"Зелена бібліотека" імені Робера де Сорбона — соціокультурний об'єкт майбутнього

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Зелена бібліотека» імені Робера де Сорбона -- соціокультурний об'єкт майбутнього

Вступ

Багатогалузевий університет Реймс Шампань-Арденн нараховує близько 21 000 студентів. Він розташований у кількох містах регіону. Найбільше студентів навчається у Реймсі у трьох студмістечках, побудованих на околицях міста наприкінці 60-х рр. Більшість будівель університету застаріли. Тільки містечко медичного факультету, реконструйоване та заново відкрите у 1997 р., має сучасний вигляд.

Бібліотека студмістечка Круа-Руж, зведена ще у 70-ті рр., є найбільшою бібліотекою університету як за кількістю читачів, так і за фондами. Нині вона приймає майже 10 000 студентів, 70 викладачів і науковців та близько 500 читачів за спеціальним дозволом. Бібліотека обслуговує три групи факультетів: права та політичних наук; економічних наук та управління; філології та гуманітарних наук. Бу-дівля бібліотеки (5700 кв. м) неодноразово критикувалася фахівцями за невідповідність нормам. Експертиза, проведена у 1996-1997 рр., виявила велику кількість серйозних конструктивних проблем. У результаті було запропоновано кілька проектів розширення, але жоден з них не був прийнятий, обмежилися укріпленям поверхових перекрить та 40 % фондів бібліотеки перемістили в інші сховища.

Реконструкцію бібліотеки вдалося здійснити лише у рамках реалізації програми «Держава - Регіон 2000-2007». Замовником проекту виступив регіон Шампань-Арденн. Бюро «Кафе програмасьйон» перемогло у конкурсі на реалізацію програми. Керівництво регіону Шампань-Арденн з самого початку прагнуло звести будівлю «високої екологічної якості». З цією метою до програми долучили кабінет «Трибю». Згодом програма завдяки спільним зусиллям відповідала загальній стратегії модернізації та розвитку університетських бібліотек Франції, крім того враховувалися специфічні потреби студмістечка Круа-Руж. За проектом, бюджет якого, до речі, сягнув понад 22 млн євро, бібліотека має стати одним з найвідвідуваніших місць університету. Вона відповідатиме новим інформаційним технологіям (175 читацьких місць з мультимедійним обладнанням, точки Wi-Fi, близько 600 розеток для підключення ноутбуків та іншого необхідного користувачам обладнання), надаватиме потужну підтримку дослідницькій, викладацькій, культурній та педагогічній діяльності. Від входу в бібліотеку чітка навігація та відокремлення довідкових зон максимально спрощуватимуть доступ та сприятимуть найбільшій автономії користувачів бібліотеки, пропонуючи їм водночас методичний супровід. Робочі місця будуть зручні, функціональні, здатні забезпечити тишу, навіть при проведенні колективних заходів.

Корпус бібліотеки загальною площею 9000 кв. м матиме 3 рівні (з них 2 доступні для відвідувачів), нараховуватиме 1000 читальних місць, приміщення для осіб з вадами зору, 6 кімнат для групової роботи, 3 навчальні зали, культурний куточок, зал для викладачів.

Висока екологічна якість - визначальна характеристика проекту нової бібліотеки університету

Висока екологічна якість (ВЕЯ) - головний пріоритет проекту з моменту його розроблення. Це стало можливим завдяки сильній політичнй волі адміністрації регіону Шампань-Арденн. Замовник вирішив втілити в життя систему екологічного менеджменту, який спирається на вимоги охорони навколишнього середовища, визначені умовами розташування будівлі.

Все це врешті-решт відповідає принципам сталого розвитку.

Про сталий розвиток стосовно архітектури почали говорити ще під час саміту з питань довкілля у Ріо-де-Жанейро. Ця ідея була конкретизована у Кіото в 1996 р. У Франції проблеми, пов'язані зі збереженням ресурсів планети, вирішуються методом сертифікації, що поєднує логіку якості та комфорту, забезпечуючи якість життя майбутніх поколінь шляхом економії енергії, вибору будівельних матеріалів та екологічного нагляду за будівництвом. Цей метод спирається на 14 показників об' єднаних у 4 теми: екобудівництво, екоуправління, ком - форт та здоров'я.

