Походження нецензурних слів

Поняття та характеристика нецензурних слів, історичні корені ненормативної лексики та лайки. Вивчення культурних особливостей нецензурних слів, психологічні та соціальні особливості лайки. Аналіз впливу ненормативної лексики та його наслідків на людину.

Рубрика Культура и искусство
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 05.11.2009
Размер файла 25,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

13

Міністерство освіти і науки України

Вінницьке Міжрегіональне Вище Професійне Училище

РЕФЕРАТ

З предмету «Культурологія»

на тему

Походження нецензурних слів

Виконав учень групи №45

Самарин Тарас

Васильович

Вінниця 2009

ЗМІСТ

Вступ

1. Поняття та характеристика нецензурних слів (ненормативна лексика)

2. Історичні корені нецензурних слів та лайки

3. Культурні особливості ненормативної лексики

4. Психологічні та соціальні особливості лайки

5. Вплив ненормативної лексики та його наслідки на людину

Висновок

Перелік використаної літератури

ВСТУП

Українська мова, як і будь-яка інша розвинена жива мова, крім слів питомо національних, що становлять її основу, містить певну кількість слів чужомовного походження. Вони в різний час увійшли до її словникового складу. За висновками дослідників, кількість запозичених слів у нашій мові не перевищує 8 відсотків. Багато це чи мало? Все пізнається в порівнянні. Наприклад, у такій високорозвиненій і поширеній, як англійська, цей відсоток утричі більший.

Окрему групу серед чужомовних запозичень в українській мові становлять лайливі слова, різного виду вульгаризми. Прийшли вони до нас із російської мови. До речі, порівняно недавно, внаслідок інтенсивних контактів між обома народами. Укорінилися вони в результаті багатьох трагічних подій, зокрема, воєн, коли нашою землею пройшли мільйони людей, які з дитячого віку були привчені брутально лаятися і які самі не усвідомлювали значення того, що вони кажуть. Другою причиною поширення російської лайки було перебування мільйонів українських чоловіків у російських тюрмах і в російській, а потім радянській армії. Третьою - масові переселення людей у часи “побудови комунізму”.

Нині брудну лайку, передусім матюки, використовують у розмовах між собою всі групи населення - вікові й соціальні. Їх можна почути в розмовах школярів, щоправда, поки що лише в розмовах між собою, а не з батьками або вчителями, як це має місце в одній сусідній країні.

Один відомий політик, у минулому директор великого заводу, нещодавно, не соромлячися, привселюдно заявив, що в розмовах зі своїми підлеглими постійно користується ненормативною лексикою, тобто матюками. Брутальні вислови нібито допомагають йому “ясніше й чіткіше” формулювати свої думки й доносити їх до інших. Вони служать для зв'язку слів у реченнях. Це особливо стає помітним, коли ми чуємо, як він розмовляє з людьми під час поїздок країною. Помічаємо, що навіть тоді, коли він знає, про що говорить, в його мові виникають недоречні паузи. Мабуть, це для того, щоб стримати себе й не заматюкатися.

Але звідки ж з'явилися матюки та інші брутальні слова в російській мові? Існує декілька пояснень цього факту. Одні дослідники кажуть, що їх створив сам російський народ в часи свого формування з суміші різних племен - слов'ян, балтів, угро-фіннів і татарів. Тобто десь у XIII-XV століттях. Бо раніше, в X-XII століттях, жоден літопис не фіксує матюків, хоча цензури тоді не було. Ці дослідники-лінгвісти рішуче виступають проти вилучення ненормативних слів з російської мови. Бо в такому разі,стверджують вони, російська мова втратить свій колорит, питому національну самобутність, важливу складову духовної спадщини народу. Більше того, на думку цих науковців, матюки та інші лайки треба широко використовувати в літературній мові, художніх творах тощо. Щоб не відступати від правди життя й фіксувати живу розмовну мову.

Друга група науковців стверджує, що матюкатися росіяни навчилися від татаро-монголів у той період, коли вони майже 300 років перебували під владою Золотої орди. А в татарів матюки, буцімто, були не лайкою, а похвальними словами, мало не компліментами. А можливо, і молитвами до поганських богів і різними закляттями.

Чому росіяни сприйняли ці лайки від татарських поневолювачів? Виявляється, вони запозичили від золотоординців багато чого, починаючи від способів і методів здійснення верховної влади, аж до пісень-”частушок”. Московські великі князі та їхні придворні вільно володіли татарською мовою, запроваджували татарські звичаї і традиції в сім'ях, при князівському дворі і в державі. Цьому сприяли змішані шлюби, переходи татарських загонів на службу до московського князя. Одне слово, за вдалим висловом відомого діяча російської культури, матюки стали результатом наскрізного “протатарення” Росії.

