Стандартизація і сертифікація хлібобулочних виробів

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Кафедра маркетингу

Контрольна робота з дисципліни

«Стандартизація і сертифікація»

Виконала студентка гр. МКз-51

Бєй Ю.Ю

Перевірила Суміна О.М

Суми 2010р.

Зміст

Вступ

1. Характеристика підприємства ЗАТ Хлібозавод «Салтівський»

2. Класифікація і асортимент хліба та булочних виробів ЗАТ Хлібозавод «Салтівський»

3. Система показників оцінки якості хлібобулочних виробів згідно стандартів

4. Забезпечення якості пшеничної продукції хлібозаводу на всіх етапах

5. Сертифікація пшеничної продукції на ЗАТ Хлібозавод «Салтівський»

Список використаної літератури

Додаток А

Вступ

В умовах розвитку міжнародної торгівлі і споріднених їй видів діяльності, усіх окремих підприємств та галузей економіки на зовнішньому і внутрішньому ринках повністю залежить від того, наскільки їх продукція або послуги відповідають стандартам якості. Тому я вважаю що проблема забезпечення і підвищення якості продукції актуальна для всіх країн і підприємств. Від її вирішення в значній мірі залежить успіх і ефективність національної економіки. При цьому необхідно враховувати те, що підвищення якості продукції - задача довгострокова і безперервна. Рівень якості продукції не може бути постійною величиною. Вироби залишаються технічно прогресивними, зручними, красивими, модними до тих пір, доки їм на зміну не прийдуть нові, ще більш досконалі, що обумовлено науково-технічним прогресом в науці і техніці. Але на кожному часовому етапі якість продукції повинна бути оптимальною, тобто такою, що максимально задовольняє потреби споживачів при відносно мінімальних затратах на її досягнення.

Значну роль в підвищенні якості продукції відіграють стандарти, які є організаційно-технічною основою систем якості.

В останні десятиліття одним із важливих механізмів гарантії якості стала сертифікація, яка переросла в норму торгових відносин будь-якого рівня. Якщо на ранніх етапах появи і розвитку сертифікації в її проведенні був зацікавлений головним чином виробник (з метою одержання гарантій відповідності певних характеристик виробів) і споживач, то зараз до вирішення задач сертифікації залучені громадські і приватні виробники, споживачі та науково-технічні організації, уряди більшості країн і навіть міжурядові організації. При цьому сертифікація з продукції поширилась на системи якості.

1. Характеристика підприємства ЗАТ «Хлібозавод «Салтівський»

Закрите акціонерне суспільство «Хлібозавод «Салтівський» створено в квітні 2001 року на базі ВАТ «Харківський хлібозавод № 11», який почав працювати влітку 1995 років і став останнім з крупних хлібопекарських підприємств, введених в експлуатацію в Харківської області. Хлібозавод спеціалізується на виробництві хлібобулочних, кондитерських і бубличних виробів і є одним з лідируючих підприємств хлібопекарської галузі в Харківському регіоні. Зараз ЗАТ «Хлібозавод «Салтівський» - одне з тих, що лідирують в харківському хлібопеченні і входить до групи найкрупніших підприємств в Східному регіоні України по обсягах виробництва. Політика підприємства направлена на збільшення асортименту, збільшення об'ємів реалізації шляхом завоювання нових сегментів на ринку хлібобулочних, кондитерських і бубличних виробів.

Починав хлібозавод з 8 найменувань продукції, на сьогоднішній день асортимент хлібобулочних виробів налічує більше 60 найменувань, кондитерських - більше 50 найменувань і близько 10 найменувань бубличних виробів.

Підприємство ЗАТ «Хлібзавод «Салтівский виконує найважливіше завдання забезпечення населення хлібом у місті Харків та області.

Працівники заводу проявляють постійну турботу про те, аби на стіл споживачів потрапляли смачні хлібобулочні і кондитерські вироби з привабливим зовнішнім виглядом і вишуканим смаком. Продукція, що випускається підприємством, виробляється виключно з натуральних і екологічно чистих продуктів.

На підприємстві постійно працює лабораторія, фахівці якої контролюють всі стадії виробництва: від вступу сировини до випуску готової продукції.

Зусилля, що додаються персоналом по підвищенню якості продукції і збереженню перевірених століттями смакових традицій, по гідності оцінені навіть найвимогливішими покупцями.

