Організація дозвілля молоді в закладах культури та відпочинку

Міністерство культури і туризму України

Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв

Інститут соціокультурних комунікацій та менеджменту

Кафедра соціокультурної діяльності та зовнішньо-культурних зв'язків

Курсова робота

Організація дозвілля молоді в закладах культури та відпочинку

(з дисципліни «Теорія і практика соціально-культурної діяльності»)

студента III курсу, групи МЗКД-57

денної форми навчання

Самойленка Дмитра Борисовича

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент

Ашаренкова Наталія Георгіївна

Київ-2009

Зміст

Вступ

Розділ I. Теоретичні засади організації дозвілля молоді

1.1 Поняття та функції дозвілля

1.2 Принципи дозвілля

1.3 Форми й методи організації вільного часу молоді

Розділ 2. Діяльність культурно-дозвіллєвих центрів з організації дозвілля молоді

2.1 Зміст Дубенського районного будинку культури

2.2 Напрями поліпшення організації дозвілля в закладах культури

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми: Організація дозвіллєвої діяльності має надзвичайний вплив на формування особистості молоді. Всебічний і гармонійний розвиток людини є не лише високим соціальним ідеалом, а й необхідною умовою для вирішення завдань, що стоять на сучасному етапі розвитку суспільства. Заклади культури дають можливість молоді задовольнити свої духовні , розважальні, аматорські та інші потреби. Тому проблема поліпшення якості дозвіллєвої діяльності молоді в закладах культури є актуальною і соціально важливою

Стан розробленості проблеми: Дозвілля в житті молоді України стало предметом дослідження багатьох сучасних вітчизняних філософів культури і культурологів. Інтерес до проблем молоді носить постійний і стійкий характер у вітчизняній філософії, соціології, психології тощо.

Соціально-філософські проблеми молоді як важливої соціальної групи суспільства знайшли своє віддзеркалення в дослідженнях С.Н.Іконникової[16], А.І. Вишняка[2] і ін. Значний внесок в дослідженні дозвілля молоді внесли В.Н. Піменова, А.А. Грушин[7], Е.В. Соколов.

У науковий аналіз теорії і практики культурно-дозвіллєвої діяльності значний внесок зробили Ю.А. Стрільцов [33;34], А.Д. Жарков [15], В.А. Ковшаров, Т.Г. Кисельова, Ю.Д. Красильников 2, 35.

Об'єкт дослідження - дозвілля молоді.

Предмет - організація вільного часу молоді в закладах культури.

Мета: вивчити особливості організації молодіжного дозвілля в умовах будинках культури.

Завдання дослідження:

Визначити функції і принципи дозвілля молоді.

Розглянути форми і методи організації дозвілля молоді.

Проаналізувати діяльність будинків культури з організації дозвілля молоді.

Визначити шляхи вдосконалення діяльності будинку культури з організації молодіжного дозвілля.

Базою дослідження курсової роботи є «Дубеньський районний будинок культури».

Практична значущість: матеріали курсової роботи дозвілля можуть бути використані організаторами в освітніх установах, а також фахівцями культурно-дозвіллєвих установ як практичні рекомендації з організації дозвілля молоді.

Методи дослідження:

Емпіричний метод

теоретичний аналіз спеціальної літератури;

вивчення досвіду діяльності будинків культури з організації дозвілля молоді;

Структура роботи - обумовлена цілями і завданнями дослідження і складається зі вступу, двох розділів і чотирьох підрозділів, висновків, списку використаних джерел (38 назва). Обсяг роботи - 31 стор. (без списку використаних літератури).

Розділ 1. Теоретичні засади організації дозвілля молоді

1.1 Поняття та функції дозвілля

Сфера дозвілля поєднує найрізноманітніші види життєдіяльності, адже людина на дозвіллі не обмежена зовнішніми чинниками і залежить лише від своїх внутрішніх бажань та уподобань. Тому діяльність на дозвіллі неможлива без внутрішньої установки людини, що сприяє або ж, навпаки, стримує розвиток, усвідомлення та реалізацію особистісних потреб. Вибір певного виду дозвіллєвої діяльності зумовлюється його індивідуальною та соціальною цінністю в очах особистості, а змістове наповнення дозвіллєвих занять відбиває мету та завдання людини, які вона ставить перед собою: набуття знань та навичок, вироблення норм практичної поведінки, засвоєння інших культурних цінностей опанування чи удосконалення різними сферами суспільної діяльності. Змістовне наповнення дозвілля відбиває сутність, взаємозв'язок та розподіл основних його складових: самоосвіту, любительскі заняття.

Поняття «дозвілля» має багато визначень, у великому тлумачному словнику поняття дозвілля характеризується як, вільний від праці час; час відпочинку[1, 234].

На думку В.Й. Бочелюка Дозвілля - це сукупність занять у вільний час, за допомогою яких задовольняються безпосередні фізичні, психічні і духовні потреби, в основному відновлювального характеру [9,11]

У І.В. Петрової дозвілля - це використання людиною свого вільного часу для розвитку своїх творчих здібностей, культури, вмінь та навичок [29, 114].

Дозвілля - це вільний час, який використовують для духовного і фізичного вдосконалення людини її відпочинку.

Дозвіллєва діяльність - це такий спосіб буття людини у вільний час, який не суперечить загальноприйнятим соціальним нормам, сприяє самопізнанню, самовизначенню, самореалізації, самоосвіті, самовихованню та всебічному розвитку особистості [1,234].

Дозвілля, як соціальне явище, має глибоке історичне коріння, воно походить від періоду кам'яного віку, коли повернення древніх мисливців зі здобичу сприймалося одноплемінниками, як велике свято.

Книга книг - Біблія - дає нам, швидше за все, перші письмово зафіксовані уявлення про дозвілля і його необхідність: «Бог закінчив сьомого дня своє діло, що його творив був, і спочив сьомого дня від усього свого діла, що творив був. І благословив Бог сьомий день і освятив його; того бо дня спочив Бог від усього свого діла, що творячи зробив був».

Історія дохристиянської Європи дає сучасникам дві найяскравіші схеми організації людиною античного періоду власного вільного часу, які із певними видозмінами й доповненнями дійшли до наших часів -- давньогрецьку та давньоримську [29,22].

