Книжково-рукописне зібрання барона Ф.Р. Штейнгеля: формування, зміст, доля

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

КНИЖКОВО-РУКОПИСНЕ ЗІБРАННЯ БАРОНА Ф. Р. ШТЕЙНГЕЛЯ: ФОРМУВАННЯ, ЗМІСТ, ДОЛЯ

МИРОНЕЦЬ Ніна Ростиславівна

Київ - 2004

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Історико-книгознавчі та бібліографічні дослідження історії книжково-рукописних зібрань, що були створені в результаті цілеспрямованої збирацької діяльності видатних діячів науки та культури України в ХІХ - на початку ХХ ст., є надзвичайно важливою, але малодослідженою ланкою історичного книго- та бібліотекознавства. Дослідження родових зібрань не вважалися актуальними за часів радянської влади через те, що, як правило, приватні колекції інтелектуальної еліти були націоналізовані та, відповідно, знівельовані як цілісні комплекси серед інших бібліотечних, музейних та архівних фондів.

Городоцькому музею Волинської губернії барона Ф. Р. Штейнгеля належить важлива роль у справі пошуку, збереження та популяризації історико-культурної спадщини Волині. Заснована при музеї бібліотека є не лише окремим науковим об'єктом, що відбиває історію формування на терені України таких соціокультурних явищ, як краєзнавча бібліотека, а й відображає численні наукові зв'язки, висвітлює діяльність видатних особистостей культури України і становить цінну джерельну базу для розгляду комплексних питань в галузі історії книги. З іншого боку вона є цікавим об'єктом історичного книгознавства та бібліотекознавства.

Аналіз змісту бібліотеки, започаткованої як науково-дослідний відділ, що мав створювати музейні колекції рукописної та друкованої книги і збирати наукову літературу для дослідження окремих питань волинезнавства, є важливим для історії бібліографії в Україні.

Вивчення життєвого шляху та наукового доробку діячів, які своєю багатогранною діяльністю сприяли становленню і розквіту національної культури та науки, завжди займало чільне місце в історичних студіях. Дослідження внеску окремих осіб у загальні процеси розвитку науки і культури сприяє, з одного боку, індивідуалізації історичного процесу, а з іншого - реконструкції особистості в контексті епохи. До таких діячів безперечно належить один з найкращих представників волинської школи краєзнавців - археолог, ентомолог громадсько-політичний, культурний діяч України, меценат Федір (Теодор) Рудольфович Штейнгель (1870-1946). Йому належить значна роль як засновнику й організатору діяльності першого на Волині світського культурно-просвітнього осередку, як власнику музею та активному члену наукового гуртка по дослідженню історії краю, що об'єднував багатьох видатних діячів вітчизняної науки. І досі залишилася недослідженою його книжково-рукописна спадщина, що становить значний пласт української культури і вимагає залучення до наукового обігу, включення до джерельної бази історичної науки сьогодення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконується в рамках науково-дослідної теми НБУВ: “Книжкові та рукописні пам'ятки: історико-культурні дослідження бібліотечних зібрань, колекцій та рідкісних видань”. Номер державної реєстрації 0102U000510

Стан дослідження теми. Вивчення історії книжково-рукописної спадщини барона Ф. Р. Штейнгеля як цілісного зібрання та визначення його значення для розвитку історичного бібліотекознавства та бібліографії досі не здійснювалося.

Оскільки бібліотека барона Ф. Р. Штейнгеля в період “активного життєвого циклу” не мала самостійного статусу, а входила як підрозділ до структури музею, то, відповідно, відомості, переважно загального характеру, можна було знайти у виданнях, присвячених власне музею. Деякі питання історії формування зібрання розглядалися на сторінках тогочасних періодичних видань Абрамов И.С. Городецкий музей Волынской губернии барона Ф.Р.Штейнгель // Живая Старина - 1906 - Вып. IV. С. 249-254; А.Л. (Лазаревський О.М) Городоцький музей Волынской губернии // Киевская старина. 1898. - №4; К ІХ Археологическому съезду // Исторический вестник. - 1898. - №1, С. 403-404; Экскурсия от Городецкого музея Волынской губернии барона Ф.Р.Штейнгель // Археологическая Летопись Южной России. - 1901. - №9. - С. 140 - 142.. Укладали цю інформацію найімовірніше барон Ф. Р. Штейгель чи М. Ф. Біляшівський, а також члени наукового гуртка Городоцького осередку - І. А. Абрамов, Я. В. Яроцький, О. М. Лазаревський. Важливо відзначити працю А. Шафранського Шафранский А. Экскурсия в Городок Волынской губернии. Музей барона Ф.Р.Штейнгель (Из уроков отчизноведения). - Кременец, 1907. - 21 с., який в описовому вигляді подає узагальнені відомості про склад і зміст бібліотеки Городоцького музею станом на 1907 рік.

