Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Відомо що людей різних національностей різних часів об'єднувало спільне бажання бути красивими.

Зараз в наш час, маючи те ж саме бажання і наполегливість, підтримувати гарний зовнішній вигляд зовсім не важко.

Існує безліч рецептів, цікавої літератури, корисних порад, можна відвідувати салони краси і цілком довіритися майстрам - експертам з краси, якими є стилісти, косметологи, майстри перукарської справи, лікарі, візажисти та ін. В народі кажуть, що зробити людину красивою можуть два майстри - один з них кравець, а інший - перукар. І це вірно, адже вдало виконана зачіска, акуратно виконана стрижка, красиво укладене волосся змінює і внутрішній стан людини, її ставлення до самої себе.

Красиве, доглянуте волосся свідчить про здоров'я всього організму, порядок і визначеність у житті. А щоб воно завжди було красивим потрібно вживати вітаміни, а також їжу багату на них.

Перукар - професія особлива. Йому доводиться постійно звертатися до клієнтів, виявляти такт, витримку, спокій. Дуже важливим засобом успішної діяльності є його професійна поведінка, що становить неодмінну умову для здобуття симпатії і приязні клієнтів. Суть цієї поведінки дозволяє розкупити її аналогію із спецодягом. Професійна поведінка як і уніформа покликана виділити працівника «контактної зони» серед присутніх у салоні. Але, як відомо, спецодяг - не тільки форма. Він виконує ще й захисну функцію, зберігаючи власний одяг працівників. Точно так само професійна поведінка служить засобом для згладжування гострих кутів при напружених взаєминах з клієнтами. Тому кожному працівникові необхідно виробити лінію професійної поведінки з урахуванням своїх індивідуально-психологічних особливостей. Так, сангвініку належить розвинути в собі більшу відповідальність щодо справи, холерику - стриманість, флегматику - активність, меланхоліку - емоційну стійкість.

До професійної поведінки працівника перукарні ставляться певні вимоги. Він має бути доброзичливим і приязним. Саме ці якості повинні лежати в основі професійної поведінки перукаря. Але і доброзичливість і приязність вимагають від працівника високої моральності й душевної щирості. Адже доброта приваблює, наближає людей один до одного у відповідь на приязність, тепле ставлення більшість клієнтів поводяться аналогічним чином. При цьому вони стають більш доброзичливими, швидше починають відчувати довіру до обслуговуючого персоналу. Аби викликати прихильність клієнта, слід переконливо показати щиру задавленість у його турботах та побажаннях, вирізняючи його на час обслуговування із загальної маси присутніх. З перших же хвилин перебування в салоні клієнт має відчути себе тут бажаним гостем. Про це може свідчити навіть тон запитання, з яким звертається майстер до клієнта. Але успіх обслуговування нерідко залежить від того, в якій формі ведеться розмова з клієнтом. Поведінка перукаря багато в чому схожа із грою акторів, якою вони повинні досконало оволодіти. Професійна майстерність дозволить працівникові підходити д праці творчо, бути не просто виконавцем, а віртуозом своєї справи. Хороший майстер уміє зразу збагнути, чого хоче клієнт, навіть якщо той не чітко і зрозуміло викладає своє прохання про характер стрижки чи зачіски. Справжній спеціаліст уміє поєднувати сучасний напрям моди з індивідуальними особливостями клієнта. Так, визначальна риса перукарського мистецтва полягає в тому, що зачіска має підкреслювати індивідуальність клієнта, гармоніювати з його зовнішністю і при цьому і при цьому відповідати духові часу.

Майстерність виявляється і чисто зовнішньо. Приємно дивитися, як працівник швидко, але без метушливості обслуговує клієнта. Працівник контактної зони - це обличчя підприємства побутового обслуговування. Його професійні знання, широта кругозору багато в чому визначають репутацію всього колективу. І якщо працівник контактної зони не дуже тактовно і не компетентно відповів на запитання, то висновок у клієнта один: з культурою обслуговування тут не гаразд. Навряд чи цей клієнт прийде сюди ще раз. Більше того, прямуючи до іншої перукарні, він думатиме: чи не такий стиль обслуговування і там? І навпаки, прагнення працівника дати вичерпну, докладну відповідь викликає у клієнта почуття подяки до нього. Виходячи з перукарні у гарному настрої, клієнт не рідко розповідає своїм друзям та знайомим, які майстри тут працюють.

Майстер-перукар повинен володіти і навичками виховної роботи. Методи виховної роботи з малокультурними клієнтами, вирізняються тією особливістю, що прямий хід поведінки грубіянів і хамів звичайно малоефективний. У цьому випадку працівник контактної зони може впливати на них особистим прикладом, виявляючи тактовність і делікатність. Учити невихованих відвідувачів шанобливому відношенню до навколишніх - значить прищеплювати їм доброту і моральність. Тому майстрові-перукарю не слід скупитися на ніжне, сердечне слово.

Перукар має морально впливати на клієнтів так, щоб у будь-яких ситуаціях загальмувати вияв антисуспільної поведінки. Це буде можливим у тому випадку, коли норми поведінки на підприємствах побутового обслуговування ввійдуть у свідомість клієнта так само міцно, як і звичка не виходить на вулицю без черевиків. Треба навчити клієнта прийнятим у громадському місці формам поведінки, допомогти йому справитися із своїми негативними емоціями.

