Главная Коллекция "Otherreferats" Культура и искусство Лінгвокраїнознавчі реалії у творі Сюе Сян-цзі "Народження нового Сонця та Місяця"

Лінгвокраїнознавчі реалії у творі Сюе Сян-цзі "Народження нового Сонця та Місяця"

Переклад давньокитайського міфу про "Народження нового Сонця та Місяця". Уявлення давніх китайців про походження всесвіту, способи сприйняття навколишнього світу та явищ природи. Життя китайців у період правління трьох володарів та п’яти імператорів.

Рубрика	Культура и искусство
Вид	курсовая работа
Язык	украинский
Дата добавления	14.09.2012
Размер файла	795,3 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота з лінгвокраїнознавства

Лінгвокраїнознавчі реалії у творі Сюе Сян-цзі «Народження нового сонця та місяця»

Зміст

Вступ

І. «РВИХФВµ®Йъ»

ІІ. «Народження нового сонця та місяця»

ІІІ. Лінгвокраїнознавчий коментар

ІV. Додаткова інформація

1. Уявлення китайців про походження світу

2. Чжуань Сюй, його життя та подвиги

3. Три володарі та п'ять імператорів

4. Легенда про десятеро сонць

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Китай - одна з найдавніших цивілізованих держав світу. Письмова історія Китаю складає майже п'ять тисячоліть, а ідеал високої давнини, вічності піднебесної імперії і в сучасних умовах спонукає китайських мислителів порівнювати сучасність із коріннями великої китайської культури, що сягає глибини тисячоліть. В Україні, в свою чергу, все більше зростає інтерес та цікавість до Китаю, китайської культури, міфології та історії. Китайське вміння зберігати традиції вражає і надихає на вивчення цієї колоритної країни, що спонукає дослідників до більш ретельного дослідження Китаю з його самобутньою культурою.

Мета даної роботи - на базі одного з міфів дослідити давньокитайську міфологію в період правління трьох володарів та п'яти імператорів, закріпити та систематизувати теоретичні знання та навички перекладу.

Дана мета вимагає виконання таких завдань:

· адекватно перекласти оригінальний китаємовний текст;

· здійснити лінгвокраїнознавчий коментар;

· визначити способи сприйняття світу очима давніх китайців.

Матеріал дослідження - оригінальний китаємовний текст «Народження нового сонця та місяця», написаний Сюе Сян-цзі.

Актуальністю даної теми є те, що в наш час майже відсутні дослідження, які стосуються міфології Китаю періоду трьох володарів та п'яти імператорів. Опрацьований нами текст було перекладено на українську вперше, що робить дану роботу актуальною. Написання роботи також передбачає ознайомлення з великою кількістю реалій, що стосуються китайської міфології, філософії та історії. У ході роботи ми можемо краще пізнати китайську культуру та її самобутність, а також виявити способи сприйняття китайцями навколишнього світу, явищ природи тощо.

Структура даної курсової роботи така: вступ, китаємовний оригінал (6 с.), український літературний переклад (5 с.), лінгвокраїнознавчий коментар (7 с.), додаткова інформація (9 с.), висновки та список використаної літератури (20 позицій).

І. «·s¤й¤л?ҐН»

ІІ. Народження нового сонця та місяця

Розламавши гору Бучжоу, Гун Гун відновив життя на землі, сонце та місяць почали рухатися на захід, а річки почали текти на схід. Багато де на землі магічні демони боролися між собою, багатьох з них було вбито на цій війні, деякі були поранені, деякі сховалися у гірських болотах або втекли у річки та озера, вони були весь час налякані й не хотіли виходити зі своїх схованок, щоб не нашкодити людям.

Прості люди були вдячні досягненням Гун Гун, і робітники на півночі заморської країни з глибоко посадженими очима побудували йому храм, відзначивши цим перемогу над водяним божеством, що стало великим подвигом для змінення влаштування світу.

Однин Чжуань Сюй змінився після цих подій і відчув, що у влаштуванні світу було багато помилок, а через те, що сам він частенько бував на землі, знав, що там відбувається. Таким чином, імператор Чжуань Сюй залишив на землі багато нащадків.

Коли імператор Чжуань Сюй став Північним імператором, на великій території необробленої Уюйшань, яка йому так подобалася, він збудував палац. Тепер, збудувавши палац, він відчував апатію до державного устрою. Дізнавшись про це, дев'ять його красивих дружин приїхали до палацу Чжуань Сюй, щоб розважати й веселити його.

Одним із його придворних був його двоюрідний племінник Гао Сінь на прізвіще Ку. Він був праправнуком Хуан-ді й казав, що його батьком був Шень Цзяоцзі. Ку був людиною з головою птаха та тілом мавпи, він мав дуже гарне обличчя, він був не лише кмітливим, але й талановитим і навіть сам Чжуань Сюй любив його.

Блакитні гори й зелені води Уюйшань, хвилясті схили та гори густо вкриті соснами та кипарисами, чудова фортеця, що простягалася на декілька миль і спиралася на гору - усе це приміський палац Чжуань Сюй. На зелених галявинах були і фенікси, і пташки Луань, й пританцьовуючи сині птахи-вісники . У затінку від дерева сиділи ластівки й пташки Лан, що співали пісні. Чотири входи у палац охороняли тигри, леопарди, звичайні та коричневі ведмеді. Павільйон було викарбувано з зеленого яшми, смарагду, нефриту, перлин, а плитки були прикрашені жовтими зміями.

