Сьогодення музейної справи в Україні

Тенденції розвитку музейної справи в Україні, яка має значну кількість історико-культурних пам'яток. Музейні об'єкти, які входять до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Рівень державного менеджменту у сфері охорони та збереження культурних об’єктів.

Рубрика Культура и искусство
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 14.12.2011
Размер файла 19,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сьогодення музейної справи в Україні

культурний пам'ятка музейний охорона

Україна має досить значну кількість визначних історико-культурних пам`яток. Наша держава є однією із провідних країн Європи за кількістю об'єктів історико-культурної спадщини. За офіційними даними на державному обліку в Україні знаходиться понад 130 тис. нерухомих пам'яток історії та культури, серед них : пам'яток археології -57206; пам'яток історії - 51364; пам'яток монументального мистецтва - 5926; пам'яток архітектури та містобудування 16800.

Значна кількість пам'яток історії - більш ніж 12 млн. зберігається у фондах українських музеїв. Саме музеї на сьогодні є одним із головних соціальних інститутів, які виконують функцію формування історичної пам'яті українського народу, донесення до всіх українців і особливо молоді знань про минуле.

За даними громадських експертів нині в Україні діє близько 5 тисяч музеїв (для порівняння в Польщі 1075, Австрії - 1600, Великобританії - 1811, Канаді - 2500). При цьому лише 470 українських музеїв знаходяться в державній та комунальній власності. Точну кількість вітчизняних музеїв на даний момент неможливо визначити, так як в Україні не існує чіткої системи обліку музеїв, крім того музеї підпорядковані різним відомствам, які не координують свою діяльність у даній сфері. Не існує єдиного координаційного органу у даній галузі. У Міністерстві культури і туризму існує лише невеликий відділ аналізу та прогнозування музейної справи, який не може повністю охопити всю музейну сферу.

Музеї є центрами збереження та популяризації історико-культурної спадщини, візитними карточками країни. І Україна має чим пишатися. Зокрема до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входять декілька видатних історичних пам'яток України - Собор Святої Софії з ансамблем монастирських будівель, Києво-Печерська лавра у м. Києвi та історичний архітектурно-містобудівний комплекс центральної частини Львова разом з горою Високий Замок і ансамблем собору св. Юра. Останнім часом були внесені додаткові пропозиції до попереднього Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Сьогоднi у попередньому Списку знаходяться ряд українських об'єктів культурної та природної спадщини: Бахчисарайський ханський палац, заповідники "Асканія-Нова" та "Херсонес Таврійський", культурний ландшафт та каньйон м. Кам'янець-Подiльський, історичний центр м. Чернiгiв, парк "Софіївка" та Канівський заповідник "Могила Тараса Шевченка", Національний історико-археологічний заповідник «Кам'яна Могила». Зокрема останній є однією з найдавніших археологічних пам'яток не тільки у Європі а й у світі. Тут були знайдені наскальні малюнки із зображеннями людини, диких і свійських тварин, які датувалися починаючи з епохи кам'яного віку (22 -- 14 тисячоліття до нашої ери). Деякі вчені вважають, що тутешні наскальні написи були першими зразками писемності людства, зокрема вони стверджують, що мелітопольські петрогліфи на півтори-дві тисячі років давніші за всесвітньо відомі месопотамські глиняні дощечки. Тому при належній державній підтримці тут можна було б зробити туристичний центр світового рівня і значно підвищити імідж України у світі.

На жаль, слід відмітити, що потужний історико-культурний потенціал України не використовується повною мірою, в зв'язку з наявністю ряду значних проблем в даній галузі. На сьогодні слід відмітити досить низький рівень державного менеджменту у сфері охорони та збереження культурних об'єктів, у просуванні культурно-рекреаційного бренду національної спадщини. Причиною є інерція адміністративного управління, брак актуальних інформаційних й інтелектуальних технологій та в значній мірі недостатність відповідного фінансування галузі. Внаслідок браку коштів реставрація та ремонт пам'яток проводились в недостатніх обсягах, тому нині до 50-70% об'єктів історико-культурної спадщини у багатьох регіонах України мають незадовільний технічний стан, до 10 % - аварійні. Приблизно 300 пам'яток національного значення потребують ремонтно-реставраційних або консерваційних робіт. З двадцяти тисяч пам'яток архітектури та містобудування кожна десята пам'ятка потребує негайного втручання реставраторів. Близько мільйона одиниць зберігання музейних цінностей на сьогодні також потребують реставраційних робіт.

На даний момент відсутня державна Програма розвитку музейної справи, подібна Програма функціонувала у 2000-2005 роках, хоча на даний момент затвердження і реалізація даної програми є вкрай необхідним засобом подолання багатьох проблем у музейній сфері

До значних проблем слід віднести недосконалість законодавчої бази в сфері музейної справи, недостатність експозиційних площ, відсутність надійної системи обліку і зберігання музейних фондів, неналежний рівень охорони музейних експонатів, недостатній рівень кадрового та інформаційного забезпечення, інше. Як було вже зазначено, що у фондах українських музеїв нині зберігається близько 12 млн. історичних пам'яток, але через брак експозиційних площ в основних експозиціях представлено лише 3-5% фондів.

