Дитяче харчування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вищий навчальний заклад Укоопспілки

"Полтавський університет економіки і торгівлі"

Кафедра технології та організації

ресторанного господарства

Реферат

з дисципліни: "Основи фізіології та гігієни харчування"

на тему: Дитяче харчування

Виконала:

Студентка 4 курсу; гр. ТКО-42і

Чепелєва Анастасія

Перевірив:

Професор ккафедри технології

Загоруйко Геннадій Євгенович

Полтава 2013



Зміст

Вступ

Розділ 1. Дитячі продукти харчування

1.1 Крупи

1.2 Фруктові пюре

1.3 Сухі молочні продукти

1.4 Дитяча ковбаса

Розділ 2. Раціон дітей

2.1 Потреби в харчуванні дітей

2.2 Режим харчування

2.3 Особливості меню

2.4 Харчування в залежності від пори року

2.5 Етикет у дітей

Розділ 3. Харчові отруєння

3.1 Різновид харчових отруєнь

3.2 Отруєння в історії

3.3 Мікрофлора кишечнику

3.4 Захворювання дітей

Розділ 4. Дефіцит у харчуванні

Розділ 5. Вимоги до стандартів

Висновки



Вступ

Кожний продукт харчування має особливості, повязані з його хімічним складом. Розрізняють продукти рослинного і тваринного походження. Рослинна їжа є переважно вуглеводною, тобто має у своєму складі багато вуглеводів і мало білків. Тваринна їжа, навпаки, містить багато білків, а вуглеводів дуже мало або й зовсім не має їх. Знання властивостей того чи іншого продукту дає змогу якомога раціональніше використовувати його.

Найбільша кількість білків міститься в м'ясі, рибі, яйцях. Для дітей рекомендуються нежирні сорти м'яса. Багато білка містять різні молочні продукти. Проте і в продуктах рослинного походження також є білки. Особливо багато їх у бобових (боби, квасоля, горох, сочевиця, соя). Вуглеводи людина дістає, вживаючи хліб, крупи, картоплю й цукор.

Жири організм дістає з рослинного і вершкового масла, сала. Багато жиру є в м'ясі, сирі, яйцях, сметані.

Норми харчування людини залежать від її віку, професії, способу життя. При фізичній праці норми харчування вищі, оскільки їжа для нашого організму є основним джерелом енергії. Отже, чим більше енергії витрачає організм, тим більше їжі потрібно для покриття енергетичних витрат.

Види енергії, з якими пов'язана діяльність організму, різноманітні: електрична, хімічна, механічна, енергія руху молекул. Загальна енергетична цінність їжі умовно вимірюється кілоджоулями.



Розділ 1. Дитячі продукти харчування

1.1 Крупи

Існують вівсяні крупи для дитячого харчування. Це неподрібнені крупи, одержані із зерна, вирощеного на полях без використання пестицидів.

Із зерна, вирощеного на полях без використання пестицидів, виготовляють гречану ядрицю для дитячого харчування.

1.2 Фруктові пюре

Пюре фруктове для дитячого харчування випускають кількох різновидів: пюре з цукром, гомогенізоване або протерте з одного виду фруктів; пюре з суміші фруктів з цукром; пюре з суміші овочів, фруктове пюре з соком; пюре з фруктів з молоком і крупами.

