Зачіски 50-60-х років ХХ ст.

Основи моделювання зачіски, розробка моделі відповідно до сучасного напрямку моди і типу обличчя. Визначення кольорових типів моделі та розробка макіяжу. Санітарні норми і обладнання приміщень перукарень. Виконання зачіски та її композиційний розбір.

Рубрика Культура и искусство
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 20.06.2011
Размер файла 294,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Письмова екзаменаційна робота на тему:

Зачіски 50-60-х років ХХ ст.

Зміст

Вступ

1. Творча частина

1.1 Розробка моделі зачіски відповідно до сучасного напрямку моди і типу обличчя

1.2 Кольоровий тип моделі

1.3 Розробка макіяжу

2. Технологічна частина

2.1 Підготовчі роботи

2.2 Характеристика обладнання, інструментів і пристосувань

2.3 Характеристика парфумерно-косметичних засобів

2.4 Виконання зачіски

3. Композиційний розбір

4. Охорона праці

Вступ

Дуже часто багатьом людям починає подобатись одне і те ж. Це може бути довжина волосся, модель спідниці, кіноактор або герої роману тощо. Тут ми вже маємо справу з важливим соціальним явищем, яке називається модою.

Мода-це те, що в певний час найпоширеніше, тобто користується найбільшою популярністю й визнанням більшості. Слово «мода» походить від французького «mode», яке, у свою чергу, утворилося від латинського «modus», що означає міра, образ, спосіб.

Враховуючи різноманітні смаки населення, особливості людей, зачіски мають класифікацію за модністю.

Модні зачіски -- це зачіски, які у певний час найпоширеніші, користуються великим попитом. Вони -- це стандарт, установлений законодавцями моди.

Консервативні зачіски -- немодні зачіски; вони відповідають попередній моді, тобто вчорашній.

Авангардні зачіски -- ексцентричні. Це зачіски майбутнього, вони відтворюють перспективу моди.

За призначенням зачіски поділяють на побутові та видовищні.

Побутові зачіски призначені для щоденного носіння. У свою чергу, вони діляться на повсякденні та святкові.

Повсякденні зачіски визначаються характером трудової діяльності людини, видом занять і формою дозвілля. Це зачіски для роботи, ділових зустрічей та прийомів, відпочинку, занять спортом.

Святкові зачіски пов'язані з урочистостями в житті людини - випускними вечорами, ювілеями, весіллями. Це нарядні, вечірні зачіски.

Нові технічні й технологічні можливості сприяли розвитку перукарського мистецтва, допомагали рухатися вперед, знаходити нове і невипробуване. Так, на початку 50-х років XX ст. було зроблено спробу знову відродити жіночу стрижку в стилі «бубі копф», але не надовго. Популярності набули зачіски, які виконували за допомогою гарячих щипців. При цьому укладку робили як на короткому, так і на довгому волоссі. А найбільш модними кольорами волосся стали бронзові, платинові, кольори латуні, міді.

Широко застосовували скульптурні буклі, локони, хвилі, їхні комбінації. Використовували також папільйотки, бігуді. Носили зачіски з косами, укладеними у вигляді обідка або кошика.

На початку 50-х років XX ст. в жіночій моді знову стала популярною стрижка. У цей час перукарі, створюючи нові зачіски, використовували прийом тупірувашш волосяних пасом, завдяки чому зачіска набувала висоти, більш стійкого, важкуватого силуету.

Молоді жінки і дівчата у 50-60-х роках XX ст. досить часто наслідували модні зачіски кіноактрис -- Бріжіт Бардо, Марини Владі, Одрі Хепберн, Елізабет Тейлор та інших, які стали символами краси того періоду. На тривалий час увійшло в моду довге біляве волосся, що вільно спадало на спину і плечі. Популярними були зачіски в стилі кінозірки Мерилін Монро з великими локонами на білявому волоссі.

У Парижі Жак Дессанж ввів у моду начоси з волосся, які потребували ретельного догляду та регулярного відвідування перукарень. Жінки носили зачіски з довгого волосся: «вулик», «бабетта», «тюльпан». Одна з таких зачісок -- «бабетта» - була особливо популярною.

У 50-х роках розширилися ділові зв'язки серед країн Східної Європи в найрізноманітніших формах: міжнародні виставки, виставки-ярмарки, що супроводжувалися демонстрацією моделей одягу і зачісок. Це сприяло обміну досвідом, підвищило рівень розвитку перукарського мистецтва, визначило основні напрями вітчизняної моди. В жіночій моді країн Східної Європи поширилися зачіски, які отримали назви завдяки своєму силуету -- «цукрова голова», «вулик».

Жіночі зачіски 60-х років характеризуються досить великими об'ємами, використанням начосу, знебарвленням волосся. Зачіски незалежно від довжини волосся мали подовжену форму на маківці, популярними стали прямі чілки. З'явилися металеві бігуді для плоскої (горизонтальної) накрутки з діаметром до п'яти сантиметрів. Бігуді, що використовувалися раніше, були тонкі й створювали на волоссі дрібні завитки, легку хвилястість.

У зачісках з'явилися суворість і простота. Головною вимогою до зачіски стали природність, відсутність декоративних завитків, локонів.

Пошуки нового привели до створення зачіски «гарсон». Як і в зачісці «паж», волосся стригли, підкручували всередину кінцями. Смуга градуйованого волосся то розширювалася, то звужувалася. Волосся могло бути різної довжини. Ідеальною зачіскою цього типу вважалася зачіска популярної французької співачки Мірей Матьє, але така зачіска вимагала гарного густого волосся й підходила не до кожного обличчя. Тому з'явилися з коротко підстриженою потилицею варіанти з проділами. Характерною рисою жіночих зачісок 50-60-х років XIX ст. був прямий проділ. Волосся укладали гладенькими півколами на скронях, над чолом робили валикоподібні форми, що нагадували зачіску Марії Стюарт. Закручували волосся у локони ідеальної форми і зачісували їх до потилиці.

Популярними були зачіски з низькими пучками на потилиці, до яких збоку й знизу кріпили штучні локони (рис. 4.20 а, б, в). Інша зачіска -- «а-ля курон» (корона) нагадувала форму вінця із завитого волосся, до нього на потилиці приколювали шиньйон із буклів і локонів, обвитих косою. Цю зачіску доповнювали квітами, гребінцями, стрічками, а пучки покривалисіткою.

Волосся почали стригти нерівномірно: на потилиці коротше, значно розширилася смуга градуювання, за силуетом зачіска стала нагадувати зачіску минулих років «фокстрот». З'явилися варіанти з нерівномірно пофарбованим волоссям: із висвітленими кінцями, різноманітної довжини «пір'ячком». Треба відзначити, що «геометричні» зачіски ефектніше виглядають на брюнетках і шатенках, підкреслюючи чіткість ліній.

Наприкінці 50-60х років відродилася мода на перуки, накладки, шиньйони та інші складні елементи.

