Київ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Київському національному університеті культури

і мистецтв. Міністерство культури і мистецтв України, м.Київ

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор

СЕНЧЕНКО МИКОЛА ІВАНОВИЧ,

Книжкова палата України, директор

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

СЛОБОДЯНИК МИХАЙЛО СЕМЕНОВИЧ,

Державна академія керівних кадрів

культури і мистецтв, професор кафедри

інформаційних систем і технологій;

кандидат педагогічних наук, доцент,

ТЕРНО ВАЛЕРІЙ ВІТАЛІЙОВИЧ,

Міжрегіональна академія управління персоналом, начальник відділу ліцензування та акредитування

Провідна установа:

Харківська державна академія культури,

кафедра бібліотекознавства і бібліографії,

м. Харків, Міністерство культури і мистецтв

України.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

бібліотечне інформаційне забезпечення

Актуальність теми. Провідною рисою постіндустріального суспільства є зростання ролі в ньому інформаційної галузі виробництва. Серед чисельних чинників, які обумовлюють його ефективність, найважливішим за сучасних умов слід вважати комунікативний. Саме через нього будь-яка інформаційна система набуває відкритості щодо суспільних потреб. Значення цього чинника посилює зростання ролі людського фактора в суспільному житті, що вимагає змістовної корекції підходів до інформаційного забезпечення тих рішень, які приймаються зараз на всіх рівнях державного управління, особливо регіональних, де переважають застарілі стереотипи відношення до сучасних інформаційних технологій (ІТ) та їхнього використання (М. Бутко, І. Дрейцер, І. Єгоров, М. Єрмолаєва). Отже, модернізація інформаційної системи регіональних органів управління є питанням першочергової важливості, розв'язання якого відповідає проголошеним адміністративною реформою вимогам, що спрямовані на подальшу демократизацію українського суспільного життя (А. Відішенко, М. Сенченко, І. Коліушко).

Аналіз сучасних теорій ситуативного управління (Д. Поспєлов, Ю. Єкатеринославський) дозволяє виокремити систему підходів до інформаційного забезпечення в різних галузях виробництва й з'ясувати, що її базовим компонентом є електронний інформаційно-бібліотечний ресурс (О. Коршунов, В. Скнар, Ю. Столяров, М. Сенченко). Проте його використання є досить обмеженим через відсутність розвинутого технологічного та кадрового базису, потрібного для забезпечення ситуативних потреб споживача (В. Бабіч, М. Слободяник, Л. Хайцева). В розв'язанні завдань, які вирішують регіональні органи управління, бібліографознавчі технології виробництва інформації є невикористаним резервом, що вимагає подальшої розробки теоретичних засад їхнього вдосконалення в системі ситуативного інформування та перегляду освітньо-професійних характеристик, покладених в основу підготовки фахівців для цієї галузі.

Все це й обумовило вибір теми: “Забезпечення регіональних органів управління ситуативною інформацією: бібліографознавчий підхід”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалося згідно з національною програмою інформатизації та програмою інформатизації галузі культури і мистецтв, а також планом наукової роботи кафедри документальних комунікацій Рівненського державного гуманітарного університету.

Мета дослідження- наукове обгрунтування теоретичних основ функціонування моделі забезпечення органів управління ситуативною інформацією та розробка методики її практичного впровадження.

Відповідно до мети були поставлені завдання:

проаналізувати сучасні концепції забезпечення регіональних органів управління (РОУ) ситуативною інформацією;

виявити складові системи ситуативного інформування регіональних органів та розглянути технології бібліографічного представлення нею метаінформації;

визначити шляхом вивчення інформаційних потреб регіону можливі варіанти їхнього задоволення на основі використання новітніх інформаційних технологій;

побудувати модель забезпечення регіональних органів управління інформацією з використанням бібліографознавчого ресурсу;

з'ясувати зміст кваліфікаційних вимог до фахової підготовки кадрів, необхідних для практичної реалізації цієї моделі за сучасних умов регіонального управління.

Об'єкт дослідження: система надання ситуативної інформації регіональним органам управління.

Предмет дослідження: бібліографічні засади представлення ситуативної інформації для регіональних органів управління і особливості підготовки спеціалістів, здатних користуватися ними.

Для досягнення мети дисертантом використовувалися такі методи дослідження:

аналітичний- у вивчені концепцій забезпечення регіональних органів управління ситуативною інформацією; системний та метод порівняння- у визначенні змісту технології представлення бібліографічного ядра системи ситуативного інформування; емпіричний (спостереження, анкетування та інтерв'ювання)- для з'ясування інформаційних потреб регіону; моделювання- у відтворенні процесу забезпечення органів управління ситуативною інформацією; прогностичний- при розгляді можливостей, які надають новітні інформаційні технології бібліографознавству; статистичний та теоретичний- у підведенні підсумків на різних етапах дослідження. Координуючим у застосуванні переліченого комплексу методів є людино-машинний підхід щодо використання сучасних інформаційних технологій.

