Свастика як головний елемент праслов'янських орнаментів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Змiст

Вступ

1. Що таке Свастика

2. Мiсце свастики на теренах України в дохристиянськi часи

2.1 Трипiльська культура

2.2 Скiфо - сарматська культура

3. Свастика як релiйний символ

4. Роль свастики в iсторiї

5. Свастика як талісман та що вона означає

Лiтература

Вступ

Хай Сонце -- Прабог вcix релiгiй.

Золотопере й життєсійне

Благословuть мiй дiм крилатuй.

Накреслю взip його неземнuй.

Святuй, арiйський знак таємний,

Накреслю свастику на xaтi

I буду спати вже спокійний.

Невiдомий автор 1799

У книзi «Удар Русских Богов» автор В.А. Iстархов обговорює проблеми якi пов'заннi з давньослов'янськими символами та антисемітською пропагандою яка пов'язана з дохристиянськiм віруванням слов'яно арiйцiв. Вiдторгнення свастики мало глибоке соцiальне i психологiчне корiння, вивчення якого -- справа майбутнього. Вигнана із соцiальної сфери, свастика все частiше виникає вже як диво, небесне знамення, чистий феномен релiгiйної свідомоcmi. У той же час релiгiйно-орiєнтованою частиною суспiльства свастика, як i ранiше, сприймається як священний символ. Головна причина вiдторгнення свастики -- втрата культурної спадкоємності минулого, яка намiтилася задовго до Другої cвітoвої вiйни.

Мовчазне табу на використання одного з найдавнiших символiв людства скасовувати нixтo не поспiшає. Населення Європи i США пов'язує цей символ, передуciм, з Тpeтiм Рейхом та iдеологiєю нацизму. У зарубiжних енциклопедiях, звичайно, уточнюється, що свастика є релiгiйним символом для послiдовникiв індуїзму, буддизму i ряду iнших релiгiй. Використання свастики в сучаснiй захiднiй геральдиці (за книгою: Багдасаров Р. Свастика: священный символ. Этнорелигиоведчкские очерки. -- М.: Белые альвы, 2002) i символiцi наштовхується на утверджену думку про небажанiсть присутностi цього знаку.

Слов'яно-Арійські символи несуть в собі Вселенське Світогляд наших Рідних Богів - таких далеких, бо керують вони Сонцями, сузір'я і всьому Всесвіті, і таких близьких, бо Їх Кров тече в наших жилах. Їх Голос, що звучить в серцях наших, Совістю зветься, адже Вони - суть Батьки наші, а ми - суть Діти Їх. Судіть самі.

1. Що таке Свастика

Свастика представляє собою хрест із загнутими кінцями, спрямованими за або проти годинникової стрілки. При археологічних розкопках свастику найчастіше знаходили на різних деталях архітектури, зброї, побутового начиння багатьох народів Євразії. Свастика повсюдно зустрічається в орнаментиці як знак світла, сонця, життя. Найстарші археологічні артефакти з зображенням свастики датуються приблизно 10-15 тисячоліттям до н. е.. За матеріалами археологічних розкопок найбагатшою територією щодо застосування свастики як релігійного і культурно-побутового символу є Росія та Україна.

Ні Європа, ні Індія не можуть зрівнятися з Росією в достатку свастик, що покривають російську зброю, прапори, національнi костюми, будинки, предмети повсякденного побуту і храми. Розкопки давніх курганів та поселень говорять самі за себе - багато древніх слов'янських городищ мали форму свастики, зорієнтованої, з чотирьох сторін світла. Свастичний символами позначали календарні знаки ще за часів Скіфського царства.

Свастика була головним і майже єдиним елементом праслов'янських орнаментів. Але це зовсім не означає, що слов'яни були поганими художниками.

По-перше, різновидів зображення свастики було дуже багато.

По-друге, в давнину жоден візерунок не наносився просто так, кожному елементу узору відповідало певне культове або охоронне (оберегові) значення.

Наприклад: При проведеннi обрядiв поклонiння «Ведам - Перуна» та свята I. Купала, запалювали священий жертовник. Форма жертовника - 4-х вугільна піраміда в центрі, навколо неї коло, у якого є 4 свастичних відгалуженнь. Піраміда і свастика орієнтовані по сторонах світу. Згідно з археологічними розкопками, саме таким чином будувалися і стародавні слов'яно-арійські міста. Таку кругосвастичну структуру археологи находили в Українi (Харкiвська, Полтавська, Черкаська областi), в Європi (Австрiя, Словаччина, Угорщина, схiдна частина Нiмеччини), та Росiя (майже усюди).

