Аналіз формування поняття "культурної спадщини" та "культурних цінностей" у конвенціях ЮНЕСКО

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

"Аналіз формування поняття "культурної спадщини" та

"культурних цінностей" у конвенціях та рекомендаціях ЮНЕСКО,

а також у Законі про охорону культурної спадщини України"

культурний цінність спадщина

Культура - це узагальнююче поняття для форм життєдіяльності людини, створених і створюваних нами в процесі еволюції. Культура - це моральні, моральні та матеріальні цінності, вміння, знання, звичаї, традиції. Часто терміном «культура» характеризується певна історична епоха: «культура середньовіччя», «сучасна культура» і т.п. Культура характеризує також народи: культура готовий, слов'янська культура та ін. Крім цього, культура може відноситися і до сфер діяльності людини: політична культура, художня культура.

Слово «культура» походить від латинського cultura - обробіток, виховання, освіту, розвиток, шанування. Культура - це історично визначений рівень розвитку людства. Культура виявляється у формах організації життя людей і створюваних ними духовних і матеріальних цінностях. Саме наявність культури відрізняє людину від тварин. Вивченням культури займається наука культурологія.

Культура - це рівень розумового та морального розвитку індивіда. Інколи кажуть - людина низької культури, тобто людина з низьким рівнем інтелекту і / або поганими манерами.

Культура - власне формує пам'ять, яка може проявлятися у пам'яті нації (власне ідентифікація), пам'яті звичаї (традиції).

Культура - це насамперед пам'ять. Тому вона завжди пов'язана з історією, завжди передбачає неперервність морального, інтелектуального, духовного життя людини, суспільства і всього людства. Тут, актуальним є зазначення підписання в 1935 р. у Вашингтоні, славнозвісного Пакту Реріха - договору про захист художніх і наукових цінностей.

Культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини, результат духовної і матеріальної діяльності. 1963 року створена загальноєвропейська федерація Europa Nostra з метою популяризації і захисту культурної спадщини та природного середовища Європи.

ЮНЕСКО (UNESCO - United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization) - Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. Основні цілі, декларовані організацією, - сприяння зміцненню миру та безпеки за рахунок розширення співпраці держав і народів у галузі освіти, науки і культури, забезпечення справедливості та дотримання законності, загальної поваги прав і основних свобод людини, проголошених у Статуті Організації Об'єднаних Націй, для всіх народів, незалежно від раси, статі, мови або релігії.

Організація була створена 16 листопада 1945 року і її штаб-квартира розташовується в Парижі, у Франції. В даний час в організації налічується 193 держави-члена і 7 членів-співробітників, тобто територій не несуть відповідальність за зовнішню політику, держави-члена мають у своєму розпорядженні постійним представництвом при організації в Парижі, де також знаходиться постійних спостерігача і спостережних місій міжурядових організацій. До складу організації входить більше 60 бюро і підрозділів, розташованих у різних частинах світу.

Серед питань, які охоплює діяльність організації: проблеми дискримінації в галузі освіти і неписьменності; вивчення національних культур та підготовка національних кадрів; проблеми соціальних наук, геології, океанографії і біосфери. У центрі уваги ЮНЕСКО перебувають Африка і гендерна рівність Зрозуміло, що людство протягом усієї своєї історії людство завжди намагалося зберігати "цю специфічну пам'ять". Та, все ж таки саме ХХ ст. стало тим трампліном для подальших поколінь у цій благородній меті. Так, адже саме в ХХ ст. спричинилося багато руйнувань не тільки культурного надбання, а й почасти людських душ.

У 1966 р. Генеральна конференція ЮНЕСКО прийняла Декларацію принципів міжнародного культурного співробітництва, яка зазначала, що кожна культура має свої цінності, які слід оберігати і поважати (див. підручник 29 с.).

19 листопада 1968 р була прийнята Рекомендація про збереження культурних цінностей, для яких становить небезпеку проведення суспільних чи приватних робіт. Саме у цій Рекомендація є поправка, що культурними цінностями можна вважати не тільки артефакти, що мають давнє минуле, але й до сучасних зразків, що мають художнє значення.

Згідно цієї конференції, культурні цінності - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України.

Культурними цінностями, причому не залежно від їхнього походження і власника вважають:

· центри, де є значна кількість об'єктів культурно-історичного значення;

· цінності, що мають велике значення для культурної спадщини кожного народу - пам'ятки архітектури, мистецтва або історії, релігійні чи світські, археологічні ансамблі, твори мистецтва, рукописи, наукові колекції і т.д.;

· будинки,основним призначенням яких є зберігання культурних цінностей (музеї, бібліотеки, архіви та ін.);

Згідно цієї Конвенції об'єктом поняття культурна спадщина є:

- пам'ятки - твори архітектури, монументальної скульптури та живопису, елементи і структури археологічного характеру, написи, печери і групи елементів, які мають видатну універсальну цінність;

- ансамблі - групи ізольованих чи об'єднаних будівель та інших архітектурних об'єктів, єдність чи зв'язок з пейзажами становить видатну, універсальну цінність;

- визначні місця - твори людини чи спільні витвори людства і природи, а також оточуючі їх зони, зокрема археологічного характеру, що становлять унікальну цінність естетики, етнології чи антропології.

Тому наступним етапом стає Конвенція від 14 листопада 1970 р. про заборону і попередження незаконного ввезення, вивезення і передачі права власності на культурні цінності. Цю Конвенцію ратифікувала 91 країна. Конвенція зазначає, що об'єкти культури є основними елементами цивілізації і культури народів і що вони максимально цінні тоді, коли визначені їх походження, історичні та інші супутні дані.

Згідно визначення, розписаному у законі культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини;

Об'єкт культурної спадщини - місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними території чи водні об'єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з антропологічного, археологічного, естетичного, етнографічного, історичного, мистецького, наукового чи художнього погляду МАЄ свою автентичність;

Пам'ятка - об'єкт культурної спадщини національного або місцевого значення, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;

Охорона культурної спадщини комплекс заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), захисту, збереження, належного утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, реабілітації, та музеєфікації об'єктів культурної спадщини. Проблема вибору духовних цінностей передбачає оновлення системи освіти, впровадження альтернативних форм, вдосконалення системи виховання, виходячи з сучасних умов суспільного розвитку. Саме тому охорона національної культурної спадщини України здійснюється в межах програм міжнародної співпраці в галузі охорони пам'яток культури.

Размещено на Allbest.ru