Мій погляд на козаччину як культурне явище

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Одеський національний університет ім.. І.І. Мечникова

Творча робота

з української культури

на тему:

«Мій погляд на козачину як культурне явище»

Виконав студент 1-го курсу

Економіко-правового ф-ту

Спеціальність: правознавство

Рябоконь Олександр

Одеса 2013

Козаки - вільні озброєні люди, представники військового стану, воїни-найманці. Також козак згадується як людина яка живе вільним життям та не пов`язана з сімейним життям. Перше писемне джерело яке засвідчує вживання слова козак стосовно українців,- «Польська хроніка» Мартина та Йоахима Бельских у 1489 році. З часом свідчень про козаків стало набагато більше. Виникає питання звідки взялися козаки і яке було їх культурне значення для тодішньої української землі ? Є три теорії походження козаків :

Автохтонна -- козаки це місцевий стан що виник через потребу захисту південного кордону Литовського князівства. Козацтво виникло централізовано згідно державницької політики тогочасного уряду. Першим її виклав Мартин Бєльський, нащадок козацького старшини. На цьому стояв й Самійло Величко, а згодом детально обгрунтував Михайло Максимович. Прибічником цієї догми був і Михайло Грушевський.

Боярська -- козаки сформувалися на основі руських бояр та незнатного військового люду Литви та Польщі, професійних військових, які не отримали статусу шляхтичів і були змушені займатися війною та розбоєм (Антонович, Леп'явко).козацтво культурній теорія походження

Уходницька -- козаки сформувалися на основі промислових ватаг представників різних станів, що йшли на сезонні промисли в Причорноморські й Прикаспійські степи. Значну частину уходників становили селяни-втікачів з Литви, Польщі та Московії, через що уходницьку теорію також називають утікацькою. Для оборони від татар уходники брали з собою зброю, організовувалися у збройні загони. Ця теорія є панівною в радянській й пострадянській історіографії.

Я більше схильний вірити третій версії походження козацтва. Також утворенню козацтва як окремого, панівного стану сприяла класова боротьба (поміщики та кріпаки) також цьому сприяв вплив Польщі яка намагалася нав`язати чужу для слов`янського населення українських земель, що змушувало тогочасне населення (переважно сільське) покидати свої землі задля боротьби проти гнобителів і кращого життя. Варто зазначити, що південні землі сучасної Херсонської, Запорізької, Миколаївської області не були густо населеними землями через часті татарські налети і полювання на рабів, але ці землі були багатими на природні ресурси такі як ліс, земля, вода та інші. Козаки окрім війни будували домівки та укріплення для себе, піднімали цілину, прокладали мости та шляхи. Саме з цього моменту можна зазначити початок суттєвого впливу козацтва як стану з початком будівництва козаками домівок виникла їхня архітектура особливостями якої були простота та дешевизна матеріалів, гармонія з природою ( садок вишневий коло хати ), ця архітектура зробила свій внесок деяких елементів і в українське бароко. У козаків були свої невеличкі поселення - зимівники.

Зимівник - це невеличкий хутір з двох або трьох хат та з різними господарськими будівлями ю Навкруги цих зимівників згодом виникли невеликі села та містечка. Серед козаків були і зброярі, шевці, бондарі тощо. Так як культура це сукупність результатів людської діяльності в матеріальній та духовній сфері, то варто зазначити, що результати діяльності козаків за їх осіле життя мало дуже велике значення для всієї української культури, навіть не тільки для культури а також для творення унікального менталітету української нації - нації вправних вояків та хліборобів.

У 1556 році з утворенням Дмитром Вишневецьким на острові Мала Хортиця першої Запорізької Січі - козацтво затвердилось як клас українського суспільства який міг завдяки тяжкій боротьбі з зовнішніми та внутрішніми ворогами збільшувати свій вплив на народ та світову історію, культуру. Згодом Запорізькі козаки здобули свою державу - землю Війська Запорозького. Саме з цього моменту козацтво стало панівним класом на своїй території і уже безпосередньо впливало на культуру українського народу. Цей період відзначився популяризацією козацтва серед тодішнього населення українських земель та утворення власного фольклору, бажанням більшої незалежності від культурного гноблення Речі Посполитої. На той час великого поширення набувають школи які за традицією діяли при церквах та монастирях. Одним із найбільших проривів у українській культурі було заснування у 1578 році князем Острозьким - Острозької академії. Першим її ректором був Герасим Смотрицький - варто зазначити, що православне українське населення почало брати більшу участь у освітньо-культурній діяльності, незважаючи на вплив Польщі. Освітянсько-культурні ідеї були підхоплені братствами і це сприяло утворенню нових вищих шкіл у провідних містах України - Київ ( 1615 ), Львів (1586). Важливим було те що братства встановлювали невисоку плату за навчання - згідно з можливостями кожного, діти сироти та діти з бідних сімей отримували освіту безкоштовно. Новий прорив у українській освітньо-культурній діяльності був здійснений з відкриттям Києво-Могилянської академії у перелік предметів якої входила книжна українська мова. З відкриттям освітніх закладів набуло розвитку книговидання. Були видані такі твори як - «Апостол», «Буквар», «Острозька Біблія». На 16 - 17 століття випав розквіт усної народної творчості у якій домінувала соціально-побутова та козацька тематика. З усієї усної народної творчості виділяються думи. Вони мали унікальну віршовану та музичну форму, у думах відображаються тяжкі лиха та злигодні українського народу, татарська навала, знищення та масове захоплення в полон українців. Боротьбу козацтва проти завойовників показують думи : «Маруся Богуславка», «Втеча трьох братів із города Азова», « Самійло Кішка». Творцями й виконавцями цих дум були кобзарі бандуристи, лірники. Мій погляд на козаччину як на культурне явище не може бути відірваний від культури тогочасної української землі та плину історії тому що козацтво мало безпосередній вплив на українську культуру. Козаччину можна охарактеризувати як найвище бажання людей стати вільними і незалежними, сильними і трудолюбивими, козак це людина яка не терпить будь якої несправедливості. мені здається, що найкраще козаків охарактеризував Гоголь, наводю його цитату : « Это был один из тех характеров, которые могли возникнуть только в тяжелый ХV век на полукочующем углу Европы, когда вся южная первобытная Россия, оставленная своими князьями, была опустошена, выжжена дотла неукротимыми набегами монгольских хищников; когда, лишившись, дома и кровли, стал здесь отважен человек; когда на пожарищах, в виду грозных соседей и вечной опасности, селился он и привыкал глядеть им прямо в очи, разучившись знать, существует ли какая боязнь на свете; когда бранным пламенем объялся древле мирный славянский дух и завелось козачество - широкая, разгульная замашка русской природы». Козацтво - своєрідне військове товариство яке підняло українську культуру з монгольських руїн і вивило її з-під польського батога, надало їй силу і змусило інших з рахуватися та поважати нашу культуру - ось, що на мій погляд є козацтво як культурне явище.

Размещено на Allbest.ru