У Давній Греції дозвілля визначалося як вивчення та споглядання найвищих цінностей світу - досконалості, краси, правди, знання, справедливості тощо. Це споглядання вимагало звільнення особистості від щоденної фізичної праці, що і дозволяло спрямовувати її зусилля у русло інтелектуальних, естетичних та громадянських зусиль. Це було можливо тільки за умови чіткої стратифікації давньогрецького суспільства. На разі лише еліта мала вільний час і одержувала можливість або створювати предмети матеріальної і духовної культури, або всотувати вже існуючі культурні цінності і досягати високого рівня духовності, тоді як нижчі соціальні прошарки повинні були працювати.

Серед давньогрецької еліти популярною формою організації дозвілля стали мандрівки як у межах Еллади, так і за її кордонами. Вони пов'язувалися із навчанням, пізнанням прекрасного (твори мистецтва, природні ландшафти тощо), ознайомленням з архітектурою, лікуванням, поклонінням релігійним святиням, участю в різноманітних змаганнях інтелектуального та спортивного характеру.

На відміну від давньогрецьких часів, організація власного дозвілля громадянами Римської Імперії чітко не вказувала на їх соціальний статус, а сприймалася, швидше за все, саме як час для відпочинку після певної роботи.

Римляни інвертували давньогрецький ідеал дозвілля і перетворили його на функцію роботи. Саме в часи існування Римської Імперії закріпилися форми масового відпочинку і рекреації через спортивні змагання, ігри, бої гладіаторів тощо, які забезпечувалися правлячим класом і були розвагою для нього та для нижчих верств давньоримського суспільства. Організоване масове дозвілля стало однією з передумов продуктивної суспільної праці. І сьогодні актуальне гасло, яким керувалися давні римляни у своєму суспільному житті - «хліба та видовищ!».

Швидше за все, саме у давніх греків римляни запозичили любов до подорожей, яка підживлювалася сформованим імперським світоглядом. Розширення кордонів за рахунок постійних завоювань, усвідомлення величі держави, яка панувала над Середземномор'ям і більшою частиною Європи, спонукали заможних громадян Давнього Риму до подорожей, метою яких було знайомство із новими землями. Не останню роль при цьому відіграло і дорожнє будівництво, якому в Давньому Римі приділялася значна увага. В період розквіту Римської Імперії популярними були поїздки до Греції, Єгипту з метою поповнення знань, задля розваг і лікування.

Таким чином, саме античність дала світові еталон ідеального місця для відпочинку, що знайшло своє відображення у творах мистецтва, і запропонувала класичну схему організації рекреації, головними складниками якої є втеча від міста, усамітнення і споглядання куточків «дикої» природи. Саме такий підхід у поєднанні із активним відпочинком останнім часом відроджує екологічний туризм.

На кожному з етапів історичного розвитку дозвілля виконувало різні функції, відповідаючи соціальному замовленню суспільства, потребам, бажанням інтересам окремої особистості. В науковій літературі з питань дозвілля, проблема його функцій набула належне філософське, педагогічне, культурологічне розкриття. В наукових школах зарубіжжя - американській, французькій, німецькій, англійській - такі поняття як «функції» розрізняють дозвілля.

У перекладі з латинської мови слово «функція» означає роль, сферу діяльності, коло обов'язків, призначення. Поняття функції використовується в багатьох сферах життєдіяльності людини і має різне змістовне навантаження. Так, в біології функція означає діяльність та розвиток організму; в соціальних відносинах - вияв ознак певного об'єкта; в соціальних інститутах - окремий напрям діяльності, що реалізує їх суспільне призначення. Вважається доречним поділ функцій на основні або постійні, генетично притаманні дозвіллю або тимчасові, ті що виникають лише на певних етапах дозвіллєвої діяльності.

Питання, пов'язані із завданнями та функціями дозвілля, розглядали такі вчені як Ж. Дюмазедьє., Р. Сю , Р. Ферейра та інші [29, 43]. Р. Сю пріоритетними вважає соціальну, економічну та психологічну функції дозвілля. Р. Сю, проаналізувавши види і функції дозвіллєвої діяльності, виділяє серед них і такі:

фізичну дозвіллєву діяльність, спрямовану на зняття фізичної та розумової напруги, спортивні та рекреаційні заняття;

практичну дозвіллєву діяльність, спрямовану на вільний вибір різних видів зайнятості і поширену серед усіх верств населення незалежно від віку та соціальної приналежності;культурну діяльність, метою якої є інтелектуальний розвиток особистості, залучення людини до естетичних цінностей суспільства;

соціальну дозвіллєву діяльність, ключовим змістом якої є міжособистісне спілкування та встановлення психо-емоційної рівноваги.

Ю. Кротова, російський вчений, визначає такі функції : рекреаційну, розважальну, фізичного та духовного розвитку особистості. Водночас, Кротова Ю. вказує на важливість таких функцій, як психологічна, пізнавальна, естетична, комунікативна та компенсаторно-творча. Всі вони відповідають орієнтації англо-американських відвідувачів на активний відпочинок.

І. Петрова вважає, що головними соціальними функціями дозвілля є рекреаційна, комунікативна, соціальна, творча, ціннісно-орієнтаційна, пізнавальна та виховна. Зупинимося на кожній з них[29,45]:

Рекреаційна функція спрямована на зняття виробничої перевтоми, психологічної перенапруги, відтворення фізичних, інтелектуальних, емоційних сил людини; на зміцнення здоров'я шляхом здійснення дозвіллєвим об'єднанням ігрових, оздоровчих, розважальних, спортивних, туристично-екскурсійних програм, проведення вечорів відпочинку, видовищних заходів, театралізованих вистав, масових свят. Рекреаційна функція є однією з провідних для сучасних дозвіллєвих закладів, її мета - сприяти відпочинку, неформальному спілкуванню. Рекреаційний потенціал дозвіллєвих закладів реалізується завдяки змінюваності видів дозвіллєвої діяльності, спілкуванню з іншими, змаганням, мистецтву, фізичним навантаженням, інтелектуальним програмам. Рекреаційна функція яскраво виявляється у таких формах роботи, як концерти, художні видовища, спортивні змагання, художня творчість, аматорські об'єднання, свята, туристичні заходи. Як стверджує І. Петрова вітчизняні вчені розглядають рекреаційну функцію як другорядну, в зарубіжних країнах рекреації надається особливе значення. Вважається, що рекреаційних дозвіллєвих заходах відбиваються сутність та особливості вільного часу. Разом з тим слід підкреслити, що досить часто, особливо в американській моделі дозвілля, рекреаційний компонент переважає, витісняючи дозвіллєві заняття, спрямовані на культурний та творчий розвиток людини.

