Людина з позицій культурології

У структурі професійної культури ми виділяємо дві сторони: перша характеризує спосіб взаємодії суб'єкта зі знаряддями й предметом праці, а також ступінь його готовності до конкретного виду діяльності. У її складі виділяються такі елементи, як професійний інтерес, знання, навички й уміння, у тому числі стиль професійного мислення. Друга сторона виступає інтегральною характеристикою свідомості й самосвідомості суб'єкта професійної культури, морально-світоглядних і естетичних передумов діяльності. Професійна свідомість є таким видом відбиття дійсності, у якому акумулюється вся сукупність алгоритмів, норм, цінностей і мови, властивих відокремленому виду професійної діяльності.

Професійну культуру можна розглядати на різних рівнях розвитку. Початковий рівень можна умовно охарактеризувати як інформаційний. Тут ступінь сформованості системи професійних знань і поглядів ще не досить широкий, професійні здібності перебувають у стадії формування. Ставлення до праці може бути звужене утилітарними факторами. Чим вищий рівень знань і вмінь, чим ширший досвід, тим більш імовірно, що людина у своїй праці може досягти певних висот. Для вищого рівня характерні й широкий професійний світогляд, і великий обсяг професійних знань, інтересів і вмінь, і творче розуміння виробничої ситуації як проблемного завдання, і здатності розв'язувати його продуктивно, оригінально, ефективно.

Високий рівень сформованості професійної культури визначається за допомогою двох характеристик: загальної та спеціальної. Загальна професійна культура фахівця полягає у єдності переконаності в соціальній значимості праці й своєї професії, розвиненого почуття професійної гордості; працьовитості й працездатності; заповзятливості, енергійності й ініціативності; готовності ефективно, швидко і якісно вирішувати виробничі завдання, що виникають; вільного володіння нормами наукової організації праці; знань теорії управління й основ соціальної психології; організаторських здібностей; готовності й зацікавленості в оволодінні основами суміжних спеціальностей, у розширенні професійного досвіду. Спеціальна професійна культура у фахівців різного профілю включає якості, які значно різняться навіть у межах одного профілю. Для відбиття цієї сукупності якостей служать вузькоспеціальні розділи професіограм .

Основи як професійної, так і загальної культури закладаються всебічною підготовкою фахівця, яка, на нашу думку, включає: фундаментальну методологічну й світоглядну підготовку; широку гуманітарну підготовку; теоретичну й практичну підготовку з профільних дисциплін; творчу підготовку за фахом; підготовку в галузі науково-дослідної й дослідно-конструкторської роботи, формування навичок самостійної творчої діяльності. Зазначені головні напрями підготовки включають ряд взаємозалежних, більш часткових за змістом форм підготовки: економічну, математичну, соціологічну, соціально-психологічну, педагогічну, управлінську, правову, екологічну та ін. Їх обсяг і зміст орієнтовані на спеціальність і співвідносяться з потребами кожної конкретної галузі у суспільстві.

Тобто, функції професійної культури, які зумовлені її специфікою й одночасно є ціннісним виявом: формування почуття моральної відповідальності; суворе дотримання усталеного позитивного стереотипу поведінки; вироблення моральної обґрунтованості службових взаємовідносин; готовність виконувати службовий обов'язок; вироблення культури професійних дій; недопущення професійної деформації; застереження від виявів бюрократизму.

Таким чином, у професійній культурі фахівця ми простежуємо той самий структурний ланцюг або комплексну систему елементів, а саме: професійне мислення, професійний інтерес, професійні знання, уміння, навички й здібності, професійний досвід, ступінь готовності особистості до конкретного виду діяльності, професійний світогляд, професійна майстерність, адаптованість до професійного середовища, професійна мораль тощо. До сучасного працівника висуваються вимоги - чітко уявляти собі моральний смисл, цінність, наслідки своєї діяльності, мати цілісний світогляд, економічно, екологічно розвинене мислення, володіти культурою спілкування, знанням правової системи суспільства, навичками організації виробництва (управління) і т. ін. [8,c. 248-251] Професійна культура посідає особливе місце у структурі культури особистості, оскільки в процесі професійної діяльності культура особистості набуває свого всебічного й ефективного втілення. Більше того, у такій діяльності зрештою акумулюються всі види культури особистості . Елементи різних видів культур, які входять до складу професійної культури фахівця (як субкультури), мають певну ієрархію залежно від спеціалізації та професійної діяльності, а також від конкретних завдань, які розв ' язує фахівець у конкретній життєвій ситуації.

Автор доходить висновку, що професійна культура забезпечує необхідний рівень виконання професійних функцій та можливість подальшого самовдосконалення фахівця. Вона виявляється через єдність особистісних та професійних якостей індивіда, ступеня володіння ним досягненнями й фаховими компетенціями, соціально-професійною мобільністю, що сприяє соціальному й духовному розвитку за умов входження в загальноєвропейський освітній простір. Сьогодні є потреба у вивченні, визначенні й аналізі саме цього комплексу якостей, які формуються у вищій школі й зазнають свого подальшого вдосконалення, застосовуються й реалізуються в трудовій діяльності.

