Бібліографічна секція міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та закладів, як осередок дослідження національної бібліографії (1965-2002 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

БІБЛІОГРАФІЧНА СЕКЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ ФЕДЕРАЦІЇ БІБЛІОТЕЧНИХ АСОЦІАЦІЙ ТА ЗАКЛАДІВ ЯК ОСЕРЕДОК ДОСЛІДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОГРАФІЇ (1965 - 2002 рр.)

ПРОКОПЕНКО Лілія Сергіївна

Київ 2004

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Функціонування національної бібліографії (НБ) у сучасних умовах вимагає гармонійного поєднання її міжнародного та національного аспектів. Міжнародне співробітництво у галузі НБ, яке традиційно сприяє удосконаленню бібліографічного обслуговування суспільства і професіоналізації бібліотечних працівників, сьогодні розглядається, перш за все, як обов'язкова умова отримання поглиблених знань про зарубіжні НБ для прийняття професійних рішень у вітчизняній теорії і практиці з урахуванням міжнародних вимог.

Значення міжнародного співробітництва у цьому напрямі докорінно зросло у зв'язку з використанням НБ як бази реалізації міжнародної інформаційної програми Універсальний бібліографічний облік (УБО), прийнятої у 1972 р. Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій та установ (ІФЛА)^** Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ - всесвітня незалежна неурядова професійна організація. Заснована у 1927 р. у м. Единбург (Велика Британія). Об'єднує бібліотечні асоціації, бібліотеки та бібліотекарів. На початку 2003 р. до її складу входило 1770 членів із 155 країн. Зареєстрована у Нідерландах як асоціація, що має правову та організаційну основу. До середини 1960-х рр. традиційно була поширена абревіатура назви федерації французькою мовою - FIAB (Federation Internationale des Associations de Bibliothecaires). ??огодні прийнято вживати абревіатуру назви федерації англійською мовою - IFLA (International Federation of Library Associations and Institutions). під егідою ЮНЕСКО й у 1987 р. перейменованої на Універсальний бібліографічний облік і програма MARC (УБОІМ). Перед НБ у програмі ставилося завдання уніфікації принципів і методів її створення з метою організації обміну інформацією на міжнародному рівні.

З огляду на це особливого значення набуває необхідність вивчення й відтворення цілісної наукової картини створення та еволюції діяльності Бібліографічної секції (БС) ІФЛА, яка як провідний світовий центр дослідження НБ протягом багатьох років працювала над реалізацією програми УБОІМ.

Вивчення історії діяльності БС ІФЛА як осередку дослідження НБ має велике значення для України. На сучасному етапі розвитку Української держави все більшої ваги набуває необхідність її інтеграції у світове співтовариство та отримання міжнародного досвіду, зокрема, у бібліотечно-інформаційній сфері, оскільки остання є важливим показником гуманітарного розвитку нашої країни. За радянських часів Україна опосередковано, у складі СРСР, брала участь у роботі ІФЛА. Однак, із часу здобуття незалежності ні українські професійні об'єднання, ні окремі бібліотечні заклади не представлені у складі цієї організації, тобто ізольовані від повноцінного міжнародного співробітництва. Об'єктивна реальність існування незалежної України вимагає вироблення стратегії і тактики міжнародного співробітництва у галузі бібліографії. Активна участь українських бібліографів у роботі ІФЛА і БС зокрема повинна стати одним із пріоритетних напрямів бібліографічної діяльності. Це надає широкі можливості для систематичного вивчення зарубіжного досвіду і його творчого застосування у бібліографічній практиці України. Обговорення і узагальнення підсумків стану національного бібліографічного обліку у світі, яке проводиться у рамках БС, має велике значення для подальшого розвитку теорії, методики і практики НБ України.

У фаховій науковій літературі виокремлюються два напрями дослідження роботи ІФЛА у галузі теорії та практики НБ: по-перше, - це інформаційно-аналітичні огляди засідань БС під час окремих щорічних Генеральних конференцій ІФЛА (І.Багрова, Е.Переслегіна, Г.Помассл); по-друге, - аналіз результатів проектів секції або рецензії на її видання (М.Бодіке, В.Гульчинський, Т.Кузнецова). Але предметом окремого узагальнюючого дослідження діяльність БС не була. Результати багаторічної роботи секції, які дозволили розробити цілісну концепцію дослідження НБ, уніфікувати вимоги до цієї бібліографічної продукції та створили підґрунтя для ефективного впровадження нових інформаційних технологій, потребують комплексного наукового опрацювання та всебічної оцінки їх значення для розвитку НБ.

Невідповідність між наявністю фундаментальних теоретичних та практичних розробок БС ІФЛА у галузі НБ, з одного боку, та відсутністю теоретичного опрацювання та практичного освоєння цього доробку у вітчизняному бібліографознавстві, з другого боку, обумовлює актуальність обраної теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою комплексної наукової теми кафедри бібліотекознавства та інформаційних ресурсів Київського національного університету культури і мистецтв “Бібліографознавство: історія, сучасний стан та перспективи розвитку”.

Мета дослідження - історико-бібліографознавче узагальнення основних напрямів і результатів діяльності БС ІФЛА як осередку дослідження НБ.

Завдання дослідження:

вивчити та проаналізувати літературні та архівні джерела з досліджуваної проблеми у вітчизняному та зарубіжному бібліографознавстві;

з'ясувати місце секції в структурі ІФЛА, охарактеризувати її склад та основні напрями діяльності;

розробити періодизацію історії розвитку БС з урахуванням змін, що відбулися під впливом соціально-політичних та інформаційно-технологічних чинників;

проаналізувати результати теоретико-методологічних розробок БС та охарактеризувати її внесок у збагачення світової теорії та практики НБ;

здійснити аналіз проектів секції, спрямованих на дослідження стану поточного національного бібліографічного обліку у країнах світу;

визначити стан наукових досліджень БС ретроспективних НБ;

обґрунтувати можливості використання здобутків БС ІФЛА для удосконалення національної бібліографічної продукції України.

