Рембрандт Херменсон ван Рейн

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Реферат на тему:

Рембрандт Херменсон ван Рейн

Реферат підготувала

Студентка 2 курсу групи А

відділення «Монтаж, обслуговування

та ремонт електротехнічних установок в АПК»

Ткаченко Тетяна

2012

Зміст

1. Біографія

1.1 Роки навчання

1.2 Перші кроки

1.3 Амстердам

1.4 У 40 життя тільки починається

1.5 Боржник і банкрут Рембрандт

1.6 Біда вимучить, але й вивчить

1.7 Останні роки

2. Творчий доробок

2.1 Аналіз деяких творів

2.2 Вплив на культуру

3. Музейні колекції

4. Майстерня

5. Проблеми атрибуції

6. Вибрані твори

7. Галерея автопортетів

1. Біографія

1.1 Роки навчання

Рембрандт Харменсон(«син Гарменса») ван Рейн народився 15 червня 1606 року (за деякими даними, у 1607) в багатодітній родині заможного власника млина Гармена Геррітсзона ван Рейна в Лейдені. За даними голландських дослідників, родина матері залишилась в лоні католицької церкви, хоча після Нідерландської революції в країні домінував протестантизм.

«Алегорія музики» 1626 року -- приклад ластманівського впливу на юного Рембрандта.

У Лейдені Рембрандт відвідував латинську школу при університеті, але найбільший інтерес проявляв до живопису. У 13 років його віддали вчитися образотворчому мистецтву до лейденського історичного живописця Якоба ван Сваненбюрха, католика по вірі. Рембрантівських робіт цього періоду дослідники не виявили, і питання про вплив Сваненбюрха на становлення його творчої манери залишається відкритим: занадто мало відомо сьогодні про цього художника.

В 1623 році Рембрандт продовжив художнє навчання в Амстердамі у Пітера Ластмана, який встиг побувати в Італії і спеціалізувався на історичних, міфологічних і біблійних сюжетах (одна картина Пітера Ластмана була в збірці українця В. А. Щавинського, нині в Ермітажі). В 1627 році Рембрандт покинув Ластмана і повернувся у Лейден, де разом з товаришем Яном Лівенсом відкрив власну майстерню і почав набирати учнів. За декілька років він здобув значну популярність.

1.2 Перші кроки

Рембрандт береться за розробку біблійних сюжетів, пише перші портрети, є навіть один морський пейзаж («Концерт» 1626 , «Св. Стефана забивають камінням» 1629 ," Христос в Еммаусі" 1629 . «Морський пейзаж» 1630,"Автопортрет біля мольберта" 1628). Рембрандта помічають багаті меценати. Константин Гюйгенс (секретар принца Оранького) зробив молодому художнику замовлення на картини для свого хазяїна. На цьому етапі Рембрандт самостійно вивчав твори доби бароко, а також твори фламандця Рубенса.

1.3 Амстердам

У 1631 р. Рембрандт покинув майстерню у Лейдені і виїхав до Амстердаму. Через рік майстерню закрив і Лівенс та виїхав на заробітки у Англію. Шляхи друзів розійшлися. В Амстердамі Рембрандт створив багато портретів. Не забуває й про релігійні сюжети(«Пророк Ієремія» 1630 ,Ріксмузей). Дві картини на релігійний сюжет він робить для штатгальтера Фрідріха-Генріха Оранського («Воздвиження креста», «Зняття Христа з креста»). В творах відчутний вплив барокових гравюр Пітера Пауля Рубенса.

Груповий портрет «Урок анатомії доктора Тюльпа»(1632) приніс художнику успіх. На хвилі успіху майстер узяв шлюб з Саскією ван Ейленбюрх(1634), дочкою бургомістра міста Лаувердена. Рембрандт завдяки вдалому шлюбу увійшов у коло заможних людей. Тепер Рембрандт не встигає писати портрети. З'явилися великі гроші і він купує оселю в Амстердамі. Там же влаштовує майстерню і починає збирати витвори мистецтв (гравюри, картини іноземних майстрів, зброю, музичні інструменти, рідкісний одяг та екзотичні заморські речі). В цей період з'явилося і декілька його шедеврів («Автопортрет з Саскією на своїх колінах» 1636).