1. Творча частина

1.1 Розробка моделі зачіски відповідно до сучасного напрямку моди і

типу обличчя

Робота в перукарні потребує великої уваги та професійності, уникаючи помилок, адже їх виправити дуже важко. Тому в роботі сучасних перукарів повинно бути задіяне: професійні навики, відмінні відчуття, знання кольору, тенденції для створення яскравих образів, використання незвичайних рішень. Постійно досконале оновлення своєї майстерності, збільшення досвіду, вивчення нових технологій допоможе створити нові оригінальні образи, схеми зачісок. Тому необхідно час від часу розвиватись та самовдосконалюватись.

Розробляючи модель зачіски потрібно визначити тип обличчя: форму обличчя, колір шкіри, колір очей, форму вій та інших частин обличчя. Також необхідно визначити тип шкіри, сприймання нею косметичних засобів. Продумати поєднання макіяжу і зачіски. В загальному це образ чогось природного.

При моделюванні зачіски потрібно враховувати:

1. Якість волосся, його початковий колір, як піддається укладці, природність хвилі;

2. Вік людини;

3. Індивідуальні особливості;

4. Професія, характер, стиль особи;

5. Тип обличчя: форма обличчя та його індивідуальні особливості;

6. Співвідношення тіла з головою та зачіскою;

7. Зріст людини відповідно до зачіски.

Потрібно створити стиль стрижки, для цього необхідно вивчити клієнта - модель, а точніше внутрішній світ цієї людини, тому перукареві в деякій мірі необхідно бути психологом. Спілкуючись із моделлю він повинен визначити характер, настрій, стан душі, соціальне положення цієї людини. Визначивши ці всі аспекти я прийшла до висновку, що саме моя зачіска підходить для створення потрібного образу. Вік моєї моделі 18 років. Звати її Марина. Тип обличчя у неї круглий.

Кругле обличчя -- характеризується м'якими лініями переходу від підборіддя до найширшої частини обличчя (виличних виступів), які потім плавно переходять у лінію росту волосся на лобі. Кругле обличчя виглядає плоским. При моделюванні зачісок до такого типу обличчя головна увага має бути звернена на те, щоб створити видимість злегка витягнутого обличчя, близького до овального.

Кругле обличчя характеризується широкими вилицями. Рекомендується силует зачіски, який розширюється від вух угору, коса чілка, косий проділ, асиметрична зачіска. Не рекомендується зачіска з круглим силуетом, який повторює форму обличчя, та гладенько зачесане від обличчя волосся, прямий проділ.

Рекомендовані зачіски: косий чубчик закриває більшу частину лоба. Він є ключовим у зачісці, бо, з одного боку, приховує верхню (круглу) частину обличчя, а з другого, -- робить зачіску асиметричною. Кругле обличчя характеризується суцільною лінією, без різких переходів під вилиць до підборіддя.

Коректується коротким пишним волоссям тім'яної зони і довгими прядками, які обрамляють обличчя. У зачісці повинні переважати овальні лінії. Рекомендуються подовжені стрижки.

Нерекомендовані зачіски: зачіски без чубчика, з гладко зачесаним назад волоссям, що повністю відкриють обличчя і підкреслять його недоліки. Не рекомендується низька зачіска із закритими вухами, а також прямі проділи і напівпроділи. Горизонтальні лінії у зачісці лише ще більше підкреслять округлість обличчя.

Обрана модель відповідає всім вищезазначеним нормам. Це молода дівчина і вік підходить, бо така фантазійна, неординарна зачіска тільки для молодого віку. Волосся природне, що піддається потрібній укладці, тобто легко вкладається. Риси обличчя, правильні і при виконанні цієї зачіски з корекцією проблем не виникне. Зачіска ідеально підходить до цього типу обличчя, підкреслює його позитивні риси. У поєднанні зачіски з будовою тіла та зростом є відповідна пропорційність, масштабність, для створення потрібного образу.

Квадратне обличчя. У цьому варіанті найгіршою частиною обличчя є щоки. Для квадратного обличчя характерні широка нижня щелепа та співрозмірний з підборіддям лоб. Обличчя цього типу виглядають грубими та вуглистими. При моделюванні зачіски до обличчя такого типу рекомендується знайти рішення в асиметричних формах.

Квадратне обличчя може виглядати овальнішим, якщо його контури з боків на лінії лоба обрамлені м'якими лініями волосся. Більше підійдуть скромні зачіски з підйомом на маківці. Довжина волосся мас бути нижче підборіддя: краще використовувати бічні проділи.

Рекомендується коротка зачіска а м'якою хвилею, що спускається на лоб. Нічні локони мають обрамляти обличчя, трохи закриваючи щоки. Широкий лоб можна приховати короткою чілкою. Роздвоєння чілки має бути трохи збоку від уявної верхньої лінії розділення обличчя па дві половини. Це головна відмітна деталь асиметричної зачіски, яка додатково посилюється різницею в довжині волосся на лівій та правій сторонах зачіски.

Лінії деталей зачіски, які перетинаються в різних напрямках, добре згладжують вугласту форму обличчя. Можна також начесати волосся на потиличній та бокових частинах голови. З таким типом обличчя не слід відкривати лоб і зачісувати волосся назад, бо це підкреслить квадратну форму обличчя.

Слід також уникати зачісок із великими кучерями, особливо в бічних частинах голови коректується подовженими прядками на скроневих зонах і коротким волоссям потиличної зони. Кінчики волосся укладаються на обличчя, проділ боковий.

Прямокутне (витягнуте) обличчя -- характеризується високим лобом і довгим підборіддям, які створюють враження вузького і довгого обличчя. Класичний тип зачіски для такого роду обличчя -- довгий прямий або напівпрямий чубчик, волосся якого доходить до лінії брів. Загальна довжина волосся в зачісці не повинна бути нижче рівня виличних виступів. Вуха бажано закрити.

Рекомендовані зачіски: напівпрямий чубчик, що доходить до рівня брів. Найширша частина зачіски розташована по лінії брів і, поступово спускаючись униз, звужується на рівні рота. Щільно охоплюючи верхню частину обличчя, волосся залишає вільним підборіддя. Цим прийомом удається досягти хороших результатів при моделюванні зачіски до прямокутного типу обличчя. Для молодих дівчат рекомендується високо підняте на верхній частині голови волосся, яке підкреслює витягнуте обличчя.

Не рекомендуються зачіски із занадто довгого, майже прямого волосся, які підкреслюють витягнуту форму обличчя. Також неприйнятна зачіска із занадто короткого волосся, при якій відкрито вуха. Не рекомендується піднімати волосся високо з лоба, бо це лише підкреслює вади обличчя.

Щоб відчути і відобразити ідею образу, перукар повинен бути майстром своєї справи, працювати швидко, точно, виразно, та вміло володіти прийомами і методами практичної роботи з виконання стрижок, завивання, й укладання волосся, його фарбування, моделювання зачісок.

1.2 Кольоровий тип моделі

Найголовнішим напрямком сучасної моди є натуральна краса людини, тому створюючи новий образ потрібно максимально підкреслити цю красу. Але все ж таки основою зачіски є шкіра, загальний тон. В даному випадку колір шкіри - частина образу. Модель повинна бути оригінальна, яскрава, гармонійна, відповідати індивідуальності і загальному задуму. Також відповідати сучасним напрямкам моди.

