Керченський лапідарій як суб'єкт культурологічної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківська Державна Академія Культури

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата культурології

Керченський лапідарій як суб'єкт культурологічної діяльності

Кучеревська Ніна Львівна

Харків 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі культурології Харківської державної академії культури Міністерства культури і туризму України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

Азарцева Лариса Сергіївна,

Харківська державна академія культури,

доцент кафедри культурології

Офіційні опоненти: доктор архітектури, професор

Кравець Володимир Йосипович,

Харківський державний технічний

університет будівництва та архітектури,

завідувач кафедри образотворчого

та декоративного мистецтва

кандидат мистецтвознавства, доцент

Рибалко Світлана Борисівна,

Харківська державна академія дизайну

і мистецтв, професор кафедри історії

та теорії мистецтва

Захист відбудеться «26» червня 2009 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.807.01 у Харківський державній академії культури за адресою: 61057, м. Харків, Бурсацький узвіз, 4, Мала зала.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської державної академії культури за адресою: 61057, м. Харків, Бурсацький узвіз, 4.

Автореферат розісланий «21» травня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю. І. Лошков

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Кримська республіканська установа «Керченський історико-культурний заповідник» (КРУ «КІКЗ») має унікальну колекцію лапідарних пам'ятників. Лапідарій (сховище музейних предметів з каменю) нині налічує більше 2400 одиниць збереження і містить скульптуру, надгробні й епіграфічні пам'ятники, архітектури деталі, предмети похоронного культу. Основну частину колекції складають пам'ятники античної епохи, зібрані на Керченському півострові в результаті археологічних досліджень. Ця група витворів кам'яної пластики і становить предмет культурологічного аналізу.

Керченський лапідарій - найважливіше за кількістю, змістом і науковою значимістю музейне зібрання в Європі. Понині пріоритет у роботі з лапідарною колекцією надавали збереженню експонатів і науковим дослідженням. У дисертації основною є проблема вивчення емоційного й естетичного впливу античної класичної спадщини на гуманітаризацію культури сучасного суспільства. Багатогранну наукову інформацію, що містять пам'ятники лапідарної колекції, необхідно донести до найширших верств населення. Незважаючи на естетичну, художньо-стилістичну й історико-документальну значимість лапідарного зібрання, його можливості повною мірою не використовуються.

Лапідарій як суб'єкт культурологічної діяльності передбачає активну, культуротворчу спрямованість роботи. У цій новій якості лапідарій розглядається вже не тільки як сховище витворів кам'яної пластики, але й як науковий, культурно-освітній, комунікаційний центр, діяльність якого спрямована на творчу зміну світу культури і соціального буття. Подібне культурологічне дослідження лапідарію як повноцінного музейного об'єкта понині не здійснювалося.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі культурології Харківської державної академії культури згідно з базовою темою «Проблеми історії і теорії культури». Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради ХДАК (протокол № 8 від 31 січня 2003 р.).

КРУ «КІКЗ" реалізує за участю дисертанта заходи щодо реабілітації лапідарної колекції:

- щорічні стажування «Літньої школи консервації каменю» за участю провідних реставраторів України, Росії, Данії і Польщі;

- вивчення матеріалів лапідарної колекції в рамках спільних проектів КРУ «КІКЗ» і Благодійного фонду «Деметра»: «Антична скульптура із зібрань Керченського історико-культурного заповідника» (№01/2002-2004), «Стели з рельєфами і написами» (№03/2005-2008), «Архітектурні деталі» (№08/2006-2008);

- за грантом Благодійного фонду «Деметра» здійснюється робота над проектом «Реставрація» (№02/2002-2008) під керівництвом автора дисертаційного дослідження. Важливою складовою науково-дослідницького проекту є реалізація розробленої дисертантом стратегії збереження лапідарної колекції.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Мета дослідження - на основі аналізу сучасного стану лапідарної колекції розробити комплексну концепцію з перетворення лапідарію з пасивного сховища античного каменю на суб'єкт культурологічної діяльності.

Основні завдання дисертаційного дослідження:

- визначити і виявити обсяг культурологічної інформації, що міститься в лапідарних пам'ятниках, необхідної для реконструкції культури боспорських греків;

- проаналізувати сучасний стан лапідарію як сховища музейних предметів з каменю;

- розробити модель функціонування лапідарію як активно діючого культурного центру;

- дослідити можливості впровадження лапідарію в інфраструктуру Керченського півострова;

- визначити місце лапідарію в системі Керченського заповідника на сучасному етапі й обґрунтувати перспективи його реорганізації в суб'єкт культурологічної діяльності.

Об'єкт дослідження - культурологічна діяльність лапідарію.

Предмет дослідження - Керченський лапідарій як культурна установа, що функціонує за основними напрямами музейної діяльності.

Методи дослідження. Визначені в дисертаційному дослідженні мета і завдання потребують використання синтезу різних методів: фундаментального (діалектичного); загальнонаукових (термінологічного, функціонального, системного, семіотичного, когнітивного, моделювання, компаративного аналізу та ін.); конкретно-наукових (класифікаційного, еволюційної типології, дескриптивного, історико-генетичного, інституціонального та ін.).

Матеріалом дослідження є лапідарна колекція КРУ «КІКЗ», значний масив літератури, присвяченої вивченню лапідарних пам'ятників, а також архівні матеріали.

Ступінь розробленості проблеми. Перші публікації надруковано наприкінці XIX - початку XX ст., коли було систематизовано накопичений раніше науковий матеріал з дослідження лапідарних пам'ятників (В.В. Шкорпіл, А.Б. Ашик та ін.). Головними публікаціями дореволюційного періоду є: звід написів Боспору під керівництвом В.В. Латишева; каталог стел з рельєфами та написами Г. Кизерицького і К. Ватцингера; монументальна праця М.І. Ростовцева «Античний декоративний живопис на півдні Росії», яка містить опис та ілюстрації стел з розписом.

