Розробка технології комплексної переробки сої з отриманням консервованих продуктів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розробка технології комплексної переробки сої з отриманням консервованих продуктів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Харчування відноситься до найважливіших факторів, які визначають здоров'я нації, її потенціал та перспективи розвитку. Структура харчування населення України має суттєві відхилення від формули збалансованого харчування, перш за все за рівнем споживання білків, вітамінів, мікроелементів, ненасичених жирних кислот, деяких органічних сполук рослинного походження, які мають найважливіше значення у регуляції обміну речовин та функції окремих органів і систем.

Для здоров'я людини важлива не тільки повноцінність, а також профілак-тична та детоксикуюча функції харчування, що зумовлюють сучасні вимоги до структури раціонального харчування, задовольнити яким практично неможливо, використовуючи традиційні продукти харчування. Рослинні продукти є цінним джерелом необхідних організму харчових речовин, надходження яких не може бути забезпечено тільки за рахунок продуктів тваринного походження.

В Україні білковий дефіцит становить більш 20%. Необхідний пошук но-вих альтернативних джерел високобілкових харчових продуктів, зокрема широ-ке використання сої, зерно якої містить 35-45% повноцінного білка, 18-25% жирів, біологічно-активні речовини та ін.

У відповідності з рекомендаціями органів охорони здоров'я ведуться розробки, спрямовані на зниження калорійності їжі, зменшення кількості холестерину, вуглеводів, солі та збагачення продуктів харчування білками, вітамінами, мікроелементами, харчовими волокнами. Таким чином, розробка технології комплексної переробки сої з отриманням продуктів харчування (сухого соєвого молока та соєвих консервів) є достатньо актуальною і погоджується з загальними тенденціями розвитку харчової промисловості.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась в рамках науково-дослідних робіт Одеської національної академії харчових технологій (№10/2001 «Розробка науково-технічних основ комплексної переробки сої на харчові та кормові продукти», № держреєстрації 0101U000964); Науково-виробничої асоціації «Одеська біотехнологія» («Розробити та впровадити технологічну лінію виробництва соєвого білково-жирового збагачувача (СБЖЗ) та харчових продуктів», № держреєстрації 0195U014151. Інв. №0297U005319); Одеського інституту стоматології АМН України («Адаптаційно-трофічні системи організму (АТС) в патогенезі та терапії основних стоматологічних захворювань», № держреєстрації 0196U001807. Інв. №0201U001396. Шифр УН.30.02.0031.96. «Лікувально-профілактичні остеотропні фітопрепарати (технологія, експериментальні дослідження, застосування в стоматології, травматології, геронтології)», № держреєстрації 0197U013799. Інв. №0299U004237. Шифр 2.99.19).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є виробництво консервованих продуктів підвищеної органолептичної та харчової цінності шляхом розробки науково-обгрунтованої технології комплексної безвідходної переробки сої. Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні задачі:

- вивчити морфологічні, хімічні та технологічні характеристики сортів сої селекції півдня України з можливістю їх використання для виробництва продуктів харчування;

- дослідити доцільність використання при виробництві консервованих продуктів лущеної сої з метою поліпшення споживчих властивостей готових виробів і зниження відходів сировини;

- визначити фактори, які впливають на ефективність лущення сої, встановити параметри цього процесу;

- дослідити умови підвищення харчової цінності соєвої сировини шляхом удосконалення підготовки зерна до переробки та фазового розподілу соєвих систем на протиральних машинах;

- визначити режими сушіння та термодинамічні властивості сухого соєвого молока (МСС), побудувати модель градуювання органолептичних показників режимів сушіння;

- провести експериментально-клінічну апробацію МСС;

- розробити рецептури, режими стерилізації соєвих консервів;

- розробити шляхи використання побічних продуктів, які отримуються при виробництві консервованих продуктів із сої;

- провести промислове впровадження (апробацію) МСС і соєвих консервів, розробити та ствердити нормативну документацію на їх виробництво.

Об'єкт досліджень - технологія комплексної безвідходної переробки сої з отриманням консервованих продуктів.

Предмет досліджень - соя харчова, борошно соєве повножирне, молоко соєве сухе, консерви соєві, побічні продукти лущення сої, боби соєві рафіновані, екстракт соєвий, соєво-молочний концентрат, окара соєва.