1.3 Сухі молочні продукти

Споживні властивості сухих молочних продуктів для дитячого харчування навіть вищі, ніж свіжого молока. Це досягається за рахунок різних добавок: вітамінів, мінеральних речовин, декстрин-мальтози, олії, білкових та інших добавок.Висушування ведуть трьома способами: розпилювальним, вальцьовим і сублімаційним. Від способу висушування залежить розчинність (відновлюваність) продукту у воді. При розпилюванні утворюються дуже дрібні частинки, які в сушарках інтенсивно омиваються гарячим повітрям. Складові продукту при цьому не дуже змінюються, бо знаходяться в зоні обезводнювання дуже короткий час (десяті долі секунди). Розчинність сухого молока і вершків такого способу виготовлення висока, вона складає від 95 до 99%. При вальцьовому способі висушування молоко знаходиться в контакті з нагрітою поверхнею протягом тривалого часу (10--12 сек). Температура поверхні вальців досягає 120° С. За таких умов значно змінюються фізико-хімічні показники молока і вершків. Білки при цьому денатуруються. Розчинність готового продукту низька (70--85%). Висушений таким способом продукт набуває кремового кольору і має високу гігроскопічність. Високими споживними властивостями характеризуються продукти сублімаційного способу висушування; фізико-хімічні показники відновленого молока та інших продуктів майже такі, як і звичайного пастеризованого молока,

Сухі молочні продукти для дитячого харчування призначені переважно для дітей грудного віку. З метою наближення коров'ячого молока до материнського змінюють в ньому вміст майже всіх основних компонентів і насамперед білків. Загальну кількість білків і казеїну знижують, а сироваткових білків (альбуміну, глобуліну), навпаки підвищують. Сироваткові білки дають ніжний, легкозасвоюваний згусток. Продукт збагачують сироватковими білками шляхом додавання сухої підсирної сироватки, яку називають сухою гуманізованою добавкою (СГД). Частину молочного жиру заміняють олією, яка багата на ліноленову кислоту. При цьому засвоюваність жиру готового продукту наближається до материнського молока. У коров'ячому молоці міститься лактози значно менше, ніж у материнському. Тому коров'яче молоко збагачують лактозою та іншими цукрами (сахарозою, глюкозою, фруктозою, мальтозою). З цією метою до молока додають буряковий цукор, солодовий екстракт, кукурудзяну патоку, різні сиропи. Молоко збагачують також дефіцитними мінеральними елементами і вітамінами. З цією метою до нього додають солі лимоннокислого натрію і калію, сульфати міді, цинку і заліза, хлориди магнію і марганцю та ін., вітаміни A1 D2, Е, В1, B2 B6, B12, С, РР та ін.

Сухі молочні продукти для дитячого харчування виготовляють на спеціальному обладнанні, дотримуючись високих санітарних вимог.

До сухих молочних продуктів для дитячого харчування належать сухе молоко, сухі молочні суміші, молочні каші, молочно-овочеві та ацидофільні суміші та ін. Асортимент сухого молока включає "Віталакт", "Дітолакт", "Ладушку" та ін.

1.4 Дитяча ковбаса

Для дитячого харчування випускають ковбасу Шкільну, в рецептурі якої, крім яловичини 1-го сорту (50%), свинини напівжирної (40%), яєць (3%), сухого молока (2%), є також 5% олії кукурудзяної або соняшникової рафінованої. Завдяки цьому вона багата поліненасиченими жирними кислотами.



Розділ 2. Раціон дітей

2.1 Потреби в харчуванні дітей

При складанні норм харчування для дітей слід враховувати таке. Їжа дітей повинна мати відносно більшу енергетичну цінність, оскільки на кожен кілограм маси тіла дитині потрібна більша кількість енергії, ніж дорослій людині. Наприклад, дитині у віці до 1 року на 1 кг маси тіла за добу треба 460,5 кДж; дитині молодшого шкільного віку - 293,1; юнакові 18 років - 209,3 кДж.

Проте задовольнити потребу організму в енергії - це ще далеко не все. Наприклад, людині досить з'їсти 1,5 кг білого пшеничного хліба, щоб дістати 14 235 кДж. Така одноманітна їжа не може задовольнити потреби організму: йому потрібна різноманітна тваринна й рослинна їжа, які містить у необхідних кількостях білки, жири і вуглеводи (таблиця 1).

