Педагогічні бібліотеки України (ІІ пол. ХІХ ст.–20-ті рр. ХХ ст.)

3. Встановлено, що на території України, яка входила до Російської імперії, педагогічні бібліотеки почали функціонувати поза навчальними закладами на Лівобережжі з 70-х рр., на Правобережжі - з 90-х рр. ХІХ ст., на західноукраїнських землях такі бібліотеки з'явилися в 1914 р., чому суттєво сприяла діяльність земств, товариств грамотності, Товариства „Взаємна поміч українських вчителів”.

4. На поч. ХХ ст. педагогічні бібліотеки за типологічними ознаками були віднесені до типу спеціальних. З цього часу вони пройшли шлях від учительських бібліотек різних закладів освіти, педагогічних при губернських земських управах та довідково-педагогічних або зібрань посібників у справі народної освіти громадських товариств до навчально-педагогічних, науково-учбових, науково-педагогічних різних рівнів та масових книгозбірень у 20-х рр. ХХ ст.

5. Чинники, що зумовлювали основні історичні етапи розвитку педагогічних бібліотек у контексті історії України, освітньої та бібліотечної справ протягом ІІ пол. ХІХ - 20-х рр. ХХ ст. :

- глобальні соціально-економічні зміни в Російській імперії у ІІ пол. ХІХ ст. висвітлили реальний стан освіти в суспільстві, і, зокрема, різних верств населення, що призвело до реформаційних процесів в галузі освіти;

- реформування освітньої галузі ІІ пол. ХІХ ст. на українських етнічних землях вплинуло на розвиток вітчизняної педагогічної науки, освіти й практики, поглиблення змісту навчально-виховного процесу в навчальних закладах різних рівнів, сприяло суттєвому збільшенню мережі навчальних закладів різних типів і видів, педагогічних кадрів для них, учнів та студентів;

- процеси, що відбувалися в освітній галузі, вплинули на накопичення нового наукового знання, розвиток фондів бібліотек, що діяли у структурі навчальних закладів, та започаткування нових, зокрема поза ними, фонд яких формувався відповідно до фахових інформаційних потреб основних груп їхніх користувачів.

6. Уточнено базове поняття дослідження „педагогічна бібліотека”. Типологічними ознаками педагогічних книгозбірень є: соціальне призначення, категорія користувачів, фонд, зміст інформаційної діяльності, підпорядкованість освітньо-педагогічному відомству.

7. У розвитку педагогічних бібліотек України у зазначених хронологічних рамках можна виділити такі етапи:

Перший етап - ІІ пол. ХІХ ст. - поч. ХХ ст. - характеризується тим, що: 1) соціально-економічний розвиток Російської імперії загострив питання стану освіти в суспільстві, що призвело до реформаційних процесів в галузі, динаміці наук, зокрема педагогічної, що в свою чергу вплинуло на поглиблення змісту освіти та вдосконалення навчально-виховного процесу в навчальних закладах, цілеспрямоване формування в книжкових фондах бібліотек даних закладів комплексів педагогічної та навчально-методичної літератури, періодичних фахових видань; 2) 1871 р. державною установою було офіційно зазначено про структуризацію фондів бібліотек навчальних закладів, а саме: вчительських інститутів, семінарій, шкіл, які складалися з фундаментальної та навчальної або учительської та учнівської бібліотек. Метою перших було забезпечення фахових інформаційних потреб педагогічних та науково-педагогічних кадрів, других - студентської та учнівської молоді; 3) у кінці 70-х - на початку 80-х рр. ХІХ ст. на українських етнічних землях педагогічні бібліотеки засновуються поза навчальними закладами, виокремлюючись на початку ХХ ст. в окремий вид - спеціальні педагогічні бібліотеки. У них формується спеціалізований книжковий фонд, проводиться спрямована бібліотечно-інформаційна робота для широкого загалу вчителів. До їхніх фондів надходять книжки українською мовою, відбувається систематичне розміщення фондів. У цей період розробляються теоретико-методичні засади діяльності педагогічних бібліотек щодо забезпечення фахових інформаційних потреб освітян, підвищення їх кваліфікації, виховання громадянської свідомості. У формуванні мережі педагогічних бібліотек вирішальну роль відігравала громадська ініціатива. Протягом ІІ пол. ХІХ ст. - 1917 р. педагогічним бібліотекам характерні такі типологічні ознаки: єдина мета, відповідна категорія користувачів, спеціалізований фонд, підготовка та випуск друкованих інформаційних видань для освітян - каталогів бібліотек, рекомендаційних анотованих списків літератури тощо.