Однією з ідей добору кольорів до обличчя є теорія розподілу кольорових типів за порами року. Найголовніше -- це правильно визначити, до якого типу належить модель. У моєї моделі весняний тип, характерний ніжним кольорам обличчя частіше світло-бежевого кольору.

Весняний тип характерний ніжним, майже прозорим кольором обличчя зі світло-бежевим підшкірним тоном і персиковим рум'янцем без найменшого відтінку блакитного. Рекомендуються всі теплі тони «білявої» шкали - від світло-пшеничного до інтенсивного медового кольору або світлі пасма золотистих тонів. Весняному типові для акцентування ніжного кольору обличчя волосся краще освітляти, аніж робити його темним. Клієнтам такого типу не підходить вогненно-рудий колір. З рудих відтінків слід вибирати рудувато-білий або м'який золотистий. Невдалими будуть і темні коричневі кольори. В якості барвників рекомендується пшеничний золотистий, пепельний, світло-коричневий. Можна використовувати відвар ромашки.

Косметика:

--- тональний крем - надає бархатистості і свіжості шкірі. Сучасний макіяж вимагає нанесення світлого основного тону: бежевого, пісочного, світло-абрикосового, золотисто-рожевого;

--- рум'яна - всіх персикових відтінків. Рум'яна надають «обличчю більшої виразності. На світлу шкіру обличчя наносять легкий штрих рум'ян, які поєднуються за кольором з помадою для губ. Користуються рум'янами помірно;

--- тіні - світло-зелені ніжні відтінки жовтого, персикового або

абрикосового тону і теракотовий колір. У сучасному макіяжі значна увага приділяється корекції обличчя, особливо очей. Так. при злегка навислій верхній повіці її покривають світло-рожевими тінями. Рідше використовують сірі і зелені кольори тіней, які надають очам утомленого вигляду;

--- туші і олівці - зелених тонів. Підкреслити глибину і виразність очей, надати їм мигдалевидної форми можна з допомогою контура. Колір контурного олівця -- чорний, коричневий. На вії наносять чорну або коричневу туш. Брови зберігають свою природну форму. При необхідності їх коригують контурним олівцем або тінями для вій коричневих тонів.

--- помада - оранжевого, рожевого, червоного, персикового з золотистим відтінком. Яскравою точкою обличчя стають губи, їхню форму трохи збільшують з допомогою контурного олівця в тон помаді.

Коли робиться макіяж, завжди необхідний індивідуальний підхід з урахуванням кольору шкіри, очей, віку. При цьому прагнуть приховати дрібні вади, а природній красі надати більшого ефекту. Макіяж -- удосконалення природної краси наявними косметичними засобами.

Аксесуари.

Прикраси із жовтого золота і кремово-білі дрібні перлини.

1.3 Розробка макіяжу

Макіяж -- одна з основних складових поняття "сучасний образ". В його композиційному розвитку ясно простежуються головні тенденції моди на одяг і зачіски. Основні достоїнства сучасного макіяжу -- його природність, простота виконання та багатоваріантність. Останнє пояснюється різноманітністю стильових і колірних напрямів у одязі, характерних для сучасної моди. Макіяж дає змогу поліпшити зовнішній вигляд людини, тим самим піднімаючи їй настрій і вселяючи впевненість.

За допомогою макіяжу можна згладити сліди невблаганного часу, сховати зморшки і круга під очима, почервоніння шкіри і пігментні плями, змінити форму обличчя, «скругливши» впалі щоки і пом'якшивши обриси занадто випнутих вилиць, збільшити очі, підкреслити брови, виділити контур губ.

У гамі сучасних модних кольорів зберігається тенденція до створення більш спокійного і гармонійного колірного образу, що характеризується витонченими, елегантними тонами, з одного боку, і свіжими, ніжними, чистими колірними нюансами, з другого.

Варіанти макіяжу повинні відповідати колірній гамі одягу.

У сучасній моді, переважають легкі життєрадісні кольори, притаманні народному святу; світло-смарагдовий, колір молодої зелені, колір слонової кості, медовий, кораловий, колір сухої трави, полину, моху, морської хвилі, світло-рожевий, червоний. Цим кольорам одягу відповідають варіанти макіяжу з використанням тіней оранжевого, жовтого, золотисто-коричневого кольорів.

Інколи, в залежності від форми обличчя, присутні ліловий, зелений, темно-синій, темно-зелений, темно-ліловий, чорний, стальний, тобто в основному холодні кольори. Розвиткові цієї колірної гами в одязі відповідають варіанти макіяжу з використанням тіней кольору бронзи, міді, а також рожевого, лілового, сірого, бузкового кольорів.

Основна увага під час виконання макіяжу приділяється оформленню очей і губ.

Яскравою точкою обличчя стають губи, їхню форму трохи збільшують з допомогою контурного олівця в тон помаді. Помада для губ оранжевого, рожевого, червоного тонів.

Брови зберігають свою природну форму. При необхідності їх коригують контурним олівцем або тінями для вій коричневих тонів.

Бархатистості і свіжості шкірі налає тональний крем, сучасний макіяж вимагає нанесення світлого основного тону: бежевого, пісочного, світло-абрикосового, золотисто-рожевого.

Рум'яна надають «обличчю більшої виразності. На світлу шкіру обличчя наносять легкий штрих рум'ян, які поєднуються за кольором з помадою для губ. Користуються рум'янами помірно.

У сучасному макіяжі значна увага приділяється корекції обличчя, особливо очей. Так. при злегка навислій верхній повіці її покривають світло-рожевими тінями. Рідше використовують сірі і зелені кольори тіней, які налають очам утомленого вигляду.

Коли робиться макіяж, завжди необхідний індивідуальний підхід з урахуванням кольору шкіри, очей, віку. При цьому прагнуть приховати дрібні вади, а природній красі надати більшого ефекту. Макіяж -- удосконалення природної краси наявними косметичними засобами.

До макіяжу обличчя ретельно очищають спеціальним кремом і туалетною водою для обличчя.

Технологічна послідовність виконання макіяжу.

Своє використання декоративна косметика знайшла порівняно недавно, але за цей час встигла знайти своє широке застосування в побутовому обслуговуванні та й в житті кожної людини зокрема. Декоративна косметика пропонує свободу вибору.

Сучасні косметичні матеріали створюють на основі натуральних речовин та екстрактів, без хімічно-шкідливих домішок та консервантів, але можуть довго зберігатись. Створюється безліч нових косметичних фірм з прогресивними технологіями, а давно відомі об'єднуються між собою та удосконалюються. Декоративна косметика стає настільки потрібною та незамінною, збільшує свій попит, що диктується як окремий вид послуг.

Макіяж стає як основа у доповненні індивідуального образу людини, він відкриває естетичну красу, гармонійне поєднання, витонченість і досконалість.

Макіяж доповнює зачіску та костюм від чого й залежить.

Макіяж це мистецтво наведення краси, підсилення природної привабливості, деякі виправлення і корекція рис обличчя та зовнішнього вигляду людини в цілому.

