Проблеми ревіталізації об’єктів предметно-просторового середовища та сучасного будівництва в історичній частині малих міст

Ревіталізація об’єктів предметно-просторового середовища та будівництво будівель в історичному середовищі населених пунктів завдання, що викликає численні дискусії. Міста що перебувають у списку історичних, згідно Закону "Про охорону культурної спадщини".

Рубрика Строительство и архитектура
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 18.01.2024
Размер файла 569,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми ревіталізації об'єктів предметно-просторового середовища та сучасного будівництва в історичній частині малих міст

Степанюк А.В.1,

Кюнцлі Р. В.2

1 кандидат архітектури, доцент кафедра архітектури, ЛНУП

2 доктор мистецтвознавства, доцент, кафедра архітектури, ЛНУП

Анотація

Ревіталізація об'єктів предметно-просторового середовища та будівництво сучасних будівель в історичному середовищі населених пунктів є складним завданням, що викликає численні дискусії. Цей процес часто супроводжується різкими обвинуваченнями, у яких основний аргумент звучить досить переконливо: нові будівлі та споруди порушують автентичну атмосферу старовинної забудови. будівництво місто закон

Міста, що перебувають у списку історичних, згідно Закону України "Про охорону культурної спадщини", потребують особливого підходу щодо їх збереження та просторового розвитку. Законодавством регламентується будівництво у історичному середовищі таких міст через так звані історичні ареали, історико-архітектурні заповідники, виділення заповідних територій, комплексних охоронних зон та зон регулювання забудови.

Введення охоронних обмежень сприяє збереженню історичної архітектурно-містобудівної структури таких міст, але разом з тим стримує нове будівництво та відновлення і реконструкцію покинутих будівель та споруд. Так через ці обмеження після багатьох років незацікавленого ставлення забудовників та кредиторів до пам'яток архітектури їхній стан дуже погіршився. Чимало будівель потребує не просто косметичного ремонту, а серйозних реставраційних робіт. Проекти ревіталізації об'єктів історичної частини міст мають виконуватись на основі охоронної документації, де чітко регламентуються підходи та засади відтворення забудови. Такі проекти також мають виконуватись на засадах комплексного підходу до відтворення забудови, що дасть змогу забезпечити максимальне збереження їх цінного історичного середовища та дотримання пам'яткоохоронних вимог.

Оскільки планувальна структура та забудова старих кварталів створені відповідно до вимог попередніх соціально-економічних епох, вони практично не піддаються пристосуванню до нових функцій. Отже сьогодні постає завдання провести їх реконструкцію з максимальним збереженням історично цінної забудови і разом з тим гармонійно вписати в їх предметно-просторове середовище нові структурні елементи. Тут важливо домогтися того, щоб при введенні нової забудови в історичне середовище сучасна архітектурна форма стала частиною сформованого архітектурного ансамблю, а не виглядала інородним елементом. Необхідно з великою відповідальністю ставитись до історично цінної забудови, яку треба всіляко берегти та підтримувати в хорошому стані, разом з тим не відмовлятись від зведення в історичному середовищі нових будівель, які мають відповідати своїм виглядом та технологіями сьогоденню, а не механічно копіювати історичне минуле, тим самим знецінюючи його.

Ключові слова: ревіталізація об'єктів предметно-просторового середовища, історичні території міст, пристосування будівель до нових потреб.

Stepanyuk A. W.1, Kiuntsli R. W.2

1 PhD in Architecture, Associate Professor

Department of Architecture, LNEU

2 Doctor of Arts, Associate Professor, Department of Architecture, LNEU

PROBLEMS OF REVITALIZATION OF FACILITIES OF THE SUBJECT-SPATIAL ENVIRONMENT AND MODERN BUILDING IN THE HISTORICAL PART OF SMALL TOWNS

The revitalization of objects of the subject-spatial environment and the construction of modem buildings in the historical environment of settlements is a complex task that causes numerous discussions. This process is often accompanied by sharp accusations, in which the main argument sounds quite convincing: new buildings and structures disturb the authentic atmosphere ofthe old buildings.

Cities that are on the list of historical ones, according to the Law of Ukraine "On the Protection of Cultural Heritage", require a special approach to their preservation and spatial development. The legislation regulates the construction of such cities in the historical environment through the so-called historical areas, historical and architectural reserves, the allocation of protected areas, complex protection zones, and development regulation zones.

