Хетська культура

16

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Кафедра всесвітньої історії

РЕФЕРАТ З ОНД

ХЕТСЬКА КУЛЬТУРА

Шевченка Ярослава

студента 32 групи

факультету історії та права

Науковий керівник

Пономаренко Людмила Василівна

кандидат історичних наук

доцент кафедри всесвітньої історії

Кіровоград 2010

План

Вступ

1.Створення Хетської держави

2.Вивчення культури:

- релігія;

- мистецтво;

- архітектура

3.Мова хетів

Висновок

Використана література

Додатки

Вступ

Актуальність теми. Хетське царство, феодальна держава в Малій Азії. На чолі якого стояв спадковий правитель - Великий цар хетів. Протягом тривалого часу походження і культура хеттів залишалися загадкою. Глиняні клинописні таблички, знайдені на початку ХХ ст. в їх столиці в сучасному Богазкей на території Туреччини, не піддавалися прочитання, поки не була встановлена приналежність хетського мови до анатолійської (хето-лувійських) гілки індоєвропейської групи.

Хети запозичили вавілонську клинописну систему листа, а хетські зводи законів мають явно вавілонське походження.

Мистецтво хетів, маючи вавілонські коріння, тим не менше багато в чому самобутне. Широкого поширення набула кам'яна і металева скульптура, причому хетські майстри створювали як рельєфи, так і об'ємні статуї. Хетські палаци і фортеці відрізнялися масивністю, зводилися з каменю та цегли. Відомості про їх релігії уривчасті. У жителів Малої Азії існувало божество неба, важливу роль відігравало також поклоніння Матері-землі - богині родючості. У пантеоні самих хетів основні божества - Сонце і Місяць.

Вивчення хеттської культури ставить велику історичну проблему, нею цікавляться лінгвісти, археологи, історики й взагалі всі, хто не байдужий до долі світової культури в стародавності.

Об`єктом дослідження виступає вивчення культури хетів.

Предмет дослідження особливості формування та розвитку культури хетів поряд з іншими стародавніми державами.

Мета і задачі дослідження. Метою є вивчити встановлення, розвиток та падіння культури хетів. Для досягнення мети потрібно виконати наступні задачі:

- дослідити приналежність хетських народів(звідки походять).

- з`ясувати на основі пам'яток звідки походить мова хетів, а також вивчити релігію, мистецтво та архітектуру.

Хронологічні рамки. Кінець XVIII ст. до н.е. - XII ст. до н.

1.Створення Хетської держави

Хетти створили третю велику державу Стародавнього Сходу, що суперничала з Єгиптом і Вавілонією. Вони залишили нам величні барельєфи, вирізьблені на скелях, руїни міст, клинописні та ієрогліфічні письмена.

У XIX ст. до н.е.. в Малій Азії виникає перша держава хеттів (хаттів). Яка консолідується при царі Телепіні (біля 1535 р. до н.е. ) Хетти зміцнюють своє панування в Сирії, проникають в Палестину, підкорюють Міцтаннійську державу і відкидають ассірійців.Проте могутня воєнна хвиля “морських народів” підриває силу Хеттської держави XII ст. до н.е. Хеттське царство розпадається на дрібні князівства, починається занепад Хеттської культури. Проте, хеттська культура продовжувала існувати в Малій Азії, на Анатолійському півострові. У VII ст. до н.е.. останнє хеттське князівство Кархемиш було зруйновано царем Ассірії Саргоном II. Про хеттів зовсім забули в наступні столітті, як і про їх переможців - ассірійців. Тільки в нашому столітті сходознавці отримали реальне уявлення про хеттське мистецтво і досягли справжніх успіхів в складній справі розшифровки хеттських написів.[1;8]

Довго спроби прочитати написи хеттів не приводили до успіху. Нарешті великому чеському вченому Беджиху Грозному (1879-1952) вдалося знайти “мову-ключ” до таємничої хеттської мови. Нею виявилася українська мова і інші слов'янські мови.[ 4;23]

