Місто Петра - одне з семи нових чудес світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

"Місто Петра - одне з семи нових чудес світу"

Вступ

петра едом архітектурний шедевр

В 2001 році швейцарський мільйонер Бернард Вебер запропонував оголосити всесвітнє голосування з відбору нових семи архітектурних шедеврів, оскільки з "класичних" чудес залишилося лише одне - піраміда Хеопса в Гізі.

Незабаром після цього він заснував в Цюріху Фонд "Нові сім чудес світу" (NOWC).

В кінці 2005 року почалося всесвітнє голосування. Будь-який житель планети міг відправити свій голос, скориставшись телефоном або електронною поштою, на підтримку семи з 21 заздалегідь відібраного архітектурного шедевра. До речі, організатори визнали, що механізм голосування не припускав захист від людей, які могли висловлюватися на підтримку тієї або іншої споруди по кілька разів.

ЮНЕСКО ж, яка складає власний список об'єктів, що належать до Всесвітньої спадщини, від церемонії в Португалії дистанціювалася. В свою чергу, Ватикан звинуватив організаторів інтернет-голосування за сім нових чудес світу в умисному ігноруванні християнських пам'ятників. Хоча в короткому списку претендентів значаться монументальна статуя Христа Спасителя і московський храм Василя Блаженного, в Римі переконані, що ці витвори мистецтва потрапили в перелік фіналістів тільки завдяки політичному тиску цих двох країн, відзначає лондонська газета The Times.

Незадоволеність списком фіналістів раніше виявив і Єгипет: у цій країні визнали, що піраміди в Гізі не потребують ніякого інтернет-голосування і є дивом світу самі по собі.

Саме 7 липня 2007 року (07.07.07 - символічна дата) в Лісабоні (Португалія) відбувся фінал конкурсу на звання "Чудо Світу" (The New Seven Wonders): нові чудеса світу отримали офіційний статус. А сім визнаних чудес світу іменуватимуться тепер з приставкою "минулі сім великих чудес світу".

На звання Нових чудес світу претендували:

Акрополь, Афіни, Греція

Альгамбра, Гранада, Іспанія

Ангкорський храм, Камбоджа

Ацтекське місто Чичен-Ітца, Юкатан, Мексика

Велика стіна, Китай

Місто Тімбукту, Малі

Стародавнє місто Петра, Йорданія

Замок Нойшвайштайн, Німеччина

Будівля оперного театру Сіднея, Австралія

Колізей, Рим, Італія

Загублене місто інків МачуПікчу, Перу

Московський Кремль / Покровський собор (Храм Василя Блаженного),

Москва

Піраміда Хеопса в Гізі, Єгипет

Статуї острова Пасхи, Чилі

Статуя Свободи, Нью-Йорк, США

Статуя Христа Спасителя, Ріо-де-Жанейро, Бразилія

Стоунхендж, Еймсбері, Великобританія

Мавзолей Тадж-Махал, Агра, Індія

Храм Кіоміцу, Кіото, Японія

Храм Святої Софії, Стамбул, Туреччина

Ейфелева башта, Париж, Франція

Було вирішено вибрати сім нових див світу шляхом всесвітнього голосування в три етапи. В результаті першого прямого голосування було відібрано 77 об'єктів, другого - 21 об'єкт. Переможці оголошені 7 липня 2007 року в Лісабоні (Португалія). Голосування проходило за допомогою SMS, телефону або Інтернету.

1. Місто Петра

Петра - столиця Едома або Ідумеї, пізніше столиця Набатейського царства, головне місто синів Ісава. Місто розташоване на території сучасної Йорданії, на висоті більше 900 метрів над рівнем моря і 660 метрів над навколишньою місцевістю, долиною Арави, у вузькому каньйоні Сик. Прохід в долину - через ущелини, розташовані на півночі і на півдні, тоді як зі сходу і заходу скелі прямовисно обриваються, утворюючи природні стіни до 60 метрів у висоту.