Комунікативна функція дозволяє розширити можливості для спілкування, подолання самотності, знаходження нових друзів. Вона яскраво виявляється в таких формах дозвілля, як диспути, дискусії, вечори відпочинку, конференції, конкурсні та розважальні програми, просвітницькі акції тощо.

Соціальна функція дозвілля сприяє тому, щоб кожна особистість мала власну гідність, могла знайти зміст свого існування , сприяє інтеграції людини в суспільство, задовольняє можливість само ідентифікації, дозволяє відчути свою приналежність до певної спільноти. Вона поєднує в собі функції адаптації, соціалізації, психологічної профілактики і пов'язана із соціо-культурними рекреаційними, дозвіллєвими проектами для інвалідів осіб літнього віку.

У пізнавальній функції дозвілля постає складовим компонентом непереривної освіти, підкреслюючи важливість самовдосконалення й самоосвіти, духовного збагачення особистості. Пізнавальна функція дозволяє задовольнити потреби в додатковій інформації, в поширені і набутті знань. На відміну від навчальних закладів, дозвіллєва діяльність не обмежується певним регламентом та правилами, її реалізація залежить від бажання, ініціативи та самодіяльності членів дозвіллєвого закладу з урахуванням їх індивідуальних інтересів і запитів. Пізнавальна функція яскраво виявляється в роботі клубів для людей «золотого» віку, гуртків та ін.

Активна пізнавальна діяльність є важливою і необхідною передумовою соціально-культурного формування особистості. Однак процес розвитку особистості буде інтенсивнішим, якщо пізнавальна функція дозвілля поєднуватиметься з ціннісно-орієнтаційною. У цьому випадку сприйняття нових подій, фактів, процесів, органічно пов'язується з оцінкою тієї інформації яку отримала людина

Ціннісно-орієнтаційна функція полягає у формуванні системи ціннісних уявлень та орієнтацій особистості,мотивів, ідеалів, переконань, життєвої позиції і виявляється у ставленні індивіда до навколишнього середовища, до інших людей, до самого себе. Сприймаючи певні події, факти, предмети, наукові концепції, поведінку інших людей, навколишній світ, людина завжди оцінює та формує певне ставлення до них. Оцінювання, сприйняття та розуміння людиною будь-чого відбиває її ставлення до певного явища і впливає на активність особистості. Ціннісно-орієнтаційна функція дозвілля передбачає використання досвіду народного, сімейного, релігійного, шкільного виховання. Формування ціннісних орієнтацій на дозвіллі має здійснюватись за активної участі самої людини, яка обирає й виробляє орієнтири серед багатьох естетичних, моральних, політичних чи інших життєвих цінностей.

Виховна функція дозвілля має специфічні особливості, які полягають у добровільному включені людини у дозвіллєву діяльність і виявляється в цілеспрямованому розвитку особистісних потенціалів (пізнавального, ціннісно-орієнтаційного, комунікативного).

1.2 Принципи дозвілля

Принципи становлять теоретичні, соціальні, культурні, політичні, організаційні засади, на яких ґрунтується дозвіллєва діяльність. Вчені визначають такі загальні принципи дозвіллєвої діяльності [37, 25]:

системність як цілеспрямована, системна організація дозвіллєвої діяльності з метою раціонального використання вільного часу, розвитку соціальної активності та індивідуальної ініціативи людини, відволікання її від асоціальної поведінки;

добровільність як певна незалежність дозвілля, відсутність регламентації з боку держави та інших структур, вільний вибір людиною дозвіллєвих занять;

диференціація як врахування особливостей різних верств населення, умов праці, професійних інтересів, вікової специфіки, статевих ознак, рівня духовного розвитку особистості;

доступність та якісність дозвіллєвих послуг як задоволення потреб і запитів клієнтів дозвіллєвого закладу, систематичне вивчення їхніх побажань, прогнозування розвитку дозвіллєвої сфери;

відповідність дозвіллєвих послуг місцевим умовам - соціально-демографічним, економічним, культурно-освітнім, політичним, практичній діяльності людини.

Однак провідним у дозвіллєвій діяльності вважається принцип інтересу, що означає врахування інтересів особистості, сприяє не лише їх задоволенню, а й пробудженню нових потреб і запитів, формує нові духовні цінності. Принцип інтересу передбачає відповідність дозвіллєвого заняття нахилам та уподобанням особистості.

В наш час спостерігається послідовне розширення масштабів і якісне вдосконалення культурно-просвітницької діяльності. Це пов'язано з рядом обставин.

Головна з них - демократизація суспільства, гуманізація змісту дозвілля, яка передбачає орієнтацію на загальнолюдські цінності, розширення прав людини в площині культури, освіти, вільного часу, протистояння насильству та розпусті, які тиражуються в засобах масової інформації; створення умов для вільного розвитку особистості.

Принципами організації дозвілля Н.М. Цимбалюк виділяє такі[37, 43]:

гуманізація змісту виховного компоненту дозвілля, яка ґрунтується на загальнолюдських цінностях, правах людини, забезпеченню їх захисту, створені умов для розвитку особистості, забороні пропаганди насильства і розпусти;

орієнтація та розвиток особистості, як основної цінності суспільства;

національна спрямованість змісту і форм дозвіллєвої діяльності;

децентралізація і демократизація дозвілля рух від стандартизації та уніфікації до строкатості та багатобарвності форм дозвілля;

врахування в організації, змісту дозвілля регіональних та місцевих особливостей, традицій, звичаїв, обрядів та їх оновлення; безперервність і наступність форм дозвілля упродовж усього життя особистості, як засобу її соціалізації;

урахування соціальних, національних, вікових, індивідуальних особливостей і потреб різних вікової категорії населення;

єдність зусиль держави, політичних і громадських організацій, сім'ї, інших соціальних інститутів у справі організації змісту дозвілля молоді;

модернізація, оновлення технології, форм і методів роботи з урахуванням досягнень світового досвіду;

забезпечення розвитку і підтримки ініціативи, добровільності, самоорганізації дозвілля;

пріоритет духовності;

Oдним із провідних проголошується принцип відповідності державних, групових та особистісних інтересів. Тобто «принцип індивідоцентризму»

Спростовується теза, згідно якої «принцип соціоцентризму» (загальнонародний інтерес) набував безумовного пріоритету. Ця надлюдська, міфологізована абстракція призводила до «наївного» патріотизму, романтичного само поновлення з боку найбільш чутливої частини суспільства, сліпої віри в комуністичні догмати.

