Острозька Академія

19

План:

Вступ 3

1. Заснування Острозької Академії 4

2. Три періоди існування Острозької Академії 6

2.1. Час становлення Острозької Академії (1576-1586) 6

2.2. Найвищий розквіт Острозької Академії 6

2.3. Друге народження Острозької Академії 10

Висновок 17

Використана література 19

Вступ

У жовтні 1996р. виповнилось 420 років з часу заснування першого вищого навчального закладу Східної Європи - перлини української освіти й культури - Острозької Академії (ОА), її заснував один із найбільших магнатів Волині того часу, відомий меценат, політичний діяч, нащадок київського кн. св. Володимира - кн. Василь - Костянтин Костянтинович Острозький. Величезні маєтності, походження, посідання впливових урядових і адміністративно-політичних посад давали йому змогу протягом півстоліття відігравати визначну роль у політичному житті.

Найбільшим досягненням кн. В.-К.Острозького, безперечно, була Академія, заснована в його резиденції при князівському дворі на так званому Пригородку. На зломі ХVІ-ХVП ст. в Острозі панувала особлива духовна атмосфера. Зустрічались, поєднувались і взаємовпливали різні національно-культурні традиції. Острог швидко зробився відкритим до сприйняття всіляких новітніх культурних, мистецьких та релігійних віянь. Досить сказати, що протягом останньої чверті XVI ст. докорінно змінився зовнішній вигляд Острога (за участю італійських архітекторів). Отже, князевий вибір Острога для влаштування тут культурно-освітнього видавничого центру не був випадковим. Великі суми на розбудову ОА надала й племіниця кн. В.-К. Острозького, дочка його брата Іллі Гальшка кн. Острозька.

В основу діяльності ОА було покладено традиційне для середньовічної Європи, однак цілком незвичне для українського шкільництва, вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії). Вивчався в ОА і ряд інших дисциплін, серед яких медицина, основи тогочасного права тощо. Унікальність та оригінальність ОА виявилися й у тому, що тут уперше в українському шкільництві було запроваджене викладання грецькою та латинською мовами, а навчання церковнослов'янською було поставлено на науково-методичний рівень.

1. Заснування Острозької Академії

У другій половині ХVІ-го століття український народ опинився на тяжкому переломі. Люблінська державна унія 1569-го року насиллям приєднала Литву й Русь-Україну до Польщі, і тим широко відкрила дорогу польському католицтву в Україну. В цей час з'явилися й лицемірні єзуїти, і розпочали свою глибоко обдуману працю запровадження унії в Україні, -- щоб нею знищити Православну Віру, а тим і саму Україну.

Єзуїти відразу почали будувати свої школи, добре їх обслуговували, і хитро ловили православних у ці свої липкі сітки. Вони постановили планово затягувати в католицтво русько-українське боярство та інтелігенцію, а простий народ "сам піде за ними". Будуймо свої школи, а вони зроблять те, що хочемо ми!

До того самого приступали й тодішні протестанти, їх провідник, князь Микола Радзивил Чорний, воєвода Віленський, був посвоячений з князем Костянтином Острозьким. Кн. Микола Радзивил став закладати по своїх маєтках різні школи, заклав у Бересті Литовському й друкарню, звідки вийшла в 1563р. відома Радивилівська Біблія.

Усе це бачив кн. Костянтин Острозький, і рано переконався, що й Україна-Русь сильно потребує того самого. Організованих шкіл в Україні тоді ще не було, і православне Духовенство одержувало звичайно малу домову освіту. І кн. Костянтин Острозький постановив закласти добру школу в м. Острозі, цебто в своєму столичному місті на Волині. Поспішав це робити, щоб підняти освіту православних, а тим самим дати їм можливість реально боротися з войовничим католицтвом, що вперто сунуло на Україну.