За радянських часів головною публікацією став «Корпус Боспорських написів» (1965 г.). На основі аналізу окремих груп лапідарних пам'ятників вчені досліджували різні аспекти боспорської культури: релігію (А.С. Русяєва, І.Ю. Шауб, І. Устинова та ін.), художню культуру (М.І. Ростовцев, В.Д. Блаватський, В.Ф.Гайдукевич, Г.П. Іванова, М.М. Кобиліна, Г.І. Соколов, О.А.Савостіна та ін.), архітектуру (І.Р. Пічікян, В.П. Толстіков, С.Д.Крижицький та ін.), етнічний склад населення (В.Д. Блаватський, О.О. Масленніков, Л. Згуста та ін.).

На сучасному етапі найповніше висвітлена скульптура з лапідарної колекції. Так, О.А. Савостіна досліджувала боспорську скульптуру в контексті загальногрецької культури як окрему гілку античного мистецтва. Багато досліджень (Т.А. Матковська, Н.М. Брітова, Г.П. Іванова та ін.) присвячено семантиці, сюжетам, стилістичним особливостям боспорських стел. У 2004 р. були видані I том каталогу лапідарної колекції «Антична скульптура», альбом ілюстрацій до «Корпусу боспорських написів». Стели, архітектурні деталі ще потребують монографічного дослідження. Незважаючи на значний масив публікацій, нині відсутня узагальнююча праця, що охоплює всі категорії лапідарного матеріалу. Донині в дослідженнях з антикознавства і мистецтвознавства не здійснювався комплексний культурологічний аналіз лапідарію як суб'єкта культурологічної діяльності. У попередні роки створено концепції експозицій, що широко використовують матеріали лапідарної колекції; розроблені ескізні проекти будівлі лапідарію; зроблено перші кроки з розробки програми реставрації пам'ятників. На жаль, ці заходи не були повністю реалізовані.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що

- уперше виконана реконструкція культури боспорських греків на основі аналізу інформації, що міститься в лапідарних пам'ятниках; це дозволило ввести лапідарну колекцію в культурний контекст життєдіяльності населення Боспору;

- запропоновано новий погляд на лапідарій не тільки як сховище колекції творів мистецтва з каменю, але як єдиний музейний комплекс; науковий, культурно-освітній, комунікаційний центр, діяльність котрого передбачає розробку програм по всіх видах музейної діяльності;

- досліджено місце лапідарію в системі культурно-виховної та туристичної діяльності Східного Криму;

- розроблена комплексна концепція з перетворення лапідарію з пасивного сховища античного каменю на суб'єкт культурологічної діяльності.

- введені до наукового обігу нові джерела, які були виявлені в архіві КРУ «КІКЗ».

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони використовувалися при розробці моделі музейного комплексу лапідарію КРУ «КІКЗ». Результати дослідження застосовані при реалізації програми превентивної консервації пам'ятників лапідарію, за підсумками якої дисертантові присвоєна I кваліфікаційна категорія по реставрації скульптури з каменю. Матеріали дисертації, досвід роботи з лапідарною колекцією можна застосовувати в подальшому дослідженні не тільки Керчинського лапідарію, але й лапідаріїв ближнього і далекого зарубіжжя. Дисертант співпрацює із Національним заповідником «Херсонес Таврійський» щодо здійснення моніторингу стану їх лапідарію та проведення спільних стажувань з реставрації каменю. Результати дисертаційної роботи можна використовувати при складанні тематико-експозиційних планів, текстів екскурсій і лекцій спецкурсів по історії світової культури, історії художньої культури Древньої Греції і Північного Причорномор'я.

Апробація результатів дослідження. Дисертація написана на основі практичної роботи з найбільшою в Україні лапідарною колекцією КРУ «КІКЗ». Матеріали дисертації використовувалися при розробці лекційного курсу по історії мистецтва Древньої Греції для учнів Ліцею мистецтв м. Керчі, а також при підготовці лекцій за темою «Керченський лапідарій», «Організація реставраційної діяльності в музеях» для студентів-культурологів Харківської державної академії культури під час музейно-краєзнавчої практики, яка щорічно проводиться на базі КРУ «КІКЗ».

Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на 8 конференціях, серед яких міжнародні наукові конференції: «Боспорский феномен» (Санкт-Петербург, 2004), «Боспорские чтения» (Керч, 2004, у співавторстві з Н.Ф.Федосєєвим; 2006); наукові конференції «Проблемы истории и археологии Украины» (Харків, 1999), «Пантикапей - Боспор - Керчь - 26 веков древней столице» (Керч, 2000); науково-практичні: «Стан реставрації в Україні. Проблеми та шляхи їх вирішення» (Київ, 2006), «Збереження, дослідження, консервація, реставрація та експертиза музейних пам'яток» (Київ, 2008); конференція молодих учених «Культура та інформаційне суспільство XXI століття» (Харків, 2003).

Публікації. За темою дослідження автором опубліковано 9 статей, з яких 5 - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (424 позиції). Загальний обсяг роботи - 239 сторінок, з них 190 - основного тексту.

Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтована актуальність теми дисертації, визначені мета, об'єкт і предмет дослідження, охарактеризовано методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення роботи.

У першому розділі досліджені основні етапи формування лапідарної колекції, історія вивчення лапідарних пам'ятників, ступінь дослідження означеної проблематики, архівні джерела за темою роботи. Джерелознавчою базою дисертаційного дослідження слугували лапідарні об'єкти. Вони розглядаються і як самостійні витвори мистецтва, і як історико-культурний документ, і як музейні експонати.