Перукар повинен мати завжди гарний настрій, має знати основи психології, етики, естетики, педагогіки, права. Це йому необхідно для вибору раціональної тактики обслуговування того чи іншого клієнта та індивідуального підходу д нього.

Професія майстрів перукарської справи є почесною і відповідальною. Від їхніх професійних знань, досвіду і вміння працювати з людьми багато в чому залежить культура обслуговування клієнтів. Дуже важливим у професії перукаря є вміння міркувати , здатність швидко знаходити індивідуальний підхід до кожного клієнта.

Для спілкування з клієнтом майстер мусить володіти терпінням, самоволодінням, самоконтролем. Ці високі вимоги продиктовані практикою побутового обслуговування населення. Особі перукаря повинні бути властиві такі якості як:

– розвинена зорова пам'ять і оперативне мислення;

– вміння швидко орієнтуватися і приймати вірне рішення у конфліктних ситуаціях;

– тактовність, доброзичливість, дисциплінованість, готовність до подолання труднощів у обслуговуванні клієнтів;

– товариськість, чуйність;

– повага;

– здатність правильно оцінити вчинки клієнта і свої власні дії, вміння передбачати їх наслідки.

Також до числа головних вимог перукаря можна віднести:

– загальний фізичний розвиток;

– хорошу координацію рухів рук;

– хороший зір;

– спостережливість;

– витримку.

Клієнт нерідко очікує від майстра доброї поради. За такої ситуації майстер стає для нього дуже важливою людиною. Беручи це до уваги, майстер повинен бути уважним і люб'язним у ставленні до клієнта, вміти об'єктивно висловлювати свою думку з того чи іншого питання, підтримувати довірливі стосунки з клієнтом. Майстер має користуватись у клієнта авторитетом. Під час обслуговування клієнтів не можна припускатися панібратських відносин з ними, обслуговувати треба їх зичливо, але не нав'язливо.

Майстра повинна відзначати і захопленість своєю професією. Активність особистості перукаря у значній мірі залежить від його професійної орієнтації, відповідальності за свою поведінку, від уміння «ввійти» у виробниче і громадське життя колективу.

Усвідомленість важливості своєї праці сприятливо впливає на розвиток самосвідомості і формування необхідних рис особистості працівника. Ці риси - працелюбність, наполегливість - допомагають йому під час обслуговування навіть не дуже ввічливих клієнтів.

У структурі особистості майстра, задоволеного своєю працею, формується певна система ціннісних орієнтацій, нахилів, яка багато в чому визначає успіх обслуговування клієнтів. Треба мати на увазі, що психологічна структура особистості працівника сфери обслуговування звичайно, значно складніша за структуру його професійної діяльності, бо вона вбирає в себе все багатство його зовнішньої і внутрішньої життєдіяльності: пізнання, спілкування і працю.

Психологічно правильне спілкування здатне перетворити навіть недоброзичливо настроєних відвідувачів на друзів. Перукар, який добре володіє рефлексією, може керувати поведінкою багатьох клієнтів.

Естетична культура працівника служби побуту виявляється в умінні зі смаком і у відповідності з індивідуальними особливостями і віком підтримувати свій зовнішній вигляд. Адже у клієнта вже під час першої зустрічі враження про майстра складається за його зовнішнім виглядом. Професія перукаря зобов'язує його виглядати зовні привабливим. Зовнішній вигляд майстра є свого роду візитною карткою в перукарні. За його зібраністю, підтягнутістю, акуратністю клієнти, як правило, судять про рівень культури обслуговування. Неохайність погано впливає не тільки на клієнта, а й на самого такого майстра, тоді він почуває себе впевнено, має поганий настрій. У поняття «зовнішній вигляд» входять такі складові, як одяг, взуття, зачіска, косметика, манера поведінки.

Робочий одяг перукаря - це частина інтер'єру підприємства, тому важливим елементом естетики одягу є його колір, який має бути спокійним не відволікати уваги відвідувачів від виконання процесу стрижки доцільно вибирати нейтральні, але й не дуже бляклі тони. Взуття і костюм мають поєднуватись за кольором, сезонністю та стилем.

У працівника побутового обслуговування мають бути завжди чисті руки, акуратно підстрижені нігті, вимите волосся. Повсякденна зачіска має бути акуратною. Велику роль відіграє осанка. Жести мають бути виразними й стриманими. Вираз обличчя працівника не перукарської справи не повинен бути ані нудьгуючим, з відсутнім поглядом, ані догідливим, а доброзичливим.

Працівник перукарського мистецтва мусить міцно засвоїти, що в обслуговуванні клієнтів немає дрібниць. Адже успіх обслуговування визначається не тільки тим, що робить і говорить майстер, але й тим, як він це говорить і робить. Тут велике значення має міміка, жести, інтонація, манери працівника.

Перукарська справа - мистецтво, де майстер діє, створюючи багаторазово протягом робочого дня шедеври своєї справи, мистецтво, що вимагає персонального зв'язку з кожним відвідувачем. Одна з найважливіших складових успіху в перукарській справі - це створення м'якої, дружелюбної атмосфери. Сама перукарська справа - цікава, творча. Робота з волоссям примушує майстра, щоразу орієнтуючись на тип волосся, колір і обрану клієнтом форму зачіски, створювати щось нове, цікаве, неповторне. З ножицями в руках майстер створює новий вигляд клієнта, що можливо, внесе значні зміни в її (його) долю.

