Історія вишивки

Вишивка в українському народному побуті. Прикраса народного одягу та предметів побуту. Техніка виконання вишивки. Композиції орнаменту та колорит. Вишивка двосторонньої гладдю, лічильної прямий гладдю, лічильної косою гладдю. Матеріали для вишивки.

Рубрика Культура и искусство
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 09.02.2011
Размер файла 2,8 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вишивка

Вишивка -- один із видів народного декоративного мистецтва; орнаментальне або сюжетне зображення на тканині, шкірі, виконане різними ручними або машинними швами; один із найпоширеніших видів ручної праці українських жінок і, зокрема, дівчат. Вишивку вживають в українському народному побуті передусім на предметах одягу, в основному на жіночих і чоловічих сорочках. Крім того, вишивки поширені на предметах домашнього вжитку, як наліжники, обруси, наволочки, рушники тощо.

Історія

Зараз орнаменти для вишивки часом створюють за допомогою ПЗ

Історія вишивки дуже давня. Вишивки були відомі ще в 2 ст. до н. е. Великий вплив на характер вишивки мали ткані візантійські матерії. Про вишивку на білій сорочці українців є звістки 11-12 ст. візантійських письменників. Відомі рисунки по мініатюрах і фресках на Україні тієї ж доби. Ще в 11 ст. на Русі існувала перша вишивальна школа, організована сестрою Володимира Мономаха Ганкою, де дівчата вчилися гаптувати золотом і сріблом. Про українські вишиванки згадують іноземні мандрівники 16-19 ст. Збереглися вишиванки з козацьких часів 17-18 ст. У 16-18 ст. центрами вишивання були Качанівка на Чернігівщині, Григорівка на Київщині, Велика Бурімка на Черкащині та інші. Вишивали у кожному селі, монастирях, дворянському, купецькому середовищі. У 19-20 ст. відкривалися навчально-кустарні майстерні, художньо-промислові артілі, великі спеціалізовані підприємства з вишивки.

техніка виконання вишивки

На всій території західних областей України вишивка є неодмінною прикрасою народного одягу та інших предметів побуту. Її місцеві особливості щодо композиції орнаменту, колориту, техніки та способу пристосування дуже відмінні. У деяких околицях ці місцеві особливості вишивок збереглися приблизно до початку ХХ ст.., в інших (карпатському високогір'ї південному Подністров'ї, на північній Волині) вони в основному існують досі.

Південно-східні райони понад Дністром, в Івано-Франківській і Тернопільській областях, Чернівецька область та східне Закарпаття мають вишивки, подібні орнаментом і технікою виконання. Однак при загальній подібності вишивки окремих місцевостей мають свої характерні ознаки, за якими можна виділити зразки Тлумацького, Городенківського, Бучацького, Снятинського, Борівського, Заліщиківського районів на рівнині; Косовського, Кутського, Надвірнянського, Коломийського, Печеніжинськго районів на підгір'ї Ворохтянського, Жаб'ївського, Космацького районів гуцульського високогір'я та ін.

Види вишивок

Гладь

український вишивка гладь

Гладь - це вид вишивки, в якій форма малюнка покривається щільними стібками. У народній вишивці є дуже багато різновидів гладі, але всі їх можна розділити на дві великі групи: двостороння гладь, в якій фон малюнка на картині покритий стібками з лицьової і з виворітного боку, і одностороння, в якій лицьова сторона вишивки сильно відрізняється від виворітного.

Вишивка двосторонньої гладдю

Двостороння гладь може бути лічильної та по вільному контуру. У народній вишивці повсюдно поширена лічильна гладь, виконувана за рахунком ниток тканини. Цей вид гладі використовується як самостійно, так і як доповнення до вишиванок іншою технікою, мережка, строчевой вишивки.

Рахункова гладь вишивається нитками в тон тканини і контрастними.

Вишивка лічильної прямий гладдю

При цій вишивці стібки розташовуються паралельно ниткам тканини - основи або качка. Кожен стібок відстоїть від попереднього на одну нитку тканини (рис. 1, а). Робоча нитка, зробивши стібок, повертається назад, голка вколюється поруч із прокладеним стібком, пропустивши одну нитку тканини.

Рис. 1. Приклад вишивки лічильної гладдю а - пряма; б - поверхниці; в - коса

На Україну лічильну пряму гладь називають лиштвою. На Полтавщині, Чернігівщині вишивку цією технікою виконують білими або сірими нитками, а на Поділлі майстрині вишивають червоними, чорними та нитками інших кольорів. На півночі Росії вишивання прямий гладдю використовується для заповнення орнаментальних форм у швах за листом, в середній смузі застосовується самостійно. Вишивкою прямий гладдю прикрашали жіночі, чоловічі, дитячі сорочки, рушники, облямівки і пр.