Методи досліджень - традиційні та модифіковані фізико-хімічні, технологічні, біохімічні, мікробіологічні, зоотехнічні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Науково обґрунтована доцільність використання і технологія отримання лущеної сої з метою інтенсифікації її переробки, підвищення поживної цінності кінцевого продукту, поліпшення його органолептичних властивостей. Підтверджена технологічна необхідність попередньої волого-екстракційно-теплової обробки (ВЕТО) лущених соєвих бобів з метою вилучення антипоживних речовин (сапонінів, олігоцукрів, фітатів, ін.) та підготовки сої до етапу диспергування. Оптимізовані умови процесу диспергування в системі «соєве борошно - вода».

Вперше визначені термодинамічні властивості МСС при різних температурних режимах зберігання та встановлені залежності термодинамічних параметрів вологопереносу від рівноважного вологовмісту і температури. Побудована математична модель градуювання органолептичних показників режимів сушіння МСС. Проведено експериментальне дослідження кінетики сушіння побічного продукту виробництва МСС (окари) в киплячому шарі.

Вивчені харчова цінність та біологічна дія МСС в експерименті на лабораторних тваринах. Визначена його нешкідливість, позитивний вплив на стан кісткової системи, специфічна дія на моделях пародонтиту та цукрового діабету.

Наукова новизна технічних рішень підтверджена трьома патентами на винахід.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена схема безвід-ходної переробки соєвої сировини. Позначені шляхи використання побічних

продуктів лущення сої в кормовиробництві. Запропоновано при виробництві соєвого молока використовувати протиральні машини замість фільтр-пресів та центрифуг, що дозволяє підвищити вихід соєво-молочного концентрату (СМК) на 15-20%. В виробничих умовах визначені параметри сушіння соєвого молока на розпилювальних сушарках. Розрахована сушильна установка киплячого шару продуктивністю 100 кг випареної вологи в годину. В лабораторних умовах розроблені рецептури та апробовані режими стерилізації трьох видів соєвих консервів. Визначені значення потрібної і фактичної летальності цих режимів, які гарантують мікробіологічну стабільність консервів. Запропоновані шляхи використання побічного продукту (соєвого екстракту) в фармацевтичній, медичній та мікробіологічній галузях народного господарства України. Практична цінність розробленої технології виробництва МСС підтверджена промисловим впровадженням на Тальнівському молочно-консервному комбінаті (Черкаська область) та Веселіновському заводі СЗМ (Миколаївська область), розроблених рецептур соєвих консервів - апробацією на Одеському м'ясопере-робному заводі. На підставі впровадженої технології МСС і соєвих консервів розроблені та стверджені технічні умови і технологічні інструкції по виробниц-тву молока соєвого рідкого і сухого, консервів соєвих, сиру соєвого «Тофу».

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок здобувача складається у теоретичному обґрунтуванні завдань досліджень, безпосередньому плануванні, організації та проведенні аналітичних та експериментальних досліджень, узагальненні отриманих результатів, формулюванні висновків і підготовці матеріалів до публікації, розробці нормативної документації, впровадженні нових технологій у виробництво, підготовці заявок на винаходи, а також в обґрунтуванні і публікації отриманих результатів. У роботах, що виконані у співавторстві, здобувачеві належить участь у проведенні експериментальної частини, у виконанні наукового аналізу літературних джерел і практичних даних, у проведенні їх статистичної обробки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були повідомлені на Міжнародній конференції «Екологія людини та проблеми виховання молодих вчених» (Одеса, 1997 р.), 7-й Міжнародній науково-практичній конференції «Нетрадиційне рослинництво, екологія та здоров'я» (Алушта, 1998 р.), III-му Національному конгресі геронтологів і геріатрів України (Київ, 2000 р.), 67-й науковій конференції студентів, аспірантів і молодих вчених (Київ, 2001 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Пріоритетні напрями впровадження в харчову промисловість сучасних технологій, обладнання та нових видів продуктів оздоровчого та спеціального призначення» (Київ, 2001 р.), Міжнародній науково-технічній конференції «Актуальні проблеми харчування: технологія та обладнання, організація та економіка» (Донецьк, 2003 р.), науковій конференції професорсько-викладацького складу ОНАХТ (2004 р.), засіданнях кафедри ТМтаСХП ОНАХТ (2001-2004 р.р.).