Загальна характеристика зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля, відомості про Городоцьку бібліотеку, шляхи комплектування, зокрема аналіз польової пошукової роботи вчених осередку, містяться в ряді праць сучасних дослідників - Г. Непомнящого, Г. Бухала, С. Шевчука Непомнящий Г. Городоцький музей Ф.Р.Штейнгеля // Велика Волинь. Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. - Т. 15. - Житомир: Журфонд, 1994. - С. 168-173; Бухало Г. Музей барона Федора Штейнгеля // Наукові записки. - 1996. - Вип. 1. 100-річчю музейної справи на Рівненщині присвячується. Рівне: Б. в., 1996. - С. 11-16; Шевчук С. Фольклорно-етнографічні студії Городоцького музею // Народна творчість та етнографія, 1983, №6. - С. 60-64.. Автори розглядають означене питання в контексті культурно-просвітницької діяльності Городоцького музею як одного з перших наукових центрів по дослідженню Волині.

Отже, книжково-рукописне зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля ще не стало об'єктом книгознавчого та бібліотекознавчого аналізу і не увійшло належним чином до наукового обігу. Разом з тим, і досі немає цілісного дослідження, що на аналізі всієї сукупності архівної спадщини барона здійснювало б вивчення життєвого шляху і творчого доробку Ф. Р. Штейнгеля як видатного культурного, громадсько-політичного діяча України, вченого, мецената.

Джерельна база дослідження. Опубліковані джерела переважно стосуються діяльності Городоцького музею, серед них важливе місце займають звіти означеного закладу, що друкувалися окремими виданнями.

Архівну базу дослідження становлять архівні документи: Інституту рукопису НБУВ, зокрема особовий фонд барона Ф. Р. Штейнгеля (Ф. 109, 744 од. зб.), особовий фонд М. Ф. Біляшівського (Ф. ХХХІ), фонд Університету св. Володимира (Ф. VIII), Ф. ІІІ - Листування, в якому відклалися деякі зразки епістолярної спадщини барона Ф. Р. Штейнгеля; відомчого архіву НБУВ, де зберігаються матеріали, що мають безпосереднє відношення для з'ясування долі зібрання (Оп.1, 4 од. зб.); Центрального державного історичного архіву України в м. Києві (далі ЦДІАК України), де зосереджені документи, що характеризують певні сторони діяльності Ф. Р. Штейнгеля (Ф. 442, 1 од. зб.; Ф. 295, 1 од. зб.; Ф. 1235, 1 од. зб.; Ф. 275, 1 од. зб.; Ф. 274, 2 од. зб.; Ф. 1335, 1 од. зб.); Державного архіву Рівненської області (далі ДАРО), зокрема особовий фонд барона Ф. Р. Штейнгеля, в якому частково відклалися матеріали рукописного відділу Городоцької бібліотеки (Ф. 366, 102 од. зб.).

Мета дослідження полягає у встановленні за даними архівних та опублікованих джерел історії і закономірностей формування книжково-рукописного зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. в контексті походження, долі та історико-книгознавчої реконструкції.

Основними завданнями є:

архівний та книгознавчий розшук розпорошених документів архіву та книжково-рукописного зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля, встановлення їх походження та зв'язків між групами документів;

здійснення на базі архівних джерел та біографічних матеріалів реконструкції наукової біографії Ф. Р. Штейнгеля, встановлення життєвого шляху і культурологічної діяльності його як власника Городоцької бібліотеки;

аналіз принципів комплектування бібліотеки Городоцького музею в цілому та рукописних матеріалів зокрема, визначення зв'язку між характером зібрання та науковими завданнями вказаного закладу;

визначення шляхів формування книжково-рукописного зібрання в контексті загальної збирацької діяльності музею;

проведення аналізу складу і предметно-тематичного змісту зібрання Штейнгеля в період його “активного життєвого циклу”;

простеження долі книжкових та рукописних документів зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля з моменту евакуації з родинного маєтку в с. Городок (Рівненський р-н, Рівненська обл.) і до сучасного місцезберігання.