The introduction of security restrictions contributes to the preservation ofthe historical architectural and urban structure of such cities, but at the same time restrains new construction and restoration and reconstruction of abandoned buildings and structures. Thus, due to these restrictions, after many years of disinterested attitude of developers and lenders to architectural monuments, their condition has greatly deteriorated. Many buildings need not just cosmetic repairs, but serious restoration work. Revitalization projects of objects in the historical part of cities must be carried out on the basis of security documentation, which clearly regulates the approaches and principles of building reproduction. Such projects should also be implemented on the basis of an integrated approach to the reproduction of buildings, which will make it possible to ensure the maximum preservation of their valuable historical environment and compliance with monument protection requirements.

Since the planning structure and construction of old quarters were created in accordance with the requirements of previous socio-economic eras, they are practically not amenable to adaptation to new functions. Therefore, today the task is to carry out their reconstruction with the maximum preservation of historically valuable buildings and at the same time harmoniously fit new structural elements into their subject-spatial environment. Here, it is important to ensure that when a new building is introduced into the historical environment, the modem architectural form becomes part of the formed architectural ensemble, and does not look like a foreign element. It is necessary to treat the historically valuable buildings with great responsibility, which must be preserved and maintained in good condition in every possible way, at the same time not to refuse the construction of new buildings in the historical environment, which should correspond in appearance and technology to the present, and not mechanically copy the historical past, devaluing it.

Keywords: revitalization of objects of the subject-spatial environment, historical territories of cities, adaptation of buildings to new needs.

Постановка проблеми. Сучасне місто потребує оновлення та розвитку, щоб відповідати потребам його мешканців та вимогам сучасного життя. Ревіталізація та реконструкція історичної забудови можуть бути важливим елементом цього процесу.

Перш за все потрібно зробити інвентаризацію історичної забудови, визначити її стан та встановити, які будівлі потребують реконструкції та які можуть бути ревіталізовані. Наступним етапом повинна стати розробка стратегії розвитку, яка би включала у себе збереження та відновлення історичних елементів, а також доповнення їх новими елементами.

У цьому процесі важливо зберегти індивідуальність міського історичного середовища та його архітектури, які є важливими складовими культурного надбання міста. Нові будівлі та інші елементи повинні гармонійно вписуватись у стиль і архітектуру історичної забудови, створюючи таким чином гармонійний простір.

Крім того, важливо враховувати потреби мешканців міста, створюючи житлове середовище, яке відповідає сучасним уявленням про комфорт і безпеку. Реконструкція та ревіталізація історичної забудови може стати чудовою нагодою для створення нових житлових просторів та комерційних приміщень.

Усі ці заходи можуть допомогти розвитку та модернізації міста, зберігаючи його історичну спадщину та створюючи простір, який відповідає потребам і бажанням сучасних мешканців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На даний час питання ревіталізації об'єктів предметно-просторового середовища та сучасного будівництва в історичній частині малих міст залишаються малодослідженими.

Увагу привертають напрацювання з тематики відновлення історично сформованої забудови малих міст авторства М. Яцінського [18], Є. Казакової [7], О. Рибчинського [14], Н. Лещенко [9], О. Зібцевої [6], І. Куцини [8] Н. Соснової та С. Тупісь [16], Ю. Білоконь [1]. Реконструкція історичних міст та збереження традиційної архітектурної спадщини стали предметом дослідження Є. Водзинського [3], М. Дьоміна [5], І. Могитича [11], О. Михайлишин [10], Г.Осиченко [13], М. Орленка [12], Ю. Соколовська [15] та інші.

В ДБН Б 2.2 - 12:2019 "Планування та забудова територій" в розділі 13 наголошується на необхідності дотримання умов гармонійного сполучення нових споруд з історичною забудовою [4]. Віденський меморандум "Всесвітня спадщина та сучасна архітектура - управління історичним міським ландшафтом" поєднання історичної та сучасної архітектури подає як унікальну цінність для місцевих громад [2].

Мета статті. Науково-теоретично обґрунтувати можливість - на вимогу часу та задоволення потреб мешканців - проведення ревіталізації предметно-просторового середовища історичної частини малих міст та реконструкції і будівництва нових споруд.