Слід відмітити певні невідповідності у законодавстві. Зокрема Закон України «Про музеї і музейну справу» (від 29 червня 1995 року № 249/95-ВР) не узгоджений з Земельними кодексом України (від 25.10.2001 № 2768-III). Певні недоліки має проект закону «Про перелік пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації»(прийнятий за основу Верховною Радою України 13 квітня 2007 року N 933-V), згідно якого тільки 1,86% від загальної кількості історичних пам'яток, що перебувають на обліку, будуть залишатися у державній власності. Зокрема у приватні руки можуть відійти приміщення Національного музею історії України, музею М. Грушевського, музею оборони і звільнення Севастополя, інші. Сьогодні дуже актуальною є потреба ухвалення закону про недоторканність землі, приміщень і колекцій державних музеїв.

Слід також відзначити що відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про музеї та музейну справу" (№ 1709-VI від 5.11.2009) при центральному органі виконавчої влади у сфері культури і туризму повинна створюватися Музейна рада - консультативно-дорадчий орган з питань реалізації національної музейної політики. До повноважень Ради належать питання стратегічних пріоритетів розвитку музейної сфери України, розгляд і схвалення програмних документів, у тому числі концепцій експозицій національних музейних закладів, а також прийняття рішень щодо вилучення музейних предметів з фондово-облікової документації. Музейна рада на даний момент ще не сформована, тому потрібно активізувати зусилля в цьому напрямку.

Недостатнє фінансування залишається хронічною проблемою музеїв всіх профілів. Більша частина бюджетного фінансування витрачається на видатки споживання (зарплата, охорона, комунальні платежі тощо), а видатки розвитку не лише не зростають, а навіть інколи зменшуються. За даними директорів історичних музеїв, 85% бюджету музею ідуть на зарплату працівників, 15% -- на сплату комунальних послуг, тоді як у цивілізованих країнах на оплату праці виділяють лише 5-10% від загального бюджету.

Невідкладним завданням для музеїв всіх профілів також залишається комп'ютеризація і автоматизація обліку музейних експонатів, оцифровування найбільш цінних пам'яток культури і мистецтва.

Досить серйозною проблемою для музеїв є недостатня кількість професійно підготовлених фахівців. На Україні є тільки два вузи - Харківська академія культури та Київський національний університет культури і мистецтв, які готують за спеціальністю «музейна справа», «історик-музеєзнавець». В музеях працюють здебільшого люди середнього та старшого віку, молоді дуже мало, так як ця робота для неї є непрестижною і малооплачуваною.

Засобом формування історичної пам'яті українського народу є висвітлення діяльності музеїв історичного профілю у ЗМІ та створення музеями своїх власних часописів. На жаль у ЗМІ згадувань про музеї досить мало. Щодо вітчизняних музейних часописів ми можемо назвати журнал «Музеї України» та бюлетень «Український музей». Деякі музеї видають свої власні збірники, але як правило малими тиражами та не регулярно. На думку експертів, в Україні обмаль фахової музейної літератури. Саме для збору й узагальнення практичної інформації Українським центром розвитку музейної справи була створена книгозбірня, яка здійснює збір усіх друкованих та електронних видань українських музеїв. Досить важливим завданням для усієї вітчизняної музейної спільноти є створення Української музейної енциклопедії, яка б відобразила на своїх сторінках історичну спадщину нашої країни. У Росії музейна енциклопедія була видана ще у 2001 році.

Наостанок хочеться додати, що все завжди в руках самої людини, в даному випадку в обличчі цієї людини виступає держава та самі музейники. І хоча в нашій країні кожен за себе - і нікого за всіх, будемо сподіватися, що хоч цього разу буде інакше…

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Класифікація історико-культурних пам’яток Києва, основні напрями державної політики у сфері їх охорони. Діяльність громадських об’єднань, її характер та напрямки реалізації. Охорона об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Києві, стан справ у даній сфері.

    дипломная работа [131,6 K], добавлен 05.06.2014

  • Музеєзнавство як наукова дисципліна. Поняття і визначення музейної галузі законодавством. Сучасний стан розвитку музейної галузі в Україні. Використання комп'ютерної технології в музейній справі. Проблеми охорони та зберігання музейних цінностей.

    курсовая работа [40,2 K], добавлен 15.12.2010

  • Загальні відомості про Всесвітню спадщину ЮНЕСКО в Грузії. Короткий опис пам’яток: собор Светіцховелі, храм Джварі, храм Баграта, Гелатский монастир. Верхня Сванетія. Розташування пам’яток на карті регіону, його обґрунтування та значення для історії.

    контрольная работа [512,3 K], добавлен 20.03.2012

  • Держави-члени, асоційовані члени та постійні представництва при штаб-квартирі ЮНЕСКО. Ключові цілі та завдання ЮНЕСКО. Об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні. Перелік офіційних мов секретаріату, генеральної конференції та виконавчої ради ЮНЕСКО.

    презентация [2,0 M], добавлен 27.07.2017

  • Ситуація навколо АР Крим та м. Севастополя та питання щодо долі об'єктів культурної спадщини та культурних цінностей загалом, що перебувають на їх території. Досвід радянської евакуації найцінніших експонатів музеїв України. Безпека культурних цінностей.

    статья [64,7 K], добавлен 07.08.2017

  • Повне розкриття біографії К.І. Рубинського, його участь в становленні і розвитку Центральної наукової бібліотеки Харківського державного університету та внесок в розробку проблем бібліотечної справи у започаткуванні Харківської бібліотечної школи.

    курсовая работа [80,2 K], добавлен 16.05.2011

  • Теоретичні передумови програмування соціальних комунікацій музею на базі виставки "Дух модерна". Програма введення музейної експозиції "Голодомор 1932-1933 років на Харківщині" в систему музейної комунікації та документальна основа її реалізації.

    курсовая работа [52,1 K], добавлен 11.09.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.