визначення зібрання як історико-культурної пам'ятки України та Волині зокрема.

Об'єктом дослідження є рукописне та книжкове зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля, що на сьогодні не становить єдиного комплексу, будучи розпорошеним і розосередженим по фондах НБУВ та інших установ.

Предмет дослідження охоплює коло історико-книгознавчих та бібліотекознавчих питань походження і долі зібрання, шляхів наповнення та формування складу і змісту зібрання, його історико-культурологічної ролі.

Хронологічні межі дослідження: кінець ХІХ - ХХ ст. - час формування та розвитку зібрання Ф. Р. Штейнгеля. У контексті дослідження прослідковується також генеалогія роду Штейнгелів з кінця ХVIII ст., аналізується склад зібрання (ХVI-XIX ст.).

Методологічною основою дисертації є комплексний підхід до вивчення предмета, який ґрунтується на принципах історизму та наукової об'єктивності. У роботі застосовано сукупність методів історичного дослідження: історико-порівняльний, хронологічний, конкретно-історичний, історико-книгознавчий тощо.

Наукова новизна дослідження визначається тим, що:

Вперше книжково-рукописне зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля розглянуто як комплексне культурологічне явище. Вивчення його історії дало змогу провести історико-книгознавчу реконструкцію складу і змісту зібрання у період його розвитку - кінець ХІХ - початок ХХ ст. За допомогою методів архівної евристики віднайдено і місце зберігання вцілілих частин зібрання.

На основі архівних та опублікованих документів, досліджень здійснено реконструкцію життєвого шляху барона Ф. Р. Штейнгеля в найбільш повному на сьогодні обсязі. Окреслено основні напрямки його діяльності, встановлено наукову бібліографію, визначено основний внесок діяча у розвиток української культури. Були детально простудійовані архівні матеріали з історії роду, записні книжки, творчі матеріали, епістолярій. У процесі опрацювання цього масиву документів до наукового обігу залучено нові імена та відомості про події, уточнені певні факти з історії бібліотечної та музейної справи в Україні.

Визначено і проаналізовано основні принципи комплектування бібліотеки, що визначили предметно-тематичну спрямованість її фондів. Поповнення наукових розділів здійснювалося згідно з висловленими в програмі діяльності Городоцького музею завданнями, які передбачали збирання якнайповнішого книжково-рукописного зібрання “волиніки”.

Виявлено і досліджено шляхи надходження до бібліотеки рукописів і видань, що дозволило здійснити реконструкцію джерел комплектування зібрання. Встановлено наукові, культурні та видавничі зв'язки барона Ф. Р. Штейнгеля.

Книжково-рукописне зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля розглядається як цілісна історико-культурна пам'ятка України кінця ХІХ - початку ХХ ст. та науковий об'єкт, який становить національне надбання.

Практичне значення. Історико-книгознавче та бібліотекознавче дослідження книжково-рукописного зібрання - це певний внесок у розвиток загальної методики аналізу історичних зібрань і колекцій, їх реконструкції, джерелознавчого пошуку. Встановлено сучасне місцезнаходження вцілілих частин зібрання, що дозволяє проводити подальше науково-культурологічне вивчення спадщини барона Ф. Р. Штейнгеля. Напрацьований методичний та методологічний досвід можна використати у такій важливій ділянці культурологічних заходів, як державна реєстрація культурного надбання України. Основні результати дослідження використані в бібліотечній та музейній практиці, при підготовці курсу лекцій для студентів Рівненського державного гуманітарного університету, курсах з краєзнавства та історії культури на історичних факультетах.

Особистий внесок здобувача Всі результати наукового дослідження отримані здобувачем одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати викладено у шести публікаціях у фаховій періодиці і збірниках наукових праць та апробовано на міжнародних та регіональних наукових конференціях “Професійний імідж бібліотекаря інформаційного суспільства” (Київ, жовтень 2002 р.), “Культура Волині: історія та сучасність” (Рівне, квітень 2003 р.). “Інноваційна діяльність - стратегічний напрямок розвитку наукових бібліотек” (Київ, жовтень 2003 р.).