По-хеттські “небо” звучить як “небіс”, “вода” - як “ватар”, “їсти” - як “ецца”, “довгий” - як “дулуга”, “новий” - як “нова”, “кістка” - як “хаста”. А як співпадає хеттський чисельник “три” з українським “три”, або “сіпта” з українським “сім”. Б.Грозний встановив читання хеттських клиноподібних написів. Після його праць розшифровка хеттських текстів впевнено пішла вперед. Але крім клинопису хетти користувалися і власним ієрогліфічним письмом, яке, однак, не було схоже на єгипетське. Розшифровка ієрогліфів продовжувалася декілька десятиріч. Адже і Шампольон, і дешифровщики аккадського клинопису мали білінгву - тексти написані на двох мовах. При розшифровці хеттських ієрогліфів Малої Азії мовознавці такої білінгви не мали. Проте Б.Грозному нарешті вдалося розкрити і цю загадку.

Спираючись на ці дані, можна висловити судження, що Хеттська держава була заснована народом, що належав до Слов'янської мовної групи, який у ІІ тис. до н.е.. з півдня Європи переселився до Малої Азії на Анатолійський півострів. Цілком ймовірно, що засновниками Хеттської держави були індоєвропейці, арійці. [4;27]

2.Вивчення культури: релігія ,мистецтво, архітектура

Проблеми вивчення хеттської культури становлять великий науковий інтерес. Дешифровка хеттської писемності дозволила вивчати історію і культуру хеттів на основі документальних джерел. Про високий рівень культури, розвиток законодавства, міжнародні відносини, релігійні уявлення, накопичення наукових знань свідчить знайдений багатий державний архів, що налічував до 20 тиисяч клинописних документів.

Про релігію хеттів дають уявлення камінні рельєфи, що зображають процесії богів, інші культові сцени і релігійні тексти. Для хеттів був характерним культ Великої богині - Матері природи, що уособлював сили плодючості. Також у хеттів почитався бог грози, грому і блискавки. Тещуб, який пізніше перетворився у бога - покровителя держави. Хетти поклонялися і богу вмираючої і воскресаючої природи Телепіну. Поряд з цим у хеттів зберігалися багато численні культи місцевих божеств, що є відгомоном родового устрою і великого значення племінної верхівки.[6;43]

Мистецтво хетів становить великий інтерес і саме йому багато в чому зобов'язане могутнє ассірійське мистецтво. Задовго до утвердження панування Ассірії біля входу у хеттські храми і палаци височіли грандіозні фігури фантастичних тварин - вартових. Археологи знайшли оригінальні скульптури на Чорній горі: камінні голови з великими очима, вражаючих нас своїм пильним виразом. Деяка грубість форм дещо знижує художній рівень хеттських камінних скульптур. Проте хети зайняли своє особливе місце і їх слово у мистецтві прозвучало по всій Передній Азії.

Мистецтво Хетів пов'язане з художніми традиціями більш прадавнього населення Малої Азії. так.званого. протохеттскому періоду відносять золоті, бронзові й мідні штандарти- емблеми, цілісні, слабко розчленовані по формах статуетки тварин (биків, оленів), нерідко прикрашені гравірованим геометричним візерунком ( 2-я половина 3- го тис. до н.е. ), монохромну чернолощеную ( глечики-чайники й глечики з довгим вузьким горлом) і поліхромну, т.зв. "каппадокийскую", керамікові з орнаментом у вигляді хвилястих ліній і зображеннями тварин, близьку виробам Кіпру (знахідки на пагорбі Алишар-Хеюк, у Хаттусасе, с.КюльЖюль й ін., кінець ІІІ- го - початок ІІ- го тис. до н.е. ). В ІІ- му тис. до н.е. мистецтво Хети, зберігаючи самобутність, усмоктує впливу давньоєгипетської й шумеро-вавилонської культури виявляючи у свою чергу вплив на мистецтво Сирії й Ассирії. Відкриті поселення із круглими й прямокутними в плані глиняними хатинами на бруковому фундаменті переміняються до початку ІІ- го тис. до н.е. фортецями- притулками й фортецями- поселеннями, округлими в плані, зі складною системою зміцнень із кам'яних монолітів. Для будівель Хети характерно застосування кам'яних фундаментів і цоколів, дерев'яних і кам'яних вільно вартих опор. Житлові будинки (іноді 2- поверхові) звичайно мають плоский дах і відкритий двір перед фасадом. Широко розповсюджений тип будинку (будинку, палацу й храму) - т.зв. біт- хилани - має з поздовжньої сторони вхід у вигляді портика на стовпах, обрамлених прямокутними вежами. Зовнішні стіни таких будинків часто облицьовувалися внизу плитами із плоскорельефными зображеннями (т.зв. ортостатами). Розвинені в Хети кругла скульптура й рельєфи, як правило, підлеглі брилі каменю (потужні напівфігури левів і сфінксів, що виступають із кам'яних блоків, що обрамляють коміра зовнішніх стін у Хаттусасе, XV-XII cт. до н.е. , масивні статуї божеств).