Таблиця 1 - Орієнтовні норми продуктів харчування для добового раціону школярів 6 -10 років

Назва продукту	Кількість харчових продуктів,г
	6 - 7 років	8 - 10 років
Хліб житній	40	100
Хліб пшеничний	100	150
Картопля	200	300
Овочі (різні)	175	300
Фрукти і ягоди	215	220
Цукор	60	60
М'ясо	80	100
Риба	50	75
Молоко	500	500
Олія	10	10
Масло вершкове	30	40
Яйця(шт.)	1	1

2.2 Режим харчування

Організм, що росте, потребує щодня чотириразового харчування. Добовий раціон слід розподілити так: сніданок - 20 .25%, другий сніданок - 10 .15, обід - 45 .50, вечеря - 20 .25% добової кількості їжі. Визначаючи норми харчування і складаючи раціон харчування, враховують вік дитини, масу її тіла, енергетичну цінність продуктів, їхні смакові якості та ін. Тільки таке точне врахування складу, якості і кількості поживних речовин в продуктах харчування забезпечує покриття всіх енергетичних витрат організму, що росте.

Обід дитини, як і дорослої людини, має складатися з трьох страв. Фізіологічне значення першої, другої і третьої страв для організму було вивчено в лабораторії І.П.Павлова.

Перша страва - це різні супи. Вони містять багато сокогінних речовин. Особливої харчової цінності супи не становлять, вони “готують” шлунок до прийняття другої страви. Сокогінні речовини всмоктуються крізь стінки шлунка в кров і розносяться по всьому організму. Вони підходять до залоз шлунка, спричинюючи посилену секрецію їх.

Друга страва найбільш поживна. Це варене, смажене й тушковане м'ясо або риба з різними гарнірами.

Перетравлювання цієї їжі потребує великої кількості в травному каналі ферментів, що розщеплюють білки, жири і вуглеводи.

Третя страва - це сирі фрукти, киселі, компоти, соки. Вона корисна тим, що містить багато вітамінів.

Про правильну організацію харчування школярів повинні дбати не тільки сім'я, батьки, а й школа, вчителі. У невеликих школах, де немає шкільних лікарів, за організацію харчування учнів класу відповідає учитель.

У школі має бути буфет, який забезпечує школярів гарячими сніданками. Енергетична цінність шкільних сніданків звичайно становить 1200 .1600 кДж. Щоб робота буфету була організована правильно, особи, які відповідають за приготування їжі, повинні складати меню гарячих сніданків на тиждень з урахуванням характеру діяльності дітей, пори року. На гарячий сніданок передбачаються дві, а на обід (для груп з продовженим днем) - три страви.

У невеликих школах при складанні меню не завжди враховують потрібну кількість і якість їжі. А втім учитель, який відповідає за здоров'я дітей і організовує харчування, зобов'язаний знати хоча б орієнтовані дані про енергетичну цінність окремих страв.

Наприклад, повна тарілка м'ясного супу містить 837,4 -1256 кДж, повна тарілка молочного супу - 1591,0 -1716,6, м'ясна страва з гарніром - 2093,4 -2512,1, овочеві страви - 837,4 -1674,7, склянка компоту або киселю - 418,7 -628,0 кДж.

Різноманітна їжа - це їжа, яка складається з різних продуктів рослинного і тваринного походження. Тільки така їжа відповідає потребам організму, що росте, оскільки вона містить необхідну кількість білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей і вітамінів. Чим різноманітніша їжа за складом, тим краще засвоюється вона організмом.

2.3 Особливості меню

Меню для дітей треба продумувати заздалегідь, враховуючи їхні вікові особливості і потреби в харчуванні. Для збудження апетиту діти не потребують гострих приправ, таких як гірчиця, перець. Зате для них треба включати в меню квашену капусту, овочеві слати, вінегрети і т.ін. Дуже корисні страви з молока, молочних продуктів і круп.

Обов'язковою умовою повного засвоєння поживних речовин є смакові якості їжі. Вживання тих самих страв з дня на день призводить до одноманітного раціону харчування, різко зменшує апетит і знижує виділення травних соків.