Наукова новизна дослідження полягає:

в обгрунтуванні ролі ситуативної інформації в розв'язанні управлінських завдань;

у розробленні алгоритму нового різновиду бібліографічного забезпечення- ситуативного інформування;

у визначенні й обгрунтуванні структури ситуативного інформування, до якої входять 3 основні блоки: документний, фактографічний, бібліографічний;

в уточненні поняття метаінформації як варіанту бібліографічної інформації, в яку остання трансформується під впливом сучасних процесів інформатизації;

у розробленні технології бібліографічного забезпечення ситуативною інформацією на основі використання файлів ситуативного алгоритмічного доповнення (САД) і ситуативного процесора (СП);

у створенні бібліографічної моделі ситуативної інформації, яка складається з інфраструктурної частини та власне бібліографічної метаінформації, представленої методом координатного індексування;

у визначенні інформаційних потреб регіону та можливостей їх задоволення на основі новітніх інформаційних технологій;

у виокремленні психолого-педагогічних умов, які сприяють перетворенню інформаційного потенціалу в інформаційний ресурс і забезпечують їх комплексне використання у задоволенні регіонально- управлінських потреб;

в охарактеризуванні специфіки цих потреб та функціональних завдань бібліографічного сегменту інформаційної системи регіональних органів управління, розв'язання яких буде сприяти їхньому задоволенню;

у накресленні заходів, реалізація яких дозволить підвищити ефективність використання бібліографознавчого потенціалу в системі ситуативного інформування.

Це оновлення змісту підготовки професійних кадрів та курсів підвищення кваліфікації з врахуванням новітніх досягнень інформаційного виробництва.

Практичне значення дослідження. Одержані результати можуть бути використані у створенні програмного забезпечення системи підготовки ситуативної метаінформації за допомогою електронно-бібліотечних ресурсів. Вони також корисні для інформаційних підрозділів фірм, організацій, установ, які займаються вивченням регіональних особливостей соціокультурного життя на Україні, а також тих навчальних закладів, які здійснюють підготовку та перепідготовку бібліотечних кадрів. Теоретичні положення та висновки дисертації закладені в основу концепції програми спецкурсу “Регіональні інформаційні ресурси” для студентів спеціальності “Документально-інформаційна діяльність”, проекту “Інтернет в районній бібліотеці” та застосовувалися в процесі створення інформаційної мережі Радивилівської районної бібліотеки. (Довідка центральної районної бібліотеки Централізованої системи державних масових бібліотек Радивілівського району Рівненської області від 23 травня 2001 року, вих. № 6).

Апробація результатів дисертації.

Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені у виступах на:

Всеукраїнських науково-практичних конференціях

"Регіональна бібліотека в сучасному соціо-культурному контексті" (Рівне, 2000);

"Культура України ХХІ століття: діяльність культурологічних закладів у сучасних ринкових умовах" (Київ-Рівне, 2001);

міжвузівській науковій конференції "Документознавство та інформаційна діяльність: освіта, наука, практика" (Київ, ДАКККіМ, 2002);

на семінарах обласної школи керівника Рівненської обласної державної адміністрації.

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 13 одноосібних публікаціях автора, з них 10 статей у фахових виданнях ВАК України, методичних рекомендаціях для працівників культури, тезах доповідей.

Структура дисертації обумовлена метою дослідження і логікою наукового пошуку. Вона складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел із 318 найменувань, 12 додатків, 11 малюнків, 2 таблиць. Загальний обсяг роботи 230 сторінок, з яких 151 сторінку становить основний текст.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми та її зв'язок з науковими дослідженнями та планами, сформульовано основну мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, охарактеризовано методи дослідницької роботи, розкрито наукову новизну й практичне значення отриманих результатів, їхнє впровадження, публікації.

Перший розділ- "Сучасні концепції забезпечення регіональних органів управління ситуативною інформацією і методичні особливості їх вивчення"- присвячено вивченню проблем, які спричинюють неефективність використання новітніх інформаційних технологій у розв'язанні регіональних завдань, вирішення яких вимагає ситуативне управління.

Якщо судити з аналізу наукових джерел і ресурсів інтернету, практично не існує наукових розробок з тематики забезпечення регіональних органів управління ситуативною інформацією в аспекті бібліографознавчого підходу, що базується на використанні методу координатної індексації. Окремо для кожного з названих вище компонентів (теорії ситуативного управління, методу координатної індексації), не говорячи вже про державне управління і його бібліографічне забезпечення, існує цілий ряд фундаментальних робіт.

Насамперед необхідно відмітити працю Д. Поспєлова "Ситуационное управление: теория и практика" (М.,1986), де подано розгорнуту характеристику поняття ситуація і його використання в управлінні. Поняття ситуації складає інформація про стан об'єкта управління. Якщо до змісту поняття ситуації додати інформацію про технологію управління, то отримаємо поняття повна ситуація.

Важливими для нашого дослідження є праці Ю. Єкатеринославського, де продемонстровано методику збору, обробки та використання ситуативної інформації, класифікації управлінських ситуацій, та Г. Щербініної, де показано сутність методу координатного індексування й ідеологію його використання.

З огляду на згадані вище обставини, наведемо перелік ряду концепцій, дотичних до теми нашого дослідження, акцентуючи увагу на їх вузлових елементах. Базовими для даного дисертаційного дослідження є концепція бібліографічного інформування О. Коршунова, модель бібліотеки Ю. Столярова та ідеї монографії М. Слободяника "Наукова бібліотека: еволюція структури і функцій". Під бібліографічним інформуванням за О. Коршуновим розуміються дії людини, що відчужує відомості про документ від самого документа, фіксує й організовує ці відомості з метою встановлення відповідності між документами та користувачами. Таке узагальнене тлумачення бібліографічної діяльності відповідає сучасному розумінню інформаційних систем (ІС) взагалі і бібліотечної системи зокрема. Насамперед тут необхідно згадати модель Ю. Столярова, в якій під фондами розуміються як традиційні, так й електронні, користувачі можуть бути як "звичайні", так і асоційовані. В даній моделі набуває характеристик відповідних до сучасних ІТ матеріально-технічна база та бібліотечний персонал. Згадані компоненти складають перший контур. Пошук релевантних до запиту документів, який реалізується на другому контурі моделі, що складається з відображень компонентів першого, все більше набуває змісту пошуку в небібліотечних інформаційних системах, тобто відбувається трансформування бібліографічної інформації в метаінформацію. Під метаінформацією, за Ю. Шрейдером, розуміється інформація про те, де і як розміщена деяка інша інформація.

