Етика та естетика панорами "Оборона Севастополя" Франца Олексійовича Рубо та її зв’язок з іншими творами мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки

Академія митної служби України

Кафедра митної ідентифікації культурних цінностей та гуманітарної підготовки

Реферат

на тему: Етика та естетика панорами "Оборона Севастополя" Франца Олексійовича Рубо та її зв'язок з іншими творами мистецтва

Дніпропетровськ 2013

Зміст

Вступ

1. Створення панорами

2. Панорама під час Великої Вітчизняної війни

3. Реставрація панорами

4. Етика та естетика панорами

Вступ

Оборона Севастополя -- музей-панорама, присвячений першій обороні Севастополя. Франц Рубо працював над полотном протягом 1901--1904 і закінчив його до п'ятдесятирічного ювілею оборони.

У середині XIX століття біля стін Севастополя вирішувалася доля Кримської війни. Англія і Франція намагалися витіснити Росію з Балканського півострова і басейну Чорного моря. Одинадцять довгих місяців добірні сили противника, маючи чисельну перевагу і перевагу в озброєнні, стояли біля стін Севастополя. У березні 1856 року був укладений Паризький мирний договір, який не приніс повної перемоги жодній з воюючих сторін.

Автор панорами Франц Олексійович Рубо народився в Одесі в сім'ї французького комерсанта, що влаштувався в Російській імперії. Вчився в Одеській малювальній школі (1865--1877), а в 1878--1883 -- в Мюнхенській академії мистецтв.

Спеціалізувався в батальному живописі, попутно (як і багато баталістів того часу) звернувшись до мистецтва широкоохопних панорам, що дають, завдяки поєднанню картини з тривимірним макетом, ілюзію історичної події, яка відбувається на очах у глядача.

Автор панорами, основоположник російського панорамного мистецтва, професор класу батального живопису Петербурзької Академії мистецтв Франц Олексійович Рубо поклав в основу твору найяскравіший епізод севастопольської епопеї -- бій на Малаховому кургані 6 червня 1855. У цей день 75-тисячна російська армія успішно відбила натиск 173-тисячного англо-французького війська.

Величезне живописне полотно писалося в Мюнхені за допомогою художників Шенхена, Мерте, Фроша і 20 студентів Баварської академії мистецтв. Одночасно велася робота над створенням натурного плану площею 900 мІ. Влітку 1904 твір доставили до Севастополя, а 14 травня 1905 року, до 50-річчя героїчної оборони міста, панорама була відкрита для загального огляду. Одними з перших її відвідувачів були ветерани севастопольських битв, яких здивувала і зворушила достеменність відтворених подій.

рубо панорама севастополь етика

1. Створення панорами

У 1901 році на честь 50-річчя оборони Севастополя було прийнято рішення увічнити подвиг її учасників на живописному полотні Панорами. Державне замовлення на виконання художніх робіт отримав Франц Олексійович Рубо (1856-1928), видатний художник-баталіст кінця ХІХ - початку ХХ століття.

Для створення панорами художник на декілька місяців поселився в Севастополі, він старанно вивчав і місцевість, і факти, зустрічався з очевидцями подій. Зробивши начерки, Франц Олексійович від'їжджає до Мюнхену, де у написанні живописного полотна і створенні предметного плану автору допомагали такі художники, як Крістіан Фрош, Лукас Шенхен і 20 студентів Баварської художньої академії.

В цей час у Севастополі, на Історичному бульварі, для Панорами було побудовано приміщення по проекту воєнного інженера, підполковника Ф.-О. І. Енберга, за участі архітектора і художника В. О. Фельдмана.

Автор панорами, основоположник російського панорамного мистецтва, український та російський художник-баталіст французького походження, також автор панорами «Бородінська битва», професор класу батального живопису Петербурзької Академії мистецтв Франц Олексійович Рубо поклав в основу твору найяскравіший епізод севастопольської епопеї -- бій на Малаховому кургані 6 червня 1855. У цей день 75-тисячна російська армія успішно відбила натиск 173-тисячного англо-французького війська. 14 травня Панорама «Штурм 6 червня 1855 року» була відрита для огляду.