2.4 Харчування в залежності від пори року

Харчування дітей влітку і взимку дещо відрізняється. У зимовий період при низьких температурах організм дитини витрачає більше енергії. Тому їжа дитини в цей період повинна мати більшу енергетичну цінність. Влітку при високій температурі навколишнього середовища рекомендується їжа, яка містить легкозасвоювані, необхідні для організму поживні речовини., оскільки діяльність травних залоз в дітей у спеку різко знижується, кількість травних соків недостатня. Легкозасвоюваною є, наприклад, молочно-рослинна їжа. Молочна їжа містить усі необхідні для нормального росту і розвитку дітей поживні речовини, а в рослинній, крім того, багато вітамінів, мінеральних солей і клітковини, яка посилює перистальтику кишок. Зловживання влітку жирною і м'ясною їжею може призвести до застою її в шлунку, кишках, що викликає бродіння, гниття, а нерідко й розлади діяльності травного каналу.

2.5 Етикет у дітей

Діти молодшого шкільного віку приходять до школи з різним рівнем гігієнічних знань, умінь і навичок. Завдання вчителя - закріпити вже набуті корисні гігієнічні навички, розвинути нові. Тим часом ще нерідко буває так, що після дзвінка з уроку вчитель веде учнів в їдальню або, якщо діти снідають у класі, пропонує підготувати парти для прийняття їжі, забуваючи простежити за тим, щоб учні вимили руки.

Якщо школяр сидить за столом, недбало відкинувшись при цьому на спинку стільця, або, навпаки, навалившись грудьми і ліктями на стіл, розмовляє, коли в нього рот повен їжі, коли він плямкає, сопе, шморгає носом, витирає губи руками, а руки об одяг, - це справляє погане враження і знижує апетит в інших дітей. Знижує апетит і неохайних вигляд їдальні.



Розділ 3. Харчові отруєння

3.1 Різновид харчових отруєнь

Харчові отруєння поділяються на дві групи: небактеріальні і бактеріальні. Небактеріальні отруєння - це хімічні отруєння, що виникають внаслідок проникнення в організм різних отруйних речовин. Такі отруєння бувають, наприклад, коли споживають неїстівні гриби, ягоди, плоди, а також в разі потрапляння в їжу отрутохімікатів та інших речовин, які можуть утворюватися внаслідок неправильного зберігання, а іноді й приготування їжі.

Бактеріальні отруєння виникають внаслідок споживання зіпсованих, неякісних продуктів, заражених гнильними бактеріями, стафілококами, які, розмножуючись у живильному середовищі, виділяють велику кількість отруйних речовин - токсинів. Особливо сильну отруту виділяє мікроб ботулізму, який міститься іноді в зіпсованих консервах. Бактеріальні отрути утворюються також в разі неправильного зберігання рибних страв, тортів, тістечок тощо. Харчові отруєння характеризуються такими ознаками: поява загальної слабості, сухість у роті, нудота, блювання, біль у животі і пронос, а іноді і знепритомнення. При ботулізмі - найнебезпечнішому бактеріальному харчовому отруєнні - симптоми інші: головний біль, розлад зору, втрата мови, а потім стан непритомності.

Перші ознаки харчового отруєння з'являються через 5-6 год, а іноді й раніше. Що ж до симптомів ботулізму, то вони проявляються через добу і більше. В дитячих закладах отруєння може мати масовий характер. Такі отруєння звичайно зумовлені тією самою причиною і мають загальні симптоми.

У запобіганні харчовим отруєнням неабияка роль належить учителеві початкових класів. Він зобов'язаний ознайомити учнів з причинами отруєнь і добитися того, щоб вони твердо засвоїли правило: не споживати незнайомі рослини і несвіжу їжу.

При перших ознаках отруєння вчитель повинен негайно викликати лікаря і зуміти подати до його прибуття першу допомогу потерпілому, передусім звільнити його травний канал від шкідливих речовин. Для цього хворій дитині можна дати випити кілька склянок теплої води з содою (0,5 чайної ложки на склянку) або слабкий розчин перманганату калію. Якщо в дитини блювання вже припинилося, то для підтримання сил їй можна дати міцного чаю або кави.