Виклад основного матеріалу. Концепція поділу міських територій з позиції містобудівного втручання в історичне середовище передбачає заповідну, охоронну зони та зону регулювання, в межах яких діють різного ступеня обмеження щодо ревіталізації предметно-просторового середовища, реконструкції будівель та споруд і нового будівництва. Міські території, які попадають у заповідну зону, а це в основному території в межах архітектурних ансамблів, мають найбільш суворі обмеження.

Охоронні зони поділяються на три категорії. Перша зона - території, що примикають до окремо розташованих історико-архітектурних пам'яток. Межі цих територій задають з урахуванням створення умов для забезпечення огляду історичної пам'ятки. Територія охоронної зони другої категорії є містобудівельною територією, де кожен елемент міського ландшафту є цінним елементом історичної спадщини. Території охоронної зони третьої категорії - це ділянки навколо заповідних зон пам'яток, забудова яких може впливати на їх сприйняття. Зони регулювання - території, що примикають до охоронних зон. На цих територіях допускається нове будівництво з обмеженням поверховості, для забезпечення огляду домінант історико-архітектурних ансамблів.

ДБН Б 2.2 - 12:2019 "Планування та забудова територій" у розділі 13.1 "Збереження традиційного характеру середовища історичних населених місць та інших територій" у підрозділі 13.1.6 вказує: "зони регулювання забудови та історичні ареали можуть відрізнятися різним режимом використання територій, який залежить від історико-архітектурної цінності території, розташування її в структурі населеного пункту. У їх межах слід передбачати збереження характеру історичного розпланування (або його елементів), історично цінної забудови і ландшафту, умов видового розкриття пам'яток, знесення дисгармонійних споруд, дотримання умов гармонійного сполучення нових споруд з історичною забудовою. ..." [4].

Історичні середовища є невід'ємною складовою сучасного міста, вони є не лише містобудівним чинником, але водночас виконують важливі естетико-мистецькі і культурно-духовні функції. Історична будівля, яка не використовується або використовується не за призначенням, поступово деградує, що призводить до її фізичної руйнації. Тому є дуже важливим вибір оптимальної функції при ревіталізації чи реконструкції пам'ятки, або нового будівництва в межах історичної території, що дасть максимально повно розкрити естетичні та історичні якості будівлі, вписати її в сучасну архітектурно-містобудівну та функціональну інфраструктуру міста.

Віденський меморандум "Всесвітня спадщина та сучасна архітектура - управління історичним міським ландшафтом" у статті 18 розділу "Основні напрями управління процесом охорони" дає пояснення щодо містобудівної діяльності в межах історичних територій: "Вироблення рішень щодо втручання сучасної архітектури в історичний міський ландшафт вимагає детального, уважного обговорення не тільки культурно-історичних і науково-обґрунтованих методів та дослідження "ноу- хау" фахівців, а й активної участі громадської думки. Такий процес потребує дотримання відповідних вимог щодо правильності дій в окремих випадках, дослідження просторових зв'язків (робота із оточуючим середовищем) та діалогу між старим та новим і в той же час поваги до автентичності та цілісності історичного середовища" [2]. А в розділі "Шляхи та засоби" (стаття 31) вказані шляхи реалізації використання ревіталізованих історичних територій міст та їх структурних елементів: "Історичні будівлі, міський ландшафт та сучасна архітектура визначають неповторний образ та характер міста, його культурну цінність. Сучасна архітектура може бути сильним конкурентом для міст, оскільки вона приваблює мешканців, туристів та зовнішній і внутрішній капітал своєю якісною особливістю. Поєднання історичної та сучасної архітектури - це унікальна цінність для місцевих територіальних громад. На сьогоднішній день ця цінність має служити освітнім цілям, дозвіллю, туризму, безпечному та повноцінному розвитку ринку майна" [2].

Щирець - селище Пустомитівського району Львівської області, розташоване на Опіллі над річкою Щиркою. Про Щирець уперше згадується в літописі під 1113 роком (за іншими даними- 1125) як про руське поселення. Стародавній Щирець містився на невисокому, пласкому пагорбі (тепер тут центральна площа Щирця). Місто зі всіх боків було оточене мурами, підступитись до яких було доволі важко: з західного боку пагорба протікав (і нині протікає) невеликий струмок, який впадав у інший, більший струмок (притока річки Щирки), що проходив з південного боку пагорба, а зі сходу була річка Щирка. Для збереження історичного середовища м. Щирця, адміністрацією міста розроблений в 2013 році історико-архітектурний опорний план. Відповідно до опорного плану площа Ринок та прилеглі вулиці відносяться до території історичного ареалу в межах історичної території (площа ареалу 16,5 га).

