Показники якості кисломолочних продуктів

Вивчення хімічного складу молока його класифікації та асортименту. Характеристика кисломолочних продуктів. Визначення якості сметани та сиру. Розгляд причин виникнення дефектів кисломолочних продуктів та споживних властивостей молочних консервів.

Рубрика Кулинария и продукты питания
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 06.05.2014
Размер файла 56,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

4.2.1 Сухі молочні суміші для дітей

До молочних продуктів спеціального призначення належать, насамперед, весь асортимент рідких та сухих молочних продуктів дитячого харчування. Виготовляючи замінники материнського молока, обов'язково корегують склад коров'ячого і максимально наближають хімічний склад продуктів для дитячого харчування до складу материнського молока. З цією метою в молочних сумішах для дітей необхідно знизити кількість білків, змінити співвідношення білкових фракцій, збалансувати їх за незамінними амінокислотами, полі ненасиченими жирними кислотами, мінеральними речовинами (перш за все кальцієм, фосфором і натрієм), вітамінами та захисними факторами.

З метою корекції (адаптації) білкового й мінерального складу молочних сумішей широко використовують молочну сироватку або сухі гуманізовані добавки, виготовлені з неї, з різним вмістом сироваткових білків, мінеральних речовин і лактози.

Для корекції складу та властивостей до молочного жиру додають олію (до 25% від загальної кількості жиру). У нас з цією метою використовують кукурудзяну та соняшникову олію, в західних країнах - соєву й кокосову. Введення олії поліпшує співвідношення ненасичених і насичених жирних кислот і збалансованість сумішей за лінолевою кислотою, а також збагачує суміші фосфоліпідами й токоферолами.

Емульгування рослинної олії в молочній основі та додаткове диспергування жирової фази за допомогою двоступеневої гомогенізації наближає агрегатний стан жиру молочних сумішей до стану жиру материнського молока (розмір жирових кульок 1-2 мкм), підвищує його перетравлюваність і стійкість до окислення.

Для адаптації вуглеводного складу замінників до материнського молока під час виробництва сумішей як біфідогенні фактори, використовують солодовий екстракт (декстринмальтозу) та лактолактулозу (суміш 50% лактози і 50% лактулози). Завдяки повільному розпаду лактоза доходить до товстого кишечника грудної дитини і стимулює розвиток у ньому біфідобактерій. Біфідобактерії є антагоністами гнійних і низки патогенних та умовно-патогенних бактерій. Окрім того, вони синтезують деякі водорозчинні вітаміни. При годуванні материнським молоком біфідобактерії становлять 80-90% усієї мікрофлори кишечнику. Тому при корекції складу сумішей для дитячого харчування особливо важливо забезпечити умови для розвитку біфідобактерій, які нормалізують кишкову мікрофлору.

Вітамінний та мінеральний склад корегують додаванням добавок (сироватки, олії, солодового екстракту), а також готових препаратів, вітамінів і мінеральних речовин. До молочної сировини, яка використовується для виробництва продуктів дитячого харчування, поряд із загальноприйнятими вимогами до органолептичних, фізико-хімічних і мікробіологічних показників, ставлять високі токсико-гігієнічні вимоги, які гарантують її нешкідливість. Залишки токсичних речовин, які потрапляють до коров'ячого молока із навколишнього середовища, значно небезпечніші саме для дітей, ніж для дорослих. Причина в тому, що дитяча їжа складається переважно із молока, а організм дитини значно чутливіший до сторонніх речовин внаслідок недосконалості імунної системи, механізмів детоксикації, органів травлення та виділення. У молоці, яке надходить у виробництво продуктів для дитячого харчування, не допускаються миш'як і важкі метали (ртуть, свинець і кадмій), а вміст міді та олова суворо регламентується. Не допускаються пестициди, антибіотики, мікотоксини, бензопірен, нітрати, нітрозаміни тощо. Під час виготовлення забороняється додавати до продуктів будь-які консерванти, стабілізатори та інші харчові добавки.

Сухі молочні суміші для дитячого та дієтичного харчування за призначенням поділені на дві групи (див. таблицю 3).

Таблиця 3

1 група

2 група

Для дітей від народження до 3-х місяців („Детолакт”, „Віталакт”, „Маля”, „Сонечко”, „Ладушка”, „Дніпрянка” тощо)

Для харчування дітей, які страждають на алергію до коров'ячого молока та лактозною недостатністю („Фітовіт”)

Для дітей від 3-х місяців до 1 року („Детолакт”, „Детолакт-2”, „Віталакт”, „Малюк” тощо)

Для дітей зі схильністю до дисфункції кишківника та з алергічними захворюваннями („Дніпрянка-К”)

Кисломолочні адаптовані продукти („Віталакт-М”, „Маля-М”, „Біфідолакт”, „Адидофілакт” тощо)

Для недоношених дітей з генетичним порушеннями: низьколактозні, безлактозні

Продукти для підгодовування: каші, молочно-овочеві суміші („Малятко”, „Крупинка”)

