Основні засади формування структури транспортно-пересадочних вузлів з системою об’єктів обслуговування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра архітектурного проектування цивільних будівель та споруд

Київський національний університет будівництва і архітектури

Основні засади формування структури транспортно-пересадочних вузлів з системою об'єктів обслуговування

Мустафа М.А. аспірант

Науковий керівник: Куцевич В. В.

Доктор архітектури, професор,

Завідувач кафедри архітектурного проектування цивільних будівель і споруд

Анотація

Автором на основі проведених досліджень зроблено низку пропозицій щодо формування транспортно-пересадочних вузлів у межах міста. Крім іншого, описані принципи формування транспортно-пересадочних вузлів, основні умови їх розміщення у місті та можливі обмеження щодо їх розміщення.

Серед проаналізованих робіт не виявлено формулювання принципів організації об'єктів обслуговування у структурі транспортно-пересадочних вузлів. Подальші дослідження автора будуть направлені у дане русло.

Ключові слова та терміни: транспортно-пересадочний вузол, об'єкти обслуговування, принципи, умови та обмеження розміщення транспортно-пересадочних вузлів в межах міст.

Abstract

Mustafa Makhmud Abdulhani

PhD student

Architectural Design of Civil Buildings and Structures

Kyiv National University of Construction and Architecture

THE BASIS OF THE FORMATION OF THE STRUCTURE OF TRANSPORT AND INTERCHANGE NODES WITH A SYSTEM OF SERVICE FACILITIES

In the article, the author conducted an analysis of scientific researches on the organization of the structure of service facilities within transport interchanges. It was found that there are a number of works devoted specifically to transport and interchange nodes without a service structure. Such researches has been done for airports, railway stations and bus stations. There are several works devoted to the organization of service facilities within the transport hubs of urban public transport and airports in the structure of aerotropolises. There are several researches devoted to general proposals for the organization of ancillary service facilities in locations of public activity.

Based on the research, the author made a number of proposals for the formation of transport hubs within the city. Among other things, the principles of the formation of transport hubs, the main conditions for their location in the city and possible restrictions on their location are described.

Among the analyzed works, there was no formulation of principles for organizing service facilities in the structure of transport hubs. Further research by the author will be directed in this direction.

Key words and terms: transport hub, service facilities, principles, conditions and restrictions of placement of transport hubs within cities.

Актуальність теми

Постійне зростання темпів розвитку інфраструктури в містах за умов прискорення автомобілізації вимагає постійного покращення транспортної інфраструктури в великих містах для підвищення комфорту та якості життя містян, знижуючи перенавантаження заторами та паркувальними майданчиками. транспортний пересадочний вузол

Ефективність транспортних систем (далі ТС) сучасних міст для пасажирів ґрунтується на формуванні транспортно-пересадочних вузлів (далі TUB), які здатні забезпечити безперебійну мобільність і комфортне середовище для руху між громадським транспортом (далі ГТ) і громадським простором, покращуючи розвиток економічного сценарію, а також створюючи соціальну ідентичність міста та підвищуючи комфорт перебування в ньому.

На сьогоднішній день характерними для функціонування більшості TUB є значні витрати часу пасажирів під час пересадки, незручності розміщення таких вузлів і, взагалі, їх дефіцит, а також скупчення транспортних засобів на зупиночних пунктах, що призводить до зниження безпеки виконання транспортних операцій та збільшення навантаження на довкілля.

Аналіз попередніх досліджень

Автором проведено аналіз наукових досліджень щодо організації структури об'єктів обслуговування транспортно-пересадочних вузлів. Встановлено, що існує ряд робіт, присвячених саме транспортно-пересадочним вузлам без обслуговуючої структури.

Такі дослідження проводились для аеропортів, вокзалів та автовокзалів [1 - 6, 9 - 13]. Організації сервісних об'єктів у транспортних вузлах міського громадського транспорту та аеропортів у структурі аеротрополісів присвячено декілька робіт [7,8]. Є кілька досліджень, присвячених загальним пропозиціям щодо організації об'єктів супутнього обслуговування в місцях громадської діяльності [14]. В дослідженнях не зустрічались формулювання загальних структурованих засад та рекомендацій для організації об'єктів обслуговування в межах транспортно-пересадочних вузлів.