Перш ніж розпочати стрижку, майстер повинен бути на сто відсотків упевнений, що він точно знає, чого ж хоче клієнт. При виборі стрижки повинен також враховувати слідуюче:

– загальний напрям моди;

– ціль зачіски;

– індивідуальні особливості;

– тип зовнішності й характер клієнта;

– вік;

– якість волосся.

У гарному салоні відвідувач має почуватися затишно з найперших кроків. З будь-яким клієнтом потрібно встановити психологічний контакт. Одним клієнтом потрібно порадити, що буде їм більше личити, інші самі все заздалегідь знають. Потрібне часто людське вміння вести розмову і переконувати для того, щоб не тільки виконати побажання клієнта, але й показати йому щось нове, тоді він прийде знову та порадить звернутися до вас своїм знайомим.

Перукар повинен вміти:

– підготувати робоче місце до роботи, утримувати його в порядку;

– правильно користуватися приладами, інструментами, апаратурою;

– виконувати різні види стрижок, зачісок, фарбування, хімічної завивки;

– виконувати вкладання волосся;

– виконувати миття і масаж голови, робити компреси;

– розчісувати і вкладати волосся;

– дезінфікувати інструменти;

– дотримуватись правил техніки безпеки.

Якщо вам бридка ваша зачіска і ви бажаєте надати волоссю більшої сучасності, змінити імідж чи просто підійняти собі настрій неодмінно зверніться до перукаря.

Одне з важливих місць у перукарській майстерності охоплюють дитячі зачіски, яким приділяють дедалі більше уваги. Створюються спеціалізовані дитячі перукарні, в яких усе - форма перукарів, захисний одяг для маленьких клієнтів, інтер'єр, меблі, використання іграшок, веселих картинок, гротек сприяє якнайкращому обслуговуванню, перетворює звичайну процедуру стрижки в справжнє свято для дитини.

Зачіски для дитини не повинні бути схожими на зачіски дорослих. Вони мають бути різноманітними, витонченими, сучасними, модними, вдало приховувати недоліки обличчя та форми голови.

У виборі моделі стрижки, слід пам'ятати, що діти не зможуть самостійно робити зачіску. А тому перевагу надають зручним, простим моделям, для яких досить просушування волосся і не потрібне укладання. Перш ніж приступити до стрижки потрібно у доступній потішній формі пояснити дитині, що буде відбуватися, придумати казку про стрижку. Де б не підстригали малюка, вдома чи в перукарні, перетворюйте цей процес у гру, особливу і захоплюючу подію. Перукарю необхідно викликати позитивну реакцію дитини, прихильність і довіру до себе, створити відчуття зацікавленості та приємності. Під час стрижки слід постійно підтримувати цікавість дитини до маніпуляцій майстра, підбадьорювати її, хвалити.

Якщо дитина не хоче сидіти, вередує, застосуйте такі прийоми:

– посадіть її на високий стілець і дайте в руки улюблену іграшку;

– попросіть дорослих підтримувати малюка під час стрижки;

– посадіть дитину перед дзеркалом, зосередьте її увагу на спостереженні за вашими діями;

– приготуйтесь до постійних рухів дитини і рухайтесь разом з нею.

Перед стрижкою важливо з'ясувати з батьками як саме потрібно стригти дитину. Стригти потрібно впевнено, із задоволенням. Ваш гарний настрій і доброзичливість позитивно вплинуть на поведінку дитини. Стригти починайте з тих ділянок, які потребують втручання в першу чергу. Якщо поведінка маленької людини зміниться і ви змушені будете перервати роботу, то основне вже буде зроблене. Будьте передбачливі й обережні при стрижці, щоб не поранити себе чи дитину, застосовуйте ножиці з тупими кінцями, гребінці з затупленими кінцями, щоб не поранити ніжну шкіру малюка, підставки. Стежте за тим, куди ви кладете ножиці, коли вони вам тимчасово не потрібні, тому, що дитина може заволодіти ними моментально.

Щоденне розчісування волосся вашого малюка привчить його не обмежуватись цим заняттям. Корисні звички найкраще закріплюються в ранньому віці. Чим старша дитина, тим важче привчити її регулярно стежити за своєю зовнішністю.

Дитині маленькій потрібно робити стрижку, яка б не заважала дитині, була практичною. Головна мета - зробити голівку акуратною.

Дітям шкільного віку можна сміливо підбирати модельні стрижки, які практичні, зручні, не потребують спеціального укладання волосся. Не можна фарбувати волосся, робити хімічну завивку.

Для більш стильної, неординарної стрижки можна застосовувати малюнок на волоссі.

Використання в стрижках й зачісках намальованих прядок, візерунків з хни чи інших фарбників дає новий напрям в розвитку й оформленні індивідуальності вашого стилю. Намальовані прядки по кольору співпадають з природнім волоссям, тому їх часто тяжко розпізнати від справжнього волосся. Зазвичай їх малюють на лобі, скронях, шиї. Деякі стилісти рахують, що потилиця - найбільш важлива риса психологічного стану людини. На потилиці чи на волосяній частині голови можна малювати різні фігури, робити надписи продовжуючи малюнок на шкірі й спині. Все залежить від фантазії майстра й бажання клієнта.

Стрижка може бути звичайною, довжина волосся на тім'яній зоні, скроневих, верхньотимічній зоні до 5-6см. Волосся на маківці й нижньопотиличній зоні, де малюнок, як правило, здійснюють кінчиками ножиць чи машинкою з вузькими насадками, повинні бути довжиною 0,5-1,5 см. Такі малюнки використовуються при стрижках як чоловічих, так і жіночих.