3.2 Отруєння в історії

У 1870 році вченими були виявлені мікроорганізми, що живуть у кишечнику людини і відносяться до класу лактобацилл. Це була дійсна сенсація, адже до цього шлунково-кишковий тракт людини вважався стерильним.

Незабаром російський вчений Ілля Мечников продемонстрував позитивний вплив лактобацилл на склад кишкової флори людини, засвоєння вуглеводу лактози і рухову активність шлунково-кишкового тракту. У 1903 році він запропонував практичне використання мікробних культур лактобацилл для боротьби з хвороботворними бактеріями. За відкриття в області мікробіології й імунології в 1908 році Мечников став лауреатом Нобелівської премії. Сьогодні Мечников вважається засновником "теорії пробіотиків і функціонального харчування".

Концепція функціонального харчування вперше була сформульована в Японії в 1984 році. Саме цього року в Японії був даний старт Національному Проектові Функціонального Харчування і введений термін -- "функціональний продукт". По задуму творців, новий дизайн продуктів повинний стати рецептом поліпшення здоров'я людства і способом зниження економічних втрат національних бюджетів на охорону здоров'я. Зростаючий інтерес до цієї проблеми в Європі і США привів до появи зовсім нових "функціональних" продуктів, а підсумком небувалого змагання, що розгорнулося між харчовою промисловістю і фармацевтичною індустрією стало підвищення рівня життя мільйонів жителів трьох континентів.

Відповідно до прийнятої термінології, продукт харчування став вважатися функціональним, якщо вдається продемонструвати його сприятливий вплив на визначені функції організму людини, або якщо при його застосуванні знижується ризик виникнення якого-небудь захворювання. Під це визначення, наприклад, підходять продукти, що несуть у своєму складі біологічні субстанції, -- пробіотики -- безумовно корисні біфідо і лактобактерії. Уперше ж термін "пробіотики" запропонував Fuller у 1991 році. Пробіотиками він назвав живі мікроорганізми, що при додаванні в харчування сприятливо впливають на баланс кишкової мікрофлори і поліпшують стан здоров'я.

3.3 Мікрофлора кишечнику

Склад мікрофлори кишечнику людини міняється з віком. В внутрішньоутробному періоді кишечник стерильний. Починаючи ж з народження, відбувається швидке його заселення мікроорганізмами материнської піхви, шкіри, кишечнику, а потім і навколишнього середовища. У звичайних умовах мікрофлора кишечнику відіграє головну роль у запобіганні колонізації кишечнику хвороботворними мікробами, а також виконує ряд сприятливих для організму функцій: поліпшує засвоєння лактози, є джерелом необхідних організмові жирних кислот, володіє протипухлинною дією, нейтралізує токсини, стимулює імунну систему кишечнику, знижує рівень ліпідів крові, бере участь у синтезі вітамінів.

Таким чином, нормальна мікрофлора кишечнику ключовим образом впливає на стан здоров'я людини. Пробіотики впливають на мікрофлору кишечнику. Тому їх широко застосовують для лікування дисбактеріозів. У той же час їхня дія яскраво виражена при лікуванні ряду гострих кишкових інфекцій: дизентерії, ротавірусних гастроентеритів і інших захворювань. Важливою особливістю пробіотиків є їхня здатність підвищувати протиінфекційну стійкість організму, робити в ряді випадків противоалергійну дію, регулювати і стимулювати травлення.