З'ясовано, що лапідарна колекція почала формуватися наприкінці XVIII - в першій половині XIX ст. у зібраннях приватних колекціонерів. Основу зібрань Керченського музею старожитностей, заснованого в 1826 р., становить колекція П. Дюбрюкса. Лапідарна колекція збільшувалася завдяки проведеним на Керченському півострові розкопкам і подарункам музеєві від місцевих жителів, кращі екземпляри надсилалися в Імператорський Ермітаж. Багато експонатів були вивезені з Керчі в період Кримської війни, нині вони зберігаються в багатьох музеях світу. Значних збитків колекції завдано під час Другої світової війни. У післявоєнний час пам'ятники надходили з археологічних експедицій і з охоронних розкопок. У 1993 р. в Україні прийнято Закон «Про охорону і використання пам'ятників історії і культури», відповідно до якого вивезення археологічних предметів із Криму заборонено. Лапідарна колекція стала швидко поповнюватися знахідками археологічних експедицій.

Доведено, що першими привернули увагу дослідників епіграфічні пам'ятники. Перші публікації стосуються кінця XIX - початку XX ст. (В.В. Шкорпил, А.Б. Ашик, Ю.Ю. Марті та ін.). У 1885 р. В.В. Латишев видав звід написів Боспору. У 1909 р. Г. Кизерицький і К. Ватцингер опублікували звід грецьких надгробних рельєфів з епітафіями Півдня Росії. У 1965 р. видано «Корпус боспорських написів», у 2004 р. як додаток до нього опублікований альбом ілюстрацій. Значний внесок зробили радянські епіграфісти (А.І. Доватур, Ю.Г. Виноградов, Г.І. Болтунова, В.П. Яйленко, С.Р.Тохтасьєв та ін.).

Для відтворення панорами культурного життя населення Боспору в античний період особливе значення мають фундаментальні праці М.І. Ростовцева, В.Д. Блаватського, В.Ф. Гайдукевича. Лапідарний матеріал використовувався дослідниками для аналізу різних аспектів історії і культури боспорських греків: релігійного життя (А.С.Русяєва, І.Ю.Шауб, І.Устинова та ін.), художньої культури (Г.П. Іванова, М.М. Кобиліна, Г.І. Соколов, О.А. Савостіна та ін.), архітектури боспорських міст (І.Р. Пічікян, В.П. Толстіков, С.Д.Крижицький, О.Ю. Соколова, А.В. Буйських та ін.). Надгробна пластика розглядалася як ілюстрація варваризованого типу античних творів мистецтва, що зберегли місцевий етнічний тип (Т.В.Блаватська, В.Д. Блаватський, М.М. Кобиліна, Г.П. Іванова, Т.А. Матковська та ін.). О.А. Савостіна розглянула боспорську скульптуру в контексті загальногрецької культури і довела, що боспорське мистецтво є локальною гілкою античної художньої культури.

Стилістичні особливості й символіку боспорських надгробників досліджували Н.М. Брітова, Г.П. Іванова. Семантиці надгробних рельєфів присвячені статті Л.І. Акімової, Д.Ю. Молока О.А. Савостіної, О.О. Зінько, А.С. Русяєвої. Аналіз створення сюжетних груп боспорських надгробних рельєфів був виконаний Г. Кизерицьким, К. Ватцингером, Т.А. Матковською. Остання, зокрема, виділила основні прийоми їхнього декоративного оформлення. Докладніша типологія розроблена раніше В. Александреску для похоронних стел Мьозії.

Відомості щодо історії формування і вивчення лапідарної колекції містяться в працях І.В. Тункіної, В.М. Боровкової, Т.А. Матковської. Для дослідження проблем організації музейної діяльності важливі праці Т.Б. Юренєвої, питання забезпечення музейного клімату і схоронності музейних колекцій вивчали О.О. Колмакова, В.Б. Довгалюк, Н.В. Мохова, Е.К. Корж, Е.М. Агєєва, О.О. Лелеков, М.С. Шемаханська, О.І. Антонова, О.В. Яхонт та ін. Розробці концепції музейного комплексу лапідарію сприяли архівні матеріали: документація з історії лапідарію, звіти археологічних експедицій, інформаційні повідомлення провідних реставраційних центрів, що містять результати досліджень, рекомендації і методичні розробки по реставрації і консервації лапідарних об'єктів.

У підрозділі, присвяченому методології дослідження, визначено загальні методологічні принципи дисертації і розглянуто методи дослідження, що сприяють одержанню результатів. Методологія розроблена з урахуванням двох напрямів у дослідженні: 1) вивчення лапідарію як носія інформації про культуру боспорських греків; 2) розробка стратегії культурологічної діяльності лапідарію як музейного комплексу. У роботі використані методи: фундаментальний (діалектичний); загальнонаукові (термінологічний, функціональний, системний, семіотичний, когнітивний, моделювання, компаративного аналізу та ін.); конкретно-наукові (класифікаційний, еволюційної типології, дескриптивний, історико-генетичний, інституціональний та ін.). Найважливіше значення в дослідженні має діалектичний метод, який дозволив визначити головне протиріччя в діяльності лапідарію між змістом (інформацією, зашифрованою в пам'ятниках) і формою збереження (недоступністю широким верствам населення). Методи аналізу і синтезу використовувалися для типологізації і класифікації пам'ятників, дослідження перспектив розвитку лапідарію. Об'єкт і предмет дослідження розглянуто з позиції методу термінологічного аналізу, що допомогло виявити дефініції поняття лапідарій: від звичайного його сприйняття як сховища колекції до розуміння як суб'єкта культурологічної діяльності в його активній культуротворчій сутності. Це уможливило формування стратегії, спрямованої на активізацію культурологічної діяльності лапідарію і розробку тактичних програм щодо розвитку науково-дослідної, фондової, консерваційної, експозиційної, науково-просвітньої роботи і реалізації функції культурної комунікації.

