглядної системи. Наголошено, що розподілу «Хель» та «Вальгали» за вертикальними зонами світобудови первинно не мало бути. Натомість, Ніфльгейм, як царина імли ворожого потойбіччя, мала бути досить архаїчним елементом саме північногерманського світогляду. Зафіксовано особливу роль «імли», «туману» саме для скандинавської концепції потойбіччя.

Нового висвітлення у розділі дістали різновиди «шляху до потойбіччя», що мають місце у міфологічних переказах та в сюжетах давньоскандинавського мистецтва. Наголошується на первинності теріоморфного уявлення про потойбіччя. Відтак, згадуване вище природне пожирання померлого здійснювалося не агентами Смерті, а нею самою, що слугує поясненням омонімії назви Країни Померлих та її володарки у багатьох традиційних суспільствах, включаючи й давньогерманське. Систематизовано уявлення про смерть і потойбіччя за схемою часу-простору та градацією персонажів.

Наголошується на принциповій потрійності скандинавської «демонології» (власне, три півні потойбіччя; три основні долі померлих; три наведені типи «живих» мерців (valr, haugbъar, nбr); три основні зони вертикального плану світобудови та три сакральні переправи у трьох вимірах потойбіччя). Детально окреслено троїстість власне «агентів» смерті та долі, безпосередньо пов'язаних з семантикою «духів-мешканців потойбіччя». Матеріал родових саг дозволяє розмежувати за специфікою та властивостями декілька типів мерців. В якості обґрунтування було використано численні повір'я з життя давніх ісландців, які тим чи іншим чином торкаються тематики смерті та потойбіччя («черевики Хель», «дверний суд мерців» та ін.). смерть скандинавія мистецтво потойбіччя

Шляхом узагальнення вже існуючого доробку проаналізовано літературні тексти скандинавського регіону та свідчення хроністів з метою охарактеризувати світоглядну традицію у сфері смерті та потойбіччя в різних сферах давньоскандинавської ментальності, простежити взаємоперетинання та зв'язки різних аспектів у її межах. Окрім систематизації свідчень про «танатичні» традиції в германців за Тацитом, Йорданом чи Ібн Фадланом в роботі звертається увага на спадщину ісландських саг (скандинавська палеоетнографія) та героїчного епосу скандинавів.

Аналіз згаданих свідчень підтверджує тезу, що сагова спадщина скандинавського населення демонструє показовий зріз архаїчної північно-германської ментальності. Наявні джерела дозволяють казати про певне коло уявлень щодо т. зв. надприродних проявів з-поміж скандинавів, які аж до Нового Часу володіли відпрацьованими впродовж поколінь прийомами певної поведінки - своєрідним соціальним механізмом, певним реакційно-практичним набором, який можна простежити. Так, своє міфологічне підґрунтя мають мовні та поведінкові звички давніх скандинавів на похоронах. Підтверджено, що аспект «долі» відігравав провідну роль у більшості героїчних пісень північних германців. Аналогічно, відомий «північний фаталізм» можна припускати лише враховуючи його виключну активність, рішучість гідно прийняти усе, що заповідано долею.

У розділі проведено паралелі давньоскандинавського світогляду з іншоетнічними народами Північно-Західної Європи - зокрема, розгляд аспектів північноєвропейських світоглядних засад щодо «Смерті» і «Потойбіччя» оперує матеріалами епосу та пісень давніх кельтів та фінів. Так, щодо кельтських паралелей слід вказати постать «фатальної потойбічної жінки» і такий об'єкт як «курган-Гостинний двір на перехресті світів» із вічним м'ясом вепра та вічним питвом зі священного чарівного казана, битвою потойбічних істот та особливою роллю у космології - для ірландської традиції це *Бруйден, а в германців один з розвитків цієї моделі трансформувався, на нашу думку, у образ Вальгали (втім, існують і мотиви саме щодо кургану з вказаними властивостями). Фенноскандія також подає перетин багатьох мотивів, пов'язаних зі смертю та потойбіччям. З-поміж явних суміжних мотивів можна назвати небесний край орнітоморфних предків, море як царина смерті, Північ як потойбіччя; річка з клинків чи загибель непереможного героя від змії/рослини, кинутої калікою. Серед мотивів неявних - калма та смертоносне «поле» мертвяків ісландської традиції, хвороби від стріл «малого народця» et.

