Інформаційні технології створення національних бібліографічних ресурсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційні технології створення національних бібліографічних ресурсів

Катерина Лобузіна

Одним із основних видів інформаційних продуктів бібліотек є підготовка бібліографічної інформації: бібліографічних та реферативних баз даних, каталогів, бібліографічних покажчиків.

Ініціатором створення комплексних бібліографічних ресурсів був бельгійський дослідник Поль Отле, який вважав бібліографічну роботу основною функцією бібліотек. Він схилявся до думки про універсальний характер бібліографії стосовно не тільки тематичного репертуару, а й типів джерел знання (письмових або графічних), створених за допомогою будь-яких знаків (листи, ілюстрації, діаграми, символи тощо). Сьогодні нові технології дають змогу втілити ідеї Поля Отле щодо створення світової енциклопедії знань, доступ до якої здійснюється через бібліографію [12]. Як справедливо зазначає В. А. Фокеєв, наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. значно змінилась бібліографія: розширилась її об'єктна сфера; вона ввібрала весь універсам джерел знання (фільмографія, медіаграфія, ізографія, вебліографія тощо); змінилась технологічна основа підготовки бібліографічної продукції: від кустарних методів до баз даних і сучасних інформаційних технологій; підвищилась якість бібліографічної продукції, швидкість її генерування та розповсюдження. Однак, основна місія бібліографії залишилась незмінною - забезпечення інтелектуального доступу до джерел знання (ноосфери) [18]. Ретельно проаналізувавши бібліографічні процеси, українська дослідниця Л. Я. Філіпова дійшла висновку, що навіть за умов повноцінної формалізації та автоматизації бібліографічних процесів неможливо відмовитися від індивідуальної творчої роботи бібліографа-професіонала. Вона підкреслює роль електронних інформаційно-бібліографічних ресурсів у сучасних соціальних комунікаціях, які мають забезпечувати процеси повноцінного розвитку науки й освіти в Україні. Інформаційний обмін в умовах інтернет-середовища трансформувався в інформаційно-електронний обмін. У цьому аспекті важливим для України є формування національних бібліографічних веб-ресурсів, створення на їх основі інтегрованої системи національної бібліографії [16; 17].

Особливий інтерес, з точки зору презентації України у міжнародних комунікаціях, становить національна бібліографія, метою якої є найповніше дослідження та опис української друкованої продукції за трьома основними ознаками, які окреслюють зміст та обсяг поняття «українська книга»: твори друку, видані українською мовою, незалежно від місця видання; твори друку, видані всіма мовами на території сучасної України; твори друку про Україну і її народ, видані всіма мовами, незалежно від місця видання.

Бази даних національної бібліографії України. Розглядаючи національну бібліографію у контексті діяльності міжнародних організацій (ІФЛА, ЮНЕСКО), В. Омельчук і Д. Устиновський вважають, що Україна повинна, у першу чергу, думати про свої пріоритети, які полягають у вичерпному обліку національного друкованого репертуару як відображення надбань вітчизняної культури. Кінцевою метою програми «Національна бібліографія України» повинне стати створення зводу рукописної, друкованої, електронної україніки, підготовка електронних баз даних, науково-бібліографічних видань серії «Національна бібліографія України», видання покажчиків і каталогів широкого видового спектру: рукописів, книг, газет, картографічних, нотографічних, образотворчих видань, видань зарубіжної україніки, тобто всього того, що було створено в процесі тривалого історичного розвитку українського народу. Вагомий внесок у реалізацію цього проекту зробила Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, зокрема відділ національної бібліографії [11].