Вважають тепер шедевром і велике полотно «Нічна варта». Та в рік появи картина викликала скандал. Адже 16 офіцерів внесли по 100 гульденів за право бути рівними серед рівних та трохи рівнішими за інших. Зазвичай стрільців малювали за бенкетом. Рембрандт представив їх як варту, що йде у похід. І не 16 тих, що внесли гроші, а 28?! Скандал вийшов гучний.

Але приходить і горе. 1640 року померла мати Рембрандта-Корнелія. В дитинстві померло троє дітей подружжя. У 1641 році народився син Тітус. А через рік померла дружина Саскія.

1.4 У 40 життя тільки починається

Йому ще не було сорок, а треба було починати життя спочатку. Дружина померла, на руках немовля, а багатії дружать, поки ти сам багатий та успішний.

Художник якось спохмурнів, та життя брало своє. Багато галасу створив роман Рембрандта з коханкою Гертьє Діркс. Діло дійшло до суду і нового скандалу. Взяти новий шлюб художнику заважав заповіт першої дружини, яка забороняла чоловіку користуватися своїм майном після другого шлюбу. Це стало перешкодою і для шлюбу з 20-літньою Хендрік'є Стоффельс, служницею, що справді кохала художника.

Поряд з Хендрікьє Рембрандт молодів і сам. Усі портрети Хендрік'є вершини творів митця(«Хендрікьє» 1654,Лувр,Париж, «Хендрік'є входить у воду», 1654,Лондон, Нац. галерея, «Купання Вірсавії» 1654, Лувр). В рівень з кращими портретами світу ставлять «Портрет Хендрік'є біля вікна»(Берлін).

Хендрік'є народила художнику дочку Корнелію і прожила з ним 10 років.

1.5 Боржник і банкрут Рембрандт

Власний дім в Амстердамі Рембрандт купує з правом сплати грошей за шість років. Непрактичний у фінансових справах майстер заборгував і не сплатив гроші і за вісім років. Майно художника описують судові пристави і продають на публічному аукціоні. Опис речей художника зберегли. В ньому перелік від "брудного спіднього, що треба прати " до картин митців Італії, Німеччини, Фландрії, книжок, гравюр, навіть великий шолом.

Майно, нажите за кілька років, продали лише за 6 тисяч флоринів… Прикраса (один золотий ланцюжок) коштувала 750 флоринів. Усе майно Рембрандта продали як сім золотих ланцюжків.

Тепер Рембрандт переїздить до бідної оселі на околиці. Аби менше платити за місце на цвинтарі, переніс ближче до дому й могилу покійної Саскії. Лише на твори мистецтва та на їжу він не жалкує грошей. Дійшло до опіки над батьком, що виконував тепер син.

1.6 Біда вимучить, але й вивчить

Твори пізнього періоду творчості важко переоцінити. Це якийсь новий Рембрандт, сміливий у використанні техніки, вірний натурі і правді, позбавлений впливів бароко. Відмова від багатьох фарб не позбавила його від скарбів колориту в сірих, чорних та червоних тонах. Майже кожну картину Рембранда цього періоду можна розглядати годинами, а аналізувати -- роками. Тут і груповий портет «Сіндики» (1662, Амстердам), і «Заколот батавів проти Риму»(1655, Стокгольм), і "Єврейська наречена "(1665, Амстердам), і "Повернення блудного синa "(1669, Петербург).

1.7 Останні роки

1663 року померла Хендрік'є. 1668 року помер син Тітус. Останньою втіхою старого стала 14-літня дочка від Хендрік'є, Корнелія, яку назвали на честь матері Рембрандта. Смерть прийшла до нього 4 жовтня 1669 року. Поховали на цвинтарі для бідних. Могила не збережена. Лише на стовпі є табличка, що саме тут знайшов свій останній спокій один з найдорожчих художників світу.

