37

Перспективи розвитку бібліотек в умовах розповсюдження інформаційних технологій

Вступ

При нинішніх тенденціях розвитку інформаційних технологій, комп'ютерної техніки та автоматизованого управління інформаційними процесами можна очікувати переходу саме до адаптивних методів інформування користувачів і комплексних технологій інформаційного забезпечення робіт, які застосовуються в системах науково-технічної інформації, що базуються на використанні інформаційних моделей. При розробці цих моделей реалізуються принципи, по-перше, синтезу повідомлень за комунікаційними ознаками, по-друге, програмно-цільового управління при проведенні визначеної науково-інформаційної політики в установі, що обслуговується.

В умовах електронного середовища змінюються результати бібліотечної діяльності: продукція, послуги. Вони стають електронними, віртуальними, доступними лише при використанні нових інформаційних технологій, вони володіють великими пошуковими можливостями, сучасним дизайном і тому подібне Як продукцію можна розглядати і електронну бібліотеку. Це продукт діяльності традиційної бібліотеки, що змінюється в електронному середовищі, або іншої інформаційної служби. Так само, як зазвичай бібліотека створює фонд документів, довідково-пошуковий апарат, бібліографічна допомога, вона створює і електронну бібліотеку. З іншого боку, її можна розглядати як новий тип бібліотеки, об'єктами діяльності який є електронний документ, електронний запит, об'єкт - суб'єктом - віртуальний користувач, суб'єктом - бібліотекар і програміст, а іноді - корпоративний бібліотекар (співробітники різних бібліотек, що об'єдналися). Слід зазначити, що міняється суб'єкт діяльності не тільки електронної бібліотеки, робота з будь-яким бібліотечним об'єктом, зокрема з книгою, вимагає від бібліотекаря нових знань і умінь, пов'язаних з включеністю бібліотеки в електронне середовище.

Провідним напрямком модернізації бібліотечної справи є її інформатизація: впровадження і розвиток в бібліотеках нових інформаційних технологій, формування і використання електронних ресурсів, впровадження мультимедійних технологій, розвиток мережевої взаємодії бібліотек, підключення до світової системи Інтернет. Це призводить до створення нових структурних підрозділів, змін функціональних обов'язків працівників, залучення спеціалістів з різних галузей знань. Тому перед бібліотекарями постає необхідність освоєння нових знань та вмінь, вивчення досвіду своїх колег.

Проблеми бібліотечно-інформаційного обслуговування в умовах перехідної економіки займають важливе місце. Назріла необхідність чітко сформулювати національну стратегію розвитку бібліотечної справи. Автор вважає за необхідне для вирішення існуючих проблем упроваджувати автоматизовані технології і відкривати електронні бібліотеки. Сьогодні, в представленні користувача і читача бібліотеки бібліотечне обслуговування нерозривно зв'язане з використанням передових інформаційних технологій.

Користувач бібліотеки хоче, щоб пошук був зручним, а інформація - доступною. Впровадження нових автоматизованих систем в бібліотеках вимагає від бібліотечних кадрів нових знань, дозволяє поліпшити якість обслуговування. Основні тенденції і перспективи розвитку бібліотек в Україні полягає в поетапному входженні в мережу світового бібліотечно-інформаційного| обслуговування.

Вирішенню проблем удосконалення керування процесами використання інформаційних ресурсів присвячені праці таких відомих науковців, як Бабич В., Мейжис И.А., Горовий В., Новальська Т.В. та ін. [1,2,3]. У даній статті акцентується увага на питаннях моделювання систем управління використанням документального простору, формування показників ефективності діяльності бібліотек.

Відповідність змісту інформації потребам користувачів, її повнота, своєчасність, форма подання є критеріями корисності інформаційного забезпечення, успішності науково-інформаційної діяльності бібліотеки. Запити вказують на побажання користувачів одержувати інформацію і документи певної тематики і виду, визначають попит на інформаційні ресурси. Попит може мати спонтанний характер або формуватися під впливом науково-інформаційної політики, яка проводиться в інформаційній системі.

Тому основною метою роботи є висвітлення актуальних проблем вивчення інформаційних потреб і формування попиту на інформаційні ресурси бібліотеки, побудови систем керування використанням документального забезпечення.

У відповідності з метою в роботі поставлені і вирішені наступні завдання:

- визначено інформаційний ринок і основні пріоритети його розвитку;

- досліджено інформаційних технологій бібліотек України;

- вивчено інформаційний простір Міжнародного бібліотечного інформаційного центру імені Ярослава Мудрого Міжрегіональної Академії управління персоналом;

- розкрито основні напрями розвитку мережевих інформаційних ресурсів національної бібліотеки України імені В. Вернадського;

- проаналізовано інформаційно-електронні ресурси бібліотеки ТНПУ ім. В. Гнатюка: досвід створення і використання;

- запропоновано моделювання використання розподілених інформаційних ресурсів бібліотек.

1. Інформаційний ринок і нові технології - пріоритет розвитку бібліотеки

1.1 Інформаційний ринок і нові технології комплектування бібліотек: основні тенденції розвитку і можливості удосконалення

Ми живемо в надзвичайно динамічному інформаційному світі, розвиток якого залежить від кількості і якості знань, створюваних людством. Формується не тільки інформаційне суспільство, формується економіка знань, а це є результатом постійного розвитку нових знань.

В 21 столітті людина повинна засвоїти в десятки тисяч разів більший обсяг інформації ніж його предок 300-400 років тому. За останні тридцять років людством вироблено інформації більше ніж за попередні 5 тисяч років. Сума знань, що накопичувалася людством протягом 16-17 століть, в наш час накопичується за один місяць. Біля 90% усіх вчених, які коли-небудь існували на планеті, живуть у наші дні [6, с. 15].

Нині подвоєння знань відбувається кожне десятиліття, а бібліотеки світу вдвічі збільшують свої запаси кожні чотирнадцять років, починаючи з другої половини 20 століття. Саме бібліотека (мається на увазі сучасна, технічно озброєна бібліотека) спроможна стимулювати вироблення нових знань, надаючи новій генерації вчених і творчих особистостей найбільш вагомі інтелектуальні активи для створення економіки знань, що виходить на перший план суспільного життя.