Сьогодні ця стрижка особливо популярна серед молодих людей, бажаючих підтримувати свою індивідуальність, і дуже приваблива любителям екстравагантності й авангарду.

Все волосся знімають машинкою з насадкою 0,5-1см. Потім виконують малюнок, видаляючи волосся тонкими насадками у вигляді малюнка чи ножицями. Малюнок продовжується на шиї та спині. Для виконання малюнка застосовуються засоби, що приміняють при татуюванні. Малюнок робиться на недовготривалий час. Неділь через дві - три його із шкіри змивають та повторюють знову. Волосся за цей час також відростає, тому через місяць - півтора малюнок і татуювання на шкірі можна поновити, а можна на волоссі потилиці й шиї зробити інший малюнок.

Опис підготовки робочого місця і утримування його під час роботи

інструменти матеріали інструкційна картка

Робочі місця перукаря обладнують різними за конструкціями туалетними столиками або полицями, настінними дзеркалами різної форми, перукарськими кріслами.

Розмір дзеркала має бути не менше 60х100 см. Для розміщення інструментів, препаратів білизни використовуються тумбочки, візки, шухляди в столиках.

У перукарнях установлюють крісла з ручками, підставками для ніг. Вони можуть вільно обертатися та регулюватися по висоті.

Для дітей передбачаються спеціальні крісла або накладні сидіння до звичайних крісел. Розміщення робочих місць має узгоджуватися з загальним дизайнерським рішенням; крісла можуть розташовуватись поодинці чи групуватися уздовж стін або в центрі залу.

Вважається, що відстань від стіни до крісла має бути не менше 70 см, відстань між осями крісел сусідніх робочих місць - 1,8 м, а між паралельними рядами місць - не менше 3-х метрів. Загальна норма на одне робоче місце - 4,5 м².

У перукарських залах дозволяється використання пересувних сушарок для волосся. Мийки можуть бути вмонтовані в поверхню робочих столиків або бути автономними зі стільцями спеціальної конструкції.

Також застосовують перукарську білизну, яка призначена для захисту клієнтів від зістриженого волосся, хімічних речовин, для виконання основних операцій під час обслуговування. До неї належать рушники, серветки, пелерини, пеньюари, комірці. Пелеринка має бути тонких розмірів - 1 м х 50 см, а пеньюар 1,50 см х 1,50 см, серветки - 75 см х 20 см. У кожній перукарні має бути запас чистої білизни, достатній для безперервного обслуговування протягом дня.

Під час стрижки, укладання користуються бавовняними та синтетичними пеньюарами. Для кращого захисту шкіри перед одяганням пеньюара шию клієнта прикривають бавовняною серветкою або одноразовим гігієнічним комірцем. Пеньюари теж можуть бути одноразовими.

Рушники потрібні під час миття голови або змочування волосся. Практичніше застосовувати бавовняні чи махрові рушники, але дозволяється користуватися махровими та одноразовими.

Пелерини з бавовняних і синтетичних матеріалів частіше використовують під час укладання, оформлення зачіски.

Використана білизна зберігається у підсобному приміщенні до слідуючого прання.

Для правильного визначення кольору та відтінку волосся при його фарбуванні, точного виконання стрижок і вкладання волосся перукарю необхідне якісне, сильне та рівномірне освітлення. Найкращим вважається природне освітлення, яке рекомендується використовувати з максимальною ефективністю.

Забезпечити необхідне освітлення протягом усього робочого часу перукарні, особливо в осінньо-зимовий період природнім шляхом неможливо, тому виникає потреба у штучному світлі, близькому до природного. Його забезпечують люмінесцентні світильники із розсіювачами або плафонами із матового скла.

На робочих місцях окрім загального освітлення на залу передбачають місцеве освітлення. Як джерело світла використовують лампи розжарювання, галогенні лампи, в колбі з молочного скла над вашим робочим столом, які не мають засліплюючого ефекту. Застосовуються пристрої місцевого освітлення на гнучких кронштейнах, що дає змогу змінити напрямок світлового потоку та з арматурою, яка забезпечує захисний кут не менше 30.

Для запобігання зорового дискомфорту і для захисту від прямого сонячного проміння на вікнах установлюють сонцезахисні пристосування (жалюзі, козирки, штори).

Перед початком роботи майстер повинен приготувати робоче місце: розкласти на столику інструменти та пристрої, перевірити справність необхідної апаратури, приготувати чисту серветку, пелерину, парфумерно-косметичні та інші матеріали.

За чистоту робочого місця відповідає майстер. Перед обслуговуванням клієнта у нього на очах майстер повинен вимити руки з милом, нігті повинні бути чистими.

Перукар буде у пошані людей, що обслуговуються, якщо бережно поводитиметься з волоссям.

Перед початком роботи майстер повинен підготувати робоче місце, а в кінці роботи прибрати і підготувати його до слідуючого обслуговування. Отже, спочатку майстер повинен виконати підготовчі роботи.

Підготовчі роботи включають в себе підготовку робочого місця, інструментів, білизни, пристосувань і матеріалів, необхідну для виконання певних операцій, миття рук і дезинфекцію інструментів.

Перш ніж запросити клієнта в крісло потрібно:

Розкласти продезинфікований інструмент, пристосування й матеріали.

Запросити клієнта в крісло, ставши з правого боку крісла, крісло розвертається.