Пам'ятаймо про чужинське походження словесного бруду й оберігаймо нашу мову, наші душі від усілякої зловорожої скверни.

1. ПОНЯТТЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕЦЕНЗУРНИХ СЛІВ (НЕНОРМАТИВНА ЛЕКСИКА)

Ненормативна лексика -- лихослів'я, непристойна, нецензурна та безсоромна мова. У це визначення входять такі поняття, як блюзнірство, прокльони і лайка. Ненормативна лексика частіше вживається у розмовній мові, ніж у літературній. Така мова засуджується суспільством і знаходиться поза нормальним стилем спілкування. Ненормативна лексика є сегментом лайливої лексики різних мов, що включає неввічливі, непристойні, вульгарні та лайливі вирази. Використання ненормативної лексики має чіткі національні, культурні, та соціальні ознаки і суттєво відрізняється в різних культурах та соціальних групах. Кожне суспільство визначає окремо, що належить до ненормативної лексики, або лайки, і формулює своє відношення до неї. В багатьох країнах світу існують закони, які обмежують використання такої лексики у публічному житті, в ЗМІ, тощо.

2. ІСТОРИЧНІ КОРЕНІ НЕЦЕНЗУРНИХ СЛІВ ТА ЛАЙКИ

Лайка, або лихослів'я, як частина ненормативної лексики має коріння в релігійних віруваннях людей -- звідси і слово «лихослів'я», за вимову якого мало статися певне лихо, Божа кара. Використання лайки таким чином вказувало на відношення (часто негативне) до прийнятих норм чи табу суспільства. Зі зміною релігійних вірувань і відношення до релігії взагалі, певні лайки закріплялися в суспільстві і їх використання являло собою прояв певної громадської позиції, презирства, протесту тощо.

В середні віки богохульство було невід'ємною частиною ненормативної лексики і не тільки не сприймалося суспільством, але й до богохульників вживали певні заходи, кару. Винних виганяли з громади, таврували каленим залізом і іноді страчували. Соціальні табу на релігійний аспект лайки зникли зі зміною ставлення суспільства до релігії, яке найяскравіше проявилося під час Французької Революції, коли презирству і відвертій лайці піддавалися всі символи старого режиму включаючи релігію. Так імператор Наполеон прославився заявами, що не боїться «ні Бога, ні диявола» і порівнював своїх закордонних опонентів з повіями.

Релігійні корені лайки спостерігаються також і в Україні -- наприклад за свідченням турецького мандрівника Евлія Челебі, що відвідав Україну 1657 року найпоширенішими лайками того часу були «чорт», «дідько», «свиня» і «собака». Це підтверджується великою кількістю українських лайок на кшталт:

· сто копанок чортів тобі в печінку

· під три чорти

· бодай тебе чорти вхопили

· а, собача кров!

· ах, ти свиняче рило!

· дідька лисого…

· дідько б його взяв (вхопив)!

· де його чорти понесли?

Також в відношенні до інших табу суспільства можна прослідкувати появу образливих, брудних висловів пов'язаних зі статевими органами чи функціями організму. Звертання уваги на ці неприємні і огидні речі мало на меті завдати якнайбільшої образи опоненту. Під час битв існували спеціальні «професійні матюгальники», які брудними образливими словами та демонструванням соромітних частин тіла намагалися підірвати моральний дух ворога і таким чином заволікти розгніваних воїнів в пастку, де вони могли бути знищені основними силами. В Європі таких спеціалістів називали «рибальдами» і вони дуже часто окрім вживання одбірної лайки ходили в бій голими аби присоромити та розгнівити лицарів протилежного війська.

Доволі часто користувалися ненормативною лексикою в саме такому контексті і українські козаки. Одним з прикладів вживання принизливої лайливої лексики можна знайти в відомому листі Запорозьких козаків турецькому султану, написання якого, зобразив у своїй картині Ілля Рєпін.

3. КУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ НЕНОРМАТИВНОЇ ЛЕКСИКИ

Ненормативна лексика загалом і брудна лайка зокрема має чіткі культурні особливості для кожного народу що їх використовує. Для німців і французів найбільшою образою є звинувачення в неохайності, нечистоплотності, бо особливо високо в цих культурах цінується тілесна чистота, чепуристість. Наприклад у лайці цих народів провідне місце займають вирази, пов'язані з відправою природних потреб. В ненормативній лексиці американців, англійців і росіян провідне місце займають слова сексуальної тематики і пов'язані зі статевими органами (т. зв. сексоцентрична, або відгенітальна лексика). Дещо відмінна лайка серед народів Східної Азії. Японці, наприклад, традиційно не вживають огидних слів в лайці оскільки ефект образи в японській мові будується шляхом спеціального образливого побудування речень та фраз, які порушують звичайний протокол ввічливості. В арабських країнах богохульство ще й досі вважається однією з найсильніших образ разом з позастатевими стосунками, гомосексуалізмом та іншими. В деяких арабських країнах навіть згадка жінки, дружини є неввічливим -- образою може навіть бути запитання про здоров'я жінки.

В цьому контексті українські лайки як правило пов'язані здебільшого з відправою природніх функцій організму та продуктами дефекації (т. зв. копроректальна лексика). Центральним і найбільш вживаним є слово «срака», яке історично вживалося і вживається в безлічі контекстів, починаючи від декількох варіантів посилання опонента «в сраку» до фізичного пред'явлення задниці, як останнього аргументу в горезвісних сільських сварках.

Однак українські лайки хоч і багаті на велику кількість огидних слів ними далеко не обмежуються. Частим, і часом не менш принизливим але дуже колоритним є використання різного роду прокльонів, які як правило супроводжуються словом «А щоб ти» та «бодай» (Боже дай):А щоби нижче пояса зціпило за пупа…

· А щоби пуп той вилисів , як від маку ступа…

· А щоб твоєю мордою просо молотили …

· А щоб твоя дружинонька з кумом повелася…

· А щоби твоя срака по шву розійшлася…

· А щоб ти щастя не знав …А щоб ти лэснув…

· А щоб тобі зацнпило …А бодай тобі повилазило…

· А бодай тобі заклбло…А най тебе качка копне!

· А щоб ти всрбвся, як маленький був…

· А щоб тебе підняло і гйпнуло (вертіло)…

· А щоб тебе грім побив…А щоб тебе злидні обсіли…

· А щоб йому голова облізла…А бодай тебе чорти вхопили…

· А щоб ти падло дристало та й дристало…

· А шоб тобі булька з носа вискочила…

· А щоб тебе муха вбрикнула…

· А щоб тобі курка на ногу наступила …

· А щоб тобі рачки лазити…А бодай ти скис!

· А щоб ти сказився!… А щоб тобі черево лусло!

· А щоб ти здох! А бодай ти смоли в пеклі напився!

· А бодай в тебе в роті пір'я поросло…

· А щоб тобі рука відсохла!

· А щоб тебе смерть у могилу забрала!

· А щоб тобі світа білого не бачити…

· А щоб тобі крові свого батька напитися…

· А щоб ти до ранку не дочекав…Аби тобі усе клином було!

· А щоб тебе чорти в пеклі смажили…

· А бодай тобі у горлі кістка стала!

· А щоб тобі чорт кумом став…

4. ПСИХОЛОГІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛАЙКИ

Ненормативна лексика, лайка виконує в мовленні людей до 30 різних функцій -- від психологічної розрядки, вислову невдоволення, призирства до способу переконання співрозмовника. Дослідниця Маршал зауважує, що її алфавітна картотека англійських лайливих слів товстіша там, де слова починаються на проривні і шиплячі приголосні звуки. Деякі за допомогою лайки присягаються, для підлітків вона послуговує своєрідним засобом самоствердження. Військові та керівники за допомогою лайки руйнують бар'єри та наближаються до підлеглих. Лайка також допомагає зв'язати в спілкуванні різні сегменти мовлення. Хоча на перший погляд лайка -- це звільненя почуттів, багато людей помітило, що лихослів'я породжує лихослів'я. Погана мова підливає масло у вогонь емоцій.

Використання нецензурної лексики, досить поширене особливо серед молоді. За психоаналізом, лихослів'я є видом регресивного психологічного захисту, наприклад від посилення едіпового комплексу у передпідлітковому віці. Використання лайки для підлітків є також мотивованим з точки зору психічної розрядки і самостверджування.

Часте, безпідставне і безсоромне використання ненормативної лексики, на думку деяких психологів є видом психічної вади. Деякі люди, які хворіють на синдром Туретта одним з характерних проявів захворювання мають мимовольне вигукування лайливих слів. Це спадкове, вроджене захворювання найбільш поширене серед людей чоловічої статі і як правило не лікується, але його прояви притлумлюються з віком. Іноді симптоми повністю зникають у зрілому віці.

