Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна Академія наук України

Національна бібліотека України

імені В. І. Вернадського

Яценко Олег Миколайович

УДК 016:929](477):681.3

Розвиток системи інформаційного забезпечення бібліографічної діяльності у національній бібліотеці України імені в.і. Вернадського (90-і рр. 20 ст.)

07.00.08 -- книгознавство, бібліотекознавство та бібліографознавство

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Київ - 2000



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті біографічних досліджень

Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.

Науковий керівник: доктор історичних наук

Чишко Віталій Сергійович,

директор Інституту біографічних

досліджень Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Омельчук Володимир Юхимович,

завідуючий відділом національної

бібліографії Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського

кандидат історичних наук, професор

Бабич Василь Степанович,

Київський національний університет культури і мистецтв

Провідна установа Інститут історії України НАН України, відділ історії культури українського народу

Захист відбудеться 30 березня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського за адресою: 03039, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 3.

З дисертацією можна ознайомитись у читальному залі бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 3.

Автореферат розісланий 29 лютого 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук А. О. Чекмарьов



загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У сучасній історичній науці особлива увага приділяється проблемі обгрунтованості та вірогідності досліджень: інтерпретації фактів, аналізу подій, визначенню діяльності та ролі історичних діячів. У період національно-культурного відродження України велику роль відіграють біобібліографічні дослідження, розгортається діяльність щодо створення Українського біографічного словника (далі УБС), яку здійснює Інститут біографічних досліджень (далі ІБД), створений у 1993 році на базі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (далі НБУВ). Важливе місце у цій діяльності займає розробка теоретичних питань та науково-практичних засад загального УБС як джерела біографічної та бібліографічної інформації про твори тієї чи іншої особи, повязаної з Україною походженням, життям або діяльністю, а також її персоналію. Збір, аналіз, обробка та формування масивів бібліографічної інформації - одні з найбільш трудомістких та рутинних процесів інтелектуальної праці, і в сучасних умовах зростання потоку інформації не можуть здійснюватися традиційними методами.

Тому ведуться активні пошуки оптимальних шляхів реалізації цих завдань з урахуванням розвитку методів науково-інформаційної діяльності в соціально-комунікативних процесах із залученням сучасних інформаційних технологій (далі ІТ), що дає можливість збирати біографічну інформацію, бібліографію творчого доробку та літературу про особу (персоналію) у фактографічних (біографічних) та бібліографічних базах даних (далі БД). Обєднання цих баз дає змогу максимально ефективно створювати біографічні, біобібліографічні словники, науково-довідкові видання та інші матеріали цього типу на традиційній паперовій основі, а також на магнітних та оптичних носіях.

На сьогодні в Україні та діаспорі здійснюються численні дослідження у галузі історії бібліографії України (роботи І.І. Корнєйчика), біографістики (зокрема праці В.С. Чишка, О.Л. Валевського та ін.), біографічні та біобібліографічні дослідження (видання Ф.П. Погребенника, Ю.О. Храмова, М.М. Романюка, Л.Р. Винара та ін.), впровадження ІТ та дослідження проблеми створення інформаційних бібліографічних та архівних ресурсів (праці Г.В. Боряка, Л.Й. Костенка, І.П. Антоненко та ін.). У цих дослідженнях ставилися окремі питання щодо проблеми оптимізації біобібліографічних розробок та формування фактографічних та бібліографічних БД, але всі вони мають вузьковідомчий або фрагментарний характер. Водночас біобібліографічні аспекти у контексті нових ІТ не знайшли відповідного відображення у сучасній історичній науці.

Таким чином, досягнення у галузі біобібліографії та впровадження нових комп'ютерних технологій у бібліотечну справу в Україні дозволяють з достатнім обґрунтуванням підійти до розв'язання багатьох теоретичних і практичних завдань інформаційного забезпечення (далі ІЗ) біобібліографічної діяльності, створення біографічних та бібліографічних БД, їх взаємодії та взаємозалежності, які ще не вивчені належним чином.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з плановою темою ІБД НБУВ: “Підготовка матеріалів до Українського біографічного словника, створення комп'ютерної бази даних біографічної та біобібліографічної інформації”.

Об'єкт дослідження - система інформаційного забезпечення біобібліографічної діяльності у НБУВ.

Предмет дослідження - специфіка і тенденції становлення біобібліографії в Україні та перспективи її розвитку на основі формування системи фактографічних (біографічних) та бібліографічних БД.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є створення концептуальної моделі системи інформаційного забезпечення біобібліографічної діяльності у НБУВ як з позицій історичної фактографії у галузі української біографістики, так і з позицій найбільш перспективних і адекватних комп'ютерних засобів і прогресивних інформаційних технологій.

Для досягнення цієї мети в дисертації поставлено такі основні завдання:

виявити та проаналізувати праці з біобібліографії в Україні 19-20 ст. щодо історичного значення та бібліографічної інформації;

розглянути традиційну технологію складання біобібліографічної продукції та вивчити сучасний стан біобібліографічної діяльності у НБУВ;

побудувати модель системи інформаційного забезпечення біобібліографічної діяльності НБУВ з використанням сучасних інформаційних технологій;

дослідити основні елементи моделі у їх розвитку, взаємодії та взаємозалежності;

опрацювати технологію взаємозв'язку бібліографічних та фактографічних (біографічних) баз даних;

розробити пропозиції щодо перспективних напрямів розвитку біобібліографії у НБУВ.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період 90-х років 20 ст. Саме у цей час почалося формування основних елементів системи ІЗ біобібліографічної діяльності у НБУВ. Зазначені хронологічні межі в значній мірі є умовними, оскільки під час дослідження доводилося звертатися до історії становлення та розвитку біобібліографії в Україні - початок 19-20 ст.