Проект ревіталізації будівлі Щирецької міської ради виконаний на основі дотримання нормативних актів та рекомендацій щодо відновлення об'єктів предметно-просторового середовища міських територій, зокрема малих міст. Існуюча будівля міської ради знаходиться в центрі селища Щирець на пл. Ринок. З сторони головного входу до будівлі примикає сквер з сформованим благоустроєм (Рис.1).

Рис. 1. Зліва направо: буоівля щиренької міської ради, вигляд з площі Ринок; генплан площі Ринок м. Щирець: 1 - існуюча будівля міської ради, 2 - добудова при ревіталізації.

Рис.2. Зліва направо: ревіталізована будівля щиренької міської ради, вигляд з площі Ринок; фасад ревіталізованої будівлі міської ради м. Щирець. Автори проекту: розробив Гриців О.Б., керівник Кюнцлі Р.В.

Проектом передбачається влаштування прибудови з двору і озеленення трав'яним газоном з висадкою декоративних кущів, твердим замощенням відмостки кругом будинку і підходів до будинку. Особлива увага надається гармонійному включенню ревіталізованої будівлі в існуючу забудову та навколишній природний ландшафт. Будівля елегантно вписана в середовище, форма даху перегукується з оточуючими будинками, максимально точно співпадає масштаб. Вздовж вулиці вона злагоджено вирівнюється з сусідніми будівлями, не привертаючи до себе особливої уваги. Архітектурно-художнє рішення сформовано під впливом природно-кліматичних чинників, культурно-історичних особливостей регіону, його архітектурних традицій (рис.2).

Висновки

При розгляді проблеми ревіталізації пам'яток архітектури в історичному середовищі міста, ми повинні враховувати не лише окремі будівлі та споруди з їхніми комплексами, але й предметно-просторове середовище (антропогенне та природне), що було створене людиною протягом певного історичного періоду, та що постійно змінюється та вдосконалюється відповідно до вимог часу та потреб людини.

Середовище міста ніколи не залишається стабільним та трансформується у просторово-часовому континуумі. При цьому часовий вимір у цьому дійстві є визначальним. Плин часу зумовлює старіння будівель і споруд, аж до їхнього зникнення. Всі міста були започатковані в далекому минулому. У процесі життєдіяльності людина створила планувальну та архітектурно-просторову структуру поселення, під впливом соціально-культурного розвитку вибудувалась мережа вулиць та майданів. Цей процес незворотний та незупинний.

Дискусії про роль та місце в цьому процесі сучасних зодчих, зведення нових будівель в історичному середовищі нагадує споконвічну дискусію архітекторів про роль традицій та новітніх тенденцій в архітектурі. З цього приводу можна навести вислови двох архітекторів сучасності: японського - Кензо Танге та української діаспори - Радослава Жука. Кензо Танге: традиція сама по собі не утворює творчої сили, вона завжди містить у собі декадентську тенденцію, яка сприяє формалізації й повторенню того, що вже було; для того, щоб направити її до творення, потрібна свіжа енергія, яка відкидає мертві форми та оберігає живі від нерухомості. У відомому сенсі традиція, щоб жити, повинна постійно піддаватися руйнуванню. Водночас руйнування як таке не може створювати нові форми культури. Має бути й деяка інша сила, яка обмежує руйнівну енергію, оберігаючи від можливості повного спустошення. Діалектичний синтез традиції та антитрадиції творить структуру справжньої творчості [19, с. 147]. РадославЖук, виступаючи на конференції канадських і американських працівників архітектурних шкіл, казав: "Тільки культури в занепаді, яким бракує творчих життєвих сил, вдаються до повторення поверхових аспектів свого колись великого минулого. Справжня, жива архітектура перетворює істотне в традиції свіжо, винахідливо й значущо" [17, с. 54].

Ревіталізація об'єктів предметно-просторового середовища в історичній частині міст, реконструкція будівель, які втратили своє функціональне призначення та соціальне значення, будівництво нових споруд беззаперечно мають підпорядковуватись історично складеному середовищу міста, гармонійно вписуватись та бути співмасштабними в існуючій забудові. При цьому нові будівлі мають бути запроектовані в сучасному стилі, відображати досягнення науки і техніки, рівень світової архітектурної творчості та разом з тим дотримуватись національних традицій в об'ємно-просторових вирішеннях.