Плоскорельєфні зображення на ортостатах будинків і стелах (священні тварини, божества, фігури царів у молитовній позі, сцени придворного життя), виконані узагальненими контурними лініями й слабко розчленовані по формах, відзначені монументальністю й статикою, суворою міццю образів.

Що перегукуються з ассірійськими рельєфами, вони відрізняються, однак, відносно більшою волею композиції, поз, рухів.[6;23]

В історії архитектури ввели циклопічну кладку з необроблених камінних брил. Циклопічна камінна кладка, планування палаців, використання колон зі своєрідними базами, які прикрашені скульптурами споріднює хеттську архітектурну творчість з архітектурою Мікенського і Егейського світу.(див.додатки).

Архітектура хетів, вивчена досить добре. Столиця містилася в теперішньому Богазкее, вищий розквіт міста ставиться до XV- XII століттям до н.е. Храми й палаци будувалися по вавилоно-ассірійському типу, тобто за розвиненим планом двірського багатокімнатного будинку. Ці спорудження коштують у місті з неправильним малюнком вулиць. У Богазкее вавилоно-ассірійські архітектурні типи були спрощені і їм було додано більше правильності. Впадає в око інтерес до зовнішнього оформлення будинків як замкнених блоків.

Особливо цікава архітектура провінційного міста Сендширли, розквіт якого падає на VIII століття до н.е. Саме місто оточене досить складними зміцненнями, має зовсім неправильну зовнішню форму й неправильну внутрішню распланировку. Палац - у центрі міста. Запозичений хетами вавилоно-ассірійський двірський багатокімнатний тип, який панував у Богаз- Кее, розпадається на окремі біт- хилани, які є старожитньою формою хетської архітектури, що існувала до появи більших споруджень у вавилоно-ассірійському типі.Біт- Хилани - окремий жилою будинок, що полягає всього з декількох приміщень, між якими перебуває розтягнутий завширшки головний зал. Лицьова сторона будинку складається із двох веж і відкритої тераси між ними, покрівля якої опирається на два круглі дерев'яні стовпи. Згодом лицьова сторона біт- хилани вплинула на оформлення сірійських християнських васильків, а через них і на деякі романські церкви Західної Європи.[6;11]