2.Творчий доробок

З 1629 до 1669 майстер написав близько 60 автопортретів. Спадок майстра близько 600 картин, 300 офортів, 2000 малюнків.

2.1 Аналіз деяких творів

Рембрандт писав портрети родичів, близьких та друзів (портрет Я. Сікса, 1654, аб. Сікса, Амстердам; братової дружини, 1654, Музей образотворчого мист. ім. Пушкіна, Москва) Рембрандт перетворював на психологічні етюди або жанрові й міфологічні картини («Автопортрет з Саскією», близько 1634 -- 35 років, Дрезденська картинна галерея; «Флора», 1634, Ермітаж, Ленінград; «Вірсавія», 1654, Лувр, Париж). Євангельські сюжети часто трактував як сцени з життя народу («Притча про робітників на винограднику», 1637; «Свята родина», 1645, -- обидві в Ермітажі). Йдучи з життєвих спостережень, Рембрандт досяг високих митецьких узагальнень, які зберігають за його шедеврами значення неминущих цінностей ("Вечеря в Еммаусі"Лувр, «Даная», 1636, Ермітаж;«Зречення Апостола Петра» Амстердам, «Ассур, Аман і Есфір», 1660, Музей образотворчих мистецтв ім. Пушкіна;«Яков благославляє синів Йосипа» Кассель, «Єврейська наречена» Амстердам, «Повернення блудного сина», близько 1668-69, Ермітаж). Улюбленим засобом моделювання образів стало застосування ефектів світлотіні, її нюансів та контрастів, за допомогою яких він досягав великої матеріальності та спрямовував увагу глядача на найголовніше в композиції. Стримана золотаво-червона гама, лаконічний малюнок і мерехтіння світла надавали живописній манері Рембрандта специфічності та емоційної виразності. Рембрандт зробив великий внесок у розвиток світового реалістичного мистецтва.

2.2 Вплив на культуру

Провідні музеї світу пишаються картинами Рембрандта в своїх збірках-Лувр, Метропопітен в Нью-Йорку, Кассель, Мадрид ,Берлін, Національна галерея в Лондоні, Амстердам, Петербург, Стокгольм, Дрезден.

Визначним явищем в тетрі стала п'єса Дмитра Кедріна (1907-1945) «Рембрандт» (по віршованій поемі 1940 р.).

Вплив Рембрандта мало й українське мистецтво починаючи з кінця 17 сторіччя (портрети Тимоша Хмельницького та його дружини Розандри, Львівський історичний музей; козацького полковника Солонини, не зберігся). Тараса Шевченка називали «російським Рембрандтом» за темні фарби. Його захоплювало і «рембрандтівське освітлення», і блискуча техніка офортів, які він дбайливо копіював (офортна копія з олійної картини Рембрандта «Притчи про робітників на винограднику», замальовки окремих постатей з офорту Рембрандта «Смерть Марії»).

3. Музейні колекції

Найбільш значні колекції творів Рембрандта знаходяться в зібраннях наступних музеїв: Рейкс музей (Амстердам), включаючи полотна «Нічна варта» і «Єврейська наречена», Мауріцгейс (Гаага), Ермітаж (Санкт-Петербург), Національна галерея (Лондон),Берлінська картинна галерея, Дрезденська картинна галерея, Лувр (Париж), Національний музей Швеції (Стокгольм), а також в містах Нью-Йорк і Кассель. В будинку-музеї Рембрандта в Амстердамі експонується велика кількість гравюр художника.