Література

1. Білоконь Ю. Містобудівні проблеми сталого розвитку малих міст України. Досвід та перспективи розвитку міст України, 15. 2008.

2. Віденський Меморандум "Всесвітня спадщина та сьогоденна архітектура - управління історичним міським ландшафтом" (Ч. І документа ЮНЕСКО WHC-05/15.GA/INF.7). Праці Науково- дослідного інституту пам 'яткоохоронних досліджень, 3. К.: Фенікс, 2008. С. 54-65.

3. Водзинський Є. Принципи та методи охорони видового розкриття пам'яток архітектури в краєвиді історичних міст (1970-ті - 1990-ті рр.): автореф. дис. ...к. арх. Київ, 2011. 20 с.

4. ДБН Б 2.2 - 12:2019 "Планування та забудова територій", Київ, Міністерство регіонального розвитку, будівництва такомунально-житлового господарстваУкраїни, 2019. 177 с.

5. Дьомін М. Актуальні проблеми пам'яткоохоронної діяльності в Ук\П\н\. Мистецькі обрії,Київ, 2005. С. 263-268.

6. Зібцева О.В. Озеленення забудованих територій малих міст у контексті дотримання державнихбудівельнихнорм. Науковий вісник НЛТУ України, 10 (28). 2018. С. 28-31.

7. Казакова Є. Проблеми та напрямки реконструкції історичних центрів малих населених пунктів Волинського регіону (на прикладі смт. Клевань Рівненської області). Підводні технології. Промислова та цивільна інженерія, 5. 2017. С. 84-91.

8. Куцина І. А. Принципи і методи формування пішохідних просторів малих і середніх міст (на прикладі м. Ужгорода): автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. архіт. / Київ. нац. ун-т будва і архіт.. К., 2018.24 с.

9. Лещенко Н.А. Методологічні основи реставраційно-реконструктивних трансформацій історичних центрів малих міст: дис. ...д. арх. Київ, 2020. 447 с.

10. Михайлишин О.Л. Розвиток архітектури міжвоєнної Волині в умовах соціокультурних трансформацій XX століття: автореф. дис. ...д. арх. Львів, 2014. 34 с.

11. Могитич І. Проблеми збереження традиційної архітектурної спадщини. Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 4. Львів, 1996. С. 17-18.

12. Орленко М. І. Проблеми та методи реставрації пам'яток архітектури України (XI - поч. XX ст.): автореф. дис. ...д. арх. Київ, 2018. 44 с.

13. Осиченко Г.О. Реконструкція історичних міст: композиційний аспект: монографія / Харків, нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О.М. Бекетова. Харків: ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 2021. 252 с.

14. Рибчинський О.В. Формування і ревіталізація середмість історичних міст України: автореферат дис. ... д-ра архітектури / Національний університет "Львівська політехніка". Львів, 2017. 34 с.

15. Соколовська Ю.С. Принципи реновації архітектурного середовища в районах масової забудови міст України: автореф. дис. .,.к. арх. Київ, 2017. 20 с.

16. Соснова Н.С., Тупісь С.П. Проблеми містобудівного розвитку малих міст (на прикладі м. Тячева та смт Буштина Закарпатської області). Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Архітектура, 836. 2015. С. 144-150.

17. Сучасність. Література, мистецтво, суспільне життя. Мюнх., 1981. Ч. 1 (241). 148 с.

18. Tange К. Architecture and Urban Design. Ziirich and New. York, 1970, 2nd ed. 1978.

19. Ясінський M. P. Відтворення кварталів житлової забудови центральних частин малих історичних міст: автореф. дис.... канд. архітектури: 18.00.01 / Держ. ун-т "Львів, політехніка". Львів, 2018.24 с.

20. REFERENCES

21. Bilokon, Yu. (2008). Mistobudivni problemy staloho rozvytku malykh mist Ukrayiny [Town planning problems of sustainable development of small towns of Ukraine]. Dosvid ta perspektyvy rozvytku mistUkrayiny, 15.