Заслуговують на увагу концепції, ядром яких є застосування штучного інтелекту (Д. Поспєлов, Ю. Єкатеринославський, В. Сєдова, І. Носов); використання геоекономічних інформаційних систем (Ю. Чукін); формування системи баз даних в галузях економічної, науково-технічної, соціальної, екологічної та політичної інформації; організація цивілізованого ринку інформаційних продуктів (І. Мелюхін); застосування сучасних технологій документообороту; використання довідкових юридичних систем, які мають стати основою такого вагомого фактора стабільного функціонування демократичного суспільства, як максимально близьке трактування всіма суспільними суб'єктами законодавчих норм (А. Лобов, Т. Добко, А. Відішенко, О. Кохановська, А. Лизун); фільтрація інформаційних потоків (А. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурі, Р. Романов, А. Численко, В. Андрєєв).

Значимими для нас з точки зору тематики даного дисертаційного дослідження є концепції, що базуються на теорії ситуативного підходу (Д. Поспєлов, Ю. Єкатеринославський) та використанні бібліотечно-бібліографічних систем для інформування державних управлінських структур (М. Слободяник, В. Бабич, Л. Хайцева), накопиченні й використанні управлінських сценаріїв (А. Яновський, А. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурі), формуванні управлінської ситуативної метаінформації, прогнозуванні майбутніх інформаційних потреб. Назрілими в соціально-економічному плані є концепції, основою яких є створення регіонального інформаційно-аналітичного центру (РІАЦ), одним із завдань якого є поліпшення інформованості населення про діяльність місцевих органів влади (І. Дрейцер, М. Сенченко), оптимальне поєднання творчих можливостей працівників інформаційних відділів регіональних органів управління (РОУ) й алгоритмічних можливостей інформаційних технологій, використання зворотного зв'язку з населенням.

Аналіз кожної з даних концепцій з акцентом уваги на ролі людського фактора в їх реалізації виявляє кваліфікаційні вимоги до спеціалістів, що можуть бути задіяні в такій реалізації. Останнє визначає спектр необхідних для цього умінь і навичок, а, отже, й зміст відповідних освітньо-професійних програм.

У результаті порівняльного аналізу концепцій інформаційного забезпечення регіональних органів управління та сучасного стану такого інформування встановлено, що в механізмах інформування РОУ недостатньо використовується потенціал бібліотечних мереж, зокрема їх можливості в плані бібліографічного пошуку необхідних документів і їх фрагментів.

Незважаючи на наявність в країні інформаційних технологій досить високого рівня, забезпеченість ними органів самоврядування на рівні сіл і районних центрів залишається низькою. Це зумовлюється, по-перше, відсутністю високотехнологічних інформаційних систем РОУ; по-друге, низьким рівнем їхнього опанування державними управлінцями; по-третє, практичною відсутністю органічного поєднання методики роботи працівників і алгоритміки ІТ, а отже, й відсутністю належного рівня відображення їхнього використання в посадових обов'язках, положеннях, статутах; по-четверте, недостатнім рівнем професійної підготовки обслуговуючого персоналу, який працює з ІТ.

Принцип інформаційного забезпечення РОУ залишається в основному старим: є інформаційний запит- відповідно шукаються засоби й інформаційний ресурс (ІР) для його задоволення; ІР формується в розрахунку на певних осіб, відділи, організації, для забезпечення певних функцій без чіткого врахування характеристик ситуацій (недостатній рівень адекватності інформаційних потреб щодо якісного й кількісного спектру пропозицій даних).

Низьким є рівень прогнозування майбутнього розвитку подій, іншими словами, недостатній рівень уміння передбачати майбутні ситуації.

Другий розділ- "Теоретичні засади бібліографознавчого підходу до ситуативного інформування"- складається з трьох підрозділів.

В підрозділі 2.1. "Аналіз системи ситуативного інформування регіональних органів управління" розглядається методологія ситуативного інформування, що грунтується на теорії ситуативного управління (праці Д. Поспєлова, Ю. Єкатеринославского, Г. Шредера), алгоритміці (праці Г. Цейтліна). Концептуальний рівень розгляду системи ситуативного інформування регіональних органів управління зумовлений тим, що для розробки цих систем недостатньо тільки програмістів. У дисертації доведено, що ефективність процесу її побудови значно зростає, якщо до співпраці залучаються аналітики, управлінці, бібліотекарі.

В підрозділі розглядається також зміст понять, на яких грунтуються принципи ситуативного інформування. Ключовими серед них, на думку автора, є поняття інформаційного ресурсу та інформаційного потенціалу.

В підрозділі 2.2. "Технології представлення бібліографічного ядра системи ситуативного інформування" розглядаються базисні складові системи забезпечення регіональних органів управління ситуативною бібліографознавчою інформацією. В них центральним елементом є технологія координатної індексації, опис якої подається за роботами Г. Ролоффа і Л. Козачкова у вигляді ДСТУ 2395.

Їх доповнюють інші технології, які комплексно організовують документооборот організації. Одну з ключових ролей у корпоративному управлінні, до якого відноситься й регіональне, виконують такі з них, як: Oracle InterOffice, GroupWise WorkFlow, Saros Document Manager, Action Workflow Work Expeditor, EDMSuite, “БОСС-референт”, “Єфрат'99”, а також система автоматизації ділових процесів-WorkRoute II. Всі вони допомагають перегрупувати робочі сили колективу на тих ділянках завдання, які найбільш цього потребують.

