Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної пполітики та продовольства України

Кафедра ветеринарно-санітарної та радіологічної експертизи

Провести відбір проб молока і молочних продуктів, визначити потужність еквівалентної дози дозиметра радіметром МКС - 0,5 «Терра»

Львів 2011

Вступ

Харчові продукти - об'єкти тваринного або рослинного походження, використовувані в харчуванні людини в натуральному вигляді або після певного оброблення як джерела енергії, харчових та смако-ароматичних речовин.

Для оцінки якості харчових продуктів існує багато пропозицій щодо визначення поняття “якість харчових продуктів”. Найбільш обґрунтоване визначення наведено у “Медико-биологических требованиях и санитарных нормах качества продовольственного сырья и пищевых продуктов (МБТ)» (1990). А саме: якість харчових продуктів - сукупність властивостей, що відображають здатність продукту забезпечувати потреби організму людини у харчових (поживних) речовинах, органолептичні характеристики продукту, безпечність його для здоров'я споживачів, надійність відносно стабільності складу та збереження споживчих властивостей.

Якість продукту базується на широкому спектрі вимог до нього. Розглянемо визначення деяких диференційованих показників якості, а саме харчову, біологічну та енергетичну цінність продуктів.

Розвиток атомної промисловості, випробування ядерної зброї, аварії на атомних реакторах різного походження призводять до локальних підвищень рівня діючих радіаційних доз і до глобального збільшення фону іонізуючих випромінювань. Істотне підвищення радіаційного фону на значних територіях викликала аварія на Чорнобильській атомній електростанції - найбільша в історії ядерної енергетики. Вона стала причиною забруднення радіонуклідами більше 100 тис. км² на території СНД, де мешкає близько 4 млн. чоловік.

Актуальність. Після аварії на ЧАЕС особливої актуальності набула проблема про тривалі й віддалені ефекти опромінення в низьких дозах. Існуючі експериментальні дані не дозволяють дати достатньо науково обґрунтований прогноз генетичної небезпеки підвищеного фону радіації в забруднених радіонуклідами районах. Ризик впливу на здоров'я людини малої кількості радіоактивних речовин, які містяться в повітрі, воді, грунті, їжі, недооцінюється приблизно в 100-1000 разів.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - визначення характерних рис антропогенної радіонуклідної аномалії, радіоекологічного стану та параметрів розподілу і накопичення радіонуклідів рослинами України

Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішити такі завдання:

визначити характерні риси формування радіаційного стану та антропогенної радіонуклідної аномалії в рослинності України;

визначити параметри поглинання і перерозподілу ⁹⁰Sr , ¹³⁷Сs, ³Н рослинами та їх наслідки;

визначити особливості міграції радіонуклідів в агроценозах України.

радіоекологічний молочний продукція якість

Огляд літератури

Серед численних антропогенних та природних чинників, які шкідливо впливають на біоценози та на людину, важливим залишається радіоактивне забруднення. Результати багатьох радіологічних досліджень свідчать, що значну небезпеку для людини створюють малі дози іонізуючого випромінювання.

Одним з головних наслідків Чорнобильської аварії є значні рівні та величезні масштаби забруднення довгоживучими радіонуклідами агроценозів з різноманітними екологічними характеристиками. Для сучасної, відновлювальної стадії поставарійного періоду основним механізмом забруднення сільськогосподарської продукції є надходження радіонуклідів в рослинну ланку з ґрунту.

Внаслідок надходження радіонуклідів у навколишнє середовище в процесі виробництва ядерної енергії дослідження міграції радіонуклідів у рослинах і ґрунтах залишаються надзвичайно актуальними. На особливу увагу заслуговують дослідження з вивчення поведінки рослин в умовах антропогенної радіонуклідної аномалії.

Розкриття системи взаємодій "ґрунт-рослина", що обумовлюють радіонуклідне забруднення продуктів харчування, є одним з основних в сучасній системі заходів, направлених на зменшення дозових навантажень людини.

Виявлена значна несталість нагромадження радіонуклідів рослиною та залежність від комплексу фізико-хімічних, кліматичних, геохімічних, та біологічних. Разом з тим залишаються маловідомими біологічні механізми, що визначають видоспецифічність нагромадження та його високу пластичність в залежності від факторів довкілля. Недостатньо визначеними є й радіаційні наслідки ґрунтового надходження радіонуклідів у трофічні ланцюжки за умов розмаїття природних характеристик та рівнів забруднення агроценозів. Кількісний аналіз внеску ґрунтового шляху у формування потоку радіонуклідів “ґрунт-людина” проведено у ряді сучасних екологічних дозових моделей. Вони застосовувалися для відповідних оцінок у гострому періоді радіоактивних випадінь та менш пристосовані до умов тривалої відновлювальної стадії, коли значну роль в формуванні та розвитку радіаційної ситуації починає відігравати різноякісність природних характеристик забрудненого середовища -- клімат, тип ґрунту, рівень зволоження. Такі оцінки стають можливими при врахуванні комплексу факторів, що визначають інтенсивність включення радіонуклідів в рослину, як початкову ланку переважної більшості трофічних ланцюжків.

