Мовна картина світу східних слов’ян

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Мовна картина світу східних слов'ян

Питання співвідношення мови, з одного боку, свідомості і світобачення та культури з іншого належать до кола давніх, але поки що невирішених проблем. Вони набувають особливої актуальності в період посилення тенденцій щодо глобалізації, що в цілому призводить до помітних і неоднозначних змін у менталітеті етносів, світосприйнятті і вербалізації життєвого досвіду. Крім того, об'єктивний розвиток будь-якої цивілізації викликає зміни в житті і трансформує мовні картини світу, що зумовлює необхідність їх вивчення і порівняння через певний час. Сучасний етап вивчення мовної свідомості, вербального образу світу пов'язаний з антропоцентризмом у мовознавстві, зі студіями в межах тріади «мова-нація-культура».

Центральним об'єктом різноманітних досліджень стає вербальний образ світу, який існує в свідомості носіїв певної культури. Він також розглядається як один з ключових компонентів культури етносу.

Процеси світосприйняття, категоризації та концептуалізації дійсності знаходять своє відображення в концептах, що досліджуються в межах семіотики концептів, відносно нового напрямку в мовознавстві. Універсальні та національно-марковані концепти розглядаються як важливі складові картин світу різних етносів.

Важливим фрагментом будь-якої мовної картина світу є вербально оформлені ціннісні концепти, які впливають на думки та дії як індивідів, так і цілих народів. Зміст і місце цінностей у колективної свідомості суспільства можуть відрізнятися в залежності від культури, набувати національних особливостей. Саме тому опис і аналіз вербально оформлених ціннісних концептів дозволяє зробити висновки щодо основних рис національного менталітету.

Проблема реконструкції давніх моделей світу в останній час вимагає нових наукових підходів. Когнітивні методи дослідження мовного матеріалу дозволяють проаналізувати ментально-мовні типології, співвіднести мовні явища з критеріями пізнання світу, виокремити мовні універсалії як точки перетину культур.

Особливості ментальності народу можна досліджувати за допомогою багаторівневого аналізу концептів, пов'язаних з різними сферами життєдіяльності людей. Аналіз письмових джерел східних слов'ян дозволяє виділити доволі чітку мовну картину світу. Яка пов'язана як з язичницькими так і християнськими уявленнями про дійсність. Культура східних слов'ян може бути репрезентована у вигляді концептосфери, яка представлена язичницькою і християнською картиною світу. До складу якої входять культурно вагомі концепти, які визначають морально-етичні настанови та орієнтації людини в епоху «удвоєвірування».

Мовна східнослов'янська картина світу є структурно-системним утворенням, окремі складники якого одночасно репрезентують мовну, концептуальну і міфопоетичну моделі світу. У межах її простору взаємодіють різноманітні язичницькі і християнські релігійні й культурні традиції різних територіально-хронологічних зрізів.

Одними з найважливіших чинників, які визначають основні риси східнослов'янської мовної картини світу, є загальна світоглядна, філософська спрямованість літератури Київської Русі, а також інтегрувальна роль київської писемної школи у формуванні культурно-мовних традицій. Характер давньої східнослов'янської мовної картини світу багато в чому визначений лексичним складом і територіальною належністю літописних джерел. При з'ясуванні територіальної належності літопису важливо враховувати не стільки місце його остаточного створення і не стільки те, події якої місцевості він відбиває, скільки особистість літописця і його зв'язки з певною етнічною ментальністю, «літературну школу», на яку він спирався, стилістичні, лексичні, граматичні та інші мовні норми, яких він дотримувався, літописну традицію або традиції, на яких ґрунтується цей літопис. Питання про частку та функціональну значущість південних джерел у літописах потребує перегляду з позиції нових наукових фактів, концепцій і напрямів.

Концептосфера давньої східнослов'янської мовної картини світу утворена взаємодією концептуального, лексико-семантичного, асоціативного полів. Її основу становить концептуальне поле соціально-етичної оцінки. У мовному просторі християнського універсуму східнослов'янських пам'яток синтезовані семантичні обсяги питомих лексичних одиниць, церковнослов'янізмів та лексем, утворених у результаті перекладів з грецької мови. Важливу роль у моделюванні концептосфери відіграє актуалізація рідковживаних іменників і прикметників, а також тих значень, які хоч і є периферійними в семантичній структурі слова, але беруть участь у реалізації концептів.

Соціально-етична концептосфера східнослов'янської мовної картини світу свідчить про те, що в свідомості давніх східних слов'ян загальне поняття соціально-етичної оцінки асоціативно пов'язувалося з певним колом системно організованих понять: людина, її почуття, розумова діяльність, ознакові поняття, філософські, теологічні поняття.

Мовна картина світу східних слов'ян антропоцентрична і національно забарвлена. Людина в усій її неповторності й універсальності, яка перебуває в центрі цієї картини світу, неодмінно (в різні часи) живе в Україні за законами і звичаями свого народу, за його традиціями, віруваннями, сприймає світ крізь призму національного світовідчуття.

мовне східнослов'янське світобачення

Размещено на Allbest.ru