У 2007 р. розпочався новий етап еволюції національної бібліографії, пов'язаний з формуванням зведеного каталогу-репертуару україномовної книги та системи каталогів спеціалізованих фондів НБУВ, унаслідок чого було створено базу даних «Зведений каталог-репертуар україномовної книги. 1798-1923 рр.», яка і сьогодні продовжує розвиватися, зокрема, накопичується електронний ресурс, удосконалюється система бібліографічного пошуку. Програмно-технологічну основу цього проекту становлять бази даних, створені на клієнт-серверній платформі. Це дало змогу організувати мережеву взаємодію багатьох співробітників спеціалізованих підрозділів НБУВ: відділу національної бібліографії, відділу образотворчих мистецтв, відділу формування музичного фонду, відділу газетних фондів, відділу зарубіжної україніки, відділу стародруків та рідкісних видань, сектору картографічних видань.

Кожен із спеціалізованих підрозділів - учасників проекту зведеного каталогу-репертуару україномовної книги опрацьовує, крім книг та періодичних видань, специфічні види друкованої продукції: образотворчі матеріали, ноти, карти, газети, стародруки. Для організації роботи з усіма названими видами видань у бібліографічних базах даних було здійснено адаптацію стандартних бібліографічних описів до вимог міжнародних стандартів і специфіки опису кожного із видів документів (деякі з них є національним надбанням України і можуть бути прирівняні до музейних експонатів і атрибутовані лише фахівцем. Важливим було те, що у стандартному наборі елементів UNINARC-формату, який постачається як типове рішення для публічних бібліотек, відсутні багато з необхідних елементів для опису нестандартних матеріалів спеціалізованих фондів. Це пов'язано з тим, що далеко не кожна бібліотека має у своїх фондах такі різноманітні та оригінальні документи, як Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Так, запропоновані НБУВ рішення для нотного робочого аркуша були включені розробниками САБ «ІРБІС-64» ДПНТБ Росії в офіційний реліз 2008 р.

Отже, робота з документами та бібліографічними базами даних (ББД) кожного підрозділу вимагала своїх особливих підходів, адже йшлося про каталоги українських газет відділу газетних фондів, ілюстровані обкладинками видань нотні каталоги відділу формування музичного фонду, образотворчі та бібліографічні каталоги відділу образотворчих мистецтв, каталоги книжкових і періодичних видань відділу зарубіжної україніки, бібліографічні покажчики національної бібліографії відділу стародруків і рідкісних видань.

Для кожного виду каталогів (газет, нот, аркушевих видань, біобібліографії) було розроблено спеціалізовані вихідні формати, завдяки яким на завершальному етапі опрацювання каталогу автоматично отримується основна частина каталогу (бібліографічні описи розташовані у певному порядку: за алфавітом, хронологією, предметними рубриками) і необхідний комплект спеціалізованих покажчиків до каталогу (імен, назв, видавництв і друкарень, хронологічний, місць видання, персоналій, автографів тощо). За такої організації роботи значно економиться час при форматуванні і оформленні бібліографічних описів, підготовці відповідних покажчиків до друку. Крім того, відредаговані бібліографічні записи автоматично поповнюють пошуковий апарат електронних каталогів і баз даних, вони можуть бути опубліковані для читачів / користувачів бібліотеки у локальному або онлайновому режимах.

Відділ формування музичного фонду. Робота з бібліографічними базами нот розпочалася з опрацювання та поповнення баз даних про українські нотні видання інструментальної музики 1923 - 1934 рр.; українські нотні видання вокальної музики 1924-1930 рр.; нотну бібліотеку хору Київської духовної академії, українські нотні видання 1917-1923 рр.

Для опрацювання бібліографічних описів нот було розроблено спеціальний робочий лист, який містить понад 50 полів і суттєво доповнений елементами, притаманними лише нотним виданням [6]. З метою покращення ідентифікації видань бази даних відділу формуються з ілюстраціями титульних аркушів. Подаються відомості про індивідуальні особливості примірників (конволюти, дефекти, виправлення), а також про наявність провенієнцій - рукописних написів, дарчих і власницьких записів.