Того часу, в 1677р. впливовий і настирливий єзуїт Петро Скарга випустив свою книгу польською мовою: "Про єдність Божої Церкви", і в ній з'їдливо висміяв православних, що вони не мають шкіл. Більше того, єзуїт твердив, що слов'янською мовою не можна провадити навчання взагалі. Голосно кричав, що українцям зостається одне: єднатися з Римом в унію, а мову приймати польську. І взагалі найкращий вихід -- ставати поляками... І як на сміх усій Україні, Петро Скарга присвятив свою розкладову книжку... князю Костянтинові, як найбільшому оборонцеві українського народу та його Православної Віри.

Це був публічний виклик і князеві Острозькому, і всій Україні. Князь Костянтин цей виклик прийняв, і негайно приступив до заснування вищої української школи в м. Острозі. Час на те був дуже відповідний.

Князь Острозький поспішив зі школою. Поспішив, бо ще перед тим задумав надрукувати повну Біблію, яка вийшла в світ 12 серпня 1581 року. На підготовлення біблійного тексту, на заснування нової друкарні, на сам склад величезної Книги потрібний був довгий час і кн. Костянтин спочатку заснував друкарню, а вже пізніше заснував і школу.

Закладати школу кн. Костянтин почав в 1577 році, для чого побудував окремий будинок у місті Острозі, у своєму замку.

2. Три періоди існування Острозької Академії

2.1. Час становлення Острозької Академії (1576-1586)

В історії ОА можна окреслити три періоди. Час її становлення (1576-1586) характеризується великим інтенсивним спалахом. Острозький культурно-освітній центр, який окрім ОА включав ще літературно-публіцистичний гурток та видавництво, залучав до співпраці діячів різних конфесій, ідеологічних та політичних орієнтацій, попри перевагу православного спрямування діяльності осередку. Першим ректором Академії був письменник - полеміст і поет Герасим Смотрицький, родом із Поділля. Як свідчать сучасники і акти костела фарного в Острозі, учні (спудеї) навчались "при Академії Руській під керівництвом руського ректора". Герасим Смотрицький був, безперечно, одним із найвидатніших культурних і освітніх діячів, просвітителів XVI ст. в Україні.