Виклад основного матеріалу

Формування ТПВ у містах є надскладним процесом, який повинен враховувати різноманітні умови та обмеження. Як видно з попередніх досліджень, для подальшої організації структури об'єктів обслуговування в межах ТПВ у містах, необхідно застосовувати такі принципи як: принцип «роздільних транспортних та пішохідних потоків»; «роздільної транспортної та суспільної функції»; «мінімізації часу на пересадку»; «кліматичного фактору»; принцип «концентрації функцій та послуг»; принцип «багатофункціональності»; «компактності» тощо.

Перший принцип є фундаментальним при проектуванні будівель та інших об'єктів, які мають велику інтенсивність рухів транспортного та пішохідного потоків. Принцип ґрунтується на вимогах до мінімізації перетинів пішоходів з різними видами транспорту, що забезпечить більш швидку, безпечну та комфортну пересадку. Використання цього принципу дасть змогу підвищити продуктивність простору та забезпечить безпеку транспортних засобів та пішоходів, що є дуже важливим для великих міст. Таким чином, можна констатувати, що принцип роздільних пішохідних та транспортних потоків є необхідним та обов'язковим елементом при проектуванні будь-яких об'єктів, що мають відношення до транспортної інфраструктури та пішохідних зон.

Принцип роздільної суспільної та транспортної функції так само є одним з важливих складових при проектуванні будівель та інших об'єктів транспортної інфраструктури та суспільного середовища. Основна мета застосування цього принципу - це забезпечення комфортної та швидкої пересадки з одного виду транспорту на інший засобами комбінації поруч блоків із різними видами транспорту та транспортними функціями. Даний принцип може забезпечити зручний доступ до ТПВ, таких як аеропорти, залізничні станції, автовокзали, тощо. Отже для цього бажано створювати інфраструктури! об'єкти поруч з вузлами, а не на їх території. Тоді вони матимуть змогу забезпечити не лише комфорт пересадки, але й можливість використання різних суспільних функцій, таких як організація відпочинку, торгівля, розваги, тощо. Проте супутні послуги не повинні заважати організації основного процесу транспортної пересадки, та не повинні створювати дискомфорт для пасажирів, що не мають часу на користування супутніми послугами. Так само не допускається розміщення супутніх послуг на шляхах переміщення та евакуації за для підвищення рівня безпеки перебування в межах ТПВ. Дотримання принципу роздільної суспільної та транспортної функції - це необхідний елемент при проектуванні об'єктів, що пов'язані з суспільним середовищем та транспортною інфраструктурою. Врахування принципу наддасть змогу забезпечити ефективність організації транспортної інфраструктури та може сприяти підвищенню якості життя мешканців, що може бути особливо важливим у великих, найбільших містах та мегаполісах.

Принцип мінімізації часу на пересадку. Для того щоб забезпечити ефективну, швидку та комфортну пересадку між декількома видами транспорту існують рекомендації обирати об'ємно- просторові варіанти з меншою кількістю рівнів по вертикалі та більш компактною структурою вузла в плані. Це сприятиме швидко та зручно переміщуватися пасажирам між видами транспорту, не блукаючи та не шукаючи довго необхідні маршрути. Зокрема, для досягнення цієї мети можливо об'єднувати транспортну функцію з громадською у складі єдиного об'єму або використовувати різні об'ємно-просторові зв'язки, такі як криті та відкриті пішохідні галереї, пасажі, атріуми для зв'язків між різними функціями. Це забезпечить комфортний доступ пасажирів в межах ТПВ та допоможе скоротити час витрачений на пересадку, і зробить подорож більш ефективною та зручною.

