Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»

Кафедра містобудування та архітектури

Реферат

На тему «Принципи та прийоми формування житлових комплексів з урахуванням вимог забезпечення цивільної безпеки»

Виконав: Пидько М.О.

Полтава 2022



• Зміст
• цивільний безпека житловий будівництво
• Вступ
• 1. Історія становлення та сучасна актуальність забезпечення вимог цивільної безпеки
• 2. Принципи об'ємно-просторових рішень житлових комплексів
• 2.1 Формування існуючої житлової багатоквартирної забудови
• 2.2 Найпоширеніші конструктивні схеми в житловому будівництві
• 2.3 Оцінка характеру руйнувань житлових будинків. Визначення небезпечних чинників
• 3. Прийоми та практичні рекомендації для розробки проектної документації
• 3.1 Закордонний досвід забезпечення цивільної небезпеки
• 3.2 Вітчизняна нормативна база забезпечення цивільної безпеки
• 3.3 Прийоми та практичні рекомендації
• Висновок
• Список використанної літератури


Вступ

Актуальність теми: Середовище безпосереднього проживання людини - житлова забудова різного масштабу, етажності та типу є первинним укриттям більшої частини населення, другою частиною є ті, що залучені в процесі промислового, господарського виробництва та діяльності сфери послуг, питання забезпечення безпеки яких істотно відрізняється. Саме тому заходи безпеки житла в умовах надзвичайних ситуацій та воєнного стану потрібно розглядати з точки зору формування його в історичному контексті, сучасному стані технологій будівництва, конструкцій, державних норм.

Ціль реферату: наблизитися до винайдення прийомів та практичних рекомендацій для розробки проектної документації, подальшої реалізації і формування якісної та безпечної архітектури і міського середовища.

Межі дослідження: явище цивільної безпеки та її співвідношення з архітектурою та будівництвом, безпечним міським середовищем.

Ключове поняття: За самим визначенням, який дається в Статті 4 чинного Кодексу цивільного захисту України, цивільний захист - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки. Серед заходів цивільної оборони виділяють: своєчасне оповіщення населення про небезпеку, укриття в захисних спорудах, використання засобів індивідуального захисту, евакуація, захист продовольства, попереднє планування та необхідна достатність і максимальне використання сил та заходів захисту населення.



1. Історія становлення та сучасна актуальність забезпечення вимог цивільної безпеки

Реконструкція плану м. Києва від 988 до 1240, тобто до знищення його Батиєм за М. В. Закроєвським «Описание Кієва»-1868р

Формування архітектури як галузі людської діяльності виникла та розвивалося перш за все для забезпечення безпеки та комфортних умов життя. Недосконалість природніх притулків та примітивність перших тимчасових стоянок потребувала вдосконалення умов проживання, тому перші кроки у розвитку архітектури були спрямовані від найпримітивніших споруд, що згодом стали житлом. Однак із розвитком суспільних відносин та економічних зв'язків між представниками одного племені з'явилася також загроза від груп собі подібних із чужих племен, тобто набіги, а згодом і перші війни. Нарівні із загрозою оточуючого природнього середовища постала ще більша загроза від недоброзичливих сусідів, що, як ми можемо переконатися, актуально і для нашого ХХІ століття. Тому, щоб зрозуміти походження та саме поняття цивільної оборони необхідно розглянути принципи захисту населення на протязі історії людства, чому ті прийоми втратили актуальність і які окремі фрагменти ми можемо взяти на увагу, розглядаючи сучасні методи та технології будівництва. Дослідження прикладів архітектурних об'єктів досліджується у широкому діапазоні всього світу, оскільки пам'яток архітектури на території України деяких періодів достовірно відсутні.

З найдавніших часів головним будівельним прийомом, що тисячоліттями забезпечував цивільну та військову оборону стали стіни (мури). Еволюціонувавши із примітивних частоколів, що оточували поселення древніх людей спершу вони створювали бар'єр для хижаків ззовні та домашньої худоби зсередини. Але з приходом війн дерев'яні частоколи стають цегляними, рідше - кам'яними стінами із низкою башт та воріт. Першим осередкам цивілізацій -містам, окрім щільної житлової забудови та громадським будівлям і просторам характерна наявність захисних споруд. Це відображається у таких найдавніших пам'ятках літератури, як Біблія та «Іліаді» Гомера. Характерним атрибутом грецьких міст-полісів також є використання мурів і особливостей природнього ландшафту (приклади). В римську епоху значна кількість міст були засновані як фортеці (Аугуста Тереворум, Дура-Европос), які вже потім стали осередками навколо яких розвивалися міста.

В епоху середніх віків міста на території Європи занепадають, більшість населення складали мешканці сіл та поселень і врешті-решт вони потрапляли в залежність до нових представників влади - варварських загарбників, які згодом будуть називатися феодалами. Нова верхівка не була однорідною, їй було притаманне постійне суперництво за залежних селян та землі, тому цьому періоду був характерний особливий тип конфліктів - феодальні війни. Найвпливовіші представники цього класу, будуючи свої помешкання дбали про захист тебе та своїх підлеглих і в цей період з'являється таке явище характерне для більшості території Європи, що відоме як замок, дитинець, кремль - тобто укріплення. Шукаючи захисту від загарбництва інших феодалів залежні селяни, торговці та ремісники утворюють поселення навколо цих місць, які також згодом будуть обнесені стінами, наприклад місто Володимира, місто Ярослава, Подол та Диницець м.Києва.