Унікальність радіоекологічної ситуації в Україні та значимість ланки "рослина" у визначенні радіаційних наслідків забруднення агроценозів обумовило напрямки досліджень при виконанні курсової роботи.

Відомо, що радіонукліди, після надходження у ґрунт, поглинаються його компонентами, в результаті чого їхні концентрації у ґрунті значно знижуються, в той же час вміст радіонуклідів у рослинності, може зрости у тисячі і десятки тисяч разів. Через це, знаючи основні параметри динаміки формування радіаційної ситуації і розподілу радіонуклідів в компонентах цих екосистем, можна з достатньою ймовірністю визначити розмір і скласти прогноз радіоактивного забруднення рослинності і, у разі необхідності, задіяти комплекс контрзаходів зі зниження існуючого рівня забруднення рослинних обєктів, що, відповідно, сприятиме зменшенню дозового навантаження на людину через шлях ґрунт-рослина-продукти харчування.

Порядок відбору проб молочної продукції, підготовка їх до аналізу. Контроль якості готової продукції

Готова продукція, призначена для реалізації, повинна відповідати вимогам чинних нормативних документів.

Проби відбирають у відповідності до ГОСТ 26809, яким встановлюються правила приймання, методи відбору проб молочної продукції і підготовка їх до аналізу.

Нормативна документація передбачає здавання-приймання готової продукції партіями. В даному випадку партією називають сукупність одиниць продукції одного найменування в однорідній тарі, з однаковими фізико-хімічними і органолептичними показниками (одного ґатунку), вироблених на одному підприємстві-виробникові, одному технологічному устаткуванні, протягом одного технологічного циклу, за одним виробничим режимом, однієї дати виготовлення і оформлена одним супроводжувальним документом. У випадку змішування партій, продукцію сортують на однорідні партії.

До відбору проб перевіряють зовнішній вигляд і маркування транспортної тари по кожній одиниці в партії, а в споживчій тарі - по кожній її одиниці з транспортної тари з продукцією, що включена у вибірку. Вибірка - це сукупність одиниць продукції, яка відібрана для контролю партії. Об'єм вибірки (число одиниць транспортної або споживчої тари, що складають вибірку) для партій питних видів молока, вершків, рідких кисломолочних продуктів у транспортній тарі становить 5 %, сметани - 10 % одиниць транспортної тари з продукцією. При наявності в партії менше 20 одиниць питних видів молока, вершків і кисломолочних напоїв чи менше 10 одиниць сметани відбирають одну.

Об'єм вибірки вказаної продукції у споживчій тарі наведено у табл.1.

Таблиця 1

Число одиниць транспортної тари з продукцією в партії	Число одиниць транспортної тари з продукцією у виборці
До 100	2
Від 101 до 200	3
Від 201 до 500	4
Від 501 і більше	5

Перед розкриттям тари з продукцією її очищують від забруднень, промивають водою та обтирають. Після розкриття визначають температуру, об'єм молочних продуктів по кожній одиниці тари з продукцією, включеною у вибірку ,для продукції в цистернах - в кожній цистерні або її секції.

У першу чергу відбирають проби для мікробіологічного аналізу, потім для визначення органолептичних показників, далі - фізико-хімічних.

З вибірки відбирають по одиниці споживчої тари. Об'єм однієї проби від молока, вершків, сметани чи рідких кисломолочних продуктів в споживчій тарі дорівнює об'єму цієї продукції, включеної у вибірку. З об'єднаної проби питного молока після перемішування для аналізу виділяють пробу об'ємом 0,5 дм³.

При підготовці проб рідких кисломолочних продуктів чи сметани їх перемішують шляхом 5-ти кратного перевертання тари або шпателем протягом однієї хвилини після розпаковування тари. Проби, що мають густу консистенцією попередньо підігрівають до температури 32 ± 2 єС на водяній бані з температурою 38 ± 2 єС, а потім охолоджують до температури 20 ± 2 єС. З об'єднаної проби кисломолочних напоїв виділяють пробу для аналізу об'ємом 0,1 дм³, а сметани - пробу масою близько 100 г.

