Культура від стародавніх часів до сьогодення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Тема 1. Предмет культурології. Теорія культури

Тестові завдання до теми 1

Тема 2. Історичні типи культури. Первісна культура. Культура стародавніх цивілізацій. Антична культура

Тестові завдання до теми 2

Тема 3. Культура західноєвропейського середньовіччя, Ренесансу, Реформації та Просвітництва. Західноєвро-пейська і російська культури ХІХ-ХХ століть

Тестові завдання до теми 3

Тема 4. Витоки української культури. Розвиток української культури у XIV-XVІІІ століттях

Тестові завдання до теми 4

Тема 5. Українська культура ХІХ-ХХ століть

Тестові завдання до теми 5

Список літератури

Вступ

Культурологія - це теоретична дисципліна, яка вивчає культуру в усій повноті її проявів. Формування високоосвіченої людини і фахівця у будь-якій галузі неможливе без знання основних закономірностей, особливостей і напрямів розвитку людства від давнини до сьогодення. Тож вивчення цього курсу дозволить студентам сформувати знання про сутність культури як форми людської діяльності, допоможе у формуванні загального світогляду і громадянської позиції.

Предметом культурології є вивчення закономірностей виникнення, розвитку і збагачення культури, закономірностей світових культурних процесів, явищ, що керують розвитком культурних потреб людей.

Об'єкт культурології - культурні об'єкти суспільного життя, матеріальні пам'ятки, стильові особливості мистецтва й архітектури, особливості різних культурно-історичних процесів із давнини до кінця ХХ ст.

Основні завдання курсу:

визначення культури як соціального явища;

розкриття основних закономірностей культурного процесу;

усвідомлення змісту основних категорій: культура, цивілізація, матеріальна і духовна культура, масова культура тощо.

У результаті вивчення курсу студенти повинні

знати:

визначення, форми та функції культури;

основні закономірності формування та розвитку культур у різних культурних регіонах;

основи методик вивчення культурних процесів;

стильові особливості мистецтва і архітектури різних епох;

вміти:

орієнтуватися в основних закономірностях і проблемах вітчизняної та всесвітньої культур.

Оскільки культурологія повинна дати студенту цілісне і системне уявлення про основні функції культури, соціокультурні параметри життя суспільства й особистості, вивчення цієї дисципліни відповідно до існуючих навчальних планів має структурно-логічний зв'язок з історією, історією мистецтв, філософією, психологією, соціологією, релігієзнавством.

Однією із форм засвоєння курсу є підготовка до відповідей на тестові завдання. Для більш успішної самопідготовки увесь матеріал курсу поділено на п'ять тем, складено простий та детальний план, де зафіксовано основні моменти, на які рекомендується звернути увагу при розгляді як окремих питань, так і цілої теми. До кожної теми додаються тестові завдання кількох рівнів складності. Під час проведення заліку студенти повинні скласти загальне тестування з курсу, до якого включені завдання з усіх тем, поєднані хаотично. Залік з культурології вважається складеним успішно, якщо під час тестування студент відповів не менше ніж на 60% поставлених питань.

Тема 1. Предмет культурології. Теорія культури

1. Особливості культурологічного дослідження культури. Структура курсу: теорія культури, історія культури.

Багатоаспектність феномену культури. Походження поняття “культура” та його зміст. Сучасний зміст поняття культури, її сутність і структура. Типи культури. Культура, антикультура, контркультура. Культура світова і національна. Цілісність культури.

Роль культури в житті людини і суспільства. Соціальні функції культури: адаптивна, комунікативна, інтегративна (єднальна), нормативна, світоглядна.

“Склад” культури. Спеціалізовані сфери культурної діяльності (економіка, політика, право, філософія, релігія, наука, мистецтво). Ступені еволюції світової культури.

2. Методологічні засади вивчення культурного процесу. Античність про культуру як вихованість і освіченість людини. Середньовічне уявлення про культуру як аграрне виробництво. Лицарство як культ доблесті. Культура як міський уклад життя. Культура як реалізація творчого потенціалу людини. Європейська думка Нового часу про культуру як прояв наукової, мистецької, релігійної, правової діяльності. Просвітництво, культ розуму і природи. Вольтер. І. Гердер про діяльний характер культури. І. Кант про культуру як моральність. Г. Гегель про культуру як спосіб наближення індивіда до світового цілого.

Сучасний зміст поняття культури, її сутність і структура. Культура, антикультура, контркультура. Масова й елітарна культура. Культура світова і національна. Спадкоємність культури. Роль традиції в культурі.

3. Становлення теорії культури в європейській філософії Нового часу. Пошуки закономірностей розвитку культури в європейській науці Нового часу. Вплив гуманістичних ідей на розвиток культурологічної думки XVIII століття.

Культурофілософські погляди А. Сен-Сімона і О. Конта. Ідея “природної людини”. Погляди французьких просвітників щодо сутності і розвитку культури (Д. Дідро, Вольтер, Ш. Монтеск'є, Ж. -Ж. Руссо). Критика натуралістичної концепції І. Кантом. Історико-культурна концепція Г. Гегеля.

Культурофілософія XIX ст. Ціннісні орієнтири культури індустріального періоду. Причини її деградації. Філософія песимізму А. Шопенгауера. Воля як основа і визначальний чинник культури. Розуміння мети людського життя та мети культури людства у філософії Ф. Ніцше. Надлюдина як “культурний символ-ідеал людства”.

Філософія культури ХХ ст. Еволюційна концепція культури. Л. Морган: дикунство, варварство, цивілізація як основні стадії розвитку суспільства. Е. Тайлор: від простого до складного як принцип розвитку культури.

Аксіологічна концепція культури. В. Дільтей: культура як світ втілених цінностей.

Антропологічні концепції культури. Б. Малиновський: культура як потреби людства. К. Леві-Стросс: культура як цілісна функціональна система.

Концепція циклічного розвитку культури. “Занепад Європи” О. Шпенглера - заперечення лінійності історичного процесу.

Цивілізація як помираюча культура. А. Тойнбі про розвиток локальних цивілізацій за принципом “Виклик-і-Відповідь”.

Соціологічна концепція П. Сорокіна.

Теорія “вістового” часу К. Ясперса.

Український культурний ідеал. Релігійно-філософські підвалини української культурологічної думки. Ідея “двох натур” і “трьох світів” у філософській системі Г. Сковороди. “Споріднена праця” як сенс культурної діяльності.

Місце та значення проблеми свободи особистості у філософії М. Бердяєва, М. Драгоманова. Пріоритетність загальнолюдських цінностей у національно-культурному розвитку.

Сучасна українська культурологічна думка: Дм. Антонович, І. Огієнко, А. Шептицький.

4. Поняття цивілізації. Ознаки цивілізації. Поняття прогресу і регресу. Цивілізаційні критерії прогресу. Негативні та позитивні елементи взаємозв'язку культури і цивілізації. Основні принципи класифікації культурної еволюції.

Поняття культурного процесу та його закономірності. Аналіз основних концепцій культурно-історичного процесу. Класична відмінність між культурою і цивілізацією у праці О. Шпенглера “Занепад Європи”. Погляди Ф. Ніцше, А. Тойнбі, М. Данилевського, П. Сорокіна, Дм. Антоновича щодо сутності культури і цивілізації.