До ядра одного з основних суб'єктів інформаційного забезпечення діяльності РОУ регіонального інформаційно-аналітичного центру (РІАЦ) безперечно входитиме система серверів, побудованих на базі архітектури клієнт/сервер з використанням СКБД Oracle. Алгоритміка й технічні особливості функціонування такої корпоративної СКБД подано в працях Р. Саукапа, Е. Немета, Г. Снайдера, С. Скотта, С. Бобровські.

Проте, щоб визначити бібліографічний сегмент інформаційної системи РОУ (або скорочено БС ІС РОУ), потрібно було виокремити фактори, які впливають на її виробничі характеристики. Це деревовидна структура самих РОУ; широкий спектр послуг, що пропонується телекомівськими лініями зв'язку та інтернетом; наявність цілого ряду виробників і споживачів інформації, з якими потрібно контактувати; участь громадськості в інформаційному взаємообміні з органами місцевого самоврядування.

Отже, на процес суспільного виробництва інформації, а значить і її бібліографічного відстеження, має вплив маса чинників. Тому всі вони є елементами структури інформаційної системи, що вимагає відповідного апаратного (стаціонарного або мобільного) та програмного забезпечення; адекватної до них організаційної структури, яка дозволяла б ефективно використовувати досвід бібліотек, банки даних; гіперпростір глобальних комп'ютерних мереж; аналітичний апарат експертів; інститути преси, радіо, телебачення; інформаційну продукцію “неформальних експертів” та можливості навчальних закладів. Тільки за таких умов перелічені чинники потенційно існуючу інформацію переводять в інформаційний ресурс. Для усвідомлення ролі й організації такої трансформації нами розроблено концептуальне поняття технології перетворення інформаційного потенціалу в інформаційний ресурс (ТППР).

В підрозділі 2.3. "Вивчення інформаційних потреб регіону та можливостей їх задоволення на основі новітніх ІТ" наводяться результати аналізу проведеного нами соціологічного дослідження "Бібліотека, інтернет та інформаційні потреби населення". Вони дозволили визначити структуру та зміст процесу забезпечення регіональних органів управління ситуативною бібліографічною інформацією.

Всього було анкетовано 1182 респондентів регіону. Обробка анкет велася програмним способом: дані з анкет заносилися в таблицю СКБД (FOXPRO 6.0) й за допомогою серії елементарних програм однорідні показники сумувались і обчислювались у відповідні відсотки. Така методика давала змогу поєднувати і співставляти найрізноманітніші показники з анкети.

Соціальний склад респондентів: студентів -53.81 % (оскільки нас зокрема цікавлять проблеми педагогічного забезпечення навчальної діяльності тих, хто так чи інакше модернізуватиме ІС РОУ в плані ширшого використання для них бібліотечної системи, то переважно було опитано студентську молодь, насамперед спеціальності "Бібліотекар-бібліограф"), бібліотекарів- 4.06 %, учителів- 4.57 %, управлінців- 3.55 %, економістів- 5.08 %, інженерних працівників- 5.08 %, техпрацівників (без вищої освіти) 6.60 %, медпрацівників- 1.52 %, програмістів й операторів комп'ютерів- 3.05, пенсіонерів- 3.05 %, безробітних- 5.58 % та ін.

На питання про те, де краще розміщувати інтернет-точку, на бібліотеку вказали 438 із 606 респондентів із сільської місцевості або 72.28 %. Для міського населення цей показник нижчий- відповідно 390 респондентів із 576 опитаних, або 67.71 %. Загалом по регіону цей показник становить 828 із 1182 або 70.05 %.

Свій вибір на місцевому органі управління як місці розміщення інтернет-центру інформаційної системи (ІС) зробили лише 3.96 % сільського населення й 3.13 % міського (загалом 3.55 %). Інтернет-центр ІС в іншому місці (не в бібліотеці й не в місцевому органі управління) бажають бачити 23.76 % респондентів. Порівняння показників для бібліотеки та для органу управління говорить про правильність нашого вибору бібліотеки як базового пункту для інформаційного взаємообміну між органами управління та громадськістю.

Інтернет-точку як головний засіб отримання і передачі інформації бачать 93.40 % респондентів, що свідчить про тверде усвідомлення інформаційної ролі мережі Інтернет в повсякденному житті мешканців регіону. Окрім наведених вище базових запитань було поставлено й цілий ряд інших. Так, "несекретну" інформацію про себе (дані про вік, освіту, професійну кваліфікацію та ін.) за допомогою Інтернету зробити відомою для всіх з метою, наприклад, отримання пропозиції бажаної роботи воліють зробити 72.59 % респондентів. 49.24 % з них вважають необхідним зробити вільним доступ до інформації про фінансові заходи та витрати місцевого органу управління, але не в приміщенні цих органів і не під наглядом посадових осіб. Загальновідомо, що найбільше нарікань громадськості зумовлюються нераціональним або навіть волюнтаристським розпорядженням місцевими бюджетними коштами.

Прямий зв'язок (ставити запитання й отримувати відповіді) зі свого населеного пункту з депутатом Верховної Ради хотіли б мати 71.07 % респондентів.

Результати соціологічного дослідження дозволили уточнити зміст функціональних завдань БС ІС РОУ.

Третій розділ "Модель процесу забезпечення органів управління ситуативною інформацією і її педагогічні аспекти" складається з 2-х підрозділів.