Об'єм вибірки від партії сиру кисломолочного чи виробів з нього у транспортній тарі складає 10 % одиниць транспортної тари з продукцією. Точкові проби відбирають щупом, зануривши його на дно тари. Із кожної одиниці транспортної тари відбирають три точкові проби: одну - з центру, дві інші - на відстані 3...5 см від бокової стінки тари, продукт ретельно перемішують шпателем, складають об'єднану пробу масою приблизно 500 г. Із об'єднаної проби для аналізу відбирають 100 г продукту.

Об'єм вибірки від партії сиру кисломолочного чи виробів з нього у споживчій тарі наведено у табл. 2.

Таблиця 2

Число одиниць транспортної тари з продукцією в партії	до 50	від 51 до 100	від 101 до 200	від 201 до 300	від 301 і більше
Число одиниць транспортної тари з продукцією у виборці	2	3	4	5	6

Із кожної одиниці транспортної тари з продукцією, включеної у вибірку, відбирають дві одиниці тари з продукцією, якщо виріб має масу до 250 г і одну одиницю, якщо вибір має масу 250 г і більше.

Для складання об'єднаної проби від сиру кисломолочного у споживчій тарі продукцію звільняють від тари. Продукт переносять у посуд і ретельно перемішують. Із об'єднаної проби для аналізу відбирають пробу масою приблизно 100 г, а для продукції з наповнювачами - близько 150 г.

Проби рекомендують досліджувати одразу після підготовки. Якщо такої можливості немає, зразки зберігають при температурі 2...8 єС і не більше 4 годин.

При підготовці до аналізу проб сиркових виробів з наповнювачами, попередньо за допомогою пінцета відділяють цукати, горіхи, родзинки, тощо.

Відбір точкових проб морозива в гільзах, включених у вибірку, проводять нагрітим у воді до температури 38 ± 2 єС щупом, який занурюють в продукт на відстані 2...5 см від стінки по діагоналі до дна гільзи протилежної стінки. Зі щупу знімають шпателем шар морозива на всю довжину щупа і переносять у посуд. Морозиво залишають при кімнатній температурі до повного танення. Із підготовленої маси відокремлюють горіхи, цукати, родзинки та інші наповнювачі (при їх наявності), ретельно її перемішують, складають об'єднану пробу масою близько 500 г. Із об'єднаної проби відбирають пробу для аналізу масою близько 100 г. Об'єм вибірки від партії морозива у споживчій тарі складає 10 % одиниць транспортної тари з продукцією, при наявності в партії менш як 10 одиниць відбирають одну. Із кожної одиниці транспортної тари з продукцією, включеної у вибірку, відбирають одну одиницю споживчої тари з продукцією.

Для складання об'єднаної проби від морозива в споживчій тарі, включеного у вибірку, відбирають 0,1...0,2 % загальної кількості пакувальних одиниць. Кожну одиницю фасованого морозива досліджують окремо.

Об'єм вибірки від партії тортів із морозива складає один торт. Торт масою менш як 500 г використовують повністю як пробу, призначену для аналізу. Від торта масою понад 500 г при симетрично розташованому оздобленні для аналізу відбирають ј частину торту, розрізавши його по діагоналі. У разі несиметричного оздоблення, торт розрізають по діагоналям на чотири частини і відбирають дві з них з урахуванням пропорційної кількості оздоблення.

Торт або частини торту звільняють від оздоблення за допомогою пінцета або шпателя, ретельно перемішують і для аналізу відбирають пробу масою 100 г. Оздоблення вміщують у окремий посуд і також спрямовують на дослідження. При підготовці проб до аналізу морозиво перемішують, перевертаючи місткість з пробою не менш як три рази. Температура проби повинна бути 20 ± 2 єС.

Об'єм вибірки від кожної партії вершкового масла у транспортній і споживчій тарі складає 5 % одиниць транспортної тари з продукцією. Якщо в партії менш як 20 одиниць, відбирають одну. З кожної включеної до вибірки одиниці транспортної тари з фасованим маслом відбирають 3 % одиниць споживчої тари з продукцією. Точкові проби від масла у транспортній тарі, включеного у вибірку, відбирають щупом. При пакуванні масла в ящики щуп занурюють по діагоналі від торцевої стінки до центру моноліта масла. Пробу масла з температурою нижче 10 єС відбирають щупом, підігрітим у воді до температури 38 ± 2 єС.

Для складання об'єднаної проби від нижньої частини стовпчика масла, відібраного щупом з кожної одиниці транспортної тари з продукцією, відбирають ножем точкову пробу масла масою близько 50 г і вміщують у місткість для складання об'єднаної проби. Верхню частину стовпчика масла довжиною 1,50 см, що залишилась на щупі, повертають на своє місце і обережно розрівнюють поверхню масла.