У другому розділі виконана реконструкція культури боспорських греків на основі аналізу інформації, що міститься в лапідарних пам'ятниках. Така реконструкція надала можливість ввести лапідарну колекцію в культурний контекст життєдіяльності населення Боспору;

Здійснена реконструкція релігійних поглядів боспорських греків на основі вивчення культової скульптури, вотивних рельєфів і присвятних написів із лапідарної колекції.

З'ясовано, що найшанованішим богом з початку заселення греками Боспору Кіммерійського був Аполлон Ієтрос - захисник боспорських полісів, у похоронному культі важливу роль відігравав образ хтонічного Аполлона. Шанували також бога лікування Асклепія. Верховною богинею Азіатського Боспору вважали Афродіту Уранію. Образ крилатої богині перемоги Ніки символізує увінчання перемог боспорських правителів. Доведено шанування боспорянами Деметри, Гермеса, Гекати, Артеміди, Діоніса, Геракла у зв'язку з похоронним культом.

Доведено, що, окрім богів олімпійського пантеону, боспорські греки шанували місцевих богів (Змієногу богиню) та східних (Астару і Санерга). Грецькі культи запозичали багато рис місцевих божеств у життєдайних сил природи. У процесі сарматизації Боспору відбулося повне злиття образів грецьких і місцевих божеств, наділення їх найнесподіванішими атрибутами і функціями. З'ясовано, що перехід до монотеїзму в перші століття н.е. знайшов відображення в синкретизації образів верховних богів - Зевса і Гери, Афродіти, Посейдона.

Архітектурний вигляд міст Боспору відтворений на основі аналізу архітектурних форм і даних епіграфіки. Доведено, що перші храмові і суспільні споруди боспорських міст зводилися в іонічному ордері. Вони подібні до малоазійських пам'ятників архітектури того ж часу. Головним спорудженням Пантикапея був храм Аполлона, побудований у першій половині - середині V ст. до н.е. в іонійському ордері. З'ясовано, що в елліністичний період будинки споруджувалися в іонічному, доричному або аттичному ордерному стилі. До ансамблю акрополя Пантикапея ввійшли царський палац, храми, суспільні спорудження, скульптури, що увічнюють пам'ять про героїв та видатні події.

Установлено, що в малих містах Боспору були споруди, які за своїми художніми формами не поступалися спорудам грецької архітектури і належали до кращих її зразків. У Мірмекії були відкриті будинки доричного ордера кінця III в. до н.е. У Німфеї існували прекрасні храмові комплекси: пропілеї іонійського ордера, споруджені на честь Діоніса в V ст. до н.е.; монументальний архітектурний ансамбль, датований кінцем IV - першою половиною III ст. до н.е.

Охарактеризовано боспорську архітектуру перших століть н.е. Роботи місцевого походження, виконані з вапняку, з дотриманням елліністичної художньої традиції, та пам'ятники з привізного мармуру відрізняються новими ускладненими конструктивними формами, сильною стилізацією орнаментальних мотивів, що свідчать про вплив римського зодчества. Згідно з епіграфічними даними, найбільший розмах будівництва на Боспорі відбувався в I-II ст. н.е. У III-IV ст. н.е., у зв'язку з ослабленням Боспорського царства навалами кочівників і остаточним економічним занепадом, масштаби монументального будівництва значно скоротилися.

На основі аналізу епіграфічного матеріалу простежено етнічний склад населення боспорських міст, охарактеризовані державна політика і верховна влада Боспорської держави.

Установлено, що в V-IV ст. до н.е. імена на надгробниках здебільшого грецькі, трапляються імена вихідців з Малої Азії, Афін, Фракії і представників місцевих племен (синдів, меотів, скіфів). Присвятні написи боспорських царів IV-III ст. до н.е. перелічують підвладні боспорським правителям меотські племена: синдів, торетів, дандаріїв і псессів, іноді фатеїв і досхів. У III-II ст. до н.е. значно збільшилася кількість негрецьких імен, що зумовлено навалою сарматських племен, а також економічними причинами. Доведено, що більша частина всіх надгробників створена в I-II ст. н.е. Виокремлено групу надгробних написів Боспору, виконаних за зразком, прийнятим для епітафій у містах Південного Причорномор'я в цей період. Установлено, що в I-IV ст. н.е. зросла кількість іранських імен. У II-III ст. н.е. трапляється все більше імен фракійців, які служили на Боспорі найманцями, а також сарматів і вихідців з Південного Причорномор'я. Римські імена трапляються не часто, римська культура набула поширення тільки серед верхівки боспорського суспільства.

З'ясовано, що необмеженою одноособовою влада боспорських правителів стає лише в I-IV ст. н.е. Виявлено склад державного апарату. Посади магістратів обіймали представники аристократії, іноді посада діставалася в спадщину від батька до сина. Здебільшого вищі державні посади обіймали люди з грецькими іменами.

Розкрито специфіку і соціальну структуру військових релігійних союзів - фіасів, що об'єднували значну частину вільних городян на основі шанування синкретичного божества (Афродіти Апатури, Зевса і Гери Сотеров, Посейдона; бога «найвищого», «справедливого», «гримливого»). Відзначено вплив іудаїзму на утворення фіасів і перехід до монотеїзму, підкреслена роль манумісорської діяльності фіасотів по звільненню рабів.