Джерельну базу дослідження складають документи державних органів влади, пов'язані з розвитком бібліотечної справи, інструктивні та довідково-інформаційні матеріали бібліотечних установ, наукові праці з історії та теорії книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства, матеріали науково-практичних конференцій та ін. матеріали.

Важливим джерелом для дисертації була спеціальна періодика, у тому числі бібліотечна, зокрема журнали “Киевская старина”, “Бібліографічні вісті”, “Бібліотечний вісник”, “Інформатизація та нові технології” та ін. Також опрацьовано масив архівних документів присвячених діяльності Постійної комісії для складання біографічного словника діячів України (Інститут рукопису НБУВ, Ф.Х), та матеріалам біографічного словника І.О.Левицького (Відділ рукописів Львівської наукової бібліотеки імені Стефаника, Ф.НТШ, №493).

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації вперше в Україні органічно поєднано методику історичної фактографії у галузі української біографістики з найбільш перспективними комп'ютерними засобами і прогресивними ІТ. На основі цього проведено комплексне дослідження можливостей поєднання бібліографічних БД з біографічними та їх взаємодії. У процесі дослідження:

проаналізовано історію розвитку біобібліографії в Україні;

розглянуто традиційну методику складання біобібліографічної продукції та вивчено сучасний стан біобібліографічної діяльності у НБУВ;

створено концептуальну модель системи ІЗ біобібліографічної діяльності у НБУВ;

розроблено методичні положення формування біографічних та бібліографічних БД;

при створенні БД УБС проведено адаптацію міжнародних комунікативних форматів обміну бібліографічною інформацією (UNIMARC, UNIMARC / Authorities) під завдання діяльності ІБД НБУВ;

відпрацьовано напрями взаємодії біографічних і бібліографічних БД;

сформульовано основні положення розвитку системи ІЗ біобібліографічної діяльності НБУВ.

Практичне значення одержаних результатів. Результати наукового дослідження апробовано та впроваджено у практику при формуванні БД ІБД НБУВ. Створені БД використовуються при підготовці до видання УБС, для проведення біографічних досліджень, виготовлення біобібліографічної продукції тематичного, регіонального, хронологічного спрямування - словників, довідників та покажчиків, які можуть бути використані в різних сферах діяльності, зокрема у галузі культури, науки, освіти, політики і т.д. Матеріали і висновки дисертації можуть стати у пригоді при підготовці технології укладання авторитетних файлів "Імя особи" для підтримки електроних каталогів (далі ЕК).

Апробація результатів дисертації. Окремі положення дисертації доповідались та публікувались у матеріалах наукових конференцій: "Наукова бібліотека в сучасному соціокультурному контексті" (1993), "УБС: історія і проблематика створення" (1996), "Українське архівознавство: історія, сучасний стан та перспективи" (1996), "Проблеми вдосконалення каталогів наукових бібліотек" (1997), "УБС: проблеми створення" (1998), а також у спеціальних періодичних виданнях. Автор брав участь у виконанні планових тем "Створення комп'ютерної БД словникової частини УБС" (1996-1998 рр.) та "Підготовка матеріалів до УБС, створення компютерної БД біографічної та біобібліографічної інформації", проекту "Упорядкування та комп'ютеризація бібліотеки НТШ у Європі, м. Сарсель (Франція)". Результати дослідження автора знайшли відображення в практичних рекомендаціях щодо вдосконалення діяльності ІБД.

Дисертація обсягом 150 сторінок складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (262), 7 додатків.

Основний зміст роботи

бібліографія фактографічний біографічний база

У вступі обгрунтовано актуальність обраної теми, наукову новизну та практичне значення роботи, сформульовано її мету і завдання, визначено хронологічну межу та зв'язок роботи з науковими програмами.

Перший розділ "Історичні передумови формування системи інформаційного забезпечення біобібліографічної діяльності у НБУВ: історіографія та джерельна база дослідження". Українська бібліографія має досить високий рівень розвитку, жанрову розмаїтість - це стосується видань різних типів бібліографічних посібників. Про це свідчать монографії І.І. Корнейчика “Історія української бібліографії: Дожовтневий період” (Х., 1971), М. Гуменюка “Українські бібліографи 19 - поч. 20 ст.” (Х., 1969) та ін. Щодо бібліографознавства, тобто вивчення окремих теоретичних проблем, історії і розвитку української бібліографії, її організації і методики бібліографування, то воно знаходилося у зародковому стані: такі думки були висловлені у виступах до бібліографічних праць, у рецензіях та відгуках про них, і лише окремі висловлювання стосувалися ролі і завдання української бібліографії, методики складання покажчиків тощо. Не було теоретичних традицій, шкіл, жодної національної дослідної установи Королевич Н.Ф. Українські бібліографи XX століття: Навч. посібн. для ін-тів культури України. - К.: Кн. палата України, 1998. - С. 29.

У науковій літературі висвітлювалися окремі аспекти проблеми інформаційного забезпечення біобібліографічної діяльності, існує низка праць з близьких та дотичних тем, зокрема з питань біографістики, бібліографії. Проте, фактично, немає жодної монографічної праці, в якій було б здійснено комплексний аналіз розвитку біобібліографічної діяльності в Україні.

Проведена робота є базою для історико-бібліографознавчого аналізу стану біобібліографії в Україні і визначення перспективних напрямів її оновлення. Для періодизації розвитку біобібліографії в Україні здійснено історіографічний аналіз публікацій і недрукованих джерел з проблем біобібліографії.

