Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства

У Київській Русі з'явилися центри навчання співу. Це, зокрема, великий хор та школа при Десятинній церкві, двір деместиків -- співаків-солістів, які були одночасно диригентами й учителями співу. Важливу роль у формуванні й поширенні музичної традиції відігравала Києво-Печерська лавра. Серед відомих майстрів церковного співу слід назвати деместика та піснетворця Стефана.

Давнім видом музичної культури є дзвонна музика. Дзвонами повідомляли про нашестя ворога, пожежі, військові перемоги, скликали народне віче.

Отже, культурний розвиток Київської Русі знаходився на високому рівні, значно вищому низки європейських держав. Культурний бум спричинили державотворчі процеси, прийняття християнства та власна культурна традиція. Давньоруська культура посідала значне місце в культурному житті Європи, виступала частиною єдиної середньовічної цивілізації.

3. Соціокультурні процеси та мистецькі здобутки Галицько-Волинського князівства

Культура Галицько-Волинського князівства - складова частина історії Давньої Русі періоду феодальної роздробленості. У 30-х рр. ХІІ ст. в результаті феодальної роздрібненості Київська Русь розпалася на окремі землі (князівства).

У 1199 р. волинський князь Роман приборкав боярську верхівку і об'єднав Галичину і Волинь, у 1202 р. він оволодіває Києвом і стає великим князем. Центром своєї держави він обрав близький до західних кордонів Галич. Найвищого розвитку Галицько-Волинське князівство досягло у 30 - 60 рр. ХІІІ ст. за правління Романового сина - Данила Галицького. Це було одне з найбільших князівств періоду феодальної роздробленості, до його складу входили галицькі, перемишльські, звенигородські, теребовлянські, володимирські, луцькі, белзькі і холмські землі, а також територія сучасного Поділляі Бессарабії. Галицько-Волинське князівство вважають першою етнічною українською державою. Воно занепало через відсутність міцної княжої влади і надмірно сильної боярської аристократії, у 1349 р. Галичина була захоплена сусідньою Польщею, а Волинь - Литвою.

Культура Галицько-Волинського князівства мала тісні взаємозв'язки з культурою інших земель Стародавньої Русі, що пояснюється єдністю економічних та політичних інтересів княжих династій, попереднім культурним надбанням. Разом з тим Галицько-Волинське князівство мало тісні культурні взаємозв'язки з країнами Західної Європи, що виявилось у торгівлі та дипломатії. Воно перебувало під впливом різних культурних традицій - Київської Русі та Візантії, Західної та Центральної Європи та азійського Сходу.

Провідну роль у культурному житі країни займала Волинь, а саме м. Володимир, яке прославилося завдяки діяльності князя Василька, великого книжника і філософа, як сказано в літописі. Другим за значенням був Галич, відомий своїм митрополичим собором, церквою св. Пантелеймона, а також пам'ятками письменства - Галицько-Волинським літописом та Галицьким Євангеліє.

Яскравим виявом високого рівня культури була архітектура краю. Визначальним було культове будівництво. Причому на ранньому етапі, коли князівство перебувало у складі київської держави, мистецтво та архітектура розвивались у руслі традицій київсько-візантійського стилю. Але починаючи з ХІІ ст. усе яскравіше проявляються місцеві особливості - будуються церкви з білого каменю з широким застосуванням рельєфних прикрас, що характерно було для романського стилю, який панував у Європі в ХІ - ХІІ ст. В одному лише Галичі було не менше 30 монументальних споруд. У 1157 р. Ярославом Осмомислом був зведений Успенський собор - третій за розміром собор Київської Русі, найбільша святиня й окраса княжого Галича, яскравий зразок галицької білокам'яної архітектури. На жаль, зберігся від нього лише фундамент. До наших днів збереглась лише церква св. Пантелеймона, збудована 1200 р., у якій можна побачити такі ознаки романського стилю, як восьмигранні колони з капітелями, яких не було в давньоруському оздобленні.

У ХІІІ - ХІV ст. закладається низка нових міст і замків, наймогутнішими серед яких були Луцьк, Острог, Кременець, Олесько, Хотин, Білгород-Дністровський, Холм, Львів (1256). Для будівництва замків Данило Галицький запрошував найкращих майстрів з Європи. Певні зміни відбуваються й у зведенні оборонних споруд (мурів, веж, башт), які будуються з каменю. Найдавніша серед них - фортеця Тустань поблизу Львова (ІХ-Х ст.), а також оборонні укріплення Кам'янця, Дрогобича, Луцька.