5. Поняття культурного регіону. Фактори формування специфічних рис регіональних культур. Взаємозв'язок мовних, релігійних та етнічних процесів у культурних регіонах. Класифікація культурних регіонів та їх характеристика.

Тестові завдання до теми 1

“Предмет культурології. Теорія культури”

1. Термін “культурологія” вперше з'явився в 1909 р. у працях:

а) Л. Уайта;

б) О. Шпенглера;

в) В. Освальда.

2. Культура, що осмислює сама себе:

а) історія культури;

б) культурологія;

в) філософія.

3. Поняття “культура” використовувалося в значенні аграрного виробництва (“agri cultura”):

а) в епоху Раннього Середньовіччя;

б) у добу Ренесансу;

в) у Новий час.

4. Слово “культура” в значенні вихованості та освіченості людини вперше використав:

а) Марк Тулій Цицерон;

б) Марк Аврелій Антоній;

в) Аврелій Августин.

5. Сутність культури за Г. Гегелем визначається:

а) наближенням людини до природи;

б) творчими фантазіями видатних митців;

в) наближенням індивіда до світового цілого.

6. Німецький філософ ХVIII століття І. Кант пов'язував культуру:

а) з духовністю;

б) з моральністю;

в) з розумністю.

7. Французькі просвітителі пов'язували культуру з:

а) матеріальним виробництвом;

б) розумністю;

в) цивілізованістю.

8. З точки зору антропологічної концепції культури, зокрема англійського вченого-соціолога Б. Малиновського, поява культури зумовлена:

а) первинними, похідними та інтегративними потребами людства;

б) розвитком релігії, філософії, позитивної науки;

в) боротьбою за виживання в умовах дикої природи.

9. Сучасний французький етнолог та соціолог, представник антропологічної концепції культури К. Леві-Стросс вважав, що культура - це:

а) навчання людей як жити і поводитися в природних та соціальних умовах;

б) структурована цілісна система, всі елементи якої функціонують за ієрархічним принципом;

в) природні фактори й комплекс живих організмів, серед яких живе людина.

10. Марксистська типологія культур:

а) західна і східна;

б) європейська, азіатська, єгипетська, китайська, індійська;

в) первісна, рабовласницька, феодальна, капіталістична, соціалістична.

11. Еволюціоністську концепцію культури у ХIХ ст. запропонували:

а) американський етнограф Л. Морган, англійський історик Е. Тайлор, англійський соціолог Г. Спенсер;

б) французькі філософи-просвітники Руссо і Вольтер;

в) українські релігійні філософи Г. Сковорода, П. Юркевич, М. Бердяєв.

12. За концепцією органічних культур О. Шпенглера занепад культури - це:

а) перехід культури в стадію цивілізації;

б) вмирання і одночасне народження нової, більш прогресивної культури;

в) тимчасове призупинення темпів розвитку матеріальних і духовних цінностей.

13. За концепцією Ф. Ніцше визначальним фактором культурної діяльності людини мають бути:

а) воля до життя та боротьба за існування;

б) мета і сенс життя;

в) споріднена праця, втілення божественного у продуктах діяльності.

14. Артефакти культури:

а) створені матеріальні та духовні цінності;

б) матеріал для творчої діяльності людини;

в) археологічні розкопки.

15. До духовної культури відносять:

а) народні промисли;

б) житлобудування, харчування, одяг, засоби пересування;

в) пізнання, моральність, виховання, форми суспільної свідомості.

16. Домінуюча культура:

а) сімейно-родинні зв'язки, спільна територія мешкання, національний одяг, їжа, житло;

б) сукупність цінностей, вірувань, традицій та звичаїв, якими керується більшість членів суспільства;

в) синтез культур різних класів, соціальних верств і груп суспільства.

17. Субкультура:

а) нові соціокультурні цінності й установки, які суперечать фундаментальним принципам традиційної культури;

б) цілісна культура соціальної групи, що склалася всередині “великої культури”;

в) сукупність цінностей, вірувань, традицій та звичаїв, якими керується більшість членів суспільства.

18. Рівні національної культури з точки зору Д. Антоновича:

а) побутова, професійна, елітарна;

б) народна культура та “культура інтелектуальної верстви”;

в) низька, висока, масова.

19. Комунікативна функція культури означає:

а) милування, естетичне задоволення;

б) задоволення матеріальних і духовних потреб індивіда;

в) забезпечення процесу обміну інформацією між людьми за допомогою знаків і знакових систем.

20. Інтегративна функція культури:

а) формування умов і засобів людського спілкування;

б) об'єднання народів, соціальних груп, держав;

в) вироблення системи цінностей і норм, які є регуляторами суспільних відносин.

21. Сутність концепції циклічного розвитку культури (культурно-історичних коловоротів):

а) розвиток світової культури як зрілість людського роду;

б) розвиток людства як співіснування локальних, незалежних один від одного соціокультурних типів (культур);

в) розвиток культури будь-якого народу як перехід від варварства до цивілізації.

22. Фази розвитку культури в концепції органічних культур О. Шпенглера:

а) дитинство (становлення), юність (розвиток), зрілість (розквіт), старість (занепад);

б) надлом, занепад, розпад;

в) доісторична, нижча, вища, занепад.

23. За концепцією Ф. Ніцше аполлонійська засада європейської культури:

а) краса, гармонія, тиша, спокій, відсутність диких поривів;

б) неспокій, страждання, нещастя, стихійний порив;

в) вічність, ілюзорність, релігійність.

24. Культура є синонімом цивілізації з точки зору:

а) К. Маркса, Ф. Енгельса, О. Шпенглера;

б) Н. Гізо, Т. Бокля;

в) Ф. Ніцше, М. Данилевського, П. Сорокіна.

25. Про антагоністичний характер культури і цивілізації першими заговорили:

а) Ж. -Ж. Руссо, І. Кант;

б) К. Маркс, Ф. Енгельс;

в) О. Шпенглер, А. Тойнбі.

26. Автор трактату “Про Бога” та викладеної в ньому філософської ідеї про те, що “весь світ складається з двох натур: одна - видима, друга - невидима”:

а) Г. Сковорода;

б) П. Юркевич;

в) М. Бердяєв.

27. Автор брошури “Наука про рідномовні обов'язки” (1935 р.) та викладених у ній законів розвитку української національної культури:

а) Д. Антонович;

б) І. Огієнко;

в) М. Данилевський.

28. Як основні ознаки цивілізації найчастіше вчені визнають:

а) науковий і технічний прогрес;

б) розвинуте мистецтво, зачатки науки;

в) утворення держави, виникнення писемності, виділення ремісництва, розшарування суспільства на класи, поява міст.

29. Специфічні риси сучасної цивілізації:

а) орієнтація на творчість, розвиток науки, духовність;

б) формування масового споживача, стандартизація життя, шаблонність, демократичність, механістичність;

в) згортання розвитку техніки, зброї, активізація духовної діяльності.

