Найголовніші досягнення Чеської культури XIX-початку XX ст.

Размещено на http://www.allbest.ru

Реферат

"Найголовніші досягнення Чеської культури 19 - початку 20 ст"

Вінниця

2009

Розвиток чеської культури в першій половині XIX ст. ознаменувався відродженням чеської мови та літератури, успіхами національного театру й образотворчого мистецтва, появою наукових і літературних видань чеською мовою.

Чеське національне Відродження являло собою захисну реакцію на асиміляційні процеси, що запанували в Габсбурзькій монархії. Природною основою захисту національних культурних традицій виступали мільйони людей у Чехії, Моравії, Сілезії, які розмовляли рідною мовою. Саме з народних джерел, віри в їхню життєздатність насамперед черпали силу й натхнення захисники чеської мови.

В архітектурі панівним став монументальний стиль з притаманною йому розкішшю інтер'єра, який став характерним не тільки для культових споруд, а й для палацових комплексів, замків та забудови багатих міських кварталів. Більша частина мистецьких робіт цього періоду -- це твори анонімних малярів, різьбярів по дереву та скульпторів.

У портретному живописі, в оформленні вівтарів, у виробах майстрів-ювелірів та ін. відбувається синтез модерних художніх течій з місцевими традиціями. Нові імена з'являються серед літераторів, які писали як латиною, так і чеською мовою.

Співіснування чехів і німців у чеських землях на початку XIX ст. ще не набуло характеру відвертої конфронтації. Творчість німецькомовних та чеськомовних діячів культури проходила паралельно, а при висвітленні історичних тем вона навіть перепліталася. Однак більшість чеських науковців публікувала свої праці німецькою мовою і лише згодом перекладала деякі з них чеською.

Значний внесок у розвиток чеської мови та літератури зробив Ф.Челаковський (1799--1852), який після закінчення Празького університету став редактором чеськомовної газети "Празькі новини"; викладав чеську мову у Празькому та в інших університетах. У чеській літературі він відомий як поет-романтик, популярності в народі зажили його збірки "Відлуння руських пісень" (1829) та "Столиста троянда" (1840). Поет залишив по собі цілу школу поетів-послідовників. Відомим поетом цього періоду є К. Марка, чия лірико-епічна поема "Май" відкрила нову добу в чеській поезії.

Оригінально використовував народну творчість у своїх віршах К. Ербен (1811--1876). Майбутній поет закінчив Празький університет і працював архіваріусом у Чеському Національному музеї, а потім у Головному Празькому архіві. Багато історичних джерел, які він зібрав, опубліковано в серіях "Архіву Чеського". К. Ербен був етнографом, перекладачем, істориком, літератором. Його перу належать драматичні твори, романтичні балади, пройняті патріотичним духом.

Особливе місце в чеській літературі посідає К. Гавличек-Боровський -- автор багатьох сатиричних віршів, спрямованих проти католицизму та бюрократії. Найвідомішою є його поема "Хрещення Св. Володимира".

За формою та змістом художні твори, написані чеською мовою в першій половині XIX ст., відповідали вимогам романтизму, який літератори застосовували як засіб перетворення світу, змальовуючи далеке від дійсності ідеальне середовище. Особливо поширені були твори про героїчну минувшину чеського народу та слов'янський демократизм. Народ вони вважали охоронцем головних духовних цінностей і мови.

У Чехії в першій половині XIX ст. динамічно розвивалася журналістська справа. Перша газета чеською мовою з'явилася в 1719 р. й виходила майже до кінця століття. її останній редактор -- В. Крамеріус -- заснував власну "Патріотичну газету Крамеріуса" (1791-1825), на шпальтах якої чільне місце відводилося захистові чеської мови й розвиткові чеської культури. Від 20-х років XIX ст. видавалася перша чеська політична газета "Празькі новини", яку редагували Й. Лінда, а згодом Ф. Челаковський. У 1846 р. виникла газета "Празьскі посел", яку редагував Й.Тил. У період революції 1848-1849 рр. видавалося багато чеськомовних політичних газет.

Дійовим засобом пробудження національної свідомості став театр. Важливу роль у розвитку чеського театру відіграв драматург і актор Й. Тил. Найкращий його твір -- п'єса "Волинщик зі Стракониць" -- обійшов сцени багатьох театрів Європи. Більш як 60 драм і комедій створив засновник чеської національної комедії В.Кліунер (1792--1859). Першу чеську оперу "Проволочник" написав композитор Ф.Шкроуп (1801-1862), автор музики до чеського національного гімну.

