Застосування доповненої реальності для стилізації пам'ятників архітектури Харківщини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Застосування доповненої реальності для стилізації пам'ятників архітектури Харківщини

Бондар Григорій Геннадійович

магістрант факультету мистецтв

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, Україна

Науковий керівник: Житєньова Наталя Василівна доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри дизайну Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, Україна

Постановка проблеми та її актуальність. Сучасний стан пам'яток архітектури майже на всій території України стає все гірше з кожним роком. На це впливає багато чинників, серед яких - недостатнє фінансування, відсутність або недостатність реставрації, не велика увага громадськості. Тому проблема збереження культурного та архітектурного надбання стає все дедалі глибшою та кричущою. Мета статті - розглянути можливість використання технологій доповненої реальності (AR) для стилізації' та збереження пам'яток архітектури Харківщини. Висновок. AR технології' дозволяють створювати віртуальні моделі будівель, які можна досліджувати з різних кутів, та які доповнюють реальний світ віртуальними об'єктами, у первинному чи стилізованому вигляді. Це надає змогу розширити наші історичні знання та зберегти культурний та історичний спадок для майбутніх поколінь. Також це дозволяє підвищити інтерес до культурної спадщини та збільшити туристичний потік.

Ключові слова: архітектура, доповнена реальність, дизаин, візуалізація, спадщина.

Постановка проблеми та її актуальність

Ринок технологій доповненої (AR) реальності є досить молодим, незважаючи на те, що перші спроби розробки пристроїв, які дозволяють імітувати реальний світ, або доповнювати його інформацією, яка накладається, розпочались ще на початку 20 століття. Сьогодні інноваційні технології віртуальної та доповненої реальності використовуються не тільки в сфері розваг та ігор, але й у дизайні, архитектурі, освіті тощо. Доповнена реальність (augmented reality, AR) - це технологія, що дозволяє доповнювати реальний світ цифровим контентом, створювати віртуальні об'єкти та проекції в реальному часі за допомогою сучасних пристроїв (смартфонів, планшетів, AR-окулярів тощо) [1].

Сучасний стан пам'яток архітектури на території України в цілому, та на Харківщині, як окремому регіоні, з кожним роком стає все гірше, через низку факторів, таких як неналежна увага для їх підтримки, відсутність реставрації, брак фінансування тощо. З часом багато пам'яток руйнуються безслідно.

Мета статті - проаналізувати можливості використання технологій доповненої реальності, для стилізації та створення цифрових копій пам'ятників архітектури Харківщини.

Аналіз досліджень і публікацій. На даний момент існує багато архітектурних пам'яток, які змодельовані за допомогою доповненою реальності.

Наприклад - The British Museum - У Британському музеї в Лондоні було розроблено додаток "Civilisations AR", який дозволяє користувачам побачити детальні 3D моделі пам'яток архітектури та артефактів прямо на їх смартфонах. Додаток дозволяє оцифрувати пам'ятки з різних культур та епох (доступний лише на территорії музею за посиланням чи QR кодом) [2].

Чи Acropolis Museum, Athens - У музеї Акрополя в Афінах створили додаток "Acropolis Museum AR", який дозволяє відвідувачам побачити реконструкцію давньогрецької Акрополя у 3D. Цей додаток допомагає оцифрувати архітектурні деталі та з'ясувати, як виглядав Акрополь у різні епохи [3].

Також цікавий приклад Louvre Museum, Paris - В Луврі в Парижі було створено додаток "Louvre AR", який дозволяє відвідувачам оцифрувати важливі архітектурні пам'ятки музею, такі як Піраміда Лувра та Арка Тріумфу Каруселя, і досліджувати їх у деталях у доповненій реальності. Додаток також надає інформацію про ці пам'ятки [4].

Виклад основного матеріалу

Застосування AR технологій у архітектурній візуалізації є дуже перспективним напрямком. AR дозволяє створювати віртуальну модель будівлі, що буде відображатися в реальному світі, та детально розглядати дизайн будівлі з різних кутів, навіть якщо фізичної моделі ще не існує. Крім того, доповнена реальність може використуватись у процесі планування та реконструкції існуючих будівель, дозволяючи віртуально переносити будівлю в інше місце, змінювати її дизайн та експериментувати з різними варіантами. Однак, можливих варіантів використання технології доповненої реальності існує дуже багато, проте будь-яка розробка, за допомогою AR потребує часу для розвитку і реалізації та трансформування у допоміжний інструмент нашого майбутнього [5].

Доповнена реальність стала дуже популярною у сфері архітектури, дозволяючи архітекторам та дизайнерам створювати більш точні та детальні моделі будівель, а також надавати клієнтам можливість бачити дизайн у реальному часі та просторі. Найпоширенішими прикладами використання доповненої реальності у світі є створення віртуальних турів по історичних місцях та пам'ятках архітектури [6].

Наприклад, в Національному музеї архітектури та дизайну у США відвідувачі можуть сканувати QR-коди поруч із експонатами та переглядати детальні моделі будівель за допомогою AR-додатків на смартфонах. Також доповнена реальність застосовується у проектуванні та реконструкції пам'яток архітектури, що дозволяє візуалізувати дизайн та зменшити можливі помилки під час будівництва.

У Китаї була проведена реконструкція давньої будівлі за допомогою AR- технологій, що дозволило віртуально відновити стародавні фрески та покращити проект будівництва.

Також серед популярних та вже реалізованих проектів можна відзначити проект, у якому компанія HoloLens створила віртуальний тур по Британському музею, який дозволяє відвідувачам детально роздивитись архітектурні деталі будівлі та побачити експонати з іншого кута зору.