Принцип кліматичного фактору є важливим особливо для тих ТПВ, які знаходяться в занадто холодних, або занадто теплих кліматичних умовах. Для забезпечення певного рівня комфорту пасажирів, існує необхідність створювати умови, щоб повний процес пересадки пасажирів між різними видами транспорту відбувався під дахом, або в приміщеннях. Таким чином, врахування кліматичних умов, як холодних, так і занадто теплих, при проектуванні TUB, може задовольнити умови комфортного середовища для пасажирів та можливість ефективної експлуатації будівель ТПВ та громадських центрів у складі TUB у будь-яких погодних умовах (рис.1).

Принцип концентрації функцій та послуг. Використання цього принципу є фундаментальним при виборі функціональної структури інтегрованого комплексу. Відповідно до цього принципу, значна кількість об'єктів обслуговування поєднується в замкненому просторі. Це дозволяє більш ефективно використовувати обмежені ресурси та забезпечує комфортний доступ до необхідних послуг. Даний принцип допомагає створити ефективне та комфортне середовище для користувачів, які знаходяться в умовах обмеження часових ресурсів, та допомагає оптимізації застосування простору.

Принцип багатофункціональності відіграє значну роль у проектуванні ТПВ з об'єктами обслуговування, оскільки він дає змогу створювати універсальні архітектурно-просторові форми, які можуть забезпечити організацію всіх множин процесів життєдіяльності. Базування цього принципу відбувається на ідеї поєднання великої кількості різноманітних функцій з метою оптимізації використання ресурсів та території. Цей підхід допомагає створювати об'єкти з максимальною ефективністю функціонування, що можуть використовуватись для дуже різноманітних потреб. Одна з ключових переваг цього принципу є можливість та необхідність створення просторів універсального типу під різноманітні функції, що можуть використовуватись навіть для різноманітних цілей та напрямків, зокрема: транспорт, дозвілля, комерцію, спорт, культуру, тощо.

Принцип компактності передбачає формування комплексів інтегрованих, що мають рівнозначні розміри-параметри. Будівлі та споруди, що мають форму видовженого паралелепіпеда, не є прикладом ефективного використання міських територій. Подібна форма споруди викликана необхідністю у природному освітленні в усій будівлі, навіть, там, де в цьому не має необхідності. Компактність не лише дозволяє збільшити продуктивність та функціональність об'єктів та зменшити витрати на їх будівництво та експлуатацію, але також дозволяє знизити негативний вплив на оточуюче довкілля.

Отже виходячи з вищевикладеного можна зробити висновок, що при задоволенні всіх умов продиктованими принципами формування структури ТПВ, місце розташування ТПВ повинно забезпечувати зручний та комфортний доступ до всіх видів транспорту. В такому випадку найкращим місцем розташування буде - в центрі міста або на транспортних магістральних шляхопроводах. Розміри ТПВ повинні бути достатніми для забезпечення очікування та комфортної пересадки пасажирів. Параметри вузла мають відповідати потребам транспортних засобів та розмірам пасажиропотоків в різні, навіть, самі насичені часи доби. Формування ТПВ повинне враховувати природні, географічні та інші характеристики території, на якій він розташовується, та вписуватись в природний ландшафт, а також враховувати екологічні обмеження, зокрема зниження рівня забруднення території, рівня шумів та вібрації тощо.

Формування ТПВ є достатньо коштовним процесом, тому при плануванні таких вузлів повинні бути враховані фінансові можливості міста. Відповідність будівельних норм та стандартів розмірам і складу транспортної інфраструктури, може значно вплинути на витрати на будівництво та експлуатацію подібного типу об'єктів. Окрім іншого значні кошти будуть витрачені при проектуванні TUB на організацію питань пов'язаних з безпекою пасажирів та транспорту. Наприклад, вузол принаймні повинен бути достатньо освітленим, а також мати системи відеоспостереження, щоб підвищити рівень безпеки та мати можливість уникати або попереджати злочинну діяльність.