У контексті поховальних практик Північної Європи здійснено аналіз відповідного археологічного матеріалу. Зокрема, простежено та виокремлено характерні риси біритуалізму поховального обряду в Скандинавії. Пропонується трактування функції тілоспалення. Пропонуються нові трактування поховальних урн для попелу як своєрідного аналогу тіла і транспорту для похованого за обрядом кремації - на противагу пануючим тезам фахівців щодо протиставлення обряду кремації вірі у посмертну тілесність та практикам моделювання тіла похованого. Висновки, окрім пам'яток матеріальної культури, базуються й на свідченнях Корнелія Тацита з поховальних традицій давніх германців.

Шляхом аналізу поховального інвентарю розкрито зв'язок пам'яток матеріальної культури доби Вендель та її поховальних традицій з еддичними міфами. Додаткову аргументацію отримала специфічна «корабельна» символіка північноєвропейської поховальної традиції. Проаналізовано «приморську» міфологему священного повернення - прибуття з-за моря сакрального володаря.

Третій розділ дисертації «Смерть і посмертя як базові світоглядні елементи в культурі давніх скандинавів» (що складається із чотирьох підрозділів) постає синтезом усього дослідження. У розділі докладно змальовано картину утворення багатошарової стратиграфії танатичних уявлень, визначено межі сталих стереотипів в уявленнях про феномен смерті та потойбіччя на Півночі Європи.

Так, виокремлені в попередніх підрозділах сюжети стародавнього мистецтва Півночі детально досліджено в образотворчій традиції скандинавів від доби вікінгів та Вендель у давнину, аж до доби північного неоліту - до наскальних зображень Карелії та Півдня Швеції. Структурно-семіотичні та інтерпретативні дослідження А. Голана, К. Лаушкіна, та Д. Раєвського з реконструкції світогляду інших давніх культур за пам'ятками мистецтва органічно з'єднано у методику дослідження давньоскандинавського мистецтва в основному комплексі.

«Етно-хронологічні групи» розвитку світоглядних засад у скандинавському регіоні дозволяють простежити чіткий розвиток міфо-релігійних уявлень на Півночі Європи через контакти та впливи іншокультурних традицій з одного боку - і органічний розвиток місцевих уявлень з іншого. Це дозволило структурувати появу та розвиток в світогляді давніх скандинавів сюжетів та образів чужорідних світоглядних традицій (карельсько-онезької та мегалітичної з-поміж неіндоєвропейських, індо-іранської та кельтської з арійських, на пізньому етапі - християнської традиції). Водночас, за допомогою розбивки на етно-хронологічні групи стало можливо простежити еволюцію і трансформацію еддичних образів (зокрема, пов'язаних зі смертю та потойбіччям) в аспекті їх формування - наприклад, символіка «Змія-Дракона», «Човна Смерті», «Коня-перевізника», «Вальгали» тощо. Доведено, що основні канонічні особливості еддичної картини світу і, зокрема, уявлення про потойбіччя та сферу смерті викристалізувались у скандинавському регіоні саме за доби Вендель (VI-VIII ст.).

Проаналізовано виокремлений у попередньому розділі матеріал щодо особливостей поховальної традиції, ритуальних практик, образів мистецтва, сагових описів та міфологічних сюжетів.

Проілюстровано рецепцію смерті у проявах скандинавської ментальності. Результатом проведеного дослідження є систематизація рецепції смерті давніми скандинавами згідно базової танатичної моделі, яку згруповано за декількома структурно-типологічними рівнями та рядами. Залучено світоглядні коди різних сфер традиційної культури давніх скандинавів, застосовано результати аналізу та синтезу спостережень з різних сфер наукового пізнання, з використанням виміру побутових, соціальних, юридичних практик, системи традиційних життєвих установок (переважно, за доби вікінгів). Розглянуто аспекти північного «Танатосу» в уявленні про долю, в традиційній еддичній символіці кольору (наприклад, «багряне злото» як проклятий метал, чи «синій» як колір смерті) та віщих сновидінь, світу речей (одяг, зброя та інші артефакти). Проаналізовано специфіку північноєвропейського ставлення до цілісності тіла та сприйняття хвороби як втрати сакральності.

Висновки

На підставі здійсненого наукового дослідження зроблено такі висновки:

1. Систематизовано історіографію дослідження сприйняття смерті і потойбіччя у населення давньої Скандинавії в межах архаїчного світогляду народів Європи.

Обґрунтовано актуальність комплексного залучення джерел та висновків зі сфер суміжних наукових дисциплін з метою вивчення аспектів архаїчної ментальності: археології, палеоетнографії, архаїчного мистецтва, наративної традиції, історичного мовознавства. Подібні фахові праці є неодмінною складовою дослідження об'єкту роботи, проте лише у своїй сукупності вони у змозі подати об'ємну, багатогранну картину щодо уявлень давніх скандинавів про смерть і потойбіччя.