30. Культурні регіони:

а) європейський, арабо-мусульманський, тропічно-африканський, латиноамериканський, індійський, далекосхідний;

б) східноєвропейський, арабо-мусульманський, тропічно-африканський, латиноамериканський, індійський, далекосхідний;

в) арабо-мусульманський, тропічно-африканський, латиноамериканський, китайський, індійський, далекосхідний.

Тема 2. Історичні типи культури. Первісна культура. Культура стародавніх цивілізацій. Антична культура

1. Джерела вивчення епохи. Принципи і напрями періодизації первісної епохи. Палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт, бронзовий і залізний віки - загальна характеристика.

Форми суспільно-економічних відносин. Первісне людське стадо. Праобщина. Родова община. Сім'я. Територіальна община. Плем'я як тип людської спільності.

Господарство. Еволюція знарядь праці. Неолітична революція. Побут і поведінка найдавніших людей. Типи поселень.

Уособлення первісних форм релігійних уявлень. Форми релігії: анімізм, фетишизм, тотемізм, магія. Обряди й ритуали. Міфи, міфологічна свідомість та її риси. Культ предків. Заупокійний культ. Жертвопринесення.

Умови виникнення первісного мистецтва та його практичний характер. Образи і сюжети первісного мистецтва. Основні види найдавнішого живопису (сюжетний, знаковий, орнаментний). Мистецтво мисливців та його пам'ятки (Альтаміра, Ласко, Капова печера, гроти, стоянки). Еволюція художніх уявлень і етапи розвитку.

Первісна скульптура. Культові статуетки. Посуд. Художнє ремесло.

2. Становлення і регіони поширення стародавніх цивілізацій. Особливості соціального розвитку, світогляду та культурних традицій.

Періодизація культури Стародавньої Месопотамії. Джерела вивчення культури. Виникнення писемності. Шумеро-аккадська культура. Культурні досягнення шумерів. Цивілізація Вавилону.

Розвиток міфології та поезії. Клинописна писемність. Фольклор. “Епос про Гільгамеша”. Бібліотека Ашшурбаніпала.

Розвиток вавилонської архітектури: храмові комплекси, іригаційні та оборонні споруди, палаци. “Висячі сади Семіраміди”.

Наука стародавньої Месопотамії та її особливості. Досягнення в галузі астрономії, математики. Розвиток гончарства та використання металу. Календар. Правові кодекси. Закони царя Хаммурапі.

Хронологія давньоєгипетської історії. Джерела вивчення стародавнього Єгипту. Ієрогліфічна писемність. Географічне положення Єгипту та його вплив на розвиток господарства і політичний устрій країни.

Формування міфології стародавнього Єгипту. Соціальний інститут жрецтва та його роль в єгипетському суспільстві. Культ тварин. Культ Сонця і релігійна реформа Ехнатона. Наукове знання та його сакралізації жерцями.

Літературні пам'ятки: “Тексти пірамід”, “Тексти саркофагів”, “Книга мертвих”. Портретний і декоративний живопис. Особливості давньоєгипетського скульптурного портрету та рельєфу. Будівництво гробниць фараонів та храмів.

Періодизація культурно-історичного процесу стародавньої Індії. Соціальне розшарування суспільства. Станово-кастова система.

Брахманізм. Індуїзм. “Упанішади”, “Бхагавад-гіта”. Веди - найдавніша літературна пам'ятка. Виникнення буддизму та його поширення. Містицизм. Медитація. Методи йоги.

Архітектура і храмові комплекси. Розвиток епічної літератури: “Махабхарата”, “Рамаяна”. Релігійна драматургія, любовна лірика, казки.

Періоди розвитку давньокитайської цивілізації. Міфи про походження Піднебесної. Становлення давньокитайської держави як типової східної деспотії. Створення ієрогліфічної каліграфії.

Світоглядні характеристики давньокитайської цивілізації: традиціоналізм, ієрархічність, ритуальність, обрядовість, практицизм. Даосизм. Конфуціанство. Трансформація буддизму в китайській культурі.

Досягнення у галузі математики, астрономії, гідротехніки, медицини, військової справи. Розвиток архітектури. Особливості образотворчого мистецтва.

3. Загальна характеристика античної культури. Античність як свідчення найвищого ступеня розвитку древніх культур. Своєрідність античного гуманізму. Політичний устрій. Антропоморфізм античної культури.

Періодизація культури стародавньої Греції. Мінойська цивілізація на о. Крит. “Палацова цивілізація”. Живопис. Відкриття Шлімана. Архітектура, скульптура, живопис крито-мікенської культури.

Гомер та героїчний період давньогрецької культури. Заснування держав-полісів. Міфологія Греції.

Особливості культури архаїчного періоду. Формування етносу і народності. Оракули. Раціоналістична й ідеалістична філософія. Піфагор. Створення алфавітного письма. Особливості архітектури. Дорійський, іонійський, корінфський ордени. Скульптурна стилізація. Вазопис. Олімпійські ігри.

Культура класичної Греції. Полісна система. Демократизм і антропоцентризм давньогрецької культури. “Золотий вік” демократії за часів Перікла. “Велика грецька колонізація”. Розвиток літератури і поява театру. Комедія, трагедія. Есхіл, Софокл, Евріпід, Арістофан.

Розквіт ораторського мистецтва. Демосфен. Філософія Сократа, Платона, Арістотеля. Розквіт наук: медицини, математики, геометрії, астрономії. Геродот та його “Історія”. Розвиток архітектури. Афінський акрополь. Парфенон. Класична скульптура. Мірон. Фідій.

4. Виникнення елліністичних держав. Розширення взаємовпливів і взаємозв'язків грецької та східних культур. Синкретизм та космополітизм еллінської культури. Філософія стоїків та епікурійців. Скептицизм. Розквіт науки та ремесел. Евклід, Архімед, Полібій. Література доби еллінізму. Архітектура. Живопис. Скульптура.

5. Основні періоди розвитку культури стародавнього Риму. Самобутність і спадкоємність у римській культурі.

Від анімізму до антропоморфізму. Створення пантеону богів. Поширення культів східних божеств.

Політичне життя періоду республіки. Ораторське мистецтво. Цицерон. Від республіки до імперії. Юлій Цезар. Римське право. Римський календар. Алфавіт.

Перекладна, публіцистична і мемуарна література. “Золота доба” римської поезії: Вергілій, Горацій, Овідій.

Римська архітектура. Поховальні споруди, храми. Акведуки, базиліки, цирки. Колізей.

Духовна криза античного суспільства. Передумови виникнення та поширення християнства. Боротьба з єресями та язичництвом. Переслідування християн. Офіційне визнання християнства у 313 р. Падіння Римської імперії.

первісна антична середньовічна сучасна культура

Тестові завдання до теми 2

“Історичні типи культури. Первісна культура. Культура стародавніх цивілізацій. Антична культура”

1. Історико-культурні періоди первісної доби, позначені провідним використанням у господарському житті певних матеріалів:

а) дикість, варварство, цивілізація;

б) палеоліт, мезоліт, неоліт;

в) кам'яний, бронзовий, залізний.

2. Анімізм:

а) віра у надприродні властивості матеріальних речей;

б) віра в існування родинного зв'язку між групою людей і певним видом рослин чи тварин;

в) віра в різноманітних духів, душу як двійника тіла.