2.2. Найвищий розквіт Острозької Академії

Наступний період діяльності ОА - 1587 - поч. 1620-х - час її найвищого розквіту. Вона зав'язала тісні міжнародні стосунки з різними освітніми та науковими центрами Європи, зокрема, з Грецією, Балканськими країнами, а також з Австрією, Литвою, залучила до праці багатьох видатних особистостей того часу - українців та чужоземців, які з'їхались до "міста мудреців", їх набутий у відомих європейських університетах досвід був втілений у діяльність ОА. Про те, що викладання в Академії було на дуже високому рівні і саме тут, в Острозі, зосереджувались великі наукові сили, свідчить видатний діяч української культури, просвітитель і письменник, випускник ОА, архімандрит Києво - Печерської лаври Захарія Копистенський у виданому в 1621р. у Києві монументальному трактаті "Палінодія". Він зазначав, що в Острозі, в ОА було багато ораторів рівня Демосфена, філософів і мудреців, докторів слов'янської, грецької і латинської мов, тут були "славні" математики, астрологи тощо. Серед професорів Академії найвидатнішими були: грек Никифор Кантакузин, славний своєю ерудицією, випускник Падуанської академії; його співвітчизник Кирило Лукаріс, також вихованець Падуанської академії, певний час ректор ОА, згодом патріарх Александрійський та Константинопольський; астроном, математик, доктор медицини, випускник Краківського і Падуанського університетів Ян Лятош (Лятос). Певний внесок у поширення знань про Академію та її гуманітаризацію зробив Симон Пекалід (Пенкаля, Пенкальський), латино-мовний поет, випускник Краківської академії, а також блискучий полеміст Мартин Броневський, якого вважають справжнім автором полемічного трактату, що скрив своє прізвище під псевдонімом Христофор Філалет. Найбільшу славу Острогу принесли українці - визнані публіцисти Смотрицький Герасим і його син Мелетій Смотрицький, Іван Вишенський, Василь Суразький (Малюшицький), Клірик Острозький, літератор Делі'ян Наливайко (брат Северина, ватажка козацько-селянського повстання 1593-1596), друкарі, книжники. Вихованці ОА працювали вчителями, перекладачами, літераторами, друкарями, проповідниками, секретарями в державних і приватних установах, ставали релігійними діячами. На жаль, не всі імена зберегла для нас історія. До випускників ОА зараховуються Єлисей Плетенецький, Іов Борецький, що заклали основи майбутньої Києво-Могилянської Академії; Мелетій Смотрицький, талановитий письменник, людина, яка залишила глибокий слід в історії української науки й культури як учений, мислитель, автор славнозвісної "Грамматіки славенської", значення якої було надзвичайно великим, оскільки правила правопису, викладені М.Смотрицьким, стали нормою або моделлю для інших слов'янських мов. Ця книга склала основу для створення російської граматики: на неї спирався М.В.Ломоносов і називав її "Братами ученості". Про вплив "Граматики" М. Смотрицького на "московську" орфографію та літературу писав відомий російський професор О.Архангельський, зазначивши, що "Смотрицькому... значною мірою належить наша граматична термінологія, котра частково залишилася, не дивлячись на спроби Ломо-носова змінити її. Дем'ян Наливайко заснував друкарню в с. Дермані, був одним із зачинателів української літературної мови задовго до І. Котляревського. Захарія Копистенський - відомий церковний культурний діяч, письменник, перекладач, викладач, редактор, видавець "Часослова", автор "Книги о вере единой", знаменитої "Палінодії". Вона оцінювалась як фундаментальний церковно-історичний трактат, як наукова праця, котра відзначалась своєю аргументованістю, багатством зібраних і використаних автором джерельних матеріалів і фактично була першим історіографічним твором в Україні. Випускником ОА був знаменитий гетьман запорозького козацтва Петро Конашевич-Сагайдачний. В острозькрму культурному осередку разом із Академією постало найпотужніше тогочасне українське видавництво. Діяла кирилична друкарня, де працював визначний східнослов'янський друкар Іван Федоров (Федорович), який разом з іншими культурними діячами видав цілу низку навчальних, богослужбових книг та творів полемічної літератури. Серед них виділяється "Буквар" - перший український підручник, що в 1576р. вийшов з острозької друкарні. Тимофія Михайловича - перший в історії кириличної поліграфії покажчик стародрукованих текстів, шедевр тогочасного друкарства - "Біблія" Острозька (1580-1581), найвидатніша книга Івана Федорова (Федоровича), "Хронологія" білоруського поета-протестанта Андрія Римші. Це - найвидатніші поліграфічні твори і продукція острозької друкарні федорів-ського періоду. Інтенсивна діяльність цієї друкарні (всього було надруковано до 1612 понад 20 видань) сприяла виникненню в Острозі власної папірні, існування якої підтверджується документально протягом 1585-1654. Для потреб студентів і професорів Академії в Острозі при ОА була створена також бібліотека з латинських, грецьких і церковнослов'янських видань (130 з них і зараз зберігаються в ЦНБ ім. В.І.Вернадського НАН України). Як свідчив сучасник Симон (Шимон) Пекалід (Пенкаля, Пенкальський), в 1600 в Острозі "квітне бібліотека, зібрана з немалим трудом". Вражає географія книжкових зв'язків Академії та видавництва з такими країнами та містами: Аравія, Александрія, Константинополь, Афон, Італія, Москва, Білорусія, Польща, Литва. Значний внесок зробила ОА у розвиток образотворчого та музичного мистецтв. Із часом функціонування О А збігається діяльність в Острозі єдиного на Волині значного малярського осередку, студентського присоборного хору та міського цеху музикантів, які зробили значний внесок у розвиток вітчизняної музичної культури. Цьому сприяли зацікавлення В.-К. кн. Острозького хоровим співом та культивування його в стінах Академії. Не випадково ректор Академії згідно з фунданційною грамотою опікувався хором при кафедральному Богоявленському соборі. Учасниками його були студенти. Як наслідок, в Острозі виник відомий серед східнослов'янських народів острозький наспів.