Питання для самоконтролю знань

Дайте визначення категорії “культура”

Соціальне використання інтелектуального досвіду людства. Створене людиною неприродне середовище життєдіяльності і самореалізації, джерело регуляції соціальної взаємодії і поведінки: артефакти, певна сукупність соціально здобутих і трансльованих з покоління у покоління значущих символів, цінностей, звичаїв, вірувань, традицій, норм і правил поведінки, з допомогою яких організовується життєдіяльність людей.

Дайте визначення поняття “культурологія” - це область знань про культуру, інтегративна соціогуманітарна дисципліна, яка вивчає взаємодію елементів культури (традицій, норм, звичаїв, соціальних інститутів тощо) і систему смислів, якими наповнений для людини світ.

Дайте визначення поняття “онтологія культури”.

Учення про сутність та фундаментальні принципи буття культури. Визначає зміст категорії культури, типологію її різноманітних форм, структуру і субординацію зв'язків між ними, динаміку їх змін.

Дайте визначення поняття “морфологія культури”.

Учення про внутрішні чинники, фактори та закономірності та етапи розвитку різноманітних типових форм і структур культури.

Дайте визначення поняття “культурні універсалії”.

Аспекти культури, які носять загальний характер і наявні у всіх культурах незалежно від часових, територіальних чи інших відмінностей (норми, цінності, правила, традиції тощо як категорії).

Дайте визначення поняття “символ”.

Об'єкт, стереотип поведінки чи слово, які служать узагальненою заміною, знаком певної важливої для людини галузі реальності, певного культурного порядку або його складових. Завжди має переносне значення і у конкретній, доступній формі відображає явища, самі по собі не доступні уяві людини (червоний колір - символ родинного зв'язку, прапор - символ державності тощо).

Дайте визначення поняття “семантика”

Смисловий аспект мови, змістове наповнення знаку.

Дайте визначення поняття “семіотика”.

Наука про знаки і знакові системи, яка вивчає різноманітні якості і особливості знакових систем як способів комунікації між людьми.

Дайте визначення поняття “традиція”.

Історично виникла відносно стабільна система смислів, звичаїв, обрядів, норм, смаків тощо, що передається із минулого у майбутнє завдяки актуалізації у сучасній культурі.

Дайте визначення поняття “наука”.

Спеціалізована область культури, зорієнтована на раціоналістичне пізнання дійсності і логічне впорядкування знань про неї.

Дайте визначення поняття “релігія”.

Феноменальне явище свідомості і соціальної практики, що являє собою віру у позареальні сили і відображається у сукупності вірувань, символів, зразків дій тощо, з допомогою яких урегульовується ставлення людей до таких категорій, як життя, смерть, страждання, добро, зло і т.п.

Дайте визначення поняття “сакральний”.

Священний - все, що стосується віри, релігійного культу, обрядовості, ритуалу, традицій.

Вкажіть відмінні ознаки релігійного мистецтва.

Сакралізованість, канонізованість, символічність.

Дайте визначення поняття “мова культури”.

Створена у процесі сумісного проживання і спілкування система знаків, завдяки яким в межах культур кодується, зберігається і передається інформація.

Які існують мови культури?

Форми, знаки, символи, тексти, інше - вербальні, графічні, пластичні тощо. Загальноприйнята така класифікація. Природні мови - основний і первинний засіб комунікації з допомогою слова (українська, французька, китайська, інші). Штучні - мови науки, де значення фіксовані і регламентована галузь їх використання. Вторинні - комунікаційні структури, надбудовані над природно-мовним рівнем (міф, релігія, мистецтво).

Що є мовою мистецтва?

Художні образи, втілені художніми засобами у композиції певного виду мистецтва. Наприклад, у живописі - колір, пляма, площина; у скульптурі - форма, об'єм, колір; в архітектурі - простір, форма, колір.

Дайте визначення поняття “соціалізація”.

Процес засвоєння індивідом діючих у певному суспільстві систем норм, правил, знань, навичок, які дозволяють йому бути повноправним членом цього суспільства і адекватно взаємодіяти зі своїм культурним оточенням.

Розкрийте сутність асиміляційних процесів у культурі.

Механічне засвоєння нових цінностей, поглинання, розчинення однієї культури в іншій, що у завершеному вигляді відображається втратою мови і загибеллю слабшої культури внаслідок завоювань, цілеспрямованої політики, змішаних шлюбів тощо.

Дайте визначення поняття “художня культура”.

Сукупність художніх цінностей, історично визначена система їх виробництва і функціонування у суспільстві.

Що таке художній образ?

Специфічна форма відображення дійсності у формі думок, переживань, ідеалів та уяви художника. Символічне, алегоричне, асоціативне відтворення відношень людини зі світом.