3. Протосокира, різці, гарпуни, печерні і наскельні розписи, стилізоване скульптурне зображення жінок, прикраси, вірування з'явилися у добу:

а) палеоліту;

б) мезоліту;

в) неоліту.

4. “Картинні галереї”, пам'ятки мистецтва мисливців первісності:

а) Альтаміра, Ласко, Капова печера;

б) Сикстинська капела, Ла-Мадлен, Ніо;

в) Гіза, Фіви, Латополь.

5. Неолітична революція - це:

а) перехід від привласнюючих форм господарювання до відтворюючих;

б) створення писемності;

в) виробництво міді.

6. Найрозвинутіша землеробська культура мідної доби (4000-2350 р. до н.е.):

а) скіфська;

б) трипільська;

в) мезинська.

7. Месопотамська цивілізація знаходилася в долинах річок:

а) Хуанхе і Янцзи;

б) Ніл і Інд;

в) Тигр і Євфрат.

8. Наукова концепція “Ме”, місячно-сонячний календар, клинопис, бібліотека, бібліотечний каталог, “Кодекс Хаммурапі” - культурні здобутки:

а) Месопотамії;

б) Стародавнього Єгипту;

в) Стародавньої Індії;

9. Друге з сімох чудес світу, яке належить вавілонській культурі:

а) “висячі сади” Семіраміди;

б) мавзолей у Галікарнасі;

в) Колос Родоський.

10. Фараон-реформатор, який зробив першу в історії спробу запровадити монотеїстичну релігію:

а) Аменхотеп IV;

б) Тутанхамон;

в) Хефрен.

11. Система письма стародавнього Єгипту:

а) ієрогліфи;

б) клинопис;

в) піктограма.

12. Письмові пам'ятники індійської релігійної літератури, дослівно з санскриту - “священне знання”:

а) Махабхарата, Рамаяна;

б) Упанішади;

в) Веди (Рігведа, Самаведа, Яджурведа, Атхарваведа).

13. Древня цивілізація, в якій винайшли шахи, фарби для тканин, аюрведу, число “Пі”, десяткові числа з нулем, ввели поняття “синус”, “цифра”, “корінь”, вирішували лінійні рівняння, але не було геометрії:

а) стародавній Єгипет;

б) стародавня Індія;

в) стародавній Китай.

14. Релігії Стародавньої Індії:

а) індуїзм, буддизм, іслам;

б) індуїзм, джайнізм, буддизм;

в) брахманізм, джайнізм, іслам.

15. Уміння виконувати всі математичні дії щодо трикутника, зоряна карта неба, компас, сейсмограф, стремена, гармати, порох, чай, наркоз, насос, папір, фарфор, дзеркало - культурні здобутки:

а) Стародавнього Єгипту;

б) Стародавньої Індії;

в) Стародавнього Китаю.

16. Поняття “антична культура” означає:

а) “давня культура”;

б) “грецька та римська культури”;

в) “культура відродження”.

17. Античне місто-держава це:

а) адміністративно-територіальна одиниця єдиної держави;

б) самостійне утворення, що має ознаки держави;

в) місце проживання міфічних героїв.

18. Археолог, який у 1871 році відкрив місцезнаходження Трої:

а) Артур Еванс;

б) Генріх Шліман;

в) Майкл Вентріс.

19. Суттю античної ідеології були:

а) теоцентризм;

б) антропоцентризм;

в) гелеоцентризм.

20. Акрополь - це:

а) комплекс архітектурних споруд верхньої укріпленої частини грецького міста;

б) храм на честь бога-покровителя;

в) стіна, мур, укріплення міста.

21. “Батьком трагедії” як мистецького жанру вважається:

а) Есхіл;

б) Софокл;

в) Еврипід.

22. Даньогрецький філософ Сократ був представником школи:

а) піфагорійців;

б) натурософів;

в) софістів.

23. Вислів “Я знаю, що нічого не знаю” належить:

а) Сократу;

б) Платону;

в) Арістотелю.

24. Періоди давньоримської культури:

а) класичний, “царський”, імператорський, республіканський;

б) докласичний, класичний, післякласичний, елліністичний;

в) античний, імператорський, республіканський, македонський.

25. Пантеон - “храм усіх богів”:

а) символічне об'єднання божеств у політеїстичній релігії Стародавнього Риму;

б) фортеця на підвищенні, на території якої стародавні римляни будували храми і палаци;

в) найбільший за розмірами давньоримський купольний храм, збудований на початку II ст. н.е.

26. Перу Вергілія належить:

а) “Одісея”;

б) “Енеїда”;

в) “Метаморфози”.

28. Давньоримські поети “золотої доби Августа”, представники класичної римської літератури:

а) Вергілій, Овідій, Горацій;

б) Есхіл, Софокл, Еврипід;

в) Мірон, Фідій, Поліктет.

29. Тріумфальні арки споруджувалися на честь:

а) військових перемог;

б) політичних перемог;

в) спортивних перемог.

30. 313 рік увійшов до світової історії як:

а) розкол Римської імперії на Західну та Східну;

б) едикт імператора Костянтина про заборону переслідування християн і визнання свободи віросповідання;

в) військова поразка римських легіонерів.

Тема 3. Культура західноєвропейського Середньовіччя, Ренесансу, Реформації та Просвітництва. Західноєвропейська і російська культура ХІХ-ХХ століть

1. Історичні та світоглядні засади становлення і розвитку середньовічних культур. Розвиток феодальних економічних відносин. Християнство як ідеологія середньовічного суспільства.

Специфіка становлення візантійської культури. Розкол Римської імперії. Зростання ролі Константинополя.

Візантійський передгуманізм і містика. Єдність християнського та мирського мистецтва. Космополітичний характер Візантійської культури. Розвиток наукових знань. Патріарх Фотій - автор першої середньовічної енциклопедії “Світобібліон”. Розвиток віршованої та прозової літератури, народної творчості. Розвиток архітектури та живопису. Візантійський мистецький стиль. Хрестово-купольні храмові споруди. Храм св. Софії у Константинополі.

Локальний характер існування середньовічної культури. Розвиток міст, ремесел, торгівлі в Західній Європі. Магдебурзьке право. Формування народностей та новоєвро-пейських мов.

Консолідація римо-католицької церкви. Утвердження християнської догматики. Церква як ідеологічний, соціальний та культурний інститут. Августін Блаженний. Фома Аквінський. Церква і система освіти. Флавій Кассіодор - автор першої середньовічної класичної енциклопедії “Варії”. Аніцій Боецій. Ідея “семи вільних мистецтв”. Латинська школа. Гімназії. Середньовічні університети та їх структура. Заснування монастирів як осередків духовних традицій і знань. Соціально-економічні, історичні та культурні засади виникнення лицарства.

Літературні, релігійні та наукові твори раннього Середньовіччя. Вплив античних традицій. Агіографічна література. Хроніки хрестоносців. Лірика та роман як основні жанри куртуазної літератури. Середньовічний епос. “Пісня про Роланда”, “Пісня про Нібелунгів”, “Пісня про Сіда”. Музично-поетична творчість: трубадури, трувери, мінезингери; жонглери, менестрелі. Театральне мистецтво: міракль, містерія, мораліте.