У XVI ст. в Острозі проживали поряд з українським населенням значні польська, єврейська та татарська громади, які сприяли формуванню своєрідної острозької міської культури з її етнічною та релігійною толерантністю. Тут декілька століть існувала відома на всю Східну Європу Єшибот - школа коментаторів талмуду. Діяли в Острозі антитринітарський та кальвіністський "збори" зі школами, єзуїтський колегіум.

Занепад ОА, як і всього Острозького культурно-освітнього центру, почався незабаром після смерті В. - К. кн. Острозького і був прямим наслідком переходу міста Острога до спадкоємців. Як свідчить унікальний документ "Постановєнє на Академіє Острозской", датований приблизно після 1629, на потреби Академії ще на початку XVII ст. з більмазького фільварку (окраїна Острога), а також із Завидова та Борисова (під Острогом) й суразьких володінь виконувалися різні повинності, відповідно до "фундушу і листовного надання від світлої пам'яті князя його милості небощика старого (тобто, В. - К. кн. Острозького, який помер 1608) з оренди суразької на школу Острозьку". Можна припустити, аналізуючи цей документ та залучаючи інші свідчення, що припинення надання підтримки і субсидій Академії після смерті кн. В.-К. Острозького призвело до згортання її діяльності. Висококваліфіковані викладачі-чужоземці вже не мали змоги приїжджати до Острога. Почав розпадатися літературно-публіцистичний гурток, згортала свою діяльніть друкарня. Цей процес, однак, тривав біля 10 років і близько 1636р. ОА припинила своє існування.

Все ж вироблена в Острозі система шкільництва не зникла безслідно. Сформований власне тут тип національного вищого навчального закладу православного спрямування слов'яно-греко-латинська академія - був перенесений до Києва і дав імпульс відкриттю Києво-Могилянської Академії, звідки поширився до Молдавії та Москви. У тому, що Київ перейняв естафету українського вищого шкільництва, була закономірність. Саме завдяки "острожанам" близько 1615р. (час поступового занепаду Академії) тут утворилися два культурно-освітні осередки - братство зі школою та літературно-перекладацький гурток з друкарнею при Печерській Лаврі. До їх становлення, зокрема, доклали зусиль Іов Борецький, перший ректор братської школи, та лаврський архімандрит Єлисей Плетенецький. Вже на їх основі Петро Могила у 1632р. зміг заснувати Київську Академію.

2.3. Друге народження Острозької Академії

Світло науки, просвітництва і культури, яке запалила ОА, продовжувало горіти протягом віків, і після більше, ніж 350-річної перерви ОА, нарешті, пережила своє друге народження. Зусилля ентузіастів, особливо Острозького науково-краєзнавчого Товариства "Спадщина" ім. князів Острозьких на чолі з першим його головою Петром Андруховим (1924-1996), громадськості, народних депутатів, Рівненської обласної та Острозької міської адміністрацій увінчались довгоочікуваним успіхом. 12 квітня 1994р. опубліковано Указ Президента України Леоніда Кравчука про утворення Острозького Колегіуму, що незабаром отримав статус Вищого (ОВК). Указом другого Президента України Леоніда Кучми від 5 черня 1996р. цей вищий навчальний заклад був перейменований в Острозьку Академію. Таким чином здійснилась історична справедливість про відновлення споконвічної назви цього першого у Східній Європі вищого навчального закладу. Історична доля навіки поєднала ОА та НаУКМА, адже в XVI ст. ОА стала біля джерел створення Києво-Могилянської Академії, а наприкінці XX ст. НаУКМА - біля витоків відновлення ОА.