Розвинуті країни, такі як Норвегія, Швеція, Фінляндія, Корея, Данія, що досягли певних економічних і соціальних успіхів, не маючи значних матеріальних ресурсів, зробили це завдяки високому рівню надання населенню інформації за допомогою інформаційно-комунікативних технологій і преси, перш за все через технічно оснащені бібліотеки, що завжди відкриті і надають можливість користуватися ними у будь-який час.

Це вплинуло на рівень освіти і науки, вирішило багато соціальних питань, навчило людей більш гармонійному співіснуванню.

Нова роль публічної бібліотеки в інформаційному суспільстві розглядається останнє десятиріччя не тільки як поєднання інформаційного центру і архіву, а й як центр сучасних знань, спроможних впливати на майбутній розвиток суспільства і людства в цілому.

Сучасні уявлення про бібліотеку є настільки панорамними, що їх втілення може змінити вектор розвитку людства. Саме тому в багатьох країнах світу, включаючи пострадянський простір, приділяється стільки уваги новому погляду на роль бібліотек у суспільстві знань.

Найголовнішим є те, що сучасна потужна бібліотека є базисом грамотного майбутнього суспільства тому що лише знання, накопичені в бібліотеках, можуть впливати на подальшу долю суспільства і змінювати життя, тому що ці знання систематизовані і служать всім бажаючим.

Інформаційний ринок є частиною ринку, де предметом є специфічний товар - інформаційні продукти і послуги. Інформаційний ринок, що сформувався протягом 20 століття, сьогодні акумулює в собі традиційні структури (книговидавництво, преса, сфера освіти) і величезні можливості електронної інформації [8, с. 23].

Розвиток інформаційного ринку в світі в 90-і роки не зазнав драматичних змін. На щастя, чи на жаль - це ми й хочемо сьогодні обговорити. В середині 90-х років у зв'язку з різким зростанням Інтернету виникло припущення, що інформаційна індустрія піддасться корінним перетворенням. Проте цього не трапилося, і, як це вже неодноразово відбувалося протягом більш ніж сторіччя інформаційного ринку, інформаційна інфраструктура не була зламана, всі її істотні елементи, що діють, і сектори, націлені на професійного споживача, збереглися фактично незмінними, а нові інформаційні технології просто дозволили учасникам ринку працювати ефективніше, розширивши цей ринок і створивши нові глобальні ринки для нових учасників, послуг і масового споживача.

На світовому ринку інформації прийнято розрізняти наступні основні сектори, що також характерні і для України:

1-й сектор - ділова інформація: фінансова, статистична, юридична, комерційна

2-й сектор - інформація для спеціалістів: професійна, науково-технічна з різних галузей знань, доступ до першоджерел

3-й сектор - соціально-побутова або споживча інформація: новини, література, розваги і т. ін.

4-й сектор - послуги освіти: від дошкільної до підвищення кваліфікації і перепідготовки

5-й сектор - сектор технічних і програмних засобів для автоматизації збору, обробки і використання інформації упритул примикає до чотирьох вищевказаних.

Лідируюче положення на інформаційному ринку в останні роки зайняли Інтернет і, такий його компонент, як World Wide Web, що дали нове вимірювання для кожної з областей інформаційного ринку, інтегрувавши їх на якісно новому і вищому рівні або залишивши їм чітко обкреслену і обмежену сферу використання.

Всі сектори інформаційного ринку в тій чи іншій мірі мають свій вихід на бібліотеки. Ідеальна бібліотека - це така бібліотека, де кожен користувач: фізично чи віддалено може знайти потрібну інформацію. Бібліотеки можуть конкурувати на інформаційному ринку, тому що мають компетентних, ерудованих фахівців (а це найголовніше), крім того, міжнародні зв'язки в бібліотечному середовищі більш розвинуті, ніж у приватному інформаційному секторі [18, с. 22].

Якість комплектування визначається рядом факторів:

станом фінансування бібліотек

станом видавничої продукції, інших інформаційних продуктів

управлінням комплектування

впровадженням нових технологій

Які ж нові технології використовуються в бібліотеках України для комплектування бібліотек основними продуктами інформаційного ринку? Нові технології комплектування інформаційними продуктами залежать від нової ролі бібліотек у сучасному світі.

Перш за все, тут можна говорити про нові форми взаємодії і співробітництва бібліотек з різними організаціями і використання нових технологій в практиці комплектування задля досягнення головної мети: бути необмеженою платформою для отримання будь-яких знань користувачами з будь-яких колекцій, мереж та фізичних носіїв.

1.2 Сучасні інформаційні технології - основа і пріоритет розвитку публічної бібліотеки

Поняття «Інформаційного суспільства» перестало бути якоюсь ефемерною перспективою - пройшли ті часи, коли ми могли насолоджуватися неспішним перебігом життя, не оточуючи себе засобами електронних комунікацій. Ніхто вже не сперечатиметься сьогодні з тим твердженням, що протягом останніх 20 років ми з вами стали мимовільними свідками революції в області інформатизації і комунікацій. При цьому наслідки цієї революції, можливо, мають навіть більше значення, ніж ті, пов'язані з винаходом телефону і телеграфу в 19 столітті. Більш того, ці наслідки певним чином трансформували всі аспекти наший сучасності.

Завдяки масовому впровадженню сучасних телекомунікаційних технологій, навколишній нас світ дуже сильно змінився: з'явилися принципово нові форми спілкування, види бізнесу і можливості для залучення до світової культури. Все це дозволило в тисячі раз підвищити швидкість розповсюдження інформації, простоту і доступність отримання її [21, с. 20].

Вже зараз об'єм інформації такий великий, що існуючі «класичні» способи отримання її стають недієвими. Виникле в кінці 20-го століття поняття «Інформаційного буму», на зорі 21-го, з активним розвитком електронних цифрових технологій, переросло в понятті «Цифрового буму». В світі генерується, копіюється і зберігається дуже багато цифрової інформації; по оцінках аналітичної групи IDC, в 2006 г. цей показник склав 161 экзабайт (мільярдів гігабайт), а до 2010 року, за прогнозом досягне 988 экзабайт, а кількість інформаційних даних в 3 млн. разів перевищує об'єм інформації, що міститься в друкарських джерелах

Свого часу бібліотечні установи досить успішно вирішили проблеми «інформаційного буму» - своєчасна розробка автоматизованих технологій інформаційної роботи, розробка стандартів, адаптація технічних засобів, які абсолютно природно вписалися в інтер'єри наших публічних бібліотек.