4. Майстерня

Відомо, що Рембрандт утримував велику майстерню і мав багато учнів та помічників. Його слава була такою, що поважні особи, відвідуючи Амстердам, прагнули купити його картини, і він би з радістю виконував власноруч стільки замовлень, якби міг. Список періодів в Лейдені і Амстердамі, досить великий, переважно з тієї причини, що його вплив на художників, які його оточували, був настільки значний, що часто складно визначити, працював той чи інший художник у його майстерні чи лише копіював стиль для клієнтів, які хотіли придбати Рембрандта. Серед його учнів були: Фердинанд Боль, Адріан Брауер, Герард Доу, Віллем Дрост, Хейман Дюлларт, Гербранд ван ден Екхоут, Карел Фабріциус, Говерт Флінк, Хендрік Фромантью, Арент де Гелдер, Самюел Діркс ван Хогстратен, Абрахам Янсенс, Годфрі Неллер, Філіпс Конінк, Якоб Левек,Ніколас Мас, Юрген Овенс, Ян Вікторс та ін.

5. Проблеми атрибуції

Чоловік в золотому шоломі,Берлінська картинна галерея, раніше один з найбільш відомих рембрантівських портретів, тепер вже не атрибутується майстру.

Докладніше: Дослідницький проект Рембрандт

Однією з нерозв'язних проблем для дослідника творчості Рембрандта до останнього часу залишалося величезне число копій і реплік з його полотен, які з незапам'ятних часів проходили в каталогах під його ім'ям.[5] Приміром, відомо десять версій картини «Юда повертає тридцять срібняків», які неможливо однозначно атрибутувати певному художнику.[6]

У 1968 році в Амстердамі розпочав роботу Дослідницький проект Рембрандт, метою якого було складення перевіреного реєстру творів Рембрандта з використанням найсучасніших методів атрибуції. За роки роботи проекту число атрибутованих Рембрандту полотен скоротилось до 350 одиниць, тоді як на початок XX століття вважалось, що його пензлю належать близько 800 картин. Наприклад, з 12 картин, які експонувались у Зібранні Воллеса під ім'ям великого художника, проект підтвердив авторство Рембрандта тільки одній. Успіх проекту спонукав учених до подібних досліджень спадку інших художників, зокрема, Тиціана.

У 2011 році розпочали експертизу єдиної в Україні картини, автором якої досі вважали Рембрандта. Це «Жіночий портрет» зі збірки Дніпропетровського художнього музеї, підписаний іменем «Рембрандт» і датований 1632 роком. Експертиза спростувала авторство Рембрандта і встановила, що робота належить пензлю невідомого західноєвропейського художника ХІХ століття.[10]

6. Вибрані твори

Цей список містить 27 робіт Рембрандта, які утворюють найбільш репрезентативну добірку його творчості. Вибір заснований на книзі Майкла Кітсона «Рембрандт», опублікованій в 2007 році видавництвом Phaidon Press в Нью-Йорку.

7. Галерея автопортретів

Молодий Рембрантд, бл. 1628, у віці 22 років. Частково вправи у світлотіні. Рейксмузей.

Автопортрет у береті з широко відчиненими очима, у віці 23 років.

Автопортрет, бл. 1629;Німецький національний музей.

В більш веселій позі, також бл. 1628, виявлена у 2008.[11]

рембранд біографія творчий доробок галерея

Рембрандт у 1632, коли він мав великий успіх як модний портретист в цьому стилі.

Автопортрет як східний володар з Крісом, гравюра, 1634.

Автопортрет, спираючись на підвіконня, гравюра, 1639.

1640, в костюмі в стилі більше століття тому,Національна галерея, Лондон.

Бл. 1640 (1639-1641), Музей Нортона Саймона,Пасадена.

Автопортрет, 1652. Музей історії мистецтв, Відень.

Автопортрет, бл. 1655.Музей історії мистецтв, Відень.

Автопортрет в береті з піднятим комірцем, 1659.Національна галерея мистецтв, Вашингтон.

Автопортрет, 1660.Метрополітен-музей, Нью-Йорк.

Автопортрет з двома колами, 1660. Кенвуд-хаус, Лондон.

Автопортрет в образі Зевксіса, бл. 1662. Один з двох автопортретів, на яких Рембрандт розгорнутий ліворуч.

Датований 1669, роком смерті, хоча художник виглядає старшим на інших портретах. Національна галерея, Лондон.

Размещено на Allbest.ru