Приміщення сучасної ОА - академмістечко, розташоване у мальовничому куточку Острога на базі будинків колишнього монастиря та середніх навчальних закладів. Загальна площа його будівель (понад 10 тис. кв. м) включає три навчальні корпуси, гуртожитки, їдальню, наукову бібліотеку, спортивний комплекс, медичну частину тощо. Спудеями ОА стають випускники середніх або студенти вищих навчальних закладів, що успішно склали вступний іспит у формі письмового тестування на спеціальності "історія", "культурологія", "економіка", "правознавство". В ОА 1996-1997 навч. році працює 36 викладачів, 67% з яких доктори та кандидати наук. Студенти, які навчаються в Академії, - це, як правило, відмінники навчання, золоті або срібні медалісти, переможці обласних та республіканських олімпіад з окремих предметів, частина з них закінчила навчальні заклади за кордоном. Абітурієнти, які не пройшли за конкурсом, можуть навчатись в ОА на нульовому факультеті, що працює протягом семи місяців з листопада по травень. На нульовому факультеті абітурієнти мають змогу поглибити знання з предметів, які включені у вступне тестування. В ОА навчаються студенти з усіх областей України. Крім того, Академія має ліцензію на навчання іноземних громадян.

У новій ОА створились певні урочисті традиції початку кожного навчального року, зокрема з жовтня 1994р., коли була проведена перша посвята слухачів нульового відділення, яке тоді мало назву підготовчого. Наприкінці серпня 1995р. відбулась урочиста інавгурація (акт проголошення початку першого навчального року нового ВЗО) ОА, назва якого тоді була Острозький Вищий Колегіум, за участю громадськості, представників ВЗО регіону, керівництва Національного Університету "Києво - Могилянська Академія", спудеїв (так називаються студенти цього закладу), їх батьків, родичів та близьких, а в кінці серпня 1996р. в урочистій атмосфері на майдані перед будівлями ОА відбулось відкриття нового академічного навчального року. Під час тих урочистостей всі спудеї - першокурсники урочисто прийняли клятву, в якій обіцяли: "Сумлінно опановувати здобутками світової культури і науки, невтомно долати шлях до істини, а пізнавши її, ніколи не зрадити їй... Бути гідними традицій Острозької Академії, видатних її діячів і вихованців: Костянтина Острозького, Гальшки Острозької, Герасима і Мелетія Смотрицьких, Дем'яна і Северина Наливайків, Івана Федоровича, Петра Конашевича-Сагайдачного, всіх вірних синів і дочок України... Ніколи і ні в чому не зрадити чесноти студентського братства, любити і поважати своїх викладачів... Пронести через усе життя любов до рідної землі, ідеали демократії та гуманізму... Вірою і правдою служити своєму народові, віддавати на його благо свої здібності і здобуті знання, захищати його незалежність і демократію...".

В ОА вже існують дві студентські організації: Студентське Братство і Наукове студентське товариство (НСТ) "Академік".

Студентське Братство ("Братство спудеїв Острозької Академії") є "добровільною, позапартійною, позаконфесійною організацією громадського самоврядування, що діє згідно з Конституцією України, її чинним законодавством, Статутами Острозької Академії та Братства спудеїв". Тут же зазначено, що Братство "є вищою формою студентського самоврядування" Академії. У Статуті Студентського Братства сформульовані його мета та завдання: "Мета БС - реалізація та захист прав і свобод його членів, розвиток їх активності і творчої самодіяльності". У Статуті визначені такі завдання братства спудеїв: "збереження та примноження традицій БС та ОА", "захист престижу, честі й гідності членів БС та ОА", "сприяння всебічному (духовному, інтелектуальному, культурному, фізичному) розвитку членів БС ОА, належній професійній підготовці", забезпечення прав і свобод спудеїв ОА, "надання посильної матеріальної допомоги членам БС ОА із малозабезпечених сімей", "налагодження контактів і співпраці зі студентами інших навчальних закладів України та зарубіжжя", "активна співпраця з адміністрацією та професорсько-викладацьким складом ОА". У березні 1997р. на альтернативних засадах було обрано головою БС О А студ. II курсу гуманітарного ф-ту (спец. "історія") Сергія Глинянчука.