Структура дисертації визначається специфікою проблеми, метою та завданням дослідження. Вона складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних архівних джерел та літератури. Обсяг дисертації …стор. Список використаної літератури і архівних джерел містить …. найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі викладається актуальність, новизна, мета і завдання дослідження, хронологічні рамки, ступінь розробленості теми, джерельна база, а також розкривається практична значимість та апробація роботи.

Перший розділ “Історіографічний доробок та джерельна база дослідження ” присвячений аналізу ступеня вивченості та джерельній базі дослідження історії, складу, змісту і долі зібрання, а також особи власника (барона Ф. Р. Штейнгеля) та питанням реконструкції і реєстраційного опису книжково-рукописного фонду.

Розглянуто біографічний матеріал щодо генеалогії та життєпису представників родини Штейнгель у різних енциклопедичних виданнях, мемуарах Д. Дорошенка, Є. Чикаленка, а також у розвідках краєзнавців Г. Непомнящого, Г. Бухала та ін.

Здійснено аналіз загальних описань зібрання Штейнгеля в тогочасних періодичних виданнях: “Киевская старина” “Волынь”, “Исторический вестник”, “Живая старина” і наукових працях сучасних дослідників: Л. Баженова, С. Гаврилюк, С. Шевчука, А. Українець та ін. Зазначено, що абсолютна більшість з цих робіт присвячена власне Городоцькому музею та його ролі як першого на Волині світського культурно-просвітнього осередку, а відомості про історію, наповнення, склад і зміст книжково-рукописних фондів лише фрагментарно подаються в контексті досліджень діяльності закладу.

Показано, що обрана тема не була предметом наукового дослідження, хоча актуальність і наукова значимість дослідження безсумнівна у зв'язку із великим внеском Городоцького осередку у становлення та розвиток української культури, бібліотечної та музейної справи. Власник одного з найкращих зібрань волиніки - барон Ф. Р. Штейнгель - водночас був видатним громадсько-політичним діячем та відомим меценатом.

Джерельна база складається з опублікованих джерел та архівних документів.

Опубліковані джерела переважно стосуються діяльності Городоцького музею, серед яких окреме місце займають звіти музею (загалом вийшло 3 номери в період з 1896 р. по 1904 р.), укладачами яких були М. Ф. Біляшівський (І та ІІ звіт) та Ф. Р. Штейнгель (ІІІ звіт), а також різні повідомлення, реферати, статті безпосередніх учасників краєзнавчого дослідження Волині, автори яких порушували питання розшуку, вивчення, опрацювання та збереження історико-культурної спадщини.

Архівна джерельна база дослідження складається з декількох документальних комплексів. Фонди Інституту рукопису:

особовий архівний фонд барона Ф. Р Штейнгеля (Ф. 109, 744 од. зб.). Там зберігається епістолярна спадщина Ф. Р. Штейнгеля, особисті документи, творчі матеріали, записні книжки. Відзначається унікальність вказаного фонду щодо реконструкції наукової біографії барона і пропонується класифікаційний поділ матеріалів на групи, що репрезентують окремі напрямки діяльності особи: наукова, громадська, господарська діяльність, організація школи та лікарні, створення музею і бібліотеки, благодійництво;

особовий фонд М. Ф. Біляшівського (Ф. ХХХІ, №8, 214, 1183-1193, 2178-2196, 23344, 25580), тобто ті матеріали, що змістовно стосуються діяльності вченого як співавтора програми та координатора функціонування Городоцького музею. У більшості своїй це епістолярна спадщина М. Біляшівського, серед кореспондентів якого такі видатні особистості - Ф. Р. Штейнгель, Я. В. Яроцький, В. О. Мошков, Є. І. Корнілович, О. П. Новицький та ін. Важливого значення як інформаційному джерелу надається автобіографії М. Ф. Біляшівського.

Документи, пов'язані з переміщенням книжково-рукописного зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля відклалися у фондах архіву НБУВ (Оп. 1, од. зб. 1, 12, 187), де зберігаються протоколи засідань Тимчасового комітету по створенню Всенародної бібліотеки України (ВБУ), посвідчення та охоронні листи, що свідчили про придбання ВБУ приватних бібліотек, листування офіційних установ тощо.