Іконопис Галицько-Волинського князівства розвивався під русько-візантійським впливом, проте зображення більш реалістичні, яскравіші, життєрадісніші. Наприклад, ікона Юрія-змієборця (кін. ХІV - поч. ХV), знайдена поблизу Дрогобича і зберігається у Львівському державному музеї українського мистецтва; Красилівська Богородиця (ХІІІ). Про високий рівень іконопису в Галичині свідчить той факт, що після захоплення Львова польським королем Казимиром у 1349 р. він запросив львівських художників розмальовувати свій палац у Кракові. Новими в Галицькій Русі були литі олов'яні та бронзові ікони.

Розвивався фресковий і мозаїчний живопис, хоча мозаїчні панно не збереглись. Але з'являються вітражі, які називали римським склом і які є свідченням романського, навіть готичного стилю. Розвивається й рельєфна пластика. У всіх давньоруських землях були відомі галицькі кахлі з рельєфними зображеннями, які збереглись до наших днів.

Найвагомішою літературною пам'яткою був Галицько-Волинський літопис, який під впливом західноєвропейських хронік мав характер цілісного біографічного твору. Розповідь то забігає вперед, то повертається назад.

Отже, Галицько-Волинському князівству належить почесне місце у формуванні української культури, зміцненні її зв'язків з культурами інших західноєвропейських країн.

4. Практичне заняття

Словник

Теоцентризм, дружинна культура, протоукраїнська мова, старослов'янська мова, кирилиця, глаголиця, софійська абетка, школа книжного вчення, монастирська школа, школа грамоти, годувальництво, житія, патерики, апокрифи, Псалтир, літописи, билини, дитинець, окольний град, посад, культова архітектура, оборонна архітектура, мозаїки, фрески, рельєфи, гаптування, колти, чернь, скань, зернь, перегород часта емаль, скоморохи, доместики.

Тест до теми

1. Християнство стало офіційною релігією Київської Русі у

А 868 р.

Б 988 р.

В 788 р.

Г 688 р.

2. Про високий розвиток дохристиянської культури Київської Русі свідчить така археологічна культура:

А черняхівська

Б трипільська

В скіфська

Г сарматська

3. Вибір візантійського православ'я князем Володимиром як офіційної релігії Київської Русі літописці пояснювали:

А територіальною близькістю з Візантією

Б красою візантійського богослужіння

В обіцяними імператором Василем ІІ пільгами в торгівлі

Г родинними зв'язками князя

4. У повсякденному житті населення Київської Русі спілкувалося такою мовою:

А протоукраїнською (давньоруською)

Б спільносхіднословянською

В церковнослов'янською

Г старослов'янською

5. У релігійній сфері Київської Русі користувалися такою мовою:

А спільносхіднословянською

Б протоукраїнською (давньоруською)

В протословянською

Г старослов'янською

6. Азбука із 39 літер, створених на основі грецького алфавіту, складних і незручних для написання, - це:

А кирилиця

Б глаголиця

В латиниця

Г софійська азбука

7. Азбука із 43 літер, 24 із яких створено на основі грецького алфавіту, а 19 оригінальних слов'янських, - це:

А кирилиця

Б глаголиця

В латиниця

Г софійська азбука

8. У Київській Русі були поширені такі типи шкіл, ЗАЙВИМ серед яких є:

А монастирська школа

Б школа «книжного вчення»

В жіноча школа

Г єзуїтська школа

9. У Київській Русі були поширені такі типи шкіл, ЗАЙВИМ серед яких є:

А годувальництво

Б школа грамоти

В жіноча школа

Г парафіяльна школа

10. Перша і найбільша бібліотека Київської Русі була заснована Ярославом Мудрим при;

А Софійському соборі

Б Печерському монастирі

В Видубицькому монастирі

Г Михайлівському Золотоверхому соборі

11. Серед найвідоміших давньоруських лікарів був:

А Агапіт

Б Ескулап

В Асклепій

Г Гіппократ

12. Лікарський порадник «Мазі» був складений:

А ченцем Агапітом

Б ченцем Даміаном

В Ярославом Мудрим

Г внучкою Ярослава Мудрого Анною

13. Неканонізований переказ на біблійну тему, близький до житійної літератури, - це:

А житіє

Б апокриф

В патерик

Г акафіст

14. Проповідь «Слово про закон і благодать» виголосив:

А пресвітер Іларіон

Б єпископ Кирило Туровський

В митрополит Климент Смолятович

Г Володимир Мономах

15. Історичною основою «Слова о полку Ігоревім» є невдалий похід князя Ігоря проти:

А печенігів

Б половців

В татар

Г ногайців

16. Перше літописне зведення «Повісті минулих літ» зроблене на початку ХІІ ст. ченцем Києво-Печерського монастиря:

А Нестором

Б Никоном

В Антонієм

Г Сильвестром

17. «Київський літопис» укладено:

А Нестором

Б Матвієм

В невідомим

Г Сильвестром

18. Київський літопис продовжує:

А «Повість минулих літ»

Б Галицько-Волинський літопис

В Густинський літопис

Г Львівський літопис

19. Автор Галицько-Волинського літопису є:

А Нестор

Б невідомий

В Антоній

Г Сильвестр

20. Київська Русь мала трирівневу забудову міст, ЗАЙВИМ рівнем серед яких є:

А село

Б дитинець

В окольний град

Г посад

21. Найдавнішою пам'яткою культової архітектури у Києві є:

А Софійський собор

Б Кирилівська церква

В Десятинна церква

Г Михайлівський Золотоверхий собор

22. До Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО внесено таку культову споруду часів Київської Русі ХІ ст.:

А Софійський собор

Б Кирилівська церква

В Десятинна церква

Г Михайлівський Золотоверхий собор

23. Вид настінного розпису по сирій штукатурці, яким прикрашені культові споруди Київської Русі, - це:

А мозаїки

Б фрески

В рельєфи

Г нефи

24. Один з видів декоративно-прикладного монументального настінного мистецтва Київської Русі, в основі якого викладення малюнку зі шматочків кольорової смальти, - це:

А мозаїки

Б фрески

В рельєфи

Г нефи

25. Архітектура Київської Русі поділяється на три види, ЗАЙВИМ серед яких є:

А культова

Б княжа

В житлова

Г оборонна

26. Григорій та Алімпій - перші руські:

А медики

Б іконописці

В архітектори

Г ювеліри

27. Техніка роботи з металом давньоруських ювелірів, в основі якої створення візерунка з тонких металевих ниток, - це:

А зернь

Б скань

В чернь

Г карбування

28. Техніка роботи з металом давньоруських ювелірів, в основі якої напаювання дрібних металевих кульок, - це:

А зернь

Б скань

В чернь

Г карбування

29. Техніка роботи з металом давньоруських ювелірів, в основі якої нанесення візерунку на сріблі за допомогою сплаву зі свинцю, сірки та ін., - це:

А зернь

Б скань

В чернь

Г карбування

30. Двір доместиків був у Київській Русі центром навчання:

А іконопису

Б церковного співу

В дзвонарства

Г інструментальній музиці.

Література

Основна література

1. Історія української культури: Курс лекцій / Л.В. Анучина, О.В. Бурлака, О.А. Лисенко та ін. - Х.: Вид-во «ФІНН», 2010. - С. 88 - 149.

2. Історія української культури: Навч. посіб. / О.Ю. Павлова, Т.Ф. Мельничук, І.В. Грищенко; за ред. О.Ю. Павлової. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - С. 121 - 157.

3. Українська та зарубіжна культура: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Р.М. Вечірко та ін. - К.: КНЕУ, 2003. - С. 112 - 140. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу до джерела : http://6201.org.ua/files/1/ukr_ta_zar_kulultura.zip.

Додаткова література

4. Висоцький О.Ю. Історія української культури: Навчальний посібник. -- Дніпропетровськ : НМетАУ, 2009. - С. 28 - 45. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу до джерела : http://www.nbuv.gov.ua/books/2009/09vojiuk.pdf.

5. Історія української культури: Курс лекцій / О.В. Ліхолат, П.А. Дігтяр, С.Ю. Боєва; під заг. ред. С.О. Костилєвої. - К.: НТУ «КПІ», 2010. - С. 57 - 102.

Размещено на Allbest.ru