Дайте визначення поняття “феномен”.

Явище, у якому проявляється сутність чого-небудь.

Розкрийте сутність феномена віри як основи релігії.

Важливий стимул мотивації, рішучості і активності Людини, який полягає у особливому психологічному стані беззаперечної впевненості в істинності ідеї, настанні події, можливості досягнення мети, реалізації передбачення тощо. Носить вірогіднісний характер, тому пов'язується з ризиком.

Розкрийте сутність творчо-продуктивної функції культури.

Перетворення дійсності є фундаментальною потребою людини у створенні максимального комфорту для життєдіяльності з метою самозбереження та саморозвитку. Виконання культурою творчо-продуктивної функції полягає перш за все у мотивації, активізації потреби у творчому акті, у створенні умов для творчого перетворення дійсності, у визначенні форм і методів реалізації творчих задумів, у створенні підґрунтя для здійснення культурних новоутворень.

Розкрийте сутність репродуктивної функції культури

У культурі постійно відбуваються процеси відбору суспільно значущих форм поведінки, моральних настанов та способів спілкування людей, що направлені на збереження людської спільноти, окремого суб'єкта та на розвиток самої культури у майбутньому. Сприяючи адаптації суб'єкта громадських стосунків до заданої на попередньому етапі розвитку культури системи смислів, ціннісних настанов, ідеалів, ознайомлюючи його з технологіями та способами виробницива, з розмаїттям форм реалізації артефактів, культура готує його до відтворення цих стосунків, смислів, способів тощо у майбутньому. Існуючі матеріальні і духовні артефакти служать прикладами для цього відтворення.

Розкрийте сутність трансляційної функції культури?

Полягає у передачі засобами комуніації (вербальними, візуальними, аудіо, віртуальними тощо) досвіду людства, втіленого в результатах творчо-перетворюючої діяльності.

Розкрийте сутність регулятивної функції культури?

Для збереження і діяльності певного соціуму система загальнозначущих, визнаних у ньому норм і правил направляється на забезпечення визначеності і передбачуваності поведінки його членів, урегулювання стосунків між людьми, соціальними інститутами, між тими й іншими тощо.

Розкрийте сутність катарсичної функції культури.

Допомагає особистості зняти суперечності між індивідуальними інстинктами і суспільними обмеженнями, між потребами і наявністю можливостей для їх задоволення і т.ін. з допомогою проективних засобів; умовно розв'язати суперечності, що за даних умов не можуть бути розв'язані практично; створює умови для душевного очищення через страждання і співпереживання.

Розкрийте сутність аксіологічної функції культури.

Відповідність системі суспільних, моральних, професійних, естетичних ідеалів, що входять до культурного обсягу, служить критерієм оцінки дійсності і регулятивним принципом діяльності людини.

Розкрийте сутність прогностичної функції культури.

Досить часто здобутки культури, особливо причетні до її духовної складової (філософії, науки, художньої творчості тощо), не оцінюються сучасним суспільством, але з часом актуалізуються і займають навіть провідні позиції у культурі. Завдяки збереженню в лоні культури цих здобутків наступні покоління можуть скористатися піонерними знахідками геніальних попередників, які випередили час.

Розкрийте сутність акумулятивної функції культури.

Включаючи у себе знання з різних галузей людської діяльності та матеріальні артефакти минулого і сучасності, культура тим самим виконує функцію накопичення різноманітного досвіду освоєння людством об'єктивної дійсності. Це забезпечує умови для використання цього досвіду наступними поколіннями, обміну між представниками різних культур, субкультур тощо. Цей процес відбувається не регульовано, спонтанно і постійно.

Розкрийте сутність інтегративної функції культури.

Інтеграція різноманітних наслідків соціальної життєдіяльності людей є суттю культури. Інтеграційні процеси відбуваються у ній на всіх рівнях і пронизують її у різноманітних напрямах. На макрорівні культура інтегрує різноманітні культурні феномени (культури різних народів, господарча культура, політична культура, правова культура тощо). На мезорівні відбувається інтеграція різноманітних проявів людської діяльності у межах феноменів (художня культура - театр, музика, образотворче мистецтво тощо). На мікрорівні нею інтегрується система носіїв культурної взаємодії (знак, звук, колір тощо).

Розкрийте сутність комунікативної функції культури.

Культура утримує і продукує систему знаків і знакових систем, з допомогою яких відбувається процес обміну інформацією між людьми та здійснюється координація їх дій.

Розкрийте сутність пізнавальної функції культури.

Кожна культура прагне створити свою картину світу, тому у кожній культурі накопичується інформація про всесвіт і досвід освоєння дійсності, які можуть задовольнити найрізноманітніші пізнавальні потреби особистості.

Розкрийте сутність гедоністичної функції культури.

Полягає у здатності артефактів викликати у людини приємне самопочуття, відчуття піднесення, задоволення, насолоди. Ця здатність відображена категоріями краси, гармонії, естетичного ідеалу. Найбільш адекватно реалізується завдяки художній культурі.