Публікації. Різні аспекти досліджуваної проблеми відображені в 16 публікаціях, з них 8 - в фахових журналах, 1 - в збірнику наукових праць, 5 - в матеріалах конференцій і з'їздів, 2 - в тезах доповідей, а також в 3-х патентах, 8 технічних умовах, 8 технологічних інструкціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку бібліографічних джерел, що має 198 найменувань (19 стор.), а також 14 додатків (89 стор.). Загальний обсяг дисертації складає 230 сторінок і включає 19 рисунків (8 стор.), 43 таблиці (19 стор.).

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтована актуальність обраного напрямку досліджень, сформульовані мета і задачі досліджень, показана наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наведені відомості про особистий внесок здобувача, апробацію роботи.

У першому розділі розглянуто хімічний склад, поживність соєвих бобів, їх харчова цінність. Наведені відомості про антипоживні речовини та токсиканти сої, її дієтичні та протиракові властивості. На підставі аналізу сучасних науково-технічних джерел наведені існуючі на сьогодення технології підготовки соєвих бобів до промислової переробки, технології виробництва соєвого молока, питання використання сої і соєпродуктів в виробництві консервів.

У другому розділі наведені загальна методика і основні методи досліджень, загальна схема проведення теоретичних, експериментальних та виробничих досліджень.

Дослідження виконувались в лабораторіях кафедр технології молока та сушіння харчових продуктів, процесів та апаратів харчових виробництв ОНАХТ, в лабораторії біохімії Селекційно-генетичного інституту-Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (СГІ - НАЦ НАІС), в лабораторіях науково-дослідного центру НВА «Одеська біотехнологія», у віварії Інституту стоматології АМНУ і в виробничих умовах Тальнівського МКК (Черкаська обл.), Веселінівського заводу ЗСМ (Миколаївська обл.) та Одеського м'ясопереробного заводу.

При вивченні складу та властивостей сировини і готової продукції застосовували хіміко-аналітичні, фізико-технологічні, біохімічні та мікробіологічні методи визначення показників. Отримані дані піддавались обробці методами математичної статистики.

У третьому розділі наведені результати власних експериментальних досліджень щодо підготовки сої до переробки в продукти харчування, переробки термообробленої сої в соєве молоко і соєві консерви, сушінню соєвого молока, характеристики харчової цінності розроблених консервованих продуктів на основі сої, мікробіологічних досліджень показників якості сої та МСС.

Був проаналізований 21 зразок сої лабораторії селекції сої СГІ-НАЦ НАІС та інших селекційних установ. Як об'єкти досліджень ми використовували сорти СГІ-НАЦ НАІС: Аркадія Одеська, Успіх, Гея, Чарівниця степу, Бельцька 90. Після проведених випробувань (розмір бобів, їх гігроскопічність, набрякання, вміст оболонок, здатність до лущення, вирівнювання насіння сої, колір, вміст білка, жиру) ми прийшли до висновку, що для переробки сої на харчові продукти найбільш збалансованим за всіма показниками є сорт Аркадія Одеська. Вивчено фізико-технологічні властивості лущеної та нелущеної сої цього сорту (табл. 1). Доведено, що для лущення сої найбільш ефективною є лущильно-шліфувальна машина А1-ЗШН-3. В розділі наведена характеристика повножирного соєвого борошна.

Фізико-технологічні показники сої сорту Аркадія Одеська

Схема комплексної переробки сої з отриманням харчових, кормових продуктів, фармацевтичних препаратів наведена на рис. 2.

Обґрунтовані необхідність і режими волого-теплової обробки лущених соєвих бобів. Проведені експериментальні дослідження впливу різних режимів ВЕТО (температура, тривалість процесу) на їх здатність утримувати вологу (ВУЗ), вміст сухих речовин (СР) та розчинного білка (РБ) в соєвому екстракті (рис. 3, 4, 5). Також проведено теоретичний розрахунок цих показників (Д - експеримент, ЇДЇ - розрахунок). Вивчено вплив величин гідромодулю (спів-відношення сої і води) та активної кислотності водного середовища на вихід розчинних сухих речовин в екстракт.