В підрозділі 3.1."Структура моделі" розглядається концепція та структура моделі забезпечення регіональних органів управління ситуативною інформацією. Модель складається з двох контурів. І контур (рис.1) визначає собою загальну структурну схему процесу ситуативного інформування РОУ. ІІ контур (рис. 2) задає схему формування ситуативної бібліографічної інформації, що забезпечує функціонування модуля "Ситуативна бібліографічна система" І контура.

І контур моделі дозволяє користувачеві, в ролі якого може виступати як особа, що приймає рішення, так і пересічний житель регіону, отримувати інформацію, якої потребує конкретна ситуація. Модуль "Ситуативна бібліографічна система" ставить у відповідність до неї фрагменти документів, текстових образів ситуативних факторів, які надаються (стрілка в напрямі справа наліво) користувачеві. ІІ контур моделі складається з декількох рівнів. Перший рівень відповідає алгоритмічним відповідникам файлів документального забезпечення РОУ. Їх в основному формують аналітичні комітети органів, що створюють нормативно-правові акти, юридичні фірми, аналітичні відділи РОУ. На цьому рівні здійснюється необхідний для ситуативного управління аналітичний розгляд документів, який завершується створенням САД- файлів. На 2 рівні знаходиться система серверів, в якій відображаються результати цієї роботи. На завершальному 3 рівні знаходиться пошуковий сервер РОУ або іншої організації, якій необхідна ситуативна інформація (остання повинна бути доступною для всіх організацій і окремих громадян регіону). Право доступу до пошукового сервера РОУ громадян і організацій закріплюється відповідним нормативно-правовим актом.

Схему функціонування модуля "Ситуативна бібліографічна система" І контура показано на рис.3.

За допомогою методу координатної індексації для користувача створюється пошуковий образ ситуації (ПОС). ПОС поступає на вхід СП- спеціальної програми, яка для даного ПОС знаходить найближчі в ситуативному відношенні мітки алгоритмічні координатно-індексні (МАКІ). МАКІ містять номери слів, з яких розпочинаються й закінчуються найбільш релевантні для даного ПОС фрагменти текстового файла (нормативно-правового акта або опису ситуативного фактора). Даний МАКІ визначає конкретний фрагмент текстового файла. МАКІ входять до складу САД-файлу, електронна адреса якого є одночасно й адресою відповідного текстового файла. Далі фрагменти текстових файлів, як видно зі схеми, направляються користувачеві.

Розглянуту модель процесу забезпечення органів управління ситуативною інформацією пропонується також рахувати невід'ємною частиною бібліотечної діяльності. Це означає, що до традиційних бібліотечних фондів (БФ) в обов'язковому порядку додаються описи ситуативних факторів (СФ): нормативно-правові акти РОУ; затверджені РОУ документи, які відображають фактографічну та статистичну інформацію про соціально-економічне життя регіону; затверджені РОУ документи про експертів галузі діяльності, до якої відноситься об'єкт, де може мати місце та чи інша ситуація; сценарії діяльності в даній ситуації; характеристики конкретних підрозділів РОУ, які курирують галузь, де відбуваються типові ситуації; джерела матеріальних і фінансових ресурсів; інші матеріали, які мають відношення до даного типу ситуації тощо.

Модель забезпечення регіональних органів управління ситуативною інформацією є фактично однією з можливих систем аналітичного ситуативного бібліографічного забезпечення.

В підрозділі також розкривається зміст та функції компонент, з яких складається БС ІС РОУ. В окрему групу виділяється РОУ та члени місцевої громади- компонент під назвою “Контингент користувачів”(КК) і компонент “Матеріально-технічна база” (МТБ), що дає уявлення про апаратне й програмне забезпечення функціонування БС ІС РОУ. Компонент "Бібліотечний персонал" (БП) має супервізорські обов'язки щодо виконання функцій БС ІС РОУ.

Проте необхідно зауважити: ядром моделі забезпечення регіональних органів управління ситуативною інформацією є пошуковий апарат БС ІС РОУ, що базується на використанні програми ситуативного процесора (СП) і файлів САД, які забезпечують наведення необхідної ситуативної бібліографічної інформації для даної ситуації.

В підрозділі 3.2. "Реалізація моделі" розглядається технологія впровадження цих компонентів у процес забезпечення органів управління ситуативною інформацією. В ньому розкривається специфіка використання методу координатної індексації у визначенні алгоритміки математично-лінгвістичного забезпечення БС ІС РОУ в контексті ситуативного підходу. Вихідним пунктом такого забезпечення є створення пошукового образу ситуації (ПОС), який передбачає такі характеристичні поля: <унікальний номер>, <тип ситуації>, <характеристика об'єкта ситуації>, <матеріальні потреби першої необхідності>, <дати>, <географічне>, <характеристика організації, участь якої бажана в необхідних для даної ситуації діях>, <фінансові потреби для необхідних дій>, <матеріальні потреби для необхідних дій>.

Для створення (за допомогою методу координатної індексації) ПОС і пошукових образів СФ використовуватиметься тезаурус управлінської лексики (ТУЛ), реалізований у формі системи словників-баз.

Щоб адекватно й оперативно навести інформацію про той чи інший екземпляр СФ, як уже згадувалося вище, для кожного з них ставиться у відповідність САД-файл, в якому на основі методу координатної індексації наводиться сукупність МАКІ- фактично пошукових образів таких ситуацій, в яких даний фактор доцільно використати.