Найпоширенішими пробіотиками є лактобацилли і біфідобактерії. Біфідобактерії переважають у кишечнику здорових дітей, що знаходяться на грудному вигодовуванні. Однак не всі корисні для організму людини бактерії є пробіотиками. Для того, щоб біфідобактерії або лактобацилли могли робити свою доброчинну дію при додаванні в продукт харчування, необхідний ряд умов. Насамперед, корисні бактерії повинні зберігати свою життєздатність у процесі виготовлення продукту. З цією метою відбирають спеціальні, стійкі до різних видів технологічної обробки, штами бактерій. По-друге, корисні бактерії повинні проходити, не руйнуючи, через шлунково-кишковий тракт людини, тобто не руйнуватися під дією соляної кислоти і кишкових соків. У третіх, бактерії-пробіотики повинні мати здатність прикріплюватися до стінки товстого кишечнику і виконувати свої захисні функції. Безумовно, насамперед, функціональні продукти, тобто продукти, що містять пробіотики, необхідні грудним дітям. Особливо це стосується випадків неможливості вигодовування грудним молоком, що є унікальним чинником підтримки нормальної мікрофлори кишечнику.

Єдиними функціональними продуктами, що містять пробіотики, на ринку України в даний час є суміші NAN Кисломолочний з народження і NAN з 6 місяців з біфідобактеріями. Ці продукти містять запатентований фірмою Nestle комплекс BL, що є єдиним пробіотичним комплексом, дозволеним міжнародними організаціями для застосування в дитячому харчуванні. Комплекс BL містить живі біфідобактерії, ідентичні тим що утримуються в кишечнику дітей на грудному вигодовуванні, життєздатність і здійснення якими захисних функцій в організмі доведені експериментальними і клінічними дослідженнями. Надходячи в кишечник дитини і виявляючи там свої властивості, біфідобактерії здійснюють наступні функції:

- роблять антитоксичну дію

- придушують ріст хвороботворних мікроорганізмів

- поліпшують іммуннітет дитини за рахунок посилення продукції імуноглобулінів, інтерферону

- підвищують ступінь сорбції і виведення важких металів

- впливають на мікробіологічний склад кишечнику

- стимулюють синтез амінокислот

- стимулюють синтез вітамінів групи В, вітаміну К і фолієвої кислоти.

У виготовленні суміші NAN Кисломолочний застосований унікальний процес біологічної ферментації, завдяки якому поліпшується перетравлення і засвоєння білка, прискорюється випорожнення шлунку, знижується частота твердого випорожнення і запору, поліпшується мінералізація кісток за рахунок більш повноцінного усмоктування кальцію, а також придушується можливість розмноження хвороботворних бактерій як у пляшці, так і обсеменіння суміші з зовнішнього середовища.

Адже доти, доки біфідобактерії залишаються домінуючою флорою кишечнику, організм дитини залишається стійким до кишкових інфекцій, викликаним збудниками дизентерії і кишковими ешеріхіями. Чим раніше вдається змоделювати нормальну мікрофлору кишечнику, тим більше шансів уникнути так розповсюджених у даний час дисбактеріозів, а також поставити обмін речовин дитини на "правильні рейки".

3.4 Захворювання дітей

В структурі дитячої смертності (діти до 1 року) харчові отруєння та кишкові інфекції займають сьоме місце, та цей показник має тенденцію до зростання. За статистичними даними МОЗ України, тільки половина новонароджених вигодовується материнським молоком до 3 місяців життя, двоє з трьох немовлят - до півроку. За даними НДІ ПАГ АМН України, серед дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні, до 25% харчуються сучасними високо адаптованими молочними сумішами закордонного виробництва, 30-35% - частково адаптованими сумішами вітчизняного виробництва, інші - 35-40% (переважно діти сільскої місцевості) вигодовуються розведеним коров”ячим молоком, склад якого не задовольняє потреби організму дітини, що росте, в цілому ряді важливих харчових компонентів. Це призводить до ряду захворювань, особливе місце серед яких у дітей займають дизбактеріози кишок.

Комплексна оцінка показників здоров'я показала, що до 1 групи здоров'я (практично здорові діти) відноситься усього лише 49% дітей, у той час як 32% дітей мають значні відхилення в стані здоров'я і мають потребу в дієтичному і лікувально-профілактичному харчуванні. Дефіцит споживання вітамінів та мікроелементів спостерігався у 27-92% обстежених.