Зазначені комплекси праць дали можливість дисертанту використовувати ґрунтовну методологічну базу - зокрема, структурно-семіотичний аналіз світоглядних моделей за пам'ятками архаїчного мистецтва. На основі сучасної методології сформульовано базовий підхід до вивчення зазначеного предмету у вигляді танатичної моделі-матриці.

2. Уточнено та деталізовано основні аспекти комплексу давньоскандинавських просторово-часових уявлень щодо посмертя і потойбічного існування згідно з археологічними пам'ятками, а також за матеріалами саг та історичних переказів з поховальних звичаїв. Доведено їх відповідність міфо-епічним мотивам германо-скандинавської та кельтської традиції.

Просторове орієнтування еддичного потойбіччя, зокрема, простежено на основі семантики поховальної споруди: варіації поховального обряду населення Північної Європи від неоліту до пізнього залізного віку дозволяють дослідити генетичну спорідненість могили-кургану, Вальгали, «Господи»-бруйдена та мегалітичних споруд. Їх символіку досліджено в аспекті символіки переходу, споруди на перехресті сакральних географічних локацій, мініатюрної копії потойбіччя тощо. Поховальна кремаційна урна розглядається в роботі як своєрідний аналог посмертного тіла для спалених решток. Знайдено додаткові дані щодо архаїчного зв'язку імли-туману з Нижньою хтонічною сферою скандинавського потойбіччя.

3. Уточнено й деталізовано комплекс зв'язків та символічних зіставлень давньоскандинавських міфорелігійних образів та персонажів, що символізують смерть та потойбіччя. Це дозволяє структурувати танатичні уявлення скандинавів, залучаючи відповідні матеріали з різних джерельних баз.

Зокрема, доведено сутнісну роль потрійності в системі зв'язків сфери потойбіччя та його агентів (Одін, Фріґґ і Хель - диси, валькірії, відьми - альви, цверги, тролі тощо). Простежено стійку традицію орнітоморфних, переважно жіночих, персонажів, що маркують потойбіччя і сферу смерті. Матеріал родових саг дозволяє розмежувати за специфікою та властивостями декілька типів мерців («курганники» - haugbъаr, «заложні покійники» - draugar, та, власне, - предки), які також зіставляються з типами міфологічних персонажаів та локацій.

4. Проведено ґрунтовний структурно-семіотичний аналіз міфологічних образів смерті і потойбіччя за пам'ятками архаїчного мистецтва Скандинавії (від неоліту-бронзи до доби вікінгів включно). Простежено стадії змін від архаїчних уявлень до класики «еддичного світогляду» (акцентований культ предків та Потойбіччя-лабіринт за доби бронзи; різнотипні альви та нерозчленована географічно Країна Померлих за епічного світогляду римської доби; пророблений курганний обряд поховання у човні та сюжети поминальних каменів доби Вендель як ілюстрація власне еддичної парадигми, що розвивалася впродовж доби вікінгів).

У роботі розглянуто «корабельну» символіку в світоглядній традиції населення Північної Європи, що пов'язана зі смертю та потойбіччям (від наскального мистецтва доби бронзи до поминальних каменів епохи вікінгів). Зокрема, медіаторне навантаження поховального човна від найперших зображень тісно сплетене з символікою змія-дракона (пізніше додається індоєвропейський образ «сонячного коня»). Це простежується і в архітектурних версіях символіки човна, і в поховальних та в орнаментальних схемах.

За матеріалами міфів та пам'яток мистецтва уточнені дані на користь зміїної символіки Нижнього Світу (Ормґард) і його представників у межах еддичної традиції (зокрема, агентів Хель, карликів-цвергів, мерців-курганників тощо). Даний момент виступає специфічною скандинавською рисою. Згаданий у декількох наукових працях, він носив умоглядний характер, тоді як у даній роботі отримав чітке підтвердження. У дисертації вперше комплексно розкривається образ змія-дракона як символу потойбіччя на півночі Європи, що є надзвичайно архаїчним і пронизує світогляд та пам'ятки матеріальної культури досліджуваного регіону від світогляду доби неоліту-бронзи до еддичної традиції раннього середньовіччя.