На сьогоднішній день бібліотека, мабуть, єдиний абсолютно відкритий і доступний державний інститут інформації для мас. Унікальність бібліотеки полягає в тому, що вона сполучає в собі риси трьох китів, на яких тримається розвиток суспільства: збереження культурної спадщини (у вигляді кращих зразків літератури), накопичення і розповсюдження знань (у вигляді наукових робіт і актуальної інформації), виконання ролі провідника між інформаційним потоком і суспільством (у вигляді надання вільного доступу до інформації всім громадянам). Причому, ці три основоположні чинники властиві будь-якій бібліотеці - від найбільшої, такої, що має статус національною, до найменшої бібліотеки сіла, міста, району.

Чи готова бібліотека до роботи в новому, цифровому інформаційному просторі? Якщо вона не встигне в час адаптуватися до швидко змінних умов - це загрожує зникненням самої бібліотеки. Якщо бібліотека не встигне погнатися за розвитком інформаційного середовища, то поступово не зможе реалізовувати свої основні завдання, а, отже, може зникнути взагалі. [16, с. 17].

Провідник між інформаційним потоком і суспільством: цьому завданню бібліотека традиційно приділяє багато уваги, і не відстає від життя. Більш того, саме на бібліотеки покладає сучасне суспільство надії, пов'язані із забезпеченням населення всього світу доступом до інформації. На підтвердження цього тези, можна привести події, що відбувалися на Усесвітньому саміті по питаннях інформаційного суспільства (Женева, 2003 г. - Туніс, 2006 р.), головною метою якого було визначення шляхів ліквідації так званого «цифрового розриву» між інформаційно розвиненими країнами, і країнами, що тільки що вступили на шлях розвитку інформаційно-комунікативних технологій. Головною темою саміту було питання вироблення стратегії розвитку інформації і інструментів по просуванню практики публічного доступу до неї. Учасниками зустрічі торкнулися питання опрацьовування національних стратегій і законодавства, просування і розповсюдження знань в області комп'ютерної письменності серед всього населення планети, використання бібліотек як багатофункціональних центрів широкого публічного і безкоштовного доступу до електронних носіїв інформації. Особливий акцент був зроблений на надання ресурсів, необхідних для задоволення потреб населення, що проживає в сільських районах, соціально незахищених груп, пенсіонерів, дітей і інвалідів.

Така увага саме до бібліотечних установ була приділена не випадково. Якщо в крупних містах подібні завдання ще здатні вирішувати спеціально створювані консалтингові фірми, а крупні установи і підприємства створюють свої аналітичні групи і центри, то в невеликих містах і селах - подібна діяльність можлива тільки в бібліотеках, які в цих віддалених від крупних міст місцях, є, мало не єдиними державними установами в області забезпечення вільного і рівноправного доступу до інформації. У всьому світі вільний доступ до інформації розглядається як обов'язковий елемент розвитку демократичного суспільства. Прийшовши в бібліотеку, громадянин наділений правом безкоштовного користування всіма доступними ресурсами. І сьогодні бібліотеки винні, і вже уміють відстоювати свої позиції в цьому напрямі [10, с. 25].

Вже сьогодні бібліотека виступає гарантом надання вільного доступу до електронної інформації, починаючи від освітніх ресурсів і систем дистанційного навчання. Що реалізовується у нас в країні програма електронного уряду не матиме ефективної реалізації, якщо до даних інформаційних масивів не буде забезпечений доступ всіх громадян: від дорослого населення - до дітей. Сьогодні це - електронні приймальні центральних органів влади, місцевих керівників, суспільні приймальні по питаннях прав людини і так далі Все більше розвивається електронний сервіс в соціальній сфері: вже звичними стають віртуальні юридичні консультаційні пункти, пункти по оплаті комунальних послуг, і навіть віртуальні прийоми у лікаря.

Накопичення і розповсюдження знань: ця функція бібліотек - так само одна з найважливіших. Динаміка розвитку суспільства така, що саме бібліотека має найбільші шанси зберігати і надавати доступ до подібних ресурсами. Першочергові завдання бібліотеки в століття цифрових технологій - це створення електронних бібліотек, відкритих масивів наукової інформації і участь бібліотек у формуванні суспільства знань. Це завдання не менш важливе, чим попередня. Можна скільки завгодно міркувати про розвиток національної самосвідомості, зростання економіки, європейську інтеграцію, але все-таки рівень розвитку суспільства визначається можливостями громадян бути причетними до тих, що відбуваються в країні і мирі процесам [16, с. 22].

Відірваність бібліотек від електронного світового простору головним чином б'є по громадянах країни, які не можуть скористатися своїм правом як на доступ до інформації, так і на можливість отримувати нові знання. Без цієї умови неможливе вирішення жодної державної програми з розвитку країни. Чи розвиватимуться села, селища і малі міста, якщо не вони не матимуть публічного і безкоштовного доступу до сучасної інформації? Чи залишиться працювати на селі молодий фахівець - будь то економіст, вчитель або медик, якщо він буде відірваний від світової системи знань? Чи можливий розвиток промислового потенціалу наших маленьких міст, якщо у населення не буде можливості користуватися світовими інформаційними ресурсами при пошуку інвестицій? Ствердні відповіді на ці питання можна буде дати, тільки якщо ми забезпечимо можливість громадянам використовувати світові інформаційні ресурси. А завдання це вирішити якраз під силу публічній бібліотеці.

Збереження культурної спадщини: можливо, це поки найбільш проблематичне і складне завдання в контексті формування цифрових і електронних масивів інформації. Проте вже сьогодні в просторі, що стрімко розвивається, бібліотекарі повинні прогнозувати, які об'єми інформації можуть потрапити під категорію культурної спадщини. Повинні визначитися з технологією і пристроями зберігання інформації, її тематичним змістом. Область рішення даної задачі лежить в площині наступних питань:

- що зберігати?