Романський і готичний стилі в архітектурі.

2. Соціально-економічні передумови становлення культури Ренесансу. Відродження античних філософський ідей. Гуманізм як ідеологія Ренесансу. Антропоцентризм та індивідуалізм епохи Відродження. Зростання національної самосвідомості.

Періодизація культури Ренесансу. Проторенесанс. Творчість Данте, Петрарки, Бокаччо. Теорія перспективи і живопис. Раннє Відродження. “Флорентійська трійця”. Флорентійська платонівська академія. С. Боттічеллі. Високе Відродження. Досягнення в галузях науки і техніки. Розвиток філософії гуманізму. Леонардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело. Пізнє Відродження. Криза культури Відродження. Маньєризм. І. Босх, Ель Греко, Я. Брейгель. Н. Макіавеллі. Утопічні теорії. Т. Мор, Т. Кампанелла. Трагічний гуманізм у творчості В. Шекспіра, Ф. Рабле, М. де Сервантеса.

3. Становлення нових буржуазних економічних відносин як підвалина реформаційного руху. Реформація - ідеологічна підготовка людини нового типу. Діяльність М. Лютера та Ж. Кальвіна. Етичні ідеали протестантизму. Контрреформація. Становлення абсолютизму. Перші буржуазні революції. Географічні відкриття. Наукові досягнення. Н. Коперник, І. Кеплер, Г. Галілей. Індуктивний та дедуктивний методи наукового пізнання Ф. Бекона і Р. Декарта. Розмежування між наукою і релігією. Бароко та класицизм - основні стилі нового часу. Караваджо, Веласкес, Рубенс, Рембрандт.

Розум - провідна ідея Просвітництва. Поступове визволення культури від релігійного диктату. Систематизація знань усіх сфер діяльності людини. Енциклопедизм як культурний феномен. Раціоналістична філософія Р. Декарта. Діячі Просвітництва: Вольтер, Монтеск'є, Дідро, Руссо.

Зростання ролі літератури. Ідея “розумного егоїзму”. Проблема виховання нової людини. Памфлетична література, художня критика. Й.-Ф. Шіллер, Й.-В. Гете.

Французька класична драма: Корнель, Расін, Мольєр. Буфонада. Становлення класичної музики: Бах, Гендель, Гайдн, Моцарт. Виникнення “молодих” стилів у мистецтві: рококо, ампір, романтизм, реалізм, сентименталізм.

4. Революційні процеси в Західній Європі. Німецька класична філософія та її вплив на духовне життя суспільства. Теорії утопічного соціалізму: Сен-Сімон, Фур'є, Оуен.

Історизм як засада світоглядних орієнтирів європейської культури XIX ст. Виникнення марксизму.

Завершення класичного етапу розвитку культури. Реалізм у літературі та мистецтві як утвердження історичного мислення та історичного погляду на особистість. Дікенс, Стендаль, Бальзак. Бетховен. Від реалізму до натуралізму: Е. Золя, Гі де Мопасан. Філософсько-естетичні засади натуралізму: Конт, Спенсер. Поширення ірраціоналізму та декадансу. Імпресіонізм як відгук мистецтва на кризові явища в культурі. Естетика символізму. Бодлер, Метерлінк, Уайльд. Початок інтеграційних процесів у культурі. Поява кінематографа.

Демократизація культурного життя Росії XIX століття. Освіта і реформа школи. Розвиток науки. Становлення російської історичної школи. М. Карамзін, С. Соловйов і В. Ключевський. Ідеологія народництва та революційної демократії.

В. Жуковський - батько російського романтизму. О. Пушкін - засновник національної літератури. Творчість М. Лермонтова, М. Гоголя, В. Бєлінського. Реалістичні тенденції в мистецтві. І. Тургенєв, І. Гончаров М. Некрасов, Л. Толстой, Ф. Достоєвський. Нові течії в літературі на зламі століть: символізм, акмеїзм, футуризм. А. Ахматова, В. Брюсов, О. Блок, А. Бєлий, М. Гумильов, В. Маяковський.

Розвиток образотворчого мистецтва: від передвижників (І. Крамской, В. Перов, І. Рєпін) до авангарду (К. Малевич, В. Кандинський, К. Петров-Водкін, Р. Фальк).

Меценатство. Архітектура. “Могучая кучка” й Україна. П. Чайковський, С. Рахманінов.

Розвиток театру. К. Станіславський, В. Немирович-Данченко, В. Мейєрхольд.

Феномен пролеткульту.

5. Культура XX століття як історичний феномен. Діалектика універсалізації та унікалізації національних культур. Суперечності духовного розвитку. Протиборство гуманізму й техніцизму. Політика і мораль. Інформаційне суспільство. Тенденції урбанізації, індустріалізації культури. Елітна і масова культура.

Модернізм як культурний і світоглядний феномен. Наростання ірраціоналістичних тенденцій у філософії та культурі. Ніцше, Шопенгауер, Фрейд. Модерністські течії у мистецтві: експресіонізм, кубізм, футуризм, дадаїзм, сюрреалізм, абстракціонізм. Масова культура. Від модернізму до концептуального мистецтва. Феномен рок-культури. Нова економічна, політична і культурна ситуація у другій половині ХХ ст. Формування планетарного мислення. Створення ООН, ЮНЕСКО. Вчення про ноосферу. Глобальні проблеми сучасності. Розвиток сучасних засобів комунікації, економічна інтеграція, формування світових культур. Постмодернізм як світоглядна основа інтеграційних процесів сучасності.

Тестові завдання до теми 3

“Культура Cередньовіччя, Ренесансу, Реформації та Просвітництва. Західноєвропейська і російська культура ХІХ-ХХ століть”

1. Особливості візантійської культури:

а) зазнала впливу культури варварських племен, втратила зв'язок із культурою греко-римської античності, формувалася під впливом католицької церкви, культура народів Західної Європи;

б) не зазнала впливу варварських племен; продовжила розвивати античну культуру та культуру народів, які її населяли; формувалася під впливом ортодоксального християнства; синтезувала західну і східну культури;

в) самобутня культура, яка розвивалася ізольовано від інших культур; найвпливовішим фактором стала православна церква.

2. Візантійські філософи-богослови:

а) Михайло Псел, Іоанн Італ, Лев Математик, Костянтин Багрянородний, Костянтин Великий;

б) Василій Великий, Григорій Ниський, Григорій Богослов, Іоанн Златоуст, Іоанн Дамаскін, Феодор Студит, Григорій Палама;

в) Аврелій Августин, Боецій, Фома Аквінський, Франциск Асизький, Альберт Великий, Ансельм Кентерберійський.

3. Характер взаємовідносин православної церкви Візантії з імператорською владою:

а) підпорядковувалася імператору як складова частина держави;

б) підпорядковувала світську владу;

в) існувала автономно, незалежно від держави.

4. Перший православний храм, збудований у Константинополі в 532-537 рр.

а) Айя-Софія;

б) Софія Київська;

в) храм Святої Софії.