Замовник визначив, що реалізація цієї пілотної програми стане у майбутньому визначальною не тільки для зведення будівель у студмістечку, а й у регіоні загалом. На практиці це означало визначення впливу кожної будівлі на навколишнє середовище та створення внутрішніх умов (комфорт та здоров'я), виходячи за рамки звичайних нормативних вимог. До речі, нині в Шампань-Арденн реалізується 35 проектів високої екологічної якості. Звичайно, такі рішення вимагають додаткових фінансів, адже реалізація подібних проектів спричиняє їх подорожчання у середньому на 15 %.

Основні засади спорудження бібліотеки

Замовник разом з проектантом та кабінетом «Трибю» вибрав з 14 показників ті, які найкраще відповідатимуть потребам бібліотеки, і на задоволення яких буде направлено максимум зусиль. Інші показники також не залишилися поза увагою. Параметри проекту Університетської бібліотеки ім. Робера де Сорбона передбачали:

Показники екобудівництва:

• чисте, нешкідливе будівництво: налагоджено чіткий та регулярний нагляд за переробкою відходів будівництва. Цими роботами протягом усього будівництва займалася фірма Сотрам;

• ретельний відбір технологій та будівельних матеріалів: принцип високоекологічної якості застосовується протягом усього часу реалізації проекту: і до робіт, і до обладнання. Суворі вимоги висуваються до усіх учасників будівництва, незалежно від спеціальності, а також до постачальників обладнання. Кожна фірма повинна надавати детальну специфікацію джерел енергії, матеріалів, механізмів, що використовуються. З огляду на ВЕЯ, більшість проектів реалізується з використанням дерев'яних матеріалів, отриманих від лісових господарств, де діє відповідний контроль. У Реймсі вдалося досягти компромісу між якістю цього дійсно «зеленого» матеріалу та вимогами майбутнього утримання будівлі бібліотеки. Тож було вирішено застосувати його на зовнішніх фасадах та на деяких внутрішніх (панно на зразок Треспа з дерев'яними волокнами). Застосування матеріалу, що пройшов сертифікацію ISO 14 001 у січні 2004 р., полегшує утримання фасадів завдяки його стійкості до атмосферних впливів, дощу, сонця та перепадів температур.

Показники екоуправління:

• збереження енергії. Цей показник особливо ретельно вивчався, адже він дуже важливий з економічної та екологічної точок зору. Найкращим визнається використання додаткових джерел енергії, виробництво енергії за допомогою фотовольтових панно. В умовах дефіциту енергоносіїв, нафтової кризи доцільно було б віддати перевагу поновлюваним джерелам енергії. Однак через складність їх впровадження та обслуговування від них довелося відмовитися. Зупинилися на використанні для обігріву приміщення бібліотеки «міського тепла» (тепло, що подаватиметься для обігріву читачів, виробляється термічними приладами, в яких застосовано різні типи енергії, у т. ч. 49 % це побутові відходи та природний газ). Таке рішення принесе певні економічні дивіденди як для міста, так і для університету. Щодо будівлі, то її спроектовано з гарною термічною ізоляцією, що перевищує нормативні показники;

• збереження води. Передбачається збирання та використання дощових вод для санітарних потреб (на змиви у туалетах). Залишки такої води до потрапляння в міську мережу зливатимуться у поліетиленові каністри, заглиблені в землю;

• управління споживанням та утриманням. Цим питанням також приділялася значна увага. Домовились про впровадження системи, яка дасть змогу контролювати всі види споживання. Стосовно електроенергії кабінет Етамін, прискіпливо вивчивши її вартість, порадив віддати перевагу енергозберігаючим лампам.

Показники комфорту:

• гігротермічний комфорт. Він є однією з важливих характеристик, що істотно впливає на функціонування бібліотеки. Особливо це стосується літнього періоду роботи установи. Охолодження будівлі здійснюватиметься без кондиціонування, тобто без витрат енергії та без негативного впливу на довкілля. Компактна архітектура будівлі, надійна термічна зовнішня ізоляція та цілодобова механічна вентиляція - саме такі засоби було обрано для того, щоб читачі бібліотеки влітку не відчували дискомфорту. Сонячне освітлення регулюється завдяки правильній орієнтації будівлі та продуманому зовнішньому і внутрішньому захисту від сонця. Нарешті, вимоги були поставлені і до постачальників комп'ютерного обладнання, увага акцентувалася на зниженні внутрішньої тепловіддачі техніки. Усі комп'ютери загального користування є легкими терміналами, що значно знижуватиме віддачу ними тепла;