Зацікавленість державних органів управління в плюралістичному характері дозвілля, розвитку індивідуальності і самобутності громадянина розглядається як обов'язкова передумова формування свідомого громадянина, здатна будувати цивілізовані ринкові відносини розвивати підприємство - центральні принципи культурно - дозвіллєвої діяльності.

Важливим кроком у побудові та реалізації нової системи принципів стає організація у межах оновлених закладів культури програми заходів, які базуються з врахуванням принципу інноватизації дозвілля.

Вечори, конкурси та свята, що стимулюють творчу активність населення, насичені інтелектуальною пошуковою грою та змаганням, здатні формувати вольові якості, кмітливість, винахідливість.

Україна повинна докласти всіх зусиль для того, щоб завершити структурну і організаційну перебудову культурно-дозвіллєвої галузі, раціонально розподілити культурно-виховні функції серед державних, приватних та самодіяльних суб'єктів дозвіллєвої діяльності.

Одним із центральних принципів нових теоретичних підходів стає національна спрямованість змісту та форм дозвілля, насичення її елементами національної культурної спадщини, запровадження в практику діяльності закладів культури народних дозвіллєвих традицій , відродження побутових звичаїв, свят та обрядів.

Подальший розвиток системи закладів культури неможливий без децентралізації дозвіллєвої діяльності, реалізації прагнення працівників культури перейти від традиційної стандартизації уніфікації до строкатості та багатобарвності її змісту та форм.

Актуальним вважається принцип регіональності, який передбачає врахування в організації культурно-просвітницької роботи місцевих особливостей, культурних традицій, звичаїв, обрядів, організацію заходів спрямованих на вивчення та розвиток локально-культурного середовища

Враховуючи активні дії України, спрямовані на вихід у світовий культурний простір, інноваційні заклади культури передбачають орієнтацію та принцип модернізації, тобто оновлення технології, форм і методів культурно-дозвіллєвої діяльності з використанням світового досвіду, адаптації його до світових умов.

1.3 Форми й методи організації вільного часу учнівської молоді

Не дивлячись на кризу, яка оточує всі галузі суспільства в нашій країні, сьогоденні проблеми молоді - специфічне відображення кризи. Застарілі методи роботи з молоддю не підходять. Потрібні нові підходи.

Перш ніж перейти до розгляду основних методів організації вільного часу, ми дамо визначення цьому поняттю.

Питання про методи - це питання про те, як підвищити дієвість діяльності закладів культури, як краще донести зміст до відвідувачів, як зробити його більш переконливим і сприйманим аудиторією. Визначень поняття „метод” багато, але в усіх є щось загальне: метод - це спосіб, прийом, шлях вирішення будь-якого завдання. Метод - це те, за допомогою чого людина зможе досягти мети.

Методами культурно-дозвіллєвої діяльності прийнято називати способи, прийоми, способи дій з використання засобів впливу на аудиторію [37,58].

У культурно-дозвіллєвій діяльності виділяють такі основні методи:

Методи гри й ігрового тренінгу. Гра - самостійний і законний для молоді, дуже важливий вид їхньої діяльності. Гра виявляє знання, інтелектуальні сили. Вона показує рівень організаторських здібностей, розкриває творчий потенціал кожного.

Методи театралізації. Дозвілля учнів має нескінченну безліч сюжетів і соціальних ролей. Метод театралізації реалізується через особливий словник спілкування, обряди, ритуали. Театралізація знайомить з різноманітними сюжетами життя.

Метод змагання. Змагання - внутрішня „пружина” розкручування творчих сил, стимулювання до пошуку, відкриття, перемог над собою.

Метод рівноправного духовного контакту. Вони засновані на спільній діяльності дітей і дорослих „на рівних” у цьому. Організатори, соціальні педагоги, учні - рівноправні члени шкільного клубу, драмгуртка, творчих об'єднань, заснованих на демократичному, гуманізованому спілкуванні.

Методи ситуацій, що виховують, тобто покликаних до життя процедур, самореалізації, довіри, уявної довіри, недовіри, організованого успіху та ін. Ситуація, яка виховує, - це ситуація що спеціально створюється вихователем.

Імпровізація - дія, не усвідомлена й не підготовлена заздалегідь, експромт. Імпровізація виводить на практичну й творчу заповзятливість. Мистецтво імпровізації - це породження спокуси творчого зусилля. Імпровізація базується на синдромі наслідування з привнесенням свого авторського початку.

Важливо усвідомити сутність поняття „метод”, залежність методу від змісту роботи, необхідність творчого підходу до вибору методів і прийомів до діяльності закладів культури, якими накопичений великий досвід використання різних засобів, форм і методів залежно від обстановки й розв'язуваних завдань. Фахівцю необхідно опанувати ними, навчитися їх творчо застосовувати.

До числа найважливіших компонентів методики культурно-дозвіллєвої діяльності відносяться форми діяльності закладів культури чи програм. Форми роботи - один з необхідних елементів функціонування закладів культури, компонент культурно-дозвіллєвої діяльності.

Термін „форма” вживається в різних значеннях. Форма (узагалі) - пристрій, структура, зовнішнє вираження чого-небудь, система організації чого-небудь. Форма не може існувати ізольовано від змісту. Поняття форми стосовно діяльності у сфері вільного часу може мати різне значення. Насамперед, форма є вираженням змісту культурно-дозвіллєвої діяльності, формами називають способи організації вільного часу[1,357].

Однією з форм організації дозвіллєвої діяльності учнів є клубна діяльність. Клуб - це соціально-культурний центр духовного розвитку, творчості й відпочинку людей, створений за державною й суспільною ініціативою.

Клуби забезпечують потребу населення в задоволенні й змістовному проведенні вільного часу як через колективні (свята, фестивалі, обрядові заходи), так і індивідуальні форми роботи.

З уведенням ринкових відносин культурного забезпечення населення з'явилися й функціонують ще й недержавні заклади культури клубного типу. Державні, за правилом, майже не змінили стилю й методів роботи, тому переважно залежать від дотацій відповідного бюджету. Недержавні, маючи мінімальну підтримку держави, повинні шукати неординарні форми й методи роботи, використовувати багатий досвід зарубіжних структур подібного профілю.