У західних областях України та на Поділлі є особливий вид вишивки прямий гладдю «кафасор» і «поверхниці». Кафасор вишивається вертикальними стовпчиками, що складаються з горизонтальних стібків, нитками одного кольору. Вишиваючи через весь візерунок один вертикальний стовпчик, переходять до сусіднього і так далі, поки не заповниться весь орнамент. Кожен стібок кафасор відстоїть від іншого на одну або більше ниток тканини, як того вимагає малюнок.

У вишивці "поверхниці" всі лицьові стібки горизонтальні і мають однакову довжину. Один стібок відстоїть від одного на дві або три нитки тканини. Перехід від стібка до стібка відбувається не по діагоналі, а по вертикалі (рис. 1, б). Візерунок вишивається, як і в кафасор, вертикальними стовпчиками. Поверхниці завжди поєднують з іншою технікою - нізью, хрестиком. Для цієї вишивки беруть світлі нитки.

Вишивка лічильної косою гладдю

Називається так тому, що стібки її йдуть під кутом до ниток основи і качка тканини (рис. 1, в). Узори, вишиті косою гладдю, мають світлотіньової ефект. Вишивати косою гладь особливо люблять на Київщині, де її виконують червоними і чорними нитками. Вишивальниці її називають «восьмерковой» гладдю, так як малюнки для неї складаються з восьми сусідніх елементів.

До лічильної гладі можна також віднести російські атласнікі (рис. 2) і українські рушникові шви (рис. 3). Вони являють собою поєднання прямої і косою гладі, набору, розпису, хреста та інших простих швів і використовуються для заповнення окремих елементів малюнка, в основному рослинного характеру.

Рис. 2. Вишивка "Атласнікі"

Рис. 3. Рушникові шви

Матеріали для вишивки

1.Нитки муліне

2.Голка

3.Тканина для вишивки

4.Ножиці

Схема виробу

Послідовність виготовлення вишивки

1) Підібрати орнамент для вишивки;

2) Підготувати матеріали для вишивки (тканина, голка, нитки, ножиці)

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Історія і традиції української народної вишивки, її сучасне застосування. Класифікація швів за технікою вишивання. Правила безпечної роботи при вишиванні. Композиція і технологія виконання швів гладдю. Професійні вимоги до майстра народної вишивки.

    презентация [7,5 M], добавлен 01.10.2013

  • Поширення вишивання у стародавньому Києві. Секрети народних традицій і свобода творчого експерименту. Характеристика видів мистецтва. Біла гладь, художня кольорова гладь, вишивка декоративної гладдю, полтавська гладь, декоративна гладь без настилу.

    реферат [1,4 M], добавлен 13.05.2014

  • Технологія української народної вишивки. Геометричний, рослинний та зооморфний орнамент. Символіка малюнка та види швів. Регіональні особливості вишивки. Етнографічні регіони України. Вишивка Слобожанщини, Полісся, Волині, Середньої Наддніпрянщини.

    презентация [7,7 M], добавлен 18.06.2017

  • Вишитий рушник на стіні як український народний звичай. Рушник - супутник і оберіг. Символіка українського орнаменту. Вишивка як мистецтво особливого бачення світу, яке втілюється за допомогою художніх засобів. Регіональні особливості вишивки в Україні.

    реферат [49,7 K], добавлен 30.11.2013

  • Історія виникнення української народної вишивки. Особливості народного мистецтва вишивання в Україні. Різноманітні техніки та орнаменти вишивок, її територіальні особливості. Роль та вплив вишивання у процесі родинного виховання майбутніх поколінь.

    реферат [36,3 K], добавлен 22.01.2013

  • Історія розвитку та регіональні особливості чоловічого народного костюма в різні періоди. Вишивка на козацькій сорочці та елементи декору різних частин костюму. Технологія вишивки декору чоловічих костюмів (вишивка козацької старшини XVII-XVIII століть).

    курсовая работа [4,1 M], добавлен 16.12.2014

  • Характеристика матеріалів, що використовується при вишивці. Техніка виконання вишитих виробів. Мотиви українського народного орнаменту. Особливості кольорової гами вишивок та їх технік за регіонами. Місце декоративного мистецтва у вихованні особистості.

    курсовая работа [56,1 K], добавлен 02.08.2015

  • Кольорова гама вишивки. Скульптура як вид мистецтва. Українська народна іграшка. Художня ковка як один із видів народного мистецтва. Гончарство як стародавнє українське ремесло. Лозоплетіння як декоративно-прикладне мистецтво. Різьба по дереву.

    реферат [39,3 K], добавлен 01.12.2015

  • Характеристика особливостей типової поліської вишивки, яка ілюструє архаїчний геометризований орнамент. Дослідження мистецтва гончарів. Ознайомлення зі специфікою поліського дерев'яного різьблення. Вивчення геометричних мотивів поліських писанок.

    презентация [3,9 M], добавлен 28.08.2019

  • Огляд процесу формування мистецтва, яке є засобом задоволення людських потреб, що виходять за межі повсякдення. Аналіз історії народної вишивки, особливостей техніки та візерунків. Опис розвитку ткацтва, килимарства, писанкарства, художнього плетіння.

    реферат [1,2 M], добавлен 18.02.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.