Сучасне мистецтво

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Загальне поняття "сучасне мистецтво"

Сучасне мистецтво - сукупність художніх практик, що склалися в другій половині ХХ століття. Сучасне мистецтво в нинішньому своєму вигляді сформувалося на рубежі 1960-70-х років. Художні шукання того часу можна охарактеризувати як пошук альтернатив модернізму (найчастіше це виливалося в заперечення через введення прямо протилежних модернізму принципів). Це виразилося в пошуку нових образів, нових засобів і матеріалів вирази, аж до дематеріалізації об'єкта (перформанси та хеппенінги). Можна сказати, що стався зсув від об'єкта до процесу.

Найпомітнішими явищами кордону 60-х і 70-х років можна назвати розвиток концептуального мистецтва та мінімалізму. У 70-х помітно посилилася соціальна спрямованість арт-процесу як з точки зору змісту так і складу: найпомітнішим явищем середини 70-х став фемінізм в мистецтві, а також наростання активності етнічних меншин і соціальних груп (наприклад, мистецтво аутсайдерів »).

Кінець 70-х і 80-і роки охарактеризувалися «втомою» від концептуального мистецтва та мінімалізму і поверненням інтересу до образотворчості, кольором і фігуративности (розквіт таких рухів як «Нові дикі»). На середину 80-х доводиться час підйому рухів, активно використовують образи масової культури - кемпізм, мистецтво іст-Віллідж, набирає сили нео-поп. До цього ж часу відноситься розквіт фотографії в мистецтві - все більше художників починають звертатися до неї як до засобу художнього вираження.

На арт-процес, починаючи з 80-х, великий вплив зробило розвиток технологій - відео, аудіо, комп'ютерів і інтернет - це істотно розширило палітру засобів, що використовуються художниками.

Сучасне мистецтво, експонується галереями сучасного мистецтва, приватними колекціонерами, комерційними корпораціями, державними художніми організаціями, музеями сучасного мистецтва або самими художниками в перспективі художник простір. Сучасні художники отримують фінансову підтримку за рахунок грантів, нагород і премій, а також отримують кошти від продажів своїх робіт.Існує тісний зв'язок між державними установами, що займаються сучасним мистецтвом і комерційним сектором. Наприклад у Великобританії більшість робіт ключових сучасних художників, виставлених в державних музеях придбані у кількох впливових арт-дилерів.

Великий вплив на систему сучасного мистецтва надають приватні колекціонери. Наприклад на ринку сучасного мистецтва Великобританії з 1980-х років домінує Чарльз Саатчі, з ім'ям якого іноді пов'язують ціле десятиліття в британському сучасному мистецтві.

Найпоширенішим видом мистецтва є живопис - вид образотворчого мистецтва, пов'язаний з передачею зорових образів за допомогою нанесення фарб на тверду або гнучку основу; створенням зображення за допомогою цифрових технологій; а також твори мистецтва, виконані такими способами.Найбільш поширені твори живопису, виконані на плоских або майже плоских поверхнях, таких як натягнутий на підрамник полотно, дерево, картон, папір, оброблені поверхні стін, і т. д. У тому числі до живопису відносять і виконані фарбами зображення на декоративних посудинах і церемоніальних судинах, поверхні яких можуть мати складну форму.

Техніки та напрямки живопису:

1. масло;

2. темпера;

3. емаль;

4. гуаш;

5. пастель;

6. туш;

7. живопис по штукатурці: фреска і а секко;

8. клейова живопис;

9. восковий живопис: енкаустика, воскова темпера і холодний спосіб (воскові фарби на скипидарі);

10. живопис керамічними фарбами;

11. живопис силікатними фарбами;

12. акварельний живопис (техніка акварелі різна, деякі прийоми ближче до живопису, деякі - до графіку)

Традиційні техніки живопису: енкаустика, темпери (з яйцем), настінна (вапняна), клейова та інших типів. З XV століття стає популярною живопис олійними фарбами; в XX столітті з'являються синтетичні фарби з речовиною з полімерів (акрілік, вінілік та ін.). Фарби можуть готуватися з натуральних і штучних пігментів.Гуаш, акварель, китайську туш і полурісовальную техніку - пастель - також відносять до живопису.Живопис може бути виконаний на будь-якій основі: на камені, штукатурці, на полотні, шовку, на папері, на шкірі (у тому числі на тілі тварини або людини), на металі, на асфальті, бетоні і т. д., і т. п.