Для другого етапу - 1917-1920 рр. - характерно: заснування державних органів керівництва всіма видами й типами бібліотек, відкриття в їхній структурі секції освітянських бібліотек (2-й прихід радянської влади), збереження й розвиток під час Української революції позитивних тенденцій у динаміці педагогічних бібліотек, формування їхніх фондів національною художньою, науковою та навчально-методичною літературою.

Протягом третього етапу - 1920-1929 рр. - відбувалося становлення й розвиток державної системи бібліотек УСРР, до якої входили і педагогічні бібліотеки, пошуки місця й визначення соціального призначення даних бібліотек у типо-видовій класифікації. Протягом 1920-1929 рр. педагогічні бібліотеки розвивалися: як спеціальні, а саме: навчально-педагогічні різних рівнів, науково-педагогічні, науково-учбові, профспілкові, що належали до масових. Спостерігалася спеціалізація книжкового фонду даних бібліотек, було визначено коло читачів, серед яких переважали користувачі освітянських закладів та наукових установ - учителі, управлінці, науково-педагогічні кадри. На визначенні типологічних ознак та соціального призначення педагогічних бібліотек на цьому етапі позначалися загальні процеси розвитку радянського суспільства. Хоча в цей період і приділялася увага профілізації й українізації фондів бібліотек, проте зі зміцненням партійно-радянської влади в державі та ідеологічного напряму в діяльності книгозбірень, зокрема педагогічних, формалізовувалися їхні функції й напрями роботи, залишалися нерозробленими теоретико-методичні засади діяльності даних бібліотек, не зміцнювалася їхня матеріально-технічна база. У зв'язку з тим, що мережу педагогічних бібліотек в УСРР у контексті загальнодержавної системи бібліотек не було виокремлено, започаткована в 1926 р. Всеукраїнська науково-педагогічна бібліотека, будучи головним інформаційним центром з педагогіко-психологічних питань, не виконувала функції методичного центру для педагогічних бібліотек України.

8. На основі історичного досвіду ІІ пол. ХІХ ст. - 20-х р. ХХ ст. доведено, що на українських етнічних землях педагогічні бібліотеки розвивалися паралельно з іншими типами бібліотек і являли собою цінний інформаційний ресурс для розвитку педагогічної науки, освіти і практики.

Реконструйована історія педагогічних бібліотек як спеціальних, стала в сучасній Україні теоретичною базою для обґрунтування й організації даних книгозбірень різних видів в освітянську мережу, визначення її структури, напрямів діяльності щодо інформаційного забезпечення педагогічних та науково-педагогічних кадрів та розвитку освітянської галузі України.

бібліотека педагогічний історія

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА:

Рогова П. Державна науково-педагогічна бібліотека України: історичний аспект // Наук. пр. НБУВ. - К.: НБУВ, 2001. - Вип. 6. - С. 30-40.

Рогова П. Соціальне призначення і функції освітянських бібліотек України // Бібл. планета. - 2001. - №1. - С. 26-28.

Рогова П. Педагогічні бібліотеки: витоки, становлення [Кінець ХІХ - початок ХХ ст.] // Вісн. Кн. палати. - 2001. - №7. - С. 33-38; №8. - С. 31-33.

Рогова П. Становлення і розвиток документально-інформаційного забезпечення освітянської галузі України в 1917-1920 рр. // Бібл. планета. - 2002. - №2. - С. 23-25.

Рогова П. Педагогічні бібліотеки в період Української революції (1919 р. ) // Бібл. планета. - 2002. - №3. - С. 25-27.

Рогова П. Бібліотечно-інформаційне обслуговування освітян спеціалізованими фондами педагогічних бібліотек: історичні тенденції і перспективи // Наук. пр. НБУВ. - К. : НБУВ, 2002. - Вип. 9. - С. 25-38.

Рогова П. Інформаційна підтримка освітянської галузі: реалії та перспективи // Ліцейна освіта в Україні: реалії і перспективи розвитку. За матеріалами Всеукр. наук.-практ. конфер., присв. 10-літтю Укр. гуман. ліцею Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. К., 2002. - С. 197-202.

Рогова П. Стратегія розвитку освітянської бібліотечної мережі України // Бібл. вісник - 2004. - №1. - С. 14-20.