На основі розробленої структури даних нотного видання було створено автоматизовану технологію отримання електронного та друкованого варіантів нотного каталогу. Вона передбачає формат виведення на екран або у файл бібліографічного опису нотних видань, а також сценарій сортування бібліографічних записів для наукового каталогу відповідно до правил алфавітизації, автоматичне формування покажчиків та форматоване виведення цифрових копій титульних аркушів. Розроблено систему покажчиків, котрі стали традиційними для наукових каталогів нотних видань НБУВ: покажчик імен, назв, серій, місць видання, видавництв, друкарень, хронологічний покажчик, покажчик автографів, печаток та штампів, систематичний покажчик. Автоматизована технологія формування покажчиків передбачає урахування особливостей роботи з матеріалами національної бібліографії: розкриття криптонімів та абревіатур, посилання від різночитань імен або альтернативних назв до уніфікованих форм термінів покажчика, розкриття квадратних дужок для елементів бібліографічного опису, які укладені каталогізатором. Списки термінів покажчиків містять кумульовану інформацію із багатьох полів бази даних: іменний (автори, співавтори, різночитання імен, паралельні відомості, автографи, персоналії, автори із змісту і додатків до видання), назва (назва твору, різночитання назви, альтернативна назва, паралельна назва, назва творів із змісту і додатків, назва серії, уніфікована назва твору, назва твору як предметна рубрика).

Можливості організованого електронного ресурсу дали змогу на основі ББД опублікувати ретроспективні наукові каталоги, які вперше розкривають нотні фонди та колекції українських нотних видань [14; 15].

Відділ образотворчих мистецтв. Робота відділу спрямована на створення бібліографічної бази даних про аркушеві образотворчі документи. Останні є складними документами і містять важливу для дослідників історії та культури України багатоаспектну інформацію: історичну, політичну, соціальну, культурологічну, художню та ін. Ця інформація слугує джерельною базою для історичних, соціологічних, політологічних, культурологічних, мистецтвознавчих, іконографічних та інших досліджень. ББД містять відомості про різні види образотворчих аркушевих документів (гравюра, плакат, лубок, художня поштівка, репродукція тощо). Підготовка ресурсу включала розроблення концепції створення бази даних, упровадження наукової методики опису таких видів джерел, в яких увага зверталася, насамперед, на атрибуцію та мистецтвознавчий аналіз зображальної частини плакатів, наукової систематизації, індексації, тематичної класифікації (Г. Юхимець, І. Цинковська, О. Донець, Т. Галькевич, Л. Гутнік) [20, 3, 9, 19]. Відповідно до розробленої концепції, необхідно було реалізувати програмні рішення для налагодження повноцінної роботи з ББД. У процесі роботи вдалося скомпонувати модельний робочий аркуш бази даних «Зібрання українського плаката ХХ - поч. ХХІ ст.» для опрацювання аркушевих образотворчих видань. Робочий аркуш включає всі необхідні засоби введення даних, супровідні пошукові словники і довідники-меню із наперед заданими усталеними наборами елементів. Формат даних передбачає зберігання ілюстративного матеріалу та відображення його на екрані. На основі модельного робочого аркуша було також розроблено спеціалізовані бази даних для підтримки окремих видів аркушевих образотворчих видань: поштової листівки, лубка [10], кіноплаката [9], гравірованого портрета. У ББД аркушевих видань організовано логіко-структурні зв'язки з базами даних авторитетного файлу художників України та базою даних книжкових колекцій НБУВ. Бази даних забезпечують отримання друкованого ілюстрованого бібліографічного каталогу з відповідним спектром покажчиків, вони також дають змогу підготувати електронну версію видання та опублікувати базу даних он-лайн з відповідним пошуковим апаратом.