Прикладом може бути ТОВ «Культурний центр» де широко використовуються такі форми організації дозвілля і цей культурно-дозвіллєвий центр не є державною установою. Це приватний культурний центр, який був створений на базі приватної організації.

Під час дозвілля людина підвищує свій інтелектуальний рівень, що корисно як їй самій, так і суспільству, тому продуктивне забезпечення сфери дозвілля має дуже велике значення. Йдеться, передусім, про необхідність забезпечення потужності його матеріальної бази: від сільських клубів до міських палаців культури та творчості, від настільних ігор (шахи, шашки, теніс) до розгалуженої мережі національного телебачення, від звичайних спортивних майданчиків до грандіозних стадіонів, від найпростіших іграшок до найсучасніших комп'ютерних електронних систем. До матеріальної бази дозвілля маємо віднести, зокрема, і базу єдиної світової інформаційної системи Internet [37, 63-64].

Таким чином, ми бачимо, що існує різні форми і методи організації вільного часу молоді. Важливе завдання фахівців сфери культурно-дозвіллєвої діяльності - з усього різноманіття засобів, форм і методів вибрати ті, котрі в кожному конкретному випадку дадуть можливість щонайкраще вирішити завдання, які стоять перед ними. Потрібні постійні пошуки нових, більш ефективних поєднань змісту, форм, методів і засобів, функцій та принципів, що відповідають запитам сучасного суспільства, інтересам і потребам молоді. Розглянемо на прикладі «Дубенського районного будинку культури»

Розділ 2. Діяльність культурно-дозвіллєвих центрів з організації дозвілля молоді

2.1 Зміст діяльності Дубенського районного будинку культури

Культурно-дозвіллєвий центр тільки тоді привертає людей, викликають у них прагнення бути присутнім на програмах, коли вони цікаві, привабливі і доступні. Кожна установа культури покликана стати для людини улюбленим містом відпочинку, зустрічей з друзями і знайомими, розумного проведення свого дозвілля 3, 51.

Прикладом такої установи культури є Дубенський районний будинок культури. Районний будинок культури знаходиться в підпорядкуванні відділу культури Дубенської районної державної адміністрації, який здійснює керівництво клубними установами району.

Районний будинок культури у своїй діяльності керується Конституцією України, Основами Законодавства України про культуру, Постановами Верховної Влади України і розпорядженнями Президента України, Постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, рішеннями і розпорядженнями Міністерства культури України. Свою діяльність районний будинок культури здійснює згідно чинного законодавства.

Керівництво клубними установами здійснюється через районний будинок культури[39].

Головним завданням районного будинку культури є: реалізація державної політики по відродженню, збереженню і розвитку культури українського народу, української мови, культури народів інших національностей та збереження культурного надбання.

Районний будинок культури відносно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики з питань культури, створює умови для розвитку самодіяльного та професійного театрального, музичного, хореографічного, декоративно-прикладного мистецтва, різних видів народного мистецтва, самодіяльної народної творчості, організації виставок.

Проводить фестивалі, огляди, конкурси самодіяльної народної творчості, виставки творів декоративно-прикладного мистецтва. Сприяє розвитку мережі і зміцнює матеріально-технічні бази закладів культури та шкіл естетичного виховання в районі.

Районний будинок культури здійснює організаційно-методичне забезпечення розвитку культурологічної роботи в районі.

З цією метою:

- надає всім закладам культури району методичну та практичну допомогу з різних питань розвитку культурно-масової роботи;

- вивчає і аналізує стан культурного обслуговування населення району;

- організовує підвищення кваліфікації клубних працівників району;

- розробляє і надсилає в заклади культури району методичні рекомендації, сценарії культурно-масових заходів;

- удосконалює форми і методи культурологічної роботи.

Районний будинок культури організовує повсякденне дозвілля населення, створює необхідні умови для їх культурного спілкування і відпочинку[17,32].

Дубенський районний будинок культури побудований у 1974р. Директором цієї установи є Леонід Вітальович Гримак. В районному будинку культури є методичний кабінет РБК, у якого основний напрям діяльності є конкретна допомога сільському клубному працівнику. Надається практична допомога в проведенні масових свят. Також методисти розробляють методичні збірки, збірки сценаріїв масових заходів, молодіжних ігрових програм, збірки бесід на теми здорового способу життя. Районний будинок культури має актовий зал на 700 посадочних місць, також танцювальний та хоровий класи.

В Дубенському районному будинку культури регулярно проводяться різні масові заходи. Наприклад з метою популяризації обрядових свят та звичаїв було проведено: В січні - фестиваль «Різдвяні пісне співи» за участю вокальних колективів різних конфесій; В квітні до дня Паски театралізований масовий захід « Великодні передзвони» на який було запрошено християн різної віри і сповідань Районного будинку культури, до Дня Перемоги проведено святкові урочистості за участю художніх колективів району та народним хором ветеранів ВВв. Завершенням святкової програми було масове гуляння на Майдані біля будинку культури.

Спільно з місцевою організацію Союзу Українок та жіночою громадою РБК щорічно проводить традиційне свято Матері, на яке запрошують та вшановують матерів району, серед яких є багатодітні матері, матері, які втратили дітей в Афганістані, матерів - учасниць УПА, громадських організацій[39].

Патріотичному вихованню населення району сприяє проведення таких заходів як вшанування пам'яті загиблих козаків на Козацькому Редуті між селами Плоска та Семидуби, яке проводиться щороку в липні місяці. Козацький Редут - то не просто героїчний символ, нескореної волелюбної героїки України, це живий дух відродження України, української нації, високої національної свідомості.

Поле між селами Плоска І Семидуби - це святе місце для молитви, для високого єднання поколінь, взаєморозуміння з якого і тільки з нього може вирости національна ідея, що єднає нас усіх і допоможе зрозуміти головне - треба жити заради України, заради того, щоб вона стала сильною державою. Щороку схиляємо свої голови перед світлої пам'яті славетного козацтва і водночас пишаємось, що є продовжувачами роду козацького.

6 вересня кожного року в районному будинку культури відбувається щорічне фольклорне свято «Із народної криниці» в рамках якого проводиться рейтинг громадської шани «Золотий колос». Розмаїття українських костюмів, пісень, жартів, типові українські жінки та козаки, сміх та піднесений настрій створювали святкову атмосферу. Це було насправді українське свято, що відродило народні традиції, які за багато років почали забуватися.