СНТ "Академік" (першим головою був обраний Григорій Олійник, студент - історик гуманітар. ф-ту) є громадською організацією, створеною відповідно до Статуту ОА. Товариство засноване з метою реалізації наукових інтересів його членів, розвитку їх активної наукової діяльності і творчого відношення до навчального процесу. Основними завданнями СНТ є: сприяти науковому пошуку студентів у вивченні актуальних проблем наук і дисциплін, що викладаються в ОА; брати участь в організації науково-дослідницької роботи і пов'язаних із нею конференціях; сприяти публікації студентських праць у періодичних та спецільних виданнях. Вже у вересні 1995р. студенти першого курсу ОВК взяли участь у Рівненському обласному конкурсі студентських науково-пошукових робіт. Результати цього конкурсу були дуже обнадійливі і засвідчили високий рівень науково-дослідницької роботи в цьому молодому навчальному закладі. Ухвалою журі цього конкурсу його призерами стали дві студентки ОВК - Н.Ветвінська і Л.Подмайстрович відповідно за спеціальностями конкурсних робіт "культурологія" та "економіка", які серед 30 робіт студентів ВЗО Рівненщини зайняли перші місця.

У 1996р. студентами ОА були подані на черговий обласний конкурс 6 студентських досліджень, з них двоє (Олександр Талавера студ. 2-го курсу економічного фак - ту та Іван Шишкін студ. 2-го курсу гуманітарного фак-ту) були відзначені дипломами, нагороджені грамотами і грошовими преміями. Студенти ОА взяли участь у 1996 в декількох наукових конференціях, зокрема 2-ій Всеукраїнський - "Україна: людина, суспільство, природа", науково- практичному семінарі "Міф. Символ. Свідомість" (всі вони відбулися у Києві), "Християнське виховання молоді на ідеях миру та милосердя" (Рівне).

У квітні 1996р. була проведена перша наукова студентська конференція ОА, на якій працювали дві секції. Вже виданий перший збірник наукових студентських робіт за участю самих студентів, які стали і членами редколегії і здійснили редагування та комп'ютерний набір текстів тез доповідей та повідомлень цієї конференції.

В ОА створена Наглядова Рада з числа представників громадськості і визначних керівників промисловості та народного господарства західного регіону України. Першим головою НР ОА став п. Любомир Буняк, генеральний директор Управління магістрального нафтопроводу "Дружба". Для всебічної підтримки і сприяння ОА заснована Міжнародна Консультативна Рада (МКР). В її складі у 1997 - 13 видатних учених і діячів науки різних країн світу. Очолює МКР професор Тарас Закидальський з Канади, яким виділені іменні стипендії для талановитих студентів ОА. У складі МКР, зокрема, професори Дарія Маркусь, Джефрі Міррел, Мирон Куропась, Девід Ріплі (всі із СПІА), радник Фрідрих Джонсон (Швеція), М.Шептицький (Великобританія) та інші.