Об'єкт дослідження - Бібліографічна секція ІФЛА.

Предмет дослідження - основні напрями та результати діяльності Бібліографічної секції ІФЛА у царині НБ.

Методологічною основою дослідження є принципи історизму, об'єктивності, всебічності та наступності. З позицій загальнонаукової методології проблема розглядається на основі історичного та системного підходів.

Методи дослідження. При виборі методики дослідження була взята до уваги необхідність її адекватності різним проявам діяльності БС ІФЛА та її впливу на розвиток НБ. Вирішення поставлених завдань здійснювалося за допомогою системи загальнонаукових, історичних та бібліографічних методів: теоретичних (аналіз, синтез, абстрагування, пояснення тощо), історико-порівняльного, історико-ретроспективного, проблемно-хронологічного, термінологічного, статистичного, виявлення та вивчення архівних, літературних та бібліографічних джерел, емпіричних (спостереження й опис).

Хронологічні межі дослідження охоплюють 1965 - 2002 рр., тобто період від створення БС ІФЛА до останнього року її роботи у рамках програми УБОІМ.

Джерельну базу дослідження складають опубліковані та архівні документи.

Важливою її складовою є офіційні матеріали, звіти про роботу ІФЛА та БС зокрема, матеріали чергових конференцій, прийняті резолюції тощо.

У дисертації широко залучалися до вивчення доповіді, представлені на засіданнях БС під час щорічних конференцій ІФЛА. Аналіз їх тематики сприяв визначенню пріоритетів у постановці нових проблем, дослідження яких проводила секція у різні роки.

Великий пласт неопублікованих документів містять фонди клірінг-хаусів ІФЛА - структурних підрозділів (їхня мережа сьогодні налічує 17 відділень у різних країнах світу), які виконують архівну та інформаційно-посередницьку функції, забезпечуючи зберігання і використання документів федерації. Шифри документів у всіх клірінг-хаусах однакові і складаються з реєстраційного номера доповіді, шифру професійного підрозділу федерації, мови оригіналу та наявності перекладу іншими мовами.

При проведенні дослідження використовувалися архівні матеріали з фондів Російського клірінг-хаусу ІФЛА у Москві (Всеросійська державна бібліотека іноземної літератури ім. М.Рудоміно), Датського клірінг-хаусу ІФЛА у Копенгагені (бібліотека Королівської школи бібліотекознавства). Також опрацьовувалися фонди Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського НАН України, Національної парламентської бібліотеки України, Одеської державної наукової бібліотеки ім.М.Горького, Російської Державної бібліотеки (м. Москва), Всеросійської державної бібліотеки іноземної літератури ім. М.Рудоміно. Шляхом замовлення літератури за електронною доставкою залучалися документи з фондів бібліотеки Університету у м. Піза (Італія).

При проведенні дослідження активно використовувалися документи, представлені у мережі Інтернет на офіційному сайті ІФЛА IFLANET.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що в ньому вперше відтворено цілісну картину створення та розвитку БС ІФЛА, здійснено аналіз складу секції, її керівних органів, визначено внесок окремих бібліографознавців у її роботу. Розроблено періодизацію історії розвитку секції та висвітлено її діяльність протягом кожного з виокремлених етапів. Проаналізовано результати теоретико-методологічних розробок секції, визначено їх внесок у збагачення світової теорії та практики НБ. Досліджено зміст, результати та значення наукових проектів секції, спрямованих на вивчення стану поточних та ретроспективних національних бібліографічних покажчиків країн світу; охарактеризовано їх значення у контексті реалізації програми УБОІМ. Обґрунтовано можливості використання здобутків БС ІФЛА для удосконалення НБ України. Новизну дисертації визначає також введення до наукового обігу архівних документів, значна частина яких представлена іноземними мовами та в електронному форматі.

Практичне значення дослідження полягає у всебічному вивченні діяльності БС ІФЛА як осередку дослідження НБ, що сприяє розширенню та поглибленню знань з історії міжнародного співробітництва у НБ, а також узагальненню емпіричного матеріалу з метою використання у вітчизняній бібліографічній практиці. Основні положення, матеріали та результати дослідження можуть бути використані при розробці програм навчальних курсів вищих та середніх спеціальних освітніх закладів бібліотечно-інформаційного профілю, в системі підвищення кваліфікації бібліографів - практиків.

Апробація результатів дисертації здійснювалася шляхом доповідей на наукових конференціях різного рівня: Восьмій міжнародній науковій конференції “Бібліотечна справа - 2003: гуманітарні та технологічні аспекти розвитку” (м.Москва, 24 - 25 квітня 2003 р.), Міжнародній науковій конференції “Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві” (м. Харків, 21 - 22 листопада 2003 р.), науковій конференції “Документознавство та інформаційна діяльність: Наука. Освіта. Практика” (м. Київ, 18 грудня 2002 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у 6 публікаціях, з них 3 одноосібні статті у фахових виданнях та 3 тези доповідей на наукових конференціях.

Структура дисертації підпорядкована меті та завданням дослідження і включає вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел. Дисертація доповнена трьома додатками: “Склад Постійного комітету Бібліографічної секції ІФЛА (1972 - 2002 рр.)”, “Склад Виконавчого комітету Бібліографічної секції ІФЛА (1965 - 2002 рр.)”, “Перелік доповідей, представлених на засіданнях Бібліографічної секції під час Генеральних конференцій ІФЛА (1965 - 2002 рр.)”.

Обсяг дисертаційного дослідження - 187 сторінок основного тексту. Список використаних джерел - 47 сторінок (450 позицій, з них 229 - іноземними мовами), додатки - 27 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтована актуальність теми та наукова новизна роботи, визначені об'єкт і предмет, сформульовано наукову мету, завдання дисертаційного дослідження, його практичне значення, окреслені хронологічні межі, охарактеризована джерельна база дослідження та стан наукової розробки проблеми, наводяться дані про апробацію результатів дослідження.