Відділ газетних фондів. Основні зусилля відділу спрямувалися на створення бази даних «Періодичні видання України (газети) 1818-1922 рр.». До бази даних включено інформацію про газети місцевостей, які входили до складу України за сучасним адміністративно-територіальним поділом, а також тих, що входили за поділом 1917-1920 рр. Крім того, до бази даних увійшли дані про більшовицькі підпільні видання, які виходили у світ з часів встановлення Радянської влади в Україні. База даних уміщує опис республіканських, губернських, повітових, міських, транспортних, військових видань, газет різних товариств, комітетів, організацій, видань тимчасового і разового характеру, а також додатків до газет [1, 2].

З метою налагодження автоматизованого робочого місця каталогізатора газет було розроблено спеціалізований робочий лист, який враховує всі особливості бібліографічного опису цього виду паперової періодичної продукції. Незважаючи на здавалося б простоту опису газетного видання, створення наукового електронного каталогу передбачає урахування багатьох елементів. Особливо це характерно для області приміток, яка є надзвичайно розгалуженою і стосується наявних періодичних додатків та різноманітних змін в атрибутах газети: назва, періодичність, мова видання , місце видання. Крім того, архітектура газетного каталогу має два види взаємопов'язаних записів: основний опис і додатки, спецвипуски. Під час розроблення робочого аркуша ці зв'язки було реалізовано на основі унікального ідентифікатора записів та гіпертекстових посилань між пов'язаними об'єктами, що значно спростило роботу над каталогом. Для введення посилань на зміну назви та на періодичні додатки було налагоджено засоби автоматичного введення даних, що прискорило роботу з бібліографічними описами. Крім того, для уніфікації покажчиків до бази даних, у першу чергу географічних, були застосовані спеціальні поля для введення уніфікованої назви місця видання, від ненормованих варіантів назв населених пунктів автоматично утворювались посилання до стандартного варіанта. Введення кодів мов та країн дало змогу отримати цінну інформацію про лінгвістичний та територіальний вміст фонду українських газет. За кодами країн було сформовано додаткові покажчики газет, що виходять за межами України. Коди мов використовувались також під час формування друкованого варіанта каталогу. Відповідно до правил, видання з кириличним алфавітом у процесі сортування мають розташовуватись попереду видань з латиницею. Для отримання такої вихідної форми було укладено проміжний словник-список кодів кириличних мов, за яким і визначався порядок розташування бібліографічних описів. Для назв, які починались з цифр, вводився варіант назви словами. Крім того, була прийнята велика кількість методичних рішень щодо отримання правильного розташування бібліографічних описів згідно з правилами алфавітизації назв газет. У процесі роботи вдалося налагодити вихідні форми для автоматичного отримання друкованого наукового каталогу газет з необхідним комплектом покажчиків, які можуть у подальшому застосовуватися багаторазово.

Сектор картографічних видань. У рамках проекту зведеного каталогу-репертуару україномовної книги створено базу даних «Рукописних та стародрукованих картографічних видань (XVI-XVIII ст.)», яка відображає унікальну колекцію картографічних документів. Картографічний фонд НБУВ єдиний в Україні спеціалізований депозитарний фонд картографічних видань, який налічує близько 50 тис. одиниць зберігання. У його складі рідкісні видання як друковані, так і рукописні, починаючи з XVI ст.; вітчизняні, зарубіжні (багатьма мовами світу), різноманітні за тематикою, призначенням та поліграфічним виконанням атласи; одно- та багатоаркушеві карти; плани, картосхеми, пояснювальні записки, покажчики та інші додатки до картографічних творів. Актуальність формування науково-інформаційного ресурсу спеціалізованого картографічного фонду полягає в тому, що він ніколи не був представлений у загальному каталозі [4].

Картографічні видання значно відрізняються від будь-яких інших документів, що зберігаються у фондах бібліотек, їх бібліографічний опис потребує особливого підходу. Формування таких каталогів, у першу чергу, передбачає надання точок доступу до специфічно картографічної інформації: масштаб, географічна рубрика, тип карти, спосіб виготовлення. Крім того, введення інформації у базу даних необхідно супроводжувати спеціалізованими картографічними термінами: функціями авторів, характером супровідного ілюстративного матеріалу, картографічними скороченнями, словниками географічних об'єктів.