Провести бесіду з клієнтом, вияснити вид роботи. Також можна запропонувати додаткові послуги. Після бесіди сказати вартість робіт.

В роботі повинно бути три комплекти інструментів: той, що робочий, який дезінфікується, в запасі.

Майстер повинне виявити стан волосся і тип, якість, напрям росту. В разі інфекційного захворювання коректно відказати в послугах. Якщо клієнт здоровий, то покрити перукарською білизною, залежно від виду роботи.

В підготовчі роботи входить: миття голови, стрижка, надання послуг, приготування (при необхідності ) лікувальних препаратів. Перед тим як розпочати стрижку потрібно визначити якість волосся, його напрям росту, колір, фарбування, бажання клієнта.

Перед початком роботи помити руки і приступити до роботи.

Щоб якісно виконати ці підготовчі роботи по обслуговуванню відвідувачів перукар повинен приходити на робоче місце за 15 хв. до роботи.

Перед обслуговуванням людей потрібно розмістити так перукарські речі:

розмістити інструменти на робочому столі справа наліво з урахуванням їх частоти і використання;

розташувати ножиці, гребінці, електричну машинку у верхній шухляді правої тумбочки на спеціальній підставці, на туалетному столику або на пересувному столику;

розмістити у столику приладдя:

а) бігуді, коклюшки і всі прилади необхідні у верхній шухляді;

б) білизну, змінний пакет інструментів - у нижніх шухлядках;

в) чергова білизна - в нижніх шухлядах;

г) отриману чисту білизну, фіксуючі засоби зберігаємо у підсобному приміщенні;

перевірити робочий стан апаратури.

Після цього всього потрібно запросити клієнта сісти у крісло. З'ясовуємо бажання щодо послуг і надаємо поради, консультації щодо обраних послуг. Перед клієнтом миємо руки. Шию відвідувача обгортуємо серветкою або одноразовим комірцем, вдягаємо пеньюар. Під час надання послуги коментуємо свої дії, залишаючи за клієнтом право вибору.

Після надання бажаної послуги проводимо завершальні роботи. Завершальні роботи - це вичісування дрібно зістриженого волосся з обличчя, миття голови, знімання перукарської білизни з клієнта, приведення в порядок робочого місця після обслуговування клієнта, за бажанням можна виконати масаж, компреси і т. д. потім розраховуємося і запрошуємося відвідати ще раз перукарню тощо. Готуємося до наступного клієнта.

Опис технологічного процесу виконання роботи

Після того, як виконали підготовчі роботи, розклали інструменти на столику, миємо руки з милом, запрошуємо клієнта - дитину сісти у крісло. По необхідності миємо голову м'яким дитячим шампунем. Для стрижки дитини використовуємо спеціальну підставку. Покриваємо пеньюаром, попередньо обгорнувши шийку м'яким рушничком (серветкою). Визначаємо якість волосся, стан шкіри волосся. Ведемо бесіду з дитиною, визначаємо її бажання та бажання батьків дитини, надаємо поради. Приступаємо до надання своїх перукарських послуг, розмовляючи з дитиною та коментуючи свої дії. Підтримуємо дружелюбну атмосферу, робимо все, щоб маленька людина почувала себе комфортно, не боялася.

І так, приступаємо до виконання стрижки:

Змочуємо волосся водою, розчісуємо.

Спочатку стрижемо волосся правої скроні зводячи нанівець до тім'яної зони та маківки. Лінію переходу між скроневою зоною й тім'яною затушовуємо.

Стрижемо волосся лівої скроні на гребінці, утворюючи видиму лінію переходу між коротким волоссям на нижньоскроневій зоні й довшим на верхньоскроневій.

Волосся лівої верхньоскроневої зони зводимо нанівець.

На маківці виділяємо КП (контрольну прядку). Стрижемо методом «на пальцях» волосся по КП під 90° на тім'яній зоні і потиличній, з подовженням до нижньопотиличної зони, утворюючи асиметричний «хвостик».

На волоссі правої скроневої зони виконуємо малюнок за допомогою ножиць та машинки для стрижки.

Філірування.

Окантування скроні - у вигляді трикутника.

Шліфування проводимо.

Миємо волосся, сушимо.

Виконуємо вкладання волосся гребінцем, воском, лаком.

Проводимо заключні роботи.

В результаті отримуємо асиметричну модельну стильну стрижку, яка підкреслить індивідуальність, креативність, оригінальність, неординарність, характер клієнта. Її можна виконувати як і дітям шкільного віку, так і юнакам.

Устаткування, інструменти та пристосування, що застосовуються при виконанні даної роботи

Для виконання даної стрижки потрібні різні інструменти, що використовуються для обробки волосся, мають своє призначення, й у зв'язку з цим їх можна розділити на три різновиди:

інструменти для розчісування;

ріжучі інструменти;

інструменти для вкладання волосся.

До ріжучих інструментів належать прямі, філірувальні ножиці з затупленими кінцями, гребінці також мають бути не гострі, щоб не поранити ніжну шкіру дитини. Також для виконання даної стрижки необхідна машинка.



Для розчісування та вкладання використовуємо гребінці, які є необхідним і головним інструментом перукаря, без нього неможливо виконати жодної операції.

Гребінці виготовляють з різних матеріалів, але до них пред'являються певні вимоги.