- як зберігати?

- де зберігати?

- скільки зберігати?

- чи зберігати взагалі?

Інтуїтивно бібліотеки рухаються в потрібному напрямі і при рішенні цієї задачі: створення регіональних Інтернет-проектів, проектів по оцифруванню краєзнавчих документів, створення реєстрів книжкових пам'ятників культури - все це вже робиться в публічних бібліотеках всіх рівнів. Адже електронні масиви інформації сьогодні стають одним з найважливіших компонентів бібліотечно-інформаційної системи. А управляти ними - це те, чому навчені бібліотечні фахівці. І якщо ще кілька років тому ми могли почути хвацькі прогнози деяких фахівців про те, що з приходом цифрових технологій зберігання і пошук інформації значно спрощується, і фахівці з її систематизації і організації будуть вже не потрібні, то в останніх час бравади із цього приводу дещо стихли. Все більше фахівців приходять до думки, що управляти електронними масивами також важко, як і документальними потоками, і єдині фахівці, яких спеціально навчають принципам цієї діяльності, - бібліотечні працівники. Як завжди, за всю історію існування бібліотек - це установа і для студента, і для ученого, і для фахівця телекомунікаційних технологій [17, с. 33].

2. Дослідження інформаційних технологій бібліотек України

2.1 Інформаційний простір Міжнародного бібліотечного інформаційного центру імені Ярослава Мудрого Міжрегіональної Академії управління персоналом

Інформаційне забезпечення є важливою ланкою навчального процесу будь-якого вузу. Цю роль традиційно виконує бібліотека вищого навчального закладу. Наскільки її інформаційний простір відповідає запитам користувачів, настільки успішною стає навчальна та науково-дослідницька робота закладу. Саме від чіткої структури інформаційного простору бібліотеки залежить створення необхідних для книгозбірні набору інструментів, використання яких дозволить забезпечити кожному студенту та науковцю вузу оперативний доступ до матеріалів та документів бібліотечного фонду, а бібліотекарям реалізувати нові форми роботи з користувачами. Надійність процесу обслуговування в бібліотеці визначається не кількістю послуг, що надаються, а тим, наскільки повно і якісно вони задовольняють інформаційні потреби. Інакше кажучи, приступаючи до роботи, необхідно мати соціально корисний за змістом і формою перелік бібліотечно-бібліографічних послуг.

Підвищення соціальної і інформаційної ролі бібліотек у сучасній освітній діяльності диктує необхідність формування нових методів організації інформаційного простору бібліотеки вузу, який реалізується на базі комп'ютерних технологій [6, с. 15].

Знайомлячись із процесом автоматизації бібліотек Києва, робимо висновок про те, що вже закладено концептуальні основи інформатизації на якісно новому рівні, і в цьому напрямку ведеться активна робота.

Аналіз бібліотечно-бібліографічних процесів, які відбуваються у вузівських бібліотеках, дає змогу відзначити, що під впливом технічного прогресу сутність процесів змінилася, але це позитивно впливає на діяльність бібліотек тільки тоді, коли рівень їх інформатизації достатньо високий.

Нова концепція побудови сучасної бібліотечної системи базується не лише на автоматизації окремої бібліотеки. Її головна мета - створення єдиного всеукраїнського інформаційного простору та інтеграція у світовий бібліотечний інформаційний простір. Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі завдання:

створення бібліотечно-бібліографічної інформації та публікаційних текстів в електронному вигляді;

забезпечення доступу через Інтернет до бібліографічної інформації і повнотекстових баз даних (БД);

забезпечення електронних засобів пошуку і обслуговування запитів на інформаційні ресурси бібліотеки.

Із розвитком комп'ютерних і телекомунікаційних технологій інформаційний простір бібліотеки буде розширюватися до міжбібліотечного, міжрегіонального, а з часом його межі стануть ще ширшими [1, с. 56].

Керівництво Міжнародного бібліотечного інформаційного центру імені Ярослава Мудрого Міжрегіональної Академії управління персоналом розуміє, що від постійного зростання чисельності та різноманітності інформаційних ресурсів і послуг бібліотеки збільшується вибір спеціальностей та навчальних курсів Академії і що бібліотека є одним із головних наріжних каменів у фундаменті та основі вузу. Тому постійному оновленню навчальних фондів, технічній модернізації і оснащенню бібліотеки керівництво МАУП приділяє значну увагу. На шляху реалізації головної функції бібліотеки - інформаційної - ми обрали пріоритетний напрямок її розвитку - інформатизацію.

Інформатизація означає впровадження нових технологій, елементів, які підвищують якість і ефективність праці бібліотекарів та якнайшвидший доступ і отримання інформації читачами [9, с. 18]. Одним із компонентів інформатизації є автоматизація, яка дозволяє поетапно позбавити фахівців бібліотеки рутинної праці, а користувачам - створити ефективний і комфортний сервіс у пошуку інформації. Усі ці зміни привносять комп'ютери, локальні обчислювальні мережі комп'ютерів і програмні системи, які працюють на них.

Відповідно до нових функцій, в МБІЦ Академії розпочато впровадження проекту комп'ютеризації, яким передбачено поетапну автоматизацію всіх технологічних процесів.

За базове було обрано програмне забезпечення, створене на основі сучасних технологій і стандартів обробки та передачі інформації, що передбачає автоматизацію основних виробничих циклів бібліотеки. Система «УФД-Бібліотека» призначена для автоматизації роботи бібліотеки: комплектування бібліотечного фонду, обробку документів, обслуговування користувачів. Система дає змогу працювати в мережі одночасно великій кількості користувачів та передбачає захист від несанкціонованого доступу. Тому кожний користувач має свої власні ім'я, пароль та повноваження, встановлені програмою.

Автоматизація бібліотеки - складний процес, який впливає на всі сфери життєдіяльності бібліотеки, і тому повинна проводитися дуже обережно. Це не тільки установка системи обробки даних, а і питання розвитку та адаптації робочого процесу з метою найбільшого використання переваг, які надають інформаційні системи. Автоматизація бібліотеки проводиться поступово, і терміни застосування інформаційних технологій з метою організації міжбібліотечного співробітництва мають бути сплановані і визначені із самого початку [11, с. 56].