Розкрийте сутність семантичної функції культури.

Культура, будучи суто людським створінням наповнена безліччю смислів і значень, заради яких і створювались ті чи інші артефакти. Для їх вираження існують різноманітні мови культури. В умовах різних культур виникає потреба в акцентуванні різних якостей явищ оточуючого світу і людської свідомості залежно від їх цінності для життєдіяльності людини, що відображається у використанні різноманітних засобів кодування інформації. Тому залежно від культурних традицій, професійних потреб чи інших обставин одні і ті ж носії культурної інформації (коди) можуть наповнюватися різними смислами.

Вкажіть ознаки системності культурологічних знань

Система - це таке утворення, з якого без втрат для його цілісності не можна забрати жодну із його складових частин. Культурологія - це цілісний розгляд буття людини, згідно з яким кожен елемент цього буття набуває значення, функцію і зміст стосовно цілого. Культурологія розкриває загальні основи і порядок системоутворення цих елементів, їх форми, взаємодію і способи поведінки у різних ситуаціях. Ознаки системності: цілісність, закономірність, складність, багатофункціональність, субординація частин.

Вкажіть аспекти культури.

Аспекти - точки зору, з яких розглядається культура. Генетичний - з точки зору походження, утворення і становлення культурного явища. У гносеологічному культура розглядається як сукупність досягнутих у процесі освоєння світу матеріальних і духовних цінностей. Аксіологічний - розгляд культури з точки зору еволюціїї релігійних, моральних, естетичних та інших цінностей. Нормативний - культура як система урегулювання суспільних відношень, орієнтування людини у світі. Соціологічний аспект культури розглядає її як діяльність історично конкретного соціального суб'єкта або як стан і розвиток того чи іншого способу виробництва.

Розкрийте сутність функціональної концепції культури

Культура - це єдина система, що функціонує для задоволення потреб діяльності, у процесі якої люди об'єднуються. Різноманітність культур створюється внаслідок застосування різних способів задоволення людських потреб. Фундатори А.Р. Редкліфф-Браун, Б. Малиновський.

Розкрийте сутність культурно-історичної концепції культури.

Внаслідок позитивної діяльності того чи іншого народу утворюється унікальний, відособлений і локальний культурно-історичний тип. Вперше цю концепцію сформулював М.Я. Данилевський. Він виділив 10 народів, які повністю реалізували певний культурно-історичний тип і вичерпали його можливості (єгипетський, китайський, асірійсько-вавілоно-фінікійський, індійський, іранський, єврейський, грецький, римський, аравійський, германо-романський типи), та 2 народи, які не встигли повністю завершити розвитку, але створили виразно індивідуальну культуру (мексиканський і перуанський типи).

Розкрийте сутність структурально-антропологічної концепції культури.

Культура є цілісною багаторівневою структурою з системою внутрішніх і зовнішніх зв'язків, що відображають поліваріантність буття окремих феноменів культури. Основні ідеї структуральної антропології представлені у творах К. Леві-Стросса, Ж. Дерріди, Ж. Лакана та інші.

Розкрийте сутність аксіологічного підходу до трактування поняття культури

Ціннісний підхід. Культура - позитивна небіологічна активність людства. Це поняття пов'язане лише з “істинною людяністю”, направленою на духовне вдосконалення.

Розкрийте сутність ідей структурної антропології.

Кожен феномен культури аналізується з урахуванням поліваріантності його буття у синхронному соціокультурному зрізі. Мета такого дослідження - моделювання алгоритму, який описує приховану логіку, притаманну окремим варіантам явища (інваріантні зв'язки елементів та відношення між ними). Основні ідеї розглядаються у працях К. Леві-Стросса, Ж. Дерріди, М. Фуко, інш.)

Вкажіть характерні ознаки антропологічного підходу до трактування поняття культури.

Культура розглядається як організм, у якому соціальні інститути порівнюються з органами і частинами тіла, а соціокультурні процеси - з фізіологічними процесами. Прихильники його вважають, що поняття “культура” об'єднує всі види небіологічної діяльності і її результати. Культура - все, що створено людиною.

Розкрийте сутність ігрової концепції культури.

Гра - найголовніший феномен людського буття і джерело культури. Це форма вільного самовираження людини, яка передбачає реальну відкритість світу можливого і розгортається або у вигляді змагання, або у вигляді представлень певних ситуацій, смислів і станів.

Й. Хьойзинга показав наявність ігрових елементів у різноманітних проявах культури: праві, філософії, науці, релігії та ін. На його думку, гра служить критерієм оцінки всіх культурних явищ, вона є імпульсом виникнення мистецтва і однією із граней його існування.

Наведіть приклади різних культурно-історичних типів.

Це цілісні сукупності характерних елементів життя етноса, що є результатом його позитивної культурно-творчої діяльності. Концепція культурно-історичних типів сформульована вперше М.Я. Данилевським. Він виділив такі типи: єгипетський, китайський, асірійсько-вавілоно-фінікійський, індійський, іранський, єврейський, грецький, римський, аравійський, германо-романський, мексиканський, перуанський.