5. Нові специфічні жанри візантійської літератури:

а) житіє святих, хронопис;

б) автобіографічний нарис, часопис;

в) оповідь, літопис.

6. Для релігійно-філософського світосприйняття в Західній Європі в епоху Середньовіччя головною рисою був:

а) теоцентризм;

б) гуманізм;

в) антропоцентризм.

7. Точка зору, поширена в добу Середньовіччя, яка спростовувала релігійний догмат і заборонялася церквою:

а) інквізиція;

б) єресь;

в) схоластика.

8. “Варії” - це:

а) система релігійних поглядів в епоху середньовіччя;

б) перша середньовічна енциклопедія;

в) архітектурний елемент.

9. Підвищений курс освіти в середньовічній Європі, за яким передбачалося вивчення чотирьох предметів (музики, арифметики, геометрії, астрономії):

а) тривіум;

б) квадріум;

в) колегіум.

10. Болонський університет було відкрито у:

а) 1037 р.;

б) 1088 р.;

в) 1160 р.

11. Західноєвропейський стиль XIII-XIV ст., який у архітектурі характеризувався стрімкими, високими будівлями, шпилястими завершеннями, стрільчастими склепіннями та арками, витонченістю кам'яного різьблення, вітражами:

а) класичний;

б) романський;

в) готичний.

12. Література західноєвропейського середньовіччя, присвячена оспівуванню рицарської честі, кохання:

а) куртуазна;

б) агіографічна;

в) похвальна.

13. Містерія - це жанр середньовічного театру, в основі якого є:

а) драматичні постановки біблійних легенд про святих та Діву Марію;

б) велике дійство на свята, присвячене сюжетам із Біблії та Євангелія, до якого залучалися усі присутні;

в) п'єси повчального характеру.

14. Епоха в культурі Західної і Центральної Європи, яка почалася в XIІІ ст. в Італії і характеризувалася орієнтацією на античну мистецьку спадщину:

а) Середньовіччя;

б) Відродження;

в) Реформація.

15 Принцип світогляду, в основі якого лежить переконання про безмежні можливості людини, її здатність до досконалості, людяність:

а) гуманізм;

б) антропоцентризм;

в) теоцентризм.

16. Митці, які своєю творчістю заклали підвалини Ренесансу, запровадили гуманістичні ідеї в європейську культуру пізнього Середньовіччя:

а) Мазаччо, Донателло, Брунеллескі;

б) Рабле, Сервантес, Шекспір;

в) Данте, Петрарка, Боккаччо.

17. “Король поетів” ХІV ст., автор віршів про Лауру, “Листів до Цицерона”:

а) Данте Аліг'єрі;

б) Франческо Петрарка;

в) Джованні Боккаччо.

18. Відомі твори Леонардо да Вінчі:

а) “Сикстинська капела”, статуя Давида;

б) “Таємна вечеря”, “Мона Ліза”;

в) “Сикстинська мадонна”, “Мадонна Конестабілє”.

19. Автор робіт “Сікстинська мадонна”, “Мадонна Конестабіле”, “Заручини Марії”, фресок “Диспут”, “Афінська школа”, “Парнас”:

а) Мікеланджело Боунаротті;

б) Леонардо да Вінчі;

в) Рафаель Санті.

20. Платонівську академію у XV ст. у Флоренції заснував:

а) Платон;

б) Марсилій Падуанський;

в) Марсиліо Фічіно.

21. Найбільшого розвитку в епоху Відродження досягли науки:

а) прикладні;

б) гуманітарні;

в) точні.

22. Видатні представники європейської ренесансної культури періоду пізнього Відродження:

а) Мазаччо, Донателло, Брунеллескі;

б) Леонардо да Вінчі, Рафаель Санті, Мікеланджело Буонарроті, Тіціан;

в) Рабле, Сервантес, Шекспір.

23. Вислів “Я мислю, отже, я існую” належить:

а) Френсісу Бекону;

б) Рене Декарту;

в) Йоганну Кеплеру.

24. Суспільний рух у Західній і Центральній Європі в XVI ст. за реформу католицької церкви очолив:

а) католицький священик Мартін Лютер;

б) політичний діяч Мартін Лютер Кінг;

в) католицький ченець Томас Торквемада.

25. Сутність освіти в епоху Просвітництва:

а) підготовка всебічно розвиненої людини;

б) підготовка до життя «маленької людини»;

в) освіта лише привілейованих верств суспільства.

26. Ідея про можливість створення гармонійного суспільства на основі розвитку наук, мистецтв, освіти належить:

а) Г. Гегелю;

б) Л. Фейєрбаху;

в) Ш. Фур'є.

27. Психоаналіз як метод та напрямок досліджень започаткував:

а) З. Фрейд;

б) Ч. Пірс;

в) О. Конт.

28. “Мистецтво втрачених ілюзій” - це:

а) романтизм;

б) натуралізм;

в) реалізм.

29. Представниками “історичного” романтизму в літературі ХІХ ст. були:

а) М. Лєрмонтов, В. Гюго;

б) В. Скотт, Ф. Купер;

в) Л. Толстой, Ф. Достоєвський.

30. Представниками російської школи “передвижників” були:

а) Л. Толстой;

б) І. Левітан;

в) Борисов-Мусатов.

Тема 4. Витоки української культури. Розвиток української культури у XI -XVІІІ століттях

1. Особливості заселення території сучасної України. Відкриття найдавніших поселень.

Відкриття трипільської культури. В. Хвойка. Етапи розвитку, межі поширення і характерні риси трипільської культури. Трипільські поселення, житло, укріплення. Характеристика основних занять трипільців. Знаряддя праці та предмети побуту. Гончарство “мальованої кераміки”. Культові уявлення і ритуал поховання.

Становлення і розвиток державотворчих традицій на території України. Античні поліси на берегах Чорного моря: особливості духовної та матеріальної культури.

Кіммерійці - “дояри кобилиць”. Скіфи. Ювелірне мистецтво, поховальний обряд. “Скіфо-звіриний” стиль у мистецтві. Скіфські пам'ятки на Сумщині та їх дослідження.

2. Проблема походження слов'ян в історіографії. Сутність проблеми прабатьківщини українського народу: міграційна й автохтонна теорії. Землеробство та тваринництво у східних слов'ян, городництво та рибальство, сільськогосподарські знаряддя. Домобудівництво. Ювелірне виробництво. Ужиткове мистецтво. Специфічні риси матеріальної та духовної культури представників різних союзів племен. Язичницький пантеон. Народні свята та обряди. Пісні. Язичницькі капища та некрополі слов'ян.

Походження етноніма “Русь”. Соціально-економічні, політичні причини формування ранньослов'янської держави Київська Русь, етапи її розвитку.

Перша релігійна реформа князя Володимира Святославовича та її наслідки. Політичні, економічні та ідеологічні передумови запровадження християнства на Русі. Відмінності між язичництвом та монотеїстичною релігією. Позитивні та негативні наслідки християнізації Русі.

Містобудування. Розвиток ремесел. Храмобудівництво. Хрестово-купольна архітектурна композиція. Основні центри давньоруського зодчества: Київ, Чернігів, Новгород, Переяслав. Десятинна церква, Софіївський собор, Золоті ворота, Успенський і Михайлівський Золотоверхий собори у Києві.