Чимало документів зосереджено в особовому фонді барона Ф. Р. Штейнгеля в Державному архіві Рівненської області. (Ф. 366, 102 од. зб.), серед яких частина - це різноманітні фінансово-господарські звіти, описи майна, контракти, що безпосередньо торкаються поміщицького маєтку та власницької землі (с. Городок) барона Ф. Р. Штейнгеля (№1-43), а інша частина - це рукописні матеріали, зібрані Ф. Р. Штейнгелем для музею (№44-102).

Документи, пов'язані з участю Ф. Р. Штейнгеля в громадсько-політичному житті тогочасного суспільства, відклалися у фондах ЦДІА України в м. Києві. (Ф. 442, 295, 275, 274, 1335) Загалом 7 од. зб.

Розглянуто основні теоретичні та науково-практичні питання щодо реконструкції та реєстраційного опису бібліотечних історико-культурних фондів.

Констатується, що лише останнім часом розвиваються книгознавчі методи дослідження історії колекцій (зокрема, у роботах С. О. Булатової - про зібрання польських магнатів Яблоновських, І. О. Римарович - про родові зібрання Потоцьких, Вишневецьких, Мішковецьких, П. В. Голобуцького та Н. М. Ольховик - про зібрання Хрептовичів, Є. К. Рукавіциної-Гордзієвської - про духовну спадщину та бібліотечне зібрання київського митрополита Євгенія Болховітінова, М.О. Колосовської - про колекціонування кириличної книги в Галичині та ін.).

Враховуючи досвід вказаних дослідників і теоретичні рекомендації, розроблені Л. В. Мухою, Л. А. Дубровіною, М. С. Слободяником, окреслено коло практичних питань щодо реконструкції та реєстраційного опису зібрання, а також ідентифіковано досліджуваний історико-культурний фонд як комплексне бібліотечне зібрання.

Другий розділ “Історія формування книжково-рукописного зібрання Городоцького музею Волинської губернії (1896 - 1914 рр.)” присвячений висвітленню питань, пов'язаних із формуванням у Городоцькому музеї Волинської губернії книжково-рукописного зібрання, шляхів його наповнення, а також реконструкції наукової біографії власника - барона Ф. Р. Штейнгеля. Визначено і внесок інших осіб, зокрема, М. Ф. Біляшівського та В. О. Мошкова.

Досліджено основні етапи життя барона Ф. Р. Штейнгеля від 26 листопада (9 грудня за ст. ст.) 1870 року, дня народження в родині інженера, статського радника барона Р. В. Штейнгеля (місце народження невідоме). Показано здобуття початкової освіти (найімовірніше в одній з київських гімназій); навчання на природничому відділенні фізико-математичного факультету Варшавського університету, діяльність, пов'язану із заснуванням у власницькому маєтку в с. Городок обласного музею та організацією краєзнавчих досліджень Волині в кінці ХІХ - початку ХХ ст. Розглянуто основні напрямки наукової роботи барона Ф. Р. Штейнгеля та його доробок як археолога і ентомолога, вказано основні праці. Прослідковано роль і значення Ф. Р. Штейнгеля у громадсько-політичному житті тогочасного суспільства, зокрема, еволюцію його політичних поглядів (член ЦК конституційно-демократичної партії, Товариства українських поступовців), участь у роботі І Державної Думи (1906 р.), діяльність на посаді голови Комітету Південно-Західного фронту Всеросійського союзу міст (1915-1917 рр.), голови Виконавчого комітету об'єднаних організацій м. Києва (1917 р.), а також його здобутки як посла Української Держави в Берліні (1918 р.).

Окрема увага приділяється діяльності барона Ф. Р. Штейнгеля як відомого добродійника і мецената освіти, науки, культури. Констатується, що після подій громадянської війни барон Ф. Р. Штейнгель повертається в Городок і далі, але вже менш активно, продовжує свою громадську, політичну та культурницьку діяльність. На початку 1940 року в результаті радянсько-німецької угоди від'їжджає до Німеччини. Помер 11 лютого 1946 року в м. Дрездені (за іншими даними в м. Раденбург).

Одним з найголовніших досягнень барона Ф. Р. Штейнгеля справедливо вважають організацію ним у 1896 році у власному маєтку в с. Городок першого світського культурно-просвітнього осередку на Волині - обласного музею Волинської губернії.