Виконані дослідження процесу ВЕТО лущених соєвих бобів дозволили визначити параметри проведення процесу: екстракційне середовище - вода, гідромодуль сої та води -1:4 - 1:5, температура процесу - 75 С, тривалість - 2,5 год при рН 4,5-5,0.

Порівняльний аналіз амінокислотного складу сої, г/100г сухих речовин

Вивчено питання утилізації водорозчинних речовин соєвого екстракту, які мають певні цінні властивості (білки, пептиди, вільні амінокислоти, вітаміни групи В, макро- і мікроелементи, фенольні сполуки, антиканцерогенні речовини - сапоніни, фітати, ізофлавони).

Використання повножирного соєвого борошна при виробництві соєвого молока дозволяє вилучити з технологічного процесу етапи ВЕТО та подрібнен-ня сої на колоїдному млині в соєву пасту. Соєве борошно безпосередньо подається в апарат для змішування та екстракції розчинних поживних речовин.

Розроблено модель процесу екстрагування в системі «соєве борошно-вода», яка визначає режим роботи дісольвера і час контакту фаз. При різному поєднанні параметрів (кількість обертів мішалки в дісольвері, температура системи, концентрація соєвого борошна, час процесу) було вивчено, як змінюється вміст сухих речовин та сирого протеїну в суспензії і визначено оптимальний режим процесу екстрагування в системі: кількість обертів мішалки - 16,7 с^-1, температура - 75 єС, час процесу - не менш 100 хв, концентрація соєвого борошна - 15,7%. Розраховано коефіцієнт масопереносу процесу екстрагування, визначено вид критеріального рівняння процесу.

В виробничих умовах Веселінівського заводу СЗМ (Миколаївська обл.) були визначені режими сушіння соєвого молока на розпилювальній сушарці ЦТ-500 (табл. 3).

Виходячи з отриманих даних, встановлені наступні режими сушіння соєвого молока: температура на вході в сушильну вежу - 160-180 єС, на виході - 75-80 єС. Температура СМК, який поступає на сушіння - не нижче 60 єС.

Експериментально вивчено кінетику сушіння соєвої окари. Отримані вихідні розрахункові дані установки для сушіння окари в киплячому шарі.

Дослідження режимів сушіння соєвого молока

Проведені дослідження по визначенню рівноважного вологовмісту МСС, за значенням якого установлюють зв'язок вологи з продуктом, потенціальну можливість повітря як агента сушіння, термодинамічні характеристики волого-обміну МСС, умови зберігання продукту, вид тари для його пакування. За результатами експериментів побудовані ізотерми сорбції МСС . Вперше визначені його термодинамічні властивості (рис. 8-11). Також проведений теоретичний розрахунок цих показників (Д - експеримент, -ДЇ - розрахунок).

Розроблено рецептури і режими стерилізації трьох видів соєвих консервів: «Боби соєві консервовані», «Боби соєві в м'ясному бульйоні», «Боби соєві з кур-кою». Запропоновані рецептури консервів дозволяють задовольнити добову по-требу організму людини в поживних речовинах, % в: білках - до 14,7; жирах - до 8,5; калію - до 22,6; фосфорі - до 23,9; вітаміні В₆ - до 20,0; вітаміні Е - до 60,6; холіні - до 18,9.

Технологічний процес виробництва соєвих консервів відповідає загальновідомій схемі. В табл. 4 приведена характеристика летальності режимів стерилізації консервів з сої в банці I-82-500.

Характеристика летальності режимів стерилізації консервів з сої

На рис. 12-13 наведені теплофізичні та мікробіологічні характеристики двох розроблених режимів стерилізації консервів з сої в банці І-82-500.

В роботі наведена характеристика консервованих продуктів з сої (МСС і консервів), їх харчова і енергетична цінність. Надані результати мікробіоло-гічних досліджень зразків сої (нелущеної, лущеної, після ВЕТО) на різних етапах технологічного процесу та зразків МСС, які були закладені на зберігання при різних температурах (2-6 С та 16-20 С).