При нанесенні макіяжу потрібно дотримуватись міри нанесення, накладання фарб і пам'ятати, що великий товстий шар фарб не надає обличчю краси. Макіяж потребує індивідуального, уважного підходу з урахуванням внутрішньої і зовнішньої культури поведінки людини. Необхідне індивідуальне бачення особливостей та властивостей обличчя та характеру людини.

Дана модель макіяжу носить образний зміст. Його мета створення певного потрібного образу, який можна було б поєднати з зачіскою і несе в собі внутрішній характер, який можна передати за допомогою фарб, роблячи акцент на потрібних деталях. Тенденції сьогоднішнього сезону пропонують свободу вибору. Зараз в іміджі важливо все, всі деталі макіяжу. Мода настоїть на місці і райдуга кольорів міняється із швидкими темпами, так взагалі міняється тенденція в цілому.

Виконувати макіяж необхідно почати з повторного вивчення ескізу замальовок. Підготовлюємо робоче місце і інструменти, косметику та потрібні матеріали. Підготовляємо фарби потрібного кольору.

Для того, щоб виконати макіяж необхідно: крем для обличчя, загальний тон, рум'яна, олівці, тіні, помада, блиск для губ, туш для вій, аплікатори.

З інструментів необхідні: помазки, щіточки, губки, серветка, алігнін, вата, кісточки, гребінці...

Підготовчі роботи:

Покрити клієнта серветкою чи пеньюаром, вкладаємо зручно голову. Очищуємо шкіру обличчя від бруду лосьйоном, промокаємо обличчя серветкою. Якщо шкіра у поганому стані: суха, подразнена, втомлена, можна зробити компрес, маску, чи масаж обличчя.

Технологія починається з чіткої послідовності читання обличчя. Вивчають розміщення кісток черепа і м'язи, що впливають на вираз обличчя. Визначаємо форму брів, при потребі робимо корекцію для надання їм правильної форми.

Попередньо визначивши тип шкіри підбираємо потрібний денний крем, наносимо його на шкіру обличчя та шиї по масажним лініям.

Підбираємо загальний тон по кольору шкіри. Наносимо його тонким шаром по масажних лініям за допомогою губки, яка має бути невеликою і м'якою. Тональний крем повинен рівномірним шаром гладко лягати на шкіру і створювати враження натуральності.

За допомогою контурного олівця підкреслюємо форму брів, олівець повинен бути коричневим. По напрямку росту волосся, брів цим олівцем проводимо переривисті штрихи.

Оформляємо макіяж очей так, що б їх зробити чіткішими, виразнішими, підкреслити їхню форму та колір. За допомогою аплікатора на внутрішній кут ока наносимо жовті тіні, роблять плавний перехід до оранжево-абрикосового відтінку. Абрикосовими тінями зафарбовуємо середину повік, а зовнішні кутики зафарбовують салатовими тінями, які переходять у зелені. Нижню повіку як можна ближче до вій покриваємо жовто-лимонними відтінком тіней, підбрівний простір покриваємо жовто-перламутровими тінями. Лінії границі розташовуємо.

Робимо макіяж губ. За допомогою контурного олівця наводимо контур губ, підкреслюємо форму. По кольору контурний олівець темно-рожевий.

Помадою, за допомогою спеціального помазка фарбуємо губи. Колір помади рожевий. Для того, щоб помада довше зберігалася і легше наносилась губи спочатку можна припудрити, тоді помада буде мати кращий вигляд. Коли ми вже намалювали помадою покриваємо її безколірним блиском. Це надає губам ефекту рельєфності, на бокову частину скул наносимо рум'яна, золотисто-бежевого кольору, на верхню частину скул і на підборіддя наносять бежево-розові рум'яна.

Після закінчення оформлення макіяжу необхідно провести заключні роботи. При роботі над макіяжем потрібно весь час придивлятись до обличчя, щоб не допустити помилки, підкресливши непотрібні деталі і відкривши недоліки особи, а навпаки, постаратися якомога чіткіше відтворити ідеальний образ.

Як уже вище сказано, у макіяжі використовуються яскрава гама свіжих відтінків: яскраво-жовтий, абрикосово-оранжевий, відтінки зелених та розових.

Робота повинна бути виконана в найкращих традиціях стилю та високої техніки макіяжу, повинні бути використані найновіші концепції сучасної моди. Робота має бути акуратною, без помилок, щоб не пошкодити загальний образ.

В кінцевому результаті завершена робота має відобразити індивідуальний задум, цілісність побудови образу, відповідність макіяжу моді і поєднання її з зачіскою, техніці виконання, одним словом це має бути ідеальна модель. Корекція обличчя за допомогою макіяжу

Приступаючи до макіяжу, насамперед треба визначити форму обличчя клієнтки. Овальну форму прийнято вважати ідеальною.

Видовжена форма характеризується високим лобом, яскраво вираженими вилицями, овальним підборіддям. У цьому випадку переважають вертикальні лінії.

Для виконання корекції необхідно: темний тон крем-пудри нанести на скроні, по краю нижньої шелепи і плавно звести нанівець до середини підборіддя.

Кругла форма обличчя -- висота і ширина приблизно однакові, обличчя нагадує круг. Корекція: темний тон крем-пудри нанести на скроні, вилиці, розтушувати по краю щік і по лінії нижньої шелепи до центра підборіддя.

Прямокутна форма обличчя характеризується широким і високим лобом, виступаючою по боках нижньою шелепою. Корекція: по краю щік до скронь розтушувати темний тон крем-пудри, для пом'якшення нижньої частини обличчя по краю нижньої шелепи також нанести темний тон крем-пудри.

Квадратна форма обличчя характеризується широкою нижньою шелепою, яка створює враження важкого підборіддя, із сильно розвинутими вилицями і співмірним з підборіддям лобом. Корекція: на нижню частину вилиць нанести темний тон крем-пудри і розтушувати до підборіддя, захоплюючи краї нижньої

Легкими, малопомітними штрихами підкреслюються основні лінії брів, очей, губ. Декоративна косметика -- природних тонів, пудра -- легка і прозора, підібрана до кольору шкіри.

Схема розробленого макіяжу:

2. Технологічна частина

2.1 Підготовчі роботи

САНІТАРНО-ТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ

У робочих приміщеннях перукарень за допомогою систем опалення, вентиляції, кондиціювання підтримують температуру повітря 18-20°С. Системи вентиляції регулюють також склад повітря, рівень вологи і газоподібних речовин, що входять до складу препаратів, застосованих для обробки волосся, а також вилучають із приміщення надмірне тепло.

Відповідно до санітарних норм усі перукарні з кількістю робочих місць від трьох до десяти необхідно обладнати припливною вентиляцією, від десяти до двадцяти -- припливно-витяжною, а для перукарень з великою кількістю робочих місць бажано передбачати кондиціювання повітря та повітряно-теплову завісу головного входу в приміщення.

У перукарнях, де розміщено до трьох робочих місць, допускається природна вентиляція через кватирки і фрамуги.

За відсутності централізованого гарячого водопостачання в перукарні обов'язково встановлюють електричні проточні нагрівачі або інші нагрівально-опалювальні прилади.

Робочі місця перукаря обладнують різними за конструкцією туалетними столиками або полицями, настінними дзеркалами різної форми, перукарськими кріслами. Розмір дзеркала має бути не менше 60x100 см.