Майданчик біля районного будинку культури заповнено виставками народних умільців декоративно - прикладного мистецтва всіх сільських рад, а також конкурси: «Шедеври української кухні», випічка найкращого короваю, святкова хода колони селищних рад. На імпровізованій сцені глядача радував виступ фольклорних колективів краю.

Згодом в концертному залі районного будинку культури відбувся громадський рейтинг шани «Золотий колос», на якому були відзначені кращі люди району в таких номінаціях: «Краще господарство району», «Менеджер сільськогосподарської галузі», «Кращий товаровиробник», «Вірність Гіппократу», «Стежина до вершини знань», «Душі криниця», «Подвижництво», «В здоровому тілі - здоровий дух», «Нашому роду - нема переводу», «Гордість Дубенського краю». Відбувся концерт за участі кращих колективів району.

30 жовтня 2008 року у Районному будинку культури відбувся звітний концерт районного етапу фестивалю мистецтв України Дубенського краю, де були відібрані кращі колективи на заключний концерт обласного етапу фестивалю мистецтв України, який відбувся 19 грудня в м. Рівне.

У Районному будинку культури існує Народна аматорська хорова капела Дубенського районного будинку культури. Була створена в березні 1964 року. Очолила капелу випускниця Львівської державної консерваторії ім.М.Лисенка Ганна Мусіївна Катанаш, яка керує нею і нині.

Першого успіху капела здобула в перший же рік її заснування, і в серпні 1967 року їй було присвоєно звання “ Народна хорова капела ”.

За період свого існування капела нагороджена сімома золотими медалями, вона знана не лише в Україні , але й за її межами. Капела побувала з творчими поїздками в Угорщині,Литві, Білорусії та Латвії, а також запрошувалась музично-хоровим товариством в м.Київ, де виступала з творчим звітом в колонному залі ім.М.Лисенка.

В Дубенському районному будинку культури є також аматорські кіно- та фотостудії.

Народна аматорська кіностудія «Дубно» створена на весні 1975 року. На основі кіно гуртка створеного Павлом Парісом.

Вже першою своєю стрічкою - документальною кінорозповіддю про подружжя Ліферчуків, хліборобів, активних учасників художньої самодіяльності з с. Кривуха, - на республіканському конкурсі любительських фільмів, який відбувся в столиці України, фільм був удостоєний Диплома ІІ ст. потім були документальні стрічки « Хвилина мовчання» , « Священна війна», « Від імені» в 1977р.кіностудії було присвоєно звання « народна».

В 1979р. керівником народної кіностудії став Микола Іванович Величковський, який є постійним його керівником до цього часу.

Кіностудія неодноразово приймала участь в обласних, республіканських фестивалях, займала призові місця. Зокрема колектив нагороджений дипломом першого ступеня на республіканському фестивалі любительських кінофільмів за фільми « Від імені», « Священна війна», за фільм « Вага землі» - Дипломом ІІІ ступеня.

1992р. колектив отримав Диплом І ст.. на конкурсі кіно любителів західного регіону України за фільм « Дорога до серця» про перебування Т. Шевченка на Дубенщині, за дикторський текст. В цьому ж році колектив був учасником республіканського семінару у м. Луцьку.

Кіностудією організовувались зустрічі авторів фільмів з любителями народних кіностудій м. Рівне, м. Луцька, м. Кременця, м. Чернівців. За керування Миколою Величковським кіностудія створила понад 30 фільмів.

В 2004р. кіностудією створено фільм про Дубенський замок « Дівоча вежа». Фільми створені кіностудією в останні роки: « Стіна», «Апокаліпсис», « Одухотворення»,про зразковий духовий оркестр « Смига».

В 2006р за участь в Всеукраїнському фестивалі аматорського кіно «Кінокімерія» в м. Херсон в номінації « Науково-просвітницький фільм» за фільм «Моя бабуся казали» студія зайняла перше місце і отримала диплом.

Зараз колектив під керівництвом Миколи Величковського закінчує зйомки та монтаж фільму «Що ти нам даєш?» - про відновлення обрядів на Дубенщині, працює над фільмом « Моє село - чарівна скрипка» - про село Липа, а також працює над сценарієм про історію Миколаївської церкви м. Дубно.

Народна аматорська фотостудія «Іква» Дубенського районного будинку культури. Ця фотостудія також була створена в 1975 році. Роботи фотостудії постійно приймають участь в обласних і районних виставках. Фотографії представлялися на республіканській фотовиставці в місті Києві.

Фотостудія постійно організовує фотовиставки при районному будинку культури, присвячені знаменним датам, святам.

Фотостудія організовує пересувну виставку художньої фотографії з якою виїжджає в клубні установи, школи району.

Студія постійно бере активну участь в культурно-мистецькому житті міста, району і області[39].

У будинку культури є Народний аматорський театр. Аматорський театр районного будинку культури організувався в 1959 році в наслідок розформування Дубенського Державного пересувного музично-драматичного театру. Біля джерел його заснування стояв Дмитро Олексійович Ткачук, актор цього театру, згодом Заслужений працівник культури України, який віддав театру усе своє життя. Театр має багато міжнародних нагород. В 1964 р. був нагороджений грамотою Президії Верховної Ради і удостоєний званням «Народний самодіяльний театр».

Справу Ткачука нині продовжує його учень і учасник Федорук Андрій Ананійович. З нагоди 200-річчя М.Гоголя, та 50-річчя народного аматорського театру, народним театром під керівництвом режисера Андрія Федорука була здійснена постановка спектаклю за п'єсою М.Гоголя “Одруження”.

Також в районному будинку культури до дня театру пройшов другий районний фестиваль-конкурс аматорського театрального мистецтва ім. Д.О.Ткачука “Дубенська вигородка- 2009”.