Вкажіть характерні ознаки чуттєвого типу культури.

Основний принцип - об'єктивна реальність чуттєва, сприймається органами чуття і не існує поза ними. Цінності цього типу культури знаходяться у повсякденному житті, у світі реальних подій і явищ. Мета його - насолода життям, розслаблення нервової напруги. Домінуючий стиль натуралістичний, без будь-якого символізму. Характерний для періоду з ХVІ до середини ХХ ст. Термін уведений П. Сорокіним.

Розкрийте сутність ідеаційного типу культури.

Тип культури, здатний до формування і сприйняття ідей. Поняття уведено П. Сорокіним. Основою ідеаційного типу є Абсолют, принцип надчуттєвості, і надрозумності Бога як єдиної реальності і цінності. У такій культурі підтримується негативне або байдуже ставлення до чуттєвого світу, його багатств, радощів і цінностей. Стиль такої культури символічний, безособистісний, мистецтво сакралізоване, мета - наблизити віруючого до бога, герої - боги, ангели, святі, грішники. До цього типу відносяться середньовічна європейська, буддійська, лаоістська культури.

Розкрийте сутність ідеалістичного типу культури.

Перехідний тип у хвильовій моделі соціокультурної динаміки П. Сорокіна. Характеризується гармонійним поєднанням ідеаційного і чуттєвого типів, визнанням значення як ідей, так і матеріальних об'єктів. Цінності цієї культури поєднують надчуттєві, раціональні і чуттєві якості. Зразками цього типу є Золота доба античної культури і епоха Відродження.

Вкажіть характерні ознаки матріархального типу культури.

Провідні цінності такої культури полягають у зв'язку з землею, кровних зв'язках, визнанні самоцінності життя, важливості щастя людей і їх рівності. Характерне пасивне сприйняття і ставлення до природи. Засновник теорії Й. Бахофен.

Вкажіть характерні ознаки патріархального типу культури.

Провідні цінності такої культури полягають у раціоналізмі, ієрархії, пріоритеті влади, суверенності і незалежності, амбіцій і демонстративності. Характерне діяльне начало і активно-перетворююче ставлення до природи. Засновник теорії Й. Бахофен.

Розкрийте сутність змішаного типу культури.

Термін уведений П. Сорокіним. Перехідний тип культури від ідеаційного до чуттєвого або навпаки. На відміну від них не є суперсистемою. Характерний механічним змішуванням різнорідних, протилежних елементів, запозичених у обох основних типів, еклектикою.

Вкажіть характерні ознаки культурного релятивізму.

Визнання відносної цінності всіх віросповідань, моральних кодексів, наукових теорій, філософських поглядів і художніх форм. Тому існує безліч культур, культурно-історичних типів, ціннісних систем та шляхів їх розвитку. Тому всі типи культур рівноправні і унікальні. Основоположник теорії М. Гершкович.

Розкрийте сутність “аполлонівського” і “діонісійського” начала у культурі.

Символічні психологічні типи, запропоновані німецькими романтиками і пізніше розвинуте Ф. Ніцше для метафоричного позначення двох начал буття і художньої творчості. Аполлонівське начало - світле, раціональне, споглядальне. Діонісійське - темне, хаотичне, буйне, ірраціональне. Лише рівновага, гармонія цих начал забезпечує досягнення ідеалу у культурі.

Розкрийте сутність теорії культурної еволюції.

Еволюціонізм - провідний напрям соціо-гуманітарної думки, що базується на положенні про єдність законів історії природи і історії людини. Видатний представник цієї теорії Г. Спенсер. Сучасний неоеволюціоналізм об'єднує різноманітні дослідження незворотних соціокультурних змін. Культура розуміється як процес адаптації людей до природного оточення.

Вкажіть характерні ознаки еволюційного напрямку у вивченні культури.

Одне із найдавніших і потужних напрямів дослідження культури. Засновники Е.Б. Тайлор, Л.Г. Морган, Г. Спенсер. Динаміка суспільного життя розглядається як еволюція - поступове послідовне накопичення певних якостей, що визначають перехід від дикунства через варварство до цивілізації. Біологічні і культурні механізми адаптації складають еволюційний розвиток, що розгортається як диференціація і ускладнення первинної, синкретичної “зародкової” форми. Існують однолінійна (Є.Б. Тайлор, Л. Морган, Дж. Фрезер, інш.) і багатолінійна (Д. Стюарт, М. Салінс, інш.) концепції еволюційного розвитку культури.

Вкажіть характерні ознаки крос-культурного підходу до вивчення культури.

Порівняльний метод дослідження, базується на позиції класичного еволюціонізму, що всі суспільства проходять однакові стадії прогресивного розвитку. Існують універсальні культурні моделі (патерни), різницю між якими можна виявити статистично. Такого підходу дотримувалися Е.Б. Тайлор, Д.П. Мьордок, А.Л. Кребер та інші.