Для розміщення інструментів, препаратів, білизни використовуються тумбочки, візки, шухляди в столиках.

Розміщення робочих місць має узгоджуватися з загальним дизайнерським рішенням; крісла можуть розташовуватися поодинці чи групуватися уздовж стін або в центрі залу. Вважається, що відстань від стіни до крісла має бути не менше 70 см, відстань між осями крісел сусідніх робочих місць -- 1,8 м, а між паралельними рядами місць -- не менше 3-х метрів. Загальна норма на робоче місце -- від - 4,5 кв. м.

Приміщення перукарень не повинні розташовуватись без окремого входу, в підвальних приміщеннях там де немає світла(вікон). Велика увага приділяється оформленню інтер'єру та вітрині перукарні, робочі зали повинні бути обладнані повним комплектом необхідного устаткування, інструментів і пристроїв. Для зручності у жіночих залах бажано установити туалетні столики без раковин, а для миття та фарбування волосся, хімічної завивки виділити приміщення зі спец. раковинами та кріслами. У цьому приміщенні можна встановити клімазон та вапоризатор. Усі виробничі приміщення сучасних перукарень у залежності від призначення можна поділити на чотири групи:

Приміщення для обслуговування відвідувачів.

Приміщення для прийому відвідувачів.

Складські приміщення.

Приміщення для обслуговування персоналу.

Інструменти та пристосування повинні бути чистими, що вимагає санітарно - гігієнічна та етична норми. Дезінфікувати інструменти можна за допомогою ультрафіолетової стерилізації, кварцові стерилізатори та стерилізатори підвищеного тиску. Які повинні бути сертифіковані в Україні і дозволені в використанні відповідними органами.

Електроапаратура й електроінструменти перевіряються шляхом зовнішнього огляду; звертається увага на справність заземлення й ізоляції проводів, наявність оголених струмоведучих частин.

Категорично забороняється зберігати швидко займисті і палаючі речовини в безпосередній близькості від нагрівальних приладів.

При роботі з гарячою водою обов'язково стежити за її температурою.

Вчасно робити дезінфекцію інструмента.

Для того щоб інструменти не стали джерелом зараження, їхній необхідно періодично знезаражувати. Існує два види знезаражування:

- стерилізація і дезінфекція.

Стерилізація - це найефективніший спосіб знищення бактерій за допомогою високої температури. Для цього використовують бокс який щільно закривається - автоклав.

Дезінфекція - це знищення бактерій за допомогою спеціальних розчинів - дезінфектантів. Одні з них мають тільки бактерицидні властивості (знищують бактерії), інші - фунгіцидними (знищують грибки), треті - володіють обома якостями.

При порізах застосовувати кровоспинні речовини.

При фарбуванні волосся й інших робіт з хімічним складом обов'язково користатися гумовими рукавичками.

Кожна перукарня повинна бути обов'язково обладнана вогнегасниками з розрахунку один вогнегасник на кожні 100 м2 площі, але не менш одного на перукарню.

Перукарня повинна бути оснащена водопроводом, каналізацією, опаленням, вентиляцією, електропостачанням. Вентиляційна система салону повинна в робочій зоні повітря перевищувати вище ніж 3 градуси.

Електроустаткування, електроапарати й електроінструменти повинні бути в справному стані.

Обладнання салону краси включає приладдя і апарати, спеціальні меблі, препарати та косметику допоміжні прибори та інструменти, сучасні технології обладнання салону краси також включає санітарні норми і правила обладнань приміщень.

Спеціальні обладнання, вимоги до обслуговування і аксесуари, вимоги особливої гігієни працівників салонів та виконання норм і правил. Наявність санітарних книжок у працівників (медичний огляд раз на півроку, рентген раз на рік і інструктаж). Проведення інструктажу по виконанню санітарних норм і правил, правил пожежної безпеки.

2.2 Характеристика обладнання, інструментів і пристосувань

Під час надання перукарських послуг для здійснення операцій з волоссям користуються різноманітними інструментами, які умовно поділяють на чотири групи:

для розчісування волосся;

ріжучі інструменти для стрижки волосся;

для укладання волосся;

для завивки волосся.

Інструменти -- це знаряддя праці перукаря, що застосовуються для виконання різноманітних операцій з волоссям.

Професійний інструмент виготовляється зі спеціальних і натуральних матеріалів за технологіями, які забезпечують міцність, пружність і гладкість поверхні інструмента, стійкість проти взаємодії з хімічними препаратами та проти підвищених температур, запобігають намагнічуванню та електризації.

Пристосування відіграють допоміжну роль, забезпечуючи якісне виконання перукарем своєї роботи.

ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ РОЗЧІСУВАННЯ ВОЛОССЯ

Гребінці. Складаються з обушка та зубців, розрізняються за довжиною, шириною, частотою та розміром зубців. Гребінці бувають:

металеві - алюмінієві, дюралеві;

неметалеві - з пластмаси, капрону, ебоніту, кістки, галаліту, целулоїду, силікону.

При роботі з хімічними препаратами застосовуйте тільки неметалеві гребінці. Через ушкодження лусок небажано працювати металевим гребінцем з вологим волоссям.

Найпоширеніший вид інструменту -- пластмасові гребінці.

Залежно від призначення гребінці розподіляють на чотири основні групи:

комбіновані (рідкі та часті зубці);

однорідні (зубці рівномірні);

з гострою ручкою (хвостиком);

зі звичайною ручкою.

Комбіновані гребінці поєднують на робочій поверхні ділянки густих і рідких зубців. Застосовуються в жіночих і чоловічих залах для розчісування, стрижки, холодного й гарячого укладання, начісування, тупірування волосся.

В однорідних гребінцях по всій поверхні частота розміщення зубців однакова. Використовуються для розчісування, укладання та стрижки

Гребінцями з гострою ручкою - «хвостиком» зручно розподіляти волосся на пасма, ними працюють під час накручування на бігуді, коклюшки.

Звичайна ручка гребінця може бути заокруглена або у вигляді «вилочки». Першим гребінцем користуються при фарбуванні волосся, другим -- при укладанні.

Функціональністю гребінців обумовлені їх нові розробки:

гребінці з гачками для мілірування;

фігурні гребінці для створення рельєфних ліній укладки;

гребінці зі спеціальними насадками «страйпер»,

гребінці-щіточки для фарбування;

гребінці «арфа» -- для кучерявого волосся;

гребінці з «рівнем» для контролю нахилу інструмента відносно поверхні підлоги, для стрижок із платформою «флатопер».

ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ СТРИЖКИ ВОЛОССЯ

Ножиці. Перукарські ножиці бувають прямі (прості) та зубчасті -- філірувальні, прапорні.

Ножиці виготовляють з високоякісної легованої сталі з антикорозійним покриттям із хрому, титану тощо. Сучасні зразки ножиць передбачають антиалергічне покриття.

Прямі ножиці призначені для стрижки, окантування, тушування, філірування волосся, стрижки вусів, борід.

Обидва полотна ножиць прямі і ріжучі. Ножиці бувають з мікронасічкою, алмазним напиленням або без них.