2. Панорама під час Великої Вітчизняної війни

В період Великої Вітчизняної війни 25 липня 1942 року фашисти скинули на будівлю панорами фугасні бомби, в результаті чого частина його була зруйнована, полотно загорілося. Корабельну сторону захищали біля 20 тисяч наших воїнів. Ось рядки з акту того часу: «С начала войны власти решили эвакуировать картину о первой героической обороне Севастополя 1854-55 годов, представляющую собой величайшее произведение мирового искусства. Но обследования специалистами определили, что вывезти панораму нельзя в силу её ветхости - снятие привело бы к разрушению картины. Тогда были приняты меры к сохранению. Возле здания не было ни одного военного объекта. Никакого повода для разрушения панорамы у немецкого командования не было».

Серед тих, хто підписав акт, - художник С. Анапольський, який одним з перших кинувся у вогонь рятувати витвір мистецтва. Разом з ним різали полотно на куски та витягали іх на бульвар курсанти курсів середніх командирів берегової оборони капітана А.Ломана і пожежна команда (командир В. Резніченко). Було врятовано 86 фрагментів - 2/3 картини. Їх вивезли до Новоросійську, кінцевим пунктом транспортування був Новосибірськ. Корабель, на якому вивозили фрагменти, було атаковано фашистською авіацією, скинуто більш ніж 300 бомб, але, не зважаючи на пошкодження, він прибув до місця призначення. Пізніше ці фрагменти було доставлено до Москви. На врятованих фрагментах нараховувалось більше ніж 6 тисяч пошкоджень.

У післявоєнні часи вирішувалося питання про відновлення панорами. Академіки живопису і досвідчені реставратори обстежили врятовані фрагменти і вирішили «вважати недоцільним відновлення Панорами з старих фрагментів з додаванням нового живопису в місцях, де його не вистачало». Відреставровані фрагменти передбачалося використати як основу для відтворення Панорами на полотні.

3. Реставрація панорами

Академік живопису Василь Миколайович Яковлєв (1893-1953), професор Павло Петрович Соколов-Скаля (1899-1961) та ще 17 московських художників працювали над відтворенням Панорами з 1951 по 1954 рр. До складу творчого колективу входили професор П. М. Шухмін, один з найстаріших майстрів живопису М.Г. Котов, художники Б.М. Біляєв, В.І. Гранді, Г.А. Захаров, В.Г. Коржевський, Б.М. Котов, Б.Ю. Лоран, Є.І. Лобанов, А.П. Мерзляков, В.Є. Памфілії, Н.І. Плеханов, А.П. Романов, А.Ф. Суханов, М.К. Соломін, Ю.М. Трузе-Тернівська і М.І. Фірсов. Наукову консультацію здійснювали адмірал флоту Радянського Союзу професор І.С. Ісаков і кандидат військових наук А.М. Кузьмін. Радянські художники відновлювали панораму на підставі реставрованих фрагментів, фотографій, авторських етюдів, старих буклетів та інших збережених документів.

Вони прагнули найбільш повно і правдиво зобразити військову обстановку, в якій відбувалися події, чітко передати севастопольський пейзаж. Як і Франц Рубо, вони безпосередньо з Малахового кургану зробили велику кількість замальовок та етюдів, що згодом склали точний композиційний малюнок панорами. У процесі роботи народжувалося багато нових художніх рішень. Предметний план був збагачений жанровими сценами «Як у землянці», «Денщик у з водою». Кількома новими епізодами поповнилося і живописне полотно.

По проекту севастопольського архітектора В.П. Петропавлівського (1918-2000) будівля Панорами була відновлена і реконструйована з використанням сучаного обладнання. 16 жовтня 1954 року до нагоди 100-літнього ювілею героїчної оборони Панорама була знову відкрита під новою назвою «Оборона Севастополя 1854-1855 рр.»

4. Опис зображення панорами

Лише один з 349 днів оборони міста представлено на панорамі, але настрій солдатів, матросів, офіцерів, лікарів, сестер милосердя ,дух захисників міста того часу передано з неймовірною точністю. Саме після відкриття панорами в Севастополі Франца Рубо назвали художником, який «своїм талантом оживляє минувші бої».