Головою правління ЗАТ «Хлібозавод «Салтівський» є А.Руденко.

Хлібзавод був побудований по індивідуальному проекту з використанням перспективних сучасних розробок, які засновані на автоматизації і комп'ютеризації виробництва. Загальна проектная потужність заводу - 120 тонн хлібобулочних виробів в добу. Первинне підприємство було орієнтовано на виготовлення хлібобулочних виробів. Далі було введено в експлуатацію устаткування для булочного виробництва: у 2001 році почала працювати ділянка по виробництву здобних мілкоштучних виробів, в 2002 році запрацювала турецька лінія.

На підприємстві встановлено сім комплексно - механізованих ліній з потужними печами. Механізація і автоматизація технологічного процесу складає 70% на всіх виробничих ділянках і здійснюється за допомогою новітніх систем вітчизняного і імпортного виробництва.

У перебігу останніх трьох років на хлібзаводе "Салтівський" проведено ряд робіт, які були направлені на модернізацію виробництва, особливо, на впровадження енергозберігаючих технологій:

1. З метою збільшення гнучкості виробництва, реконструйовано відділення для приготування тесту заквасок, відділення холодильних машин і компресорів. Багато удосконалень введено в пічному відділенні.

2. На підприємстві введено друге автономне джерело водозабезпечення. Введена установка фільтрації, що сильно поліпшило якість води, яка подається на виробництво.

3. Вироблена реконструкція існуючих електричних систем. Тепер дані цієї системи виводяться і обробляються комп'ютером. При цьому економія електоенергії складає приблизно 20%.

4. Упроваджені новітні системи гарячої води і пари.

Новий комплекс енергозберігаючих технологій вже дав можливість отримати значну економію енергоресурсів.

За проведенням технологічного процесу, якості сировини і готової продукції проводиться цілодобовий контроль технологічною службою підприємства.

2. Класифікація і асортимент хліба та булочних виробів ЗАТ Хлібозавод «Салтівський»

Вигляд хліба визначається виглядом муки, з якої він виготовлений. Так, хлібні вироби бувають житніми, пшеничними і житньо-пшеничними. Залежно від сорту житньої муки хліб буває з шпалерної, обдирної і сіяної муки, а пшеничний - з шпалерної, 1-го, 2-го і вищого сортів.

По рецептурному складу хлібні вироби підрозділяють на прості, тобто вироби, виготовлені з основної сировини (муки, води, солі і дріжджів), покращувані, в яких входить і додаткова сировина (цукор, патока, жири і ін.), і здобні, такі, що містять підвищену кількість цукру і жиру.

За способом випічки хліб підрозділяють на формовий і череневий. До хліба відносять віроби зі всіх сортів жітньої, пшеничної і житньо-пшеничної муки масою більше 500 г; маса булочних виробів 500 г і менше.

Хліб з житньої і суміші житньої і пшеничної муки. З житньої шпалерної муки виробляють хліб житній простий формовий і череневий і покращувані сорти: хліб заварний, при виробництві якого частину муки заварюють, додають солод (5 %) і тмин (0,1 %), Московський-додають солод (7 %) і тмин (0,1 %), Бородинський - з житньої шпалерної муки (80 %), пшеничної муки 2-го сорту (15 %), додають солод (5 %), цукор (6 %), патоку (4 %) і коріандр (0,5 %). З муки обдирання виробляють хліб простий череневий або формовий: Орловський-із житньої муки (70%) обдирання, пшеничної муки 2-го сорту (30 %) з додаванням патоки (6 %), штучний формовий. Український - з муки житнім обдиранням (20-80%) і пшеничною шпалерною (80-20%), Український новий-із муки житнім обдиранням (20-80%) і пшеничною 2-го сорту (80-20%), Столовий-із житньої муки обдирання (50%), пшеничної 1-го сорту (50 %) з додаванням цукру (3 %), штучний череневий і формовий. З сіяної муки виготовляють хліб простій штучний формовий або череневий, і покращувані сорти: Мінський - з муки житньої сіяної (90 %), пшеничної муки 1-го сорту (10%) з додаванням патоки (2 % ), крохмалю ( 1 %) і тмину, у вигляді батонів із загостреними кінцями. Ризький з муки житньою сіяною (85 %), пшеничною 1-го сорту (10 %), додають солод (5 %), патоку і тмин, у формі батонів з тупими кінцями, а нижня кірка обсипана мукою. Хліб житньо-пшеничний випікають з суміші муки житньою шпалерною (55-65 %) і пшеничною шпалерною (45-35 %), череневим і формовим. М'якиш хліба світліший і пористіший; за смаком цей хліб менш кислий, чим хліб житній простий з шпалерної муки.