Наведено свідчення розвиненого духовного життя в містах Боспору: існування театру, знання боспорцями літературних традицій, філософії, наукових досягнень метрополії.

У третьому розділі здійснена типологія надгробних пам'ятників з лапідарної колекції, надана хронологія їхнього розвитку, проаналізована семантика художніх образів надгробних рельєфів.

Установлено, що найперші надгробники (VI-IV ст. до н.е.) представлені стелами, увінчаними профільованим карнизом, трикутним фронтоном або анфемієм, іноді з елементами розпису. Врізані букви написів з ім'ям похованого пофарбовані в червоний колір. До IV-III ст. до н.е. належать надгробники з розписом. Ранні рельєфні зображення (IV в. до н.е.) - присвятні рельєфи - пов'язані з героїчним культом і місцями суспільного шанування. Стели з рельєфами набули поширення наприкінці III ст. до н.е. Більша частина рельєфних надгробників з лапідарної колекції належить до II ст. до н.е. - І ст. н.е.

Наведено класифікацію образотворчих схем боспорських похоронних рельєфів: зображення фігур, що стоять - одиночних і в супроводі слуг; сцена прощання; загробна трапеза. Найбільшого поширення набув образ вершника - одиночного або в супроводі зброєносця; відома композиція із зображенням вершника, котрий під'їжджає до богині, яка сидить на троні. У I-II ст. н.е. на Боспорі набули поширення багатоярусні стели.

Виконано типологію надгробної скульптури: антропоморфних статуй, статуй-напівфігур, зображень левів. Охарактеризовано іудейські надгробники.

З метою виявлення семантики художніх образів у похоронній культурі досліджені релігійні уявлення населення Боспору, пов'язані з похоронним культом. Проаналізовано символіку надгробних рельєфів. Доведено, що символом загальної ідеї героїзації є образ героя-воїна: захисник поліса в момент смерті долучався до культу героїв, що пов'язаний з культом предків-родоначальників, і таким чином мав безсмертя в загробному світі.

Здійснено порівняльний аналіз зображень вершників на боспорських рельєфах, фракійських надгробниках, грецьких та іранських похоронних пам'ятниках. З'ясовано, що на формування образу вершника на Боспорі однаковою мірою вплинули хтонічні грецькі вершники і солярні іранські кінні боги. Підкреслюється роль сарматських племен у поширенні культу вершників на Боспорі.

Досліджено значеннєву символіку рельєфів із зображеннями вершника, що рухається назустріч богині. На чоловічому надгробнику цей сюжет утілює ідею сакральної інвеститури героїзованого померлого в образі обожненого царя, що приймає знаки священної влади з рук богині, на жіночому - сюжет, пов'язаний з ідеєю священного шлюбу. Проаналізовано семантику образів похоронного рельєфу з курганного комплексу «Три брати». Доведено, що головне значеннєве навантаження міститься в уявленні про вічний круговорот життя і смерті.

Розкрито значення сюжету зі сценою загробної трапези, що засвідчує уявлення древніх про посмертне безтурботне існування в Елізіумі й жертвопринесення як про спільну трапезу божества і людей. Гарантії посмертного відродження підпорядковується семантичне тло багатоярусних рельєфних надгробників.

Досліджено вплив грецької традиції на формування стилю боспорських надгробників, виявлено їхні основні ознаки, проаналізовано прийоми побудови просторової композиції надгробних рельєфів. Доведено наступність сюжетів, що трапляються на Боспорі, від античних традицій у мистецтві Аттики, Малої Азії, Західного і Південного Причорномор'я.

Виявлено відмінності в манері виконання боспорських рельєфів від їхніх грецьких прототипів: умовність трактування і статуарна ізольованість людських фігур, відсутність емоційного зв'язку персонажів на надгробнику, декоративність, ретельне виготовлення окремих побутових деталей, стилізація, площинність і статичність зображення. Урочистий, ієратичний стиль надгробних рельєфів підкреслює принцип ісокефалії, оснований на контрасті величин фігур головних персонажів і слуг.

Простежено еволюцію боспорських надгробників від вільної, м'якої образотворчої манери до «візерунково-площинної». Виділено художні прийоми, застосовувані для втілення перехідного характеру смерті, що сприймалася древніми як продовження вічного життя: передача незавершеності руху, глибини і перспективи простору, спроби зображення переднього і далекого планів.

У четвертому розділі викладена комплексна концепція по перетворенню лапідарію з пасивного сховища античного каменю на суб'єкт культурологічної діяльності.

З цією метою проаналізовані умови збереження пам'ятників і стан схоронності колекції на сучасному етапі.

Установлено, що в попередні роки пам'ятники були розосереджені в непридатних для збереження приміщеннях і просто під відкритим небом. Колекції загрожували розграбування і фізичне знищення. З'ясовано причини пошкоджень пам'ятників лапідарної колекції, проаналізовані результати лабораторних досліджень фізичного стану, складу і властивостей археологічного каменю.

Розроблено програму реставраційних заходів для кожної окремої групи пам'ятників залежно від виду пошкодження і ступеня припустимого втручання в об'єкт реставрації. Підкреслено пріоритет превентивної консервації як комплексу заходів, пов'язаних зі створенням належних умов збереження.

Розроблено проект реорганізації сховища у фонди відкритого типу, що передбачає розміщення об'єктів у сховищах у хронологічній послідовності й відповідно до принципу систематичного показу колекцій, за типом і призначенням.

При розробці моделі музею лапідарних пам'ятників здійснено критичний аналіз методів експонування кам'яної пластики в практиці КІКЗ та інших музеїв світу (лапідарні пам'ятники як частина музейних експозицій, екстер'єрний принцип, самостійна лапідарна експозиція).