Багатосторонній комплекс джерел розглядається нами в історіографічному, джерельному та бібліографічному аспектах. Основними джерелами вивчення історії біобібліографії є: опубліковані праці, що стосуються теми, бібліографічні посібники та архівні матеріали. Серед опублікованих праць - публікації з історії бібліографії, бібліотечної справи, журналістики, а також з історії науки, техніки, сільського господарства, у тому числі праці наукових товариств, видатних учених тощо. Основним джерелом вивчення стану теорії та методики біобібліографії в різні історичні періоди є біобібліографічні посібники.

Безперечний інтерес становлять результати, які одержали дослідники української бібліографії. Велике значення мають праці М. Ясинського, В. Дорошенка, Ю. Меженка та ін., присвячені розробці теоретико-методичних і організаційних засад створення українського бібліографічного репертуару, проте біобібліографічний зріз цієї проблеми залишився поза увагою дослідників. Окремі сторони даної проблеми розглядали визначні українські вчені П. Єфименко, В. Іконников, І. Франко, Д. Багалій та ін.

Найбільш грунтовною працею періоду 19 - початку 20 ст., що узагальнює дослідження з історії біобібліографії за цей час, є “Історія української бібліографії. Дожовтневий період” І.І. Корнєйчика (Х., 1971). Серед діаспорних видань варто відзначити біобібліографічні покажчики Любомира Винара, Льва Биковського та ін., котрі збагатили українську біобібліографію. Проте аналіз бібліографознавчих та історіографічних публікацій засвідчує відсутність узагальнюючих наукових праць, в яких біобібліографічні видання в Україні аналізуються як джерела біографічної та бібліографічної інформації.

Вивчення архівних матеріалів біографічного словника І.О. Левицького (Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. - Ф. НТШ), неопублікованих документів діяльності Постійної комісії по складанню біографічного словника діячів України (НБУВ. Інститут рукопису. - Ф. X) дало змогу проаналізувати традиційну методику складання біобібліографічних словників українськими бібліографами в кінці 19 - першій половині 20 ст. На основі перегляду протоколів засідань, звітів комісії, різного роду інструктивно-методичних матеріалів вивчено досвід укладання біобібліографічного словника, його джерельну базу та методику збору біографічної інформації.

Результати історіографічного аналізу і узагальнення практичного досвіду дозволили виділити чотири комплексні етапи розвитку біобібліографії в Україні. Ці етапи значною мірою визначаються політичною та соціально-економічною ситуацією в країні.

Перший етап - зародження загальної біобібліографії українських діячів, який припадає на 50-і роки 19 ст. і повязаний з іменами Г.М. Геннаді і Г.О. Милорадовича. На сторінках “Черниговских губернских ведомостей” були опубліковані як доповнення до бібліографічних покажчиків з українознавства О.М. Лазаревського біобібліографічні матеріали “О замечательных людях Малороссии”.

Другий етап - кінець 19 - початок 20 ст. - розвиток методики складання біобібліографічної продукції: вперше здійснювалася колективна робота по створенню загального УБС під керівництвом М.С. Грушевського та В.Б. Антоновича (1893); паралельно в Галичині - перші випуски І.О. Левицького “Прикарпатска Русь в XIX віці в біографіях і портретах її діячів”; вагомий внесок у справу розвитку біобібліографії у цей період зробили І.Ф. Павловський, С.І. Пономарьов, О.М. Огоновський, М.Ф. Комаров, В.С. Іконников, Д.І. Багалій та ін.

Третій етап - у 1918 р. вперше справою біобібліографії в Україні почали займатися на державному рівні - при Всеукраїнській Академії наук створюється Постійна Комісія по складанню біографічного словника діячів України, де працювали видатні українські вчені Д.І. Багалій, В.Л. Модзалевський, А.Ю. Кримський, Г.Г. Павлуцький, Є.К. Тимченко. Словник мав стати довідково-біобібліографічним виданням, але репресії 30-х років припинили цю роботу і негативно позначилися на стані наукової розробки проблеми; у 30-х роках робота в напрямі біобібліографії в Україні фактично припинилась.

Четвертий етап - політико-ідеологічні умови, що склалися в радянській Україні, стримували розвиток загального біобібліографічного словника на національній основі. В цей час виходять у світ окремі тематичні та галузеві біобібліографії, персональні покажчики, біобібліографічні серії. Найбільша праця за цей період - 5-томний словник “Українські письменники". Це перша в історії нашої культури багатотомна біобібліографічна праця, яка на час свого виходу була безперечним здобутком української науки і відбивала, з одного боку, її творчі потенційні можливості, а з другого - обмеження і заборони, ідеологічні стереотипи, що тяжіли над українською наукою.

Велика роль у розвитку біобібліографії в Україні належить НБУВ. За час свого існування бібліотека та її співробітники підготували та видали понад 100 біобібліографічних праць. Вона була також науково-методичним центром з організації бібліографічної продукції цього типу для бібліотек та установ системи Академії наук України. Підготовлені бібліотекою методичні рекомендації регламентували структуру, редакційно-технічне оформлення та поліграфічне виконання випусків серії “Біобібліографія учених Української РСР”, розглядали особливості бібліографічного опису у списках літератури про життя та діяльність учених, а також у покажчиках їхніх праць.

Необхідно відзначити внесок у розвиток української біобібліографії таких співробітників НБУВ, як Федір Максименко, Іван Бойко, Федір Сарана. Вони прокладали нові шляхи, розробляли нові нетрадиційні методи бібліографування літератури, складання біобібліографічної продукції. Це перш за все стосувалося персональних бібліографічних покажчиків.

У 1993 році НАН України відновила біографічні дослідження на базі НБУВ, у якій зосереджено найбільші в Україні масиви біографічної інформації. Колективом ІБД НБУВ розпочато роботу над створенням комп'ютерної БД УБС. ІБД - науково-дослідна інституція, національний центр біографічних досліджень. Його функціями є: розробка теоретичних та науково-методичних проблем української біографістики; збирання, наукове опрацювання, підготовка до видання матеріалів біографій діячів України; створення комп'ютерних БД біобібліографічної інформації, розроблення та впровадження ІТ в українську біографістику; підготовка до видання багатотомного УБС; координація досліджень з української біографістики.