Прослідковано історико-культурні передумови виникнення закладу, роль особистостей у заснуванні музейних книжково-рукописних збірок (зокрема, розглядається внесок М. Ф. Біляшівського, як співавтора програми діяльності та керівника музею на початковому етапі, вклад В. О. Мошкова), а також окреслено основні завдання і цілі.

Констатується, що при музеї закладалася бібліотека як науково-дослідний відділ, що мав створювати музейні колекції рукописної та друкованої книги і збирати наукову літературу для студіювання окремих питань волинезнавства. Структурно поділялася на три відділи: рукописи, стародруковані книги та книги пізнішого часу. Проаналізовано основні принципи комплектування книжково-рукописного фонду з боку хронологічної віддаленості і предметно-тематичного змісту, методи опрацювання та модель опису бібліотечних одиниць, що здійснювалися в Городоцькому осередку з метою ідентифікації збірки як джерельної бази історико-краєзнавчих досліджень Волині.

Вказано, що фондами бібліотеки неодноразово користувалися для підготовки своїх праць такі вчені, як Ф. Вовк, гр. П. Уварова, Я. Яроцький, І. Абрамов та ін.

Розглянуто інтенсивність надходження бібліотечних одиниць до фондів музею, що була зумовлена рівнем активності наукової роботи закладу, прослідковано шляхи наповнення зібрання. Книжково-рукописний комплекс формувався шляхом купівлі у видавництвах, книгарнях, книжкових антикварів, дарування різними особами (науковцями, меценатами, священиками тощо), обміну виданнями, а також у результаті проведених співробітниками музею наукових екскурсій (експедицій) - найефективнішої форми роботи по збиранню рукописних і книжних пам'яток.

Третій розділ “Книжково-рукописне зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля: зміст та доля ” присвячений визначенню предметно-тематичного зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля, а також питанням долі розпорошених книжково-рукописних фондів та архіву.

Зазначається, що зміст зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля був визначений завданнями та цілями закладу. Розглянуто основні принципи комплектування рукописних збірок у “Збірники історико-географічних матеріалів по Волинській губернії” (географічний відділ музею), критерії відбору документів у залежності від їх виду, походження, змісту. Вказано, що цінність та оригінальність такого виду збірників відзначалася багатьма представниками тогочасних наукових кіл.

Проаналізовано склад і зміст рукописного відділу бібліотеки музею, куди увійшли родові, сімейні, особові архівні фонди, церковні та монастирські архіви, творчі матеріали діячів закладу, відзначено їх надзвичайну джерелознавчу цінність з боку вивчення історичного минулого Волині.

Розгляд колекційної частини бібліотеки - стародруків (станом на 1904 р. було 16 од. зб.) свідчить про виняткове бібліографічне та науково-культурне значення бібліотеки для вивчення української культури, зокрема - історії книги.

Книжкові фонди в зібранні були представлені виданнями, що репрезентували різні напрямки наукових досліджень: історичні матеріали, в тому числі і велика кількість біографічних, бібліографічних та археографічних робіт, природознавчі, географічні та етнографічні праці. Доповнювали змістову насиченість фондів періодика, різного роду довідкові видання, белетристика тощо.

Аналіз складу та змісту книжкового комплексу дозволив визначити основний пантеон волинезнавців ХІХ ст., у книгознавчому плані виявити типи і джерела комплектування та методику складання обласних краєзнавчих бібліотек, а також ідентифікувати його як цінне зібрання “волиніки”.