Основні свідчення поширення грамотності: книги, берестяні грамоти, графіті. Монастирі та культура. Освіта. Діяльність Ярослава Мудрого. Ізборники Святослава. Перекладна та оригінальна література. “Слово о полку Ігоревім”. “Слово Данила Заточника”. “Києво-Печерський патерик”. Остромирове Євангеліє. “Повчання дітям” Володимира Мономаха. Літописання. Іпатіївський та Лаврентіївський літописи. “Повість временних літ”.

Розвиток правової думки на Русі: “Руська Правда” Ярослава Мудрого, “Правда Ярославичів”, “Устав Володимира Мономаха”.

Розвиток живопису, декоративно-ужиткового мистецтва. Фрески, мозаїка, розписи, книжкові мініатюри.

Галицько-Волинське князівство - західний центр розвитку слов'янської культури.

3. Експансія Литви, Польщі та Московської держави на українські землі. Православна церква та її роль в історії українського суспільства. Посилення католицького впливу на українську культуру. Братства та їх роль у захисті православ'я. Брестська церковна унія 1596 р. і виникнення греко-католицької церкви.

Процес оформлення українського етносу.

4. Український Ренесанс. Освіта. Виникнення греко-слов'яно-латинського типу школи. Братські та єзуїтські школи. Острозька вища школа (1576 р.). Києво-Могилянський колегіум. П. Могила (1597-1647 рр.). Книгодрукування. І. Федоров в Україні. Львівська (“Апостол”, “Азбука”), Острозька (“Острозька Біблія”) друкарні. Друкарня Києво-Печерської Лаври (“Псалтир”, “Часословець”).

Гуманістичні та реформаторські ідеї в Україні. Ю. Дрогобич, П. Русин, С. Оріховський. Полемічна література. Г. і М. Смотрицькі. І. Вишенський. П. Скарга. Х. Філарет. “Пересторога”.

Живопис. Розквіт класицизму. Д. Левицький. А. Лосенко. В. Боровиковський.

Музична культура. Театральне мистецтво. Народний і шкільний театри. Вертеп. Театр балагана. Кріпацький театр.

Еволюція барокового стилю в архітектурі. Оборонні споруди - замки. Церковне будівництво.

Пам'ятки дерев'яної архітектури на Сумщині.

Реалістичний напрям образотворчого мистецтва. Розквіт іконопису.

5. Посилення феодально-кріпосницького і національного гноблення. Занепад українського православ'я. Роль козацтва в розвитку культурно-побутових традицій. Вплив визвольної війни 1648-1654 рр. на розвиток культури. Б. Хмельницький. Гетьманщина. Слобідська Україна. Козацька держава і релігія. Літописи. Заснування Сум, Харкова, Охтирки.

Негативний вплив поділу України на Правобережну і Лівобережну (1667 р.), Руїни (1663-1687 рр.), ліквідації української державності (1764 р.) і Запорізької Січі (1775 р.), впровадження кріпацтва на Лівобережжі та Слобожанщині (1783 р.) на розвиток культури.

Освіта. Початкові школи, народні училища, гімназії, колегіуми. Львівський університет (1661 р.). Києво-Могилянська академія у XVIII ст.

Література. Розквіт стилю бароко. Полемічні жанри (Л. Баранович, І. Пзель, І. Галятовський). Проза. Езопівська байка. Поезія. Г.С. Сковорода (1722-1794 рр.). Нова українська література. І.П. Котляревський (1769-1838 рр.). “Енеїда”.

Сценічне мистецтво. Театр інтермедії. Вертепні вистави. Кріпацький театр. Професійний театр. Партесний спів. А. Ведель - автор хорових концертів. М. Березовський і Дм. Бортнянський у створенні оперної і церковної музики.

Бароковий стиль за часів І. Мазепи (1644-1709 рр.). Монументальне будівництво. “Українське Відродження”. Українське, козацьке, мазепинське бароко. В. Растреллі. Б. Меретін. Й. Шедель. І. Старов. І. Григорович-Барський. Паркова культура.

Живопис. Портретний жанр. Декоративне і ужиткове мистецтво.

Тестові завдання до теми 4

“Витоки української культури. Розвиток української культури у XIV-XVІІІ століттях”

1. Трипільська культура:

а) неолітична культура мезоамерики;

б) культура столиці Лівії м. Триполі;

в) найдавніша землеробська культура на території України.

2. Праслов'янська археологічна культура, якій притаманні: незахищені поселення; наявність великих двоповерхових будівель; різноманітна кераміка, орнаментована хвилястим та геометричним орнаментами; наявність жіночих статуеток тощо:

а) трипільська;

б) скіфська;

в) роменська.

3. Стародавні племена кочовиків-скотарів, що мешкали у південних степах і залишили по собі кургани, особливий стиль у мистецтві, безліч унікальних ювелірних виробів тощо:

а) половці;

б) печеніги;

в) скіфи.

4. Ольвія, Херсонес, Тіра - міста-держави, засновані:

а) греками;

б) римлянами;

в) слов'янами.

5. Ранньослов'янські племена за віросповіданням були:

а) язичниками;

б) православними;

в) католиками.

6. У 988 р. християнство на Русі було запроваджено:

а) князями Аскольдом і Діром;

б) княгинею Ольгою;

в) Володимиром Великим.

7. Найдавніший з відомих храмів Київської Русі, що будувався протягом 989-996 рр.:

а) Десятинна церква;

б) Софіївський собор;

в) Михайлівський Золотоверхий собор.

8. Будівництво Софіївського собору і Золотих воріт у Києві було завершено у:

а) 996 р.;

б) 1037 р.;

в) 1160 р.

9. Києво-Печерська лавра - це:

а) збірка творів про історію Києво-Печерського монастиря, яка була складена в 1215-1230 рр.;

б) православний чоловічий монастир, заснований у Києві 1051 р.;

в) комплекс архітектурних споруд початку ХI століття, призначений для життя великих князів.

10. Різновиди написання літер у Київській Русі:

а) устав, напівустав, скоропис;

б) курсив, шрифт, скоропис;

в) слов'янський, старослов'янський, давньоруський.

11. Літературні жанри Київської Русі:

а) хронописи, житія святих, оди;

б) літописи, агіографія, похвальні твори;

в) “Слова”, часописи, гімни.

12. Шедевром світової літератури називають:

а) “Слово о полку Ігоревім”;

б) “Повість временних літ”;

в) “Повчання дітям”.

13. “Повчання дітям” було складено:

а) Володимиром Великим;

б) Ярославом Мудрим;

в) Володимиром Мономахом.

14. У 1113 р. монах Нестор написав:

а) “Повість временних літ”;

б) “Слово о полку Ігоревім”;

в) “Слово про закон і благодать”.

15. “Руська Правда” - це:

а) перше зведення законів Київської Русі;

б) перша газета Київської Русі;

в) рукописний твір Ярослава Мудрого.

