Поняття ко-лівінгу. Еволюція та перспективи на ринку житла

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра Архітектурного проектування та інженерії

Олійник Василь Олегович, аспірант

Науковий керівник: Гнат Галина Олександрівна

кандидат архітектури, доцент

В сучасній архітектурній практиці все частіше зустрічаються специфічні типи житлових одиниць, що дають можливість мешканцю проживати у спільноті, спілкуватись на основі спільних інтересів, будучи залученим до спільної діяльності за інтересами, зберігаючи при цьому значний ступінь приватності. Одним з таких видів житлової структури є ко-лівінг (co-living), як відповідь на запит нового способу життя людей у містах, орієнтований на спільноту та зручність, ідеально підходить для молодих спеціалістів, та передбачає деякі спільні зручності спільного користування.

Термін ко-лівінг (co-living) є неологізмом, який поширився недавно, оскільки він почав з'являтися в Інтернеті на початку 2010-х років. Імплементація поняття може тривати десятиліттями [1 с. 12], так сталося з такими поняттями як «co-housing» (1960-ті) і «co-working» (1990-ті).

Наразі визначення «co-living» з'являється в кількох офіційних словниках англійської мови (Wikitionary.org), згідно з яким «co - living» означає «жити разом в одній резиденції», або згідно зі словником Macmillian, «тип спільного житла зі спільними просторами та зручностями».

Відсутність чіткого визначення призводить до непорозумінь. Наприклад, італійська компанія «DoveVivo» надає традиційні кімнати для студентів і робітників, які використовують термін «ко-лівінг» замість співжиття [2]. «Спільнота є перевагою номер один» так більшість ко - лівінг компаній у всьому світі стверджують; і саме спільнота - основна функція, яку вони надають своїм мешканцям. Епідемія самотності - одна з тенденцій, яка підвищила попит на спільноту [3]. Дослідження стверджують, що «самотність смертельна», а «самотні люди на 50% частіше помирають передчасно, ніж ті, хто має здорові соціальні стосунки» [4][5].

Сучасний рух ко-лівінгу є останньою ітерацією постійної людської тенденції. Спільне використання простору та ресурсів, отримуючи користь від спільноти, - це те, що ми неодноразово бачили протягом історії. Проте спів - життя виникає тому, що суспільні, економічні, духовні та технологічні зміни значно впливають на вибір нашого способу життя та змушують нас переглянути наше уявлення про «постійний дім».

Ко-лівінг особливо популярний у містах, де житло є дорогим і обмеженим, що забезпечує більш доступну та зручну альтернативу індивідуальним квартирам [6]. Дане явище привернуло увагу як життєздатний варіант для ринку житла завдяки економічності, екологічності та соціальній стійкості. Спільноти ко-лівінгу часто можуть бути більш екологічними, ніж звичайне житло, оскільки вони спільно використовують ресурси та простір [2].

Жити як частина спільноти, ділитися чудово спроектованими просторами та надихаючими подіями, з можливістю повернутися у власну повністю мебльовану приватну квартиру наприкінці дня [7]. Все, що вам потрібно для повноцінного життя міста, включено в один рахунок.

Промислова революція зруйнувала потребу великих груп людей жити разом поблизу своїх сільськогосподарських культур. Люди почали виїжджати із сільських домівок на роботу в місто і проводити дні на фабриках чи в офісах.

В 1750 році всього 15% населення жило в містах. До 1900 року цей показник становив 85%. Тому з'явилась в потребі їжі та притулку в містах, що призвело до спалаху бідності [8]. Життя з сім'єю або людьми в одному класі поступово стало. Ко-лівінг бере свій початок від спільних моделей життя 19-го та 20-го століть, таких як багатоквартирні будинки у Великобританії. На півночі Лондона, між 1933 і 1934, було спроектовано спільне житлове приміщення під назвою «Ісокон», створене Wells Coats. Вони пропонував зручності, зокрема: загальний простір, робочий простір та речі, такі як пральня. Інша спроба була зроблена Максвеллом Фраєм (засновником MARS) та Елізабет Денбі в 1937 році і називалася Kensal House [9].

Концепція спільного проживання відображає цінності, які охоплюють якість стосунків і досвіду, а не кількість квадратних метрів [ 7]. Сучасна теорія співжиття виникла в Данії в 1960 -х роках сімей, які були незадоволені існуючим житлом і громадами, що на їхню думку, не відповідали запитам. Газетна стаття Боділа Грааена «Діти повинні мати сто батьків» [10] підштовхнула зорганізуватись 50 сімей у громадський проект у 1967 році. Згодом дане явище еволюціонувало в поняття «co-housing», котрий є прототипом ко-лівінгу. Лише після промислової революції 1800-х років ми почали спостерігати відхід від спільного життя до соціального розколу. Частково, ко-лівінг простори почали з'являтися через зростання цін на нерухомість. У 2014 і 2015 роках спроби заснувати бізнеси були невдалими.

Зважаючи на сучасний ринок житла в Україні, ко-лівінг є актуальним, і може стати відповіддю на запити споживачів різного контингенту; має перспективи розвитку і потребує більш докладного наукового підходу з метою сформувати на ринку сучасне житло, з'ясувати тенденції та преференції, основні чинники що є визначальними при формуванні житлових структур, які передбачають проживання у сучасній спільноті.

Список використаних джерел

[1] «Bloomberg», Benjamin Solomon. (2019) "Hotel Icon Ian Schrager Thinks Communal Living Is the Future". Вилучено з: https://www.bloomberg.com/news/artides/2018-11- 30/hotel-icon-ian-schrager-thinks-communal-living-is-the-future

[2] «Quartz», Alexandria Lafci (2018). "We'll soon co-live in apartments in much the same way we co-work". Вилучено з: https://qz.com/1383669/well-soon-co-live-in-apartments-in- much-the-same-way-we-co-work.

[4] «BBC» (2023). The origins of the Industrial Revolution Вилучено з:

https://www.bbc.co.uk/bitesize/topics/zm7qtfr/artides/z6kg3j6.

[5] Federico Coricelli (2022). Urban Planning. The Co-'s of Co-Living: How the Advertisement of Living Is Taking Over Housing Realities. (7), 296-304.

[6] «The Atlantic»Allie Volpe (2019). "The Strange, Unique Intimacy of the Roommate Relationship".

[7] «The New York Times», Stefanos Chen (2018). "Co-Living Goes Affordable".

[8] «The New York Times», Stefanos Chen (2019).

[9] Lappegard Ashild, Hauge and Dana Kvietkute (2021). Living with strangers: exploring motivations and stated preferences for considering co-housing and shared living in Bergen, Norway, Housing and Society. (49), 128-149.

[10] «Politiken», Graae Bodil (1967). "Born skal have Hundrede Foraeldre".

[11] Business Times, Nisha Ramchadani (2018). Jump up to:a b c d. "All together now: The growing co-living scene in Singapore

Размещено на Allbest.ru