Українська біографістика дедалі більше перетворюється зі справи окремих аматорів на загальновизнаний напрям наукових досліджень, а постановка питання про створення УБС і перші реальні кроки до досягнення цієї мети свідчать, що такі дослідження стають загальнонаціональними за своїм масштабом і значенням.

Другий розділ “Теоретико-методичні засади біобібліографічної діяльності”. 20 ст. характеризується розвитком інтегрованих форм біографії та наукової продукції, а це свідчить про наближення біографічних методик до історичних досліджень і усвідомлення ролі особистості та її життя в історичному процесі. Найпоширенішим видом нових форм біографічної продукції є біобібліографія.

У сучасних умовах на особливу увагу дослідників заслуговують видання, покликані задовольнити інформаційні потреби широких кіл читачів. Це різноманітні довідники, насамперед ті, що скеровують подальшу самостійну роботу, адже подають цінні бібліографічні матеріали. Саме до таких видань належать біобібліографічні словники - особливий різновид словників, у яких біографічні відомості про певних осіб (діячів історії, науки, літератури, мистецтва тощо) поєднуються з переліком їхніх робіт або літератури про певну особу (або одночасно як творів даного автора, так і літератури про нього). Біобібліографічні словники несуть у собі подвійний шар інформації - біографічні та бібліографічні відомості, співвідношення між якими може бути різним і визначається насамперед читацькими потребами та цільовим призначенням конкретного видання. Весь літературно-бібліографічний матеріал про кожну особу збирається в окремій, так званій персональній рубриці, а самі рубрики ("персональні гнізда") розташовуються за алфавітом прізвищ осіб.

З розвитком біобібліографії паралельно розвивалася методика складання біобібліографічних покажчиків. Поступово, замість поодиноких бібліографів цим, починають займатися окремі установи та організації. На сьогоднішній день склалися загальні принципи бібліографічного вияву та відбору матеріалу для випуску біобібліографічної продукції, і визначаються вони тематичними та хронологічними рамками.

Тематичне охоплення матеріалу випливає з основних завдань того чи іншого видання. Формування матеріалу буває повне - із врахуванням опублікованих та неопублікованих праць особи та літератури про неї, без будь-яких територіальних чи мовних обмежень (в основному це персональні покажчики), або вибіркове (найбільш значимі, повні джерела).

Хронологічне охоплення матеріалу визначається роком першої публікації та роком підготовки біобібліографічного покажчика.

Коло джерел бібліографічного пошуку документів при складанні покажчика праць особи визначається шляхом вивчення матеріалів його життя та діяльності.

ІЗ - один з основних напрямів бібліотечно-бібліографічних центрів. Під ІЗ біобібліографічної діяльності мається на увазі не тільки потік інформації, направлений до користувача, але і система, яка включає в себе саму інформацію, засоби її отримання, переробки і передачі для використання.

Методика та організація ІЗ біобібліографічної діяльності пов'язана з впровадженням наслідків теоретичних та історичних досліджень у життя, у практику бібліографічної роботи. Перед нею стоїть завдання розробки раціональних засобів і правил, що мають знайти застосування в практиці сучасних біографічних досліджень. Здебільшого вона стосується пошуку та систематизації біографічної інформації про осіб, пов'язаних з історією, наукою та культурою України.

Дальший прогрес у вирішені численних методичних та організаційних проблем у галузі біобібліографічної діяльності пов'язаний з впровадженням сучасних ІТ у бібліографічні процеси.

Проблеми інформатизації соціогуманітарних досліджень стають останнім часом усе актуальнішими. Від їх вирішення значною мірою залежить подальший розвиток усієї гуманітарної сфери в Україні. Але ІЗ соціогуманітарних досліджень в Україні, темпи впровадження новітніх ІТ у практику наукових розробок не відповідають вимогам сьогоднішнього дня.

З метою забезпечення інформатизації наукових досліджень соціального та гуманітарного профілю Президія НАН України вважає пріоритетним завданням установ відділень соціогуманітарного профілю НАН України розроблення теоретичних засад інформатизації соціогуманітарних досліджень та практичну роботу із створення сучасних науково-інформаційних мереж і впровадження новітніх ІТ. Серед першочергових завдань інформатизації соціогуманітарних досліджень в установах НАН України в тому числі відзначено: створення цілісної системи національної бібліографії у галузі соціальних та гуманітарних наук, культури та освіти; створення комп'ютерних БД з соціогуманітарної проблематики, сучасних інформаційних мереж, електронних бібліотек та архівів; підготовка фундаментального багатотомного УБС, тематичних та регіональних біографічних словників та довідників, комп'ютерних БД біобібліографічної інформації.

Сучасний стан розвитку комп'ютерної техніки і програмного забезпечення, широке розповсюдження персональних комп'ютерів вимагають нового підходу до формування завдань наукових досліджень гуманітарних наук. Особливо це актуально в біографістиці, де робота в першу чергу пов'язана з узагальненням інформації, яка знаходиться у великій кількості джерел. Використання комп'ютерів у цій ділянці дозволяє за короткий час досягти суттєвих результатів. Тому проблеми створення УБС слід розглядати перш за все з погляду застосування при його укладанні новітніх ІТ. Перехід на нову технологію ведення наукових досліджень, відмова від традиційних форм паперових картотек та звичних поліграфічних форматів вимагають розробки нової автоматизованої технології підготовки біографічної та біобібліографічної продукції. В основі цієї технології повинно лежати відображення словників у вигляді БД.