Розділ 4. Дефіцит у харчуванні

Вивчення харчового статусу дитячого населення України в останні роки свідчить про тенденцію його погіршення, що обумовлено зміною екологічної і соціально-економічної обстановки. Значно змінився асортимент продуктів, що входять у раціон харчування дитячого населення: знизилося споживання продуктів тваринного походження, овочів і фруктів, збільшилося споживання круп, макаронних, кондитерських виробів, цукру. Така деформація раціонів харчування дітей і підлітків привела до зниження забезпеченості їхнього організму основними харчовими речовинами й енергією, у тому числі білками, вітамінами, мінеральними речовинами. Дефіцит забезпеченості аскорбіновою кислотою спостерігався в 75-92% , рибофлавіном - у 27-49%, тіаміном - у 80-84% і нікотиновою кислотою в 57-62% дітей і підлітків.



Розділ 5. Вимоги до стандартів

Експертиза продуктів дитячого харчування в Інституті екогігієни та токсикології ім. Л.І.Медведя проводиться згідно вимог “Кодексу харчування” Комісії по кодексу харчування Єдиної програми по харчовим стандартам, розробленого ВООЗ і Комітетом по харчовій і сільськогосподарській продукції при ООН (Рим, 1994), діючих Директив ЄС по дитячому харчуванню, МБВ і СН № 5061-89 (1989 р.).

Постала необхідність розробки та впровадження нормативних документів по гігієні дитячого харчування з урахуванням європейських вимог замість нормативів СРСР. Розроблено проект Закону України “Про якість та безпеку харчових продуктів і товарів для дітей”, проект переліку “Харчових добавок, що дозволені в харчових продуктах для дітей”, проект “Гігієнічних нормативів якості та безпеки продуктів дитячого харчування”, впровадження яких дозволить узгодити міжнародні та національні нормативи якості та безпеки продуктів дитячого харчування для більш вільного товарообміну. Пряме адаптоване впровадження європейських стандартів через національну систему якості продуктів дитячого харчування дозволить не лише споживати якісні продукти дитячого харчування, а й вийти на європейський ринок з вітчизняними товарами.

Виробництво вітчизняних продуктів дитячого харчування ще не досягло достатнього рівня. Зовсім не виробляються продукти лікувального харчування для дітей із спадковими захворюваннями (ферментопатіями, порушеннями амінокислотного, вуглеводного обмінів, алергіями тощо).

Ще однією серйозною проблемою на сьогодні залишається проблема забезпечення виробництв по виготовленню продуктів дитячого харчування високоякісною сировиною.

В Україні, як і у світовій практиці, до продуктів харчування для дітей ставляться підвищені вимоги відносно їх безпеки, харчової та біологічної цінності, яка повинна задовольняти потреби дитячого організму в поживних речовинах та енергії, а також до екологічної сировини, з якої виробляють ці продукти. дитяче харчування раціон

Українське законодавство у відношенні харчових домішок обмежує використання синтетичних сполук для дитячого харчування. Дітям більш старшого віку (від 3-х років) також з гігієнічних позицій бажано обмежувати вживання синтетичних речовин.



Висновки

Проблема забрудненості продуктів харчування радіонуклідами також залишається актуальною. Науково-дослідні заклади Міністерства охорони здоров'я активно працюють над розробкою нових технологій виробництва лікувально-профілактичного харчування радіопротекторної дії. Проблема виведення сторонніх речовин із організму вирішується за рахунок створення харчових продуктів і добавок, спроможних вибірково зв'язувати радіонукліди та інші токсичні речовини на рівні шлунково-кишкового тракту, виявляти антиоксидантну дію, мати загальностимулюючу дію на організм. Залишається актуальною проблема забезпечення немовлят безпечним та доброякісним харчуванням через мережу дитячих молочних кухонь.

Размещено на Allbest.ru