Від масла у споживчій тарі, включеного у вибірку, точкову пробу масою близько 50 г відбирають ножем від кожного брикету масла, попередньо знявши пакувальний матеріал і зовнішній прошарок продукту завтовшки 0,5...0,7 см. При масі брикету 50 г і менше об'єднану пробу складають з цілих брикетів, не знімаючи зовнішнього прошарку.

Об'єднану пробу масла розм'якшують на водяній бані з температурою 30 ± 2 єС при постійному перемішуванні. З підготовленої проби на аналізи відбирають 50 г масла.

Від партії сичужних сирів усіх видів відбирають вибірку у обсязі, наведеному у табл. 3.

Таблиця 3

Число одиниць транспортної тари з продукцією в партії	Число одиниць транспортної тари з продукцією у виборці
До 5	1
6...15	2
16...25	3
26...40	4
41...60	5
61...85	6
86...100	7
Понад 100	5 %, але не менш як 7

З кожної одиниці транспортної тари з продукцією, яка включена у вибірку, відбирають одну головку, брусок сиру чи одну одиницю споживчої тари з продукцією.

Точкові проби сиру відбирають щупом з двох протилежних боків кожної головки сиру, що включена у вибірку. Щуп вводять на глибину ѕ довжини. Для визначення органолептичних показників точкову пробу відбирають з одного боку головки сиру. При відбиранні точкових проб великих твердих сичужних сирів, що мають форму циліндру чи бруска, щуп вводять з торцевого боку ближче до центру; при відбиранні точкових проб дрібних твердих сичужних сирів, що мають круглу форму, щуп вводять з верхньої частини головки до центру. Від вийнятих стовпчиків сиру відділяють корковий прошарок довжиною близько 1,5 см. Подальшу за корковим прошарком частину стовпчиків довжиною близько 4,5 см розміщують у ємність для складання об'єднаної проби. При відборі точкових проб дрібних твердих сичужних сирів, що мають форму низького циліндру, щуп вводять з циліндричної поверхні, а в ті, що мають форму бруска - з діагоналі торцевого боку.

Відбір точкових проб м'яких сирів (рокфор, камамбер, дніпровський), розсільних (сулугуні, бринза) та складання об'єднаної проби проводять відповідно до вимог діючої нормативної документації на сири м'які.

Для складання об'єднаної проби розсільних сирів використовують весь стовпчик сиру, відібраний щупом. Відбір точкових проб від сиру сулугуні і сирів подібної форми проводять, вирізаючи ножем сектор довжиною дуги близько 2 см.

Проби сиру відбирають окремо для визначення фізико-хімічних і органолептичних показників. Не дозволяється використання однієї проби для цих аналізів.

Для фізико-хімічних досліджень точкові проби твердих, м'яких сичужних сирів і близьких до них за консистенцією розсільних сирів протирають через дрібну тертушку, ретельно перемішують, складають об'єднану пробу; точкові проби м'яких і пастоподібних плавлених сирів розтирають у ступці і складають об'єднану пробу. З об'єднаних проб виділяють пробу для аналізу масою 50 г.

Від партії плавленого сиру відбирають і розкривають кожну десяту одиницю упаковки, а з кожної контрольованої одиниці беруть один сирок. Якщо плавлений сир у розфасовці по 30 г, з кожного контрольного місця беруть по 2 сирки.

Для хімічного дослідження від кожного сирку одного виду і однакової масової частки жиру відрізають 20 г і вміщують в одну місткість. Відібрані проби ретельно подрібнюють, перемішують і беруть близько 50 г як об'єднану пробу у чисту склянку з пробкою.

Органолептичну оцінку плавлених сирів проводять при температурі 14...16 єС.

Об'єм вибірки від партії згущених молочних консервів і сухих молочних продуктів у транспортній тарі складає 3 % одиниць транспортної тари з продукцією, але не менш як дві одиниці згущених молочних консервів і не менш як три одиниці сухих молочних продуктів. Об'єм вибірки від партії молочних консервів і сухих продуктів у споживчій тарі складає також 3 % одиниць, але не менше двох одиниць.

При реалізації продукції від кожної варки згущених молочних консервів відбирають по дві банки № 7 для контрольного зберігання на молочноконсервному комбінаті. При фасуванні у велику тару від кожної партії відбирають два зразки по 500 г і зберігають їх запломбованими в герметичній упаковці. Контрольні зразки зберігають 4-6 місяців - для продукції поточного вживання і 12-15 місяців - для продукції тривалого зберігання і на експорт.