Навколо гори, в радіусі трьохста метрів, було дуже багато бамбуку. Бамбук був дуже незвичайний тому, що лише з одного черенка можна було побудувати човен. Чжуань Сюй знав, що Ку дуже подобався пейзаж, який оточував цю місцину і через це він знайшов для нього схоже місце. На півдні від бамбукового гаю розташовувалося озеро Фен Юань з червоною водою. На березі цього озера стояли три дуже відомих тутові дерева - Фусан, що мали лише стовбури, а заввишки вони були триста метрів. На заході була ущелина з неймовірно чистою водою. Щодня ополудні Чжуань Сюй з своїми дружинами, а їх було дев'ятеро, припливав туди погратися в дзеркально чистій і гладкій воді.

Але, коли Бог потрапляв у світ смертних, він піддавав себе небезпеці смерті від земних хвороб.

Чжуань Сюй життєрадісно гуляв у палаці Уюйшань, але згодом захворів і помер, цим самим передав владу Ку. Дев'ять його дружин звідали від горя і також померли, одна за одною. На поховання Чжуань Сюй приїхав Лао Тун, із західного високогірного феодального міста Гаошань, із світу людей прибув Цюн Чань - божество з обличчям з диму та пилу, з небесного королівства приїхав Чжун Хелі , із західного полюсу Землі - Лі, син Шень Є, що живе на Землі, із феодального заморського міста Яошань приїхав спадкоємець Чжан Цінь, а також приюули інші сини й онуки Чжуань Сюй. Усі були вдягнені в жалобний одяг і дуже голосно плакали. Поховали Чжуань Сюй на півдні від Уюйшань, а його дев'ять дружин на півночі. Охороняти їхні могили поставили бурого ведмедя, рябого тигра, пташку Лічжу, кота з головою орла.

Після поховання Ді Ку повернувся на небо й посів на престолі головного Бога. Тепер у світі настала його ера.

Два роки потому, якось подув сильний північний вітер і поверхня одного з джерел піднялася у повітря разом із вітром, змії стали рибами, покійний Чжуань Сюй використав цей шанс і свою душу переніс у рибу й воскрес. Після цього він став напів рибою на півлюдиною і люди почали називати його Юй Фу. Ді Ку, почувши про це, відіслав на Землю ангела у візку з драконами, щоб той привіз воскреслого Чжуань Сюя. Для того, щоб він разом із Хуан-ді жив на небі.

Ді Ку був дуже схожим на Хуан-ді. Він був милосердний і люди на Землі його за це гаряче підтримували. В часи його правління у світі було спокійно, життя простих людей було мирним, а в світі панувало процвітання.

Маючи вільний час він часто спускався відпочити на Землю та ще й подивитися на п'яти кольорових птахів. Таких птахів було три види: фенікси, легендарні пташки Луань та Імператорські птахи. Ді Ку і ці птахи були давно знайомі і були гарними друзями, тому він передав пташкам право на керування його вівтарем.

У ранні часи правління Ді Ку, Пань Гу подивився якось на небо й помітив сонце та місяць, що тривалий час рухалися по небу. Оскільки рухалися вони надто довго і швидко, сонце та місяць стомилися і сили їхні потроху зменшилися, а їхня яскравість згасала. І в критичний момент, що виник через дещо безглуздий світ, дві красуні-дружини Ді Ку - Чан Сі та Сі Хе, відчуваючи, що світло сонця і місяця зменшується, завагітніли. Через рік, саме в момент зникнення сонця та місяця, зазвучав голосний крик немовляти. Із помешкання Ді Ку вони мали поїхати, адже діти випромінювали сліпуче світло, що опромінювало весь світ.

У Сі Хе народилося десять «яскравих» синів, що один за одним рухалися по денному небу, Чан Сі народила дванадцять сяючих, як місяць, дівчаток, що рухалися в повітрі у тихий нічний час.

Ку дещо обмежував своїх дітей. Він наказав Є Мін та Є Фен жити на західному та східному полюсах Землі. Є Мін на сході був відповідальним за те, щоб належне сонце вчасно й по-порядку вставало, контролював час появи місячного світла, Є на заході відповідав за те, щоб належний місяць зникав вчасно, а також контролював захід сонця. Шеньюань, біля країни на північному сході Землі, та Шеньшиюань, на північному сході, контролювали денний час та час ночі.

На необробленій землі, на сході, є озеро, вода в нього потрапляє з Гуй Сюй, біля нього живе Сі Хе, кожного ранку вона зустрічає з заходу сина, що спускається на землю, вмиває чистою водою гаряче тіло сина, брудне від пилу мандрівки, потім син йде спати під велике тутове дерево. Під цим деревом, під лавою сплять його дев'ять сонячних братів, а одне сонце на лаві готується йти осяювати Землю.

Кожного ранку те сонце, що лежало під деревом на лавці, їхало на триногій золотій пташці з трьома ногами на небо; доїхавши до воріт звітки виходило сонце (гори Даянь, Хесюй, Мінсін, Цзюйлін Юйтянь, Дунцзі, Ітянь Сумень, що були розташовані на сході), а через півдня, після обіду, воно досягало вершини неба; потім, через півдня, воно знов поверталося до воріт куди заходило сонце (гори Фен, Фенцзюй Юймень, Жі Юе Шань, Аоцзюй, Дахуан на заході), а коли починало смеркати на заході Землі, воно поверталося на східний полюс.