Живопис зустрічається і межує з пластичними мистецтвами, у тому числі з архітектурою, скульптурою; він може брати участь у формуванні штучного і природного середовища.

Живопис, як і інші образотворчі мистецтва, ілюзорна - це імітація тривимірного простору в площині, що досягається за допомогою лінійної і колірної перспективи. Але його візуальний і до того ж колірний аспект (око сприймає в одну мить практично нескінченну інформацію) обумовлює виняткове місце живопису серед всіх образотворчих мистецтв.

Види живопису:

ь Архітектурна живопис;

ь Анімалістичні живопис;

ь Декоративні: абстрактний живопис, декораційний живопис, алегорична живопис, монументальний живопис та ін.;

ь Історичні: історичний живопис, батальний живопис, документальна живопис та ін.;

ь Культові: релігійний живопис, міфологічна живопис та ін.;

ь Побутові: побутова живопис, натюрморт, пейзажний живопис, портретний живопис та ін.

сучасний мистецтво живопис

2. Основні напрями сучасного мистецтва

Мистецтво сучасності в сьогоденному своєму вигляді сформувалося в 1960-70-х роках. Художні шукання тих часів можна вважати пошуком альтернатив модернізму. Це був пошук нових образів і засобів виразу. Французькі філософи, запропонували термін «постмодернізм», який прийняли і художники.

На початку другої половини ХХ століття. настала доба постмодернізму нового етапу в розвитку людства. Сам термін «постмодернізм», тлумачення, історії виникнення, розвитку та відношення до попереднього модерністського етапу немає чіткого і загальноприйнятного визначення. Є безліч різних теорій стосовно характеристик та хронології тлумачення цього етапу, що формулюють супротивне бачення.

Саме різноманітні точки зору і визначають головну відмінність постмодернізму від попередніх етапів. Плюралістична теорія, яка полягає не тільки в різноманітті думок, а і в рівності їх існування, означає відсутність шукання істини, сенсу життя та спроб їх відтворення, що було звичним для модернізму. Дослідники постмодернізму використовують відносно єдині поняття . Також в постмодерністському комплексі існують самостійні групи та течії критиків теоретичними та естетичними напрямами, що можуть майже не мати нічого спільного між собою.

Постмодернізм формувався під впливом досвіду, який виник після Другої світової війни. Поява постмодернізму зобов'язане розчаруванням людей в ідеалах, в цінностях, у вірі в прогрес і безмежністю людських можливостей та з технічним розвитком.

Сьогодні існує ряд визначень сутності постмодерну. Наприклад, М.Н. Енштейн визначальним у виникненні постмодерністської культури бачить безперервне зростання кількості існуючої в суспільстві інформації. На межі ХХ-ХХІ сторіччя людина має сприймати в тисячі разів більше інформації, ніж навіть 200 років тому. Тому це надає постмодерністському етапу шокового характеру, бо людина тяжко співвідносить себе з довкіллям. Формується новий тип чуттєвості людини, що виражається в байдужому відношенні до дійсності.

Постмодерністи шукали альтернативи модернізму, що призвело до пошуку нових образів, засобів і форм вираження. Зацікавленість від об'єкту зображення перейшла до процесу створення.

Концептуальне мистецтво (з лат. conсeptus -- думка), напрям у модернізмі, метою якого було створення творів більш-менш розкутих від матеріального вираження «художніх ідей». Послідовники концептуалізму в своїх картинах замінювали зображення написами, діаграмами, схемами. При цьому матеріальні засоби виконують роль лише збудника уявлень, а предметом споглядання є уявна форма. Яскравими представниками українського концептуалізму є Фонд Мазоха та Олег Тістол.

Соц-арт виникає в мистецтві 1970-х -- початку 1990-х років. Митці соц-арту користувалися у своїх роботах стилістику, мову і завоювання соцреалізму. Проте у творах митців наявні гумор, іронія та саркастичне ставлення до ідеологічних пропагандистських виразів.

Оп-арт (з англ. oр art, скорочення від optісal art -- оптичне мистецтво) -- неоавангардистська течія образотворчого мистецтва. При тривалому спогляданні на картину має виникати візуальний ефект руху частин композиції, але картина залишається нерухомою.