Матеріали, з яких виготовляють гребінці мають бути стійкими до води, гладенько відшліфовані, інакше нерівності на зубцях можуть ушкодити зовнішній лускатий шар волосся та шкіри волосяного покриву. Не можна використовувати металеві гребінці, необхідно також, щоб гребінці виготовлялися з матеріалу не здатного накопичувати електричний заряд. Гребінці повинні виконуватися із пружного матеріалу, щоб не розривати й не висмикувати заплутане волосся. Для стрижки, укладання й розчісування волосся найкраще підійде гребінець комбінований на робочій поверхні якого половина рідких і половина густих зубців. Головне, щоб зубці гребінців на кінцях були круглими й посередині не мали помітного «шва». Чим ширше вони один від одного, тим більше дбайливо вони розчісують волосся. Гребінці з частими зубцями не рідко безнадійно заплутуються у волоссі, особливо у вимитому, тягнуть його та рвуть. Чим більша довжина гребінця, тим вищі зубці і товща основа. А можна виконувати стрижку гребінцем з однорідним розташуванням зубців. Він такої ж довжини, як і комбінований.

Для вкладання бажаний гребінець з рідкими зубцями. Він дуже зручний і ефективний у застосуванні.

Ножиці використовуємо якісні, з медичної сталі, із затупленими кінцями. Для роботи нам потрібні прямі й філірувальні ножиці. Якість стрижки залежить від гостроти ножиць, тому вони повинні бути добре заточеними, щоб стрижка була якісною, точні лінії зрізу. У прямих ножиць обидва полотна прямі і ріжучі. Філірувальні ножиці, на одній з половинок яких нанесені зубчики, розрізняють висотою зубця, його формою, а також тим, що одні мають зубці на двох полотнах, а інші - тільки на одному - саме такі використовуємо ми в даній стрижці. Ці ножиці потрібні для філірування волосся.

Також для даної роботи нам знадобиться машинка для стрижки. Вони бувають різними: вібраційні, роторні, акумуляторні, ручні, електричні.

Ми будемо працювати саме електричною машинкою. Вона працює за допомогою електромотору. Малюнки, в яких і електромотор і головка поєднанні в одному апараті, дуже практичні.

Машинка, крім електромотора і головки складається з:

вмикача, що приводить машинку в робоче положення;

важеля для перемикання номерів пластинок;

різальних ножів;

регулятора для фіксації положення різальних ножів.

Має також змінні насадки.

Після закінчення стрижки використовуємо щітку-пензель для усування після стрижки дрібного волосся з потилиці, вух, тощо.

Використовуємо для дитини спеціальну підставку, щоб зручніше було стригти.

Стілець повинен опускатися і підійматися, має бути зручним для дитини.

Перукарська білизна нам необхідна під час виконання роботи. Ця білизна призначена для захисту клієнтів від зістриженого волосся, хімічних речовин для виконання основних операцій під час обслуговування. До неї належать рушники, серветки, пеньюари, комірці. Пеньюар нам потрібний під час стрижки волосся, для дитини він значно менший в розмірах, ніж для дорослого. Рушничком покриваємо шийку дитини, він повинен бути м'яким, легким. Також потрібний чистий рушничок під час миття голови чи змочування волосся. Дитинці краще використовувати махровий рушничок. В чоловічому залі повинно бути 20 рушників, 30 пеньюарів.

Пелерина з бавовняних і синтетичних матеріалів використовується під час укладання, оформлення зачіски. Вона повинна бути зручною для дитини, легкою.

Для нормальної роботи на робочому місці перукаря повинно бути 50 простирадл, 200 серветок.

Білизна повинна бути чистою, гарною, зручною для клієнта.

Для висушування волосся використовуємо фен. Професійні фени виготовляють з різної конструкції потужністю від 1200 до 1800 Вт. Сучасні моделі фенів передбачають лікувальну дію на волосся. Усі види лагодження електроінструменту повинні виконуватись виробниками або кваліфікованими майстрами.

Після стрижки та перед сушінням виконуємо миття голови у мийки спеціальній. Температура води повинна бути не більша 37, 37,5С.

Матеріали, що застосовуються при виконанні даної роботи, необхідна кількість матеріалів на одиницю

Під час вкладання волосся застосовувала такі матеріали:

Віск-блиск сильної фіксації «Wellaflex» від Wella 15 мл.

Лак для волосся сильної фіксації «Wellaflex» від Wella 40 мл; гіпоалергенний.

Також під час миття волосся застосовувала шампунь «Vivality» від Wella 10 мл.

Техніка безпеки при виконанні даної роботи

Перед початком роботи наведіть порядок на робочому місці, перевірте освітлення, інструменти і поміняйте дезрозчини. Перед обслуговуванням кожного клієнта потрібно мити руки та дезінфікувати прилади. При користуванні електроінструментами перевірте справність шнурів, розеток. Для того, щоб запобігти потраплянню на одяг чи шкіру клієнта лаку, волосся та ін., плечі клієнта покриваються пеньюаром, пелериною. Перед тим, як одягнути пеньюар чи пелерину використовують серветки.

Після кожного клієнта ножиці дезінфікують протираючи ваткою з спиртом і кладуть в стерилізатор. Чисті продезинфіковані ножиці тримають в футлярі. Забороняється тримати їх у кишенях одягу. Передавати ножиці потрібно кільцями вперед. Ножиці використовують тільки за призначенням, не можна використовувати їх для інших зайвих предметів. Не можна махати цим інструментом, кидати його, щоб не поранити себе чи клієнта. Стежте за тим, куди ви кладете ножиці, коли вони вам тимчасово не потрібні, тому що дитина може заволодіти ними моментально. Будьте передбачливі й обережні при стрижці, щоб не поранити себе чи дитину. Для дітей використовуйте ножиці з затупленими кінцями.