Хліб з пшеничної муки. Хліб пшеничний з муки шпалерної, 1-го, 2-го і вищого сортів виробляють простим череневим і формовим, маса виробів різна. До покращуваних сортів пшеничного хліба з муки 1-го сорту відносяться Міський (3 % цукру, 4 % маргарину, 5 % патоки, 4 % знежиреного молока). Молочний (20% натурального молока, 2% паток), Домашній (3 % цукру, 25 % цілісного молока). З борошна вищого гатунку готують хліб Поліський (3 % цукру, 2 % маргарину, 4% сухого знежиреного молока), Молочний (2% цукру, 2 % рослинної олії, 10 % молока).

Булочні вироби. До них відносяться батони, плетені вироби, булки, сайки, калачі, булочна дрібниця і ін. Батони - вироби довгастої форми, з тупими або гострими кінцями з чотирма-п'ятьма косими надрізами на поверхні. Прості батони виробляють з муки 1-го і 2-го сортів, масою 0,2 і 0,5 кг Міські - з борошна вищого гатунку, з гострими кінцями і підведеними гребінцями. До покращуваних відносять батони нарізні з муки вищого і 1-го сортів (6 % цукру і 3% маргарину), Столичні (0,2 і 0,4 кг) з борошна вищого гатунку з додаванням цукру (1 %), Підмосковні (0,4 кг) з борошна вищого гатунку з додаванням цукру (6%), маргарину (3 %) і двома подовжніми надрізами. Плетені вироби - хали і плетінки з маком. Останні виробляють переплетенням трьох джгутів з борошна вищого гатунку з додаванням жиру (2,5 %) і цукру (6 %). Булки виготовляють з муки вищого і 1-го сортів, в основному масою 0,1 і 0,2 кг Міські булки - овальної форми з гребінцем, розташованим уздовж виробу, Росіяни - округлої форми. Виготовляють також булочки з маком, родзинками і ін. Сайки - це схожі з булками вироби, бічні сторони або одна сторона яких не мають скориночок.

Здобні вироби. До здобних виробів відносять здобу звичайну, виборгськую просту, виборгськую фігурну, булочки здобні і витушки здобні. Сюди ж відноситься хліб здобний, упакований в парафіновану плівку, Донецький, хлібці Ленінградські і ін.

Дієтичні хлібні вироби. Вони призначені для лікувально-профілактичного живлення. Вироби з додаванням роздробленого зерна (% до маси) - хліб Барвіхинський (50), Зерновий (60) і висівок (20), - хлібці Докторські. Ці вироби рекомендують вживати при ожирінні. Вироби з пониженим вмістом вуглеводів, а також з додаванням ксиліту і сорбіту: хліб білково-пшеничний і білково-висівковий - з клейковини (до 80%), пшеничної муки або висівок, булочки з сорбітом рекомендуються при цукровому діабеті. Без солей вироби - хліб ахлорідний і без солі обдирання призначені для осіб, страждаючих гіпертонією або захворюванням нирок. Булочки з кислотністю не більш 2° рекомендуються при підвищеній кислотності шлункового соку. Хлібці висівкові з лецитином - для людей літнього віку з серцево-судинними захворюваннями. Вироби з додаванням морської капусти для людей з йодною недостатністю (у хліб простій житній і пшеничний додає 0,1 % морської капусти). Для виробів з підвищеним вмістом йоду використовують йодистий калій.

Перелік хлібо-булочної продукції ЗАТ Хлібозаводу «Салтівський» можна переглянути в додатку А.

3. Система показників оцінки якості хлібобулочних виробів згідно стандартів

Якість хлібобулочних виробів нормується державними стандартами. Її оцінюють за органолептичними показниками і масою виробів. Органолептично визначають форму хліба, колір і зовнішній вигляд скоринки, смак і запах, еластичність, пористість, свіжість м'якушки і повну масу виробів. Смак, свіжість, запах, хрускіт (його наявність або відсутність) визначають дегустацією; колір м'якушки, пористість, промішування -- візуально на зрізі хліба; еластичність м'якушки -- надавлюванням пальцем на зріз хліба; повну масу виробів -- одночасним зважуванням не менше 10 шт.