Петра розташовувалася на перехресті двох найважливіших торгових шляхів: один сполучав Червоне море з Дамаском, інший - Перську затоку з Газою на узбережжі Середземного моря. Караванам, що відправлялися від Перської затоки, переповнені дорогоцінними прянощами, тижнями доводилося мужньо переносити суворі умови Аравійської пустелі, поки вони не досягали прохолоди вузького каньйону Сик, ведучого в довгождану Петру. Там мандрівники знаходили їжу, дах і прохолодну цілющу воду. За словами римського історика Плінія туристичний бізнес жителів Петри був дуже прибутковим, тому що окрім плати за житло і за корм для верблюдів, були потрібні подарунки для охоронців, сторожів, служителів храму і слуг царя. Але прянощі і пахощі, що продаються в багатих європейських містах, приносили нечуваний прибуток, тому купці не жаліли коштів на такі витрати. Сотні років торгівля приносила Петрі велике багатство. Але коли римляни відкрили морські шляхи на схід, сухопутна торгівля прянощами зійшла нанівець і Петра поступово спустіла, загубившись в пісках. Багато споруд Петри споруджувалися в різні епохи і при різних господарях міста, в числі яких були ідумеї (18-2 ст. до н.е.), набатеї (2 ст. до н.е. - 106 р. до н.е.), римляни (106-395 рр. до н.е.), візантійці і араби. У 12 столітті н.е. ним володіли хрестоносці. Поряд з античним театром тут можна побачити будівлю епохи ідумеїв або набатеїв. Проте, пам'ятників, споруджених після 6 століття н.е. практично немає, бо в ту епоху місто вже втратило своє значення.

В наші дні близько півмільйона туристів приїжджає до Йорданії щороку, щоб подивитися на Петру, будови якої свідчать про її славне минуле. Коли туристи проходять прохолодним каньйоном Сик завдовжки кілометр, за поворотом їм відкривається Скарбниця - велична будівля з фасадом, висіченим з величезної скелі. Це одна із споруд першого століття, що найкраще збереглися. Будівлю вінчає величезна урна з каменя, в якій нібито зберігалося золото і коштовні камені, - звідси й походить назва "Скарбниця". Каньйон поступово розширюється, і туристи потрапляють в природний амфітеатр, в пісчаникових стінах якого безліч печер. Але головне, що впадає в очі, - це видовбані в скелях склепи, в які неодмінно бажають потрапити туристи. Колонада і амфітеатр свідчать про присутність римлян в місті в першому і другому століттях. Сучасні бедуїни, нащадки набатеїв, пропонують стомленим туристам проїхатися на верблюдові, продають сувеніри і поять свої стада кіз з міських джерел, води яких угамовують спрагу людей і тварин. Старими мощеними дорогами Петри до цих пір ходять виключно верблюди, коні і осли.

Сама назва "Петра", що означає "скеля", пов'язана з каменем. І Петра, дійсно, була містом з каменя, подібного до неї в Римській імперії не було. Набатеї, які побудували місто, з терпінням висікали будинки, склепи і храми з кам'яних глиб. Петра затишно розташувалася серед червоних пісковиків, які відмінно підходять для будівництва, і до першого століття нашої ери в серці пустелі виросло монументальне місто.

Висновки

Йорданія має унікальне геотуристичне положення. За оцінками фахівців на її території налічується до 20 тис. пам'яток історії та культури попередніх епох. Тут Мойсей побачив Землю Обітовану, був хрещений Ісус Христос, жили пророки і відбувалися події, знакові для багатьох конфесій, прокочувалися хвилі багатьох народів, які залишили слід у культурі сучасної Йорданії.

Наприкінці XIX ст. у горах Південної Йорданії археологи відкрили місто Петра - фортецю, столицю чи некрополь (єдиної думки так і немає) давнього царства набатеїв II ст. до н. е. - I ст. н. е. Нинішня Петра - туристична "перлина" Йорданії. Туристи приїжджають сюди, щоб побачити близько 800 неповторних об'єктів: монументальні храми, палаци, театри, некрополі, торгові ряди, бані, громадські будівлі, які висічені в скелях незвичного рожевого кольору. Петра розташована у долині Ваді Муса і з'єднана із зовнішнім світом вузькою кілометровою ущелиною Ес-Сик, над якою нависають і майже змикаються скелі, утворюючи своєрідний природний тунель.

З плином віків це місце стає лише кращим, загадковішим і саме тому воно стало одним з семи нових чудес світу.

Додаток 1

Таблиця (Сім нових чудес світу)

Додаток 2

Каньйон Сик, що веде в Петру.

Додаток 3

Це висічене в першому столітті нашої ери скельне спорудження називають Храмом, Скарбницею або Казною. Є думка, що воно могло бути усипальнею одного з набатейских царів.

Додаток 4

Додаток 5

Після Казни ущелина розширюється і приводить до великої площі, званої "Площею Фасадів". У скелях, що оточують цю площу, розташовується безліч гробниць, сорок чотири з яких мають загальний фасад. У схилі гори вирубано театр місткістю близько 8500 глядачів, побудований між 4 і 27 рр.н. е. Мабуть, для набатійців арена театру служила місцем проведення похоронних ритуалів, і лише згодом римляни використовували її як арени для розваг.

Размещено на Allbest.ru