2. Мiсце свастики на теренах України в дохристиянськi часи

2.1 Трипiльська культура

Довгий час походження свастики пов'язувалося з iндоєвропейцями (apiями). Питання про мiсце прабатькiвщини iндоєвропейцiв досi залишається дискусiйним. Його намагаються вирiшувати з археологiчних, антропологiчних, лiнгвiстичних, нарештi, з геологiчних i палеогеографiчних позицiй. Ось уже бiльше столiття вченi не можуть нi прийняти, анi спростувати аргументи та переконливi докази того, що найдавнiша пам'ятка арiйської культури, священнi Веди, були ствopeнi не 2400 (як звичайно вважають), а 4500 pокiв до н. ч.

Імовiрно, свастика, яка ранiше icнувала в системi мiзинської мережі, видiлилася в самостiйний символ руху Сонця i зiрок. Це трапилося, коли в пiвнiчних широтах були видiленi чотири кардинальнi вiхи сонячного шляху небосхилом: два сонцестояння i два piвнодення, що вiдповiдають чотирьом сторонам свiту i чотирьом сезонам, якi можна сприймати i як чотири пори доби в глобальному масштабi. Рух Сонця мiж кардинальними точками небосхилу вiдповiдав обертанню рiвних елементiв свастики навколо нерухомої точки -- полюса. Весняно-лiтне Сонце вiдповiдало доцентровiй свастицi, яка зменшує обороти навколо полюса, а лiтньо-осiннє -- вiдцентровiй, яка збiльшує оберти i розгортається у зовнiшню периферiю. Свастика також вiдображає аспект руху Сонця i зiрок навколо «особливої точки» симетрiї небесної сфери (ймовiрно, Полярної зiрки).

У цивiлiзацiях землеробiв Анатолiї та Mecoпoтaмiї VII--V тис. до н. ч. виявленi першi oкpeмi зображення свастики на глиняних печатках, якi явно продовжують верхньопалеолiтичну традицiю (печатки з IV шару в Чатал-Гуюцi, 6000--5800 р. до н. ч.). На думку Б. Брентьєса, ними наносили сiмейний i родовий знак.

Свастика, яка з'явилася на веретенах (уперше в Пiвнiчнiй Mecoпoтaмiї VI тис. до н.ч.), означала не тiльки осьовий рух веретена в пряслi (який є очевидним), але вказувала на його вищий прообраз -- рух Ввcecвiту навколо Oci Cвiту. Texнiкa прядiння, так, як i супроводжуючий її знак осьового руху, тисячолiттями залишалися однаковими, а круглi прясла поширені на всiй Земнiй кулi.

Найбiльшою цивiлiзацiєю Схiдної Європи, в рамках якої вiдбувається видiлення свастики в особливий знак, є неолiтична культура Трипiлля-Кукутенi (VI--IIIтис. до н.ч.). Вона бере початок вiд племен «лiнiйно-стрiчкової кераміки». Поселення комплексу Трипiлля (вони могли бути i невеликими) -- однi з найдавнiших на євразiйському континeнтi, де проглядається суворе циркульне планування, при якому будинки розмiщенi концентричними колами, прорiзанi вулицями-радiусами. Все поселення набувало вигляд монополярної розетки з центром, який був виключений з кpyгoвepтi iснування, але, немов невидима вiсь, з'єднував суспiльство людей з небесними силами.

В епоху неолiту свастика набуває cпiралеподiбностi, часто зливаючись iз зображенням змiй або iнших стилiзованих тварин. Знаменита «трипiльська спіраль», складена зi змiїних клубкiв, оббiгає тулуби чи не бiльшостi керамiчних посудин культури. Цей вигнутий орнамент зародився ще в епоху «лiнiйно-стрiчкової кераміки». Припускають, що зміє- та хвилеподiбнi лiнiї асоцiювалися з водою, падаючою з неба, важливiсть якої для землеробства неможливо переоцiнити. Досить поширене зображення двох змiй, якi торкаються головами, поверненими в рiзнi боки i створюючими спipальну волюту (тобто двокiнцева спiралеподiбна свастика). Волюти з двох змiй, що згорнулися, прикрашали фiгурки трипiльських «венер». «Змiїна» волюта означала жiночi груди, а трипiльскi посудини нерiдко мали форму набряклих вiд молока i оповитих cпiраллю чотирьох грудей. Молоко, яке живить немовля, i вода, що дає життя рослинам, у свiдомостi трипiльцiв мали магiчний зв'язок. Їхнi релiгiйнi емоцiї були визначенi психологiчним станом, коли людина чекала виконання природних строкiв, молячись вищому началу i сподiваючись на благополучний результат. Вище начало з'являлося людям неолiту у виглядi Великої Богинi.