Кожен день поділявся на такі фази:

· Сонце виходить із Тан Жун, купається у небесному солоному озері і легко торкається верхівки Фусана - сіріє;

· Сонце зупиняється на Фусані, готується вствати - це передмвітанок;

· Сонце сягає згину - це світанок;

· Сонце сягає східного Чжун Цюань - це ранній сніданок;

· Сонце сягає межі хмар - це пізній сніданок;

· Сонце сягає Хен Янь - це час перед обідом;

· Сонце сягає гори Кунь Ву і воно вже на середині неба - це полудень;

· Сонце сягає гори Няо Ци - це малий поворот;

· Сонце сягає південно західного Бей Жун - це вечеря;

· Сонце сягає північно західного Інь Ді Нюй Цзі - це великий поворот;

· Сонце сягає Юаньюй (місце, де сонце буває з 7 до 9 вечора) - це надвечір'я;

· Сонце сягає гори Ляньши - це час коли сідає сонце;

· Сонце сягає «Джерела Печалі» - це час перед сутінками;

· Сонце доходить до місця де сідає - це сутінки;

· Сонце сягає гори Мен Гу (за легендою - года де сідає сонце) - це встановлення темряви, вечір.

За один день сонце проходить шістнадцять фаз і 253654,5 км.

На заході необробленої землі є гора Угуй Тяньмень, недалеко є озеро з чистою синьою водою. Біля цього озера живе Чан Сі. Кожен день вранці вона зустрічає свою дочку, вмиває тіло красуні від бруду довгої подорожі, а потім веде її до гори. Там дочка сідає під зелене дерево на зелену галявинку. Під цим деревом відпочивають її сестри у візку.

Кожного ранку візок з однією з дочок переміщується із заходу на схід, піднімає її в нічне небо, так само як і сонце. Вранці Місяць знову повертається на захід, у свої покої.

Таким чином, встановилася послідовність дня і ночі, сонця і місяця в епоху Ді Ку. Червоне сонце рухається по небу вдень і осяває Землю, а вночі яскравий та чистий місяць сходить у нічне небо, і вже срібне світло осяває Землю.

Через вдале правління Ді Ку настали мирні та благополучні часи.

ІІІ. Лінгвокраїнознавчий коментар

давньокитайський міф всесвіт імператор

Бучжоу (•sЋь) - вершина на північному заході Куньміна.

Гун Гун (‹¤ЌH) - в давньокитайській міфології бог води. Китайський злий дух води Гун Гун виглядав так: «обличчя людини, тіло змії та червоне волосся». При цьому він був упертий, дурний, як тварина.

Країна людей з глибоко посадженими очима - за міфом, Юй, вгамовуючи потоп побував у багатьох країнах з людьми, які мали дивні тілесні вадами і дивні можливості. Однією з таких країн була країна з людьми з глибоко посадженими очами. Люди там їли лише рибу і в одній руці завжди тримали рибку, начебто збираючись її з'їсти.

Чжуань Сюй (??) - в давньокитайській міфології бог першопращур, онук (за іншою версією правнук) правителя центру Хуан-ді. Етимологія імені Чжуаньсюй не зовсім прозора: за одним припущенням, що виходять із словника Шовень «Тлумачення знаків І ст.), словосполучення Чжуань Сюй - означає «насторожений лик», вважається, що подібний лик Чжуаньсюй успадкував від свого батька Цяньхуана (Ханьлю), за іншою версією (японського вченого Морі Ясутаро), це ім'я означає «першопращур», «перший державець», за третьою - традиційною версією - «справжня людина», «людина яка прямує істинним шляхом», за четвертою версією (японського вченого Тодо Акіясу) - «людина з рівною, наче виточеною з нефриту головою» (ознака мудреця).

Юй Шань (Вуюй Шань) (?¶Ё¤s) - вершина. Висота 3950м, в хр. Юйшань, о. Тайвань, Китай. В назві Юй - яшма, нефрит; прекрасний, білий, чистий, Шань - гора, гори. Тобто прекрасна біла гора.

Ді Ку (Гао Сінь) (’й?) - в китайській міфології герой, справедливий правитель. Його зображували з пташиною головою і тілом мавпи. (Ді - означає «божество», «володар», «державець», для пізнішого часу - «імператор»; Ку - власне ім'я), герой давньокитайської міфології. Вважається, що Діку однаковий із Діцзюнем, його зближують із Шунем і Куєм. За міфом Діку народився у дивний спосіб і сам сказав, що його зовуть Цзюнь (звідси й можлива контамінація з Діцзюнем, незважаючи на деяку відмінність в написанні імен). Він зображувався створінням з пташиною головою (птах - тотем східнокитайських племен) та тулубом мавпи. Навесні та влітку він їздив на драконі, а восени та взимку на коні. Він вважається правнуком Хуанді. Прізвисько його було ГаоСінь. Вважається що він в 15 років почав допомагати в управлінні своєму дядькові Чжуаньсюю, а 30-ти річному віці зайняв престол, керував країною 70 або 75 років, помер в столітньому віці.