Крім того, компанія Autodesk розробила додаток FormIt, який дозволяє архітекторам створювати 3D-моделі будівель та переносити їх на місце побудови за допомогою AR-технологій.

Сьогодні Україна не відстає від тенденції застосування AR і має власний досвід використання даної технології. Серед працюючих проектів варто відмітити ті, що спрямовані на оцифрування пам'ятників архітектури та їх перенесення в доповнену реальність. Наприклад, проект "DMH Lviv AR" - це додаток для смартфонів, що дозволяє дізнаватися більше про архітектуру Львова та його музеї, відсканувавши навколишнє середовище. Додаток містить інформацію про пам'ятки архітектури, а також зображення в 3D-форматі (рис. 1-2) [7].

Рис. 1-2. Додаток DMH Lviv AR

Рис. 3-4. Дзвіниця колишнього домініканського монастиря у Підкамені

Ще один з прикладів застосуванні AR технологій для візуалізації архітектурних пам'яток в Україні це проект AR-туру " Дзвіниця колишнього домініканського монастиря у Підкамені " 2018 року за сприянням ЛОДА. В рамках проекту відвідувачі мали можливість з допомогою мобільного додатку побачити замок в доповненій реальності та детально дослідити його архітектуру та історію (рис. 3-4) [8].

Також в Україні триває проект з цифрування та візуалізації пам'яток у 3D- форматі [9]. Цей проект створений з метою збереження історичної спадщини та може бути використаний як основа для подальшого впровадження AR- технологій в архітектурну візуалізацію. Проект включає в себе сканування та створення 3D-моделей пам'яток, що дозволяє детально вивчати їх архітектуру та зберігати ці дані для майбутніх поколінь. Крім того, такий підхід дає змогу збільшити доступність цих об'єктів, адже 3D-моделі можна розглядати на комп'ютері чи смартфоні, не виходячи з дому. Окрім збереження культурної спадщини, такий проект може стати важливим інструментом для архітектурних фахівців, дизайнерів та учнів технічних шкіл, які зможуть вивчати архітектуру з нової, більш доступної та зрозумілої перспективи [10].

У Харкові було створено віртуальну 3D-модель пам'ятника "Судійський сквер", який було реконструйовано у 2018 році. Для створення моделі використовувалися фотографії та відеозаписи, зняті з різних кутів. Також у Харкові було створено віртуальний тур по історичній частині міста за допомогою AR-технологій, що дозволяє відвідувачам побачити відомі архітектурні пам'ятки міста у вигляді 3D-моделей (рис. 5-7) [11].

Рис. 5-7. Пам'ятник Т.Г. Шевченко, Кафедральний собор, Держпром

Висновки

AR-технології відіграють вагому роль у дизайні та візуалізації архітектурних пам'яток. Вони дозволяють створювати віртуальні моделі будівель, які можна детально розглядати та досліджувати з різних кутів, а також доповнюють реальний світ віртуальними об'єктами, що дозволяє відтворити архітектурні пам'ятки у їх колишньому вигляді або в іншому контексті. Це надає можливість розширити наші знання про історію та культуру та зберегти спадщину для майбутніх поколінь, створює нові можливості для стилізації та візуалізації пам'ятників архітектури, що дозволяє не тільки зберегти їх історичний вигляд, але і дозволяє бачити їх у новому світлі. Такі рішення дозволяють підвищити інтерес до культурної спадщини, збільшити туристичний потік, а також дозволяють зберегти та просунути у перед місцеві пам'ятки архітектури.

Список використаних джерел

[1] Azuma, R. (1997). A Survey of Augmented Reality. Presence: Teleoperators and Virtual Environments, 6, 355-385.

[2] Research project: Visitor research and evaluation. (n.d.). British museum.https://www.britishmuseum.org/research/projects/visitor-research-and-evaluation

[3] Virtual tour at the Acropolis Museum. (n.d.). The Acropolis museum.https://www.theacropolismuseum.gr/en/multimedia/virtual-tour-acropolis-museum

[4] Virtual tour. (n.d.). Louvre. https://www.louvre.fr/en/online-tours

[5] Angulo, A. (2015). Rediscovering Virtual Reality in the Education of Architectural Design:The immersive simulation of spatial experiences. Ambiances,(1). https://doi.org/10.4000/ambiances.594

[6] Moloney, J. (2007). Screen Based Augmented Reality for Architectural Design: Two

Prototype Systems. CAADRIA 2007: Digitization and Globalization. CAADRIA.https://doi.org/10.52842/conf.caadria.2007.x.e3m

[7] У музеї презентували проект доповненої реальності «DMH Lviv AR». (2019, 10 листопада). ДММ. https://dmh.lviv.ua/u-muzeyi-prezentuvaly-proekt-dopovnenoyi- realnosti-dmh-lviv-ar.html

[8] Дзвіниця колишнього домініканського монастиря у Підкамені, за сприянням ЛОДА. (б.д.). Музей у 3D. https://museum3d.com.ua/дзвіниця-колишнього-домініканського/

[9] Деякі питання охорони та збереження об'єктів всесвітньої спадщини, ПостановаКабінету Міністрів України № 805 (2021)

(Україна). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/805-2019-n#Text

[10] Яценко , В., & Кравчук, О. (2022). Особливості вітчизняного та зарубіжного досвідувирішення проблеми пам'яток архітектури, що знаходяться в стадії «руїна». Сучасні проблеми Архітектури та Містобудування, (64), 158-168.https://doi.org/10.32347/2077-3455.2022.64.158-168

[11] Kharkiv cards. (б.д.). Pocket City AR. https://pocketcityar.com/product/kharkiv-cards/

Размещено на Allbest.ru