Простеження етапів переміщення зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля свідчить, що його доля склалася типово для історичних зібрань і колекцій, сформованих в Україні в ХІХ ст. Перших втрат воно зазнало під час евакуації в 1914 р. з родинного маєтку в с. Городок: частину бібліотечних збірок та музейних експонатів власник відправив на Кубань до свого брата В. Штейнгеля, але в роки Громадянської війни ці експонати було знищено; інша частина зібрання, потрапивши до Києва, опинилася в декількох місцях за різними адресами. Протягом 1918-1920 рр. книжкові та рукописні фонди Городоцького музею відійшли частково до ВБУ, а інші - до Університету св. Володимира (до фондів останнього надійшов і сімейний архів Штейнгелів). Внаслідок відомих подій 20-30-х рр. ХХ ст. фонди бібліотеки Університету, в тому числі і зібрання Штейнгеля, було передано до складу ВБУ. Проте потрапили вони туди не в повному об'ємі. Констатується, що згідно з розпорядженням Центрального Архівного Управління УРСР з фонду барона Ф. Р. Штейнгеля, що перебував в Університеті, було віддано на зберігання Архіву Давніх Актів господарські документи маєтку в с. Городок і рукописи бібліотеки музею . Епістолярну спадщину барона, його особисті документи і творчі матеріали у 1930 р. передано до відділу рукописів ВБУ (нині ІР НБУВ), де вони склали окремий фонд (Ф. 109). Та ж частина, що потрапила до АДА, “мандруючи” довгий час по архівних сховищах ЦДІА в Москві (1941-1950 рр.), ДАЖО (1950-1952 рр.), в кінці 1952 року осіла в ДАРО і сьогодні складає особовий фонд барона Ф. Р. Штейнгеля. (Ф. 366)

Таким чином, дослідження етапів переміщення вцілілих частин книжково-рукописного зібрання Ф. Р. Штейнгеля дозволило встановити їх сучасне місцезнаходження: НБУВ, ІР НБУВ, ДАРО.

книжковий рукописний штейнгель бібліографічний

ВИСНОВКИ

Книжково-рукописна спадщина барона Ф. Р. Штейнгеля формувалася в результаті культурно-просвітницької діяльності Городоцького музею Волинської губернії. Її специфіка полягала в тому, що зібраний співробітниками закладу, серед яких були видатні діячі науки і культури - М. Ф. Біляшівський, В. О. Мошков, А. А. Матвеєв, Я. В. Яроцький та інші, краєзнавчий матеріал складав вагому джерельну базу всебічного вивчення минулого та сучасності волинського регіону і в той же час мав значну наукову цінність для вивчення старовини України в цілому. Отже, комплексне дослідження книжково-рукописної спадщини барона Ф. Р. Штейнгеля має важливе значення для історичної реконструкції окремих сторінок збирацької діяльності на Волині, а також для вивчення історії книги, шляхів комплектування краєзнавчої бібліотеки в кінці ХІХ - на поч. ХХ ст., бібліографічних та археографічних студій. Таке дослідження можливе за умови реконструкції зібрання, складність якої полягає в тому, що під час Першої світової війни та Української національно-демократичної революції 1917-1921 рр. воно було розпорошене і не збереглося як цілісний комплекс. Сьогодні вцілілі матеріали розосереджені в багатьох сховищах України - у відділах НБУВ та ДАРО.

Встановлення історії створення бібліотеки Городоцького музею барона Ф. Р. Штейнгеля, визначення принципів та джерел комплектування фондів, вивчення напрямків науково-дослідної роботи закладу в контексті загальних краєзнавчих досліджень регіону дозволили оцінити значення осередку як першого світського культурно-просвітницького центру Волині, а також з'ясувати внесок окремих осіб у справу збереження та популяризації книжково-рукописних пам'яток української нації. Найзначніший внесок зробили Ф. Р. Штейнгель та М. Ф. Біляшівський, автори ідеї заснування та програми діяльності музею, найдіяльніші збирачі зібрання, які одночасно займалися і науковим опрацюванням та систематизацією книжково-рукописних фондів. Значну роль в заснуванні книжково-рукописних збірок відіграв В. О. Мошков - маловідомий і в той же час видатний музиколог, фольклорист, етнограф.

Родо-видовий склад зібрання - універсальний та різноманітний. Крім рукописів, стародруків та видань пізнішого часу (з поч. ХІХ ст.), сюди увійшли і колекції документів, що відповідали поняттю “рукопис”, але через певні критерії відбору при комплектуванні вони потрапили до інших відділів музею (наприклад, географічного), зокрема, це фотодокументи, карти, плани, невеликі за обсягом архівні матеріали, малюнки тощо. Основні джерела комплектування Городоцького зібрання та шляхи наповнення його фондів вирізняються різноманітністю. Найбільш результативними були дари наукових товариств, окремих авторів та бібліофілів; придбання літератури у книгарнях та видавничо-книготорговельних фірмах; пошукова (польова) робота під час проведення вченими музею наукових екскурсій (експедицій); обмін виданнями.