У процесі експлуатації ріжуча площина ножиць поступово тупиться, і тому їх, як і будь-який інший різальний інструмент перукаря, заточують тільки в спеціальних майстернях. Після заточення ножиць обов'язково перевірте їх гостроту. Для цього візьміть маленький шматочок вати, розпушіть його та плавно стискаючи важелі ножиць, намагайтеся їх кінцями розрізати вату. Якщо ножиці легко розріжуть її на всій захопленій ділянці, то вони заточені правильно. А якщо деякі ділянки вати, захоплені ножицями, виявляються нерозрізаними, то заточені вони неправильно й необхідно заточити їх знову.

Чистіть ножиці кожного разу після використання й обов'язково просушуйте, щоб зберегти від ржавіння. Для змащення використовуйте звичайне машинне масло. Оберігайте ножиці від ударів.

Перевіряйте цілісність шнурів. Забороняється брати машинку мокрими руками і стригти мокре волосся. Також забороняється працювати машинкою більше 30 хв. безперервно. Не можна вмикати в мережу не призначену для електроприладів. Не дозволяється вмикати машинку при змінні ножів. Кожні три місяці потрібно забезпечувати машинці технічний огляд спеціалістами. Потрібно обережно поводитися з цим інструментом, оберігати від ударів.

Після кожного клієнта машинку потрібно звільняти від механічного бруду раз в зміну через разів використання заливається по дві каплі спеціального масла. Перехідні насадки в кінці зміни звільняються від механічного бруду, миються мильним розчином, промиваються проточною водою і висушуються на серветці та кладуться в стерилізатор. Хлорамін і денатурат не можна використовувати!!!

Всі несправності, що виникли під час роботи повинен усувати спеціаліст. Самостійно розбирати, ремонтувати машинку заборонено. Не можна зберігати її в туалетному столику; вона повинна бути підвішена на робочому місці.

Догляд за гребінцями.

Пластмасові гребінці після кожного клієнта занурюють в розчин хлораміну 0,5% на 15 хв, після чого миють в мильному розчині, промивають в проточній воді, висушують на серветці і потім кладуть у стерилізатор на 20 хв.

Не можна під час роботи розмахувати гребінцем, кидати його, волосся дитини потрібно розчісувати легенько, ніжно, щоб не поранити дитин.

Догляд за феном.

Після кожного використання фен звільняється від механічного бруду. Перукар повинен слідкувати за часом експлуатації фена (не більше 20 хв - 30 хв користуватися). Майстер повинен перед початком роботи перевірити справність фена. По закінченню роботи також перевірте справність фена і насадок. Майстер-перукар повинен користуватися температурою повітря фена не вищою 60-70, щоб не було опіків. Кут розпилення повітря феном може бути вільний, але відстань фену від волосся має бути не менше 20см.

Правила техніки безпеки при користуванні інструментами різних видів.

Забороняється: проходи між робочими місцями, користуватися саморобними запобіжниками, користуватись відкритим вогнем і залишати без нагляду в робочому приміщенні, залишати без нагляду включені інструменти чи апаратуру, завішувати розетки, обігрівальну систему чи апарати білизною, останній хто виходе з приміщення повинен перевірити чи виключене світло та вся апаратура.

В повсякденній роботі перукар повинен дотримуватись слідуючих правил:

1. при роботі різними приладами і ріжучими інструментами не тримати їх в кишенях халатів, або в волоссі клієнта;

2. ножиці зберігати футлярах, оберігати від ударів, слідкувати щоб зубці гребінців, щіток не були занадто гострими, і щоб не мали завусениць;

3. оберігати інструменти від вологи, висушувати і протирати;

4. міняти ножі на електричній машинці тільки тоді, якщо вона виключена з електромережі;

5. машина підвішується на кінці;

6. при заміні насадок руки повинні бути сухими;

7. при користуванні електроапаратурою перевіряємо, щоб вона була заземлена;

8. перевіряти стан шнура, розеток, вилок;

9. шнур не повинен торкатись до гарячих, вологих поверхонь.

Санітарно-технічне обладнання.

У робочих приміщеннях перукарень за допомогою систем опалення, вентиляції, кондиціювання підтримують температуру повітря 18-20С. Системи вентиляції регулюють також склад повітря, рівень вологи і газоподібних речовин, що входять до складу препаратів, застосованих для обробки волосся, а також вилучають із приміщень надмірне тепло.

За відсутністю централізованого гарячого водопостачання в перукарні обов'язково встановлюють електричні проточні нагрівачі або інші нагрівально-опалювальні прилади.

Дезинфекція інструментів та пристосувань.

Знезараження інструментів спрямоване на запобігання поширенню хвороботворних мікробів та на їх знищення. Розрізняють два способи знезараження - хімічну та фізичну дезінфекцію.

До дезинфікуючих хімічних засобів належать перекис водню, йод, формалін, хлорамін та нові сучасні концентровані препарати, які розчиняються до потрібної концентрації залежно від призначення. Обов'язковою умовою використання дезінфектантів є сертифікат відповідності. Перед використанням дезінфектанту слід обов'язково ознайомитися з інструкцією про правила його застосування.