Процес інформаційно-технологічного забезпечення біобібліографічної діяльності поєднує в собі чотири складові, які характеризують її в різних аспектах:

історико-біографічні дослідження - як галузь історичної науки, оскільки охоплюють не лише власне біографію особистості як окремий вид наукової та художньої творчості, а й усю сукупність біографічних джерел, біографічних досліджень та різновидову біографічну продукцію;

бібліографічна складова - методика бібліографування, технологія укладання біобібліографічної продукції та довідкового апарату до неї;

комп'ютерна складова - програмно-технологічне та технічне забезпечення, створення бібліографічних та фактографічних БД, автоматизована підготовка біобібліографічної продукції;

науково-організаційна складова - управління загальним процесом, прийняття фінансово-економічних і організаційних рішень.

Обов'язковою процедурою історико-біографічних досліджень є визначення кола усіх можливих біографічних джерел. У біографії не може бути обмеження джерелознавчої бази - історик прагне до її вичерпності як основи вірогідного аналізу. Біографію можна створити лише за умов повного знання та розуміння всього життєвого шляху, зовнішніх та внутрішніх зв'язків. Історик не може бути обмеженим окремим періодом життя та некомпетентним відбором історичних та біографічних фактів. Тут дуже важливим є використання методів архівної та бібліографічної евристики, виявлення вичерпного кола прямих, що належать безпосередньо об'єктові, та суміжних документів й історичних джерел, які визначають глибину ретроспективного пошуку.

Процес пошуку джерел здійснюється як постійна процедура всієї емпіричної стадії дослідження - пошук та аналіз інформації в джерелах супроводжується розширенням біографічних відомостей, появою нових зв'язків та пошуком додаткових джерел. Розпорошеність джерельної бази особи пов'язана з різноманітністю її діяльності та численними зв'язками з житям суспільства в цілому. Для встановлення вірогідних даних необхідно провести порівняльний аналіз джерел, фактів, подій, що, в свою чергу, вимагає висвітлення всієї сукупності джерельної бази. Методи аналізу - джерелознавчий, текстологічний, палеографічний, бібліологічний, генеалогічний, археографічний та ін. Проблема джерельної бази біографічних досліджень має свою специфіку - основними джерелами, крім офіційних, що реєструють лише основні біографічні дати життя (свідоцтва, довідки, дипломи, протоколи та ін.), є, як правило, суб'єктивовані джерела - спогади, щоденники, листування, автобіографії.

Якщо раніше комп'ютерне управління зводилося до організації та збереження інформації, планування і керування інформаційними процесами, за допомогою яких встановлювалася реальна цінність інформаційних систем і досягалося найбільш повне її використання, то зараз акценти зводяться, в основному, у напрямі раціоналізації співробітництва та кооперації у конкретних інформаційних системах. Ці явища - наслідок кількісних і якісних змін комунікаційних послуг в умовах новітніх ІТ та нових форм інформаційних систем, орієнтованих на децентралізацію, розподіл та мобільність організацій, що відповідає інтересам та перспективним завданням концепції розвитку комп'ютерного забезпечення УБС і біографічних досліджень у цілому.

Третій розділ “Формування системи інформаційного забезпечення біобібліографічної діяльності НБУВ та напрями її розвитку”. Під системою ІЗ біобібліографічної діяльності пропонується мати на увазі процес створення інформаційної інфраструктури НБУВ, яка повинна забезпечити розвиток та широкомасштабне застосування методів та засобів збору, перетворення, збереження та розповсюдження біобібліографічної інформації для систематизації наявних і формування нових знань та їх використання з метою управління його поточним станом та подальшим удосконаленням і розвитком.

У 1993 році ІБД на базі НБУВ було відновлено роботу по складанню УБС. З самого початку формування концептуальних засад створення УБС передбачалося широке використання новітніх ІТ. Відповідно до цього бачення була розроблена “Концепція програмно-комп'ютерного забезпечення підготовки та видання УБС”, у якій викладено мету, завдання та методологічні засади запланованих розробок, а також наведено перелік основних етапів виконання проекту та необхідних для цього засобів. Одним з головних завдань визначено необхідність започаткування комп'ютерної БД УБС, яка з часом могла б перетворитися у банк знань, а пізніше - в експертну систему загальнонаціонального значення. Така постановка питання передбачає:

по-перше - досягнути раціонального введення та виведення на різні носії (паперові, магнітні, оптичні) біографічної (фактографічної) та іншої (бібліографічної, графічної, аудіовізуальної і т.п.) інформації, у тому числі - і виготовлення оригінал-макетів видань різних типів (словникових, енциклопедичних, тематичних та ін.);

по-друге - використовувати фактографічну інформацію БД УБС, структура якої сумісна з форматом UNIMARC / Authorities, для створення файлів авторитетних записів “Ім'я особи” для підтримки ЕК;

по-третє - забезпечити можливість проведення системних біографічних досліджень на базі зібраної в електронній формі біографічної інформації.

У процесі дослідження було побудовано структуру системи ІЗ біобібліографічної діяльності, в якій виділено процеси та операції. Показано вплив сучасних комп'ютерних технологій на діяльність системи. Основним моментом є засоби її реалізації. Наводяться способи використання пошуку біографічної та біобібліографічної інформації, її обробки та внесення до БД "Алфавітний словник УБС" та "Джерела біографічної інформації". Елементи системи розглядаються як складна, цілісна, динамічна форма існування, яка поєднує в собі сукупність взаємопов'язаних і взаємодіючих складових. Виходячи з цього, у процесі дослідження обгрунтовано її поділ на підсистеми.