3.Мова хетів

Хетська мова, мова хетів, відноситься до хетто-лувийским мовам. Пам'ятники Х. ст.. виявлені головним чином у Богазкейском архіві, деяке їхнє число знайдене в Угарите, Ель- Амарне й ін. місцях. Виділяються наступні періоди розвитку хеттів.: стародавньохетский (18-16 ст. до н.е. ), средньохетский (15 - початок 14 ст. до н.е. ), новохетський (14 - початок 12 ст. до н.е. ). У зв'язку з новими знахідками стародавньохетских текстів іде робота з уточнення хронології пам'ятників. Хетська мова. - найбільш документована й вивчена мова із усіх хетто-лувийских мов. Початок його вивченню було покладено дешифруванням клинописних написів чеським ученим Б. Грозним (в 1915), який довів приналежність Хетів до індоєвропейської родини мов [4;24]. Для індоєвропейського мовознавства, найбільш загальних проблем індоєвропеїстики хетські дані є винятково важливими. Унікальним архаїзмом є збереження Хетського. ларингального звуку; в області морфології відзначається наявність двухродовой системи в імені, двох серій дієслівних закінчень, відповідних до індоєвропейського активу й медию /перфекту; украй архаїчний синтаксис. Поряд із цим спостерігаються інновації. Думка деяких учених про неіндоєвропейський характер лексики Х. я. спростовується тим, що численні запозичення з хаттского, хурритского й ін. мов ставляться в основному до периферійних областей словникового складу; до того ж читання багатьох слів приховано за шумеро- і аккадограммами (написаннями). Більші труднощі для дослідження представляє недосконалість графічної системи - клинопису, який був погано пристосована для передачі Х. я.; зокрема , залишаються неясними фонетики багато питань, пов'язані з "пересуванням" згодних, з вокалізмом і т.п

Коли у VIII ст. до н.е. з історичної арени зникла держава Хеттів, залишилася, однак, їх мова. Нащадки хеттів у І тис. до н.е. населяли Анатолію і зберегли свою мову. Античні історики і географи донесли до нас назви країн, розташованих у Малій Азії, на Анатолійському півострові - Лікія, Лідія, Карія. ”В той час, як вивчення лівійської мови продовжувалося більше сторіччя і було пов'язано з величезною витратою сил, - зазначає відомий спеціаліст з дешифровки давніх мов Іоганес Фрідріх, - вивчення лідійської мови почалось лише після першої світової війни, майже на пустому місці, і практично не потребувало великої праці". 3 допомогою мови хеттів мовоэнавці можуть читати лідійські тексти. Довгий час і письмо, і мова карійців, що жили у південно-західній частині Анатолійського півострова, уявлялися невирішеною загадкою. І тільки у 60-х р. ХХ ст. Віталій Шеворошкін довів, що карійська мова споріднена з мовою хеттів.

Карія слугувала зв'язуючою ланкою між Малою Азією, островами Егейського моря і Грецією.[2;276]

Висновки

Отже, ідучи в історію таємничого походження, Хети управляли величезною імперією, яка простиралася від Месопотамії до Сирії й Палестини. Історія походження Хетів покрита туманом і таємницею; ми не знаємо, звідки вони прибутки, і протягом довгого часу мова, на якій вони говорили, був нерозбірливий. наприкінці виявляється, що вони розмовляли індоєвропейською мовою, тобто , вони говорили мовою з індоєвропейської язикової родини, яка включає англійський, німецький, грецький, латинський, перський, і мови Індії. Їхнє вторгнення поставило крапку в історії Старої Вавилонської імперії в Месопотамії (1900-1600 рр. до н.е.), і як багато інші перед ними, загарбники прийняли статут життя завойованих; після завоювання Месопотамії Хети прийняли закони, релігію, і літературу Старих Вавилонян, таким чином, сталі продовжувачами тривалої спадщини шумерської культури.

Їхня імперія була в самому розвитку з 1600 до 1200 рр. до н.е., і навіть після того, як Ассирийцы одержали контроль над Месопотамією після 1300 року до н.е., міста Хетів і територія їх імперії продовжували квітнути незалежно від політичної ситуації в регіоні до 717 року до н.е., коли території були, нарешті, завойовані Ассирийцами й іншими народами.

У єврейських священних писаннях небагато говориться про Хетів, як народ - Єгиптяни розцінювали їх як варварів. Фактично, в 1300-1200 рр. до н.е., Хети вели війну проти Єгипту, яка повністю виснажила обидві імперії. Самі хети, здається, не вели обліку своєї історії, таким чином, до цього сторіччя ніхто дійсно не знав їхню культуру або велич їх політичної влади

Але Хети - можливо один із самих істотних народів у месопотамской історії. Оскільки їх імперія була настільки великий і тому що їх первинна діяльність була торгівлею - вони торгували з усіма цивілізаціями й народами Середземномор'я, Хети були людьми, насамперед відповідальними за передачу месопотамской думки, закону, політичної структури, економічної структури, і світогляду по всьому Середземноморському регіоні, від Єгипту до Греції. Таким чином, Хети - це великі торговці культурою, побудованої шумерами й прийнятої й зміненої більш пізніми народами. Через Хетів Євреї мігрували в Ханаан при Мойсеї, і там вони зустріли Ханаанцев, які були культурно дуже сильно пов'язані з месопотамцами.