В основу систематизації картографічного матеріалу в НБУВ покладено «Таблиці територіально типових поділів» Рубрикатора НБУВ [13]. Надалі введені записи систематичних індексів можна буде використати для автоматичного укладання географічного покажчика до каталогу картографічних видань. Перевага такої організації інформаційного масиву полягає у тому, що користувач отримує уніфікований незалежний від мови оригінального тексту пошуковий апарат.

Для повноцінного опису стародрукованих та рукописних карт обов'язковим, відповідно до міжнародного стандарту опису стародруків ISBD(A) [21], є зазначення маргіналій та особливостей примірника: автографів, екслібрисів, печаток, штампів, наліпок, написів та інших провенієнцій. Відповідно до цих вимог, були структуровані та значно розширені поля, які відносяться до цієї частини бібліографічного опису. Атрибутовані каталогізатором імена авторів написів та автографів, назви печаток і штампів поповнюють спеціальні пошукові словники, які надалі можуть стати в нагоді дослідникам для визначення приналежності документів до історичних колекцій та бібліотек.

У межах проекту «Зведеного каталогу-репертуару...» було також налагоджено роботу із базами даних відділу зарубіжної україніки. Робота у цьому підрозділі стосувалась переважно українізації довідково-допоміжного апарату каталогізатора та організації мережевої взаємодії користувачів.

Стародруки та рідкісні видання. Важливу частину національної бібліографії становлять також стародруковані видання. На сьогодні відділом стародруків та рідкісних видань НБУВ підготовлено для інтеграції у бібліотечні інформаційні ресурси такі бібліографічні бази даних: інкунабул; палео- типів; кириличних стародруків; видань гражданського друку; колекції рідкісних видань; листівок, національної бібліографії [7].

Для робіт з базами даних стародруків було адаптовано пошукові словники, які забезпечують швидкий доступ до бібліографічної інформації (є можливість проводити комбінований пошук за місцем друку та друкарнею, ігнорувати квадратні дужки у пошукових словниках). Також стало можливим зазначення маргіналій та особливостей примірника, автографів. Бібліографічні описи супроводжує обов'язковий для стародруків елемент записів, який містить посилання на позиції у класичних книгознавчих каталогах, де це видання було описано. Наведена інформація є важливою для бібліографів та книгознавців, відповідно до міжнародного стандарту опису стародруків ISBD(A), посилання на бібліографічні джерела є обов'язковим [21].

Свої специфічні особливості має опис документів із колекції історичних листівок, комплексне автоматизоване опрацювання якої на новій платформі розпочалося у 2010 р. [8]. Необхідними елементами опису кожної одиниці зберігання є розміри паперу, текст перед назвою, гасло, особи та колективи згадані у тексті, підписи, печатки, дефекти. Для ведення та редагування бібліографічної бази даних було розроблено спеціальний робочий аркуш, що враховує специфіку бібліографічного опису листівок. Зручність роботи з листівками забезпечують у базі даних додаткові пошукові словники: техніка друку, розмір документа, політична партія, що відповідає особливостям бібліографічного опису цього виду документів. Розроблено спеціальний формат перегляду для полегшення сприйняття інформації бібліографічного опису листівки. Останній розділений на окремі зони: зона заголовка, основний бібліографічний опис, анотація, зона систематизації, зона додаткових заголовків (слова перед назвою, епіграф, гасло, звернення), зона індивідуальних особливостей примірника.