Зміст книжково-рукописного зібрання Городоцького музею був визначений основними завданнями та цілями закладу, а також його характером. Тому наповнення фондів було можливе лише виданнями та іншими документами, що так чи інакше репрезентували різні сторони минулого та сучасності Волині. Предметно-тематична різноманітність зібрання забезпечувалася в першу чергу повнотою видань, що представляли різні напрямки наукових досліджень: історичні матеріали, в тому числі і велика кількість біографічних, бібліографічних та археографічних робіт, природознавчі, географічні та етнографічні праці. Доповнювали змістову насиченість фондів періодика, різного роду довідкові видання, белетристика тощо.

Книжково-рукописне зібрання поступово втрачало свою цілісність. Перших втрат воно зазнало під час евакуації з родинного маєтку в с. Городок, коли вціліла лише частина, відправлена власником до Києва, але і та була розосереджена за різними адресами. Протягом 1918-1920 рр. книжкові та рукописні фонди Городоцького музею відійшли частково до ВБУ, а інші - до бібліотеки Університету св. Володимира (до фондів останньої надійшов і сімейний архів Штейнгелів). Внаслідок відомих подій 20-30-х рр. ХХ ст. фонди бібліотеки Університету, в тому числі і зібрання Штейнгеля, було передано до складу ВБУ. В ході передачі Городоцьке зібрання знову роз'єднали: книжковий фонд було передано до ВБУ; епістолярну спадщину барона, його особисті документи і творчі матеріали - до відділу рукописів ВБУ (нині ІР НБУВ), де вони склали окремий фонд (Ф. 109); інша частина - господарські документи маєтку в с. Городок і рукописи бібліотеки музею відійшла під юрисдикцію Архіву Давніх Актів, потім, “мандруючи” довгий час по сховищах Центрального Державного історичного архіву в Москві (1941-1950 рр.), Державного архіву Житомирської області (1950-1952 рр.), в кінці 1952 року осіла у фондах Державного архіву Рівненської області, де зберігається і донині.

Реконструкція книжково-рукописної спадщини барона Ф. Р. Штейнгеля, здійснена шляхом комплексних методів дослідження з позицій історії та походження, дозволяє розглядати сформоване в Городоцькому музеї зібрання як історико-культурну пам'ятку України кінця ХІХ - поч. ХХ ст. Її матеріали відзеркалюють як суспільні інтереси так і коло фахових та особистих зацікавлень збирачів, становлять цінне джерело до історії Волині, є цікавим об'єктом книгознавчих, бібліотекознавчих та джерелознавчих досліджень. Тому зібрання барона Ф. Р. Штейнгеля може бути включеним до Державного реєстру національного культурного надбання України відповідно до “Положення про порядок визначення наукових об'єктів, які становлять національне надбання”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів від 18.02.97, №174.

ОПУБЛІКОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Миронець Н. Р. Епістолярна спадщина Ф.Р.Штейнгеля в фондах Інституту рукопису НБУВ як джерело дослідження його життя та діяльності // Рукописна та книжкова спадщина України: Зб. наук. пр. - К., 2002. - Вип. 7. - С. 32-41.

Миронець Н. Р. Бібліотека барона Ф. Р. Штейнгеля як науково-дослідний відділ Городоцького музею Волинської губернії // Рукописна та книжкова спадщина України: Зб. наук. пр. - К., 2003. - Вип. 8. - С.190-201.

Миронець Н. Р. Бібліотека Городоцького музею барона Ф. Р. Штейнгеля: створення, шляхи наповнення, історична доля. // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі і ВНЗ: Зб. наук. пр. - Рівне, 2003. - Вип. 4, Ч.2: Культура Волині: історія та сучасність. - С. 61-66.

Миронець Н. Р. Городоцька бібліотека барона Ф. Р. Штейнгеля - скарбниця історичної пам'яті Волині // Наукові праці НБУВ. - 2003. - №11. - С. 391-396.

Миронець Н. Р. Доля книжково-рукописного зібрання українського культурного діяча барона Ф. Р. Штейнгеля // Бібліотечний вісник. - 2003. - №3. - С. 32-36.

Миронець Н. Р. Рукописні матеріали бібліотеки Ф. Р. Штейнгеля в Державному архіві Рівненської області // Архіви України. - 2003. - Вип. 4-6. - С. 155-164.

Размещено на Allbest.ru