Перші -- високоточні і не потребують додаткового заточування, другі -- періодично заточують. Ножиці можуть мати полотна завдовжки 4,5-6 см, гостру або тупу форму кіпців, обмежувач, упор-підсилювач на кільці для мізинця.

Якість стрижки залежить від гостроти ножиць. Заточуйте ножиці тільки у фахівців, а якість перевіряйте на шматочку вати, волоссі.

Філірувальні ножиці застосовують для проріджування волосся. Бувають однобічні й двобічні з різною формою та частотою зубців.

Не можна користуватись перукарськими ножицями в побуті. Зберігайте ножиці у футлярі! Стежте за їх чистотою, бережіть від ударів, дії вологи, хімікатів, регулярно просушуйте, змащуйте, заточуйте.

Прапорні ножиці застосовують для одночасної стрижки й філірування волосся. Одне полотно ножиць із фігурною насадкою, а друге може бути як у прямих, філірупальних ножиць або з декількома зубцями.

З такими ножицями пасма на кінцях мають малюнок, який відповідає формі насадки.

Учіться регулювати ножиці, стежте за положенням і ступенем закрученості гвинта.

Зростає популярність технологій стрижки так званими «гарячими ножицями». Принцип роботи термосистем з гарячими ножицями базується на тому, що під час стрижки волосся оплавляється на зрізі. Це захищає волосся від контакту його відкритої поверхні з зовнішнім середовищем, зберігає; природну вологість і протеїни, оздоровлює волосся.

Нові модифікації термосистем оснащені міні-комп'ютерами, які налаштовують апарати залежно від типу волосся на оптимальну температуру нагріву ножиць і підтримують її в процесі стрижки.

ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ УКЛАДАННЯ ВОЛОССЯ.

Укладання виконують за допомогою бігуді, термощипців (плойок), фенів.

Бігуді. У перукарнях застосовуються такі основні типи бігуді для накручування волосся:

металеві у вигляді порожнистого циліндра з отворами на поверхні, з притискною планкою і прогумованою тасьмою. Планка утримує кінці волосся;

пластмасові без планки, фіксуються прогумованою тасьмою або спеціальною шпилькою;

пластмасові липучки із шипами на поверхні заввишки 1-5 мм;

металеві бігуді зі щетинистим «їжаком» усередині;

для вертикального накручування волосся. Для фіксації пасма бігуді мають рівномірно розміщені зубці, спрямовані в один бік.

Пропонуються сучасні моделі бігуді без затискачів і резинок -- із кліпсою, м'які, виготовлені з поролону, гумові бігуді (папільйотки), хвилеподібні перфоровані, спіралеподібні.

Утримуйте бігуді у чистоті, мийте мильним розчином, дезінфікуйте.

Термощипці. Електричні щипці складаються з корпусу-стержня діаметром 10-20 мм, важеля з жолобом, який притискає та утримує кінці волосся, ручки зі шнуром та вилки. Не накручуйте щипцями мокре й брудне волосся. Систематично знімайте з поверхні щипців залишки лаку та бруд.

Сучасні моделі електричних щипців мають різну конфігурацію; їх виготовляють у комплекті з різними насадками: щипці із затискачем трикутної форми (ними формують локони з різкими заломами та прямими кінцями); спіральні щипці; щипці з рельєфними пластинами, щипці-випрямлячі з плоскими пластинами.

Бережіть щипці від потрапляння волосся всередину.

Термощітки, щітки-щипці. Застосування цих інструментів нового покоління з декількома температурними режимами дозволяє створити локони, хвилі, розгладжувати пасма волосся, надавати йому об'єму.

Фени. Професійні фени виготовляють різної конструкції потужністю від 1200 до 1800 Вт.

Фен складається з корпусу, в якому розміщені електродвигун, нагрівач у вигляді спіралі, вентилятор, шпур з вилкою. Доповнюються фени спеціальними знімними насадками у вигляді:

гребінця;

щітки;

щипців;

форсунки з повздовжньою щілиною (соплом):

дифузора.

Сучасні моделі фенів передбачають лікувальну дію на волосся, наприклад, шляхом використання озонових ламп.

Усі види лагодження електроінструменту повинні виконуватись виробниками або кваліфікованими майстрами.

ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ЗАВИВКИ

Для хімічної завивки в перукарнях використовують бігуді, коклюшки, м'які бігуді (папільйотки), формери.

Коклюшки бувають класичної та видозміненої форми. їх виготовляють із дерева, пластмаси, стійкої проти дії хімічних препаратів. Фіксують коклюшки прогумованою тасьмою.

Класичні коклюшки -- це рівні гладенькі стержні, звужені посередині, з розширенням на кінцях або із хвилястою поверхнею, від завивки на які утворюється завиток природної форми. Коклюшки виготовляють завдовжки 6 - 10 см, діаметром посередині 5-15 мм.

Видозмінені коклюшки дозволяють отримати завиток оригінальної форми, яка відрізняється від природної.

Сучасні технології передбачають застосування спіральних коклюшок для отримання спіральних завитків, шпилькоподібних -- для гофрованих завитків. Для отримання об'ємних завитки і легкою зміною структури волосся використовують м'які бігуді -- папільйотки.

Підприємствами -- виробниками препаратів для хімічної завивки пропонуються нові методи хімічного процесу із застосуванням спеціальних Інструментів -- формерів.

ЕЛЕКТРОАПАРАТУРА ПЕРУКАРЕНЬ.

У перукарнях застосовується різноманітна електроапаратура для сушіння волосся, прискорення хімічних процесів фарбування, хімічної завивки, дезінфекції інструментів.

Сушарки (сушарки) випускають різних конструкцій, стаціонарні -- закріплені на стінах, зі спеціальними кріслами, пересувні на роликах. Усі моделі мають один принцип дії: в сушильному плафоні створюються потоки теплого повітря температурою 20-70°С.

Параметри встановлюються регулятором температури та регулятором часу індивідуально для кожного клієнта.

Клімазони -- апарати для прискорення хімічних процесів завивки та фарбування волосся.

У клімазонах за допомогою комп'ютерної програми встановлюють оптимальну температуру та час витримки хімічної суміші залежно віл структури і стану волосся клієнта.

Пароапарати різної конструкції розраховані на додаткову обробку волосся парою при лікуванні, фарбуванні та завивці волосся.

Інфрагрілки -- спеціальні ковпаки з електронними пристроями, які створюють інфрачервоне випромінювання і сприяють пом'якшенню обробки волосся та шкіри, стимуляції хімічних процесів.

ПРИСТОСУВАННЯ ДЛЯ ПЕРУКАРСЬКИХ РОБІТ.

До них відносяться:

пульверизатор для зволожування волосся при стрижці, укладанні, а також для нанесення засобів для укладання;

мисочки для приготування барвників, засобів для лікування, фіксажу для завивки;

шейкери для змішування барвників;

пензлики для розведення і нанесення препаратів та барвників;

губки, спонжі для нанесення хімічних сумішей, фіксажу;

затискачі («вусики», «краби», «качечки») металеві, пластмасові для розподілу волосся па зони та пасма при стрижці, укладанні, фарбуванні;

утеплювальний ковпак для лікування, фарбування волосся;

-- мірний стаканчик, мензурка для виготовлення сумішей, дотримання дозування;

сіточка для волосся для захисту волосся під час сушіння;

шапочка для мілірування для забезпечення фарбування окремих пасом;

гумові рукавички для захисту рук від дії хімікатів;

шпильки для виконання зачіски;

таймер для контролю за встановленим на операцію часом;

іплікатор для змішування й нанесення препарату, фарби.