16. Церковна унія, прийнята у 1596 р. на Берестейському церковному соборі - це:

а) об'єднання православної та католицької церков під владою митрополита;

б) об'єднання православної та католицької церков під владою Папи Римського;

в) об'єднання католицьких церков на історичній території православ'я.

17. Головою опозиційного руху проти уніатства у ХVІ ст. був:

а) К. Острозький;

б) П. Конашевич-Сагайдачний;

в) Б. Хмельницький.

18. Львівське братство було засновано у:

а) 1430 р.;

б) 1439 р.;

в) 1586 р.

19. Перший вищий навчальний заклад України:

а) слов'яно-греко-латинська школа вищого типу, м. Острог;

б) Києво-Могилянський колегіум;

в) українська школа Львівського братства.

20. Засновник Київського колегіуму (1632 р.), митрополит київський і галицький, автор “Требника”, “Євангелія учительного”, “Православного ісповідання віри”:

а) Іов Борецький;

б) Петро Могила;

в) Ісайя Трохимович-Козловський.

21. Один із перших вищих навчальних закладів в Україні, створений у 1661 р. з метою полонізації українського населення:

а) Острозький колегіум;

б) Києво-Могилянська академія;

в) Львівський університет.

22. “Часословець” - це:

а) підручник для братських шкіл;

б) козацький літопис;

в) старослов'янський літопис.

23. Культурний діяч кінця XVII - початку XVIII ст., гетьман України, знавець іноземних мов, меценат, опікун академії, прихильник церковного будівництва і засновник низки храмів:

а) І. Мазепа;

б) П. Орлик;

в) Б. Хмельницький.

24. Визначний вчений-енциклопедист України другої половини XVII-XVIII століття - філософ, літератор, публіцист, історик, математик, астроном, глава “вченої дружини” Петра I:

а) Інокентій Гізель;

б) Михайло Ломоносов;

в) Феофан Прокопович.

25. Український культурний діяч другої половини XVIII століття: філософ, мислитель-гуманіст, просвітитель, педагог, поет, музикант:

а) Г. Сковорода;

б) І. Франко;

в) І. Галятовський.

26. Новий стиль в українській архітектурі другої половини XVII-XVIII століття, носієм якого було козацтво:

а) козацький романтизм;

б) козацьке бароко;

в) козацьке рококо.

27. Визначні українські музиканти і композитори XVIII століття, уродженці Сумщини:

а) А. Ведель, М. Дилецький;

б) М. Березовський, Д. Бортнянський;

в) Г. Кониський, Д. Туптало.

28. Вертеп:

а) українська невелика комедійна вистава з танцями;

б) українське народне гуляння;

в) український народний ляльковий театр в XVII-XIX столітті.

29. Парсуна:

а) театральне видовище переважно комічного характеру на ярмарках і народних гуляннях;

б) український народний багатострунний щипковий музичний інструмент з декою овальної форми;

в) жанр українського портретного живопису XVII століття, який використовував прийоми іконопису.

30. Всесвітньо відомі художники, вихідці з України А. Лосенко, В. Боровиковський працювали у стилі:

а) реалізм;

б) модернізм;

в) класицизм.

Тема 5. Українська культура ХІХ-ХХ століть

1. Особливості розвитку української культури в XIX столітті. Реформа системи освіти 1803-1804 рр. Мережа початково-парафіяльних середніх шкіл. Гімназії, приватні пансіони, інститути шляхетних дівчат, ліцеї. Професійні навчальні заклади: кадетські корпуси, медичні школи, військові училища. В. Каразін - “український Ломоносов”. Харківський (1805 р.) та Київський (1834 р.) університети. К. Ушинський. М. Пирогов у створенні першої недільної школи для дорослих (Київ, 1859 р.). Становлення земської освіти.

Науково-технічні досягнення. Розвиток історичної науки. М.А. та А.М. Полетики, М. Маркевич, М. Максимович. Створення концепції історії України: М. Костомаров, В. Антонович, М. Грушевський. Внесок Т. Осиповського, М. Остороградського, В. Буняковського, О. Ляпунова у розвиток математичної науки в Україні. Дослідження М. Умова в галузі теоретичної фізики. Відкриття астрономічних обсерваторій. Внесок В. Каразіна і М. Бекетова у розвиток хімічної науки в Україні. Створення І. Мечниковим першої в Україні й другої у світі бактеріологічної станції. Розвиток фізіології та медицини (І. Сєчєнов, М. Пирогов.).

Становлення нової української літератури. І. Котляревський, Т. Шевченко, М. Максимович, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, М. Шашкевич, І. Вагилевич, М. Гоголь.

Репресивні заходи царського уряду проти української мови. Циркуляр П. Валуєва (1863 р.), “Емський указ” 1876 р., циркуляр 1881 р. Переслідування за “сепаратизм”, “мазепинство”, “українофільство”.

Літературна творчість М. Вовчок, П. Куліша, І. Нечуя-Левицького, П. Мирного, І. Франка, Л. Українки, М. Коцюбинського.

Розвиток професійного театру. І. Котляревський і полтавський театр. Внесок Г. Квітки-Основ'яненка у розвиток Харківського театру. М. Щепкін. Одеський “театр корифеїв”: М. Кропивницький - реформатор українського театру; М. Старицький; І. Тобілевич; І. Карпенко-Карий; М. Заньковецька.

Розвиток музичної школи. С. Гулак-Артемовський і перша українська опера “Запорожець за Дунаєм”. М. Лисенко - основоположник національної українського класичної музики. Відкриття першого оперного театру в Україні (Одеса, 1809 р.).

Розвиток живопису. Основні мотиви у картинах Т. Шевченка. Вплив російських передвижників. Створення малювальних шкіл, Товариства південно-російських художників (Одеса, 1890 р.; М. Кузнєцов, К. Трутовський, К. Костанді, К. Пимоненко, П. Нілус та ін.). Українська тематика у творчості І. Рєпіна. Українські пейзажі А. Куїнджі, І. Айвазовського, С. Васильківського. О. Мурашко - від реалізму до імпресіонізму. Імпресіонізм у творчості М. Башкірцевої, Ф. Красицького. Реалізм у творчості І. Труша, О. Новаківського, О. Кульчицької.

Українська монументальна скульптура. М. Микешин. Б. Едвардс, Л. Позен.

Класицизм - провідна архітектурна течія ХІХ ст. Модернізм початку ХХ ст. В. Кричевський.

Створення приватних і напівприватних музеїв. Київський науково-історичний музей.

2. Українське національне відродження періоду визвольних змагань. Тенденції розвитку української культури у нових політичних умовах. Українізація та її суть. Створення Всеукраїнської Академії Наук (1918 р.). В. Вернадський - перший президент АН. Постанова РНК УРСР про впровадження української мови (21 вересня 1920 р.).

М. Грушевський. Концепція історії України. Розвиток історико-філологічних наук: Д. Багалій, А. Кримський, М. Василенко, М. Слабченко, О. Оглоблін, М. Сумцов, А. Лобода. Розвиток природничих наук: В. Вернадський, О. Палладін, В. Яворський, Є. Патон, В. Липський, О. Фомін, М. Кащенко, В. Гамалія, Д. Заболотний, О. Богомолець, В. Філатов.