На основі тлумачення певних іконографічних образів регіону уточнено характерні аспекти уявлень про душу і долю похованого. Зокрема, в контексті зооморфних мотивів досліджено підґрунтя функціонування воїнських фібул як можливого вмістилища душі-вдачі (хамінґ'я). Відзначається, що північне мистецтво ранньозалізного віку та доби Вендель демонструє віру скандинавів у важливість смерті та руйнації заради неодмінного продовження життя. Зокрема, здійснено реконструкцію зооморфних образів т. зв. «тварин смерті» та популярних сюжетів шматування як аспекту посмертної долі (в еддичній міфології, зокрема, образи Фенріра, орла Хресвельґа і дракона Нідхьоґґа, що пожирають тіла померлих); показано органічність есхатологічного мотиву Раґнарьок в германо-скандинавській світоглядній традиції і незалежність його появи від традиції християнської.

5. Впорядковано структурну динаміку формування шарів давньоскандинавської релігійно-міфологічної картини, зокрема комплексу уявлень про смерть та потойбіччя, з урахуванням етнічних та міграційних процесів. Систему отриманих даних згруповано у вигляді дванадцяти етно-хронологічних груп (ЕХГ), на основі яких обґрунтовано багатошаровість давньоскандинавських уявлень про смерть та потойбіччя, їх різночасове та різноетнічне виникнення без витіснення попередніх уявлень, проте через органічне нашарування та взаємоперетинання. Отримані етно-хронологічні групи проілюструвано матеріалом міфо-релігійних текстів, матеріальних пам'яток поховального походження, образів архаїчного мистецтва, соціально-побутових звичаїв та лексики тощо.

Сталість світоглядних установок та образів у зазначеному регіоні в умовах стійкості ритуальної традиції дозволила ідентифікувати представників пізньобронзових культур південної Скандинавії із безпосередніми предками носіїв еддичного світогляду раннього Середньовіччя.

З'ясовано особливе значення доби Вендель (VI-VIII ст. н.е.) щодо світоглядних зрушень у населення Скандинавії в якості фінального формування еддичної картини світу як системи.

6. Запропоновано на основі розглянутого матеріалу і за допомогою комплексного поєднання методології різних дисциплін базову танатичну модель - в якості матриці, яка дозволяє простежити комплексну картину уявлень про смерть і посмертя в різних проявах ментальності архаїчних спільнот, зокрема - давньоскандинавської людності. Зокрема, пропонується членування рівнів світоглядних моделей на шість позицій, що подані у схемі як 6 вертикальних рядів: Ментальний рівень, Вербальний, Чуттєвий, Актово-практичний, Підсвідомо-реактивний, і Зовнішньо-натурний. Перехресні перетини із кодами (7 горизонтальних рядків, згруповані за рівнями), дають область конкретних значень і перетворюють дану схему на певну матрицю розуміння світоглядних установок скандинавів щодо смерті і потойбіччя.

Використання запропонованої моделі дозволило виокремити ланцюги зв'язків: у культово-ритуальних практиках (давня символіка човна-корабля щодо скандинавського потойбіччя, кремаційна урна-тіло), підґрунті соціальних стосунків та комунікативно-інформаційних моделях (сила слова вмираючої людини, аспекти нордичного «позитивного фаталізму», концепт «feigdr», аспекти згубності жіночих персонажів міфоепічної традиції), символіці кольору і запаху (специфіка «синього» як кольору смерті-Хель та відповідні слов'янські паралелі), образах рослинного та тваринного світу (образи зміїв, вовків та круків як агентів потойбіччя, зооморфний дух-двійник людини фюльґ'я), у сценах пророчих сновидінь та сюжетах архаїчного мистецтва.

7. Здійснено системний аналіз основних складових давньоскандинавської танатології в контексті проявів матеріальної та духовної культури. За допомогою комплексу інформаційно-смислових кодів (ІСК) охарактеризовано загальну модель розвитку та становлення уявлень про смерть та потойбіччя в межах скандинавського регіону.

За допомогою комплексу інформаційно-смислових кодів (ІСК) охарактеризовано загальну модель розвитку та становлення уявлень про смерть І потойбіччя в межах скандинавського регіону у дохристиянський та ранньохристиянський періоди. Зокрема, показано аспекти специфічної тілесності скандинавських уявлень щодо померлих - відтак, діалектизм трупоспалень та інгумацій с-поміж скандинавів набув нових світоглядних тлумачень і вже не є очевидним як раніше. Дістала додаткового підтвердження теза про архаїчний зв'язок смерті та переходу до нового життя через пожирання (і архаїчний образ Хель як неантропоморфної живої істоти, нутро якої є локацією потойбіччя).