22. Videnskyi Memorandum "Vsesvitnia spadshchyna ta sohodenna arkhitektura - upravlinnia istorychnym miskym landshaftom" [Vienna Memorandum "World Heritage and Contemporary Architecture - Management of the Historic Urban Uandscape"] (2008). (Ch. I dokumenta YUNESKO WHC- 05/15.GA/INF.7). Pratsi Naukovo-doslidnoho instytutu pamiatkookho-ronnykh doslidzhen, 3. K.: Feniks, 2008. S.54-65.

23. Vodzynskyi, Ye. (2011). Printsypy ta metody okhorony vidovoho rozkryttia pamiatok arkhitektury v kraievydi istorychnykh mist (1970-ti - 1990-ti rr.) [Principles and methods of protection of architectural monuments in the landscape of historical cities (1970s - 1990s)]: avtoref. dys. ... k. arkh. Kyiv. 20 s.

24. DBN В 2.2 - 12:2019 (2019). "Planuvannia ta zabudova terytorii" [Planning and development of the territory], Kyiv, Ministerstvo rehionalnoho rozvytku, budivnytstva ta komunalno-zhytlovoho hospodarstvaUkrayiny. 177 s.

25. Diomin, M. (2005). Aktualni problemy pam'iatkookhoronnoi diialnosti v Ukrayini [Actual problems of memorial protection activities in Ukraine]. Mystetski obrii,7 Kyiv. S. 263-268.

26. Zibtseva, О. V. (2018). Ozelenennia zabudovanykh terytorii malykh mist u konteksti dotrymannia derzhavnykh budivelnykh norm [Uandscaping of built-up areas of small towns in the context of compliance with state building regulations]. Naukovyi visnykNUTU Ukrayiny, 10(28), 28-31.

27. Kazakova, Ye. (2017). Problemy ta napriamky rekonstruktsii istorychnykh tsentriv malykh naselenykh punktiv Volynskoho rehionu (na prykladi smt. Kievan' Rivnenskoi oblasti) [Problems and directions of reconstruction of historical centers of small settlements of the Volyn region (on the example of the village of Kievan, Rivne region)]. Pidvodni tekhnolohii. Promyslovatatsyvilna inzheneriia, 5, 84-91.

28. Kutsyna, I. A. (2018). Printsypy і metody formuvannia pishokhidnykh prostoriv malykh і serednikh mist (na prykladi m. Uzhhoroda) [Principles and methods of forming pedestrian spaces in small and medium-sized cities (using the example of Uzhhorod)]: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. arkh. Kyiv. nats. un-t bud-va і arkhit., 24 s.

29. Leshchenko, N. A. (2020). Metodolohichni osnovy restavratsiino-rekonstruktyvnykh transformatsii istorychnykh tsentriv malykh mist [Methodological foundations of restoration and reconstructiontransformations ofhistorical centers of smalltowns]: dys. .,.d. arkh. Kyiv, 447 s.

30. Mykhailyshyn, O. L. (2014). Rozvytok arkhitektury mizhvoiennoi Volyni v umovakh sotsiokultumykh transformatsii KhKh stolittia [The development of the architecture of interwar Volyn in the conditions of socio-cultural transformations of the 20th century]: avtoref. dys. ... d. arkh. Lviv, 34 s.

31. Mohytich, I. (1996). Problemy zberezhenniatradytsiinoi arkhitektumoi spadshchyny [Problems of preservation of traditional architectural heritage]. Visnyk instytutu Ukrzakhidproektrestavratsiia, 4, 1718.

32. Orlenko, M. I. (2018). Problemy ta metody restavratsii pam'iatok arkhitektury Ukrainy (XI - poch. XX st.) [Problems and methods of restoration of architectural monuments ofUkraine (XI - beginning ofXX centuries)]: avtoref. dys. .,.d. arkh. Kyiv, 44 s.

33. Osichenko, H. O. (2021). Rekonstruktsiia istorychnykh mist: kompozytsiinyi aspekt [Reconstruction ofhistorical cities: compositional aspect]: monohrafiia. Kharkiv: KhNUMG im. О. M. Beketova.

34. Rybchynskyi, О. V. (2017). Formuvannia і revitalizatsiia seredmist istorychnykh mist Ukrainy [Formation and revitalization of the centers of historical cities of Ukraine]: avtoreferat dys. ... d-ra arkhitektury. Lviv: Natsionalnyi universytet "Lvivskapolitekhnika".