Досліджено нормативи і вимоги, запропоновані до будівництва музейних будівель. Розроблено модель музейної будівлі, що зумовлена традиційним виглядом забудови історичної частини Керчі і підпорядкована ідеї реконструкції архітектурного ансамблю акрополя боспорського міста, котра потребує масштабного експозиційного приміщення. Враховано вимоги до забезпечення оптимального музейного клімату, організації експозиційних площ, маршрути руху відвідувачів, добір і компонування експонатів у виставковій зоні, освітлення вітрин і виставкової зони.

На основі тематичного принципу розроблені концепції експозицій, об'єднані спільною ідеєю - відтворення панорами культурного життя боспорських греків. Експозиції ознайомлюють глядачів з архітектурою, релігією, похоронним культом, суспільним і політичним життям населення Боспорського царства.

При розробці основних напрямів діяльності лапідарію по формуванню гуманітарної культури населення проаналізовані способи впливу музею лапідарних пам'ятників на розвиток різносторонньої, гармонічно розвиненої особистості. З цією метою вивчений культурно-освітній потенціал лапідарної колекції - справжні пам'ятники історії і культури.

Досліджено роль інформаційної функції лапідарію. Трансляція інформації здійснюється на двох рівнях: початковому, передбаченому для широкого загалу (загальне ознайомлення з історією і культурою древньої Керчі), і дослідницькому (добір, аналіз і обробка лапідарних матеріалів для експонування, підготовки публікацій і лекцій). Проаналізовано шляхи формування інформаційної бази даних про лапідарну колекцію: упровадження єдиної комп'ютерної системи, публікація каталогів пам'ятників лапідарної колекції і рекламно-видавничої продукції, створення електронних версій каталогів. лапідарний пам'ятник боспорський грек

Охарактеризовано напрями культурно-освітньої діяльності в лапідарії. Освітні програми передбачають традиційні форми роботи з урахуванням тематики для різних категорій відвідувачів: лекції, екскурсії, тимчасові виставки, консультації. Особлива увага приділена естетичному вихованню.

Досліджено можливості впровадження нетрадиційних для музею форм роботи: артефакти, бібліотеки, музичні й кінозали, театри, аудіовізуальні програми. Літературні вечори, концерти, спектаклі античної драми покликані залучати до музею відвідувачів і організовувати постійну аудиторію. Лапідарні експозиції розглядаються в дослідженні як метамова культури.

Проаналізовано напрями діяльності лапідарію, спрямовані на розвиток туристичної інфраструктури. Зазначена необхідність створення маркетингових планів, індивідуальних і масових форм туристичної діяльності, розвиток наукового і культурно-пізнавального туризму, що передбачає проведення наукових і науково-практичних конференцій, семінарів, фестивалів античної драми, студентських практик і реставраційних стажувань. Підкреслюється роль лапідарію у створенні іміджу Керчі як культурного і туристичного центру.

Висновки

Визначено головні результати дослідження, окреслені перспективи їхнього практичного використання і подальших теоретичних розробок.

Загальним підсумком дисертації є створення концепції по перетворенню лапідарію з пасивного сховища античного каменю на суб'єкт культурологічної діяльності. Вона базується на всебічному дослідженні матеріалів лапідарної колекції.

Основними результатами виконаної роботи є такі.

1. Вивчення різних груп лапідарного зібрання дозволило реконструювати картину культурного життя боспорських греків. Встановлено, що культура боспорських греків має загальногрецьку спрямованість. Боспорський пантеон складався з грецьких богів. Боспорці шанували також місцевих та східних богів. Божества олімпійського пантеону наділялися на Боспорі специфічними епітетами, що не часто трапляються в античному світі. Образи богів під впливом місцевих племінних культів набули синкретичності, поєднуючи в собі найрізноманітніші функції. Містобудівне мистецтво Боспору за своїми естетичними й архітектурними нормами відповідало рівню провінційних середземноморських і понтійських стандартів. Архітектура Пантикапея представлена основними видами канонічних ордерних будівель, властивих усьому грецькому світові. Етнічний склад населення боспорських міст, за даними лапідарної епіграфіки,- це здебільшого грецьке населення в боспорських містах, а також вихідці з Малої Азії, Південного Причорномор'я і представники варварських племен. Державна і політична влада на Боспорі характеризується як монархія з елементами демократії.

2. За результатами аналізу надгробних пам'ятників створена їх типологія і хронологія. Надгробки показані статуями-напівфігурами, антропоморфними й анімалістичними статуями, стелами. Простежено еволюцію античної стели - від плити з вирізаним на ній ім'ям похованого до багатоярусних рельєфних надгробників. Запропонована класифікація основних сюжетів надгробних рельєфів традиційна: фігури, що стоять (одиночні, парні, у супроводі слуг), вершники, воїни, сцена прощання, загробна трапеза, обожнена померла. Семантика художнього тексту надгробних рельєфів відбиває багатозначний смисл уявлень про загробне існування. Іконографія надгробників свідчить про існування усталених метафор, пов'язаних з уявленнями про смерть як відродження. Загальний зміст усіх сюжетів підпорядковується ідеї героїзації.

3. На основі зіставлення боспорських пам'ятників з аналогічними творами Еллади обґрунтовано, що боспорські надгробники мають аналоги в усіх частинах античного світу. Відрізняє їх від грецьких зразків місцева манера виконання: схематизація і спрощення зображення, відсутність зв'язку з навколишнім світом та іншими фігурами, фронтальна композиція, специфічні прийоми передачі просторової побудови, декоративність, ретельне відтворення побутових дрібниць.