Виразно проступає діалектизм давньогерманського погляду на долю; докладно показано північноєвропейську модель жіночої згубності; специфічним постає й сміховий аспект давньоскандинавської ментальності в контексті уявлень про смерть і потойбіччя.

Конкретизовано за допомогою запропонованої моделі багатошаровість танатичних уявлень в еддичній картині світу - і саме виявлені етнохронологічні групи світоглядних елементів дозволяють побачити генезу формування цих уявлень впродовж тисячоліть.

Таким чином, у дисертації наведено теоретичне узагальнення і нові підходи до вирішення наукової проблеми історико-культурної реконструкції традиційних скандинавських уявлень про смерть та потойбіччя як ментальної моделі. Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів окресленої проблематики і може мати наукове продовження.

Основні положення дисертації висвітлені автором таких публікаціях

1. Король Д. О. Спроба реконструкції трипільської міфології за пам'ятками мистецтва // Культурологічні студії: зб. наук. праць. - К.: Видавничий дім «КМ Academia», 1999. - Випуск 2. - С. 79-102.

2. Король Д. О. Скандинавський звіриний стиль. Світоглядні паралелі між Степом та Північчю // Магістеріум. Культурологія. - К.: Видавничий дім «КМ Academia», 2000. - Вип. 5. - С. 119-125.

3. Король Д. О. Формування язичницького світогляду давніх германців (спроба етно-хронологічної реконструкції) // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Теорія та історія культури. - К.: Видавничий дім «КМ Academia», 2000. - Т.18. - С. 46-55.

4. Король Д. О. Корабель у культовій традиції стародавнього населення Північної Європи // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Історичні науки. -К.: Видавничий дім «КМ Academia», 2003. - Т.21. - С. 38-45.

5. Король Д. О. Фатальні жіночі персонажі в еддичній міфології // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Гуманітарні науки. - К.: Видавничий дім «КМ Academia», 2003. - Т.22. - Ч. 1. - C. 104-109.

6. Король Д. А. Мотив «всадника» и «встречающей богини» на погребальных камнях Скандинавии и Северного Причерноморья // Структурно-семиотические исследования в археологии / Гл.ред. Евглевский А.В. - Т.2. - Донецк: ДонНУ, 2005. - С. 331-344.

7. Король Д. О. Кельто-германські світоглядні паралелі крізь призму уявлень про життя та смерть // Магістеріум. Культурологія. - К.: Видавничий дім «КМ Academia», 2005. - Вип. 19. - С. 40-45.

8. Король Д. О. Легенди та археологія: поховальні традиції Північної Європи // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Теорія та історія культури. - К.: Видавничий дім «КМ Academia», 2005. - Т.40. - С. 55-61.

9. Король Д. О. Смерть у проявах давньоскандинавської ментальності (спроба реконструкції за базовою танатичною моделлю) // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Теорія та історія культури. - К.: Видавничий дім «КМ Academia», 2006. - Т.49. - С. 68-76.

10. Король Д. О. Спроба візуалізації еддичної просторової моделі всесвіту // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Теорія та історія культури. - К.: Видавничий дім «КМ Academia», 2007. - Т.62. - С. 39-45.

11. Король Д. О. Тваринні символи сновидінь та кольорове навантаження в скандинавській міфоепічній традиції // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова МОН України. Серія №7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. : Зб. наук. праць. - К.: Вид-тво НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2007. - Випуск 15 (28). - С. 155-160.

12. Король Д. О. Потрійні категорії персонажів скандинавської міфології // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Теорія та історія культури. - К.: Видавничий дім «КМ Academia», 2009. - Т. 88. - С. 47-54.

13. Король Д. О. Постать Одіна як голови скандинавського пантеону // Символ. Миф. Обряд : традиции и современность : материалы международной научной конф. - Ч. 1. - Киев, 30.XI-2.XII 2000. - С. 38-40.

14. Король Д. О. Кельто-германські паралелі стосовно уявлень про «Смерть» та «Потойбіччя» // Традиція і культура : Матеріали міжнародної наукової конф. - Ч. 2. - Київ, 16-17.XII 2005. - С. 16-18.

Анотація

Король Д.О. Культурологічна реконструкція давньоскандинавської танатології. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата культурології за спеціальністю 26.00.01 - теорія та історія культури. - Харківська державна академія культури, Харків, 2010.