Хуан-ді (Жовтий імператор) Ѓi‰©’йЃj- легендарний правитель Китаю та міфічний персонаж, який вважається також засновником даосизму та першопращуром всіх китайців. Один із п'яти легендарних імператорів найдавнішого періоду історії Китаю (ІІ тисячоліття до н.е.). Традиційно часом його життя в Китаї називають період близько 2600 р. до н.е. в китайській міфології втіленням магічних сил землі; звідси його зв'язок із жовтим кольором лісових ґрунтів. Вважалося, що Хуан-ді був величезного зросту (біля 3 метрів), мав обличчя дракона, сонячний ріг, чотири ока та чотири обличчя. Вважалося, що він винайшов сокиру, ступку, стріли, лук, одяг та взуття; нібито він навчив людей виплавляти дзвони, копати криниці, робити візки та човни. З Хуан-ді пов'язаний початок лікарювання та медицини як науки. «жовтий правитель» вправно володів списом і покарав правителя півдня Яньді, який не з'явився до нього з даниною. Хуан-ді зібрав усіх тигрів, барсів, ведмедів та поборов Яньді. За деякими даними він ніколи не мав спокою. Хуанді розчищав гірські схили під посіви, прокладав дороги. Його шанували як першого правителя Китаю, що ніби з 2698 по 2598 рр. до н.е. правив. Вважається, що він мав 25 синів, був похований на горі Цаошань. Разом із цим багато хто вірив, що там похований лише його одяг, а сам він, ставши безсмертним, вознісся на небеса.

Фенікс (?¬У) - в гадальних записах Давнього Китаю, створених за 15 віків до н.е. згадується чудовий птах фенікс. Китайський словник першого століття «Тлумачення знаків» («Шовень») так описує птаха фенікса: «з переду нагадує лебедя, зі спини - єдинорога (Ціліня), шия змії, хвіст риби, забарвлення дракона, тулуб черепахи, дзьоб півня».

Луань (??) - казкова пташка з яскравим пір`ям. Міфічна птаха, що уособлювала гуманних та мудрих людей.

Синя птаха (лат. Myophonus caeruleus) - вид птахи роду дроздових. Місце проживання центральна, південна, південно-східна Азія.

Яшма (•Й‹К) (від грецького - рябий або крапчастий камінь) - прихована кристалічна гірська порода, що складається в основному із кварца та інших мінералів.

Нефрит (‹КђО) - гірська порода, що складається в основному з волокон амфібол. Нефрит високо цінується китайцями, вони навіть називають його «каменем життя», він - їхній національний камінь. Китайські філософи наділили нефрит 5 основними достоїнствами, що відповідають 6 душевним якостям; його м'який блиск уособлює милосердя; його твердість - помірність та справедливість, напівпрозорість - символ чесності, чистота - втілення мудрості, а його можливість змінюватися - мужність. Давня китайська приказка каже : «Золото має ціну, нефрит - безцінний», в деяких культурах - «камінь вождя».

Перлина Ѓi’їЋмЃj- твердий округлий об'єкт, що дістають з мушлі деякий молюсків. Цінується як дорогоцінне каміння та використовується для виготовлення ювелірних виробів.

Фусан (•}ЊK) - величезна шовковиця на якій відпочивають сонця.

Лао Тун (V“¶) - народив Чуна (сонячного Шуна) та Лі (чорного). Бог наказав Чхуну (шуну, шему, сонцю) підняти небо (Тянь), а Лі - опустити землю. Опустивши землю, Лі народила Е, який оселився на межі заходу, щоб керувати послідовністю руху Сонця і Місяця, зірок та планет. «Чжуан Сюй народив Лао Туна (Старця - Немовля, Старий - Новий рік). ЛаоТун народив Чжуюна (Шуна; того що заклинає вогонь)». «Гуй Шань - це місце проживання Бога Цітуна». Ці-Тун - син Чжуан Сюя, батько Чжуана та Лі. Уявляли, що Лао Тун відноситься до богів більш старшого покоління, ніж Цітун, і скоріш за все є сином Лао-Туну.

Гао Шань (Ќ‚ЋR) (кит. «горяни», власна назва лише східних племен, загальна назва - ЊґЏZ–Ї - «абориген», «варвар»), група народів у Китаї - корінне австронезійське населення о. Тайвань. Живуть в основному в гірській місцевості Східного Тайваню. Загальна кількість населення близько 407 тис. чол. (2005р).

Лічжуняо (червона птаха) (?Ћм?) - символ півдня. Пташка схожа на фенікса, що була покровителем вчених та головнокомандуючих. В людському образі зображувалася чоловіком в червоному плащі. Уособлювала мудрість.

Пань Гу (?Ґj) - в давньокитайській міфології міфічний першопращур, перша людина на землі. Міфи про Пань-гу письмово зафіксовані лише в ІІІ ст. н.е

Чан Сі (Џнгє) - богиня місяця, у якої було 12 дочок - місяців. Вона, як і Сіхе купала своїх дочок десь у західній пустелі.

Сі Хе (гєa) - богиня сонця. Вона породила 10 синів - сонць. У Солодкому джерелі, за південно-східним морем вона омивала прохолодною водою новонароджених синів-сонць, щоб кожен із них став чистим і сяючим і міг виконувати свої обов'язки, коли прийде його черга.

Шеньюань (ђ_?) - дух, який відповідав за (контролював) схід та захід Сонця й Місяця.

Шеньшиюань (ђ_ђО€О) - дух Сонця та Місяця Шеньшиі.

Гуй Сюй (?јV) це глибоке місце в океані, куди припливають, вливаються всі води. Біля нього живе Сі Хе.