Перший розділ “Національна бібліографія та роль Бібліографічної секції ІФЛА у її розвитку як об'єкт бібліографознавчого дослідження” присвячено історіографічному аналізу наукової літератури та характеристиці джерельної бази дослідження.

У розділі показано, що інтерес до проблем теорії і практики НБ є традиційно високим як у вітчизняному, так і у зарубіжному бібліографознавстві. Одним із найскладніших і найдискусійніших питань є розробка і формування категоріально-понятійного апарату. Найбільша кількість теоретичних праць присвячена визначенню ключового терміна “національна бібліографія”, який широко почав використовуватися бібліографами та бібліографознавцями з середини ХІХ ст.

Різноманіття трактувань цього терміна у бібліографознавстві середини ХІХ - середини ХХ ст. докладно розкрито І.Гудовщиковою і Л.Ліндером, які пояснюють наявність різних підходів до визначення пріоритетних принципів обліку у НБ відмінними історичними умовами її функціонування у різних країнах.

У другій половині ХХ ст. дослідженням цієї проблеми займалися Б.Белл, М.Бодіке, Р.Бурн, А.Верьовкіна, М.Горман, Р.Грір, В.Клапіюк, В.Ліров, Г.Левін, В.Леончиков, Ф.Макгован, М.Машкова, О.Муратов, Б.Семеновкер, К.Сімон.

Серед українських дослідників розробкою термінології НБ займалися: у 1920 - 1930 рр. - В.Дубровський, П.Іноземцев, Г.Ковалевський, С.Маслов, Ю.Меженко, С.Постернак, М.Сагарда; у 1950 - 1980-і рр. - І.Вовченко, Л.Гольденберг, М.Гуменюк, І.Корнєйчик, Р.Жданова; у 1990-х рр. - В.Загуменна, А.Корнієнко, В.Лутовинова, В.Омельчук, В.Патока, М.Сенченко, Н.Сенченко. Розробці проблем рукописної та архівної Україніки присвячено праці Г.Боряка, Л.Дубровіної, О.Онищенка, Н.Христової.

Теоретико-методологічні основи розвитку НБ відбивалися у працях відомих українських бібліографознавців - Л.Дубровіної, В.Загуменної, Ю.Меженка, В.Омельчука, С.Постернака, М.Сенченка, Г.Швецової-Водки - та бібліотекознавців - В.Ільганаєвої, Т.Ківшар, О.Онищенка, М.Слободяника.

Значну увагу приділено з'ясуванню співвідношення терміна “національна бібліографія” і поширеного у колишньому радянському бібліографознавстві терміна “державна бібліографія”.

У дисертації охарактеризовано підходи до визначення іншого дискусійного терміна у теорії НБ - “екстеріорика”, наукове обґрунтування якого було зроблене Л.Рилловою.

У низці праць зарубіжного та вітчизняного бібліографознавства знайшли своє відображення проблеми розробки функціональної структури НБ (І.Гудовщикова, В.Загуменна, К.Зотова, М.Ковачка, Т.Кузнецова, Т.Лиховид, Й.Форстіус); типології об'єктів обліку НБ (Т.Кузнецова, М.Лайн, С.Рябова, Г.Швецова-Водка), визначення співвідношення НБ та законодавства про обов'язковий примірник (М.Бодіке, Г.Густавіно, О.Джиго, К.Зотова, Дж.Ланн, К.Ларсен, М.Сенченко, Я.Чепуренко).

Виявлено, що у комплексі досліджень проблем НБ досить скромне місце належить працям, які аналізують діяльність центрів міжнародного співробітництва. У дисертації проаналізовано вплив різних факторів на наявність подібних досліджень та їх науковий рівень, відзначено прикметні риси, характерні для бібліографознавчих праць колишнього СРСР.

Вивченню загальних аспектів міжнародного бібліографічного співробітництва присвячено роботи О.Бойкової, А.Верьовкіної, І.Гудовщикової, К.Марра, К.Лютової, В.Пашкової, О.Симонової.

Часткове висвітлення у зарубіжному та вітчизняному бібліографознавстві отримала робота у галузі НБ Міжнародного Бібліографічного інституту (С.Боднарський, І.Гудовщикова, П.Колмаков, С.Клещук, С.Кулешов, Н.Кушнаренко, А.Кременецька, К.Лютова, У.Рейворд, Г.Швецова-Водка), Міжнародного консультативного комітету ЮНЕСКО з бібліографії, документації та термінології (М.Бодіке, І.Вовченко, І.Гудовщикова, В.Гульчинський, Б.Каневський, Ф.Касіске, П.Кіркегор, Д.Коен, Н.Лаврова, М.Рудоміно, Д.Уіздом) та діяльність нарад експертів соціалістичних країн з питань НБ (Н.Грузинська, Е.Майо-Знак, І.Назмутдинов, Г.Помассл).

Автором виявлено, що за наявності незначної кількості узагальнюючих досліджень з історії ІФЛА, присвячених, в основному, періоду становлення федерації (П.Гавард-Вільямс, М.Ровелстад, М.Рудоміно), у світовій професійній періодиці надзвичайно розпорошено велику кількість статей інформаційно-довідкового характеру, які присвячені повідомленням про окремі конференції федерації, тематиці доповідей, представлених на її засіданнях, розкриттю змісту прийнятих документів тощо.

У радянському бібліографознавстві діяльність ІФЛА у різні роки висвітлювалася у статтях І.Багрової, О.Д'яконової, Б.Каневського, І.Кондакова, К.Лютової, І.Назмутдинова, Е.Переслегіної, Г.Юркової та інших.

Дослідженням основної програми ІФЛА УБОІМ займалися Д.Андерсон, І.Багрова, Р.Бурн, І.Гудовщикова, Ф.Кальтвассер, К.Лютова, М.Плассар, Б.Семеновкер.