2.3 Характеристика парфумерно-косметичних засобів

В даний час існує безліч засобів для укладання волосся. Дія засобів для укладання волосся заснована на тому, що вони роблять волосся товще, завдяки чому їх можна закріпити в необхідному положенні.

Знайшли широке застосування різноманітні гелі, лосьйони, пінки, лаки, желе, віск. Завдяки їм зачіску можна зробити стійкішою, додати їй додаткову пишноту. Крім того, в більшості випадків заводські засоби для укладання волосся містять в собі речовини, що забезпечують захист волосся від несприятливих зовнішніх дій, зокрема, від дії високої температури при укладанні феном.

Гель для волосся дозволяє укласти волосся таким чином, як ви цього хочете. У цьому сенсі він дає дуже велику свободу. В даний час можна придбати гелі, які володіють додатковими якостями і спеціально призначені для отримання того або іншого ефекту. Зокрема, тут можна відзначити гелі, що дають ефект «мокрого волосся». Залежно від того, наскільки товсті і жорсткі волосся, можна вибрати гелі, що володіють різною силою фіксації.

Зовсім недавно на ринку з'явилися гелі-аерозолі.

Пінні фіксатори і муси також призначені для фіксації зачіски. Пінні фіксатори, крім фіксації зачіски, додають також волоссю об'єм, що особливо важливо для тонкого волосся. У складі більшості засобів містяться речовини, що дозволяють здійснювати додатковий догляд за волоссям. Зазвичай ці засоби наносять на вологе волосся, яке потім обробляється феном. Потрібно уважно стежити за дозуванням, оскільки дуже велика кількість пінного фіксатора приведе до злипання волосся. Нормальне дозування піни або мусу - кулька з маленьке куряче яйце. Для короткого або тонкого волосся їх потрібно ще менше.

Пінні фіксатори і муси зазвичай володіють менш сильною дією в порівнянні з гелями, а тому їх рідко застосовують самостійно, без використання фену.

Пінні фіксатори з сильною дією нерідко володіють сильним ефектом, що висушує, а тому придатніші для укладання жирного волосся. В цьому випадку їх особливості можуть навіть принести користь. В той же час не рекомендується використовувати їх при сухому або пошкодженому волоссі.

Як і раніше великою популярністю користуються лаки для волосся. Особливо хороші вони для м'якого волосся, оскільки дозволяють без ефекту забруднення зробити волосся жорсткішим і додати йому необхідне положення.

Віск використовується головним чином для догляду за сухим в'юнким волоссям. Його корисно застосовувати при будь-якому сухому волоссі, оскільки він містить в своєму складі жир. Віск також підходить для того, щоб фіксувати окремі пасма після обробки зачіски феном. Так само, як і гель і інші засоби для укладання волосся, віск потрібно застосовувати економно і прагнути не наносити його на волосся у коріння, щоб вони не здавалися жирними.

Крім перерахованих засобів, можна згадати також спреї і лосьйони. Останні найчастіше призначені для укладання волосся, яке здійснюється з використанням фену або бігуді.

Крім заводських засобів можна використовувати також саморобні. Зокрема, волосся можна укладати з використанням пива, молока, квасу, шампанського, пепсі-коли, а також солодкої або солоної води. В деяких випадках пиво рекомендують змішувати з водою в рівних частинах

Сьогодні багато провідних фірм випускає цю продукцію. Багатьом відомі матеріали таких фірм, як «Schwarzkopf”»; «L'oreal»; «Londa»; «Wella»; «Brelil»; «Bess»; «EHKO»;та багато інших.

Найкраще використовувати засоби однієї фірми. Тому що засоби різних фірм засновані на різних формулах і можуть дати не передбачуваний результат. Є шампуні посилюючі колір волосся. До складу ряду шампунів входять кондиціонери. Список інгредієнтів шампуню, що роблять волосся блискучим і слухняним, допомагають усувати недоліки.

Шампуні з кондиціонером містять один чи більш компонентів призначених для зм'якшення волосся, додання їм блиску пишності і слухняності.

Лікувальні шампуні - містять спеціальні засоби, усувають лупу чи інші захворювання волосся і шкіри голови. Звичайно, добре діють на пофарбоване чи тоноване волосся.

Шампунь для нормального волосся - повинен бути м'яким.

Шампунь для тонкого волосся - такий шампунь називається об'ємним, тому що він містить речовини, які додають волоссю твердість, зміцнюють волосся і тому волосся не горнеться одне до одного.

Для жирного волосся - у цих шампунях не повинно бути речовин які навантажують волосся, добавками повинні бути речовини які зав'язують жир.

Для волосся, що січеться - до складу такого шампуню повинен входити ланолін чи лецитин. Волосся стає гладким й еластичним.

Для текстурування волосся, та полегшення подальшої роботи, використовується піна сильної фіксації «Osis». Піна живить структуру волосся, не має в собі алкоголь. Довгий час зберігається надана форма, а волосся при цьому не склеюється. Піна наноситься на волосся просушене рушником, а потім виконується укладка феном.

При укладці використовуємо щітку: універсальну, ворс з натуральної щетини, завдяки цьому волосся не електризується і не пошкоджується

Сушіння волосся здійснюється феном. Вони бувають різної потужності, для цієї процедури використовуємо фен потужність якого 1600 Вт. Він швидко та якісно висушує волосся, має кнопку миттєвого охолодження для кращого закріплення укладки, та переключення швидкостей, потужності, що дуже зручно і важливо для швидкої праці майстра.

Для того, щоб поділити волосся на ділянки, використовуємо гребінець з мілкими зубцями. Завдяки гребінцю з хвостиком у вигляді вилки, можна здійснювати тупірування волосся, а хвостиком можна здійснювати корекцію дрібних недоліків у кінцевій операції.

Для кінцевої фіксації зачіски застосовується лак - спрей. Це чудова продукція, що доглядає за волоссям і підтримує його красу та еластичність.

Велику роль при використанні тих чи інших операцій по обробці волосся грають інгредієнти та пристрої, які використовує в процесі майстер. Від уміння майстра вірно та раціонально використовувати кожний вид перукарського інструменту, залежить швидкість та якість роботи.

Стрімкий технічний прогрес не обминає й галузь перукарського мистецтва. Практично кожен рік провідні виробники матеріалів для перукарського бізнесу пропонують нові види фарб, лінії по догляду за волоссям, шампуні, лікувальні препарати. Тому сучасний майстер - перукар повинен уважно слідкувати за всіма світовими нововведеннями. Підвищувати свій професійний рівень. Приймати участь у семінарах та майстер - класах.

Більш повну інформацію можна отримати на виставках. Саме на спеціалізованих виставках можна дізнатися та побачити світові новинки у сфері перукарського мистецтва.