У липні 1995р. за ініціативою ректорату ОВК було засноване Острозьке Академічне Братство (ОАБ), яке має свій Статут. Президентом ОАБ є ректор ОА, віце-президентом - проректор з наукової роботи ОА проф. М.Ковальський. Мета ОАБ - "об'єднати найвизначніший духовний потенціал - провідних вчених, діячів культури, творчих працівників, громадсько-політичних діячів, які зробили вагомий особистий внесок у розбудову і розвиток Острозької Академії, Острога та Острожчини". Завдання ОАБ полягає у дослідженні історії ОА, Української держави, діяльності видатних острозьких просвітителів, імена яких пов'язані з ОА, відродженні академічних традицій славнозвісної Острозької Академії. Відповідно до ухвали першої сесії Ради ОАБ за вагомий внесок у розвиток національної науки, освіти та культури і розбудову ОА у липні 1995р. було присвоєне звання Академіка ОАБ з врученням дипломів та мантій Академіку НАН України, директору Інституту літератури НАН України Миколі Жулинському, тодішньому Голові Рівненської облдержадміністрації Роману Василишину, Президенту Національного Університету "Києво-Могилянська Академія" В'ячеславу Брюховецькому, проректору з наукової роботи ОА, заслуженому діячу науки і техніки України, доктору історичних наук, професору Миколі Ковальському. У 1996р. звання академіка ОА були надані ще трьом особам: Віталію Бабаку, заступнику міністра освіти України, доктору технічних наук, Любомиру Буняку, голові Наглядової Ради ОА, і Леоніду Кравчуку, першому Президенту України, що своїм указом 1994 р. відновив ОА у формі ОВК.

Модульна система навчання, що запроваджена в ОА, допомагає залучити до читання лекцій кращі інтелектуальні сили ВЗО України та зарубіжжя. В ОА регулярно викладають провідні професори та викладачі як вітчизняних, так і західноєвропейських та американських університетів. Серед них Тарас Закидальський, доктор філософії, професор Торонтського університету (Канада), Віктор Стів, доктор юридичних наук, Віктор Китастий, президент Американського дому в Україні (США) та Зірка Воронка, професор (США), доктори філософії Північно - Іллінойського ун-ту Мирон Куропась, Девід Ріплі, Джефрі Міррел.

ОА - навчальний заклад, що утворює єдиний академічний науково-дидактичний комплекс із Національним Університетом "Києво - Могилянська Академія". Тут вдало поєднуються вітчизняні та зарубіжні навчальні технології. Добре зарекомендувала себе рейтингова система оцінювання знань, що є могутнім мотивуючим засобом у процесі навчання. Для перевірки рівня знань, навичок та вмінь студентів широко застосовується система письмових тестів, яка допомагає регулярно й об'єктивно оцінювати рівень підготовки студентів із різних предметів та вчасно ліквідовувати прогалини в їх знаннях. Студенти ОА мають право вибирати частину навчальних курсів, що складає близько 30% навчального навантаження, а також можуть, за бажанням, навчатись паралельно на двох факультетах. У ВЗО під час вивчення окремих дисциплін, зокрема іноземної мови, використовується диференційоване навчання студентів. У залежності від рівня володіння ними навичками та вміннями з іноземної мови, вони навчаються в різних групах. В ОА вивченню англійської мови приділяється значна увага, оскільки вона, поряд з українською, є другою викладовою мовою в навчальному закладі. Крім того, студенти мають змогу оволодіти ще однією мовою за вибором (польською, німецькою, французькою, іспанською, латинською). В ОА працюють ком'ютерні класи, які обладнані найновішими потужними комп'ютерами. ОА входить до Міжнародної системи "Інтернет". Це дає можливість за допомогою електронної пошти обмінюватись інформацією з науковими та навчальними закладами світу. В ОА функціонує наукова бібліотека. Вона разом з бібліотеками міста становить бібліотечний комплекс і нараховувала в 1996 близько 100 тис. примірників літератури. В Академії 10-15 % літератури іноземними мовами, 70-75 % - підручники і наукова література, 20 % - художня література. Значний внесок у поповнення НБ ОА зробила "Києво-Могилянська Академія", Парламентська національна бібліотека, обласні та наукові бібліотеки України. Бібліотека також поповнюється за рахунок надходжень від вітчизняних та зарубіжних меценатів.

Випускникам, що здобули вищу освіту (перший освітній рівень), після 4 - х років навчання присуджується перший науковий ступінь - бакалавра наук. Після 5 - ти років навчання випускники отримують звання спеціаліста. Тим, хто здобув другий освітній рівень, після 6 - ти років навчання і захисту магістерської наукової роботи, присуджується другий науковий ступінь - магістра наук.