Серед досліджень діяльності БС ІФЛА необхідно виділити публікації І.Багрової та Г.Помассла, які у 1970-х рр. займали тут керівні посади і зробили значний внесок як у роботу секції, так і у популяризацію її діяльності. Г.Помасслом зроблено узагальнення діяльності секції за 1966 - 1976 рр. Зокрема, висвітлено етап становлення, основні проекти та здобутки секції, окреслено внесок секції у розробку проблем НБ та її значення для міжнародного співробітництва.

М.Бодіке, В. Гульчинським, Т.Кузнецовою були ґрунтовно прорецензовані деякі бібліографічні посібники, які видавала секція у 1970-1980-х рр.

Таким чином, за наявності праць, присвячених окремим аспектам розвитку БС, її діяльність як осередку дослідження проблем НБ комплексно не вивчалася.

Дисертація підготовлена на основі різноманітних літературних та архівних джерел, які представлені як у паперовому, так і в електронному форматах.

У розділі виокремлено групи документів, подано характеристику кожної з них, розкрито їх інформаційні можливості і специфіку використання. Для джерельної бази дослідження характерна широка мовна різноманітність, що створює певні труднощі у її використанні.

У процесі дослідження встановлено, що переважна більшість інформації, яка стосується БС, міститься у загальних виданнях федерації, у той час як її самостійна видавнича діяльність порівняно незначна.

Найбільша група джерел представлена у друкованому форматі й охоплює загальні звіти про діяльність федерації та її структурних підрозділів, фінансові звіти, різні статистичні матеріали, наукові доповіді, статті, рецензії тощо.

Інша важлива складова джерельної бази представлена щорічними звітами про роботу БС за попередній рік. Їхня цінність обумовлена тим, що вони містять значний фактичний матеріал і є найоперативнішим джерелом інформації.

Протоколи засідань Постійного комітету секції мали велике значення для дослідження кількісних і якісних змін у її складі, аналізу змісту та характеру обговорень і дискусій.

Важливою частиною джерельної бази дослідження є матеріали, представлені у мережі Інтернет на офіційному сайті ІФЛА IFLANET, який з 1994 р. є основним засобом електронної комунікації у межах федерації та архівом її офіційної онлайнової інформації та документації. Сьогодні майже всі видання федерації, які існують у традиційному паперовому форматі, доступні на сайті в електронному вигляді. Повні тексти неопублікованих матеріалів (доповіді та повідомлення на щорічних Генеральних конференціях, звіти про результати окремих проектів, протоколи засідань керівних органів структурних підрозділів тощо) також подаються в Інтернеті.

Комплексне використання, системне вивчення джерел усіх названих груп, їх наукова інтерпретація та критичний аналіз дозволили зробити узагальнення діяльності БС ІФЛА протягом 1965 - 2002 рр. як осередку дослідження НБ та аргументувати отримані висновки.

У другому розділі “Роль Бібліографічної секції ІФЛА у розвитку теорії національної бібліографії” комплексно розглянуто процес становлення і розвитку БС; здійснено періодизацію її історії та докладно охарактеризовано діяльність протягом кожного з етапів; визначено місце секції в структурі ІФЛА, її склад, окреслено сферу діяльності; розкрито зміст Середньострокових програм, які визначали основні напрями її роботи на окремих етапах; проаналізовано проекти секції, спрямовані на розробку теоретико-методологічних засад НБ.

БС є одним із структурних підрозділів ІФЛА, у яких здійснюється її основна професійна діяльність. Секція входить до складу одного із восьми відділів ІФЛА - Відділу Бібліографічного обліку. У дисертації охарактеризовано положення Статуту та Правил процедури ІФЛА, які регламентують діяльність секції, склад її виборних органів (Постійного та Виконавчого комітетів), порядок голосування та інші процедурні питання.

У дисертації автором зібрано і вперше систематизовано фактичний матеріал: статистичні дані щодо кількісного складу секції; якісного (за країнами та персоналіями) та кількісного складу її Постійного та Виконавчого комітетів; представлено інформацію про внесок у роботу секції окремих фахівців різних країн.

Доведено, що провідну роль у роботі секції відіграють представники європейських країн. Бібліографи Великої Британії, Німеччини, Росії (як правонаступниці СРСР), Франції, Чехії (Чехословаччини) входили до складу керівних органів БС протягом майже всього досліджуваного періоду. Виявлено, що протягом 1970-1980-х рр. у складі Постійного та Виконавчого комітетів БС переважали представники соціалістичних країн. З розвалом соціалістичної системи, який негативно позначився на участі країн, які до неї входили, у роботі ІФЛА, провідні позиції у складі Постійного комітету БС зайняли представники США та північноєвропейських країн. Така ситуація таїть в собі можливість лобіювання ними інтересів провідних компаній США у просуванні власних стандартів та інформаційних продуктів.

Визначено, що створення БС було викликане розширенням бібліографознавчих досліджень федерації та об'єктивною необхідністю координації бібліографічної діяльності всіх інших структурних підрозділів. БС (до 1977 р. - Бібліографічна комісія (БК)) була створена у 1965 р. на 31 конференції ІФЛА у м.Хельсінкі (Фінляндія) за пропозицією делегації СРСР з метою вивчення бібліографічної роботи бібліотек різних країн, розробки найважливіших питань теорії бібліографії, сприяння подальшому розвитку міжнародного бібліографічного співробітництва.

У роботі виділено три етапи в історії БС.

Перший етап охоплює 1965 - 1972 рр. Він характеризується становленням БК як спеціального структурного підрозділу ІФЛА. Протягом перших років основна увага була зосереджена на визначенні пріоритетних напрямів діяльності. Серед кола загальних тем, на обговоренні яких зосереджувалися засідання комісії, виразно виокремлюється напрям, що стане пріоритетним у всій подальшій її діяльності: вивчення стану, проблем та тенденцій розвитку НБ.

Протягом другого етапу - 1973 - 1985 рр. - БС займалася розробкою проблем НБ у традиційних паперових форматах у рамках реалізації програми УБО. Діяльність секції відбувалася у двох напрямах: дослідження проблем поточної та ретроспективної бібліографії.