Навіть сьогодні, рухаючись оглядовим майданчиком панорами, ніби переносишся в той час. Ось після нічної вилазки повертаються розвідники Петро Кішка та Федір Заіка. Як завжди, не з пустими руками - ведуть полоненого француза. Ось Даша Севастопольська з коромислом на плечі біля бруствера кургану Малахова дає напитися солдатам, які через хвилину вже мають повертатись в бій. І хірург Микола Пирогов, і рукопашна за батарею Петра Жерве, і «душа оборони» адмірал Павло Нахімов.

Звичайно, від панорами, яка була створена Рубо, залишилась лише частина, адже решта загинуло уже під час другої оборони Севастополя - у 1942-му. Але те, що вдалося врятувати завдяки самовідданості послідовників традицій Павла Нахімова та Петра Кішки, стало основою для відтворення панорами на новому полотні.

Головним героєм битви Ф.А. Рубо вважав народ, в прославленні його подвигу він і бачив основне своє завдання. Роботу над панорамою художник розпочав у 1901 році.

У панорамі не можливо помітити метушливості або надмірної пафосності. Всі герої Рубо - люди з глибоким почуттям гідності, вони не красуються, а просто чесно виконують свій обов'язок.

Центральною сценою в панорамі стала битва за батарею Жерве. Рубо відмовився зображувати в панорамі Миколу І і не став записувати, як його просили, адмірала Нахімова. Вдаючись до панорамної форми, Рубо розширив можливості живопису в передачі часового розвитку образів.

Дивлячись панораму, глядач перебуває ніби в центрі битви - на вершині Малахового кургану.

5. Етика та естетика панорами

Панорама оборони Севастополя висвітлює події Кримської війни 1854-1855 років. Споглядаючи її, ми маємо змогу відчути атмосферу битви оборонців Севастополя із англо-французькою армією.

В ході розгляду полотна панорами бачимо різні події, що відбуваються в ході битви - сестра милосердя Даша Севастопольська носить воду и відпирає брудні бинти для поранених, Микола Пирогов проводить операції в польових умовах, намагаючись врятувати життя солдатів, Трофим Алєксандров заливає водою бомбу, що ось-ось вибухне та інші.

Рис. 1 Сестра милосердя Даша Севастопольська носить воду

Всі ці події привертають увагу з точки зору елементів прекрасного. В цілому, зображена війна. Історія людства сповнена воєн, і часто можна думати, як люди погоджувались іти туди, де їх життя піддається над серйозній небезпеці. Якщо не вдаватись в деталі - сам процес війни вже містить в собі елементи прекрасного. Недарма існує велика кількість творів, в яких війна піддається оспівуванню, а дії вояків - геройськими, і тому шанованими.

Хоч ми можемо в повному масштабі бачити, при чому не лише на полотні, а й на предметному плані (що тільки посилює враження), спостерігати наслідки військових дій - руйнацію та смерть, все ж не варто оминати те, що решта вцілілих захисників активно продовжує відбивати наступи ворожої армії і не відступати. Потворність і спустошення, що несе війна, неодмінно супроводжується героїзмом і мужністю оборонців міста. Прекрасним тут витупає прагнення вберегти ту землю, на якій вони народились і виросли. Звичайно, треба зважити, що вони долають зло злом, оскільки так само заподіюють смерть військових супротивника, та, насилля у випадку оборони, а не нападу, робить солдатів російської армії у цьому випадку героями.

На фоні загальної розрухи бачимо сцену, як матроси Петро Кошка і Федір Заїка ведуть полоненого французького солдата. Знову ж таки, звертаємо увагу на особливий героїзм цих осіб, оскільки вони полонили француза, таємно проникнувши у ворожий табір. Більше того, вони зберегли йому життя - найвищу людську цінність. Якщо врахувати, що в умовах війни вбивство тих, хто вважається ворогом, не є злочином, а радше навпаки, то вони показують здатність до проявів моральності і людськості, не вбиваючи його. Звісно, надалі доля французького солдата визначена, і його неодмінно буде вбито, проте нашу увагу привертає прекрасне саме у конкретному вчинку цих двох осіб.