Рогова П. Типологічні ознаки педагогічних бібліотек // Директор школи, гімназії, ліцею. - 2003. - №5/6. - С. 120-125.

АНОТАЦІЇ

Рогова П.І. Педагогічні бібліотеки України (ІІ пол. ХІХ ст. - 20-ті рр. ХХ ст. ). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.08 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. - Київ, 2004.

Здійснено цілісне дослідження історії розвитку педагогічних бібліотек протягом II пол. XIX- 20-х рр. XX ст., визначено та обґрунтовано основні етапи їхнього становлення та динаміки, охарактеризовано соціальне призначення на кожному етапі розвитку, простежено еволюцію формування соціальних функцій та типологічних ознак, уточнено зміст поняття “педагогічна бібліотека” у типо-видовій класифікації бібліотек, виокремлено педагогічні книгозбірні як вид спеціальних, виявлено фактори впливу, що зумовлювали формування різних видів даних бібліотек у зазначених хронологічних рамках. Особливу увагу приділено маловідомим фактам щодо започаткування вчительських та педагогічних бібліотек на українських етнічних землях у II пол. XIX - 20-х рр. XX ст. у структурі навчальних закладів, Харківського та Київського товариств грамотності, при губернських земських управах, на Західній Україні - самостійної Львівської педагогічно-наукової бібліотеки (1914 р.), підкреслено вагому роль відомих громадських діячів України у цьому процесі.

Проаналізовано соціально-політичні реалії створення державної системи педагогічних бібліотек у період Української революції. Особливу увагу приділено спеціальній бібліотеці Педагогічного музею м. Києва, Довідково-педагогічній бібліотеці при Наркомосі України (1919). У період становлення радянської влади (20-ті рр. ХХ ст.) висвітлено вплив існуючої системи на завдання, функції педагогічних бібліотек, їхню типологію. Значну увагу приділено розвитку різних видів педагогічних книгозбірень у період українізації, а саме: профспілковим бібліотекам Будинків працівників освіти як складової системи політпросвіти УСРР, навчально-педагогічним, науково-учбовим та науково-педагогічним, зокрема Всеукраїнській науково-педагогічній книгозбірні, визначено їхнє призначення та специфіку діяльності із забезпечення фахових інформаційних потреб науковців і практиків освітянської галузі УСРР у 20-х рр. XX ст., виявлено фактори, що впливали в даний період на типо-видові особливості педагогічних бібліотек, їхній розвиток, формування соціальних функцій і завдань.

Ключові слова: вчительська бібліотека, довідково-педагогічна бібліотека, зібрання посібників у справі народної освіти, спеціальні бібліотеки, бібліотеки профспілки Робос, науково-учбові бібліотеки, науково-педагогічні бібліотеки, мережа освітянських бібліотек, освітянський простір.

Роговая П.И. Педагогические библиотеки Украины (II пол. ХIХ ст. - 20-е гг. ХХ ст.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.08. - книговедение, библиотековедение, библиографоведение. Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского. - Киев, 2004.

Диссертация посвящена становлению и развитию педагогических библиотек Украины (II пол. ХIХ ст. - 20-е гг. ХХ ст.) - неотъемлемой составной истории библиотечного дела страны. Автором исследована и воссоздана целостная картина динамики педагогических библиотек, их видового состава, выявлены этапы их становления в исследуемый период: I этап - II пол. XIX ст. - нач. XX ст. ; II этап - 1917-1920; III этап - 1920-1929; охарактеризовано социальное назначение данных библиотек в контексте каждого этапа развития, исследовано эволюцию формирования их социальных функций, типологических характеристик, уточнено содержание понятия “педагогическая библиотека” в типо-видовой классификации библиотек. Подчеркнуто, что данные библиотеки в начале XX ст. были отнесены к типу специальных. Выявлены факторы, обуславливающие формирование разных видов данных библиотек в исследуемый хронологический период. Особое внимание уделено малоизвестным фактам становления учительских и педагогических библиотек Левобережья и Правобережья во II пол. XIX - 20-х гг. ХХ ст. в структуре учебных заведений, Харьковском и Киевском товариществах грамотности, при губернских земских управах, на Западной Украине - самостоятельной Львовской педагогической научной библиотеки (1914). Подчеркнута весомая роль известных общественных деятелей - педагогов, историков, библиотековедов в этом процессе: Д.Багалия, И.Белоконского, С.Серополка, Н.Сумцова, С.Русовой, Л.Хавкиной, Я.Чепиги и др. как в развитии отдельных педагогических библиотек, так и их сети.