39 конференція ІФЛА 1973 р. (м. Гренобль, Франція) ознаменувала реальний початок розробки програми УБО, як в рамках федерації в цілому, так і в БК зокрема. Виявлено, що з цього року робота комісії у напрямі дослідження проблем національного бібліографічного обліку набула більш цілеспрямованого, активного характеру і одержала офіційне оформлення.

Виявлено, що головним заходом другого етапу історії БС стала підготовка, проведення й участь у Міжнародному конгресі ЮНЕСКО з національних бібліографій 1977 р. (м. Париж, Франція).

У ході дослідження встановлено, що ініціатива проведення цього заходу, який вплинув на розвиток національного бібліографічного обліку у всіх країнах світу протягом наступних двох десятиліть, належала саме БК. У роботі охарактеризовано внесок, зроблений її членами у його підготовку: серед п'яти основних досліджень федерації, які були проведені до конгресу і отримали назву “Основних”, два документи були підготовлені членами БК.

У роботі доводиться, що Міжнародний конгрес з національних бібліографій мав для БС особливе значення. Він не тільки став форумом для міжнародної апробації ідей, в опрацюванні яких секція брала активну участь, але й прийняв рекомендації, які створили основу для її подальшої роботи над реалізацією програми УБО.

У першій половині 1980-х рр. було репрезентовано низку дослідницьких проектів, які розширили сферу дій БС за рахунок розробки питань удосконалення ретроспективної НБ як невід'ємної складової міжнародного обміну інформацією. Секцією було реалізовано проект, присвячений дослідженню питань ретроспективного обліку видань ІФЛА. Визначення співвідношення поточної та ретроспективної НБ, виявлення лакун в національному бібліографічному обліку стали значним внеском у розвиток теорії і практики НБ та у реалізацію програми УБО.

У розділі прослідковується, що протягом останнього етапу 1986 - 2002 рр. основні проекти секції переважно були спрямовані на вивчення змін у НБ, пов'язаних із інтенсивним впровадженням нових інформаційних технологій. Офіційне закриття програми УБОІМ 1 березня 2003 р. є закінченням даного етапу історії секції.

Виявлено, що протягом останнього етапу значну увагу було приділено вивченню БС досвіду ретроспективної конверсії традиційних бібліотечних каталогів в електронну форму; дослідженню проблем авторитетного контролю та розширення об'єктів обліку НБ за рахунок включення нових видів документів. Пріоритетним напрямом роботи БС є сприяння відображенню електронних ресурсів у НБ та виданню самих НБ у нетрадиційних форматах.

Зміни, які відбулися у бібліографічній сфері у 1990-х рр. і були викликані появою електронних видань та впливом новітніх інформаційних технологій на розповсюдження бібліографічних даних, обумовили необхідність перегляду рекомендацій Міжнародного конгресу 1977 р. Відділ Бібліографічного обліку, до складу якого входить БС, та Секція національних бібліотек у співробітництві з програмою УБОІМ ініціювали проведення Міжнародної конференції з національних бібліографічних служб (м. Копенгаген, Данія, 1998 р.).

У ході підготовки цього заходу БС здійснила низку проектів, які стосувалися вивчення новітніх тенденцій у національному бібліографічному обліку країн світу. Результати цих досліджень значно сприяли виробленню рекомендацій Міжнародної конференції з національних бібліографічних служб.

Дослідження практичного впровадження цих рекомендацій у різних країнах світу, а також активне поширення інформації про них стали головними напрямами роботи секції у 1999 - 2002 рр.

У розділі розкрито зміст, здійснено аналіз та сформульовано значення результатів проектів БС, які розробляли теоретико-методологічні засади НБ.

Перший з них був реалізований у 1977 - 1982 рр. Робоча група секції займалася дослідженням розширення типології об'єктів обліку поточної НБ, запропонованої Міжнародним конгресом з національної бібліографії 1977 р., шляхом включення нових видів документів. Розроблені секцією рекомендації були прийняті як офіційний документ і рекомендовані для використання всіма країнами світу, що сприяло розвиткові та реалізації програми УБО.

Докладно розглянуто другий напрям теоретичних розробок БС, які полягали у дослідженні проблем ретроспективної НБ у контексті УБО.

У 1981 - 1985 рр. було здійснено проект, завдання якого полягали у обґрунтуванні принципів обліку ретроспективної НБ, упорядкуванні відповідної термінології та визначенні принципів організації бібліографічних покажчиків. Результатами роботи міжнародної робочої групи стали напрацювання теоретичних положень ретроспективної НБ, розробка міжнародних рекомендацій щодо укладання кумулятивних покажчиків та підготовка бібліографічного покажчика ретроспективних НБ світу.

Доведено, що цінність даного проекту полягає у тому, що вперше у міжнародному масштабі створення кожною країною власної ретроспективної НБ стало розглядатися як засіб ідентифікації її видавничої продукції з метою виконання завдань УБОІМ щодо забезпечення обміну бібліографічною інформацією, а не тільки з культурно-історичною метою.

У документах, розроблених робочою групою, були розглянуті деякі питання методики створення кумулятивних покажчиків ретроспективної НБ, а саме: принципи їх організації, періодичність, розміщення бібліографічних записів, використання стандартів їх опису, зміст, форма та структура покажчиків.

У третьому розділі “Внесок Бібліографічної секції у розвиток національних бібліографій світу” проаналізовано і узагальнено зміст та результати проектів БС, присвячених вивченню стану НБ світу, та охарактеризовано складені секцією довідники і покажчики ретроспективних НБ.

