Українська символіка
Дослідження основної традиційної символіки українського народу. Основні уявлення про криницю-журавля, традиційні квіти та дерева (мальви, калину, вербу). Українська народна іграшка як виріб мистецтва. Вивчення традиційних легенд та переказів українців.
Рубрика | Культура и искусство |
Вид | конспект урока |
Язык | украинский |
Дата добавления | 12.10.2014 |
Размер файла | 14,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Мета: Ознайомити дітей з традиційною символікою українського народу, сформувати уявлення дітей про криницю-журавель, улюблені квіти та дерева (мальви, калину, вербу). Продовжити знайомити з українською народною іграшкою, як виробом мистецтва. Використовувати легенди та перекази. Виховувати почуття гордості за рідний край, прищеплювати любов до усної народної творчості, до національних звичаїв. Активізувати словник дітей словами: подвір'я, криниця, джерельце, сопілка, кухлик, коромисло.
Матеріал: макет українського подвір'я і хати, криниця-журавель, іграшки українські. Хід заняття
У кожного з вас є бабуся. У мене теж є бабуся. Вона дуже старенька і живе в невеликому українському селі. Там немає багатоповерхових будинків, а стоять невеликі глиняні хатинки, вкриті соломою. І сьогодні я запрошую вас у подорож до нашого села.
А ось на нас чекає хатинка білесенька. Заходьте, діточки, на подвір'ячко, та роздивимося навкруги. Хатинка така чепурненька, бо видно господиня гарна. У народі кажуть: «Хата господинею красна». А хто знає ще прислів'я про хату? символіка традиційний мистецтво легенда
«Яка господиня така й хата»; «Хату руки держать». Працьовита видно господиня живе у цій хаті, бо вибілила її, квіти намалювала. Не забула й коло хати квітів насадити. Хто знає як ці квіти звуться? Та це мальви. А якого вони кольору? Так, білі та рожеві. Бабуся так старалася нас зустріти, навіть лаву доріжкою заслала, та, мабуть, втомилася і пішла відпочивати. Та нехай спочине, а ми залишимося на подвір'ячку і подивимося як тут гарно.
А ось і бабусина старовинна криниця, вона зроблена з каменю й дерева. В середині криницю викладали камінням, а зверху обставляли дерев'яними колодами. Каміння брали коло річок, бо воно повинно бути гладеньким, як наші долоньки. З криниці люди беруть воду. Криниці бувають різні: круглі й дерев'яні, кам'яні квадратні. А оце криниця-журавель. Про таку криницю поміж людей ходить така легенда. Сядьте, діточки, на лаві та послухайте:
--- Колись у сиву давнину мале хлоп'я заблукало у лісі. Захотілося йому пити. Хлопчик натрапив у лісі на глибоку криницю, але зовсім знесилився і не міг дістати звідти води. Аж тут з'явився у небі журавель. Спустився журавель коло криниці і нахиливши свою довгу шию дістав води з неї. Хлопчик напився і подякував журавлеві. Це дало йому сили, і хлопчик знайшов стежку додому. На пам'ять про доброго птаха люди й почали ставити біля криниці дерев'яних журавлів, за допомогою яких спускали відро й набирали воду.
-- Діти, а хочете відчути себе маленькими журавлями? То підходьте до мене. Журавлі люблять місце, де росте висока трава. Покажіть як вони ходять. А пограти хочете? То пограємо в гру «Довгоносий журавель».
-- А що ви знаєте про журавлів?
-- Восени журавлі відлітають в теплі країни, а весною повертаються додому, на батьківщину.
-- У народі кажуть, що журавлі на крилах весну приносять. Хто знає віршика про журавля?
Облітав журавель сто морів, сто земель,
Облітав, обходив, крила й ноги натрудив
Ми спитали журавля: -- Де найкраща земля?
Журавель відповідає: -- Краще рідної немає.
І справді краще і миліше рідного краю немає.
Сідайте на лаві, та спочиньте, мене послухайте. В народі кажугь: де вода -- там і життя. Місце для криниці в кожному селі шукали по-своєму. Скажімо, дід, який знався на цьому ходив усюди і де була густа та висока трава, прикладав вухо до землі, слухав чи шумить вода. Якщо він це чув, там копали криницю. Вода в ній була чиста, холодна і смачна.
А для чого людям потрібна вода? Що нею роблять? Так, її п'ють, нею миють, перуть, беруть для приготування їжі.
-- Як ви гадаєте, чи в кожному дворі стояла криниця? Справді, раніше на все село могла бути одна або дві криниці.
-- А ви хочете відвідати води з криниці. Тоді ходімо принесемо водиці.
(Господиня брала коромисло, вішала дерев'яні відра та йшла до криниці. Діти допомагають зробити, те саме, промовляючи, що вони роблять).
Підійшли до криниці.
-- Давайте попросимо у криниці, щоб дала нам водиці.
Дівчинка каже;
Ой люба криниця,
Дай нам водиці,
Щоб здоров'я мати,
Людей шанувати.
А тобі -- відерце,
Соснове серце
З дном дубовим
З обручем ясеновим.
Дістаю з криниці заздалегідь приготовану воду, подаю воду з кухлика, промовляючи:
Із криниці-студениці,
Що під вишнею в саду,
Я водиці-льодяниці
У відерце наберу
Дам напитися, освіжитися
Я малятам холодку
їм водиця-льодяниця
Буде завжди до смаку.
Чи смачна вода? (Діти п'ють і дякують).