Фонд історичних листівок НБУВ має хронологічні межі з 1808-го по 1945 р. Ці документи містять інформацію і самі є свідками важливих історичних подій: російсько-японської війни, першої російської революції 1905-1907 рр., громадянської війни в Україні 1917-1921 рр., війни радянської України за підтримки РСФРР проти УНР 1917-1918 рр., війни РСФРР і УНР 1918-1919 рр., голодомору 19321933 рр., Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. Створена база даних бібліографічних описів листівок стане у подальшому основою для укладання та публікації електронної колекції, яка викликатиме в істориків підвищений інтерес як джерело формування громадської думки тих часів. Біобібліографічні каталоги. Одним із напрямів роботи відділу національної бібліографії НБУВ є підготовка наукових біобібліографічних покажчиків видатних осіб України. Такі покажчики мають свої особливості розташування матеріалу і можуть бути реалізовані за декількома варіантами: за спеціальною тематичною схемою або за алфавітно-хронологічним принципом. В процесі роботи над біобібліографічним покажчиком першого Президента НАН України Володимира Івановича Вернадського (1863-1945) було розроблено програмно-технологічні рішення для підготовки такого виду бібліографічної продукції бібліотеки. Налагоджено необхідні типи робочих аркушів з оптимальним набором елементів бібліографічного опису: «КНИГА», «БАГАТОТОМНИК», «ПУБЛІКАЦІЯ», можливість вводити інформацію про рецензії на публікації, зручні формати виведення інформації на екран, необхідний комплект пошукових словників і допоміжних засобів бібліографа. Підсумком співпраці з бібліографами став набір вихідних форм для отримання біобібліографічних покажчиків різного типу.

Кінцевою метою всіх цих бібліографічних проектів є формування онлайнового інтегрованого ресурсу з сучасним пошуковим апаратом, який надасть користувачам у всьому світі доступ у «єдиному вікні» до інформаційних джерел національної бібліографії України. Високоякісні інформаційні ресурси національних бібліографічних служб інтегровані в єдиний пошуковий інтерфейс бібліотеки, значно розширюють можливості інтелектуального доступу до бібліотечних фондів та національних документно-інформаційних потоків. Застосування єдиних стандартів до формування комплексних електронних ресурсів вторинної документної інформації створює передумови для кумуляції експертних знань бібліотечних спеціалістів та організації на їх основі у поєднанні із цифрами-об'єктами інтегрованих інформаційних ресурсів національного наукового та історико-культурного надбання.

Список використаних джерел

комп'ютерний бібліографічний база видання

1. Білименко Л. А. Впровадження інноваційних технологій у відділі газетних фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського / Л. А. Білименко // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: пробл. науки, освіти, практики : зб. матеріалів V міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 21-23 трав.). - К, 2008. - С. 46-47.

2. Вакульчук О. А. Найбільший газетний архів України / О. А. Вакульчук // Київський журналіст : альманах Київ. спілки журналістів. - К., 2011. - С. 94-96.

3. Галькевич Т. А. Інформаційний потенціал і стилістичні особливості українського рекламного плаката 1957-1964 рр. (з фондів НБУВ) / Т. А. Галькевич, О. М. Донець // Бібл. вісн. - 2005. - № 5. - С. 24-29.

4. Герус А. Л. История формирования картографического фонда Национальной библиотеки Украины им. В. И. Вернадского / А. Л. Герус, Т. И. Шовкопляс // Вестн. БАЕ. - 2010. - № 3. - С. 77-82.

5. Донець О. МРадянський лубок із фондів Нац. б-ки України імені В. І. Вернадського (1923-1958) : наук. каталог. - К., 2006. - 162 с. : вкл. 28 с.

6. Івченко Л. В. Музичний фонд НБУВ: створення електронного каталогу / Л. В. Івченко, К. В. Лобузіна // Бібл. вісн. - 2007. - № 4. - С. 12-22.

7. Ковальчук Г. И. Историко-книговедческие электронные ресурсы Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского в современной научной коммуникации / Г. И. Ковальчук // Историко-культурное взаимодействие на пространстве СНГ в контексте развития книгоиздания, книгообмена и науки о книге : материалы междунар. науч. конф. (Киев, 4-6 окт. 2011 г.). К., 2011. - С. 64-67.