У розділі докладно характеризуються дослідження стану поточних НБ країн світу, проведені у ході підготовки Міжнародного конгресу з національних бібліографій 1977 р., та видані за їх результатами документи. У 1975 р. за даними анкетного опитування, яке проводилося Бібліографічною комісією протягом попередніх років, були складені “Синоптичні таблиці поточних національних бібліографій світу”. У таблицях зведено інформацію щодо законодавств про обов'язковий примірник в окремих країнах світу; систему органів НБ; типологію об'єктів обліку; періодичність видань НБ; установи, відповідальні за національний бібліографічний облік; правила каталогізації та класифікації; автоматизацію процесу підготовки видань НБ; статистичні дані про обсяги видавничої продукції у різних країнах світу. На основі “Синоптичних таблиць поточних національних бібліографій” керівником робочої групи, яка їх підготувала, Г.Помасслом був зроблений ґрунтовний аналіз стану НБ світу. Отримані висновки й узагальнення були представлені у монографії “Порівняльний огляд національних бібліографій”, підготовленій за контрактом ЮНЕСКО та ІФЛА до Міжнародного конгресу з національних бібліографій 1977 р.

У ході підготовки до конгресу у рамках БК Р.Чеффінс зробив огляд стану поточних НБ світу, у якому розширив та поновив дані “Порівняльного огляду національних бібліографій” Г.Помассла. У 1977 р. за контрактом з ЮНЕСКО Р.Чеффінс видав “Огляд національних бібліографій”, який став одним із п'яти основних документів Міжнародного конгресу з національних бібліографій. В “Огляді” проаналізовано типологію об'єктів національного бібліографічного обліку, періодичність, формати покажчиків, обсяг відомостей у бібліографічних записах та способи їх організації.

У дисертації підкреслюється своєчасність та актуальність досліджень секції, їх значення для напрацювання Міжнародним конгресом 1977 р. рекомендацій щодо удосконалення НБ та її створення у тих країнах, де вона відсутня.

З'ясовано, що активізація досліджень БС стану поточних НБ країн світу у 1990-х рр. була обумовлена необхідністю вивчення змін у характері виробництва та розповсюдженні бібліографічної інформації, викликаних впровадженням у бібліографічну практику нових інформаційних технологій, та необхідністю розробки нових підходів до ведення бібліографічного обліку документів у національному та міжнародному масштабах.

У 1996 р. в рамках БС Р.Холлі було здійснено проект “Огляд бібліографічного обліку і національної бібліографії”, спрямований на вивчення наявності та ефективності дії законодавства про обов'язковий примірник; визначення типології об'єктів обліку НБ; аналіз форматів, періодичності її видань; виявлення найпоширеніших стандартів, які використовуються у практиці створення НБ.

У 1998 р. секретар секції Дж.Байрум зробив огляд НБ світу на предмет охоплення ними електронних ресурсів. У дослідженні були проаналізовані електронні ресурси на оптичних дисках, дискетах, магнітних стрічках, електронні ресурси віддаленого доступу, а також інтерактивні мультимедійні ресурси. Крім того, були розглянуті види видань, які найчастіше представлені в електронних форматах.

У результаті дослідження Дж.Байрума виявлено, що наприкінці 1990-х рр. електронні ресурси стали інтегрованою частиною національного бібліографічного обліку. Серед груп електронних ресурсів найбільше поширення одержали документи на оптичних дисках і дискетах. Електронні ресурси представлені дуже широким діапазоном видів документів. З'ясовано, що швидко розвивається практика удосконалення каталогізації цих ресурсів, яка поєднується з переглядом діючих законодавств про обов'язковий примірник щодо введення до сфери їхньої дії нових електронних видів документів. Особливої гостроти набула проблема обліку електронних ресурсів віддаленого доступу. У багатьох країнах розглядаються можливості вирішення цієї проблеми шляхом співробітництва з видавцями.

Особлива увага у дисертації приділена аналізу результатів найґрунтовнішого дослідження останніх років “Огляд національних бібліографій та дотримання ними рекомендацій Міжнародної конференції з національних бібліографічних служб”, здійсненого у 1999 - 2001 рр. робочою групою БС у складі Б.Белл та Е.Ленгболл з метою визначення національних бібліографічних служб світу, робота яких відповідає критеріям, сформульованим Міжнародною конференцією з національних бібліографічних служб 1998 р.; виявлення служб, котрі могли б підвищити ефективність своєї діяльності, дотримуючись цих рекомендацій; розробки практичних шляхів їх впровадження. Дослідження було присвячено формальним аспектам бібліографічного опису та розміщення бібліографічних записів, а також формальному аналізу самих НБ. У дисертації зведено у табличну форму та узагальнено значний фактичний матеріал даного проекту. Виявлено, що НБ існують майже у 3/4 країн світу. Сучасні тенденції у галузі законодавства про обов'язковий примірник характеризуються швидким розширенням сфери їхньої дії за рахунок електронних документів. Проте, у багатьох країнах ця проблема ще очікує свого вирішення. Діапазон видів документів, які охоплюються НБ світу, швидко урізноманітнюється. Перспективи розвитку національного бібліографічного обліку пов'язані як з обліком нових видів документів, так і з новими форматами самої НБ. З'ясовано, що більшість існуючих НБ в основному відповідають рекомендаціям Міжнародної конференції з національних бібліографічних служб. Найвищий рівень розвитку національного бібліографічного обліку характерний для країн Європи та Австралії й Океанії.

У 1999 - 2001 рр. членом БС У.Кнутсен було реалізовано проект “Зміни в національних бібліографіях, 1996 - 2001”, присвячений оновленню результатів дослідження Р.Холлі “Огляд бібліографічного обліку і національної бібліографії”. На основі статистичних даних дослідницею було виявлено, що більшість національних бібліографічних агентств світу отримують документи згідно з законодавством про обов'язковий примірник; в очікуванні прийняття нових законодавств про обов'язковий примірник у деяких країнах здійснюється облік документів, (в основному, електронних), які не передбачені діючим законодавством. У. Кнутсен проаналізувала недоліки і переваги найбільш поширених форматів (друкованого, CD-ROM, бібліографій у мережі Інтернет). Найперспективнішим напрямом розвитку НБ визнано її представлення у мережі Інтернет.