Система автоматизації бібліотеки складається, як правило, з низки етапів і вибір послідовності їх розробки, адаптації і реалізації залежить цілком від потреб МБІЦ.

Практика показала, що в процесі автоматизації керівництву бібліотеки необхідно виділити такі аспекти:

- прийняття рішення та розробка проекту автоматизації;

- створення функціонального підрозділу, відповідального за хід автоматизації;

- вивчення досвіду автоматизації інших бібліотек;

- здійснення поетапного навчання співробітників;

- визначення технологічної і технічної бази;

- створення локальної бібліотечної мережі;

- можливість комп'ютерного обміну інформацією між бібліотеками;

- формування власних БД.

Із створенням електронного каталогу в комп'ютеризованих бібліотеках значно підвищується якість і швидкість пошуку, ефективність роботи бібліотекарів при мінімальних затратах на комплектування і обробку. Електронний каталог (ЕК) - основна база даних бібліотеки, яка містить описи всіх видів документів. Таких як книги, брошури, методичні посібники, навчальні матеріали, періодичні видання, дисертації, автореферати дисертацій тощо.

Комп'ютерні технології надають бібліотекам унікальний шанс розвитку нових напрямків в їх діяльності. Створення баз даних електронного каталогу, підтримуючи усі класичні підходи до каталогізації документів, надає користувачам більш широкі можливості для пошуку, створює додаткові, нетрадиційні пошукові елементи, дозволяє пошук за декількома елементами одночасно.

При введенні в базу даних надається пріоритет періодичним виданням та аналітичним описам статей і використання цих ресурсів бібліотекою та користувачами, бо саме періодичні видання найбільш оперативно повідомляють про новітні технології та передові досягнення в тій чи іншій сфері людської діяльності. Спільне використання інформації не лише підвищить поінформованість читачів, а й дозволить бібліотеці більш ефективно використовувати свої інтелектуальні ресурси.

Локальна комп'ютерна мережа МБІЦ МАУП налічує 48 комп'ютерів, окрім того, 5 принтерів, сканер і потужний сервер баз даних. Автоматизація процесів комплектування, обробки літератури, починаючи від оформлення замовлення, докорінно змінила традиційний підхід до основних бібліотечних процесів. ЕК припускає створення документа з певною глибиною інформації, надання максимально зручних засобів пошуку літератури.

Автоматизація та впровадження нових інформаційних технологій дозволили бібліотеці розширити сферу послуг. Разом із традиційними бібліотечними послугами, бібліотека має можливість надавати сервісні послуги: відправлення або приймання повідомлень електронною поштою; користування послугами Інтернет; пошук інформації у всесвітній електронній мережі на замовлення; запис інформації на дискету; друк на принтері; комп'ютерний переклад тексту; сканування; копіювання.

Насамперед це дало бібліотеці можливість розширити доступ фахівцям до науково-технічної інформації, використовуючи сторонні ресурси. У цілому, використання сучасних технологій в обслуговуванні користувачів не тільки підвищує ефективність використання ресурсів бібліотеки і полегшує шлях користувача до інформації, надає престиж, привабливість бібліотеці. Автоматизація бібліотечних процесів вимагає змін не тільки в технології, але й у змістовних аспектах бібліотечної роботи. Змінюються позиція бібліотеки і її активність у взаєминах з читачами, переглядаються вимоги до бібліотечного сервісу, індивідуальним формам інформаційного забезпечення і, як наслідок, показникам якості професійної роботи.

Бібліотека нині стала важливим ресурсним центром інформації в Академії. Інформаційна підтримка наукової діяльності вузу і проведення семінарів-практикумів, факультативних занять займають все більший обсяг у роботі бібліотеки.

Сучасний студент краще володіє комп'ютером, ніж бібліографічними знаннями. Тому електронний каталог, вносячи елементи гри, більше спонукає студентів до творчого пошуку, на противагу традиційним паперовим каталогам, і сприяє підвищенню їх бібліографічної грамотності. Ці БД можна використовувати не лише як довідково-пошуковий апарат. Вони дають змогу створювати списки рекомендованої літератури в автоматичному режимі, дозволяють робити висновки про книгозабезпечення дисциплін літературою, самі виступають цінними бібліографічними ресурсами.

Розвитку інформаційної культури студентів сприяє вивчення «Основ бібліотечних знань та бібліографії». В приміщенні залу каталогів Міжнародного бібліотечно-інформаційного центру МАУП проходять факультативні заняття по основам роботи з бібліотечними електронними каталогами. Працівники МБІЦ в індивідуальному порядку на практичних прикладах показують студентам особливості роботи електронних каталогів. Навички роботи, які студенти здобувають на цих заняттях, допоможуть їм зорієнтуватися в тому розмаїтті інформації, яку вони можуть отримати в бібліотеці: від підручників до монографій та журнальних статей. Перші ж заняття показали зацікавленість студентів в отриманні саме таких знань і змінило їх ставлення до бібліотеки в кращий бік [12, с. 35].

Ресурси, що пропонує всесвітня електронна мережа - значні та різноманітні. Знайомство з ними поглибить і розширить знання студентів і випускників, виробить потребу у молодих спеціалістів постійно слідкувати за розвитком науки і фаховими новинками в галузі, що сприятиме ефективності їх роботи. Бібліотеки вищих навчальних закладів, приймаючи участь у підготовці майбутніх керівних кадрів, мають організовувати свою діяльність, спираючись на цей принцип.

Ще одним напрямком моделювання інформаційного простору бібліотеки є навчання бібліотечних працівників. Інформатизація бібліотечно-бібліографічних процесів вимагає наявності кваліфікованого персоналу та користувачів, які володіють методами використання новітніх комп'ютерних технологій у бібліотечній практиці. Від компетентності, освіченості, професійної підготовки, творчого потенціалу кадрів безпосередньо залежить успіх усієї роботи [1, с. 50].