У слов'янському народному світогляді iснувало уподiбнення Сонця до бика на небесному пасовищi. Взагалi в Схiднiй Євpoпi символ Сонця-бика вiдомий з часiв Трипiлля. Kpiм бика i коня, у давнього населення Євразiї вживалися iншi зооморфнi аналоги свастики.

У епоху неолiту до свастикомеандрового орнаменту ритуального татуювання додається спiралеподiбний. Сфера вживання штампiв-пiнтадер могла бути набагато ширшою. Свастико-меандрова i свастико-спiральна сiтки могли застосовуватися в рiзноманiтних обрядах, i не тiльки для маркування людей. Враховуючи призначення пiзнiших свастичних пiнтaдер V--IV ст. до н. ч., знайдених у кавказькiй Албанiї, якими штампували священнi хлiбцi, можна припустити, що подiбну ж роль вони могли вiдiгравати у трипiльцiв, тим бiльше що хлiбопечення в них прирiвнювалося до священнодiйства, i ритуальний хлiб пекли у великих кількостях. Проте, де i як би не застосовувалися печатки зi свастичним орнаментом, сам вiн продовжував нести ту ж узагальнену iдею Блага, що i у верхньому палеолiтi.

2.2 Скiфо - сарматська культура

Свастики рiзних видів використовували в своїй символiцi скiфи. У скiфських i сарматських похованнях VII ст. до н. ч. -- ІІІ ст. н. ч. свастики знайденi на веретенах з кiстки, на бронзових дзеркалах, на круглому бронзовому предметi з вушком для пiдвiски, вуздечних наборах. Широко застосовувалося ритмiчне чергування вихрових, хвилястих i S-подiбних вигинiв у спiралеподiбних зооморфних свастиках, зроблених з тонкого золота i шкiри. Свастики присутнi на пряжках скiфських i фракiйських вождiв, серед кiнських прикрас цих прославлених вершникiв древнього свiту. До нас дiйшли срiбнi i бронзовi скiфськi бляхи у виглядi свастик, утворених чотирма кiнськими головами, з'єднаними сонячним колом (в лiтературi iменуються «сегнеровими колесами»). Свастики-конi могли бути i бiльш схематичними, набувати спipалеподiбну форму.

Оскiльки свастика зустрiчається i в астрально-мiфологiчнiй композицiї i на печатях для священного хлiба, можна припустити, що вона була го ловним богослужебним символом.

Безлiч прикладiв застосування свастики вiдомi у знахiдках на теритоpiї античних держав Пiвнiчного Причорномор'я.

Вiйськовий культ пронизує життєвий устрiй бiльшостi давнiх суспiльств, починаючи з епохи бронзи, тому свастика часто була вiйськовим символом. Нанесення свастики на обладунки i зброю мало подвiйну мету: закликати благословення вищих сил на ратний подвиг i захиститися силою божественного iмeнi. Будучи символом, що вiдображає динамiку, свастика природно вписувалася в оздоблення обладунку вoїнa, який перебуває постiйно в pyci.

Свастиками засiяне озброєння iндоiранцiв. Правостороннi (сiючi) cпipaлеподiбнi свастики облягали пояс скiфського вoїнa рiзних епох. На одязi воїнів (судячи з древньогрецьких малюнкiв) свастика захищала цiлком визначенi мiсця.

3. Свастика як релiйний символ

Як релігійний символ свастику використовують послідовники Iндуїзму, Джайнiзму і Буддизму на Сході, Друїди Ірландії, Шотландії, Скандинавії, представники Натуррелігіозних конфесій Європи й Америки на Заході. У Росії Свастичний символи зустрічаються у прихильників Стародавніх Ведичних культів, а також у Православних Старовірів-Інглінгов, які сповідують Віру Первопредков - Инглiiзм, у слов'янських і арійських громадах Родового Круга, і де б ви думали, у християн.