Визначають якість хлібної продукції також і за її фізико-хімічними властивостями -- вологістю, кислотністю, пористістю, набуханням, вмістом жиру й цукру. Оцінюють ці показники за середньою пробою. При підвищеній вологості м'якушка хліба липка, волога на дотик, нееластична, після легкого надавлювання пальцями не набуває початкової форми, хліб важкий. При пониженому вмісті вологи у виробах м'якушка їх ущільнена.

Серед різних хлібних виробів вища вологість у житніх сортів хліба (48 51 %), а нижча -- у пшеничних з борошна високої якості (43 - 45 %).

Кислотність хліба зумовлена бродінням тіста. Кислоти, що містяться у хлібних виробах, позитивно впливають на їх фізико-хімічні властивості і смак. Кислотність хліба виражається у градусах кислотності, яка для житніх сортів не перевищує 12, житньо-пшеничних -- 11 і пшеничних 3 -- 4°.

Під пористістю хліба розуміють відношення об'єму пор м'якушки до загального об'єму м'якушки і виражають у відсотках. Пористість житнього хліба має бути не менше 45 -- 48 %, а пшеничного 63 - 72 %.

На сьогодні для хліба чимало прийнято в державі ГОСТів та ДСТУ. Проте їх недостатньо, а тому хлібозаводи використовують технічні умови. У них підприємець самостійно визначає вимоги до продукту. Це -- ніби новий рецепт хліба, до якого держава ще не виробила стандартів. Фахівці кажуть, що надмірна захопленість виробників ТУ не завжди корисна для споживачів. Адже «кулінарні хитрощі», зазвичай, зводяться до використання харчових та смакових добавок. Деякі хлібозаводи додають у хліб консерванти з харчовими добавками з літерою Е.

Для аналізу стандартів ми вибрали вироби з пшеничної муки.

Табл. 2.1. - Характеристика пшеничної продукції ЗАТ «Хлібозавод «Салтівський»

4. Забезпечення якості пшеничної продукції хлібозаводу на всіх етапах

Якість - як економічна категорія, відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.

В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантується підприємством. А якщо вона не забезпечується і не гарантується - підприємство гине: автоматично забезпечує це той же ринок, але нормальний ринок, із збалансованим попитом і пропозицією. В 60-70-і роки вважали, що для успіху виробника достатньо, щоб продукції було багато і вона була дешевою. В 80-і роки стало очевидним, що виникла конкуренція не цін, а якості: 80% покупців приймали рішення про покупку, звертаючи увагу в першу чергу на якість продукції. Таким чином, конкурентоспроможною могла стати лише продукція, яка мала, при інших рівних умовах, меншу виробничу собівартість і вищу якість. В 1982 р. в США була видана книга Едварда Демінга «Якість, продуктивність, конкурентоспроможність», в якій автор виклав свою концепцію постійного підвищення якості у вигляді 14 знаменитих постулатів. Зараз весь світ працює над проблемою забезпечення якості. Методичною її основою є так звана «петля якості», яка в класичному варіанті має такий вигляд (мал.4.1.).

Мал.4.1 - . «Петля якості», або етапи, на яких забезпечується якість

Вивчення ринку (попит і перспективи його розвитку)

Середньозважені закупівельні ціни на пшеницю 3 кл. у Україні в квітні в порівнянні з попереднім місяцем знизилися на 1% і за станом на 6 квітня 2010 р. складають 1211 грн т. Про це свідчать оперативні дані Міністерства аграрної політики України.

Хліб та хлібобулочні вироби є одним з основних і масових продуктів харчування, що споживається всіма категоріями населення незалежно від місця проживання, статі, соціального статусу, рівня доходів. Щоденне споживання хліба та хлібобулочних виробів, їх хімічний склад, біологічна та фізіологічна цінність дає всі підстави вважати ці вироби продуктами харчування першочергового значення.

Виняткова роль хлібу у раціоні харчування людини, його соціальна значущість накладають свій відбиток на функціонування ринку хлібобулочних виробів як складової українського продовольчого ринку.

Попит виступає як специфічна ринкова форма виразу потреб населення в певних товарах та послугах. При цьому, специфічність товару, що пропонується на ринку хліба та хлібобулочних виробів, накладає свій відбиток на формування споживчого попиту (табл. 4.2.).