5. ВПЛИВ НЕНОРМАТИВНОЇ ЛЕКСИКИ ТА ЙОГО НАСЛІДКИ НА ЛЮДИНУ

Наслідки вживання людиною у своїй мові ненормативної лексики можуть виявитися дуже страшними.

Кожна людина, нажаль, прекрасно знає, що таке матюки, а у науці це народне явище називають ненормативна лексика або бруднослів'я. Саме через ненормативну лексику ми можемо спостерігати деградацію нашого населення. Наприклад, раніше подібні слова могли собі дозволити вживати злочинці, проститутки, п'яниці і інші подібні до них, то зараз час змінився і люди змінились, але не в кращу сторону. Молоді люди, не має значення чи хлопець чи дівчина, спокійно у спілкуванні між собою вживають ненормативну лексику і це аніскільки їх не бентежить, більше того, деякі навіть дійшли до того, що використовують ненормативну лексику просто для зв'язки звичайних слів.

А все починається з самого дитинства - маленькі діти, чуючи, як батьки під час сварки чи звичайної розмови вживають подібні слова, швидко запам'ятовують всі слова, і навіть того самі не усвідомлюють.

Ненормативна лексика розповсюдилась практично у всіх сферах життя - дуже часто можна зустріти подібні слова у сучасній літературі, кіно, телебаченні. Подібні вислови дозволяють собі вживати навіть викладачі у вищих учбових закладах ( автор особисто була свідком ситуації, коли викладач дозволив собі обізвати студента, просто за безневинний жарт).

Часто від молодого покоління ми можемо почути, що розмовну мову взагалі неможливо очистити від ненормативної лексики. Розділились погляди сучасних людей. Деякі навіть вважають, що у вживанні ненормативної лексики немає нічого поганого. Навпаки, подібні слова дозволяють позбавитися від накопиченої негативної енергії, тим паче, доволі часто чую від однолітків, що вони вживають ненормативну лексику тільки тоді, коли дуже злі. Всім, хто так думає, необхідно знати, що бруднослів'я має пряме відношення до духовного світу тьми. Одиниці знають про походження ненормативної лексики, вона прийшла до нас із язичницьких культур і релігій давнього Сходу : поклоніння Ваалу, Астарті, Хамосу - все це ідоли , які пов'язані із розбещенням і аморальністю. У нас бруднослів'я також з'явилось досить давно, ще до християнства деякі племена використовували його у різноманітних магічних обрядах.

Важливо знати, що ненормативна лексика завдає шкоди не лише тим, хто вживає подібні гострі слова , а й тим, хто все це чує. Тому, намагайтесь уникати компаній, де «розмовляють» подібною мовою. Тут все дуже просто - про що будеш розмовляти і на якій мові, те і до тебе притягнеться. Коли ми вимовляємо імена нечистого, диявола, то до нас і чіпляється ця нечисть, і ця сама нечисть супроводжує людину, яка вживає ненормативну лексику, і чим більше у своїй мові вона вживає таких слів, тим сильніше ця нечисть вкорінюється у її житті. А потім ми бачимо людей, які без матюків і двох слів зв'язати не можуть.

Все, що вимовляє людина - не випадковість, неважливо, свідомо чи несвідомо з її уст злітають слова… Все це являється віддзеркалення її душі - все, що в середині людини. Бруднослів'я є тяжким гріхом, оскільки будь-яке подібне слово - це виклик, кинутий Богу. Цей виклик не минеться для неї безслідно, всі, хто вживають ненормативну лексику, мають про це знати.

Необхідно постійно контролювати свої слова і пам'ятати, що все погане, сказане вами в адресу іншої людини, весь негатив посланий на її персону, повернеться до вас. Як написано в Біблії, що все, що ми бажаємо іншим людям, те і отримуємо самі.

ВИСНОВОК

Усе вище написане не - це не пусті слова, основані на християнській вірі. Існує наукове доведення з генетичної точки зору. Таке незвичайне доведення зробив доктор біологічних наук П.П.Гаряєв. Повністю всі свої дослідження і відкриття він описав у книзі «Волновой генетический код». У процесі його експериментів було встановлено, що брудні слова ( матюки ) наносять непоправну шкоду оточуючим. Дія подібних слів на людину рівносильна радіаційному опроміненню в 10-40 тисяч рентгенівських променів - при такому опроміненні рвуться ланцюжки ДНК, розпадаються хромосоми. Таким чином, ненормативна лексика викликає необоротні процеси у людському організмі - мутації, точно такі, як від радіаційного опромінення. Бруднослів'ям можна не тільки зруйнувати своє здоров'я, викликати хронічні захворювання, але і вбити людину. Такий ефект є наслідком не тільки бруднослів'я, а й поганих думок.