Дайте визначення поняття “пассіонарність”.

Пристрасний потяг людей до здійснення своїх ідей, цілей, ідеалів. Виступає рушійною силою історичних звершень. Поняття уведене у наукове використання Л.М. Гумільовим.

Вкажіть періоди цивілізаційного процесу.

Аграрна цивілізація (ХVІІ - ХVІІІ ст.) - відрізняється примітивним сільськогосподарським виробництвом, ієрархічною соціальною структурою, владою землевласників, церквою і армією як головними соціальними інститутами. Промислова цивілізація (починаючи з ХІХ ст. і до сьогодення) - бурхливий розвиток важкої промисловості, широке впровадження досягнень науки і техніки, різке підвищення рівня капіталовкладень, збільшення долі кваліфікованої праці, зміна соціальної структури, урбанізація. Постіндустріальна, інформаційна цивілізація - високий рівень масового споживання, переважання сфери послуг, виробництва товарів широкого попиту, домінування теоретичних знань. Автори концепції (У. Ростоу, Д. Белл, О. Тоффлер) вважають її ерою індустріального гуманізму.

Розкрийте сутність культурно-історичної теорії.

Альтернатива еволюціонізму. Її прихильники (Л. Фробеніус, Ф. Гребнер) вважають, що кожне явище культури виникає один раз і в одному місці, потім може розповсюджуватися у різних напрямках. На тій чи іншій території виявляється певне сполучення елементів культури, які утворюють “культурний круг”. Вся історія являє собою рух цих “культурних кругів”, відірваних від конкретних створювачів культури.

Розкрийте сутність теорії культурних циклів.

Найдавніша модель соціокультурної динаміки. Існує у двох різновидах - кругова і хвильова. Головна ідея полягає у тому, що кожна культура проходить певний життєвий цикл від народження до смерті, рухаючись по замкненому кругу, або хвильоподібно - підвищення, перелом, пониження і перехід. Кругову концепцію розвивали О.Шпенглер, А.Д. Тойнбі, Л.М. Гумільов. Хвильову концепцію розвивали М.Д. Кондратьєв, Й. Шумпетер, П. Сорокін.

Розкрийте сутність теорії культурних кругів.

Розроблена Ф. Гребнером. Кожен елемент культури походить з якогось одного територіального центру і належить певному “культурному кругу”, разом з яким розповсюджується на інші країни. Таке розповсюдження відбувається у процесі дифузії в результаті міграційних процесів. “Культурний круг” являє собою штучно створене сполучення довільно відібраних елементів, які не розвиваються у часі, а лише суто механічно взаємодіють з іншими “кругами”, накладаючись на них і утворюючи культурні шари.

Розкрийте сутність соціодинамічної моделі культури.

Автор моделі П. Сорокін. Соціокультурна динаміка являє собою послідовну зміну певних типів культур. Всі соціокультурні елементи проходять однакові фази єдиного циклу. Цикл являє собою три стадії (ідеаційна, ідеалістична і чуттєва), після завершення яких цикл поновлюється.

Дайте визначення поняття “синергетика”.

Наука про загальні закономірності і принципи дії систем, здатних до самоорганізації, внаслідок чого реалізується принцип поліваріантності шляхів розвитку цих систем.

Дайте визначення поняття “анімізм”.

Одна з форм первісних вірувань, для якої характерна віра в існування духів та душі у тварин і рослин.

Дайте визначення поняття “фетишизм”.

Релігійне вірування у магічну силу неживих предметів, з допомогою яких людина може здійснювати владу над природою і примушувати божества виконувати бажане.

Дайте визначення поняття “синкретизм”.

Злитість, нерозчленованість, характерна для первісного нерозвинутого стану будь-чого.

Вкажіть три характерних ознаки культури періоду Античності.

Період в історії Середземноморських держав з ІІІ тис. до н.е. до V ст. н.е. Поширюється потяг до раціоналістичного пізнання дійсності, розвивається філософія, наука, медицина тощо. Людина розглядається як унікальне явище природи, домінує ідея її гармонійного розвитку, єдності фізичної і духовної краси. Архітектура, література, театр, образотворче мистецтво досягають вершини довершеності.

Вкажіть три характерних ознаки культури періоду Відродження.

Період з кінця ХІІІ по третю чверть XVI століття (у різних країнах по різному), пов'язаний із становленням буржуазних відношень, розвитком світових торгівельних зв'язків, зростанням промислових міст-комун. Відбувається ствердження нового світогляду, побудованого на ідеалах гуманізму, на розкріпаченні творчої особистості, на зростанні значення індивідуальності творця та на гармонійному поєднанні матеріального і духовного. У мистецтві закладаються підвалини професійної творчості, домінує потяг до оволодіння художніми засобами правдоподібного відображення дійсності.

Вкажіть три характерних ознаки культури періоду Просвітництва.