Проанализировано социально-политические реалии создания государственной системы библиотек в период Украинской революции. Особенное внимание уделено созданию специальных управлений данными библиотеками, в том числе и педагогическими, руководству их деятельностью, пополнению их фондов национальной, научно-методической и художественной литературой. Освещены аспекты развития специальной библиотеки Педагогического музея г. Киева, Справочно-педагогической библиотеки при Наркомосе Украины (1919), научной библиотеки Каменец-Подольского университета.

В период становления советской власти освещено влияние существующей системы на формирование сети педагогических библиотек, их цели и задачи, функции и типологию. Значительное внимание уделено развитию разных видов педагогических библиотек в период украинизации, а именно: библиотекам профсоюзной организации учителей УССР - Робос, учебно-педагогическим, научно-учебным и научно-педагогическим, в т. ч. Всеукраинской научно-педагогической библиотеке, проанализирована их специфика деятельности в обеспечении профессиональных информационных потребностей педагогических и научно-педагогических кадров сети образования УССР в 20-е гг. ХХ ст., а также факторы, обуславливающие типо-видовые особенности педагогических библиотек в данный период и в дальнейшем их развитии, формировании социального назначения, функций и задач.

Исследованная нами история педагогических библиотек как специальных стала теоретической базой для объединения в единую сеть педагогических библиотек образования современной Украины, деятельность которой направлена на информационное обеспечение развития педагогической науки и системы образования.

Ключевые слова: учительская библиотека, справочно-педагогическая библиотека, собрание пособий по делу народного образования, специальные библиотеки, библиотеки профсоюза Робос, научно-учебные библиотеки, научно-педагогические библиотеки, сеть библиотек образования, образовательное пространство.

P.I. Rohova. Pedagogical Libraries of Ukraine from the second half of the XIX century to the 20-th years of the XX century. - Manuscript.

Thesis for a Candidate's Degree in History the special field is 07.00.08 Book Science, Library Science, Bibliography Science. V.I. Vernadsky National Library of Ukraine. Kyiv. 2004.

The thesis deals with the history of organization of the pedagogical libraries in Ukraine from the 2nd half of the XIX century to the 20th years of the XX century. The author has recreated the whole picture of the development of Ukrainian pedagogical libraries, defined the main stages of their occurrence and formation (the 1st stage from the second half of the XIX century to the beginning of the XX century, the 2nd stage from 1917 to 1920, the 3rd stage from 1920 to 1929, characterized the social role of such libraries at the every stage of their development, studied the evolution of their social functions and typology characteristics, and specified the term of “pedagogical library” in the typological classification of libraries. It has been stressed that at the beginning of the twentieth century the pedagogical libraries were assigned to special libraries.

Certain factors stipulating the formation of different types of such libraries have been elucidated. The special attention has been paid to the insufficiently known facts of occurrence of the teachers' and pedagogical libraries in Ukraine from the 2nd half of the XIX century to the 20th years of the XX century in the structure of educational establishments, Kharkov and Kyiv associations of literacy, at the regional administrations, as well as those of the independent Lvov pedagogical and scientific library (1914), stressing an important role of famous public figures of Ukraine (teachers, historians, library scientists) in this process.

The social and political conditions of the formation of a state network of pedagogical libraries during the Ukrainian revolution have been analyzed. A special attention has been pained to the library of the pedagogical Museum in Kyiv and to the Reference-pedagogical library at the National Educational Committee of Ukraine (1919). The influence of the existing networks of libraries on the formation, tasks, functions and typology of pedagogical libraries during the 20th years of the XX century has been elucidated. A considerable attention has been paid to the development of different kinds of pedagogical libraries during Ukrainization, such as trade-union libraries, the scientific educational and scientific pedagogical libraries, including the All-Ukrainian scientific and pedagogical library. The role and the specific features of their work in providing of teachers and scientists with necessary information in the Ukrainian SSR in the 20th years of the XX century have been high lighted. The factors that stipulated the typological peculiarities, social role, functions and tasks of pedagogical libraries at that period of time and in the fature have been deyermined.

Key words: teachers' library, reference and pedagogical library, collections of text-books in national education, special libraries, Robos trade-union libraries, scientific educational libraries, scientific pedagogical libraries, network of educational libraries, education space.

Размещено на Allbest.ru