Для кожної партії сухих молочних консервів відбирають зразки для контрольного зберігання на комбінаті: 2 місця у дрібній фасовці і два зразки по 200 г від крупної фасовки, герметично запакованої у поліетиленові пакети і запломбовані. Зразки зберігають 8 місяців для продукції у герметичній тарі і 3 місяці - в негерметичній упаковці. Після вказаного терміну зразки знімають із зберігання і спрямовують на промпереробку.

Перед відбором проб згущені молочні консерви у бочках і флягах ретельно перемішують мішалкою, а у споживчій тарі - шпателем 1-2 хвилини після відкупорювання.

Якщо на дні банки із згущеними молочними консервами є осад, банку занурюють у воду температурою 55 ± 5 єС і знову перемішують до отримання однорідної маси, температура продукту не має перевищувати 28 ± 2 єС, далі охолоджують до температури 20 ± 2 єС. Після перемішування продукту в цистернах точкові проби відбирають від різних місць щупом або пробовідбірником, занурюючи його на дно тари. Із кожної одиниці упаковки точкові проби відбирають в однаковій кількості і складають з них об'єднану пробу масою 1 кг. Із об'єднаної проби відбирають для аналізу пробу масою 300 г.

Відбір точкових проб сухих молочних продуктів у транспортній тарі, включених у вибірку, проводять щупом із різних місць кожної одиниці транспортної тари з продукцією. Щуп занурюють у продукт на відстані 2...5 см від стінки по діагоналі до дна тари. Точкові проби збирають у місткість і складають об'єднану пробу масою 1-2 кг, з неї виділяють пробу для аналізу масою 200 г.

Проби сухих молочних продуктів ретельно перемішують і розтирають у ступках.

У відібраних пробах готової продукції визначають органолептичні, фізико-хімічні і мікробіологічні показники на відповідність діючим нормативним документам.

Право на оформлення документації та випуск готової продукції в реалізацію має завідувач лабораторією або працівник лабораторії, на якого наказом керівника підприємства покладена відповідальність за випуск готової продукції.

Змінний майстер або технолог цеху на партію готової продукції виписує паспорт і передає її у лабораторію для контролю якості. Працівник лабораторії перевіряє пред'явлену продукцію за органолептичними і фізико-хімічними показниками, перевіряє стан тари, маркування та пакування на відповідність продукції вимогам нормативних документів та виписує посвідчення про якість за встановленою формою. Посвідчення про якість - єдиний документ, який дає право на випуск даної партії продукції з підприємства. У разі випуску продукції без посвідчення на особу, яка допустила порушення, накладається адміністративне стягнення.

Дозиметр-радіометр МКС-05. Призначення. Застосування

Виявлення і локалізація радіоактивних джерел, вимірювання кількісних характеристик гама-, бета-, і нейтронного випромінювань, збереження обмірюваних значень і передача їх на центральний пульт (ЦП).

МКС-05А з БДН-06 МКС-05А з БДБ-03 МКС-05А з БДГ-03

Контроль радіаційної обстановки на об'єктах атомної промисловості і міністерства оборони РФ, здійснення екологічного моніторингу територій і об'єктів, при ліквідації радіаційних аварій, у пересувних радіологічних лабораторіях, на митних постах, у службах радіаційного контролю і т.п.

Дані вимірів з географічною прив'язкою передаються в реальному масштабі часу на центральний пульт. Пульт формує Гіс-орієнтовну базу даних, що дозволяє представляти в графічному і табличному виді (карти, плани, діаграми) радіаційну обстановку в даний момент і її динамічний розвиток у часі.

Дозиметр-радіометр пошуковий МКС-05А виконує наступні функції:

· вимірювання потужності еквівалентної дози (ПЕД) гама випромінювання;

· вимірювання накопиченої оператором еквівалентної дози гама випромінювання

· вимірювання ступеня забруднення поверхонь бета-активними речовинами;

· вимірювання ПЕД нейтронного випромінювання;

· пошуку (виявлення і локалізації) радіоактивних матеріалів шляхом реєстрації фотонних, нейтронного, бета-випромінювань;

· відображення на дисплеї даних вимірювань

· нагромадження, збереження і передачі на ЦП даних вимірювань

· географічної прив'язки даних вимірювань (опція)

· передачі даних вимірювань по радіоканалу на відстань до 2 км (опція)

БАЗОВА КОМПЛЕКТАЦІЯ “МКС-05А”:

· Системний блок

· Датчик гама-випромінювання

· Датчик бета-випромінювання

· Датчик нейтронного випромінювання

· Адаптер живлення

ДОДАТКОВІ ПРИСТРОЇ:

· Модуль позиціонування (GPS)

· Радіомодем

· Центральний пульт

Передбачено роботу приладу в двох основних режимах: “пошук” і “вимірювання”:

У режимі “пошук” МКС-05А фіксує перевищення швидкості розрахунку по каналу виміру над відповідними фоновими значеннями. Перевищення відображається на рідкокристалічному дисплеї системного блоку, підтверджується звуковим сигналом. У режимі “вимірювання” МКС-05А здійснює вимірювання контрольованого параметра. Результат виміру відображається на рідкокристалічному дисплеї.