TUB має забезпечувати зручність та комфорт для пасажирів, які користуються різними видами транспорту. Необхідно враховувати кількість пасажирів, які щоденно використовують транспортні послуги, а також закладати прогнозовані зростаючі потреби. Також важливо враховувати на перспективу можливу інтеграцію ТПВ з новими видами транспорту, зокрема з можливими майбутніми системами громадського транспорту, з велосипедною транспортною мережею, можливою появою нових станцій залізниці або аеропортів. Тобто формування структури TUB та окремих об'єктів в структурі повинні враховувати плани розвитку міст на перспективу. Потрібно мати на увазі можливі плани будівництва нових житлових районів, бізнес-центрів, торгових центрів, та інших великих об'єктів, що можуть вплинути на потреби у задоволенні транспортних послуг та мати вплив на зріст кількості пасажирів.

В цілому, формування структури TUB у містах вимагає всебічного аналізу різних факторів та урахування можливих різноманітних умов та обмежень. Для максимально ефективного результату потрібно враховувати не лише аспекти технічні, але й соціальні, екологічні та економічні вимоги.

Крім іншого, при формуванні TUB необхідно враховувати ще й такі обмеження та умови: максимальну ефективність землекористування та обмежені можливості щодо можливості подальшого розширення території; наявність та забезпечення можливості розташування пішохідних зон та зручних пішохідних маршрутів; розміщення вузла в зручному місці за для доступу до різних видів міського, міжміського та міжрегіонального транспорту та до центральних об'єктів міста; забезпечувати доступність вузла для різних географічних та соціальних груп населення, включно для людей з порушеннями опорно-рухового апарату, зору, слуху та пасажирів з дітьми.

Врахування всіх вище перерахованих умов та обмежень є важливим етапом при формуванні тпв, та дозволяє створити ефективну та зручну транспортну інфраструктуру для населення та підприємств міста, враховуючи ефективне використання ресурсів та забезпечення рентабельності проектів ТПВ.

Вище зазначені вимоги, окрім іншого, матимуть вплив на організацію об'ємно-просторової структури ТПВ, та визначатимуть подальші естетичні якості оточуючого архітектурного середовища. Об'ємно-просторова організація ТПВ включає в себе розміщення та розташування об'єктів транспортної інфраструктури та приміщень для пасажирів, а також супутніх об'єктів обслуговування, що можуть розміщуватись в межах пересадочного вузла, а також облаштування пішохідних зон.

Основними елементами об'ємно-просторової організації ТПВ є транспортні термінали, які можуть включати залізничні вокзали, станції метро, автовокзали, тощо. Термінали повинні розташовуватись для пасажирів зручно, забезпечуючи доступність до всіх видів транспорту та об'єктів міста, що знаходяться в їх структурі. Для зручності та комфорту пасажирів в разі їх великої одночасної кількості, також мають бути організовані додаткові пасажирські приміщення, які будуть містити можливо додаткові каси, інформаційні табло та інші сервісні приміщення: кіоски з продуктами харчування, магазини, книгарні, кафе та інші послуги.

Ще одним важливим елементом об'ємно-просторової організації TUB відповідно до концепції «TOD» [18] є облаштування пішохідних зон та зон для переміщення велосипедистів, які повинні забезпечити зручний та безпечний доступ до транспортного вузла. І для ефективної та безпечної роботи TUB, також важливо враховувати розміщення парковок для автомобілів та велосипедів [15, 16] таким чином, щоб забезпечувати умови безпеки водіїв та пасажирів на території TUB, та сприяти всіляко розвитку екологічно чистих видів транспорту, таких як велосипед, або електромобіль.

Важливо враховувати громадські зелені простори для відпочинку та загальну естетику вузла, оскільки це може вплинути на комфорт, настрій та естетичне задоволення потреб пасажирів, а також на відчуття безпеки та сприятливого мікроклімату в зоні впливу вузла.

Рис.1. Поліфункціональнии транспортний комплекс 2011-2012 роки.

Архітектура: Дмитро Аранчій Architects; проектна команда: Марія Аранчій, Дмитро Аранчій, консультанти: Валерій Товбич, Анна Яблонська [17].