Процес пошуку для ПОС відповідних описів СФ, відображених в САД-файлах, проводиться за допомогою спеціальної програми “Ситуативний процесор” (СП) та використання матриці ситуативної спорідненості (МСС). МСС наводить для будь-якої пари кодів дескрипторів ТУЛ вагу ситуативної спорідненості. Заповнення МСС здійснюється за допомогою спеціальної програми, яка опрацьовує відповідні для кожного СФ таблиці БД фактора, основу яких складають МАКІ та повні електронні адреси. САД-файлів і файлів опису екземплярів СФ. Таблиця бази даних фактору, схема якої подана на рис. 4, заповнюється відповідною програмою.

Рис. 4. Схема таблиці БД фактора Ф_i.

Нормована (поділена на кількість дескрипторів у відповідному МАКІ) сума числових значень ваги між дескрипторами усіх можливих пар дескрипторів, один з яких входить до складу ПОС, а другий до даного МАКІ, визначає ступінь спорідненості між ПОС і відповідними МАКІ, а число обернене до ступеня спорідненості між ПОС і МАКІ- відстань між ними. За допомогою програми СП (на основі ранжування таких відстаней) відбирається задана кількість екземплярів того чи іншого фактора. З них відбираються найбільш необхідні споживачеві в даній ситуації екземпляри.

Ефективність реалізації розглянутої моделі передбачає відповідне методичне забезпечення, спрямоване на формування інформаційної культури суб'єктів РОУ. Принципи, на яких ця модель побудована, потребують адекватного відображення в статутах, положеннях, посадових обов'язках як конкретні рекомендації щодо застосування функціональних засобів для виконання того, чи іншого управлінського завдання.

Формування такої культури потребує не тільки належного рівня підготовки майбутніх фахівців в сфері державного управління, а й у бібліотечно-бібліографічному забезпеченні державного управління. Для досягненя цієї мети пропонується поєднати навчальні потужності існуючих навчальних закладів культурологічного та державознавчого спрямування шляхом доповнення освітньо-професійних програм спецкурсами та спецсемінарами, змістовно пов'язаними з питаннями, що розкривають специфіку використання бібліографічного ресурсу.

Не менш суттєвим для впровадження бібліографічного сегменту в інформаційну систему РОУ є вдосконалення її нормативно-правової бази. Існуюче законодавство в інформаційній галузі доцільно доповнити нормативно-правовими актами: про обов'язковість наявності в партії власного сервера або принаймні квоти в провайдера (це дало б змогу організувати в складі ІС РОУ відділ міжпартійних консультацій, центр політичного аналізу), про створення державних комп'ютерних довідкових правових систем тощо.

Розвиток бібліографічного сегменту в ІС РОУ- це шлях до формування регіональної нормативно-правової бази даних, цілісного відображення соціально-економічного життя громади, створення реєстру фізичних та юридичних осіб, організації системи сервісних послуг в оформленні й веденні документації, інформаційного забезпечення підприємництва, бізнесу, торгівлі, інформаційне задоволення навчально-інформаційних, побутових потреб, наведення інформації з екології довкілля. Функціональні можливості БС ІС РОУ мають забезпечувати доступ до серверів ІС РОУ. На них пропонується створити такі Web-сайти: "Портрет" (Інформаційний портрет регіону), "Атлас", "Законодавство", "Підприємства", "Наукові дослідження", "Інвестиції", "Статистика", "Ринок", "Біржа праці" та ін.

Упровадження запропонованої інформаційної технології передбачає не тільки науково-методичне, кадрове та нормативно-правове забезпечення, а й фінансове. Для покриття витрат на її впровадження пропонується використати такі основні джерела: фінансування державними органами управління; спонсорські кошти; платні послуги на БС ІС РОУ; фінансування з місцевого бюджету.

У висновках підсумовуються результати дослідження.

На основі аналізу наукових джерел, результатів соціологічного дослідження з вивчення інформаційних потреб регіону доведено, що ситуативна інформація є об'єктивною необхідністю для розв'язання управлінських завдань.

Аналіз сучасних концепцій забезпечення регіональних органів управління (РОУ) ситуативною інформацією дає підстави стверджувати, що моделі такого забезпечення в аспекті бібліографознавчого підходу не існує.

Встановлено, що бібліографічне забезпечення регіональних органів управління ситуативною інформацією є одним з напрямів модернізації бібліотечної системи на основі можливостей новітніх ІТ.

Визначено структуру ситуативного інформування, до якого входять 3 основні блоки: документний, фактографічний, бібліографічний.

З'ясовано, що призначенням ситуативної бібліографічної інформації є пошук і впорядкування первинної інформації, необхідної для розв'язання ситуативних управлінських задач як бібліографічного ядра системи ситуативної інформації.

Ситуативна бібліографічна інформація може бути ефективно репрезентована за допомогою методу координатної індексації.

На основі проведення багатовекторного аналізу ситуативної інформації встановлено, що процес створення ситуативної метаінформації потребує бібліографічного забезпечення.

Охарактеризовано бібліографічну модель забезпечення органів управління ситуативною інформацією для розв'язання завдань ситуативного управління. Вона складається з власне бібліографічної частини метаінформації, що репрезентується технологією її представлення методом координатного індексування, та інфраструктурної частини.

Виявлено принципи, на яких повинна грунтуватися реалізація цієї моделі в інформаційних системах РОУ.

Розкрито конкретний зміст ПОС і МАКІ як необхідних складових моделі процесу забезпечення РОУ ситуативною інформацією та технологій з використанням файлів САД, програми СП, на які спирається цей процес.

Виокремлено напрямки подальшого вдосконалення інформаційної системи РОУ з використанням електронного бібліографічно-інформаційного ресурсу, що передбачає відповідне уточнення нормативно-правової бази впровадження новітніх інформаційних технологій та перегляду стратегії кадрового й фінансового забезпечення діяльності структурних підрозділів, з яких складається ця система.