Обмін даними з комп'ютером (ЦП) можливий через послідовний канал RS-232. Відмінною рисою МКС-05А є використання "ключа" iButton^®, що дозволяє авторизувати доступ до інформації, вести облік індивідуальної дози для кожного оператора і передавати накопичені дані в комп'ютер або на центральний пульт, використовуючи "ключ" як автономного носія інформації. Живиться прилад від NiMH акумуляторів типу АА. Можливо так само живлення від мережі змінного струму (110...240В,50...60Гц) через прикладений адаптер. Цей же адаптер використовується для зарядки акумуляторів. Процес зарядки контролюється вбудованим зарядним пристроєм, що забезпечує режим швидкого заряду і своєчасний перехід на підзаряд слабким струмом. Час безперервної роботи приладу від вбудованих акумуляторів - не менш 8-х годин.

Блок детектування гама випромінювання БДГ-03

Діапазон вимірювання ПЕД	0,1 - 106 мкЗв/год
Діапазон реєструючих енергій	0,05 - 1,5 МеВ
Межа основної відносної погрішності, що допускається	± 30 %
Ступінь захисту	IP65
Маса БДГ-03, м	700 м

Блок детектування нейтронного випромінювання БДН-06

Діапазон вимірювання ПЕД	1 - 5000 мкЗв/год
Діапазон реєструючих енергій нейтронів	10-3 - 14 МеВ
Межа основної відносної погрішності, що допускається	± 30 %
Ступінь захисту	IP65
Маса БДН-06, кг	8 кг

Блок детектування бета випромінювань БДБ-03

Діапазон вимірювання щільності потоку бета-частинок, хв-1·см-2	10 - 105
Діапазон реєструючих граничних енергій бета випромінювання	0,15 - 3,5 МеВ
Ступінь захисту	IP52
Маса БДБ-03, м	500

Система “ТЕРМОКОНТРОЛЬ”

Система температурного моніторингу ТЕРМОКОНТРОЛЬ виконує вимірювання температури датчиками фірми Dallas Semiconductor, які підключені до персонального комп'ютера через спеціальний адаптер. Комп'ютер контролює значення температури повітря, води і твердих тел. Різні версії програм дозволяють підключати в одну послідовну 3-х провідну лінію від 1 до 2000 датчиків контролю.

Відстань до датчиків визначається використовуваним проводом і електромагнітною обстановкою в зоні лінії. Для неекранованого проводу довжина лінії в офісних приміщеннях обмежується 100 метрами. Якщо застосувати екрановані проводи, - то до 1 кілометра.

Технічні характеристики:

1. Кількість датчиків від 1 до 2000 датчиків

2. Межі виміру - від -55 до +125 градусів Цельсія для датчиків DS1820

3. Точність виміру 0.1-2 градуса Цельсія

4. Час зчитування даних - від 0.2 до 50 секунд, залежить від кількості датчиків і точності

5. Відстань до датчиків - 50-100 метрів без екранованої лінії і до 1000 метрів в екрані

6. Лінія 3-х провідна з напругою живлення 5 вольтів від комп'ютера

Вимоги до ПК:

Сумісність з IBM PC і наявність стандартного послідовного СОМ порту

Функціональні можливості програмного забезпечення

- індикація температури в цифровому або лінійному виді на екран ПК;

- запис даних у файл і в оперативну пам'ять ПК;

- сигналізація перевищення заданої верхньої і нижньої температури ;

- зміна часу зчитування датчиків і запису даних у файл звіту;

- виправлення показань до вимірів датчиків від -20 до +20 гр. Цельсія;

- архівація накопичених даних і представлення їх у форматах редактора Excel

- доступ з мережного оточення до вимірюваних даних при роботі під Windows

Склад комплекту системи ТЕРМОКОНТРОЛЬ+

- адаптер СОМ-порту

- датчик DS1820

- програмне забезпечення

Програмне забезпечення системи працює під керуванням операційних систем Windows 95/98/NT/2000/XP

Приклади використання

1. Звичайний термометр у будинку і на вулиці, в офісі або на виробництві і підприємстві. Аналог шкільного щоденника погоди.

2. Склад швидкопсувних продуктів. Комп'ютер використовується для контролю продажів, обліку товарів і температурного стану складу продавцем і директором. Продавець працює з продажу, а ПК стежить за температурою на складі. Або двері забули закрити або холодильник погано холодить і т.д.