З криниці вода завжди холодна й чиста, тому що із землі б'є джерело. Смачнішої води, ніж джерельної, немає ніде. Хто бачив де-небудь таке джерело? Дитина читає вірш М. Чепурної.
Лісове джерельце,
Добре в нього серце.
Всім дає водиці:
І звірятку й птиці,
Дереву й травині,
Квітці і людині,
Тому не мліє
Дзюркотить, радіє.
Із лісів дзвінкою
Витіка водою.
Діти, ви мабуть помітили, що коло криниці росте калина. Завжди коло води садили якесь дерево -- чи калину, чи вербину, чи вишнину, і в народі прийнято на згадку про себе коло води садить дерева. Давайте і ми на згадку про цю днину посадимо ось тут вербину.
(Саджають вербину у відро з піском, поливають його).
Підходять ближче до хати, ставлять на місце відра і коромисло. Вихователь знаходить там іграшки.
-- Поглянемо, дітки, що я тут знайшла. Та це ж іграшки, Мабуть до бабусі приїздили маленькі онуки, гралися тут, та й забули їх. Погляньте які вони гарні. Як ви думаєте хто їх виготовляв? Так, цю ляльку пошила або бабуся, або мама цих діточок. Як я була маленькою, приїздила до бабусі, вона теж робила для мене таку ляльку.
А що це за пташка. Та вона не проста, вона ще й свистіти може. Хто цю іграшку зробив? Так, майстри. А з чого зроблена пташка? З глини. Гляньте, як її прикрасили, щоб вона була приваблива. А це що за іграшка, Про неї я загадаю загадку:
Голосок тоненький має
Всіх маляток звеселяє
Ви на ній всі граєте,
Хто вона -- впізнаєте?
Не палочка, не гілочка
Звуть мене -- (сопілочка).
Сядьте, діточки, тихенько і послухайте, що я про сопілочку розкажу.
-- У однієї дівчини Галі був товариш Іванко. Пішли вони одного разу до річки. Світило сонечко, трава зеленіла, пташки співали. Зрізав Іванко гілочку з верби і вирізав з неї сопілочку, Прикрасив її і почав на ній грати, а Галя танцювати. А ви хочете пограти з сопілочкою? Тоді ставайте швиденько, заспіваємо.
(Співають «Я зроблю сопілочку...» Т.Коваля).
Молодці дітки, гарно співали.
-- А тепер і додому час вирушати, Хоч бабусю ми так і не побачили, але ми ще до неї приїдемо в гості.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Вишивання як народний вид мистецтва. Історія розвитку і використання вишитого рушника у обрядах українського народу. Вагоме значення кольорової символіки та зображення геометричних (абстрактних), рослинних, зооморфних (тваринних) фігур на рушнику.
презентация [2,6 M], добавлен 13.04.2014Кольорова гама вишивки. Скульптура як вид мистецтва. Українська народна іграшка. Художня ковка як один із видів народного мистецтва. Гончарство як стародавнє українське ремесло. Лозоплетіння як декоративно-прикладне мистецтво. Різьба по дереву.
реферат [39,3 K], добавлен 01.12.2015"Вітер свободи" - важливий культурний феномен 80-х років. Аналіз розвитку українського мистецтва, починаючи з 80-х років. Особливості сучасного українського мистецтва. Постмодерністські риси української літератури та живопису 80-90-х років ХХ ст.
контрольная работа [41,2 K], добавлен 26.09.2010Поняття "етнічна культура". Деякі проблеми і особливості етногенезу українського народу. Формування етнічної культури з формуванням народу (етногенез). Своєрідність регіонів, культурно-історичні зони України. Становлення української літературної мови.
реферат [13,1 K], добавлен 02.12.2010Пробудження національної самосвідомості українського народу під впливом ідей декабристів. Заслуга Котляревського і Шевченка в утворенні української літератури. Ідеї Сокальського та розвиток музичної творчості. Успіхи в галузі образотворчого мистецтва.
реферат [16,2 K], добавлен 13.11.2009Культура України в період від давніх часів до початку ХХІ ст. Внутрішні особливості національної культури українського народу та способи їх прояву в різних сферах суспільного життя. Поселення і житло, духовна культура українців. Український народний одяг.
курсовая работа [64,2 K], добавлен 28.04.2014Аналіз феномена культурної дипломатії, що її втілює українська діаспора у Іспанії. Сприяння і промоція української мови, мистецтва та культурної спадщини через проведення культурних і мистецьких заходів, пропагандистській роботі культурних інституцій.
статья [23,4 K], добавлен 27.08.2017Історичні відомості про вишивку. Особливості рослинного орнаменту. Техніки вишивання: занизування, набирування, мережка, вирізування. Кольори, оберегова символіка української вишиванки. Хрест як одна із найпоширеніших технік в українській вишивці.
презентация [28,6 M], добавлен 10.04.2017Дослідження відмінних рис української архітектури й образотворчого мистецтва другої половини XVII-XVIII ст., які розвивалися під могутнім впливом мистецтва бароко, для якого були характерні пишність і вишуканість форм, урочистість і монументальність.
реферат [17,2 K], добавлен 09.12.2010Процес українського національно-культурного відродження кінця XVIII ст.–почату ХХ ст.. Його основні періоди: дворянський, народницький, модерністський. Видатні діячі культури та мистецтва того часу: Квітка-Основ’яненко, Шевченко, Мартос, Франко.
лекция [20,1 K], добавлен 01.07.2009