Усе різноманіття факторів, що здійснюють вплив на обсяг попиту на хліб та хлібобулочні вироби, за характером впливу можна розділити на 3 групи: фактори, які майже не впливають на обсяги споживання хліба; фактори, що зумовлюють підвищення обсягу попиту на хліб; фактори, що впливають на зниження рівня споживання хлібобулочної продукції.

Знання про напрям та силу впливу факторів дасть змогу підприємствам-товаровиробникам управляти формуванням виробничої програми.

Табл. 4.2. - Фактори, що впливають на обсяг попиту на хліб

Покупцями ЗАТ Хлібозавод «Салтівський» є мешканці міста і області. Споживачами вибраного товару є широке коло споживачів, тобто не споживають продукт лише ті, кому він заборонений з медичних міркувань. Попит на продукт є еластичним, тобто величина попиту реагує на збільшення або зменшення ціни.

Науково-дослідна робота і проектування

Запорука успіху компанії - якість виробів. І тому з моменту запуску виробництва при заводі «Салтівський» діє лабораторія, акредитована в системі Укрсепро. Вся, вироблювана, продукція прошла державну санітарно-епідеміологічну експертизу МОЗ України. Фахівці заводу розробляють методики за визначенням физико-хімічних показників сировини і готової продукції з врахуванням вимог стандартів України і відповідних міжнародних стандартів. Тому, лабораторія підприємства оснащена сучасним устаткуванням.

Сировина

Сировина, що використовується у хлібопекарському виробництві, поділяється на основну і додаткову.

До основної сировини належить пшеничне борошно, дріжджі хлібопекарські, сіль кухонна харчова, вода; до додаткової -- сировина, що застосовується згідно з рецептурою для надання виробам відповідних органолептичних і фізико-хімічних властивостей: цукор, жир, молоко тощо. Всі види сировини повинні відповідати вимогам стандартів і забезпечувати високу якість готових виробів.

Вимоги до якості різних сортів пшеничного борошна наведені в ГСТУ 46.004-99, який впроваджений з 1999 р. Вимоги до якості борошна, передбачені в ГСТУ, за всіма показниками відповідають тим, які були в ГОСТ 26574-85, за винятком масової частки клейковини. Цей показник встановлено для борошна вищого сорту -- 24, І сорту -- 25, II сорту -- 21 і обойного борошна -- 18%.

Вся продукція хлібозаводу виробляється з натуральної якісної сировини без додавання хімічних добавок і консервантів.

З 2006 року на підприємстві упроваджено безтарне зберігання муки (БХМ). Що поставляється спеціальними машинами мука на завод занурюється у величезні металеві бункери за допомогою стислого повітря. Мука зберігається в таких бункерах і у міру потреби по трубах подається на виробництво.

Планування і розробка технологічних процесів

Розробка проекту нормативно-технічної документації здійснюється в результаті проведення досліджень.

Розробка і затвердження проекту нормативно-технічної документації здійснюється на кожен вид хлібу. Технологія проходить промислову апробацію на хлібозаводі ЗАТ «Салтівський» з очікуваним економічним ефектом. Дегустаційною комісією обговорюється і схвалюється технологія виробництва конкретного виду хліба.

Виробництво

Виробництво хлібобулочних виробів базується на традиційній класичній технології з тривалим бродінням напівфабрикатів, що забезпечує накопичення натуральних смакових і ароматизованих речовин.

Технологічний процес, що починається від замісу тіста і до виходу з печі готових буханців хліба або батона, триває 6 - 7 годин. І вже за годину - іншу продукція надходить в торгівельну мережу.

Всі операції: прийом муки на хлібозавод, зберігання в бункерах, відпустка муки на виробництво, облік кількості муки, що витрачається для приготування тіста, здійснюється автоматично. Командує цією механізованою системою всього одна людина.

Контроль, випробування і аналіз

Контроль якості хліба проводиться в лабораторії. На підприємстві обов'язково присутня нормативна й технологічна документація на вироблену підприємством продукцію; дотримується технологічна дисципліна при виготовленні хлібобулочних виробів (дотримання вимог рецептури при закладці сировини, режимів технологічного процесу готування тістових напівфабрикатів, температурного режиму випічки продукції); проводиться суворий контроль технологічного процесу при виробництві хлібобулочних виробів; на виробництві повинні працюють тільки кваліфіковані фахівці; проводиться контроль якості виробленої продукції з боку відповідальних осіб і керівників підприємства.