3. Склади тривалого, добового і тимчасового збереження. Комп'ютер знаходиться на посаді охорони і працює тільки на термоконтроль складів. Можна використовувати самий простий комп'ютер і чорно-білий монітор. Охорона спостерігає, охороняє і паралельно контролюється температура складів. Звіт за зміну не дозволить навіть тимчасово порушити їхню температуру. При аналізі контрольних карт можна виявити і пророчити можливий вихід холодильного устаткування з ладу.

4. Готель ЛЮКС 5 зірочок. Температуру в номерах незалежно від постояльців буде знать і черговий адміністратор.

5. Сільське господарство і тваринництво: теплиці, оранжереї, пасіки, курятники, льохи й інші житлові і нежилі приміщення, температура яких важлива в їхній діяльності.

6. Медицина й охорона здоров'я: точність і швидкість датчиків дозволяють вимірити температуру людини.

7. Виробництво: контроль якості продукції, що випускається, і технологічних процесів дозволяє зменшити втрати від браку.

Висновки

Розвиток атомної промисловості, випробування ядерної зброї, аварії на атомних реакторах різного походження призводять до локальних підвищень рівня діючих радіаційних доз і до глобального збільшення фону іонізуючих випромінювань. Істотне підвищення радіаційного фону на значних територіях викликала аварія на Чорнобильській атомній електростанції - найбільша в історії ядерної енергетики. Вона стала причиною забруднення радіонуклідами більше 100 тис. км² на території СНД, де мешкає близько 4 млн. чоловік.

Серед численних антропогенних та природних чинників, які шкідливо впливають на біоценози та на людину, важливим залишається радіоактивне забруднення. Результати багатьох радіологічних досліджень свідчать, що значну небезпеку для людини створюють малі дози іонізуючого випромінювання.

Підводячи підсумок дослідження, можна стверджувати, що продовольча й технічна якість продукції зерна, бульб, олійного насіння, коренеплодів, одержуваних від опромінених рослин істотно не погіршується навіть при зниженні врожаю до 30-40 %. Вміст білка й клейковини в зерні пшениці, розрахований на одиницю маси, не знижується, однак загальний вихід помітно зменшується в результаті більших втрат урожаю зерна. Опромінення рослин у період масового цвітіння й початок плодоносіння дозою до 10 кр. загальмовує розвиток насіння у плодів, що формуються, які зазвичай стають безнасінними. Аналогічна закономірність отримана в досвідах з картоплею. При опроміненні рослин у період створення бульб врожай при опроміненні дозами 7 10 кр. практично не знижується. Якщо рослини опромінюються в більше ранню фазу розвитку, врожай бульб зменшується в середньому на 30 50 %. Крім того, бульби виходять не життєздатними через стерильність вічок.

Опромінення вегетуючих рослин не тільки приводить до зменшення їхньої продуктивності, але й знижує посівні якості насіння, що формуються. Так при опроміненні зернових культур у найбільш чутливі фази розвитку (кущіння, вихід у трубку) сильно знижується врожай, однак схожість одержуваного насіння істотно знижується, що дає можливість не використовувати їх для посіву. Якщо ж рослини опромінюють на початку молочної спілості (коли відбувається формування ланки) навіть у відносно високих дозах, урожай зерна зберігається практично повністю, однак такі насіння не можуть бути використані для посіву через гранично низьку схожість. У такий спосіб радіоактивні ізотопи не викликають помітних ушкоджень рослинних організмів, однак у врожаї сільськогосподарських культур вони накопичуються в значних кількостях.

Отже, одним з головних наслідків Чорнобильської аварії є значні рівні та величезні масштаби забруднення довгоживучими радіонуклідами агроценозів з різноманітними екологічними характеристиками, які створюють зони антропогенної радіонуклідної аномалії. Для сучасної, відновлювальної стадії поставарійного періоду основним механізмом забруднення сільськогосподарської продукції є надходження радіонуклідів в рослинну ланку з ґрунту. Відомо, що радіонукліди, після надходження у ґрунт, поглинаються його компонентами, в результаті чого їхні концентрації у ґрунті значно знижуються, в той же час вміст радіонуклідів у рослинності, може зрости у тисячі і десятки тисяч разів. Через це, знаючи основні параметри динаміки формування радіаційної ситуації і розподілу радіонуклідів в компонентах цих екосистем, можна з достатньою ймовірністю визначити розмір і скласти прогноз радіоактивного забруднення рослинності і, у разі необхідності, задіяти комплекс контрзаходів зі зниження існуючого рівня забруднення рослинних обєктів, що, відповідно, сприятиме зменшенню дозового навантаження на людину через шлях ґрунт-рослина-продукти харчування.