Дисертацію присвячено дослідженню специфічних рис давньоскандинавського світогляду в уявленнях про смерть та потойбіччя у дохристиянську та ранньохристиянську добу. У роботі використано розгорнутий комплексний підхід до вивчення проявів архаїчної ментальності населення Скандинавії (на прикладі уявлень про смерть) із залученням джерел різних галузей наукового пізнання: археології, архаїчного мистецтва, наративної традиції, палеоетнографії, історичного мовознавства. Аналізується місце, яке займають в межах цієї ментальності уявлення про смерть та потойбіччя, зокрема в навантаженні релігійно-міфологічних образів та культово-ритуальних практиках, в соціальних стосунках та комунікативно-інформаційних моделях, образах архаїчного мистецтва тощо.

Уточнено уявлення давніх скандинавів щодо просторового навантаження потойбіччя на основі семантики поховальної споруди. Охарактеризовано динаміку змін в образних втіленнях смерті та потойбіччя на прикладах пам'яток архаїчного мистецтва. Здійснено системний аналіз міфологічних персонажів, пов'язаних зі смертю та потойбіччям, та простежено їх ґенезу від ідеології бронзової доби до образів еддичних текстів. У роботі розкрито образ змія-дракона як символа потойбіччя на півночі Європи, що є дуже архаїчним і пронизує світоглядну картину та пам'ятки матеріальної культури розглянутого регіону впродовж тривалого часу.

За допомогою виокремлених етно-хронологічних груп та різних інформаційно-смислових кодів здійснюється системний аналіз концептів давньоскандинавської світоглядної парадигми, з урахуванням етнічних та міграційних процесів. Базова схема танатичної моделі дозволяє простежити систему зв'язків уявлень про смерть та потойбіччя у межах певної світоглядної традиції в повноті обсягу.

Головним результатом даної роботи є формулювання комплексу танатичних уявлень в давньо-скандинавського населення дохристиянської та ранньохристиянської доби та виділення його ґенези в рамках світоглядної традиції як системи.

Ключові слова: Скандинавія, смерть, потойбіччя, світогляд, текст, символ, архаїчне мистецтво, періодизація, етно-хронологічні групи, поховальні практики, «базова танатична модель».

Аннотация

Король Д.А. Культурологическая реконструкция древнескандинавской танатологии. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата культурологии по специальности 26.00.01 - теория и история культуры. - Харьковская государственная академия культуры, Харьков, 2010 г.

Диссертация посвящена проблеме комплексного исследования специфической системы мировоззрения древнего населения скандинавского региона, которое было проведено на материалах представлений о смерти и потустороннем мире. Работа выступает полидисциплинарным исследованием, которое, согласно поставленной задаче, опирается на анализ мифологических образов, исследование культово-религиозных практик, комплекса социальных отношений, коммуникативно-информационных моделей, образов древнего искусства.

Базовыми источниками данного исследования являются образцы скандинавской мифологии и архаического искусства, прочие памятники материальной и духовной культуры скандинавского ареала. Фольклорные и исторические источники использованы как в качестве литературных текстов, так и как аспекты проявлений древнескандинавского мировоззрения.

Методологически исследование представляет собой комплексный подход к изучению древнескандинавской ментальности (на примере представлений о смерти) с одновременным привлечением различных источников: археологии, искусствознания, семиотики, литературоведения, палеоэтнографии, исторического языкознания. Важное место в авторской методике занял структурно-семиотический анализ памятников архаического искусства с привлечением сравнительно-исторических аналогий в материальной и духовной культуре, как самих скандинавов, так и их соседей.

В контексте представлений о смерти и посмертии проводится анализ персонажей эддического пантеона и низшей демонологии, героев эпоса и саг, исследуется их эволюция от образов идеологии бронзового века и до эддических текстов христианского времени. Показана зависимость этих образов от сакральной географии и атрибутивных образов религиозно-мифологической традиции Скандинавии. Прослежена роль троичности в системе данных связей.

Исследована рецепция представлений о смерти и потустороннем мире в различных концептах ментальности древних скандинавов: в культово-ритуальных практиках; в основах социальных отношений и коммуникативно-информационных моделях; в традиционной североевропейской символике цвета («багряное злато» как проклятый металл, или «синий», как цвет смерти), запаха, звука, а также образах растительного и животного мира; сценах сновидений и сюжетах архаического искусства. Систематизируется отражение этих аспектов в предметах материальной культуры (личное оружие, украшения, одежда, погребальный инвентарь и т.д.). Проанализирована специфика отношения североевропейских народов к целостности тела и восприятие болезней как утраты сакральности.