В залежності від конкретних умов, об'ємно-просторові організації TUB можуть включати різні елементи, такі як: великий пішохідний простір для забезпечення безпеки та комфорту пішоходів; огородження та бар'єри для безпеки пасажирів на території вузла; облаштування елементів ландшафтного дизайну та розміщення зелених насаджень для створення комфортного та естетичного середовища; розробки та розміщення системи ефективної навігації та інформації пасажирів про розклад та інші важливі питання; розташування основних функціональних сервісних приміщень, таких як туалети, місця для сховища багажу та інші послуги, що повинні поліпшувати комфорт перебування пасажирів; створення для різних видів транспорту окремих зон з урахуванням їх потреб та рухового потоку; використання екологічно чистих транспортних засобів для перевезень в межах великих тпв, таких як автобуси, що працюють на електриці, для зменшення шкідливих в атмосферу викидів речовин.

При об'ємно-просторовій організації ТПВ так само можливо використовувати різні технології та інновації. Наприклад, сучасні системи інформації можуть використовуватись для відстеження транспортного руху та надання інформації пасажирам про актуальний розклад транспорту. Також можливо використовувати системи оплати за проїзд, які дозволять пасажирам сплачувати за проїзд безпосередньо на території вузла за допомогою мобільних додатків або банківських карток. Інші рішення інноваційного характеру, такі як дошки електронні з транспортним розкладом та інформацією про можливість підключення до Wi-Fi, також зможуть забезпечити комфорт та відчуття зручності пасажирам, підвищуючи їх задоволення від використання TUB.

Залежно від можливостей та потреб транспортних компаній та місцевих урядів, можуть бути використані дуже різноманітні стратегії для об'ємно-просторової організації ТПВ. Наприклад, можливо використати концепцію "зеленого вузла", яка передбачатиме застосування матеріалів та технологій з високою ефективністю екологічною, таких як ефективні системи опалення та охолодження або сонячні панелі тощо.

Висновок

Враховуючи всі перераховані чинники, прийоми та принципи, можна зробити висновок, що об'ємно-просторова організація ТПВ може бути ефективним засобом для забезпечення безпечного, зручного та комфортного пересування містом для місцевих жителів. Єдине, що треба завжди пам'ятати, що додатково, при проектуванні об'ємно-просторової організації ТПВ необхідно враховувати також економічні та соціальні фактори. Наприклад, зручність розташування вузла відносно інших важливих об'єктів міста, таких як медичні заклади, школи, торгівельні центри тощо, може мати додатковий позитивний вплив на життя мешканців.

Також важливим аспектом є економічна ефективність проектування ТПВ. Наприклад, зменшення паливних витрат на транспортні послуги може бути досягнуте шляхом збільшення ефективності маршрутів та розкладів транспорту, а також шляхом застосування новітніх та сучасних технологій для оптимізації та автоматизації роботи ТПВ.

При проектуванні ТПВ так само є необхідність враховувати потреби різних категорій населення. Наприклад, для людей з обмеженнями життєдіяльності повинні бути передбачені спеціальні пандуси, підйомники та інші зручності для безбар'єрного доступу. Для молодих мам необхідно передбачати кімнати матері і дитини. Кожна людина, що знаходиться в межах ТПВ і очікує на прибуття транспорту повинна знайти собі заняття або супутні послуги на свої доходи.

Об'ємно-просторова організація ТПВ є багатоаспектним та складним процесом, який потребує інтегрованого підходу та врахування багатьох факторів, проте, вірно організований та спроектований ТПВ з структурою об'єктів обслуговування може мати важливе значення у забезпеченні комфортного та ефективного руху містом для всіх категорій населення.