Даянь Шань (‘еЌrЋR) - місце, звідки за легендою, виходять Сонце та Місяць

Реально існуючі гори з яких за легендою виходило сонце

Фен Шань (ЊѕЋR) - територія, розташована на заході провінції Шань, на сході знаходиться Лоуфань, на півночі знаходиться Сін.

Жіюе Шань (“ъЊЋЋR) - гора на сході біля озера Ціньхай, найвища точка 4877 метрів.

Тяньмень Шань (“V?¤s) - знаменита гора в провінції Хунань.

IV. Додаткова інформація

1. Уявлення китайців про походження світу

Спочатку у всесвіті існував лише первісний водяний хаос Хуньтунь, який формою нагадував куряче яйце, та безформні образи блукали у чорній пітьмі. У цьому світовому яйці, зародився сам собою Пань Гу. Довгий час спав Пань Гу непробудним сном. Коли він прокинувся то побачив навколо себе пітьму і через це засумував. Тоді він розламав шкаралущу яйця і вийшов з нього. Все що було у яйці світлого і чистого, піднялось догори і стало небом - Ян, а все важке і грубе спустилось донизу і стало землею - Інь. Після свого народження Пань-гу створив увесь Всесвіт з п'яти первинних елементів: Води, Землі, Вогню, Дерева, Металу. Пань Гу вдихав і народжувались вітер й дощі, видихав - гримів грім та блискавка, якщо ж він відкривав очі - наставав день, коли закривав їх - наставала ніч. Сподобалось Пань Гу те, що він створив і злякався він , що змішаються знову небо й земля у первісний хаос. Потім міцно вперся Пань Гу ногами в землю, а руками в небо, не даючи їм змішатися. Минуло 18 тисяч років. З кожним днем піднімалося небо вище, земля ставала міцніша й більша, а Пань Гу ріс, продовжуючи утримувати небо на витягнутих руках. Коли ж небо стало таким високим, а земля такою міцною, що вони не могли з'єднатися, Пань Гу опустив руки, ліг на землю і вмер. Його подих перетворився на вітер і хмари, голос - на грім, очі - на сонце та місяць, кров - на ріки, волосся - на дерева, кістки - на метали та каміння. Із сімені Пань Гу виникли перли, з кісткового мозку - нефрит. З тих комах, що повзали по тілу Пань Гу, виникли люди.

Пізніше, у стародавніх вчених книгах згадується інша легенда, що пояснює подальший розвиток Всесвіту: «Гун Гун боровся з Чжуань Сюєм, бажаючи стати володарем Всесвіту. Коли ж він не зміг перемогти, то так розсердився, що вдарив головою гору Бучжоу. І це призвело до того, що стовп Небес (небесна гора, яка підпирає небо) зламався й обірвав земні кріплення (мотузка, що прикріплює тент над возом до корпусу. У давньокитайських джерелах земля часто порівнюється з корпусом воза, а небо із тентом). Тоді Нюйва (в китайській міфології виступає великою праматір'ю-творцем світу й людини. Істота з тілом змії й головою діви) сплавила докупи усе каміння п'яти кольорів, залатала лазурове небо, відсікла черепасі-чудовиську Ао лапи й підперла у чотирьох кінцях світу. Та на північному заході небу не вистачило шматка, ось чому туди прямують сонце та місяць, і на південному сході не вистачило, тому й стікають води сотень рік в океан»

А Гун Гун затих на декілька століть. Коли ж на Піднебесну зійшов великий потоп, він знову проявив себе. Разом із Сян Лю він зробив так, що хвилі затопили всю центральну рівнину. Китай став великим морем. Багато людей через цей паводок перевтілилися в риб та креветок. І тоді знову на допомогу пришли боги та встановили порядок. Гун Гун втік і з того часу більше не з'являвся, а Сян Лю було вбито. При цьому з його тіла водоспадом побігла кров з малоприємним запахом. Там, куди вона попадала, зів'янула трава. Тричі заривали землею озеро отруйної крові, але воно знову і знову з'являлось. Тоді боги залишили все як є, але поставили на цьому місці, біля північного схилу священної гори Куньлунь, величезний жертовник, щоб очистити нечисту силу.

2. Чжунь Сюй, його життя та подвиги

Чжуань Сюй в давньокитайській міфології - це божество першопращур, онук правителя центру Хуан-ді. Етимологія імені Чжуань Сюй не зовсім зрозуміла: за одним припущенням, що виводиться зі словника Шовень «Тлумачення знаків І ст.), словосполучення Чжуань Сюй означає «насторожений лик», вважається, що подібний лик Чжуань Сюй успадкував від свого батька Цянь Хуана (Ханьлю), за іншою версією (японського вченого Морі Ясутаро), це ім'я означає «першопращур», «перший державець», за третьою, традиційною, версією - «справжня людина», «людина, яка слідує істинним шляхом», за четвертою версією (японського вченого Тодо Акіясу) - «людина з рівною, немовби виточеною з нефриту, головою» (ознака мудреця). Існують легенди про незвичайне народження Чжуань Сюй від променя зірки, що пронизував місяць, ніби веселка (за давньокитайськими міфологічними уявленнями, веселка - дракон із головами з обох кінців, і не виключено, що за цим сховано представлення першопредка від тотема-дракона, як від водяного створіння).