Відзначимо, що зміни у технологічному середовищі бібліотеки, здійснені зусиллями її співробітників та при підтримці Академії відбулися за досить короткий проміжок часу. Як показала практика, для проведення комплексних змін технологічного середовища необхідні: сучасне програмне і технічне забезпечення, підготовлений до змін персонал і, безумовно, заздалегідь спланована і ретельно обміркована організація роботи по створенню нової технології бібліотечних процесів. Варто навести слова професора Я.Л. Шрайберга, який сказав: «…автоматизація бібліотечно-інформаційної діяльності - це прояв не лише сучасного науково-технічного розвитку, а й соціального прогресу: забезпечується не лише своєчасний й швидкий доступ користувачів до інформації та першоджерел, але в цілому створюються умови для реалізації одного з головних принципів відкритого суспільства - принципу загальної доступності інформації та публікацій» [8, c. 57].

Виходячи з набутого досвіду, підсумуємо, що впровадження автоматизації в бібліотеках має три рухомі сили:

Державна політика, спрямована на інформатизацію суспільства.

Користувачі, які вимагають більш повної та якісної інформації. Сучасна бібліотека, яка прагне задовольнити ці потреби, не може існувати

лише за рахунок власного інформаційного потенціалу, тому виникає потреба взаємодії у створенні і використанні загальних інформаційних ресурсів.

Внутрішні причини: збільшення інформаційного потоку, трудомісткість ручної обробки. Бібліотекам необхідне швидке забезпечення інформацією споживача, тому що з часом велика кількість інформації втрачає свою актуальність [25, с. 22].

2.2 Основні напрями розвитку мережевих інформаційних ресурсів національної бібліотеки України імені В. Вернадського

У локальних інформаційних мережах Бібліотеки знаходиться 450 комп'ютерів; на Інтернет-порталі - 3,5 млн. бібліографічних і 260 тис. реферативних записів, а також 55 тис. повних текстів документів; у Інтранет-середовищі - 700 тис. публікацій. Пошук у електронних ресурсах здійснюється програмним модулем WWW-ISIS (ЮНЕСКО) [27].

Універсальними інформаційними ресурсами Бібліотеки користується близько 500 тис. читачів, яким щорічно видається до 5 млн. документів. Щодня Бібліотеку відвідує 2 тис. науковців, фахівців, аспірантів і студентів. Їх інформаційне обслуговування здійснюється в 16 галузевих та спеціалізованих залах основного бібліотечного комплексу, а також у 6 залах філії, де розміщено найбільше в Україні зібрання газет, фонди рукописів, стародруків і рідкісних видань, естампів і репродукцій, нотних видань, зібрання юдаїки, а також значна частина Архівного фонду Національної академії наук України. Інтернет-портал Бібліотеки щодня відвідують понад 10 тис. користувачів. Особлива категорія абонентів - інформаційні служби органів державної влади, серед яких Верховна Рада України, Адміністрація Президента України і Кабінет Міністрів України.

Президія НАН України відзначає, що повноцінне й оперативне забезпечення установ НАН України новітньою науковою інформацією є необхідною умовою розвитку академічних досліджень, підвищення їх ефективності та інноваційної віддачі.

Для вирішення цієї проблеми Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ) здійснює цілеспрямоване формування наукової електронної бібліотеки, обсяг інформаційних ресурсів якої на початок 2006 р. становив 3 млн. бібліографічних та 160 тис. реферативних записів і 40 тис. повнотекстових документів. Цим електронним фондом щодня користується понад 4 тис. абонентів з усіх регіонів України та світу; кількість відвідувань сайта вдвічі перевищує кількість відвідувань бібліотеки читачами (інформація про використання передплачених онлайнових науково-інформаційних ресурсів установами НАН України в I кв. 2006 р. додається).

У НБУВ розпочато також архівування науково-інформаційних ресурсів глобальних комп'ютерних мереж. Повнотекстові колекції архіву включають понад тисячу річних комплектів журналів (більшість з них відсутня в бібліотеках України) і зібрання наукової та науково-популярної літератури, що становить понад 100 тис. повнотекстових матеріалів. Ці електронні ресурси надаються читачам у Інтранет-мережі НБУВ.

Значні науково-інформаційні ресурси містяться на сайтах ряду академічних установ, зокрема Головної астрономічної обсерваторії НАН України, Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України, Інституту фізики конденсованих систем НАН України тощо.

Для забезпечення оперативного доступу до новітніх науково-інформаційних ресурсів НБУВ передплатила на 2009 р. мережевий доступ до провідних світових баз даних наукової інформації. Серед них: наукова електронна бібліотека на платформі ScienceDirect (24 тематичні колекції, що містять понад 2 тис. журналів з 5-річною ретроспективою); найбільша загальнонаукова реферативна база даних Scopus з індексами цитування публікацій обсягом 28 млн. записів; інформаційні продукти на платформі EBSCOhost (Academic Search Premier, Computer Source, SocINDEX with Full Text тощо); бази даних американських астрономічного, мікробіологічного, математичного, хімічного товариств [17, с. 19].

Статистика використання передплачених науково-інформаційних ресурсів за станом на 24 березня 2009 р. свідчить, що науковцями проведено близько 3,7 тис. користувальних сесій середньою тривалістю 42 хв., у процесі яких здійснено 19,5 тис. пошуків і отримано понад 8 тис. рефератів і 16 тис. повних текстів публікацій (з них у форматі PDF - 5 тис., у вигляді HTML - 1 тис.). Найбільшою популярністю користувалися бази даних Science Direct Freedom Collection 2006 (кількість сесій у ній становила 11 тис.) і Academic Search Premier (понад 1,6 тис. сесій). Найбільш активно використовували передплачені ресурси НБУВ (близько 1 тис. сесій), а також Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України (300 сесій) і Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України (250 сесій). Слід відзначити позитивну динаміку мережевого доступу до вищезгаданих ресурсів упродовж перших трьох місяців 2006 р.

Ефективне використання наявних академічних і передплачених ресурсів стримується недостатнім рівнем розвитку телекомунікаційної інфраструктури НАН України. Установи Академії підключені до різних Інтернет-провайдерів, що ускладнює реалізацію корпоративних інформаційних технологій взаємовикористання зібрань наукової електронної інформації. Пропускна спроможність каналів передачі даних, якими користуються академічні установи, здебільшого не відповідає сучасним вимогам.