Стерилізація, або фізичний спосіб знезараження це кип'ятіння у воді, використання приладів які працюють за методом термічної, ультрафіолетової, ультразвукової або комбінованої дії, а також засобів, призначених для стерилізації інструментарію. Допускається застосування стерилізаторів, що мають сертифікат відповідності і дозволені до застосування Міністерством охорони здоров'я України.

Стерилізація проводиться згідно з інструкціями використання обладнання, затвердженими МОЗ України. Користуватись треба тільки чистими, стерильними інструментами. Усі чисті та стерильні інструменти слід зберігати в шафах або накритими.

Інструменти та пристосування після кожного використання підлягають обов'язковому знезаражуванню дезінфектантами, які мають позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи. Для цього:

а) ножиці після використання необхідно механічно очищати, протирати ваткою з спиртом, стерилізувати;

б) інструменти та предмети з пластмасових мас після використання необхідно дезінфікувати, механічно очищати стерилізувати засобами, призначеними для виробів з пластмаси. Ніколи не користуйтесь брудними або пошкодженими інструментами;

в) різальну частину електричних машинок для стрижки волосся після використання необхідно дезінфікувати, механічно очищати та стерилізувати, корпус протирати дезрозчином.

У кожній перукарні мають бути аптечки з медикаментами для зупинки крові та дезинфекції шкіри.

Якщо ви випадково порізались самі або порізали шкіру клієнта, негайно промийте місце порізу та інструмент проточною холодною водою, продезинфікуйте. Якщо поріз невеликий, заклейте його пластиром. Не допускайте будь-якого контакту з кров'ю.

Перукарська білизна повинна бути чистою, охайною, випраною. Її перуть один раз в тиждень або по мірі забруднення. Серветки та рушники - після кожного клієнта. У кожної перукарні має бути запас чистої білизни, достатній для безперервного обслуговування протягом дня.

Чиста й вживана забруднена білизна зберігається в окремих відведених для цього місцях. Прання використаної білизни проводиться у пральних або у перукарні за наявності спеціально відведених місць. Допускається використання програмованих машин автоматичного тип з режимом прання при температурі 90С у комплекті із сушильними машинами та обладнанням для прасування білизни.

Після закінчення циклу кип'ятіння білизни обов'язково є використання дезінфектантів. Прання білизни вдома забороняється.

Сучасні досягнення в даній галузі

Дитячим зачіскам приділяється дедалі більше уваги. Проводяться конкурси, благодійні акції, “Дні дитинства”. Створюються спеціалізовані дитячі перукарні, в яких усе - форма перукарів, захисний одяг для маленьких клієнтів, інтер'єр, меблі, використання іграшок, ігротек сприяє якнайкращому обслуговуванню, перетворює звичайну процедуру стрижки у справжнє свято для дитини.

Дітям шкільного віку сміливо можна підбирати модельні стрижки.

На сьогоднішній день діти прагнуть бути різними, тобто вирізнятися з поміж своїх однолітків, підкреслювати свою індивідуальність та стиль.

Сучасна мода не обмежує дітей суворими рамками. Одній дитині подобається бути розтріпаною, другій підходить агресивний стиль, третя схиляється до класики. Діти такі різні! І не тільки дівчатка, а й хлопці прагнуть бути індивідуальністю, звертати на себе увагу та прихильність протилежної статі.

Більшість хлопців терпіти не можуть одноманітності, їх вже не цікавлять класичні зачіски. Вони прагнуть підкреслити свій смак, особистість, стиль, щоб виділитися з натовпу.

Трохи фантазії майстра-перукаря - і одноманітний стиль повністю змінюється, перетворюється стриманість у сплеск емоцій, байдужість в страстність.

Потяг бути на висоті завжди й у всьому, навіть у зачісці, притаманний дітям сильної статі. Виберіть йому стильну, креативну, індивідуальну зачіску, яка буде підкреслювати характер маленького чоловіка, і нехай він буде завжди на висоті серед однолітків, впевнено крокуючи вперед, і знаючи, що він - найкращий. Адже діти цього варті!

Виготовлення інструкційної картки по виконанню роботи

1. Волосся правої скроні зводимо нанівець до тім'яної зони та маківки. Лінію переходу між зонами затушовуємо.

2. Стрижемо волосся лівої скроні на гребінці утворюючи видиму лінію переходу, під 0 між коротшим волоссям на нижньоскроневій і довшим на верхньоскроневій зоні. Волосся лівої верхньоскроневої зони зводимо нанівець.

3. На маківці КП, все стрижемо під 90 “на пальцях” з подовженням до нижньопотиличної зони, щоб утворився асиметричний “хвостик”.

4. Малюнок на волоссі правої скроневої зони (машинкою та ножицями).

5. Філірування.

6. Окантування скроні у вигляді трикутника.

7. Шліфування.

Використана література:

1. Л.Г. Гутиля “Сучасна перукарська справа”, Харків - “Фоліо”, 1997 р.

2. Ростов-на-Дону: Видавничий будинок “Владіс”, 2003р. “Модні зачіски”

3. Донецьк: ТОВ ВКФ “БАО”, 2005р. “Сучасна енциклопедія перукарського мистецтва” Т.І. Ілик

4. Харків: Книжковий клуб “Клуб сімейного досугу”, 2002р. З. Марина, Е. Голубєва

5. Київ “Грамота” 2005р. “Основи перукарської справи” за загальною редакцією педагогічних нак В.Ф. Орлова.

Размещено на Allbest.ru