Видатними художниками, які залишили по собі образи багатьох діячів чеської культури, краєвиди країни, змальовували життя та працю простого народу були А. Махек (1775-- 1844), Ф. Ткадлик (1786-1840), А. Манес (1784-1843).

Отже, розвиток чеської культури в першій половині XIX ст. ознаменувався відродженням чеської мови та літератури, успіхами національного театру й образотворчого мистецтва, появою наукових і літературних видань чеською мовою.

Чеське національне Відродження являло собою захисну реакцію на асиміляційні процеси, що запанували в Габсбурзькій монархії. Природною основою захисту національних культурних традицій виступали мільйони людей у Чехії, Моравії, Сілезії, які розмовляли рідною мовою. Саме з народних джерел, віри в їхню життєздатність насамперед черпали силу й натхнення захисники чеської мови. Так, хранитель Оломоуцької бібліотеки Я. Ганке в 1783 р. видав німецькою мовою "Рекомендації з використання чеської мови та літератури". Наукову розробку проблеми чеської мови здійснювали Й. Добровський та Й. Юнгман.

У першій половині XIX ст. наукові дослідження в чеських землях проводилися головним чином у царині гуманітарних наук, що найбільшою мірою відповідало завданням виховання національної свідомості народу. Постала потреба в науковій аргументації ідеї про культурну рівність чехів з іншими народами Європи. Найяскравішим представником науки цього часу є Я. Пуркіне (1787--1869) -- фізіолог, який здійснив у своїй галузі низку епохальних відкриттів. З 1823 р. він обіймав посаду професора фізіології в університеті Вроцлава. У 1850 р. Я. Пуркіне повернувся до Чехії, став професором Празького університету, організував тут інститут фізіології, видавав науковий журнал "Жива" й брав активну участь у громадській діяльності.

В архітектурі панував класицизм. Розвиток економіки сприяв перебудові міст за модерними зразками. У Празі знесено кріпосні мури й укріплення, з'явилися набережні та бульвари, споруджувались ампірні будівлі, мости через Влтаву, закладалися парки.

Шкільна реформа започаткована у роки революції закріпила принцип загальнообов'язкового шкільного навчання для дітей із 6 років. На прикінці 60-х років скасовано контроль церкви над змістом підручників, поведінкою учніві учителі, а державні органи дістали право нагляду за шкільними закладами. У результаті реформи чехи на рубежі 20 ст. виперидили німців за рівнем генераційної письменості і посіли перше місце в Габсбурській монархії за рівнем загальної писемності. Кількість чеських шкіл (1914) складала 57% від їхньої загальної кількості. Якщо реальні гімназії та інші навчальні заклади цього рівня давали грунтовні пофесійні знання, то класичні готували випусників для продовження навчання в університетах.

У цей період чеською мовою видавались наукові праці, підручники, довідники, перелік навчальної та класичної літератури, фахові журнали та книги для дітей. Левову пайку цієї роботи проводила "Чеська матриця". Фактично в цей час виникли всі умови для вивчання чехами основ майже усіх галузей знань рідною мовою.

Чеські національні сили домоглися того, що вже у 80-х роках 19 ст. чеська мова стала мовою для віх студентів усіх освітніх закладів. Поділ 1882 році Празького університету на німецький і чеський сприяв процесу консолідації чеської інтелегенції та залучення до науково-навчальної роботи нових сил. Надати відчизняній науці європейського рівня намагалися правники Й. Кайзл, соціолог Т. Масарик, історик Я. Гол, мовознавець Я. Гебауер, мистецтвознавець О. Гостинський, лінгвіст і поет Ч. Врзлінський та ін. У 1880 році виникла Чеська Академія накук, словесності та мистецтва. Друга пловина 19 ст. є добою рзвитку чеського мистецтва. У літературних творах чільне місце посідала тема народного життя та бородьби проти національного і соціального поневолення. Так, поет Я Недруга (1834- 1891) у "Піснях палкої поетиці" закликав до бородьби за краще майбутнє. Оспівував рідну природу у свої поетичних циклах ("Сільські пісні", "Чеські сонети" тощо) С, Чех (1846-1908). Історії бородьби чехів за свободу і незалежність присв'ячені етнічні твори письменика А. Ірасека (1851-1930).