Для кардинального покращання ситуації в рамках Програми інформатизації НАН України в IV кв. 2005 р. Державним підприємством НТЦ «УАРНЕТ» уведено в промислову експлуатацію Опорні вузли Київського фрагмента телекомунікаційної інфраструктури НАН України, розміщені в президії НАН України, НБУВ, інститутах біоорганічної хімії та нафтохімії, експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького, електродинаміки, металофізики ім. Г.В. Курдюмова, програмних систем, фізики НАН України. Київський фрагмент має власний оптоволоконний канал зв'язку з Західним науковим центром НАН України та МОН України і вихід в інформаційну мережу наукових і освітніх установ GEANT.

Подальший розвиток мережевого інформаційного забезпечення наукових досліджень потребує:

створення в НБУВ Загальноакадемічного порталу наукової періодики;

підключення академічних установ м. Києва до Опорних вузлів Київського фрагмента телекомунікаційної інфраструктури НАН України виділеними (переважно, оптоволоконними) каналами;

інтеграції регіональних наукових центрів НАН України у загальну телекомунікаційну інфраструктуру оптоволоконними каналами;

об'єднання мереж передачі даних НАН України та академій наук - членів Міжнародної асоціації академій наук.

Президія НАН України постановляє:

Раді директорів наукових бібліотек та інформаційних центрів Міжнародної асоціації академій наук (академік НАН України О.С. Онищенко) підготувати пропозиції щодо ініціювання міжнародного проекту інтеграції телекомунікаційних інфраструктур НАН України та академій наук - членів Міжнародної асоціації академій наук.

Рекомендувати регіональним науковим центрам НАН України та МОН України в межах здійснення Програми інформатизації НАН України розробити концепцію створення регіональних телекомунікаційних інфраструктур НАН України для оперативного забезпечення академічних установ новітньою науковою інформацією.

2.3 Інформаційно-електронні ресурси бібліотеки ТНПУ ім. В. Гнатюка: досвід створення і використання

Бібліотека університету не стоїть осторонь цих процесів. Упровадження в бібліотеку інформаційних технологій, а також створення нових електронних ресурсів, насамперед, пов'язані з внесенням змін в організаційно-штатний розклад і проведенням спеціальних навчальних занять з персоналом. Під час освоєння автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи (АБІС) «УФД-бібліотека» збережено основні структурні підрозділи бібліотеки і створено відділ науково-інформаційного забезпечення та автоматизації бібліотеки з такими основними функціями [16, с. 21]:

-? упровадження та вдосконалення програмно-технічних засобів АБК (автоматизований бібліотечний комплекс);

-? створення власних інформаційних ресурсів;

- ?ретроконверсія каталогів;

-? створення WEB-сайту бібліотеки;

-? виконання низки сервісних функцій (експорт-імпорт даних (1С-бухгалтерія), обробка статистичних даних, формування складних звітів тощо);

-? навчання, консультації, допомога співробітникам і користувачам бібліотеки.

До створення електронних інформаційних ресурсів бібліотеки залучаються всі її підрозділи, здійснюється комплексна автоматизація, яка передбачає вирішення наступних завдань:

автоматизація всіх підрозділів бібліотеки із збереженням, в основному, існуючої структури і прийнятого розподілу функцій,

* повна автоматизація функціональних обов'язків персоналу на кожній технологічній ділянці, у тому числі традиційних для бібліотеки функцій і нових функцій, що виникають у зв'язку з автоматизацією бібліотеки;

* введення в дію електронних каталогів (ЕК) з паралельним використанням традиційного довідково-пошукового апарату (системи карткових каталогів і картотек);

* комплектування, поряд з фондами документів у традиційному форматі, фондів електронних видань (ФЕВ) на машинних носіях (компакт-дисках, магнітних і магнітооптичних дисках великої ємності тощо);

* забезпечення оперативного, вільного і зручного доступу до ЕК і до ФЕВ внутрішніх користувачів (бібліотекарів і відвідувачів бібліотеки) і зовнішніх користувачів (через мережу Інтернет);

* створення можливості виходу з автоматизованого робочого місця (АРМ) бібліотеки (персоналу і відвідувачів) у зовнішні комп'ютерні мережі;

* здійснення обміну повнотекстовими документами з іншими бібліотеками та організаціями.

З огляду на це, важливим було питання визначення пріоритетів різних технологічних функцій та встановлення почерговості їх автоматизації. У системі пріоритетів першочергове значення мало впровадження автоматизованої обробки нових надходжень з метою оперативного створення електронного каталогу нових надходжень. Цей процес розпочався у 2001 р. під час обробки нових надходжень документів і охопив всі види видань.

З 2003 року почали формувати ЕК статей та інших складових частин документів. Процес ретроконверсії карткових каталогів (картотек) тривалий і потребує значних затрат часу. Але без вирішення цієї ключової задачі електронний каталог залишається неповним.

Ретроконверсія здійснюється поетапно:

І етап - 2003-2004 роки. Було здійснено ретроконверсію каталогів читальних залів.

ІІ етап - 2005 рік. Ретроконверсія літератури, яка зберігається у книгосховищі (документи з 1985 року видання).

ІІІ етап - 2006 р. почалася ретроконверсія каталогів абонементу художньої літератури та абонементу навчальної та наукової літератури.

Структура записів у базу даних електронного каталогу відображає набір полів (даних), заданий діючими національними і міждержавними стандартами, ураховує сформовані стереотипи роботи з опублікованими документами бібліотекарів і читачів.

Таблиця 1. Електронний каталог бібліографічних записів

Засоби пошуку документів значно полегшують роботу користувача при формуванні пошукових запитів, а саме: наявність декількох варіантів (режимів) пошуку («Швидкий пошук», «Пошук по номеру екземпляра», пошук за «Структурним запитом», пошук по «Зведеному опису», пошук «За зазначений період»).

Про необхідність та ефективність електронного каталогу свідчать такі дані (рис. 2): у 2005 році було 23565 звернень читачів, у 2006 р. - 54600, у 2007 р. - 70000, а за січень-вересень 2008 року більше 73000 запитів.

Паралельно відбувається штрихкодування документів з метою забезпечення їх видавання через електронний формуляр. Різні види документів маркуються різними типами штрих-кодів (рис. 3).