Перший елемент системи - ресурсонакопичення - поєднує процеси й операції, спрямовані на виявлення бібліографічних джерел, які утримують біографічну інформацію. Українська біографічна продукція багата й багатогранна. Вона може бути явною, доступною кожному користувачеві, і завуальованою, "схованою". Останнє означає, що якийсь час вона існує в "тайниках" документального масиву, у формі окремих, неорганізованих відомостей про документи біографічного характеру. Завдання полягає в тому, щоб зробити цю інформацію явною. Для цього необхідно виявити всі відомості про біографічні твори й документально зафіксувати їх у чітко визначеній логічній послідовності. Сучасна бібліографічна інформація має справу не лише з текстовими документами, а й з аудіо- та відеоматеріалами (звукозаписи, фотографії, кіноплівки, відео, діапозитиви тощо). Сьогодні постало завдання обробити (описати) ці документи таким чином, щоб була можливість оперативного пошуку необхідної інформації серед величезного масиву документів. Суть цього виду роботи полягає у виділенні із загального масиву бібліографічного матеріалу біографічної інформації, виявленої шляхом бібліографічного пошуку.

Використовуються два види пошуку: ретроспективний та поточний. Перший включає в себе виявлення в документальних масивах (бібліотечні каталоги, картотеки, архіви, книжкові літописи, літопис журнальних статей, періодичні видання, реферативні журнали за минулі роки та ін.) матеріалів біографічного характеру. Результат цієї праці - бібліографічні списки з сиглами фондоутримувача та шифрами зберігання. Поточний пошук має на меті виявлення біографічної інформації з нових джерел, які тільки вийшли в світ. НБУВ отримує обов'язковий примірник, і вже розпочала роботу із створення ЕК, в який заносяться нові надходження. На сьогодні в ЕК можна знайти біографічні твори за допомогою шифрів та ключових слів. Але цей спосіб не дає стовідсоткового результату, бо методи опису документів в електронній формі, які зараз використовуються в НБУВ, поки що не відповідають вимогам повного виявлення біографічних даних - в електронному варіанті бібліографічного опису документу не використовується блок кодованої інформації. Тому на цьому етапі поряд з новими можливостями також застосовуються традиційні засоби бібліографічного пошуку.

Другий елемент системи - підсистема ресурсозберігання та аналітико-синтетичної обробки. Результати пошуку - бібліографічний матеріал з шифрами зберігання за допомогою магнітних носіїв або комунікаційних мереж переноситься у відповідні поля БД "Джерела біографічної інформації". Виконання цієї операції можливе при використанні комунікативних форматів обміну бібліографічною інформацією. Біобібліографія, знайдена традиційними методами, заноситься до БД вручну.

Мета БД "Джерела біографічної інформації" - збір, обробка, систематизація бібліографічної інформації, в якій подаються біографічні відомості про осіб, які ввійдуть до комп'ютерної БД “Алфавітний словник УБС”.

Одним з основних напрямів роботи ІБД є аналітико-синтетична обробка джерел на предмет виявлення в них біографічних матеріалів про осіб, які ввійдуть до УБС, та занесення цієї інформації до БД. З цією метою започатковано фактографічну БД "Алфавітний словник УБС", що є першим етапом у створенні БД УБС. Для підвищення якості процесу збирання та обробляння біографічного матеріалу та внесення його до БД “Алфавітний словник УБС” було запропоновано технологію, за допомогою якої знайдені при обробці джерел біографічні дані заносяться в картку встановленого зразка, а також відпрацьовано правила внесення інформації до неї.

Укладання УБС за допомогою БД вимагає створення відповідного програмного забезпечення, яке б вирішувало задачу автоматизації технологічного процесу. БД УБС складається з двох фрагментів: БД, яка знаходиться на головному компютері (сервері), та програмної оболонки, що розміщена на робочих станціях, котрі повязані між собою локальною або (та) глобальною мережею. БД цієї системи створено у SQL-СУБД INTERBASE. Програмний комплекс розроблено з використанням клієнт-серверної технології. Мова програмування DELPHI.

За останні роки збільшився масив літератури з біографістики, значно розширилися тематичні кордони, звертає на себе увагу надмірна різнорідність видів документів і типів видань. Ще одна особливість документального потоку з даної тематики - наявність великої кількості списків творів окремих авторів і література про них, яка публікується самостійно, але значна частина розкидана по журналах, зібраннях творів, збірниках “На честь...”, “В пам'ять...”, у звітах наукових установ, учбових закладів, біографічних словниках різних місцевостей і т.п. Значення біобібліографії у загальній системі бібліографічної інформації все більш зростає, але проблема полягає у тому, що на сьогодні вона не зібрана в одному місці і це дуже ускладнює її пошук. Це питання можна розв'язати, якщо організувати поточний облік нових біографічних матеріалів, які виходять на території Україні та в діаспорі про осіб, причетних до історичного та культурного процесів в Україні.

Облік має включати всі типи біографічних матеріалів: біографії, критичні матеріали з біографічними відомостями, автобіографії, листи, щоденники, мемуари, генеалогії, художні твори, у т.ч. драматичні твори, поезію, некрологи, персональні бібліографії, портрети, ілюстрації, збірники біографій. Доцільно також обліковувати такі біографічні матеріали, як передмови, післямови, розділи в книгах небіографічного змісту. Цю проблему можливо вирішити шляхом використання новітніх ІТ у бібліотечно-бібліографічній діяльності, а саме: заповнення в електронному варіанті бібліографічного опису документів полів кодованої інформації, які містять серед масиву даних інформацію про наявність у документі біографічного матеріалу.