В експерименті in vivo показана дія МСС і окари на біологічних об'єктах (білих щурах), доведена нешкідливість соєвих продуктів. На підставі вивчення показників мінерального обміну в сироватці крові і стегновій кістці, густини стегнової кістки щурів встановлено позитивний вплив соєвих продуктів на стан кісткової системи організму. Вивчена специфічна дія МСС і соєвої окари на моделі пародонтиту. Встановлена їх позитивна дія на течію захворювання. Включення до раціону щурів МСС на фоні алоксанової моделі цукрового діабету приводить до зниження вмісту глюкози в крові експериментальних тварин, сприяє стабілізації маси їх тіла.

В четвертому розділі наведено технології використання МСС та продуктів, отриманих при його виробництві. Це молоко соєве згущене з цукром, соєві десерти, соєвий сир, соєва окара, боби соєві рафіновані. Наведені фізико-хімічні показники соєвих продуктів, технологія їх виробництва, рецептури, харчова і енергетична цінність.

Висновки

В результаті проведених досліджень розроблена технологія комплексної переробки сої з отриманням сухого соєвого молока та соєвих консервів.

1. Обґрунтована можливість використання для виробництва консервованих соєвих продуктів за морфологічними, хімічними і технологічними характеристиками сорту сої Аркадія Одеська (вміст білку - 35,0 ± 0,47%, жиру - 20,31 ± 0,36%, загальних вуглеводів - 23,10 ± 0,18%).

2. Визначені фактори, які впливають на ефективність лущіння сої, встановлені найбільш ефективні параметри процесу на лущильно-шліфувальній машині А1-ЗШН-3. Вихід повністю лущеної зернини становить 77,0-80,0%, побічних продуктів лущення 20,0-23,0% (в залежності від наявності сторонньої домішки).

3. Обґрунтовано проведення попередньої волого-екстакційно-теплової обробки лущеної сої для вилучення антипоживних речовин (фітатів, сапонінів, олігоцукрів, ін.) та підготовки сої до диспергування при виробництві соєвого молока або до подальшого використання при виробництві соєвих консервів.

4. Розроблено режим диспергування в системі «соєве борошно-вода» при виробництві соєвого молока з повножирного соєвого борошна (швидкість обертання мішалки - 16,7 с^-1, температура суміші - 75 єС, час процесу - не менш 100 хв), при якому спостерігається найбільший перехід поживних речовин в соєво-молочний концентрат.

5. Рекомендовано для поділу соєво-молочного концентрату та окари (соєвої пасти) використовувати протиральну машину з ситом з діаметром отворів не більш 0,4 мм, що за рахунок більш тонкого диспергування підвищує вихід соєво-молочного концентрату на 15,0-20,0% в порівнянні з іншим обладнанням, яке для цього використовують (центрифуги, фільтр-преси).

6. Визначені оптимальні параметри сушіння соєвого молока на розпилювальних сушарках: температура на вході в сушильну вежу 160-180 єС, на виході - 75-80 єС, температура соєвого молочного концентрату, який подається на сушіння, не нижче 60 єС. Побудована математична модель градуювання органолептичних показників режимів сушіння соєвого молока, яка дозволяє коректувати параметри сушильного агенту. Вперше вивчені термодинамічні властивості сухого соєвого молока при різних температурах: потенціал вологопереносу, вологоємність, термоградієнтний коефіцієнт. Встановлені залежності термодинамічних параметрів вологопереносу від рівноважного вологовмісту і температури використовуються при визначенні умов зберігання готової продукції.

7. Встановлені нешкідливість та поживність сухого соєвого молока за результатами вивчення його поживних властивостей на підставі даних хімічного аналізу та результатів годування лабораторних тварин. Сухе соєве молоко є продуктом, який сприяє зниженню рівня глюкози в крові у тварин, хворих на цукровий діабет.

8. Розроблено режими стерилізації трьох видів соєвих консервів: «Боби соєві консервовані», «Боби соєві в м'ясному бульйоні» та «Боби соєві з куркою». Визначені значення потрібної і фактичної летальності цих режимів гарантують мікробіологічну стабільність консервів/

9. Розроблена та затверджена нормативна документація на продукти з використанням сухого соєвого молока: шкільні сніданки (3 найменування), згущене соєве молоко з цукром, соєвий сир «Тофу».

10. Зроблено економічне обґрунтування виробництва сухого соєвого молока: при випуску 240 т продукції на рік прибуток становить 615,5 тис. грн.