4. З метою вивчення лапідарію як суб'єкта культурологічної діяльності досліджено сучасний стан лапідарної колекції. Його визнано незадовільним, таким, що потребує реставраційного втручання. На основі моніторингу розроблена програма наукової реставрації і превентивної консервації, з урахуванням вимог до створення музейного клімату.

5. На основі критичного аналізу принципів експонування лапідарних об'єктів у світовій музейній практиці розроблено модель музею лапідарних пам'ятників. Проект створено з урахуванням відповідності архітектурного проекту міському ландшафтові, його призначення як зони для розміщення колекцій і прийому відвідувачів, а також центру культурної комунікації. Представлено концепції лапідарних експозицій, об'єднаних спільною ідеєю - реконструкція культурного життя населення боспорських міст.

6. Розроблено перспективні напрями культурно-освітньої діяльності, спрямовані на розкриття культуротворчого потенціалу лапідарію. Вони передбачають як традиційні види музейної роботи, так і нетрадиційні заходи (артефакти, бібліотеки, музичні й кінозали, аудіовізуальні програми, літературні вечори, спектаклі античної драми та ін.).

7. Аналіз напрямів діяльності лапідарію спрямований на розвиток туристичної інфраструктури. Реалізація культуротворчої діяльності цього центру пов'язана з необхідністю розвитку туристичного маркетингу. Внесення лапідарію в систему туристичної інфраструктури Східного Криму - туристичні маршрути, круїзні тури, науковий і культурно-пізнавальний туризм - має сприяти розвиткові індустрії туризму, соціальних контактів, підвищенню престижу міста.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Кучеревська Н.Л. Проблеми консервації і реставрації археологічної скульптури (на прикладі пам'ятників Керченського лапідарію) / Н.Л. Кучеревська // Культура України : зб. наук. пр. - Х. : ХДАК, 2005. -- Вип. 15. - С. 116-124.

2. Кучеревська Н.Л. Можливості експонування лапідарних об'єктів у музейній практиці / Н.Л. Кучеревська // Культура України : зб. наук. пр. - Х. : ХДАК, 2006. - Вип. 17. - С. 153-161.

3. Кучеревская Н.Л. К реконструкции картины культурной жизни боспорских греков (на материалах Керченского лапидария) / Н.Л. Кучеревская // Культура народов Причерноморья : сб. науч. тр. - Симферополь, 2005. - № 66. - С. 91-97, илл.

4. Кучеревская Н.Л. К проблеме восстановления художественного облика памятников античной скульптуры из археологических раскопок / Н.Л. Кучеревская // Боспорские исследования : сб. науч. тр. - Симферополь : Крым. отд. Ин-та востоковедения НАНУ, 2005. - Вып. IХ. - С. 293-306.

5. Кучеревська Н.Л. Основні напрями діяльності Керченського заповідника зі збереження лапідарної колекції / Н.Л. Кучеревська // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини.Ч.1. : зб. наук. пр. - К. : Ін-т проблем сучасного мистецтва Акад. мистецтв України, 2006. - Вип. 3.- С. 36-44.

6. Кучеревская Н.Л. Концепция создания музея лапидария как субъекта культурологической деятельности / Н.Л. Кучеревская // Материалы ИКОМОС. Консервация и реставрация : науч.-информ. сб. - М. : НИЦ Информкультура, 2005. - С. 7-29, илл.

7. Кучеревская Н.Л. Проблемы хранения и консервации памятников Керченского лапидария / Н.Л. Кучеревская // Историческое наследие Крыма. - Симферополь : Крым. науч. центр НАНУ, 2005. - № 9. - С. 171-177.

8. Кучеревская Н.Л. К проблеме сохранения лапидарного собрания Керченского заповедника / Н.Л. Кучеревская // Научный сборник Керченского заповедника. Вып.I (к 180-летию Керченского музея древностей). - Керчь : КИКЗ, 2006. - С. 172-178.

9. Кучеревская Н.Л. Приемы пространственных построений боспорских надгробных рельефов / Н.Л. Кучеревская // Научный сборник Керченского заповедника. - Керчь, 2008. - Вып. II. - С. 33-43.

10. Кучеревская Н.Л. Классические образы и местное влияние в скульптуре Боспора / Н.Л. Кучеревская // Проблемы истории и археологии Украины : тезисы докладов науч. конф. - Х. : ХГУ, 1999. - С.38-39.

11. Кучеревская Н.Л. Опыт реставрации памятников Керченского лапидария / Н.Л. Кучеревская // Пантикапей - Боспор - Керчь - 26 веков древней столице : материалы междунар. конф. - Керчь, 2000. - С. 68-70.

12. Кучеревская Н.Л. Конный бог в надгробной пластике Боспора / Н.Л. Кучеревская // Культура та інформаційне суспільство XXI століття : матеріали наук. конф. молодих учених. - Х. : ХДАК, 2003. - С. 27.

13. Кучеревская Н.Л. Лев в искусстве древнего Боспора Киммерийского / Н.Л. Кучеревская, Н.Ф. Федосеев // IV Боспорские чтения. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья : материалы междунар. науч. конф.- Керчь : Крым. отд. Ин-та Востоковедения НАНУ, БФ «Деметра», КГИКЗ, 2003. - С. 160-164.

14. Кучеревская Н.Л. Типы надгробных памятников античного Боспора и их хронологические рамки / Н.Л.Кучеревская // Боспорский феномен: проблемы хронологии и датировки памятников: материалы междунар. науч. конф. Ч. I. - СПб.: ИИМК РАН, ГЭ, 2004. - С. 219-224.