Рис. 2 Матроси Петро Кошка і Федір Заїка ведуть полоненого французького солдата

Наступне, що варто розглянути в даному полотні - момент, де генерал С.А. Хрульов бере участь у центрі рукопашного бою на своєму коні. Прекрасне - ті якості, які виявляє генерал. Добро - яке виражається у його відвазі, хоча і супроводжується насиллям. Генерал є оборонцем, захисником, чия воля діяти шляхом насилля підбурена нападом ззовні. Але в даному випадку особливим є місце його перебування. Якщо, як правило, командування перебуває в тилах і безпосередньо у битвах участі не бере, то тут він проявляє свої лідерські якості не просто словами, а конкретними діями. Саме ця демонстрація високих моральних якостей щодо своїх солдатів (підлеглих) створює естетичний образ лідера.

Рис. 3. Генерал С.А. Хрульов бере участь у центрі рукопашного бою на своєму коні

На самому Малаховому кургані також відбуваються події, які Ф. Рубо детально відобразив. Однією з них є те, як сестри милосердя - Даша Севастопольська та П. Графова допомагають військовим. Одна з них носить для останніх воду, інша - перев'язує поранених. Насправді, ці жінки прийняли на себе досить великий тягар, і ризикували життям не менше за решту, оскільки навіть по оборонним позиціям наносить удари ворожа артилерія. Те добро, яке вони несуть своєю працею - підтримка поранених бійців, порятунок життя в епіцентрі бойових дій - дозволяє ще раз зауважити, що прекрасне є невід'ємною частиною потворного, і навпаки.

Щодо порятунку життя, то не можна оминути сценки, де відомий хірург М. Пирогов бере участь у обороні Севастополя і застосовує нові на той час технології медицини для оперування поранених в польових умовах. Навіть тут, якщо вникнути в деталі - ця особа шляхом нанесення людині ушкоджень рятує їй життя. Це зло заради добра, і, знову ж таки, зло війни стало приводом прориву у медицині - науці, покликаній берегти життя та здоров'я людини.

Рис. 4 Хірург М. Пирогов бере участь у обороні Севастополя і застосовує нові на той час технології медицини для оперування поранених в польових умовах

Кожна окремо висвітлена на панорамі оборони Севастополя Ф. Рубо особа - образ прекрасного. Всі вони особливо демонструють свої високі моральні якості і відважні вчинки, що на фоні зла і загального руйнування дають можливість казати про те, в кожному злі є добро, а в кожному потворному - прекрасне, яке лише необхідно віднайти і висвітлити.

Висновки

У наш час панорама «Оборона Севастополя 1854 - 1855 рр.» - це єдина в Україні і одна з найкрупніших серед 60-ти панорам світу.

Як витвір мистецтва севастопольська панорама представляє собою величезну за розмірами картину (довжина окружності 115 м, висота 14 м), яка доповнена предметним планом (площа біля 100 кв. м) і розміщену в приміщенні циліндричної форми, в центрі якої знаходиться оглядовий майданчик.

Приміщення панорами (діаметр 38 м, висота 36 м) домінує над Корабельною та Центральною частинами Севастополя, добре видніється при в'їзді в місто з основних сухопутних та морських магістралей. Його величність сприймається як з близьких, так і з далеких точок огляду.

Фасад приміщення з входом для відвідувачів повернутий до басейну з фонтаном, який знаходиться на невеликому майдані в центрі Історичного бульвару. Вздовж центральної алеї бульвару зосереджені основні пам'ятники Меморіального комплексу національного значення (всього 14 пам'ятників і меморіальних знаків), яке включає приміщення Панорами.

Панорама присвячена героїзму захисників Севастополя у період Кримської (Східної) війни 1853-1856 рр. ця війна була найкрупнішою воєнною подією ХІХ ст. Вона велася між Росією та створеним проти неї воєнним союзом Туреччиною, Великобританією, Францією, королівством Сардинія (Італія). Країни-учасниці боролися за перерозподіл сфер впливу в Європі, на Кавказі, Близькому Сході, в Малій Азії. Але восени 1854 р. головні зусилля союзників були зосереджені проти Криму з метою знищення Чорноморського флоту і його головної бази - Севастополя.

Доля героїчного міста на південній окраїні Російської імперії, захисники якого 349 днів відхиляли натиск найсильніших в Європі армій, приголомшила світ.

Размещено на Allbest.ru