Чжуань Сюй народився з щитом та списом на голові (можлива модифікація рогів першопращурів). В образі Чжуань Сюй, спираючись на описи в апрокрифічних творах на рубежі н.е., можна прослідити вкрай архаїчні риси, що відображаються в нерозчленованості частин тіла, кінцівок тощо (ноги, що зрослися, ребра, що зрослися, брови, що зрослися). В «Люй-ші Чунь-цю» («весни та осені Люя», ІІІ ст. до н.е.) говориться, що Чжуань-сюя до 10 років виховували у Шао-хао, а в 20 років він зайняв престол та мудро правив 78 років. Відповідно до міфологічної традиції, він правив, використовуючи магічну силу води та даючи за назвами водоймищ та річок назви посад своїм помічникам. Він доручив духові Чуну правити півднем, небом та духами, а північ віддав під владу духа Лі, доручивши йому правити землею та людьми. Таким чином, люди та боги не змішувалися й довкола панував лад. Мабуть, саме за наказом Чжуань-сюя Чун і Лі перервали зв'язок між небом і землею, щоб люди не могли більше підійматися на небеса. Чжуань Сюй доручив Фейлуну («літаючому дракону»), видавати свист вітру восьми напрямків, створити нові мелодії та музику для жертвоприношення Шан-ді («верховний правитель»). Згідно «Хуайнаньцз» (ІІ ст. до н.е.) Чжуань-сюй боровся з богом вод Гун Гуном. За іншими джерелами відомо, що він воював із міфічним родом 9-ти Лі, а також із плем'ям Мяо. Чжуань Сюйю приписують створення однієї з систем підрахунку часу («календар Чжуань Сюй»), а також введення настанов, що визначають підлеглий стан жінки у суспільстві. При Чжуань Сюї, очевидно були введені покарання за інцест (Гань Бао, «Соу шеньцзи» - «записки в пошуках духів», ІV ст. н.е.). В історіографічній традиції даються характеристики Чжуань-сюю, як ідеального правителя (Сима-цянь). В давніх пам`ятках зустрічаються згадки про 3 сини Чжуань-сюя та інші його нащадки, наприклад, плем'я людей із трьома обличчями, одноруких, або правнук Чжуань-сюя на і`мя Пен-цзу, що прожив 800 років.

3. Три володарі та п'ять імператорів

Три володаря та п'ять імператорів (ЋOђЇЊЬ’й) - легендарні правителі найдавнішого періоду історії Китаю, які належать до третього тисячоліття до нашої ери.

Три володаря

Є різні списки трьох властителів, найчастіше вживані:

Фусі (Паосі) - наймудріший правитель, який винайшов Вісім Триграм Іцзіну.

Шеньнун - винайшов плуг та сільськогосподарський календар, покравитель землеробства, винахідник китайської фармакології.

Хуан-ді - жовтий імператор, засновник даосизму, винахідник китайської медицини.

П'ять імператорів

Перелік п'яти імператорів може відрізнятись в залежності від джерела. Відповідно до версії Сима Цяня це:

Кількість імператорів вибрано рівним п'яти під впливом теорії про п'ять першоелементів чи п'ять стихій. П'ять стихій знаходяться в постійній боротьбі, під час якої вони взаємознищуються та заново породжують одне одного. Кожного імператора оберігає певна стихія. Коли стихія домінує, то правлячий дім процвітає, коли стихія переможена, то правлячий дім занепадає. Наприклад, на початку правління Хуан-ді на небі з'явилися величезні хробак та стрибунець як символи стихії землі. Через це Хуан-ді надавав перевагу жовтому кольору.

4. Легенда про десять сонць

Одного разу, як каже легенда, у часи правління Яо, на небі з'явилося одразу 10 сонць. На землі почалась страшенна засуха. І стало сумно великому правителю.

Як прикро було це бачити! Весь небосхил був заповнений сонцями, на землі не можна було знайти навіть клаптика тіні.

Спека спалювала посіви і так розігрівала землю, що плавились камені та метали. В жилах людей ледь не закипала кров, було важко дихати, їсти не було чого. Люди страждали від голоду.

10 сонць були дітьми Сі Хе - дружини східного божества Ді Цзюня. Вони жили в Тан-гу - киплячій долині - за Східним морем. Це місце також називали по-іншому Ян-гу - Долина світла, або Вень Юаньгу - Долина теплих джерел і знаходилась вона на північ від Країни чорнозубих. 10 сонць звичайно вмивалися у морі, тому вода там бурлила, як окріп. У буслячому морі росло величезне дерево Фу-сан в декілька тисяч чжанів висотою і товщиною в тисячу чжанів.

На цьому дереві і жили 10 сонць. 9 сонць знаходилися на верхніх гілках і ще 1 на нижніх. Вони з'являлися по черзі на небі: коли 1 сонце поверталося, інше змінювало його. Вони їздили на колісниці, якою керувала сама Сі Хе. І хоч сонць було 10, але люди завжди бачили на небі лише 1. Можливо, такий порядок був встановлений їхніми батьками.

Сяйво, що йшло від сонць, було помірним і приємним. За легендою на верхівці Фусана весь рік сидів яшмовий півень.

Коли ніч починала розсіюватися і наступав світанок яшмовий півень розправляв крила і голосно кукурікав. За яшмовим півнем починав кричати золотий півень на великому персиковому дереві, на Горі персикової столиці - Таодушань. Злі духи та привиди, почувши крик, швидко поверталися до неї. Вони проходили крізь ворота духів, і в цей час за ними спостерігали брати Шеньту та Юйлей. Слідом за золотим півнем кричали кам`яні півні відомих гір та потоків, услід і всі півні Піднебесної. Після цього починався морський приплив і з`являлося наступне чисто вмите сонце.