15. Кучеревская Н.Л. Реставрация античной стелы из собрания лапидария / Н.Л. Кучеревская // VII Боспорские чтения. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья : материалы междунар. науч. конф.- Керчь : Крым. отд. И-та Востоковедения НАНУ, БФ «Деметра», КГИКЗ, 2006. - С.189-191.

16. Кучеревская Н.Л. О реализации программы по изучению, хранению и консервации лапидария Керченского заповедника / Н.Л. Кучеревская // Стан реставрації в Україні. Проблеми та шляхи їх вирішення : доповіді Першої всеукр. конф. реставраторів. - К. : ННДРЦУ, 2006. - С. 107-111.

17. Кучеревская Н.Л. Солевое разрушение и меры консервации лапидарных памятников / Н.Л. Кучеревская // Збереження, дослідження, консервація, реставрація та експертиза музейних пам'яток : наук. доповіді VI міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 27-30 травня 2008 р.). / Нац. наук.-дослід. реставр. центр України - К. : ННДРЦУ, 2008. - Ч.I. - С. 276-278.

Анотації

Кучеревська Н.Л. Керченський лапідарій як суб'єкт культурологічної діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата культурології за спеціальністю 26.00.01 - теорія та історія культури. - Харківська державна академія культури. - Харків, 2009.

Дисертація написана на основі практичної роботи автора з найбільшим лапідарним зібранням в Україні - лапідарієм Керченського заповідника. Уперше в дослідженні використано факти, виявлені в архіві Керченського історико-культурного заповідника. Виконано реконструкцію культури боспорських греків на основі аналізу інформації, що міститься в лапідарних пам'ятниках, з позиції культурологічного підходу.

Розроблено стратегію, спрямовану на активізацію культурологічної діяльності лапідарію, що містить тактичні програми з розвитку науково-дослідної, фондової, консерваційної, експозиційної, культурно-освітньої роботи. Розроблена й упроваджена програма реставраційних заходів. Запропоновано нове ставлення до лапідарію не тільки як сховища колекції витворів з каменю, але як експозиційного і культурно-освітнього музейного комплексу. Створено модель музею лапідарних пам'ятників, що містить архітектурний проект музею як зони для розміщення колекції і прийому відвідувачів, а також центру культурної комунікації.

Кучеревская Н.Л. Керченский лапидарий как субъект культурологической деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата культурологии по специальности 26.00.01 - теория и история культуры. - Харьковская государственная академия культуры. - Харьков, 2009.

Диссертация написана на основе практической работы автора с крупнейшим лапидарным собранием в Украине - лапидарием КРУ «КИКЗ». Впервые в исследовании использованы факты, обнаруженные в архиве Керченского историко-культурного заповедника, использованные при разработке программы культурологической деятельности лапидария.

В диссертации представлено исследование лапидария как носителя историко-документальной и художественно-эстетической информации о культуре боспорских греков. С позиции культурологического подхода выполнена реконструкция культурной жизни городского населения Боспора. Исследованы боспорский пантеон и религиозные верования, связанные с погребальным культом, воссоздан архитектурный облик городов Боспорского царства, проанализированы художественно-стилистические особенности и семантический фон надгробных рельефов. Материалы лапидарной коллекции позволяют говорить о боспорской культуре как о составной, но все же самостоятельной, части античной культуры.

В исследовании предложен новый взгляд на лапидарий не только как хранилище коллекции произведений из камня, но и как экспозиционный, культурно-образовательный музейный комплекс. Выработана стратегия, направленная на активизацию культурологической деятельности лапидария, включающая тактические программы по развитию научно-исследовательской, фондовой, консервационной, экспозиционной, культурно-образовательной работы. Разработана и применена на практике программа реставрационных мероприятий.

Представлена модель музея лапидарных памятников на основе анализа нормативов и требований, предъявляемых к строительству музейных зданий. Разработаны концепции экспозиций, объединенных общей идеей - воссоздание панорамы культурной жизни боспорских греков. Подчеркнута роль музея лапидарных памятников как центра культурной коммуникации. Исследованы способы воздействия лапидария на развитие гармонически развитой личности. Дана характеристика направлений культурно-образовательной деятельности, исследованы возможности внедрения нетрадиционных музейных форм работы. Проанализированы направления деятельности лапидария, связанные с развитием туристической инфраструктуры.

Kucherevska N.L. The Kerch Lapidary as the subject of culturalogical activity. - Manuscript.

Thesis for a candidate of scientific degree, speciality 26.00.01 - Theory and History of Culture. - Kharkiv State Academy of Culture. - Kharkiv, 2009.

Ph.D. thesis is written on basis of the author's work with the biggest lapidary collection in Ukraine - The Lapidary of Kerch Historical and Cultural Reserve (KHCR). New data have been used in the research for the first time, which were found in the KHCR archives and applied in the process of the Kerch Lapidary cultural activity project. From the position of cultural method the reconstruction of the Bosporan Greeks? culture has been made on basis of analysis of information, which lapidary monuments contain.

Strategy has been developed aimed at stirring up cultural activity of the Kerch Lapidary that includes tactical projects of the development of scientific, conservation, expositional, cultural and education work. The program of restoration measures has been worked out and applied in practice. A new view on the Kerch Lapidary has been proposed to be an expositional, cultural and education museum complex, not only the lapidary stelae collection storage. The model of the Lapidary Museum, including the architectural project of the museum as the zone for exhibiting the collection and receiving visitors, and the centre of cultural communication as well has been created.

Keywords: antique culture, humanization of society, culturological activity, Kerch Lapidary, ancient sculpture, bosporan architecture, lapidary epigraphic, stelea, museum of lapidary monuments.

Размещено на Allbest.ru