35. Sokolovska, Yu. S. (2017). Printsypy renovatsii arkhitektumoho seredovyshcha v raionakh masovoi zabudovy mist Ukrainy [Principles of renovation of the architectural environment in the areas of mass development ofUkrainian cities]: avtoref. dys. .,.k. arkh. Kyiv, 20 s.

36. Sosnova, N. S., & Tupis, S. P. (2015). Problemy mistobudivnoho rozvytku malykh mist (na prykladi m. Tiacheva ta smt Bushtyna Zakarpatskoi oblasti) [Problems of town planning development of small towns (on the example of Tyacheva and Bushtyna, Zakarpattia Oblast)]. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivskapolitekhnika". Arkhitektura, 836, 144-150.

37. Suchasnist. Literatura, mystetstvo, suspilne zhyttia [Modernity. Literature, art, social life], 1(241), 148 s.

38. Tange, K. (1978). Architecture and Urban Design. Ziirich and New. York, 1970, 2nd ed. 1978.

39. Yasiniskyi, M. R. (2018). Vidtvorenna kvartaliv zhytlovoi zabudovy tsentralnykh chastyn malykh istorychnykh mist [Reproduction of blocks of residential buildings in the central parts of small historical towns]: avtoref. dys. ... kand. arkhitektury: 18.00.01. Derzh. un-t "Lviv, politekhnika". Lviv, 24 s.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Вивчення історії Житомира та її відображення на архітектурі міста. Перелік історичних об'єктів та опис їх архітектурних стилів. Особливості декору будівель та елементи дизайну фасадів. Сучасна архітектура міста Житомиру. Перелік архітектурних термінів.

    реферат [7,8 M], добавлен 19.01.2011

  • Ознайомлення з потоковою організацією будівництва різних об'єктів, з теоретичними питаннями розроблення технологічних моделей, які є основою календарного планування будівель і споруд. Екскурсії в ЖК "Венеція" та в Холдингову компанію "Київміськбуд".

    отчет по практике [363,4 K], добавлен 22.07.2014

  • Будівництво грандіозного двох'ярусного мосту через Амур – знизу залізничного, зверху автомобільного. Пошук оптимальних технічних рішень під час будівництва. Організація реконструкції мосту через Амур. Необхідність будівництва другої черги мосту.

    реферат [34,7 K], добавлен 18.03.2011

  • Характеристика і аналіз умов будівництва. Проектування технології та аналіз конструкції будівництва дорожнього одягу. Ущільнення шарів з чорного щебеню. Карти операційного контролю якості. Основні заходи з охорони праці і захисту навколишнього середовища.

    курсовая работа [55,8 K], добавлен 29.04.2009

  • Складання проекту планування міста та вибір території для будівництва. Аналіз впливу рельєфу території на розміщення зон міста. Обґрунтування вибору території для розміщення промислових зон. Аналіз природних та антропогенних умов сельбищної території.

    методичка [1,5 M], добавлен 10.03.2012

  • Природно-кліматичні умови регіону, що вивчається. Архітектурно-планувальне, дендрологічне рішення. Квіткове оформлення та принципи охорони навколишнього середовища. Посадкова відомість дерев та чагарників, квіткових рослин. Техніко-економічні показники.

    курсовая работа [2,5 M], добавлен 30.01.2014

  • Принципові організаційні схеми будівництва нової залізниці. Планування будівельного виробництва. Види робіт підготовчого періоду. Побудова графіку руху робочої сили. Охорона навколишнього середовища. Техніка безпеки на будівництві нової залізничної лінії.

    курсовая работа [65,6 K], добавлен 05.05.2011

  • Архітектурні форми будівель на залізниці. Проектування генерального плану будівництва та земляного насипу під’їзної колії. Вихідні дані, опис конструкції. Технологія виконання робіт. Локальний кошторис будівництва. Організація будівельного майданчика.

    дипломная работа [2,3 M], добавлен 06.07.2010

  • Оцінка кількості жителів району та розрахунок виробничих показників громадсько-комунальних підприємств та адміністративних будівель. Розрахунки електричного навантаження будинків та громадських будівель. Вибір схем електричних мереж та відхилення напруги.

    курсовая работа [803,6 K], добавлен 02.03.2012

  • Дослідження та аналіз головних вимог до рекреаційних просторів найкрупніших міст. Обґрунтування та характеристика доцільності використання європейського досвіду активного використання велосипедного транспорту в центральних частинах міст для Києва.

    статья [1,7 M], добавлен 11.09.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.