8. Ковальчук Г. І. Колекція історичних листівок НБУВ і сучасні проблеми введення її в електронний простір / Г. І. Ковальчук, Г. С. Губко, О. М. Тіхненко, К. В. Лобузіна // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. - К., 2011. - Вип. 31. - С. 261-276.

9. Лобузіна К. Український кіноплакат 1920-1990 рр. у фондах НБУВ : наукове упорядкування, дослідження та представлення матеріалів зібрання / К. Лобузіна, Л. Гутник // Бібл. вісн. - 2010. - № 3. - С. 28-34.

10. Лобузіна К. Ілюстрований електронний каталог «Радянський лубок із фондів Нац. б-ки України імені В. І. Вернадського» / К. В. Лобузіна, О. М. Донець // Бібл. вісн. - 2009. - № 1. - С. 16-20.

11. Омельчук В. Національна бібліографія України пріоритетний напрям наукової діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського / В. Омельчук, Д. Устиновський // Бібл. вісн. - 2011. - № 2. - C. 3-10.

12. Отле П. Библиотека, библиография, документация : избранные труды пионера информатики / П. Отле; предисл., сост., коммент. Р. С. Гиляревский. - М. : Фаир-Пресс : Пашков Дом, 2004. - 350 с. - (Специальный издательский проект для библиотек).

13. Рубрикатор Нац. б-ки України імені В. І. Вернадського. Розділ «3 Енергетика. Радіоелектроніка». Підрозділи «381 Кібернетика», «397 Інформаційна та обчислювальна техніка» / авт.-уклад. К. В. Лобузіна [та ін.]; голов. ред. О. С. Онищенко; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - К., 2011. - 249 с.

14. Українські нотні видання 1917-1923 років у фондах Нац. б-ки України імені В. І. Вернадського : наук. каталог / І. В. Савченко; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського; наук. ред. Л. В. Івченко. - К., 2007. XLIV + 356 с. - (З історії музичної спадщини України).

15. Українські нотні видання 1923-1934 років у фондах Нац. б-ки імені В. І. Вернадського (інструментальна музика) : наук. каталог / Л. В. Івченко, О. А. Вакульчук; комп'ютерно-програмна підтримка та худож. оформлення К. В. Лобузіної; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського; наук. ред. В. Ю. Омельчук. - К. : НБУВ, - 395 с. - (З історії музичної спадщини України).

16. Филиппова Л. Я. Автоматизированные библиографические базы данных : пользовательский поход : книга для работников электронных библиотек и информационных служб, имеющих гуманитарное образование / Л. Я. Филиппова. - К. : Интеграл Кин, 1998. - 191 с.

17. Філіпова Л. Я. Бібліографічні системи України в інформаційно-комп'ютерному середовищі : теорія, організація, технологія : автореф. дис... д-ра пед. наук : 07.00.08 / Л. Я. Філіпова; Харківська держ. академія культури. - Х., 1999. - 34 с.

18. Фокеев В. А. Электронная библиография в системе современных научных коммуникаций (в контексте пост- и протобиблиографии) / В. А. Фокеев // Вопр. библиографоведения. - М., 2004. - Вып. 13. - C. 38-51.

19. Цинковская И. Проблемы создания электронного каталога листовых изобразительных документов из фондов НБУВ / И. И. Цинковская, Г. Н. Юхимец // Библиотеки национальных академий наук : проблемы функционирования, тенденции развития: науч.-практ. и теор. сб. - К., 2003. - Вып. 2. - С. 194-208.

20. Цинковська І. Опис аркушевих образотворчих документів / І. І. Цинковська, Г. М. Юхимець; ред. О. С. Онищенко [та ін.]; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - К., 2000. - 65 с.

Размещено на Allbest.ru