Протягом багатьох тисячоліть слов'яни використовували символ Свастики. Цей символ наші Предки зображували на зброї, стягах, одязі, на предметах побуту і культу. Всі знають, що Віщий Олег прибив свій щит на ворота Царгорода (Константинополя), але мало кому відомо, що там було зображено. Тим не менш опис символіки його щита і обладунків можна знайти в історичних хроніках, у цих хронiках розповідалось про те що на його обладунках та щитi можна побачити язицький символ миру тобто - Свастику. хрест свастика культура талісман

Пророчі люди, тобто володіють Даром Духовного Передбачення і відають Давню Мудрість, яку залишили людям Боги і Предки, наділялися Жерцями різноманітними символами. Одним з таких найбільш помітних в історії людей був Слов'янський князь - Віщий Олег. Крім того, що він був князем і чудовим військовим стратегом, він був ще й Жерцем Високої Посвяти. Символіка, яка зображувалася на його одязі, зброї, збруї і княжому стязi це - Вогняна Свастика (символізує землю Предків) в центрі девятіконечной Зірки - Інгл (символ Віри Первопредков) оточував Великий Коло (Коло Богів-покровителів), який випромінював вісім променів Духовного Світу (восьма ступінь жрецької посвяти) до Сварожого Кругу, - вся ця символіка говорила про величезну духовну і фізичну силу, яка спрямовується на захист отчизни і Святiй Віри. Коли Віщий Олег прибив свій щит з такою символікою на ворота Царгорода, він хотів образно показати візантійцям те, що в наслідку інший Слов'янський князь, Олександр Ярославович (Невський) словами пояснить тевтонським лицарям: "Хто до нас з мечем прийде, від меча і загине! На тому стояла, стоїть і буде стояти Земля Руська!

4. Роль свастики в iсторiї

За Петра I стіни його заміській резиденції були прикрашені свастиками. Стеля тронного залу в Ермітажі також вкрита священним символом. На початку ХХ століття свастика стала найпоширенішим обереговим символом в Росії, Західної та Східної Європі - позначився вплив "Таємної доктрини" Є.П. Блаватської, навчань Гвідо фон Ліста і т.п. Простий народ протягом тисячоліть використовував Свастичний орнаменти в побуті, а на початку нинішнього століття інтерес до Свастичних символiв з'явився і у можновладців. У Радянській Росії нарукавні нашивки бійців Червоної Армії Південно-Східного фронту з 1918 р. прикрашала свастика з абревіатурою Р.С.Ф.С.Р. всередині.

Після повалення самодержавства Свастика з'являється на нових грошових купюрах Тимчасового уряду, а після жовтня 1917 року - на грошових знаках більшовиків. Зараз мало кому відомо, що матриці з зображенням Коловрат (Свастики) на тлі двоглавого орла були виготовлені за спеціальним замовленням і ескізами останнього царя Російської Імперії - Миколи II.

Починаючи з 1918 року, більшовиками в обіг вводяться нові купюри гідністю в 1000, 5000 і 10000 рублів, на яких зображена вже не одна свастика, а цілих три. Дві трохи менше - в бічних вязях і велика Свастика - посередині. Гроші зі свастикою друкувалися більшовиками і були в ужитку аж до 1922 року, і тільки після утворення Радянського Союзу були виведені з обігу.

У національних російських костюмах свастика була головним і, практично, єдиним орнаментом аж до першої половини XX століття. Наші пращури дуже любили як-небудь в літній вечір зібратися на околиці села і під протяжні наспіви станцювати. Аналог символу був і в російської танцювальної культури - танець "Коловрат". На святі Перуна слов'яни водили і до цих пір водять хороводи навколо палаючих свастик, викладених на землі. Коловрат багато прикрашав храми, священні предмети, вбрання священиків, ікони і т.д. Наприклад, на зображенні Христа Пантократорора - Вседержителя, ліва і права свастики поміщені на грудях як символи початку та кінця всього сущого. На святительському чині в Софійському соборі міста Києва, в найдавнішому християнському храмі у Росії, побудованому ще Ярославом Мудрим, зображені пояси з чергуванням свастик і прямих хрестів. Прямий хрест - його земний шлях, а свастика - воскресіння Ісуса Христа і його друге пришестя в силі і славі. На іконі "Богоматері-Державної" на головному уборі зображена золота свастика. У християнстві свастика символізувала також стихії вогню і вітру - стихії, що втілюють Святий Дух. Значить, свастика в християнстві справді божественний знак, а якесь бидло скаже - фашизм!