Найвідомішим художником того часу являється Й. Манесв (1820-1871), автор циклу картин "Пори року", виконаних для годиника Празької ратуші, ілюстрації для народних казок та ін. Своєю творчістю Й. Манеса відкрив новий період у розвитку чеської історичної, побутової та пейзажної шкіл живопису. Наслідувачем його творчості став художник карикатурист ілюстратор М. Алеш (1853-1913). Знаним представником реалізму був скульптор Й. Мислбек (1848- 1922 ), який створив кінну статую Св. Вацлава у Празі. Культурну атмосферу цього періоду визначало занепад класицизму та зародження модернізму. Молода генерація чехів прагнула відчути себе частиною європейської цивілізації, відкидаючи національну меншовартість. Дуже бурхливо розвивалась арзхітектура і декоративне мистецтво. Історичні центри міст постійно перебудовувались , виникали нові міські райони. У культурнеій галузі емпіричний класицизм існував поряд із модерном та іншими романтичними стилями. Новоготичний історизм найповніше висвітлився при перебудові Старомєстської ртуші (1846 - 1848 ). Новоготична архітектура 60-х років чергувалась із неоренесансом, символом, якого став Національний театер у Празі. Його спроектував Й, Зітек ( 1832 - 1909). Більшісь видатних культурних замовлень виконували брати Й. Макс (1804- 1855) та Е. Макс ( 1810 - 1901). Вони збудували памятники Раденецькому на Малостранській площі та кілька скульптур на карловому мосту. чехія культура національний відродження

У музиці виділяєтбься творчість композитора і піаніста Б. Сметани ( 1824 -1884), який заснував чеську модерну симфонічну та оперну музику. Його опери "Брандербуржці в Чехії " (1863), "Продана наричена " (1866) та симфонічні поеми "Моя батьківщина ", "Чеські танці" сприяли патріатичному і музичному виховані чеського народу. Відомим творцем чеської нацональної музики був А. Дворжак (1841 - 1904 ), особливу популярність мали його "Слов'янські танці". У празі вируало музичне і театральне життя, зростала кількіст п'єс та концертів. Весною 1901 р. Перший самостійний концерт дала Чеська Філармонія.

На зламі 19-20 ст. суспільство винайшло нові культурні орієнтаційні ціності. Соціально-політична ситуація в Чехії справляла великий вплив не тільки на австро-угрськ політичну систему, а й на стан справ у Європі.

Таким чином, у першій половині XIX ст. наукові дослідження в чеських землях проводилися головним чином у царині гуманітарних наук, що найбільшою мірою відповідало завданням виховання національної свідомості народу. Постала потреба в науковій аргументації ідеї про культурну рівність чехів з іншими народами Європи.

Більша частина мистецьких робіт цього періоду -- це твори анонімних малярів, різьбярів по дереву та скульпторів. У портретному живописі, в оформленні вівтарів, у виробах майстрів-ювелірів та ін., відбувається синтез модерних художніх течій з місцевими традиціями. Нові імена з'являються серед літераторів, які писали як латиною, так і чеською мовою.

Розвиток чеської культури в першій половині XIX ст. ознаменувався відродженням чеської мови та літератури, успіхами національного театру й образотворчого мистецтва, появою наукових і літературних видань чеською мовою.

Чеське національне Відродження являло собою захисну реакцію на асиміляційні процеси, що запанували в Габсбурзькій монархії.

На зламі 19-20 ст. суспільство винайшло нові культурні орієнтаційні ціності. Соціально-політична ситуація в Чехії справлял великий вплив не тільки на австро-угрськ політичну систему, а й на стан справ у Європі.

Список використаної літератури

1. История южных и западных славян: В 2 т. - Москва, 1996. Т. 1

2. Кузьмин М.Н. Школа и образование в Чехословакии (конец XVIII -- 30-е гг. XX ст.). Москва, 1971

3. Культура народов Центральной и Юго-Восточной Европы в эпоху Просвещения. - Москва, 1988

4. Мшьников А.С. Эпоха просвещения в чешских землях. Идеология, национальное самосознание, культура. - Москва, 1987

5. Мшьников А.С. Культура чешского Возрождения. - Москва, 1982

6. Титова Л.Н. Чешская культура первой половини XIX в. - Москва, 1991

Размещено на Allbest.ru