В Дубенському районному будинку культури є ансамблі:

Народний аматорський ансамбль козацької пісні, свою творчу діяльність ансамбль козацької пісні районного будинку культури розпочав в у 1989 році, підготувавши свою творчу програму з різдвяних колядок , щедрівок. В грудні 1991 року, підготувавши концертну програму та виконавши її на професійному рівні , ансамбль отримав почесне звання «Народний». З того часу і розпочалось бурхливе творче життя колективу. Постійний професійний ріст колективу не залишився без уваги. З творчими візитами колектив побував в багатьох містах України, його тепло вітали в м. Корці, м. Острозі, м. Рівному, м. Хмельницьку, м. Володимирці, м.Радивилові. Приємним відгуками залишилась участь колективу в Республіканському святі козацької слави в місті Хотин Чернівецької області, в телетурнірі «Сонячні кларнети». В 2001 році на І-му регіональному фестивалі-конкурсі козацької слави «Встань, козацька славо! Засвіти знамена!» в м. Радивилові, колектив було нагороджено Дипломом за перше місце. Вже бажаним гостем став колектив в Брестському районі республіки Білорусь. Його тепло зустрічали і глядачі Болгарії. Він учасник міжнародного слов'янського фестивалю «Коляда» в місті Рівне. У вересні 2003 року народний ансамбль козацької пісні взяв участь у І-му Всеукраїнському фестивалі козацької творчості «Козацькому роду - нема переводу» м. Донецьк, за що був відзначений грамота на цінними подарунками. Його виступ на фестивалі демонстрували на першому національному телебаченні України..В 2007 році за високу майстерність та сприяння процесу духовного і культурного розвитку Рівненщини ансамбль нагороджений Грамотою Міжнародного громадського об'єднання “ Рівненське землятство” в м. Києві.За успішний виступ на ІV Всеукаїнському фестивалі--конкурсі козацької пісні “ Встань, козацька славо! Засвіти знамена!” та популяризацію творів національно-патріотичного змісту (м. Радивилів) народний аматорський ансамбль козацької пісні нагороджений Дипломом І ступеня . ( 2007 р.)За самовіддану наполегливу працю по відродженню та розвитку українського козацтва був нагороджений Грамотами Азовсько-Чорноморського козацького війська. Ансамбль козацької пісні учасник майже кожного концерту, свята, які проходять в м. Дубно та селах району.

Вокальне тріо "Кришталева вода". До складу тріо входять: Тетяна Мельничук Діана Шевчук Людмила Галій.

Тріо «Кришталева вода» приймає активну участь у масових заходах, конкурсах, фестивалях, оглядах, які проходили в м. Рівне, зокрема: на обласному святі з нагоди Дня Конституції України; обласному святі до Дня Будівельника, обласному святі з нагоди до Дня Незалежності України; приймали участь у районних концертах: урочистості присвячені Дню держслужбовця, участь у фольклорному святі «З народної криниці»,приймали участь у звіті Дубенщини. Колектив побував з візитом на народному гулянні «Ой на Івана, ой на Купала» у с. Дубичі - Церковні республіка Польща. 28,29 квітня 2009 року відбувся Всеукраїнський фестиваль естрадної пісні «Весняний первоцвіт», де тріо «Кришталева вода» отримало найвищу нагороду - Гран-Прі.

Ще є Вокально-інструментальний ансамбль та Зразковий ансамбль танцю «Калинонька» та інші[39].

2.2 Напрями поліпшення організації дозвілля в закладах культури

Проаналізувавши роботу Дубенського будинку культури, можна сказати, що діяльність цієї установи з організації дозвілля молоді ведеться в

різних напрямах. Використовуються різні форми і методи організації дозвілля. Ми бачили, що в основному використовуються масові форми проведення дозвілля, це фестивалі, конкурси, масові заходи.

Для поліпшення та вдосконалення роботи Дубенського районного будинку культури можна використати програму по вдосконаленню ТОВ «Культурного центр» міста Донецька.

Запропоновані заходи можуть доповнити заходи щодо організації культурно-дозвіллєвої діяльності молоді і сприяти її вдосконаленню. Ця програма пропонує нові форми роботи, які раніше не використовувалися у практиці Дубенського районного будинку культури.

Для вирішення завдань з організації дозвілля молоді і вдосконалення роботи в даному напрямі є необхідність розвивати діяльність Дубенського районного будинку культури.

Мета - вдосконалення і підвищення ефективності діяльності Районного будинку культури з організації молодіжного дозвілля, задоволення духовний потреб, формування у молодого покоління цивільної позиції, пошуку нових форм і методів організації дозвілля молоді.

Завдання:

Сприяння духовному, культурному, інтелектуальному і фізичному розвитку молоді

Створення умов для розвитку молодіжної творчості, організації їх дозвілля.

Формування здорового способу життя.

Створення умов для ефективного використання дозвілля молоддю

Здійснення заходів підтримці молодої сім'ї, у сфері освіти, культури, науки, спорту 31; 36.

Об'єднання зусиль, матеріальних засобів різних відомств і організацій: установ освіти, культури, охорони здоров'я, правопорядку, використовуючи форми спонсорства і меценатства.

Розділи Програми:

Підтримка талановитої молоді

Інформаційне забезпечення молоді міста

Організація молодіжних заходів і відпочинку 30; 58.

Розділ 1

Таблиця №2.2.2 Підтримка талановитої молоді. Створення єдиного банку даних талановитої молоді міста, підтримка юних дарувань з метою розвитку інтелектуального і творчого потенціалу міста, підвищення індивідуальної майстерності.

Система заходів щодо реалізації напрямів роботи	Терміни виконання	Відповідальні виконавці	Джерело фінансування	Суміжні організації
1.Організація і проведення науково-практичних конференцій учнів і студентської молоді	Вересень Квітень;	Департамент культури у справах молоді і спорту		Університет, Коледж, Пу_6, Пу_37 Школи міста
2.Присудження і вручення стипендій за особливі заслуги талановитою працелюбній молоді	березень	Управління освіти	Залучення спонсорів і меценатів	Департамент культури у справах молоді і спорту
3. Організація конкурсу молодих поетів і письменників міста «Політ душі»	вересень	Департамент культури у справах молоді	Спонсорство	Управління освіти
4. Організація і проведення конкурсу молодих педагогів «Натхнення»	квітень	Дубенський будинок культури		Департамент культури у справах молоді

Розділ 3.