Для ентерального харчування („Инпитан”)

Для дітей, хворих на діарею, фенілкетонурію, тирозином тощо

Для дієтичного харчування

Актуальним є впровадження у виробництво розроблених молочних продуктів для дітей дошкільного віку та школярів, які можуть замінити традиційну склянку молока. Це - суха суміш для кавового напою „Цикорлакт”, виготовлена з молока та екстракту цикорію. Останній, завдяки наявності інуліну, який є пребіотиком, активізує біфідофлору кишківника і нормалізує його мікрофлору. Окрім того, поліфеноли цикорію як природні антиоксиданти відіграють важливу роль у захисній антиоксидантній системі людини. Вони нейтралізують вільнорадикальні продукти і таким чином захищають від ушкоджень біологічні мембрани, що має вирішальне значення в запобіганні токсичним наслідкам дії шкідливих хімічних речовин на живий організм. „Цикорлакт” отримав високу оцінку гігієністів і рекомендований для дітей та дорослих (як хворих, так і здорових) з метою профілактики захворювань, які можуть бути результатом погіршення екологічних умов.

ВИСНОВОК

На основі вище згаданого матеріалу, можна зробити висновок, що при купівлі молочних виробів слід ретельно роздивитись упаковку та інформацію, нанесену на продукції. Згідно державних стандартів на упаковці повинна подаватись інформація про виробника, зазначатись вид молочної продукції. Не забудьте звернути увагу і на термін придатності та зовнішній вигляд упаковки. Якщо упаковка здута, порушена її цілісність, то такий вигляд може свідчити тільки про зіпсованість продукту.

Якщо ви бажаєте спожити йогурт чи кефір із користю для здоров'я, тоді особливу увагу звертайте на термін придатності. Адже термін придатності “живого” йогурту (тобто з живим вмістом корисних бактерій) та збереження при цьому його лікувальних властивостей становить 14 діб при температурі не більше +6. А термін придатності кефіру - від 3 до 5 діб. Якщо на упаковці йогурту вказано значно більший термін, тоді до Вас потрапив пастеризований продукт. Такий продукт проходить спеціальну теплову обробку (пастерізацію чи стерилізацію), що дозволяє зберігати такий молочний продукт доволі довгий час навіть при кімнатній температурі. Лікувальні властивості такого йогурту втрачаються, та й різних добавок в ньому істотно більше. Отже, обираючи для себе йогурт чи кефір, варто запитати себе - хочете ви спожити продукт корисний, чи привабливий.

Важливими є і належні умови реалізації молочних продуктів. Дуже часто неналежний стан продукту може бути зумовлений порушеннями з боку продавця. А безпосередньо перед вживання молочних продуктів зверніть увагу і на їх консистенцію. У кефіру вона має бути однорідною, в'язкою, з порушеним або непорушеним згустком (це залежить від технології виробництва), можливе відокремлення сироватки. Консистенція йогурту повинна бути також однорідна, проте ніжна, у міру щільна, без газоутворення.

Питання посилення контролю за якістю молочних продуктів є актуальним на загальнодержавному рівні. Зокрема, з метою підвищення захисту прав споживачів, Держспоживстандартом України у травні 2008 року прийнято розпорядження “Про забезпечення підвищення якості м'ясо-молочної продукції”. Згідно цього розпорядження центрами стандартизації, метрології та сертифікації у кожній області проводитимуться постійні перевірки та приведення зареєстрованих технічних умов молочної групи товарів на відповідність вимогам чинного законодавства та діючих національних стандартів.

Проведені досліди Інституту гігієни і медичної екології Академії медичних наук України довели, що жирність заявлена на упаковках молочних продуктів,не відповідає фактичній. Так, фактична жирність практично всієї сметани, що пройшла тестування відрізнялася від заявленої на 1%. У сметані марок «Кремез», «Фанні» і «7-Я» жирність склала 19% замість 20%.

Із трьох біокефірів, що пройшли тестування, жоден не дотяг до стандартних показників 1% або 2,5%. Кефір марки «Літній день» («Кремез») при заявленій жирності 1% показав фактичну 0,7%, «Яготінський» при маркуванні 2,5% містить 1,3%, а «Біо-баланс» («Галактон») - 1,8% замість 2,5%. Не співпадають з маркуванням і показники жирності в молоці. В більшості випадків фактична жирність відрізнялася від заявленої на 0,1-0,2%. Жирність у більшості протестованих марок сиру в середньому відрізнялася від вказаної на упаковці на 1%. Жирність молочного продукту відіграє велику роль, оскільки вона є носієм харчової й енергетичної цінності, показником, який виноситься на маркування, а також тому, що за нею формується ціна. Споживач бачить цей показник на кожній упаковці і, роблячи вибір, дуже часто орієнтується саме на нього. Безперечно, цей показник повинен відповідати зазначеному на упаковці. Щільність у всіх зразках не відповідає вимогам Держстандарту і становила від 1,024 до 1,026. Відповідно до ДСТУ, показник щільності молока повинен бути не меншим 1,027 для молока з жирністю 3,5% і 1,030 для молока з жирністю 1%.