Людина, яка вживає ненормативну лексику, може усвідомлювати, що приносить шкоду собі і оточуючим, але , іноді, людина не здогадується, що наносить надзвичайну шкоду своєму потомству. Наші гени, ніби «чують» всі наші слова, а також запам'ятовують і записують в генетичному коді. Ненормативна лексика також негативно впливає на генетичний код людини, котра її вживає, записується в ньому, стає так званим прокляттям для людини і її нащадків.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. На поле брани (происхождение ругательств). - /В. Грибов, С. Курий)/ "Время Z" №1/2007

2. Б. Іванченко «Лайка та сленг у сучасній мові». - //Історія. Політика. Економіка. №11, 2009

3. У Новгороді-Вепському знайдено "нецензурні" берестяні грамоти. - /О. Кірдя,// UGRAINA.org/, №3. - 2005

4. А. Сергеев «Перші серед лайливих. Ненормативна лексика як приносила всесвітню популярність, так і приводила на лаву підсудних»//«Коммерсант-Деньги», №1. - 2006

5. Валерій Федоренко «Лайливість - це хвороба» //газета «УКРаїнське життя». №3, 2007


Подобные документы

  • Поняття та основні функції бібліографічного опису. Зміст обліково-реєстраційної функції. Розрізнення приписаної та граматичної пунктуації в тексті. Заголовок в описі, головні правила його оформлення. Стандарти, які слугують основою для скорочення слів.

    реферат [34,2 K], добавлен 22.07.2014

  • Аналіз історико-культурних умов та особливостей розвитку українського народного мистецтва 1920-1950-х років. Вивчення мистецької спадщини Катерини Білокур, яка представляє органічний синтез народної і професійної творчості у царині декоративного розпису.

    дипломная работа [100,1 K], добавлен 26.10.2010

  • Основні види та жанри плакату як одного із найдієвіших засобів візуальної комунікації. Розвиток плакату на територіях українських земель. Психологічний аспект впливу плакату на людину. Соціальні та рекламні плакати, їх вплив на сучасне суспільство ХХI ст.

    курсовая работа [5,6 M], добавлен 05.10.2015

  • Поняття модернізму та його особливості. Структурно-стильовий аналіз модернізму. Естетичні концепції модернізму та стильові тенденції. Формування українського модернізму під впливом європейських тенденцій та зустрічних течій на перетині філософії.

    реферат [38,6 K], добавлен 18.05.2011

  • Сутність поняття "танцювальна лексика" у народно-сценічній хореографії. Особливості формування та розвитку танцювальної культури Грузії, класифікація лексики форм. Зміст та драматургія танцю, графічне зображення. Опис танцювальних рухів та комбінацій.

    дипломная работа [188,2 K], добавлен 06.03.2014

  • Життя і творчість Дж. Ноймайєра. Шлях до визнання, його творчі досягнення. Аналіз впливу діяльності балетмейстера на розвиток сучасної хореографії. Особливості балетмейстерської роботи хореографа та його експериментів у напрямку "симфонічного танцю".

    курсовая работа [30,0 K], добавлен 03.02.2011

  • Характеристика проблеми міжкультурного діалогу. Вивчення поняття діалогу культур та механізму його здійснення. Мовні стратегії у механізмі здійснення цього діалогу. Аналіз змін у культурах у результаті їхнього діалогу. Різноманіття міжкультурного діалогу.

    курсовая работа [77,7 K], добавлен 09.06.2010

  • Історичні передумови розвитку мистецтва Польщі романського періоду. Фігурні рельєфи порталів французького, лотарінгсько-мааського та італійського напряму. Скульптурний комплекс в Сштельно, його походження, значення і вплив на архітектуру того часу.

    курсовая работа [595,0 K], добавлен 19.12.2010

  • Культура та її основні функції. Особливості дохристиянської (язичницької) культури слов’ян на території України. Образотворче мистецтво Італійського Відродження як вершина розвитку культури цієї доби. Основний напрямок культурного впливу на людину.

    реферат [106,0 K], добавлен 25.08.2010

  • Дослідження поняття, функцій та форми культури. Вивчення ролі та соціального впливу культури. Поняття світогляду. Світоглядне самовизначення та світоглядний вибір. Позитивний та негативний вплив преси, радіо, телебачення та Інтернету на світогляд людини.

    презентация [1,1 M], добавлен 08.02.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.