Просвітництво - ідейна течія у європейській культурі періоду з другої половини ХVІІ ст. по ХVІІІ ст., що відображала прагнення новонародженої буржуазії до перебудови всіх суспільних відносин на основі справедливості, рівності прав людини, визнання сили розуму. Поширюється уявлення про людину як природну істоту. Бурхливо розвиваються природничі науки, філософія, посилюється значення енциклопедичних знань. Зростає суспільна роль літератури соціального змісту, образотворче мистецтво стає провідним фактором розвитку суспільства. Для мистецтва характерне співіснування ряду художніх напрямів (бароко і класицизм, рококо і романтизм).

Вкажіть три характерних ознаки культури періоду Нового часу.

Кінець ХVІІІ - ХІХ ст. Поглиблення демократичних змін у суспільстві, розвиток національних культур, поширення діалектичного погляду на природу, завершення процесу формування наукового світогляду європейської людини, бурхливий розвиток науки, техніки, мистецтва. Основні художні течії - новий класицизм, романтизм, реалізм, поява якісно нових художніх течій (натуралізм, імпресіонізм, символізм).

Які характерні ознаки культури періоду Барокко?

Період з кінця 16 до середини 18 століття. Відхід від ідеалів Ренесансу. Уявлення про світ як складну, мінливу, сповнену суперечностей безмежність. Мистецтву притаманні грандіозність, динаміка, патетична піднесеність, всеосяжність синтезу мистецтв, пристрасть до ефектних видовищ, зіставлення контрастів, вибагливість і розкіш.

Вкажіть три характерних ознаки культури періоду Класицизму?

Напрям у мистецтві ХVІІ - поч. ХІХ ст. Характерний раціоналізмом, вірою у силу розуму, громадянським пафосом, чіткістю моральних і естетичних оцінок, зверненням до традицій античного Риму. Відзначається потягом до монументальності, урівноваженості, симетричності, схематизму і формалізації.

Вкажіть три характерних ознаки культури Новітнього часу.

Період з початку ХХ ст. до сьогодення. Позначений кризовим характером розвитку технологічної, екологічної, соціально-політичної, духовної галузей культури. Індустріалізація, масовість, занепад традиційних засад культури стають її головними ознаками. Характерна стильова розбіжність, “конгломератність” художньої культури, актуалізація творчої свободи митця. Модернізм стає домінантною художньо-естетичною системою, що об'єднує безліч художніх напрямів і концепцій.

Дайте визначення поняття “секуляризація”.

Звільнення культури або її окремої галузі від монопольного впливу релігійної ідеології.

Дайте визначення категорії “цивілізація”?

Цивілізація - цілісне конкретно-історичне соціокуль-турне утворення, що характеризується певним рівнем розвитку людини, технологічної, економічної і куль-турної бази суспільства.

Вкажіть критерії цивілізаційного прогресу.

Цивілізація - рівень суспільного розвитку і матеріальної культури певної суспільно-економічної формації, який визначається розвитком продуктивних сил; соціальне утворення, яке має загальний часовий і просторовий ареал. Ознаки сучасної цивілізації: науково-технічний процес, бурхливий розвиток важкої промисловості і інформаційних технологій, урбанізація, соціальна стратифікація, господарча і політична активність, типізація особистості, різке підвищення рівня капіталовкладень, збільшення долі кваліфікованої праці, зміна структури соціальної зайнятості, розвиток масової культури.

Вкажіть три характерних типи цивілізації.

За типом господарювання: землеробські і індустріальні або приморські і континентальні. За типом природно-географічного середовища: відкриті і закриті або інтравертні і екстравертні. За часовим принципом: сільськогосподарська, індустріальна, постіндустріальна або неолітична, ранньорабовласницька, антична, ранньофеодальна, пізньофеодальна, індустріальна, постіндустріальна та інші. За характером світосприйняття: ідеаційний, чуттєвий, ідеалістичний, еклектичний.

Вкажіть характерні ознаки постмодернізму.

Подвійна орієнтація на маси і на еліту, звернення до забутих художніх традицій, до гротескних форм, стильовий плюралізм, художній експансіонізм - ототожнення мистецтва з іншими галузями діяльності (екологія, політика, наука), компіляція художніх форм і засобів.

Вкажіть три характерних ознаки сучасної культури.

Кризовість і пошуки нової духовності, масовість і популярність, поліфонічність і синтетичність, розширення меж художньої сфери і динамізм, свобода творчого волевиявлення і звільнення від будь-якої зовнішньої регулюючої сили. Домінуюча тенденція - постмодернізм.

Вкажіть характерні ознаки реалізму в образотворчому мистецтві.

Звернення до повсякденного життя людей, позбавленого будь-якого релігійного чи міфологічного сюжетного мотиву. Намагання адекватно відобразити дійсність у правдивих художніх образах. Оптична достовірність зображення, чуттєвість.

Вкажіть характерні ознаки імпресіонізму в образотворчому мистецтві.