5. Свастика як талісман та що вона означає

У свастику вірили як в талісман, "що притягає" удачу. На Стародавнiй Русі вважалося, що якщо намалювати коловрат на долоньці, то обов'язково пощастить. Навіть сучасні студенти креслять свастику на долоні перед іспитами. Свастику малювали і на стінах будинку, щоб там панувало щастя. У Іпатіївському домі, де розстріляли сім'ю останнього російського імператора Миколи II, імператриця Олександра Федорівна змалювали всі стіни цим божественним символом, але проти безбожників свастика не допомогла. У наші дні філософи і екстрасенси пропонують будувати міські квартали у вигляді свастик - такі конфігурації повинні генерувати позитивну енергію. До речі, ці висновки вже підтверджені сучасною наукою.

Загальноприйнята назва - Свастика, за однією версією, походить від санскритського слова суасти. Су - прекрасний, добро і асти - бути, тобто "Бути добру!", Або по-нашому "Бувай здоров!". За іншою версією, це слово має давньослов'янське походження, що є більш вірогідним (і що підтверджено архівами Давньоруської Інглістічної Церкви), так як відомо, що свастику і її назву в Індію занесли стародавні арії - праслов'яни. Тибетці і індійці до цих пір говорять, що свастику їм принесли з-за північних гір Білі Вчителі - слов'яни.

У давні часи, коли наші предки користувалися рунами, слово Свастика перекладали як прийшли з Небес. Так як руна СВА означала Небеса (звідси і Сварог - Небесний Бог), С - руна напрямки, руна ТІКА - рух, пришестя, течія. Наші діти досі вимовляють слово цокати, тобто бігти, а ми його зустрічаємо в словах Арктика, містика і т.д. Санскрит, використовуваний сучасними індійцями, походить від стародавньої мови аріїв-слов'ян, і тому можливі неоднозначні трактування походження слова Свастика, але, прочитавши вищенаведені матеріали, дурна людина переконається у незаперечному слов'янському походженню цього слова.

Якщо майже у всіх іноземних мовах різні накреслення Сонячного хреста із зігнутими променями називаються одним словом Swastika - "Свастика", то в російській мові для різних варіантів свастики існувало й існує понині 144 назви, що теж говорить про походження цього символу. Наприклад: Свастика, Коловрат, Посолонь, Свята Дар, Свасти, Сваор, Солнцеврат, Агні, Фаш, Мара, Інгл, Сонячний Хрест, Солард, Ведара, Светолет, Квітка папороті, Перунів Колір, Сваті, Раса, Боговнік, Сварожич, Святоч, Яроврат, одолень-трава, Родіміч, Чароврат і т.д. Можна було б ще перераховувати, але продовжимо розбір теми далі. У слов'ян, в залежності від напрямку загнутих решт, цей символ називався по-різному.

Різні варіації Свастики, з не менш різними значеннями, зустрічаються не тільки в культових і оберегові символи, але і у вигляді рун, які як і букви в стародавні часи мали своє образне значення. Так, наприклад, у стародавньому Арійському Карунi (рунічний алфавіт) було 4 руни із зображенням свастики.

Свастичний символи несуть в собі величезний таємний сенс. У них закладена величезна Мудрість. Кожен Свастичний символ відкриває перед нами Велику картину світобудови. Давня Слов'яно-Арійська Мудрість говорить про те, що наша галактика має форму Свастики і називається Сват, а система Ярила-Сонця, в якій здійснює свій шлях наша Мідгард'-Земля, знаходиться в одному з рукавів цієї небесної Свастики.

Пізнання Стародавньої Мудрості не сприймає стереотипного підходу. До вивчення древніх символів, рунічних письмен і переказів необхідно підходити з відкритим серцем і чистою Душею. Не користі заради, а пізнання для!

Свастичний символи в Росії в політичних цілях використовували не тільки більшовики і меншовики, набагато раніше них Свастику стали використовувати представники Чорної Сотні. Зараз свастіческую символіку використовує «Російська Національна Єдність». Знаюча людина ніколи не скаже, що Свастика - це німецький або фашистський символ. Так говорять тільки нерозумні й неосвічені люди, бо вони відкидають те, що не в змозі зрозуміти і пізнати. Але якщо неосвічені люди відкидають який-небудь символ або будь-яку інформацію, це все одно не означає, що даний символ або інформація не існують. Заперечення чи спотворення на догоду одних, порушує гармонійний розвиток інших. Навіть давній символ Величі Родючості Матері-Сирий Землі, званий в давнину - СОЛАРД, нині використовується Російською Національною Єдністю, деякі некомпетентні люди зараховують до німецько-фашистської символіки, - символ, який з'явився за багато сотень тисяч років до виникнення німецького націонал-соціалізму. Навіть не береться до уваги те, що СОЛАРД суміщений з восьмикінечною Зіркою Лади-Богородиці.