Результати проектів 1999 - 2001 рр. містять ґрунтовний аналіз стану національного бібліографічного обліку у країнах світу. Виявлення найнагальніших проблем визначило перспективні напрями роботи БС на наступні роки, які полягають, перш за все, у вивченні питань обліку електронних ресурсів та розвитку електронних НБ.

У розділі також охарактеризовано довідники і покажчики, складені секцією у результаті вивчення ретроспективного національного бібліографічного обліку у рамках Середньострокової програми 1981-1985 рр.

Найґрунтовнішим виданням є міжнародний довідник “Ретроспективні національні бібліографії”, складений робочою групою секції, яка працювала у 1981 - 1985 рр. під керівництвом М.Бодіке. До довідника увійшли 327 посібників 39 країн світу. Матеріал, згрупований за алфавітом країн, розташований у хронологічному порядку, за періодами охоплення документів, що дає уявлення про прогалини в їхньому обліку. Перед переліком ретроспективних національних бібліографічних посібників кожної країни розміщено вступ, в якому подано коротку загальну характеристику політичної історії країни, історії її видавничої й бібліографічної діяльності.

У рамках дослідження секцією проблем ретроспективної НБ у 1983 - 1985 рр. Державною бібліотекою СРСР ім. В.І.Леніна було складено бібліографічний покажчик “Державні (національні) бібліографічні покажчики соціалістичних країн” (у двох частинах) і “Зведену таблицю видань ретроспективної національної бібліографії”, що включає 350 посібників із 64 країн.

Охарактеризовані видання сприяли ознайомленню світової громадськості із практикою ретроспективного національного бібліографічного обліку у різних країнах світу, виявленню лакун, що послугувало стимулом для подальшої розробки проблем НБ у контексті програми УБО.

Висновки

бібліографічний секція міжнародний бібліотечний

У висновках підведені підсумки і викладені основні результати дослідження, обґрунтовано низку узагальнюючих положень.

1. В результаті аналізу проблеми встановлено, що у дослідженні НБ виокремлюється комплекс загальнотеоретичних проблем, пов'язаних з розвитком категоріально-понятійного апарату, розробкою функціональної структури НБ, визначенням типології об'єктів національного бібліографічного обліку, дослідженням співвідношення НБ та законодавства про обов'язковий примірник та аналізом діяльності центрів міжнародного бібліографічного співробітництва. Організація у структурі ІФЛА БС стала визначальним чинником розробки міжнародної стратегії розвитку НБ. У результаті діяльності цієї секції сформована повноцінна джерельна база, основними складовими якої є офіційні видання федерації, матеріали щорічних Генеральних конференцій, професійна періодика та архівні джерела. Сутнісною особливістю сучасного етапу розвитку джерельної бази дослідження діяльності БС є формування мережі клірінг-хаусів ІФЛА як спеціальних регіональних установ, що зберігають архівні джерела федерації, та створення сайту IFLANET, який сьогодні є основним засобом електронної комунікації у межах федерації та архівом її офіційної онлайнової інформації та документації. Проте, за наявності значної джерельної бази, проблема діяльності БС як осередку дослідження НБ комплексно не розглядалася.

2. Організація в структурі ІФЛА спеціалізованого бібліографічного осередку була зумовлена об'єктивною необхідністю проведення поглибленого опрацювання проблем бібліографії в цілому і національної зокрема. У відповідності із даною метою була створена Бібліографічна комісія, пізніше, у зв'язку з реорганізацією федерації, перетворена у Бібліографічну секцію. Основними напрямами діяльності секції у царині НБ стали дослідження теоретико-методологічних проблем НБ та стану поточного та ретроспективного бібліографічного обліку у країнах світу.

3. Розроблено періодизацію історії розвитку БС ІФЛА, в основу якої покладено ознаку динаміки соціально-культурних, бібліографознавчих та інформаційно-технологічних трансформацій, які визначають суттєві зміни в її діяльності. За даною ознакою виділено три основні етапи:

1965 - 1972 рр. - етап становлення секції як спеціального структурного підрозділу ІФЛА, що характеризується формуванням якісного складу, структури, функцій, професійних пріоритетів, проведенням перших комплексних досліджень, присвячених вивченню місця бібліографії в системі наукової і технічної інформації, проблем галузевої, рекомендаційної, краєзнавчої бібліографії, міжнародного бібліографічного співробітництва, аналізу стану бібліографічної роботи бібліотек в окремих країнах, і виокремленням НБ як провідного напряму досліджень.

1973 - 1985 рр. - етап дослідження проблем НБ у традиційних паперових форматах у рамках реалізації програми УБО. Діяльність секції на даному етапі відбувалася у двох напрямах: вивчення проблем поточної та ретроспективної НБ. Результати ґрунтовних досліджень секцією стану поточного національного бібліографічного обліку у всьому світі стали підґрунтям рекомендацій Міжнародного конгресу з національних бібліографій 1977 р., у відповідності з якими відбувався його розвиток протягом наступних 20 років. Дослідження ретроспективної бібліографії були зосереджені на вивченні питань обліку офіційних видань, видань міжнародних організацій та розробці загальних теоретико-методологічних проблем ретроспективної НБ.

Визначальним чинником третього етапу 1986 - 2002 рр., який характеризується дослідженням НБ у контексті стрімкого розвитку новітніх інформаційних технологій, став розвал соціалістичної системи, котрий призвів до значних геополітичних змін у всьому світі, що, в свою чергу, позначилося на зміні якісного складу ІФЛА в цілому та БС зокрема. Швидка інформатизація суспільства, розвиток мережі Інтернет, поява нових носіїв інформації створили передумови для якісного нового характеру виробництва та розповсюдження бібліографічної інформації та викликали необхідність розробки нових підходів до ведення бібліографічного обліку документів у національному та міжнародному масштабах. Основні проекти, здійснені секцією протягом даного етапу, були присвячені ретроспективній конверсії традиційних бібліотечних каталогів в електронну форму, авторитетному контролю, відображенню електронних видів документів у виданнях НБ, підтримці створення НБ в електронних форматах.