11. Проведено промислове впровадження розробленої технології сухого соєвого молока на Тальнівському молочно-консервному комбінаті (Черкаська обл.) і Веселіновському заводі СЗМ (Миколаївська обл.). На Одеському м'ясопереробному заводі вироблено експериментальні партії консервів із сої.

Основний зміст роботи викладено в наступних публікаціях

1. Технология производства соевых десертов / А.П. Левицкий, И.А. Лялина, И.А. Селиванская, В.А. Лядская. - Хранение и переработка сельхозсырья. - 1998. - №4. - С. 40-41.

Особистий внесок здобувача: виконано науковий аналіз літературних джерел і практичних даних, участь у проведенні експериментальної частини, проведено статистичну обробку.

2. Технология производства молочных соепродуктов / А.П. Левицкий, И.А. Лялина, И.А. Селиванская, В.А. Лядская. // Хранение и переработка сельхоз-сырья. - 1998. - №4. - С. 41.

Особистий внесок здобувача: виконано науковий аналіз літературних джерел і практичних даних, участь у проведенні експериментальної частини, проведено статистичну обробку.

3. Селіванська І.О. Соєве молоко - цінний кормовий продукт / І.О. Селіванська // Харчова і переробна промисловість. - 2000. - №1. - С. 25-26.

Особистий внесок здобувача: виконано науковий аналіз літературних джерел і практичних даних, участь у проведенні експериментальної частини, проведено статистичну обробку, підготовлено до друку.

4. Гришин М.О. Молоко соєве сухе // М.О. Гришин, І.О. Селіванська / Харчова і переробна промисловість. - 2001. - №1. - С. 11-12.

Особистий внесок здобувача: виконано науковий аналіз літературних джерел, участь у проведенні експериментальної частини, підготовлено до друку, сформульовані висновки.

5. Использование соевых добавок в производстве макаронных изделий / А.П. Левицкий, И.А. Дюдина, И.А. Селиванская, В.А. Лядская - Наукові праці ОДАХТ. - Одеса: ОДАХТ, 2001. - Вип.21. - С. 243-246.

Особистий внесок здобувача: виконано науковий аналіз практичних даних, участь у проведенні експериментальної частини, підготовлено до друку.

6. Іоргачова К.Г. Соєве молоко у виробництві помадних цукерок / К.Г.Іоргачова, І.О. Селіванська, В.Ю. Толстих // Холодильна техніка і технологія. - Одеса: ОДАХ, 2001. - Т. 71, №2. - С. 46-48.

Особистий внесок здобувача: виконано науковий аналіз літературних джерел, сформульовані висновки.

7. Гришин М.О. Технологія отримання соєвого сухого молока і перспективи його використання в харчовій промисловості / М.О. Гришин, А.П. Левицький, І.О. Селіванська // Пріоритетні напрями впровадження в харчову промисловість сучасних технологій, обладнання і нових видів продуктів оздоровчого та спеціального призначення: Матеріали VII Міжнародної науково-технічної конференції (23-25 жовтня 2001 р.). Частина ІІ. - Київ: УДУХТ, 2001. - С. 54-55.

Особистий внесок здобувача: виконано науковий аналіз літературних джерел, участь у проведенні експериментальної частини, підготовлено до друку, сформульовані висновки, участь у дискусії.

8. Селиванская И.А. Влияние сухого соевого молока на процессы минерализации костной ткани / И.А. Селиванская, В.А. Лядская // Український біохімічний журнал - 2002 - Т.74, №4а (приложение 1). - С. 176-177.

Особистий внесок здобувача: виконано науковий аналіз літературних дже-рел і практичних даних, участь у проведенні експериментальної частини, прове-дено статистичну обробку, підготовлено до друку, сформульовані висновки.

9. Осадчук И.В., Сортовые особенности состава сои и продуктов ее переработки / И.В. Осадчук, Л.Н. Пилипенко, И.А. Селиванская // Зернові продукти і комбікорми. - 2004. - №2. - С. 34-36.

Особистий внесок здобувача: виконано науковий аналіз літературних джерел, підготовлено до друку.

10. Левицький А.П. Захисна дія соєвого молока при експериментальному цукровому діабеті / А.П. Левицький, І.О. Селіванська, Ю.В.Цісельський // Одеський медичний журнал. - 2004. - №6. - С. 9-11.