Пакування і зберігання

Пакування хліба - це гігієнічність, безпека, збільшення строку придатності, можливість для виробника надати споживачеві повну інформацію про продукт, а також виділити свою продукцію. Але для того, щоб пакування виконувало всі ці функції, необхідно правильно вибрати матеріал, з якого воно буде вироблятися.

Для пакування хліба ЗАТ «Салтівський» використовує найбільш оптимальні матеріали: двуосноорієнтований (BOPP) і неорієнтований (CPP) поліпропілен. Кожен з них має свої переваги й призначений для певного методу пакування. ВОРР плівки характеризуються невеликим відсотком розтягнення в перпендикулярному напрямку й трохи більшим - у поздовжньому. Плівка чутлива до проколів, але міцна, тому такий матеріал ідеально підходить для горизонтальних пакувальних машин. Властивість СРР добре розтягуватися дозволяє суттєво зменшити імовірність проколу плівки, наприклад, скоринкою хліба. Пакети з такої плівки мають міцні шви, що дає можливість використовувати їх на пакувальних автоматах. СРР плівка виробляється на власному устаткуванні німецької фірми Windmоller&Hоlsсher. Це дозволяє здешевити плівку, розрахувати обсяги виробництва під замовника, усунути фактор затримки матеріалу через проблеми під час перевезення.

Упаковуючи свою продукцію завод тим самим, виділяє свою продукцію, створює пізнаваний бренд нанесенням друку на пакування. Фахівці власного репро-центру можуть якісно підготувати макет будь-якої складності, редактори забезпечать відповідність текстів нормам сучасної літературної мови й законодавства України, кваліфіковані друкарі подбають про те, щоб отримати максимальний результат з якості друку.

Таким чином, технологічних проблем з виробництвом пакування для хлібобулочних виробів на заводі немає, залишається тільки визнати важливість цього пакування

Збут (продаж) і сфера обслуговування

На заводі створена команда по збуту продукції, яка контролює своєчасність постачань виробів і інформує технологів про споживчі пристрасті. Таким чином завод завжди знає, як догодити покупцеві. Але головним завданням є стабільне забезпечення хлібом населення.

ЗАТ Хлібозавод «Салтівський» забезпечив харків'ян хлібобулочними виробами завдяки фірмовим павільйонам. А в червні 2007 року відбулося відкриття першого об'єкту в рамках програми «Європейська булочна-кондитерська». Встановлюючи свої фірмові магазини, завод, перш за все, піклується про покупців. На полицях представлений широкий асортимент хлібобулочних і кондитерський виробів, проводяться постійно презентації і дегустації. Фірмові магазини розташовані в Харкові і області, а також в багатьох містах східної України, і для зручності відвідувачів працюють цілодобово, без перерв і вихідних.

Викладка продукції

Чому покупець вибирає той або інший магазин? Важливими причинами вибору магазина є розташування відносно домівки або місця роботи, ціни на товар і, інколи буває, сам асортимент. Важливим чинником є і частота покупок, адже глоловний мотив походу в магазин - здійснення покупки. Найчастіше купуються товари повсякденного попиту, продукти. З чого робимо висновок: потенційний клієнт відвідуватиме той магазин, який представляє потрібні товари повсякденного попиту.

Ніхто не заперечуватиме, що таким товаром є хліб і булочні вироби Хліб є «візитною карткою», по якій покупці оцінюють магазин в цілому. Не дивлячись на те, що хліб складає невеликий відсоток в загальному об'ємі продажів (близько 2-5%), необхідно гідно і цікаво подавати товар даної категорії. Дослідження показали, що від 35 до 70% рішень про покупку покупець приймає вже безпосередньо поряд з продуктом. Отже, якщо потенційний клієнт зайшов за хлібом, є шанс, що це буде не єдина покупка. У сучасному супермаркеті зорієнтуватися складно. Приходивши в магазин, він виявляється в оточенні багаточисельних вітрин, прилавків, вивісок і інших покупців. Тут в гру вступають правила розташування груп товарів і викладення. Використовуючи особливості викладення, можна переключити увагу покупця на конкретний товар. Продавцеві важливо пам'ятати наступне: покупець - це людина, в якої є органи чуття, за допомогою якого він орієнтується.

Організація продажу гарячого, свіжоспеченого хлібу дозволяє збільшити продажі у хлібному відділі на 5-10%.