Дослідження, ініційоване «ДТ» також показало, що виробники молочних виробів не дотримуються ані державних стандартів, ані вказаної на упаковці рецептури. Так, фактичний вміст жиру в «Молочних» сосисках ТМ «Русанко»

(7,5%) разюче відрізняється від вимог стандарту «не більше 32%» і заявлених в документації «не більше 28%».

Отже, нині в молочній промисловості є дві тенденції. Перша - це повніше використання усіх складових молока завдяки вдосконаленню технологій виробництва окремих груп молочних продуктів, а також розширенню їх асортименту та підвищенню якості шляхом збагачення вітамінами, макро- та мікроелементами, смаковими та ароматичними компонентами. Друга - створення створення нових видів продуктів спеціального оздоровчого призначення для різних вікових груп, різних форм зайнятості населення, екологічних умов проживання та стану здоров'я людини введенням до складу рецептур функціональних інгредієнтів.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Гулич М. - професор Інституту гігієни і медичної екології Академії медичних наук України: «Дослідження молочних продуктів».

Пучкова Ю. С, Криштафович В. І. : методичні вказівки до лабораторних завдань(розділ: «Молоко і молочні товари), М. : 1999 р..

Рудавська Г. Б: «Молочні продукти спеціального призначення».

Сірохман І. В., Задорожний І. М., Пономарьов П. Х. «Товарознавство продовольчих товарів», 1998.

Скрипник O.: « Якщо вершки погані, то що ж у молоці ?.».

Хімія харчування / Каретникова О. - канд. хім. наук, Мальченко Г., упорядкування, 2005 р. .

«Хімія» Шкільний світ. №21 (561), 2008р.

www. рravda. If. ua: « Якісні та корисні молочні продукти».

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Сировина у молочній промисловості. Представники важливої та шкідливої мікрофлори молока та кисломолочних продуктів. Засоби забезпечення їх якості і безпеки. Збудники харчових токсикоінфекцій. Патогенні, умовно-патогенні, санітарно-показові мікроорганізми.

    курсовая работа [3,4 M], добавлен 24.11.2014

  • Асортимент кисломолочних продуктів, їх споживчі властивості, хімічний склад. Виробництво продуктів, їх маркування і фасування, умови транспортування та зберігання. Значення викладки товарів при їх реалізації в роздрібній торгівлі, холодильне обладнання.

    курсовая работа [6,6 M], добавлен 25.03.2014

  • Асортимент класичної та нетрадиційної кисломолочної продукції. Її харчові та біологічні властивості. Молоко як сировина для переробки. Порівняння кобилячого і коров’ячого кумису. Органолептичні та фізико-хімічні вимоги до якості кисломолочних напоїв.

    курсовая работа [116,2 K], добавлен 31.10.2014

  • Впровадження нової продукції та обладнання в цеху з виробництва кисломолочних продуктів. Організація техніко-хімічного, мікробіологічного контролю на виробництві. Архітектурно-будівельна характеристика підприємства. Автоматизація технологічних процесів.

    дипломная работа [344,4 K], добавлен 11.10.2013

  • Дослідження споживчих властивостей кисломолочних сирів. Основні показники їх якості, асортимент, особливості та етапи виробництва. Види дефектів та вимоги до експертизи кисломолочних сирів. Устаткування виробництва. Організація роботи гарячого цеху.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 03.02.2014

  • Ринок кисломолочних сирів та їх товарознавча характеристика. Методи експертизи кисломолочних сирів. Визначення вологи висушуванням за допомогою приладу Чижової та експертиза якості за органолептичними показниками. Мікробіологічні показники сиру.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 26.03.2013

  • Обґрунтування технологічних процесів виробництва молочних продуктів. Сировина для виробництва кисломолочних сирів. Опис технологічного процесу з обґрунтуванням режимів виробництва. Вимоги нормативної документації на продукти. Санітарно-гігієнічні вимоги.

    курсовая работа [49,1 K], добавлен 22.12.2011

  • Біологія бактерій, що використовуються у харчовій промисловості. Виробництво кисломолочних продуктів. Молочнокисле бродіння та його використання для біологічної консервації. Пропіоновокислі бактерії у виготовленні сиру. Технологія виробництва оцту.

    курсовая работа [841,1 K], добавлен 14.01.2015

  • Молоко - основа молочних продуктів. Зміна його мікрофлори при зберіганні. Джерела обсіменіння молока мікроорганізмами. Мікробіологічний контроль пастеризованого і стерилізованого молока. Санітарно-мікробіологічний контроль виробництва молочних продуктів.

    курсовая работа [378,2 K], добавлен 11.04.2012

  • Відомості та загальна характеристика підприємства. Особливості асортименту виготовлюваної продукції. Технологія виробництва кисломолочних напоїв. Схема технологічної лінії по виробництву кисломолочних напоїв та детальний опис декількох машин цієї лінії.

    отчет по практике [456,0 K], добавлен 04.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.