4. Виявлено, що одним із найґрунтовніших досліджень БС у комплексі теоретико-методологічних проблем НБ є розробка типології об'єктів поточного НБ. З урахуванням історичних традицій національного бібліографічного обліку і рівня розвитку книговидання різних країн світу БС склала рекомендації, спрямовані на значне розширення типології об'єктів обліку, запропонованої Міжнародним конгресом з національних бібліографій 1977 р., за рахунок документів на нових носіях інформації з метою повного обліку видавничої продукції держави та досягнення уніфікації змістів НБ, що сприяло поліпшенню ефективності міжнародного обміну інформацією.

Другим важливим напрямом теоретико-методологічних досліджень БС стали напрацювання у царині ретроспективної НБ. Зокрема, було обґрунтовано пріоритетність державно-територіального принципу ретроспективного національного бібліографічного обліку, що сприяло досягненню основних завдань програми УБОІМ; вперше у міжнародному масштабі першочерговою функцією складання кожною країною власної ретроспективної НБ було визнано ідентифікаційну, культурно-історична функція поступилася цією роллю; значним доповненням рекомендацій Міжнародного конгресу з національних бібліографій стала розробка секцією методики складання кумулятивних покажчиків НБ. Дослідження БС стали вагомим внеском у розвиток теорії і практики НБ та реалізацію програми УБОІМ.

5. Встановлено, що проекти, присвячені аналізу стану поточної НБ, проведення яких було визнано одним із головних завдань БС у контексті реалізації програми УБОІМ, стали значним внеском секції у розробку рекомендацій Міжнародного конгресу з національних бібліографій 1977 р. Відтворення у порівняльних дослідженнях секції цілісної картини стану поточного національного бібліографічного обліку у світі дозволили скласти рекомендації, прийнятні для впровадження у країнах з різним рівнем економічного та технологічного розвитку.

Активізації цього напряму досліджень БС у 1990-х р. сприяли значні зміни у НБ, зумовлені низкою суспільно-політичних, економічних та інформаційно-технологічних чинників. Основні проекти секції були присвячені вивченню розширення типології об'єктів обліку у поточних НБ за рахунок електронних документів; дослідження проблем їх каталогізації; особливостей національного бібліографічного обліку ресурсів, представлених у мережі Інтернет; дослідженню нових форматів НБ. Результати цих проектів були використані при підготовці рекомендацій Міжнародної конференції з національного бібліографічного обліку 1998 р., розробка яких була обумовлена необхідністю перегляду рекомендацій Міжнародного конгресу 1977 р. у світлі змін, викликаних появою електронних видань та широким впровадженням нових інформаційних технологій у бібліографічну практику. Сучасні дослідження секцією стану поточного національного бібліографічного обліку характеризується вивченням ефективності впровадження нових рекомендацій у бібліографічну практику різних країн та визначенням перспективних напрямів розвитку НБ в цілому.

6. Виявлено, що дослідженню стану ретроспективних НБ були присвячені проекти, реалізовані секцією у 1980-х рр. Їх результатом стала підготовка низки бібліографічних видань. Виявлення лакун у ретроспективному національному бібліографічному обліку сприяло активізації роботи багатьох країн світу по їх заповненню, що стало вагомим внеском секції у реалізацію програми УБОІМ. Незважаючи на велике значення ретроспективної НБ, БС приділяє дослідженням у цьому напрямі недостатню увагу.

7. Діяльність БС ІФЛА має велике значення для розвитку НБ у всіх країнах світу. Розроблені БС рекомендації активно впроваджуються у світову бібліографічну практику. У цьому контексті на стані НБ України негативно відбивається її відокремленість від міжнародного бібліографічного співробітництва, одним з осередків якого є БС ІФЛА. Вирішення цієї проблеми повинне відбуватися на фаховому і державному рівнях. Зокрема, Книжкова палата України, національні бібліотеки та інші установи, що беруть участь у створенні НБ, мають провести комплекс робіт, спрямованих на впровадження рекомендацій БС у створенні НБ України. У той же час на державному рівні слід забезпечити підтримку участі провідних установ і бібліографознавців України в роботі БС і організувати належний контроль за ефективністю цієї діяльності.

Бібліографія

Прокопенко Л.С. Джерельна база дослідження діяльності ІФЛА // Вісн. Кн. палати. - 2003. - №7. - С. 14 - 16.

Прокопенко Л.С. Стан національних бібліографій світу на межі тисячоліть (за матеріалами дослідження Бібліографічної секції ІФЛА) // Вісн. Кн. палати. - 2003. - №9. - С. 16 - 21.

Прокопенко Л.С. Основні напрями діяльності Бібліографічної секції ІФЛА (1998 - 2002) // Бібл. планета. - 2002. - №4. - С. 12 - 15.

Прокопенко Л.С. Библиографическая секция ИФЛА: становление, развитие, основные результаты деятельности // “Библиотечное дело - 2003: гуманитарные и технологические аспекты развития”: Матер. Восьмой междунар. науч. конф., г. Москва, 24 - 25 апр. 2003 г. - М., 2003. - С. 94 - 95.

Прокопенко Л.С. Бібліографічна секція ІФЛА у структурі IFLANET // “Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві”: Матер. міжнар. наук. конф., м. Харків, 21 - 22 лист. 2003 р. / Під ред. проф. В.М. Шейка, проф. М.В. Дяченка, проф. Н.М. Кушнаренко; Харк. держ. акад. культури. - Х.: ХДАК, 2003. - С. 152 - 153.

Прокопенко Л.С. Внесок Бібліографічної секції ІФЛА у розвиток національної бібліографії // “Документознавство та інформаційна діяльність: Наука. Освіта. Практика”: Матер. наук. конф., 18 груд. 2002 р. / М-во культури і мистецтв України, Держ. акад. керівних кадрів культури і мистецтв. - К., 2003. - С. 25 - 27.

Размещено на Allbest.ru