Висновок

Історія ОА - це багатющий джерельний матеріал для філософів, істориків, психологів, педагогів, це - монографії та дисертації подвижницько-просвітницької діяльності вчених-українців, що міцно заклали підвалини національної вищої школи. Починаючи з 20-х рр. XVII ст., протягом наступних століть уряди іноземних держав, до складу яких входив Острог, та їх керівні стани робили все можливе для того, щоб перетворити один із найбільших українських політичних, економічних та культурних центрів у провінційне містечко. Попри те, що це їм значною мірою вдалося, Острог зберіг своє національно-культурне значення. Сюди як в "український Єрусалим" їздили видатні українці І. Мазепа, Т. Шевченко, М. Костомаров, П. Куліш, І. Нечуй-Левицький, М. Коцюбинський. Тут отримали освіту Академік А. Кримський, І. Огієнко (майбутній митрополит Іларіон), генерал-хорунжий УНР Л. Ступницький та ін. Острог подарував Україні і світові й значні досягнення в галузі медицини. Символічно продовжуючи починання Яна Лятоша, лікар М. Філончиков вперше у світовій практиці для обробки ран застосував йод (1904), що дістало свою спеціальну назву в медицині як "метод Філончикова". Прославився і лікар П.Паславський, який першим в Україні видалив зоб (1906).

ОА є помітним науковим осередком нашої держави. У грудні 1994р. на її базі відкрито Острозьке відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського Національної Академії наук України. Це - перший на території історичної Волині академічний гуманітарний осередок. ОА готуватиме для нього фахівців із джерелознавства, археографії та архівознавства. У листопаді 1995р. також на базі ОА відкрито Острозький осередок Українського Історичного Товариства (УІТ), центр якого - у м. Кент (штат Огайо, США). Головою президії УІТ є видатний сучасний український історик проф. Любомир Винар. В ОА вже поступають видання УІТ, зокрема, примірники його органу - "Український історик". В Академії за участю вчених із України та зарубіжжя відбуваються численні наукові конференції. Найважливішими серед них є Міжнародні конференції: "Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України" (1995-1997), "Острог - Волинські Афіни", конференція до 125 - річчя від дня народження Лесі Українки, 130-річчя від часу народження Михайла Грушевського та ін. За результатами конференцій видаються збірники тез та повідомлень.

У травні 1996р. в ОА пройшла перша підсумкова наукова конференція викладачів, а у червні 1997р. - друга. Вже виданий 1-й том "Наукових записок" ОА. Вчені Академії поділилися своїми творчими науковими доробками та результатами своїх досліджень. В ОА працює відділ міжнародного співробітництва. Він координує і здійснює обмін інформацією, встановлює зв'язки з іноземними освітніми і науковими установами, вченими, які бажають зробити свій внесок у розвиток ОА, а також іноземцями, які хотіли б навчатися в ОА. Колектив ОА співпрацює з Інститутом вищої освіти м. Свонзі (Великобританія), Ягеллонським університетом у Кракові, університетом ім. Марії Кюрі-Складовської у Любліні (Польща), Північно - Іллінойським університетом (США) та ін. зарубіжними навчальними закладами.

Відроджена ОА стає важливим фактором у подальшому розвитку національної освіти, науки й культури.

Використана література:

1. Острозька академія XVI - XVII ст. Енциклопедичне видання. Острог, 1997.

2. Митрополит Іларіон “Князь Констянтин Острозький і його культурна праця”. Історична монографія, 1992р.

3. Митрополит Іларіон “Острозька академія”. Історична монографія, 1993.

4. Огієнко І. “Коротка історія культурного життя українського народу”. - К., 1992.

5. Шумовський П. “Остріг. Історичний нарис”. - К., 1998.