Ще одне важливе питання - взаємозв'язок та взаємозалежність комп'ютерних біографічних та бібліографічних БД. При порівнянні структури полів 600 "Ім'я особи, яке використовується як предметна рубрика", 700 "Ім'я особи - первинна інтелектуальна відповідальність" міжнародного комунікативного формату UNIMARC та структури БД "Алфавітний словник УБС" з'ясувалося, що поля мають подібну структуру, та відрізняються лише деякими деталями. Отже, існує сумісність цих систем. Але є розбіжності в здобуванні інформації для занесення її в структуровані поля. Основою поповнення біографічних даних БД "Алфавітний словник УБС", а також авторитетних файлів "Ім'я особи" є бібліографічні та архівні джерела, причому структура цих БД дозволяє накопичувати різноманітні варіанти написання прізвища, ім'я особи, її псевдоніми, криптоніми тощо. Поля 600 та 700 формату UNIMARC, які використовуються в ЕК та бібліографічних БД, заповнюються з конкретного документа на який складається бібліографічний опис. Інформація, яка заноситься в ці поля, повністю відповідає даним цього документа. У випадку, коли існують варіанти написання прізвища автора документа, робиться зв'язок цього запису з записами у файлі авторитетних даних "Ім'я особи".

Біографічна БД "Алфавітний словник УБС" не може існувати без бібліографічної інформації про знайдені ті чи інші біографічні дані, яка, в свою чергу, заноситься в БД "Джерела біографічної інформації". Дані про одну й ту саму особу присутні в різних джерелах, а іноді можуть бути й суперечливими. Ці відомості збагачують біографію особи новими свідченнями та фактами з життя та творчості, дають змогу уточнити питання, що стосуються дат життя, життєвого шляху, творчості тощо.

Створювані ЕК також не можуть повноцінно функціонувати без файлів авторитетних записів типу "Ім'я особи". Адже багато авторів у процесі своєї творчості міняли прізвище, брали псевдоніми, підписувалися криптонімами. Це також стосується й осіб, про яких йдеться в документі, на який складається бібліографічний опис: інформація про них заноситься в поле 600 "Ім'я особи, яке використовується як предметна рубрика".

Сказане вище свідчить про взаємозв'язок та взаємозалежність бібліографічних БД (ЕК, "Джерела біографічної інформації") та фактографічних (біографічних) БД ("Алфавітний словник УБС", файли авторитетних даних типу "Ім'я особи"). Створення та використання файлів авторитетних даних, які враховують розбіжності у поданні заголовків бібліографічних записів (імен авторів, предметних рубрик) дозволить збагатити можливості ЕК, підвищити ефективність пошуку в ньому.

Як ми бачимо, використання нових ІТ дає змогу систематизувати зібраний та описаний в електронній формі біографічний матеріал для дальшого розвитку української біобібліографії та розв'язання завдання створення загальної біобібліографії українських діячів. А це, в свою чергу, буде важливим внеском у створення національного біографічного словника України.



Основні висновки дослідження

1. У середині 19 ст. в Україні виникла необхідність появи словників діячів України, зумовлена процесами формування української нації, зростання національної культури, а також досягненнями в літературі та науці. З'явилися перші біобібліографічні праці, які на національній основі висвітлювали шлях, пройдений українською літературою, наукою, культурою, виявляли українських діячів та давали перелік їхніх праць. Робота наших дожовтневих бібліографів була, без перебільшення, подвижницькою. В тодішніх умовах їхній труд мав важливе значення в боротьбі проти переслідувань українського слова, за розвиток демократичних течій у літературі та науковому житті, а також для створення бібліографічної бази в гуманітарній сфері. Продовженням цієї справи було заснування у 1918 р. Постійної Комісії при ВУАН по складанню біографічного словника діячів України. Вперше цією справою в Україні почали займатися на державному рівні. Але репресії 30-х років припинили цю роботу.

2. Аналіз біобібліографічної продукції радянського періоду свідчить -- у цей час побачили світ фундаментальний 5-томний біобібліографічний словник "Українські письменники", велика кількість тематичної та галузевої біобібліографії, персональних покажчиків, біобібліографічних серій, але випуск загального біобібліографічного словника, підготовленого на національній основі, був неможливим у силу політико-ідеологічних умов.

3. Сучасний стан біобібліографічної діяльності НБУВ, як національної установи, передбачає відмовлення від традиційної технології створення біобібліографічної продукції. Нові концептуальні підходи до системи інформаційного забезпечення біобібліографічної діяльності враховують три фактори сучасного розвитку суспільства: демократичні процеси в Україні, інформатизація, збільшення уваги до ролі особистості та її життя в історичному процесі. Це, в свою чергу, вимагає загальнонаціонального підходу та урахування нових методів і технологій в біографічних дослідженнях, переходу на комп'ютерні ІТ з метою створення УБС.

4. Процес інформаційно-технологічного забезпечення біобібліографічної діяльності поєднує чотири складові: історико-біографічні дослідження, бібліографічна, комп'ютерна та науково-організаційна. Концептуальна модель системи складається з трьох підсистем: пошуку та накопичення біобібліографічного матеріалу, аналітико-синтетичної обробки та збереження біографічних відомостей, підсистеми управління й використання інформації. Тому вона вимагає програмного забезпечення, яке вирішувало б завдання пошуку, збору та упорядкування біографічних та бібліографічних даних та створення на їх основі біобібліографічної продукції, у тому числі на сучасних оптичних та магнітних носіях.

5. Аналіз полів 600, 700, 701, 702 формату UNIMARC, поля 200 формату UNIMARC / Authorities дозволив провести адаптацію цих міжнародних комунікативних форматів для вирішення завдань ІБД НБУВ (структура БД "Алфавітний словник УБС") і визначити взаємозв'язок та взаємозалежність бібліографічних БД (ЕК, "Джерела біографічної інформації") та біографічних БД ("Алфавітний словник УБС", файли авторитетних даних "Ім'я особи"). Таким чином, БД "Алфавітний словник УБС" є основою для підготовки файлів авторитетних даних "Ім'я особи", які використовуються для підтримки ЕК.