Його мати Сі Хе правила колісницею, в яку було запряжено 6 драконів, швидких, як вітер. Час, коли сонце виходило із Янгу, вмивалося в озері Сян Чи та перебиралося з нижніх гілок дерева на верхівку, називалось «наближення ранку». Потім сонце сягало верхівки дерева, сідало в колісницю, яку підготувала мати, і відправлялося в дорогу. Цей час називався «ранній світанок». Час проходження сонця через Цюй-а називався «повний світанок». Для всіх місць, через які проходило сонце, існували спеціальні назви, що вказували на час доби. Сі Хе супроводжувала сина до Бейщоаня- Печального джерела, де вона зупиняла колісницю. Решту дороги син проходив сам, але Сі Хе продовжувала стежити за ним. Сидячи в колісниці, вона дивилася як її син рухався до Юйюань та, проходячи Менгу - Зачинену долину, кидав останні сяючі промені на в`язи та шовковиці на узбережжі. Лише потому нічною прохолодою поверталася вона на пустій колісниці через хмари та зірки в Янгу, щоб наступного дня почати подорож знову, супроводжуючи іншого сина.

Десять синів-сонць, під наглядом матері, кожен день по черзі виходили, щоб проходити свій шлях. Порядок не змінювався з часу його виникнення, і всі сини відчували материнську турботу. Але їхня подорож повторювалася кожен день протягом багатьох років і всім обридла. Одного вечора сини-сонця зібралися на гілках дерева Фусан і почали шепотітися. Наступного ранку вони з гуркотом вилетіли разом, не бажаючи сідати в набридлу їм колісницю. Радісно розважаючись, сонця розлетілися по всьому безкрайому небосхилу. Мати, сидячи в колісниці, кричала на них, але неслухняні сини не зважали на її крики. Зібравшись разом, і використавши необмежену свободу, вони встановили для себе новий порядок. Кожен день вони піднімалися разом, не бажаючи розлучатися.

Найважчим завданням було вгамувати 10 сонць, що світили на небі. Люди зібралися на майдані і криками вимагали Яо з І вийти до них. І повинен був почати діяти. Він співчував людям, жалів їх та ненавидів сонця. Не дивлячись на небесного правителя, він знайшов як провчити цих синків, щоб раз і назавжди покласти кінець негараздам.

Стрілець вийшов на середину майдану, зняв із-за спини червоний лук, витягнув із колчану білу стрілу, натягнув тятиву, прицілився у вогняну кулю на небі і випустив стрілу. Спочатку нічого не було помітно, але пройшла мить і вогняна куля луснула без звуку та полетіла донизу, при цьому він розсипав навколо себе золоті пір'їни. Щось блискуче з тріскотом впало на землю. Люди побігли і побачили величезну золоту ворону з трьома ногами. Це і було сонце. Люди знову подивились на небо й побачили, що там залишилося лише 9 сонць. Вони відчули, що стало прохолодніше і в один голос закричали з радощів. І вирішив довести до кінця розпочату справу. Він знову і знову натягував лук, і стріли летіли до сонць, які тряслися від страху й хотіли втекти. Стріли летіли зі свистом, як швидкі птахи, а на небі беззвучно лопалися сонця. Все небо було заповнене вогнем, літали незліченні золоті пір'їни, а на землю падали ворони з трьома ногами. Крики людей наповнили радістю всю землю, радуючи стрільця.

Яо стояв на земляному вівтарі і спостерігав за польотом стріл. Раптом він згадав, що всі сонця вбивати не можна. Тоді він послав чоловіка, щоб той потихеньку витягнув одну з стріл із колчану І. Так на небі залишилося одне сонце. У цього бешкетника побіліло обличчя, і люди почали над ним сміятися.

Зло, яке приносили десять сонць, було знищено.

Висновки

У ході роботи було досліджено деякі аспекти міфології та життя китайців у період трьох володарів та п'яти імператорів. Переклавши китаємовний текст на українську мову, ми зіштовхнулися з деякими труднощами перекладу, а саме транскрибування китайських назв міст, районів, імен та інших власних назв яке ми виконували за системою Паладія. Часто використані складні граматичні конструкції. Опрацьований текст сповнений лінгвокраїнознавчих реалій, вивчення яких дало нам змогу краще пізнати китайську культуру, міфологію та мову зокрема. Проаналізувавши китаємовний текст, переклад та лінгвокраїнознавчий коментар, було знайдено додаткову інформацію, що безпосередньо стосується тексту, а саме описаного в тексті періоду, правителів тих часів і тощо.

Виконавши дану роботу, ми навчилися правильно використовувати словники та метод транскрибування. Оволоділи навичками літературного перекладу та пошуку інформації, що стосується даної тематики. За допомогою адекватного перекладу краще пізнали китайську культуру та світосприйняття китайців. Дізналися про незнайомі раніше історичні та міфічні постаті, а також дізналися багато нового та цікавого. Ознайомилися із творчістю китайських та європейських авторів, застосували їхні роботи в ході дослідження.

Список використаної літератури

1. Бодде Д. Мифы Древнего Китая // Мифологии древнего мира / Пер. с англ., предисл. И.М.Дьяконова. - М.: Наука, 1977.

2. Деопик Д.В. Элементы южной традиции в китайском мифе // 3-я ОГК. - Вып. 1. - М., 1972.