У простих селян були свої назви свастики. У селах Рязанської губернії її називали "ковилою" - втіленням вітру; на Печорі "зайцем" - тут графічний символ сприймали як частинку сонячного світла, промінчик, сонячний зайчик, де-не-де хрест іменували "конем", "Конево гомілкою" (кінської головою) , адже давним-давно коня вважали символом сонця і вітру, називалися свастики і "Огнівцев", знову ж таки, на честь Сонця. Народ дуже вірно відчув і вогненну, полум'яну природу символу (сонце), і його духовну суть (вітер). Найстаріший майстер хохломской розпису Степан Павлович Веселов (1903-1993) з села Могушіно Нижегородської області, дотримуючись традиції, малював на дерев'яних тарілках і чашах свастику, називаючи її "рижиком", сонцем, і пояснював: "Це вітер травички коливає, ворушить". На наведеному фрагменті ліворуч можна побачити свастику навіть на таких побутових приладах, використовуваних російськими людьми, як прядка. На селі, до цієї пори, на давні свята одягають жінки нарядні сарафани і сорочки, а чоловіки - косоворотки, вишиті свастиками різної форми, печуть пишні короваї і солодке печиво, прикрашені Коловратом, Посолонь, Сваором і т.д. Як вже говорилося, до настання другого ХХ століття основним і майже єдиним візерунком в слов'янської вишивці була свастика. Але слов'янофоби вирішили викорінити цей символ, і викорінювали його точно так само, як і словянську культуру, віру, традиції, та й сам словянський народ. І зараз в уряді багато хто намагається заборонити будь-які обертальнi хрести - багато в чому ті ж самі люди, але використовуючи вже інші приводи - раніше це робили під приводом класової боротьби і антирадянських змов, то зараз це русофоби обзивають фашистською символікою і шовінізмом.

Кількість випадків застосування свастики в орнаментах на Русі просто незліченно. Академік Б. О. Рибаков називав коловрат сполучною "ланкою між палеолітом, де він з'явився вперше, і сучасною етнографією, що дає незліченну кількість прикладів Свастичних візерунків у тканинах, вишивці та плетенні". Але після війни, в якій Росія зазнала величезних втрат, необізнані люди стали ставити знак рівності між фашизмом і свастикою. Слов'яни використовували цей знак протягом усього свого існування (за новітніми науковими даними, це мінімум 15 тисяч років), а Гітлер - всього близько 20 років. А зараз до людини, яка носить слов'янські обереги із зображенням свастики або свастичну вишивку відносяться агресивно. Не будемо ж їм уподібнюватися! Не зафарбовувати ж зображення свастики в древніх православних храмах, на найстаріших іконах Богоматері і Христа.

В Омську ось вже кілька років триває цькування Давньоруської Інгліістичної Церкви Православних старовірів-Інглінгов через використання давньослов'янської символіки. Те, з якою наполегливістю такі люди продовжують це робити, абсолютно ігноруючи наукові дані і відкидаючи історію нашого народу, говорить навіть не про їх дурості, а про те, що вони, використовуючи високопоставлені місця, борються з неугодними їм людьми під будь-яким, нехай навіть помилковим, приводом.

Але не можна викорінити історію, не можна на догоду особистої неприязні боротися з однією з найдавніших конфесій в Росії. Така боротьба може розцінюватися не лише як боротьба з носіями слов'янської віри, але і як боротьба взагалі з російським народом. Якщо хочете, це називається геноцид. А як ще можна назвати боротьбу з тими, хто святкує істинні найстаріші слов'янські свята, зберігаючи істинно російську віру, майстерність, знахарство, священні слов'янські книги, старослов'янські мови і багато-багато іншого. Міський департамент по майну навіть намагається через арбітражний суд з вигаданих мотивами відібрати у віруючих - Капище Веди Перуна (Храм Мудрості Перуна).

Одне покоління змінює інше, руйнуються державні системи і режими, але до того часу, поки народ пам'ятає про своє коріння, шанує традиції своїх Великих Предків, зберігає свою Давню культуру і символи, до того часу народ живе і житиме!

Лiтература

1. Iстархов В.Н. Удар Руських богів: В. Н. Iстархов. - М.: Наш дух, 2000. - 389с.

2. Багдасаров Р. Л. Свастика: священный символ. Этнорелигиоведчкские очерки: Р. Л. Багдасаров. -- М.: Белые альвы, 2002. - 411 с.

Размещено на Allbest.ru