Список використаних джерел та літератури

1. Абатуров Ю.Д., Абатуров А. В., Быков А. В.Состояние сосновых лесов в ближней зоне ЧАЭС// Биологические и радиоэкологические аспекты последствий аварии на ЧАЭС. -- М., 1990. -- С. 16;

2. Абрамов В.И., Шевченко В.Л.Генетические последствия хронического действия ионизирующих излучений на популяции// Радиационный мутагенез и его роль в эволюции и селекции. -- М., 1987. -- С. 83 - 109;

3. Алексахин Р. М., Архипов Н. П., Бархударов Р. М. и др. Тяжелые естественные радионуклиды в биосфере. -- М.: Наука, 1990;

4. Алексахш P.M., Нарышкин М.А.Миграция радионуклидов в лесных биогеоценозах. -- М.: Наука, 1977. -- 144 с.;

5. Андриенко Т.Д. Растительный мир // Природа Украинской ССР. -- Киев, 1985;

6. Антропогенная радионуклидная аномалия и растения / Д. М. Гродзинский, К. Д. Коломиец, Ю. А. Кутлахмедов и др. -- Киев: Лыбидь, 1991. -- 160 с.;

7. Архипов Н.П., Федотов И.С., Мишенков Н.Н. Лесные насаждения на дезактивированных землях// Биологические и радиоэкологические аспекты последствий аварии на ЧАЭС. - М., 1990. - С. 16;

8. Балашов Л. С. Антропогенные изменения лугов Украинского Полесья // Экология. -- 1991. -- С. 3 - 9;

9. Бубряк И.И., Гродзшскчй Д.М.Репарация ДНК в пыльце березы, произрастающей в условиях радиоактивного загрязнения // Радиобиология. -- 29, вып 5 -- С 589 - 594;

10. Булах А.А.Особенности морфогенеза вегетативных побегов многолетних растений в условиях радионуклидной аномалии на территории 30-километровой зоны ЧАЭС // Радиобиологические последствия аварии на Чернобыльской АЭС: Всесоюзн. конф Минск, 30 окт. - 1 нояб. 1991: Тез. докл. -- Минск, 1991. -- С. 16 - 17;

11. Гайченко В.А., Крыжановский В.И., Стовбчатый В.Н. Экологическая обстановка в 30-километровой зоне ЧАЭС и ее изменения за 3 послсаварийных года // Биологические и радиоэкологические аспекты аварии на ЧАЭС: Материалы I междунар. конф. Зеленый мыс, 1990: Тез. докл. -- М., 1990. -- С. 57;

12. Гудков П., Иванова Е.А.Сравнительная радиочувствительность различных сортов конских бобов и возможность их использования для биологической дозиметрии// Тез. докл. Второй радиобиол. съезд. -- 1993.

13. Дощечкчна О.В.Оценка генетических изменений в природных популяциях Ocnothcra biennis L., произрастающих в условиях хронического облучения: Тез. докл. I Всесоюз. радиобиол. съсзда. Т. 3. -- Пущине, 1989. -- С. 592;

14. Зезина Н.В. Михеев А.Н., Кутлахмедов Ю.А. и др. Особенности ростовой реакции растений при действии инкорпорированных радионуклидов. Оценка относительной биологической эффективности// Актуальные проблемы радиационной биологии и радиационной генетики/ АМН СССР. -- Обнинск, 1990. -- С. 46 - 48;

15. Зяблиикая Е.Я. Спирин Е.В., Санжарова Н.И. и др. Генетический и биологический эффекты действия хронического облучения посевов озимой ржи радиоактивными выпадениями от аварии на Чернобыльской АЭС // Радиобиология. -- 30, вып. 3. -- 1990. -- С. 291 - 295;

16. Израэль Ю.А., Соколовский В.Г., Соколов В.Е. и др. Экологические последствия радиоактивного загрязнения природных сред в районе аварии на Чернобыльской АЭС// Атомная энергия. -- 64, вып. 1. -- 1988. -- С. 28 - 40;

17. Кабашникова Г.И. Накопление радионуклидов в компонентах лесного фитоценоза // Радиобиологические последствия аварии на Чернобыльской АЭС: Всесоюзн. конф., Минск, 30 окт. -- 1 нояб. 1991: Тез. докл. -- Минск, 1991. -- С. 16 - 17;

18. Козубов Г.М., Таскаев А.И. Радиационное воздействие на хвойные леса в районе аварии на Чернобыльской АЭС. -- Сыктывкар: КНЦ УрО АН СССР, 1990. -- 136 с.

19. www.aspect.ru

20. www.beta.ru

21. www.bigmax.ru

22. www.dallassemiconductor.com

Размещено на Allbest.ru