Особистий внесок здобувача: виконано науковий аналіз літературних джерел і практичних даних, участь у проведенні експериментальної частини, проведено статистичну обробку, підготовлено до друку.

11. Пат. 2120929 Россия, МКИ⁶ А 23 L 1/20, А 23 L 1/201. Способ переработки соевых бобов в пищевой продукт / А.П. Левицкий, И.А. Лялина, Н.И. Ветряк, Г.А. Ересько, В.А. Лядская, И.А. Селиванская. - №96117891; Приоритет от 20.9.95. Опубл.20.8.98. Бюл. №14.

Особистий внесок здобувача: проведено збір та науковий аналіз літературних джерел, підготовлено до патентування.

12. Пат. 26287 Україна, МКИ⁶ А 23 L 1/20, А 23 L 1/201. Спосіб переробки соєвих бобів на харчовий продукт / А.П. Левицький, І.А. Ляліна, М.І.Вітряк, Г.О. Ересько, В.А. Лядська, І.О. Селіванська. - №95094209; Заявл. 20.9.95. Опубл.19.7.99. Бюл. №4.

Особистий внесок здобувача: проведено збір та науковий аналіз літературних джерел, підготовлено до патентування.

13. Пат. 37566 А Україна, А 23 С 11/10. Спосіб виробництва соєвого молока / А.П. Левицький, І.О. Селіванська, В.А. Лядська. - №99126816; Заявл. 14.12.99. Опубл.15.5.2001. Бюл. №4.

Особистий внесок здобувача: запропоновано ідею, проведено збір та науковий аналіз літературних джерел, підготовлено до патентування.

14. Біохімічні основи комплексної переробки сої на харчові, кормові продукти та фармацевтичні препарати / А.П. Левицький, К.Д. Макаренко, І.А. Ляліна, В.А. Лядська, І.О. Селіванська, Ю.В. Дяченко, О.А. Макаренко, В.Г. Адамовська // VII Український біохімічний з'їзд: Матеріали з'їзду. Частина 2. - Київ, 1997. - С. 87-88.

Особистий внесок здобувача: виконано науковий аналіз літературних джерел, участь у проведенні експериментальної частини.

15. Нетрадиционная переработка соевых бобов / А.П. Левицкий, О.А. Макаренко, И.А. Селиванская, П.С. Тихонов. // Нетрадиционное расте-ниеводство, экология и здоровье: Материалы 7-й Международной научно-практической конференции - Алушта, 1998. - С. 682.

Особистий внесок здобувача: виконано науковий аналіз практичних даних, участь у проведенні експериментальної частини, проведено статистичну обробку, сформульовані висновки.

16. Пищевые продукты - решение большинства проблем гериатрии / А.П. Левицкий, И.А. Селиванская, И.А. Дюдина, К.Д. Макаренко, И.А. Мусонова, О.В. Деньга // ІІІ Національний конгрес геронтологів і геріатрів України: Тези доповідей. - К., 2000. - С. 14-15.

Особистий внесок здобувача: виконано науковий аналіз літературних джерел і практичних даних, підготовлено до друку, участь у дискусії.

17. Селіванська I.О. Волого-екстракційно-теплова обробка соєвих бобів при виробництві соєвого молока / І.О. Селіванська, А.П. Левицький // Матеріали 67-п наукової конференції студентів, аспірантів і молодих вчених. Частина II. - Київ: УДУХТ, 2001 - С. 6-7.

Особистий внесок здобувача: виконано науковий аналіз літературних джерел і практичних даних, участь у проведенні експериментальної частини, проведено статистичну обробку, підготовлено до друку, участь у дискусії.

18. Селіванська I.О. Соєпродукти - вирішення більшості проблем лікувально-профілактичного харчування / І.О. Селіванська, А.П. Левицький, К.Д. Макаренко // Матеріали 67-п наукової конференції студентів, аспірантів і молодих вчених. Частина II. - Київ: УДУХТ, 2001. - С. 7.

Особистий внесок здобувача: виконано науковий аналіз літературних джерел і практичних даних, підготовлено до друку, сформульовані висновки, участь у дискусії.

Размещено на Allbest.ru