Спираючись на модні тенденції, ми створили макіяж для нашої моделі.

Модель, на якій ми виконуємо макіяж - струнка, гарна молода дівчина, має блакитні очі та темно - русяве волосся.

При виконанні макіяжу в першу чергу готуємо обличчя, для цього наносимо сатинову базу під макіяж Dermіka, далі наносимо основу, що підходить по кольору шкіри, наносимо олівець, що маскує.

Наша задача - зробити погляд більш виразним. Форму брів пропрацьовуємо олівцем для брів.

У макіяжі очей важливо намагатися досягти театрального драматичного ефекту. Кольори, актуальні в макіяжі очей - коричневий, зелений і сірий. У сполученні з блідою шкірою і яскравими бровами - ефект повинний бути приголомшливий.

Тіні використовуємо декількох кольорів Cinecitta (блакитні та фіолетові відтінки). Наносити їх краще без різких обрисів, використовуючи техніку м'якої розтушовки.

Класичною і самою популярною є чорна туш. Вона підходить до будь-якому кольору очей і будь-якому макіяжу.

Туш - чорного класичного кольору, фарбуємо нижні та верхні вії.

Візитною карткою кожної жінки є її губна помада. Тому саме оформленню губ візажисту треба приділити особливу увагу.

Перед тим, як нафарбувати губи, їх необхідно очистити. Наносимо небагато очищуючого молочка на ватний тампон і протираємо їм губи моделі. Це обов'язкова частина макіяжу, тому що без неї помада не буде блищати на губах.

Наносячи помаду, проводимо спочатку основну лінію, щоб відчути вигин, а потім заповнюємо іншу поверхню губ кольором. Як блиск, так і помаду можна наносити пензликом. Однак це не завжди легко і вимагає навички. Якщо помада тече, злегка припудрюйте губи перед нанесенням помади.

Починаємо фарбувати з верхньої губи, а потім переходимо на нижню. Перші штрихи повинні бути зовсім легкими, а наступні - ледве сильніше, щоб додати губам об'єм.

Для другого шару беремо іншу помадою того ж кольору, але більш темного відтінку, чим перша.

Злегка розтушовуємо обидва шари пензликом.

Губи повинні бути природні, ніжні. Крім ніжності, ще один немало важлива деталь - обсяг. Губи повинні здаватися пухкими, начебто злегка надутими. Губна помада при будь-яких обставинах повинна залишатися матовою. Для цього необхідно скористатися пудрою

Грецька міфологія приписує винахід косметичних засобів богині Афродіті, а їхнє поширення - Олені Прекрасній. Грекині не тільки чорнили вії сажею, але і закріплювали її сумішшю яєчного білка зі світлою смолою, а губи і щоки рум'янили за допомогою сурику. Пізніше багаті римлянки фарбували віка золотавою фарбою і підводили брови вугіллям.

Зараз на ринку представлений дуже різноманітний асортимент різних засобів і послуг для корекції краси будь-якої жінки, що може сховати практично всі недоліки. Головне - індивідуальний підхід. Необхідно брати в увагу вік, тип шкіри, риси обличчя і призначення, тому що макіяж буває повсякденний (для роботи в колективі, ділового візиту, походів по магазинах і. т. п.) і вечірній.

У осінньо-зимовому сезоні знову в моді драматичний погляд. Якщо минулою зимою панували чорний олівець і чорна туш для вій, як прояв мінімалізму в макіяжі, то в новому сезоні до цієї дружної компанії додаються ще і сірі тіні для повік, що підкреслюють глибину погляду. Популярні відтінки: темно-зелений, темно-синій і фіолетовий - ці кольори не були задіяні минулою осінню.

Візажист - працює наче живописець, а фарбами йому служать тональні креми, рум'яна, тіні, губна помада, тобто предмети декоративної косметики.

Існує три головних правила макіяжу:


Подобные документы

  • Характеристика сучасного і перспективного напрямів моди в зачісках, історичної епохи та обґрунтування вибору базової моделі зачіски. Розробка моделі зачіски відповідно до епохи, напрямку моди і типу обличчя. Послідовність виготовлення постижного виробу.

    дипломная работа [190,8 K], добавлен 03.01.2009

  • Історія розвитку перукарського мистецтва. Напрямки моди на сучасному етапі. Розробка моделі зачіски стилю Бароко. Технологічна послідовність її виконання. Створення образу макіяжу. Інструменти, пристосування і косметичні засоби перукарських робіт.

    курсовая работа [37,2 K], добавлен 16.02.2013

  • Сучасні модні тенденції, колекції стрижок та зачісок в перукарському мистецтві. Вплив африканських народних традицій укладання волосся на світову моду. Визначення даних моделі та процес створення зачіски. Вибір необхідних інструментів та обладнання.

    курсовая работа [48,4 K], добавлен 16.05.2011

  • Характеристика сучасного і перспективного напрямків моди в зачісках. Обґрунтування вибору базової історичної моделі. Розробка моделі стрижки на основі історичної. Визначення початкових даних моделі для виконання розробленої стрижки, технологія макіяжу.

    дипломная работа [2,1 M], добавлен 02.10.2014

  • Дослідження сучасних тенденцій моди. Характеристика творчого процесу створення макіяжу. Пошук джерела творчості та загальна характеристика макіяжу, що розробляється. Розробка технологічної документації виконання, вибір парфумерно-косметичних засобів.

    курсовая работа [32,9 K], добавлен 11.03.2013

  • Аналіз перспективних напрямків моди 2012-2014 рр. Обґрунтування джерела творчості для розробки макіяжу до теми "Київська Русь". Розробка ескізних проектів макіяжу. Визначення початкових даних, підбір косметичних засобів та технологія виконання макіяжу.

    курсовая работа [37,8 K], добавлен 09.11.2014

  • Еволюція та існування зачісок у 80-х роках ХХ століття. Виявлення тенденцій та особливостей виконання зачісок та їх специфіка в умовах тогочасного історичного процесу. Закономірність виникнення попиту на використання тогочасних зачісок в сучасному житті.

    дипломная работа [2,1 M], добавлен 28.07.2014

  • Поняття жіночої краси та характеристика макіяжу. Малюнок та схема виконання макіяжу. Обґрунтування вибору інструментів, приладдя і матеріалів для виконання. Організація робочого місця та підготовка обличчя. Технологічне виконання. Охорона праці.

    курсовая работа [1,7 M], добавлен 20.10.2013

  • Уявна дія кольору на людину: зорове, фізіологічне і психологічне сприйняття, оптичний ефект світлового середовища, емоційна сила гармонійного поєднання. Чинники впливу кольору костюму, зачіски, макіяжу спортивних танцюристів на створення іміджу.

    курсовая работа [48,8 K], добавлен 20.06.2011

  • Ознайомлення із джерелом натхнення візажиста. Вибір косметики та моделі. Аналіз сучасних тенденцій в моді та макіяжі. Стилізоване графічне зображення джерела творчості та його конструктивний аналіз. Розгляд технологічної послідовності виконання макіяжу.

    курсовая работа [10,0 M], добавлен 29.04.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.