3. Д'яканов И.М. Архаїчні міфи Сходу та Заходу. - М., 1990.

4. Кравцова М.Е. Путешествие (ю) в мифолого-религиозной традиции древнего Китая (к постановке проблемы) // НАА. - 1986. - № 2.

5. Ладыгин М.Б., Ладыгина О.М. Краткий мифологический словарь - М.: Издательство НОУ "Полярная звезда", 2003.

6. Лисевич И.С. Древние мифы о Хуанди и гипотеза о космических пришельцах // Азия и Африка сегодня. - 1974. - № 11.

7. Сыма Цянь, Исторические записки, пер. с кит., т. 1, М., 1972, с. 136-36; Юань Кэ, Мифы древнего Китая, М., 1965. с. 147-55, 371-72.

8. Федоренко Н.Т. Тематическое своеобразие китайской мифологии // Историко-филологические исследования. - М., 1967.

9. Чеснов Я.Ф. Дракон - метафора внешнего мира // Мифы, культы, обряды народов зарубежной Азии. - М.: Наука, 1986. - С. 59-72.

10. Д'яканов И.М. Архаїчні міфи Сходу та Заходу. - М., 1990.

11. Юань Кэ Мифы древнего Китая.- М.:Наука, 1965 г

12. Юань Кэ. Мифы Древнего Китая / Пер. с кит. Е.И. Лубо-Лесниченко и др. - М., 1987. - 526 с.

13. Яншина Э.М. Миф об отделении неба от земли (к вопросу о сюжетосложении в китайской мифологии) // Теоретические проблемы изучения литератур Дальнего Востока. - М., 1974. - С. 3-12.

Размещено на Allbest.ru

курсовая работа "Лінгвокраїнознавчі реалії у творі Сюе Сян-цзі "Народження нового Сонця та Місяця"" скачать

Подобные документы

Витоки української культури. Міфо-релігійні уявлення східних слов’ян
Формування світогляду давніх українців, їх духовне життя. Національна культура і ментальність. Дохристиянські вірування давніх слов’ян. Давня праслов'янська міфологія. Календарно-обрядова творчість. Розвиток ремесел. Внесок скіфів у культуру України.

лекция [54,4 K], добавлен 17.12.2009
Українська традиційна культура
Культура України в період від давніх часів до початку ХХІ ст. Внутрішні особливості національної культури українського народу та способи їх прояву в різних сферах суспільного життя. Поселення і житло, духовна культура українців. Український народний одяг.

курсовая работа [64,2 K], добавлен 28.04.2014
Відношення до смерті в різних культурних епохах
Смерть як чинник сучасного людського життя. Головні підходи у розгляді питання "людина і смерть". Образи смерті в західній культурі. Відношення до смерті в період Нового часу. Ставлення до смерті в Японії та в Індії. Кінцевість земного існування.

курсовая работа [61,8 K], добавлен 06.07.2011
Европейская культура Нового времени
Эпоха Просвещения в европейской культуре Нового времени. Формирование культуры нового типа. Характеристика стилей в архитектуре, живописи, декоративно-прикладном искусстве. Эстетические принципы барокко и классицизма. Анализ характерных черты рококо.

презентация [1,4 M], добавлен 03.02.2014
Специфика начала Нового времени. Новое время — век новой науки
Изучение специфики культуры Нового времени. Идеи и философские труды Декарта, Гоббса, Спинозы, Лейбница. Новые открытия в области астрономии, физики, математики. Значения эпохи Нового времени на развитие энциклопедизма следующего за ним века Просвещения.

реферат [30,5 K], добавлен 28.06.2010
Веди - стародавні пам'ятки індійської релігійної літератури
Індійська культура в історії світової культури. Ведійська література як осереддя стародавньої духовності. Структура індійської священної книги Веди: методи пізнання, знання про нашу істинну сутність, походження народу. Теорія походження Всесвіту.

реферат [35,9 K], добавлен 22.12.2010
Матеріальна культура словянських народів доби нового часу
Особливості впливу ідей нового часу на матеріальну культуру східних словен нового часу. Напрямки та етапи дослідження становища та розвитку культури південних слов’ян. Європейський вплив на розвиток виробництва у матеріальній культурі західних слов’ян.

реферат [26,7 K], добавлен 20.06.2012
Культура і природа
Вплив природи на культурне перетворення людини, періоди ставлення чоловіка до неї. Співвідношення та господарсько-практичний, медико-гігієнічний, етичний аспекти взаємодії культури і природи. Екологічна проблема культури й навколишнього середовища.

реферат [20,1 K], добавлен 21.10.2011
Инновации в кинематографе. 3D экраны нового поколения
Сравнительный анализ технологии 3D экранов старого и нового поколений в соответствии с их влиянием на спрос и ведением дополнительных разработок для развития и совершенствования. Стоимостная оценка использования технических устройств, состав затрат.

реферат [1,2 M], добавлен 29.03.2016
Малевич Казимир Северинович
Ознакомление с историей рождения, жизни и смерти К.С. Малевича. Рассмотрение творчества художника "нового революционного образца". Особенности деятельности утвердителей нового искусства – авангардизма. Загадка "Чёрного квадрата" и "Красного квадрата".

презентация [1,6 M], добавлен 03.04.2015

Другие документы, подобные "Лінгвокраїнознавчі реалії у творі Сюе Сян-цзі "Народження нового Сонця та Місяця""

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.