• акустичний комфорт. Усі показники акустичного пом'якшення також увійшли до числа пріоритетів. Окреме дослідницьке бюро здійснювало нагляд за проектом загалом та визначало матеріали, які годяться для використання. Вибір покриття підлоги став предметом окремої дискусії. Зупинилися на лінолеумі. Останній водночас і екологічно чистий (повністю натуральні складові: лляна олія, дерев'яна та коркова мука, джутове полотно, натуральні смоли), і належного акустичного рівня та невибагливий в утриманні. Його використання залежатиме від функціонального призначення спеціальних зон: кімнати для групової роботи, «місця ризику» (ксерокси), що потребують особливої акустичної ізоляції тощо;

• візуальний комфорт. Обговорення цих питань тривало особливо довго, але врешті-решт вдалося досягти компромісу. Ми хотіли гарного натурального освітлення для наших читачів, хоча його необхідно обмежувати, щоб зберегти фонди та не утруднювати читання на екранах комп'ютерів. За результатами архітектурного аналізу було проведено зонування, яке дало змогу розташувати читачів по периметру будівлі, біля скляних фасадів. Вертикальні навіси, виставлені на південь і північ, сприяють кращому розподілу непрямого світла над робочими столами, обладнаними комп'ютерами. Прискіпливо ми поставилися і до штучного освітлення. Воно поєднує загальне освітлення та світло настільних ламп, що створює персональний візуальний комфорт, а водночас і загальні сприятливі умови для читання. Книжкові полиці у вільному доступі вдалося розташувати у зонах, найбільш віддалених від скляних фасадів, і це сприятиме збереженню книг.

Охорона здоров 'я:

• показники, пов'язані з охороною здоров'я, не досліджувалися окремо. Через відсутність достатніх наукових розробок щодо експлуатації антен Wi-Fi та їх можливого шкідливого впливу на людину, це питання тільки згадувалося, ніякого кардинального рішення не було запропоновано, обмежилися тільки невеликими запобіжними заходами.

Зокрема, передбачили встановлення тільки 4 антен, вся решта комп'ютерної мережі буде обладнана за класичною технологією з оптичними волокнами та розетками;

• якість води, зокрема тієї, що отримана шляхом збирання її під час дощу, підтримується спеціальною обробкою.

Висока екологічна якість архітектури бібліотеки значною мірою сприятиме покращенню якості послуг, що надаються читачам. Саме це малося на увазі, коли визначалися її контрольні показники. Велися довгі дискусії за участю замовника, підрядника, розробника проекту та майбутніх користувачів. Тільки в такому постійному «міждисциплінарному» діалозі й народжувалися правильні рішення.

Що стоїть за бажанням звести будівлю високої екологічної якості? Для замовника - це, звичайно ж, імідж. Сучасні бібліотеки є об' єктами, де можуть втілюватися найновіші, найвищі технології. До такого архітектурного об'єкта виявляють особливий інтерес і архітектори, і місцеві органи управління, бо вони прагнуть позбавитися «старого пилу» та привабити публіку. Бібліотека відразу потрапляє у поле зору. Педагогічні мотиви також вписуються у таку політику, адже можуть знайти тут свій розвиток.

Бібліотекарям, які беруть участь у таких ексклюзивних проектах, важливо, що висока екологічна якість дає змогу розставити акценти саме на болючих для них питаннях, змушує прислухатися до проблем візуального, гігротермічного комфорту, акустики. Всі ці показники зазвичай не беруться до уваги, особливо, якщо йдеться про «економпроекти».

Утримання споруд також є важливим питанням. З цього приводу велися тривалі дискусії щодо використання будівлі та залучення до цього процесу її відвідувачів. Діалог завершився виділенням додаткових бюджетних коштів, але справа не в коштах, адже йшлося про майбутню економіку будівлі. Сьогодні ще зарано казати, чи буде вибір, зроблений у Реймсі, правильним.

бібліотека екологічний архітектура довкілля

Висновок

Зведена будівля бібліотеки слугуватиме кільком поколінням, вона зможе розвиватися. Зменшено негативний вплив її спорудження та утримання на довкілля. В усіх ланках проекту читача (користувача) поставлено на передній план. Врахування проектантами такої кількості найрізноманітніших показників зробить нашу бібліотеку, я сподіваюся, бібліотекою майбутнього.

Світовий досвід формування ресурсів історико-біографічної інформації за нової і новітньої доби

Размещено на Allbest.ru