Напрям у мистецтві кінця ХІХ - поч. ХХ ст. Ствердження краси повсякденної дійсності, художньої цінності простих демократичних мотивів. Намагання відобразити швидкоплинні враження, неповторність і характерність щойно побаченого. Акцентуація чуттєвого сприйняття краси. Розкріпачення палітри кольорів.

Вкажіть характерні ознаки абстракціонізму в образотворчому мистецтві.

Художній напрям у мистецтві ХХ ст. Безпредметне мистецтво. Відмова від зображення конкретних об'єктів дійсності. Існує у двох формах: супрематизм акцентує увагу на формальних закономірностях побудови художніх композицій, що узгоджують зовнішні якості об'єктів без будь-якого змістового навантаження (К. Малевич); експресіонізм намагається передавати у художній формі емоції та суб'єктивні уявлення митця (В. Кандинський).

Дайте визначення поняття “кіч”.

Специфічне явище масової культури, що відображає поганий художній смак, тобто - халтура, що не має художньої цінності; псевдомистецтво.

Дайте визначення поняття “контркультура”.

Напрям розвитку сучасної культури, що стверджується на протиставленні “офіційній” культурі і відображається у відмові від загальноприйнятих моральних норм, цінностей, ідеалів.

Дайте визначення поняття “інтелігенція”.

Шар освічених і мислячих людей, які виконують функції, що передбачають високорозвинений інтелект і професійну культуру. Інтелігентність - це одночасно і якість, і соціальна функція особистості, які проявляються у гуманності, делікатності, внутрішній гармонії, моральності, об'єктивності, гідності і благородстві.

Вкажіть критерії науковості.

Об'єктивність, детермінізм, доказовість, відтворюваність результатів, теоретичність, системність, критичність.

Дайте визначення поняття “ноосфера”.

Новий стан біосфери, у якому розумна діяльність людини стає вирішальним фактором розвитку. Складовими її є техносфера, антропосфера, соціосфера тощо. Поняття ноосфери уведене в науку Т. де Шарденом і Е. Леруа, розвинене В.І. Вернадським.

Дайте визначення поняття “елітарна культура”.

Культура, свідомо створювана для вузького кола цінителів мистецтва, які ніби-то мають особливе художнє сприйняття, або призначена для вищих шарів суспільства.

Дайте визначення поняття “масова культура”.

Різновид культури, зорієнтований на “посередній” рівень культурних запитів та потреб масового споживача. Характеризує особливості сучасного індустріального суспільства з його урбанізацією, комерціоналізацією та стандартизацією виробництва культурних цінностей. Уведене М. Хоркхаймером.

Дайте визначення поняття “культурна маргінальність ”.

Культурне явище, що характеризується змішуванням рис сусідніх культур і є продуктом міграційних процесів та урбанізації, внаслідок чого виникає межове становище особистості між певними соціальними групами і різними типами культур [5, c.3-21]. Характеризується необхідністю освоювати нові соціальні ролі, спосіб життя, нормативно-ціннісні системи і приводить до змін психічного стану особистості та часто - до конфлікту з існуючими суспільними нормами. Термін уведено Р. Парком.

Список використаних джерел

1. Абрамович С. Культурологія : Навчальний посібник/ Семен Абрамович, Марія Тілло, Марія Чікарькова,; Київський нац. торговельно-екон. ун-т, Чернівецький торговельно-екон. ін-т. -К.: Кондор, 2005. -С. 241-244.

2. Багацький В.В. Культурологія: Історія і теорія світової культури ХХ ст.: Навч. посіб. для студ. вузів / В.В. Багацький, Л.І. Кормич. - 2-е вид., перероб. і допов. - К. : Кондор, 2004. -С. 257-261.

3. Багдасарьян Н.Г. Культурология: учеб. для студ. техн. вузов/ Н.Г. Багдасарьян. - М.: Высш. шк., 1999. - С. 131-133.

4. Гриценко Т.Б. Культурологія: навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. /Т.Б. Гриценко. - К. : Центр учбової літератури, 2007. -С. 278-281.

5. Кравченко Л.М. Короткий довідник з філософії культури / Л. М. Кравченко . - Полтава: ПНПУ, 2011. - С. 3-21.

6. Кордон М. В. Українська та зарубіжна культура: навчальний посібник / М. В.Кордон. - Київ: Центр учбової літератури, 2010. -С. 456 - 460

7. Радугін А.А. Культурологія: навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. /А.А. Радугін. - К. : Кондор, 2007. -С. 225-228.

8. Сандюк Л.О.Основи культурології: навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. /: навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Л.О.Сандюк. - К. :Знання, 2012. -С.248-251

9. Тюрменко І.І. Культурологія: теорія та історія культури : Навч. посібн. для студ. вищих навч. закладів / І.І. Тюрменко. - К : Центр навчальної літератури, 2005. - С. 108-111.

Размещено на Allbest.ru