На прилавку з'являються гарячі хлібобулочні вироби. Запах свіжоспеченого хліба залучає людей, вони проводять більше часу біля прилавка, продажі зростають. В даному випадку потрібно пам'ятати, що покупець не повинен загубитися в своєму виборі, і на допомогу приходить реклама у вигляді POS-матеріалів.

За рахунок підвищення продажів хліба, можна збільшити потік покупців в точці, підвищити рентабельність, не витрачаючи при цьому додаткових засобів.

ЗАТ «Салтівський» враховує такі особливості і за викладкою продукції слідкують співробітники заводу - мерчандайзери.

5. Сертифікація пшеничної продукції на ЗАТ Хлібозавод «Салтівський»

Сертифікація - це процедура підтвердження відповідності продукції вимогам нормативних документів. Вона покликана бути бар'єром неякісній продукції та послугам на шляху до споживачів. У перекладі з латинської сертифікація означає «зроблено вірно».

Цивілізований світ пропагує, що «споживач завжди правий», що саме він - «король ринку», а «бізнес має бути соціально відповідальним». І на першому місці має бути не «зменшення тиску на підприємства в умовах економічної кризи в країні», не збільшення чиїхось прибутків, а потреби споживача. І добросовісний виробник сертифікує свою продукцію (незалежно від того, чи входить вона до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні), аби споживач мав впевненість, що вона «зроблена вірно», відповідає вимогам нормативних документів та є безпечною для здоров'я та життя.

Що ж стосується систем управління, то ЗАТ Хлібозавод «Салтівський»» у 2009 році отримав сертифікат на систему управління якістю на відповідність вимогам ДСТУ ISO 9001-2001 та ДСТУ ISO 9001:2009; а також на систему управління безпечністю харчових продуктів на відповідність вимогам ДСТУ 4161-2003.

Впровадження систем управління особливо актуально сьогодні, коли Україна, ставши членом ВТО, взяла зобов'язання забезпечити відповідний контроль за якістю продукції, що виготовляється як на внутрішній ринок, так і на експорт, а також імпортної.

Взагалі ж системи менеджменту (якістю, безпечністю харчових продуктів, екологічного керування, безпекою та гігієною праці) стають у світі все більш популярними. Багатьом компаніям-споживачам замало того, що виробник виготовляє свою продукцію згідно діючих нормативних документів та здійснює періодичні випробування. Адже, згідно сучасних уявлень, якість - це ступінь задоволення вимог, причому, в першу чергу, вимог споживачів.

Обов'язкова сертифікація продуктів харчування скасована урядом. Залишили лише сертифікацію дитячого харчування.

Приймаючи дане рішення, уряд керувався тим, що обов'язкова сертифікація в принципі не потрібна, оскільки якість продуктів харчування контролюють інші спеціальні органи.

У вересні 2007 року, згідно зобов'язанням, узятим Україною в процесі вступу в СОТ, Державний комітет з питань технічного регулювання і споживчої політики виключив 10 позицій із списку обов'язкових для сертифікації харчових продуктів (30% від загальної кількості позицій).

Проте Держспоживстандарт раніше виступав проти відміни обов'язкової сертифікації продуктів харчування. Відомство підкреслювало, що відміна обов'язкової сертифікації продуктів не приведе до поліпшення її якості і одночасно зробить неконтрольованими дороги вступу на споживчий ринок України низькоякісної, фальсифікованої і небезпечної продукції.

Cписок літератури

1. Г. І. Подпрятов, Л. Ф. Скалецька, А. М. Сеньков, В. С. Хилевич. -- К.: Мета, 2002. -- 495 с

1. Щедріна Т. Оптимальні механізми стандартизації і сертифікації продукції в умовах ринкової економіки Журн. Розбудова держави - 1997 - w10 с.35-41

2. Онищенко Н. Сертифікація по-українськи: платять усі Газ. Галицькі контракти - 1998 - листоп (л44) с.30-32

3. Кайфман Ю.І. Управління якістю і забезпечення якості Довідник. - К.-1995

4. Белик Ю.А. Краткий економический словарь - М.: Политиздат, 1987

5. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства Т2. - К. - 1995

6. Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і стандартизації- К. - 2000

7. Фейгенбаум А. Контроль качества продукции - М. - 1986

8. Леонов И.Г. Аристов О.В. Управление качеством продукции - М. - 1990

9. Держстандарт України Державна система стандартизації - К. - 1994

Додаток А