Повноцінному інформаційному забезпеченню фахових потреб читачів Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка документами, що мають підвищений попит, сприяє й створення повнотекстової електронної БД.

Рис. 3. Зразки штрих-кодів для брошур, книг, дисертацій, авторефератів, CD-дисків

Наповнення повнотекстової електронної БД відбувається інтенсивно (рис. 4).

Фонд електронних підручників і посібників містить навчальної літератури - 1000 назв, наукової і науково-популярної - 360, художньої - 441 та ін. Серед них є 325 публікацій праць викладачів ТНПУ ім. В. Гнатюка.



На перспективність цього напрямку роботи вказує динаміка звернення читачів до фонду віртуальної бібліотеки (рис. 5).

Особливу цінність бібліотеки становить фонд рідкісних видань, який нараховує 21275 документів. З 2004 р. здійснюється його поступова ретроконверсія. ЕК рідкісних видань нараховує 4250 назв (5082 примірники).

Важливим напрямом діяльності бібліотеки є науково-дослідна робота на тему «Інформаційна база навчальної та наукової діяльності бібліотеки ТНПУ ім. В. Гнатюка: від витоків до сучасності», яка зареєстрована в УкрІНТІ.

Проведення наукових досліджень із стародруками та рідкісними виданнями є одним із пріоритетних напрямів діяльності бібліотеки.

У процесі науково-дослідної роботи було підготовлено й видано науково-бібліографічні покажчики:

«Каталог фонду рідкісних видань бібліотеки ТНПУ ім. В. Гнатюка. 74. Освіта. Педагогічні науки (1792-1939 рр.)».

2. «Каталог фонду рідкісних видань бібліотеки ТНПУ ім. В. Гнатюка. 63. Історія. Історичні науки (1722-1939 рр.)».

3. «Каталог фонду рідкісних видань бібліотеки ТНПУ ім. В. Гнатюка. 28. Біологічні науки (1762-1972 рр.)». На сьогоднішній день здійснюється робота над бібліографічним покажчиком «Філологічні науки».

Важливим етапом комп'ютеризації та автоматизації бібліотеки стало запровадження з 1.09.2006 р. електронної видачі навчальної літератури на абонементі (рис. 6), що дозволило збільшити кількість виданих документів та значно скоротити час на обслуговування читачів (рис. 7).

На сучасному етапі створення web-сайтів бібліотек є одним із пріоритетних завдань. Це може забезпечити доступ користувачів як свого навчального закладу, так й інших, до фондів власного навчального закладу, так і до фондів інших установ України і світу. Сайт бібліотеки ТНПУ ім. В. Гнатюка функціонує з 2003 року і має розгорнуту структуру з великою кількістю сторінок. Посилання на сайт бібліотеки є вже на першій сторінці сайту університету.

Сайт бібліотеки надає послуги: пам'ятку читачеві, яка знайомить з історією бібліотеки, правилами користування і режимом роботи, довідковим апаратом бібліотеки і роботою з ним, фондом рідкісної літератури тощо; пошук документів за електронним каталогом (станом на 15 жовтня

пошук документів за електронним каталогом (станом на 15 жовтня 2008 р., складає 308789 записів (оперативність оновлення інформації - в режимі реального часу.

Електронна довідка виконується відділом бібліографії, який здійснює довідково-бібліографічне та науково-інформаційне обслуговування студентів, викладачів та всіх користувачів бібліотеки. Довідка виконується протягом 2 робочих днів з дати надходження.

Досягти зазначених показників не можна було б без технічного забезпечення. Університет має потужну мережу - понад 1300 комп'ютерів. З грудня 2004 р у бібліотеці функціонує читальний зал «Електронних ресурсів», читачами якого стали 3226 студентів. У бібліотеці створено 32 АРМ.

3. Моделювання використання розподілених інформаційних ресурсів бібліотек

Виділяються два основних підходи до вирішення проблем вивчення інформаційних потреб і формування попиту на інформаційні ресурси бібліотеки [1; 3]. Перший із них, програмний, полягає в тому, що робота з організації інформаційних фондів, довідкового апарату, пошуку, розподілення і передачі інформаційних ресурсів бібліотеки будується на основі тематико-організаційної установки, зумовленої відомостями про інформаційні потреби користувачів. Дослідження інформаційних потреб при такому підході стає пріоритетним напрямом науково-інформаційної діяльності.

Хоча програмний підхід в інформаційному забезпеченні на перший погляд здається логічно бездоганним, при його застосуванні в конкретних ситуаціях виникають серйозні труднощі. Вони пояснюються особливостями інформаційних потреб, які є соціально-психологічним феноменом і важко піддаються вимірюванню та вивченню. Традиційна техніка аналізу інформаційних потреб, яка включає відомі соціологічні методи дослідження, такі, наприклад, як анкетування та інтерв'ювання читачів, не дає можливості завчасно повною мірою представити картину очікуваного дефіциту інформації, яка динамічно змінюється, у користувачів. Реакцією деяких фахівців на труднощі в оцінці інформаційних потреб стала відмова від їх вивчення взагалі. У цьому випадку спрямованість інформаційного забезпечення визначається лише запитами абонентів. Цей другий підхід називається рефлексивним.

Точка зору тих фахівців, які мають сумнів у доцільності використання програмних принципів організації інформаційного забезпечення, вичерпно представлена Р. Дерром. Інформаційна потреба, як наголошує Р. Дерр, - стан, коли абоненту потрібна інформація для досягнення деяких цілей. Досліджувати такі цілі інформаційний робітник не може, тому що не має ні відомостей про них, ні права вирішувати пов'язані з ними завдання. Користувачі ж, зі свого боку зазвичай формулюють власні потреби приблизно, неточно, а нерідко й неправильно. Тому застосовувати оцінку ступеня задоволення інформаційних потреб як мірило ефективності інформаційної системи безглуздо. Щоб узгодити інтереси користувачів і можливості інформаційної служби, запити повинні формулюватися ними спільно. У перспективі треба очікувати такого рівня розвитку інформаційної техніки, коли кожен користувач на свій запит зможе швидко одержати будь-яку інформацію, де б вона не зберігалася. Це означає, що рефлексивний підхід в інформаційному забезпеченні в майбутньому стане домінуючим.