6. Розвиток ІЗ біобібліографічної діяльності потребує поточного обліку нових біографічних матеріалів, які виходять українською мовою на території Україні та в діаспорі, про осіб, причетних до історичного та культурного процесів в Україні. Електронний варіант бібліографічного опису документів включає кодовану інформацію про наявність в них біографічного матеріалу.

7. Аналіз динаміки елементів концептуальної моделі та її реалізації в умовах інформатизації дав змогу визначити перспективні напрями її розвитку: створення нових бібліотечно-інформаційних продуктів -- комп'ютерної інформації; забезпечення ефективного використання бібліографічної та біографічної інформації; розробка проблем комплексної комп'ютеризації і впровадження інтеграційної мережевої технології; розробка технологічних основ взаємодії з іншими інформаційними системами.



Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях автора

Нові парадигми інформатики та основи комп'ютерного забезпечення біографістики // Укр. біографістика: Зб. наук. праць. - К., 1996. - Вип.1. - С. 130-133. (У співавторстві з Кисловим В.В.)

Використання зарубіжного досвіду при складанні Українського біографічного словника // Бібліотека. Наука. Культура. Інформація: Наук. праці НБУВ.- К., 1998. - Вип.1. - С. 409-414.

Біобібліографія в Україні та вплив сучасних інформаційних технологій на її розвиток // Укр. біографістика: Зб. наук. праць.- К., 1999.- Вип. 2.- С. 284-302.

Система інформаційного забезпечення біобібліографічної діяльності в НБУВ // Вісник книжкової палати. - 1999. - № 10. - С. 23-27.



АНОТАЦІЇ

Яценко О.М. Розвиток системи інформаційного забезпечення біобібліографічної діяльності в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського (90-і рр. 20 ст.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.08 -- книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Інститут біографічних досліджень, Київ, 2000.

Дисертацію присвячено питанням формування та розвитку системи інформаційного забезпечення бібліографічної діяльності в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського. Подано історіографію проблеми і запропоновано теоретико-методичний інструментарій дослідження. На основі комплексного історико-бібліографознавчого аналізу визначено перспективні напрями в розвитку біобібліографії.

Ключові слова: біобібліографія, біографістика, бібліотечна технологія, бібліографічний опис, інформаційне забезпечення, система, бази даних, Національна бібліотека України.

Yatsenko O.M. Development of system of information supply of biobibliographic activity in the National library of Ukraine named after V.I. Vernadsky (90-s, 20th century). - Manuscript.

The dissertation for the candidate degree in History. Speciality 07.00.08 - book science, library science, and bibliography science. The National library of Ukraine named after V.I.Vernadsky, Institute of biographic researches, Kyiv, 2000.

The dissertation is devoted to questions of forming and developing the system of information support of biobibliographic activity in the National library of Ukraine named after V.I. Vernadsky. The historiography of the problem is given and the theoretical methodical tooling of research is offered. On the basis of complex historical bibliography science analysis the perspective directions in development of the biobibliography in the National library of Ukraine named after V.I. Vernadsky are found out.

Key words: the biobibliography, biography science, library technology, bibliographic description, information support, system, database, the National library of Ukraine.

Яценко О.Н. Развитие системы информационного обеспечения биобиблиографической деятельности в Национальной библиотеке Украины имени В.И. Вернадского (90-е гг. 20 ст.). - Рукопись.

Дисcертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.08 - книговедение, библиотековедение, библиографоведение. Национальная библиотека Украины имени В.И. Вернадского, Институт биографических исследований, Киев, 2000.

В предложенном диссертационном исследовании рассматривается формирование и развитие системы информационного обеспечения биобиблиографической деятельности в Национальной библиотеке Украины имени В.И. Вернадского, взаимосвязь и взаимозависимость фактографических (биографических) и библиографических баз данных.

В процессе исследования обобщен библиографический опыт, накопленный в Украине и за рубежом, в вопросе подготовки и издания биобиблиографической продукции. Проанализирована специфика и тенденции развития биобиблиографии в Украине, обоснованы теоретико-методические подходы биобиблиографической деятельности, разработана концептуальная модель системы информационного обеспечения биобиблиографической деятельности в Национальной библиотеке Украины имени В.И. Вернадского, подготовлены методические положения формирования биографических и библиографических баз данных; при их создании проведено адаптацию международных коммуникативных форматов обмена библиографической информацией (UNIMARC, UNIMARC / Authorities) под задачи деятельности Института биографических исследований Национальной библиотеки Украины имени В.И. Вернадского; отработана технология взаимодействия библиографических и фактографической (биографической) баз данных, сформулированы основные положения развития системы информационного обеспечения биобиблиографической деятельности в Национальной библиотеке Украины имени В.И. Вернадского.

Хронологические рамки исследования охватывают период 90-х годов 20 ст. - от начала формирования основных элементов системы информационного обеспечения биобиблиографической деятельности в Национальной библиотеке Украины имени В.И. Вернадского до сегодняшнего дня.

Результаты научного исследования апробированы и внедрены в практику при формировании БД Института биографических исследований Национальной библиотеки Украины и подготовке к изданию Украинского биографического словаря.

Научная значимость исследования в отработке методологических принципов выбора рациональных направлений информационного обеспечения источниковедческих биографических исследований.

Ключевые слова: биобиблиография, биографистика, библиотечная технология, библиографическое описание, информационное обеспечение, система, базы данных, Национальная библиотека Украины.



Підписано до друку 25.02.2000. Формат 60 x 90/16. Папір офс.

Друк. офс. Ум. Друк. арк. 1.06. Тираж 100 прим. Зам. 33.

Друкарня НБУВ, 03039, просп. 40-річчя Жовтня, 3.

Размещено на Allbest.ru