Дослідження не вичерпує всіх напрямків розробки теми. В плані перспективи можна поставити завдання інформаційно-алгоритмічної обробки народного традиційного досвіду й досвіду творів мистецтва для потреб ситуативного управління, ситуативної дидактики та педагогіки загалом. Таку ситуативну інформацію доцільно використати для наведення в типових виробничих і життєвих ситуаціях, що оптимізувало б життя суспільства як колективу алгоритмів в плані зменшення кількісної маси алгоритмічних клінчів сфери управління.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях

бібліотечна мережа інформаційне забезпечення

1. Марчук Ю.М. Приклад методики інформаційного забезпечення управлінців на основі використання ситуативного алгоритмічного доповнення файлів документів //Вісн. Кн.Палати України.-2002.-№5.-С.37-38.

2. Марчук Ю.М. Алгоритм заповнення матриці ситуативної спорідненості та методичні вказівки до освоєння уміння його ефективного використання //Вісн. Кн.Палати України.-2002.-№6.-С.28-29.

3. Марчук Ю.М. Ситуативний процесор і психолого-педагогічні аспекти його використання //Вісн. Кн.Палати України.-2002.-№7.-С.31-32.

4. Марчук Ю.М. Сучасна інформаційна культура державного управління в світлі взаємодії сучасних і класичних інформаційних технологій //Вісн. Кн.Палати України.-2001.-№10.-С.27-29.

5. Марчук Ю.М. Бібліотека як сегмент інформаційної системи регіонального управління //Вісн. Кн.Палати України.-2000.-№7.-С.13 -18.

6. Марчук Ю.М. Ескіз технології перетворення інформаційного потенціалу в інформаційний ресурс //Вісн. Кн.Палати України.-1999.-№1.-С.19-24.

7. Марчук Ю.М. Проблема опису ситуацій у системах регіонального управління// Вісн. Кн.Палати України.-1999.-№11.-С.24 - 26.

8. Марчук Ю.М. Один з підходів до розвитку інформаційного простору регіону //Вісн. Кн.Палати України.-1998.-№5.-С.20-23.

9. Марчук Ю.М. Юридичний і політичний аспекти організації інформаційної системи регіональних органів управління //Вісн. Кн.Палати України.-1998.-№9.-С.27-29.

10. Марчук Ю.М. Ситуативний підхід в ідеології побудови інформаційних систем регіональних органів управління //Вісн. Кн. Палати України.-1997.-№5.-С.24-26.

11. Марчук Ю.М. Парадигма комп'ютеризації у закладах культури // Науково-практ. конф. "Культура України ХХІ століття: діяльність культурологічних закладів у сучасних ринкових умовах ".- Київ-Рівне, 2001.- С.58-63.

12. Марчук Ю.М. Ситуативне бібліографічне забезпечення // Наукова конф. “Документознавство та інформаційна діяльність: Наука. Освіта. Практика”.-Київ, 2003.- С.39- 43.

13. Марчук Ю.М. Перше знайомство з комп'ютером: Методичні рекомендації для працівників культури.-К.:Друк. ІПК ПК, 1993.- 80 с.

АНОТАЦІЯ

Марчук Ю.М. Забезпечення регіональних органів управління ситуативною інформацією: бібліографознавчий підхід.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 07.00.08 книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство.-Київ, 2003.

Дисертацію присвячено питанням використання бібліотечної мережі для потреб інформаційного забезпечення регіональних органів управління (РОУ). В роботі запропоновано варіант моделі бібліографічного забезпечення РОУ на основі використання ситуативного підходу й методу координатної індексації, систему функціональних завдань бібліографічного сегмента інформаційної системи регіональних органів управління (БС ІС РОУ), який є варіантом реалізації згаданої вище моделі та засобом інформаційного взаємообміну між РОУ та громадськістю. В центр ідеології побудови математично-лінгвістичного забезпечення функціонування системи пропонується поставити поняття ситуації, для якої на основі використання методу координатного індексування готується метаінформація, необхідна для прийняття адекватних даній ситуації управлінських рішень. Ядром математично-лінгвістичного забезпечення є алгоритм роботи ситуативного процесора, який для координатно-індексного образу ситуації наводить найближчі (в ситуативному розумінні) координатно-індексні образи ситуативних факторів, починаючи з фрагментів нормативно-правових актів й закінчуючи джерелами фінансових і матеріальних ресурсів.

Для інформаційного забезпечення органів управління важливою є якість інформаційної діяльності колективів і посадових осіб. У роботі сформульовано парадигму, принципи та правила сучасної інформаційної культури.

Ключові слова: регіональні органи управління, бібліотечна мережа, інформаційна система, функціональні завдання, ситуативний підхід, метод координатної індексації.

ANNOTATION

Marchuk Yu. M. Support of regional management bodies with situational information: bibliographical aspect. Manuscript.

Thesis for academic degree of candidate of pedagogical sciences in speciality 07.00.08 Book Science, Library Science, Bibliography Sciece.- Кyiv, 2003.

The thesis is devoted to the problems of using the library network for needs of the information support of regional management bodies (RMB). The work proposes a variant of the bibliographical support model of the RMB based upon the situational attitude and the method of coordinate indexing and functional tasks system of the bibliographical segment of the information system for regional management bodies (LS IS RMB) which is a means for information interchange between RMB and the public. Into the ideology centre for constructing the mathematical linguistic support of operating the system it is suggested to put the concept of the situation for which on the basis of using the method of coordinate indexing the metainformation is prepared necessary for taking management decisions proper for a given situation. The essence of the mathematical linguistic support is the algorythm of operating the situational processor which for the coordinate indexing image of the situation gives the nearest (in situational understanding) coordinate indexing images of situational factors starting from fragments of normative legislative documents and finishing with sources of financial and material resources.