Подальші напрямки дослідження з огляду на проаналізовані матеріали, будуть стосуватися виявлення принципів організації об'єктів обслуговування, що можуть бути розміщені в межах ТПВ

Список використаної літератури

1. Древаль І. В. Архітектурно-містобудівний розвиток залізничних вокзальних комплексів в контексті національної транспортної стратегії України. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. К., КНУБА, 2018. Вип. 51.с. 221 - 229

2. Древаль І. В. Методологічні основи містобудівного розвитку залізничних вокзальних комплексів : автореф. дис. ... д-ра архіт. : 18.00.04; Полтав. нац. техн, ун-т ім. Ю. Кондратюка. Полтава, 2013. - 36 с.- укр.

3. Древаль І. В. Принципи містобудівного формування залізничних вокзальних комплексів: Містобудування та територіальне планування. К., КНУБА, 2012. Вип. 45. с. 246 - 253

4. Древаль И.В. Объединенные вокзальные комплексы как структурообразующие факторы в развитии города : Устойчивое развитие городов; Вип. 36. К.: Техніка, 2002. с. 68-71.

5. Древаль И.В. Объединенные железнодорожно-автобусные комплексы в структуре современного города: Сборник научных трудов. Киев НИИП градостроительства. - Вопросы формирования транспортных систем городов. К.: КиевЗНИЭП, 1990. с. 54 - 60.

6. Древаль І. В. Структурні принципи композиційного моделювання об'єднаних вокзальних комплексів: автореф. дис. канд. архіт.: 18.00.01. ХДТУБА. Харків 2002. 15 с. - укр.

7. Дорохіна Г.І., Кедровський П.П., Коновал А.С. Організація регіональної структури аеротрополісів на базі існуючої мережі аеропортів України: Modem scientific research: achievements, innovations and development prospects. Proceedings of the XIII International scientific and practical conference. Berlin, Germany. 2022. Pp. 299-305.

8. Дорохіна Г.І., Тенденції формування ТПВ в українських містах / Г.І. Дорохіна, С.Ф. Юнаков, О.О. Авраменко // Modem research in science and education. Proceedings of the 3rd International scientific and practical conference. BoScience Publisher. Chicago, USA. 2023. Pp. 382-394.

9. Пустовойт P.O. Планувальні рішення зупиночних пунктів транспорту у транспортно- пересадочних вузлах аеропортів. Теорія та практика дизайну: зб. наук, праць. Архітектура та будівництво. 2023. Вип. 27. с. 83-92.

10. Касім М.Б. Принципи архітектурно-планувальної організації терміналів аеропортів (на прикладі аеропортів Іраку): дис. канд. арх.:18.00.02. Київ: КНУБА, 2019. - 255 с.

11. Рочняк Ю. Архітектура будівель вокзалів залізниці Івано-Франківськ - Вороненка / Ю. Рочняк // Містобудування та територіальне планування. К., КНУБА, 2023. Вип. 84. с. 294 - 308.

12. Рочняк Ю.А. Формування архітектури будівель вокзалів залізниці Львів - Сянки / Ю.А. Рочняк // Містобудування та територіальне планування. К., КНУБА, 2022. Вип. 80. с. 334 - 346.

13. Щурова В. А. Архітектурно-планувальна організація міської забудови у зоні впливу ТПВ: дис. кандидата архітектури: 18.00.04 / Щурова Вікторія Анатоліївна. К., 2005. - 178 с.

14. Куцевич В.В. Пропозиції формування об'єктів попутного обслуговування у зонах громадської активності населення. Архітектурний вісник КЛУБА Наук.-техн. зб. Київ: КНУБА, 2023. Вип. 28. -С. 38 - 45.

15. Тімохін В.О., Гарбар М.В., Щурова В.А. Концептуальність і раціональність в організації підземних просторів транспортно-пересадочних вузлів. Сучасні проблеми архітектури та містобудування, вип. 67с. 382-393.

16. Тімохін В.О. Гарбар М.В., Щурова В.А. Особливості використання підземних просторів для велосипедних стоянок у складі транспортно-пересадочних вузлів. Архітектурний вісник КНУБА Наук.-техн. зб. Київ: КНУБА, 2023. Вип. 28. - С. 118 - 127.

Размещено на Allbest.ru