Поп-арт (з англ. popular art -- популярне, доступне мистецтво) -- мистецтво, яке творить вибуховий, шокуючий ефект - неоавангардистська течія. Поп-арт набув поширення з другої половини ХХ сторіччя. Представники цього напрямку відтворюють типові речі сучасного життя, популярні друковані зображення відомих особистостей, вирізки з газет або включають в себе ці предмети. Представники поп-арту гадали, що художню значущість можна побачити у будь-якому предметі, використовуючи та поєднуючи в своїх композиціях різні предмети.

Superflat («суперплоскость») -- термін, придуманий сучасним японським художником Такасі Муракамі. Термін «superflat» створений для того, щоб пояснити новиу візуальнину мову, активно застосовується поколінням молодих японських художників: «Я думав про реалії японського малюнка і живопису і про те, як вони відрізняються від західного мистецтва. Для Японії важливе відчуття плоскості. Наша культура не володіє 3D-формами. 2D-форми, затверджені в історичному японському мистецтві, простому, плоскому візуальному мистецтві сучасної анімації, коміксів та графічного дизайну ».

Стріт-арт (англ. Street art - вуличне мистецтво) - напрям у сучасному образотворчому мистецтві, відмітною особливістю якого є яскраво виражений урбаністичний характер.Основною частиною стріт арту є графіті (інакше спрей-арт), але не можна вважати, що стріт-арт це і є графіті. До стріт-арту також відносяться постери (некомерційні), трафарети, різні скульптурні інсталяції.. У вуличному мистецтві важлива кожна деталь, дрібниця, тінь, колір, лінія. Художник створює свій стилізований логотип - «унікальний знак» і зображує його на ділянках міського ландшафту. Найголовніше в стріт-арті - не привласнити територію, а втягнути глядача в діалог і показати різну сюжетну програмую

За однією з версій, засновником фанізму вважається Саль Мариино (Sal Marino), мультимедійний художник, який в професії більше 30 років. Його останні роботи, «Дивні картини і принти» («Strange Paintings & Prints») є результатом більш ніж тридцятирічного пошуку стилістичного підходу, який, за словами художника, «... був там завжди!».Фанізм - напрям у мистецтві, що бере свій початок в абсолютному задоволенні і йому ж присвячене. Ці нові образи привертають увагу іноді загадковістю, іноді еротичністю, але в більшості випадків - відчайдушністю юності Марино, його неоднозначним гумором і незвичайної точкою зору. За іншою версією, засновником фанізму є Норм Магнуссон (Norm Magnusson), художник і політичний діяч з Нью-Йорка. Він почав свою кар'єру з створення алегоричних картин тварин, що супроводжуються коментарями соціальної тематики. З часом він став все більше зацікавлений в політичному мистецтві і його потенціалі переконання.Це привело його в суспільну сферу, де він створював короткі відеоролики, які показували по національному телебаченню США перед загальними виборами 2004 року, вірусні електронні листи і придорожніх щити актуальним соціальним змістом.

Основні принципи фанізма:

1) Мистецтво має бути інтелектуально привабливим, не будучи інтелектуально елітарним

2) На мистецтво має бути так само весело дивитися, як і думати про нього.

На відміну від багатьох інших напрямків у мистецтві, фанізм сфокусований швидше філософськи, ніж естетично

Висновки

Сучасне мистецтво охоплює невеликий період з початку 60-х років і до сьогоднішнього дня. Можливо саме в цей час воно розвивалося найбільш динамічно і неоднозначно.

Сучасне мистецтво експонується галереями сучасного мистецтва, приватними колекціонерами, комерційними корпораціями, державними художніми організаціями, музеями сучасного мистецтва або самими художниками в artist-run space. Сучасні митці отримують фінансову підтримку за рахунок грантів, нагород і премій, а також отримують кошти від продажу своїх робіт. Російська практика дещо відрізняється в цьому сенсі від західної. Багато галерей сучасного мистецтва пропонують художникам помісячні виплати незалежно від проданих робіт, для підтримки художника. Що стосується фондів, нагород, грантів, то така форма підтримки сучасного мистецтва практично відсутня в Росії.

Художники післявоєнних років кожен на свій лад намагалися заявити про своє існування і навколишній світ. Успіх або провал на цьому поприщі багато в чому залежить від глядача, бо твір часто викликає зовсім інші емоції, ніж ті, що були вкладені в нього автором. Не одна спроба наблизити твори мистецтва до глядача зазнала краху, бо їх просто не вважали такими. Втім, не виключено, що саме так їх творці досягли мети, давши привід до дискусій і суперечок.

Размещено на Allbest.ru