For the information support of management bodies important is the quality of the information work of the staff and officials. The thesis formulates the paradigm, principles and rules of modern information culture.

Key words: regional management bodies, library network, information system, functional tasks, situational approach, coordinate indexing method.

АННОТАЦИЯ

Марчук Ю.Н. Обеспечение региональных органов управления ситуативной информацией: библиографоведческий подход. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 07.00.08 книговедение, библиотековедение, библиографоведение. Киев, 2003.

Диссертация посвящена вопросам использования библиотечной сети для потребностей информационного обеспечения региональных органов управления. В работе предложена модель библиографического обеспечения РОУ на основании ситуационного подхода и метода координатной индексации и система функциональных задач библиографического сегмента информационной системы региональных органов управления (БС ИС РОУ), который является вариантом реализации этой модели. Задача БС ИС РОУ - обеспечение ситуационной информацией региональных органов управления (РОУ) на основе информационного взаимообмена РОУ и общественности с применением прогрессивных информационных технологий.

Терминальным звеном сегмента являются так называемые библиотечные компьютерные точки (БКТ) либо библиотечные локальные компьютерные сети (БЛКС). Последние служат с одной стороны-ознакомлению граждан с решениями местных органов самоуправления, принятыми социально-экономическими программами, бюджетами, уставами, составами комиссий, показателями экологического мониторинга и т.д.; а с другой стороны для проведения всевозможных опросов общественного мнения, связи граждан через Интернет со своими депутатами, организации интернет-коммерции (граждане на соответстующих страницах формируют свои запросы и предлагают произведенные ими продукты и изделия). Граждане также могут по собственному желанию заносить информацию о себе в соответстующие базы данных (например, в целях поиска работы). БКТ (БЛКС), включенные в глобальную сеть, могут служить для методической поддержки местных учебных заведений, организации дистанционного обучения и т.д..

В настоящей работе представлен перечень нормативно-правовых актов, необходимых для организации и функционирования информационной системы РОУ. Для реализации проекта БС ИС РОУ в пределах одного района приводятся упрощенные технические и финансовые расчеты; определено место ИС РОУ и БС ИС РОУ в структуре регионального информационного пространства, показана их связь с Национальной программой информатизации, программой информатизации в сфере культуры и искусства.

В центр идеологии построения математико-лингвистической базы варианта модели библиотечно-библиографического поиска предлагается поставить понятие ситуации, для которой готовится метаинформация, необходимая для принятия в будущем адекватных (для данной ситуации) управленческих решений.

Для создания поискового описания ситуации (ПОС) и ситуативних факторов (СФ) (фрагментов документов, в частности, нормативно-правовых актов, финансовых и материальных источников, нужных организаций, отдельных экспертов, сценариев типичных действий и т.д.) используется метод координатной индексации, основой для которого должен служить тезаурус управленческой лексики (ТУЛ), представленный в форме системы словарей-баз (СБ), организованных в соответствии с УДК. В системе СБ для каждого дескриптора (дескрипторного выражения) ставится в соответствие двохбайтовый код.

Для адекватного и оперативного выведения информации о том или ином СФ, для описания каждого из них в соответствие ставится так называемый САД-файл (файл ситуативного алгоритмического дополнения). В САД-файле при помощи метода координатной индексации каждому описанию СФ приводится совокупность меток алгоритмических координатно-индексных (МАКИ)- фактически ПОС таких ситуаций, в которых данный фактор целесообразно использовать.

Процесс сопоставления ПОС и соответствующих описаний СФ, отображенных в .САД-файлах, производится ситуативным процессором (СП) на основе использования матрицы ситуативной родственности (МСР). В МСР для любой возможной пары кодов дескрипторов ТУЛ ставится в соответствие особый параметр вес ситуативной родственности (ВСР). Заполнение МСР проводится с помощью специального алгоритма, который обрабатывает соответствующие для каждого ситуативного фактора (СФ) таблицы БД фактора. Основу информационного наполнения этих таблиц составляют МАКИ, полные электронные адреса .САД-файлов и файлов описания экземпляров СФ. ВСР для пары дескрипторов возрастает каждый раз на 1, как только в .САД-файле описания какого-либо СФ эта пара будет найдена в пределах одного МАКИ. Для заполнения таблиц БД факторов создан соответствующий алгоритм.

Нормированную (деленную на количество дескрипторов в составе данного МАКИ) сумму числовых значений весов между дескрипторами всех возможных пар дескрипторов, один из которых входит в состав ПОС, а второй- в состав некоторого МАКИ, назовем степенью родственности между ПОС и данным МАКИ. Число, обратное к степени родственности между ПОС и МАКИ, назовем расстоянием между ними. На основе ранжирования таких расстояний отбирается нужное количество экземпляров того или иного фактора, из которых лицо, принимающее решения (ЛПР), выберет наиболее необходимые (по мнению ЛПР) в данной ситуации.

С целью методологической постановки производства одних информационных ресурсов (ИР), организации производства других, контроля над производством третьих вводится концептуальное понятие технологии преобразования информационного потенциала (ИП) в информационный ресурс (ТППР).

В информационном обеспечении органов управления выделено роль информационной культуры, формирование которой предполагает оптимальное соединение методики работы людей и алгоритмики информационных технологий.

Ключевые слова: региональные органы управления, библиотечная сеть, информационная система, функциональные задачи, ситуативный подход, метод координатной индексации.

Размещено на Allbest