Таблиця №2.2.3 Інформаційне забезпечення молоді. Задоволення потреб молоді в інформації, створення міського інформаційного центру

Система заходів щодо реалізації основних напрямів роботи	Терміни виконання	Відповідальні виконавці	Джерело фінансування	Суміжні організації
1.Створення інформаційного центру	січень	Департамент культури у справах молоді		Управління освіти, бібліотека
2. Видання молодіжного друкарського органу «Місто»	лютий	Департамент культури у справах молоді	спонсорство	Полтавська газета
3. Організація циклу молодіжних програм на місцевому ЗМІ	Весь період	Телеканал «Лава»	Залучення спонсорів

Розділ 6

Таблиця №2.2.6 Організація молодіжного відпочинку і розваг

Система заходів щодо реалізації основних напрямів роботи	Терміни проведення	Відповідальні виконавці	Джерело фінансування	Суміжні організації
1.Проведення молодіжних розважальних програм і шоу	Весь період	Дубенський будинок культури		Молодіжний центр
2. Проведення інтелектуальних ігор		Клуб інтелектуальної гри		Управління освіти
3. Організація зустрічей з цікавими людьми	Весь рік	Культурний центр		Молодіжний центр

Отже, ця програма може внести нові ідеї на поліпшення або вдосконалення Дубенського районного будинку культури.

Висновки

Культурно-дозвіллєва діяльність є підсистемою духовно-культурного життя суспільства. Вона функціонально об'єднує соціальні інститути, покликані забезпечувати поширення духовно-культурних цінностей, їх активне творче освоєння людьми у вільний час з метою формування творчої особи.

Дозвілля - це діяльність за власним вибором, обмежена часом, вільна від необхідності працювати на задоволення матеріальних потреб.

З проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:

Організація дозвіллєвої діяльності молоді максимально адаптована до сучасного життя. На першому місці це клуби, які виконують рекреаційну, комунікативну, соціальну, творчу, ціннісно-орієнтаційну, пізнавальну, виховну та інші функції.

Перш ніж приступити до організації вільного часу менеджеру як організатору дозвілля варто добре розумітися на ознаках вільного часу, які розкривають його сутність, керуватися принципами дозвіллєвої діяльності. Вчені-теоретики визначають такі принципи як системність, добровільність, диференціація, доступність та ін., але провідним принципом виділяють принцип інтереси, тому організовуючи дозвілля, слід приділяти цьму особливу увагу.

Менеджеру як організатору дозвілля важливо усвідомити сутність поняття “метод” залежність методу від змісту роботи, творчого підходу до вибору методів і прийомів до діяльності закладів культури, якими накопичений великий досвід використання різних засобів, форм і методів залежно від обстановки і розв'язування завдань.

Організатор дозвіллєвої діяльності в закладах культури - це центральна постать в організації вільного часу молоді. Завдання менеджера як організатора дозвіллєвої діяльності є засвоєння головних форм дозвілля як основи для дослідження вільного часу; оволодіння прийомами і способами введення конкретного заходу в структуру різноманітних дозвіллєвих програм; володіння навичками і вмінням вступати в ролі організатора і ведучого дозвіллєвих програм.

На сьогодні існує широкий спектр місць проведення дозвілля це клуби, музеї, парки культури й відпочинку, будинки культури та дозвіллєві центри. Менеджер як організатор дозвіллєвої діяльності повинен усвідомити не тільки сутність форм і методів дозвіллєвої робити, але й вміти їх використовувати.

В умовах нової соціальної атмосфери, що склалася в нашій країні, Культурно-дозвіллєва діяльність набуватиме інноваційного характеру. Народжуватимуться типи дозвіллєвих закладів з новою організаційною і фінансовою структурою, прикладом є Дубенський районний будинок культури. А отже будуть змінюватися і нові потреби особистості у відпочинку, розвагах, дозвіллєвої діяльності.

7. Для українського суспільства потрібні нові підходи в вирішені правових, господарських, соціальних проблем функціонування установ культури. Найважливішими причинами виникнення інновацій у соціально-культурній сфері є культурні запити споживачів соціо-культурних послуг.

Список використаної літератури

1. Великий тлумачний словник української мови / укл. і гол. ред. В.Т. Бусел. - К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. - 1440 с.

2. Вишняк А.И. Культура молодежного досуга / А.И. Вишняк, В.И. Тарасенко. - К.: Высшая школа, 1988. - 53 с.

3. Воспитательная деятельность клубных учреждений. - М.: НИИ культуры, 1983. - С.3-62.

4. Высокая культура избавит нас от нищеты // Встреча. - 1997. - №12. - С.4-6.

5. Гагин В.Н. Интересно ли в вашем клубе? / В.Н. Гагин. - М.: Политиздат, 1989. - С. 238.

6. Горбатова И. Создавать защитную среду / И. Горбатова // Встреча. - 1996. - № 3. - С.2-4.

7.Грушин Б. Творческий потенциал свободного времени / Б. Грушин. - М.: Профиздат, 1980. - С. 164.

8. Горбатова И.И. Деятельность клубов / И.И. Горбатова, А.В. Каменец // Аналитический обзор. - М.: ГИВЦ МК Р.Ф., 1994. - 35 с.

9. Дозвіллєзнавство : навч. посіб. / уклад. : В.Й. Бочелюк і В.В. Бочелюк. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 208с.

10. Демченко А. Возможности российского досуга / А. Демченко // Клуб. - М., 1996. - № 7. - С.10-13.

11. Демченко А. Некоторые проблемы современного развития культурно-досуговой деятельности и народного творчества / А. Демченко // Культурно-досуговая деятельность и народное творчество. -1996. - 49с.

12. Дискин И.Е. Культура. Стратегия социально-экономического развития / И.Д. Дискин. - М.: Экономика, 1990. - 107 с.

13. Ерасов Б.С. Социальная культурология : учеб. пособ. / Б.С. Ерасов. - М.: Аспект пресс, 1997. - С. 196-233.

14. Ерошенков И.Н. Культурно-дозвілева діяльність у сучасних умовах / И.Н. Ерошенков. - К.: Либідь, 1994. - 32 с.

15. Жарков А.Д. Организация культпросвет работы : учеб. пособ. / Николаева Т.Н., А.Д. Жарков. - М.: Просвещение, 1989.-С.217-233.

16. Иконникова С.Н. Диалоги о культуре / С.Н. Иконникова. - М.: Лениздат, 1987. - 167 с.

17. Калинин И. Клубный клубок / И. Калинин // Встреча. - 1998-№6, №7. - С.30-32.

18. Калинин И. Клубные парадоксы / И. Калинин // Встреча. - 1996. - №5. - С.19-21.

19. Каменец А.В. Деятельность клубных учреждений в современных условиях: Учебное пособие/А.В. Каменец. - М.: МГУК, 1997. - 41с.