Хети дуже змінили систему закону, яку вони успадкували від прадавніх вавилонян. Сама велика літературна спадщина, яку Хети залишили нам, є, фактично, декретами й законами. Ці закони були набагато більш милосердні, чому закони Древне Вавилонського Царства, можливо, тому, що Хети були менш стурбовані підтримкою твердої, деспотичної центральної влади. Наприклад, у той час як людину могли стратити по древневавилонским законам за невеликі провини й хуліганство, по системі закону Хетів, тільки невелика частина злочинів була карна смертною карою. Навіть навмисне вбивство могло привести тільки до величезного штрафу, що й говорити, було набагато переважніше, чим втрата власної голови. Вони змінили роль монарха, якому вони віддали у власність усі землі; раніше, під шумерами й аморитами, приватна власність була дозволена, а монархові належала тільки його власна приватна власність. Людям дозволили контроль над землями, які належали цареві. Таким чином, більша частина населення стала фермерами орендарями.

Хети прийняли багатьох з богів Шумерського й Старо Вавилонського Пантеонів. Хети, проте , видалося, визнавали, що всі боги були законними богами. Щораз, коли вони завойовували людей, вони ухвалювали богів цих людей у свою релігійну систему, майже таким же способом uji, або клани, ранньої Японії ухвалювали богів конкуруючого uji, коли вони завоювали їх. У цього народу завдяки подібній системи є історично дуже сильний зв'язок і наслідку в історії Євреїв і Єврейства. Ассирийцы, здається, прийняли ту ж саму терпимість до інших релігій, які дозволили Єврейському віросповіданню зберігатися після того, як єврейська держава була зруйнована Ассирийцами. І Ассирийцы, здається, прийняли ту ж саму тенденцію ухвалювати богів завойованих людей, таким чином, ассірійські завойовники Палестини прийняли єврейського бога, Яхве, у свою релігію. Це, в остаточному підсумку, привело до єдиної головної релігійної єресі в єврейській історії, єресі між євреями й самаритянами (самаритянесамаритянке усе ще існуючий сьогодні народ).

Також заслуговує уваги мистецтво хеттів пов'язане з художніми традиціями країн Малої Азії. До протохеттського періоду належать золоті, бронзові й мідні штандарти-емблеми, статуетки з зображеннями тварин (II половина III тис. до н.е.), монохромна і поліхромна кераміка. В II тис. до н.е. на мистецтво хеттів вплинули давньоєгипетьська та шумеро-вавілонська культури. Будинки оздоблювали рельєфами. Розвинулася й кругла скульптура (зображення левів, сфінксів на будинках у Хаттусасі тощо). Але Приблизно в IX-VI ст. пізньохеттське мистецтво втрачае свою своєрідність.

Використана література

1. Гиндин Л.А., Цымбурский В.Л. Античная версия исторического события, отраженного в KUB XXIII, 13. / Вестник древней истории, № 1, 1986 г.

2. Українська радянська енциклопедія, том IV 1-е вид. - М.: 1979. 581 с.

3. Маккуин Дж. Г. Хетты и их современники в Малой Азии. М.: Наука, 1983.174 с.

4. Иванов В. В. Хеттская мова і литература. М.:1963. 214 с.

5. Герни О. Р. Хетты. / Пер. с англ. М.: Наука, 1987. 240 с.

6. В. В. Иванов, В. К. Афанасьева Xетты (архитектура, изобразительное искусство, религия).М.: Наука, 1989. 184 с.

Додаток 1

Додаток 2