Зліва: План ідеального міста з окремою цитаделлю, Архітектор невідомий, близько 1600р. Справа: м. Мангейм, арх. Шпекле, план 1622р.

З приходом Нового Часу, в епоху Ренесансу проходять теоретичні пошуки концепції т.з. «ідеального міста», тобто такого, якому притаманні тодішні уявлення про оптимальну схему забудови, забезпечення санітарних умов та, звісно безпеку. Теоретики того періоду розробили низку захисних систем, деякі з яких були реалізовані, наприклад бастіони, редути та вали (Карлслуе, Мангейм). Оборонні споруди такого типу втратили своє значення із винаходом мобільних споруд підвищеної далекобійності та стрільби непрямою наводкою. Підтвердженням цього були в першу чергу успіхи німецької облогової артилерії у франко-прусській війні 1870-1871рр. Із плином часу саме поняття замок із самого поняття житла з підвищеною увагою до безпеки для найвпливовіших верств населення акцент безпеки переміщується від цілком реальної на безпеку від суєти міського життя. Кульмінацією таких романтичних пошуків стає замок Нойванштайн баварського короля ХІХ століття Людвіга ІІ.

Початок індустріальної революції позначив також початок зміни міст, структуру та кількість його населення. Почався процес урбанізації, формуючи новий чисельний клас населення - робітників. Необхідність розселення такої маси людей потребувало будівництва величезної кількості житлових будівель і, як наслідок, відбулося розширення території міст через будівництво об'єктів промислового виробництва та, власне, житла.

В часи Першої світової війни виникає саме поняття цивільної безпеки та цивільної оборони, оскільки міста та їх промислові виробництва стають цілями для новітніх видів озброєння - авіації та ще більш вдосконаленої далекобійної артилерії. Відтак у 1924р. у Великій Британії вперше був створений Комітет від повітряних нальотів (Air Raid Precautions Committee), що займався на той момент дослідженнями шляхів забезпечення захисту цивільного населення від загрози бомбардувань. В умовах очікування та підготовки до нової війни у 30-х роках створюються заходи щодо забезпечення цивільної оборони, в першу чергу, як допоміжні заходи протиповітряної оборони та пошуково-рятувальної авіації. Так в жовтні 1932р. році була створена Місцева протиповітряна оборона (МПВО) як складова частина системи ПВО СРСР, травні 1941р. Управління цивільної оборони США.

Епоха Холодної війни відзначилася великою кількістю навчань та підготовки заходів цивільної оборони в країнах НАТО, ОВД і, особливо, нейтральних країнах (Швеція та Швейцарія) через можливу загрозу використання зброї масового ураження.

Після завершення протистояння блоків в більшості країн світу, зокрема в Україні змістилася із захисту від військових дій до захисту від катастроф. В деяких країнах приділяється висока увага до захисту проти терористичних актів (Ізраїль) та постійної загрози повторного спалаху збройних конфліктів в таких місцях як: прикордонні регіони Індії та Пакистану, демілітаризована зона Корейської народної демократичної республіки та Республіки Корея, регіон постійної напруженості сектору Газа (ізраїльсько-палестинський конфлікт, та косовська війна на території Сербії).

Однак починаючи із зими-весни 2014 року в окремих районах і особливо з 24 лютого 2022 року з початком повномасштабної агресії Російської Федерації проти України питання забезпечення цивільної безпеки населення стає одним із найголовніших. Спільний фактичний кордон більше ніж 3 тис. км, розташування багатьох найбільших та великих міст в безпосередній близькості від нього, шалені запаси артилерійської зброї та перевага в авіації призвели до значних жертв серед цивільного населення та матеріально-технічних збитків житлового фонду та інфраструктури. Повний аналіз всіх руйнувань, характер небезпек можна буди здійснити лише після закінчення безпрецедентної агресії, яка триває на момент написання роботи, але проміжкові висновки можна зробити вже зараз.



2. Принципи об'ємно-просторових рішень житлових комплексів

Згідно із Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» слова та поняття «житловий комплекс» та «багатоквартирний будинок» є рівнозначними. В свою чергу, згідно із ДБН В.2.2-15:2019 Житлові будинки, пункт 3.3 Багатоквартирний житловий будинок - це житловий будинок, до складу якого входить більше ніж одна квартира. Може бути зблокованого, секційного, коридорного, галерейного і терасного типів.

У нових проєктах житлових комплексів незалежної України відзначається тенденція до створення багатофункціональних комплексів. ДБН Б 2.2-12:2019 «Планування і забудова території» позначив спрямування до створення комплексної, гармонійної, людяної забудови. Будівництво житлових комплексів передбачає собою обов'язкове будівництво дитячих садків, шкіл, збільшення частки рекреаційних зон, гральних майданчиків, дотримання чинних норм інклюзивності. Дотримання ДБН В.1.2-7:2021 «Пожежна безпека» також впливає на об'ємно-просторові рішення житлових комплексів разом із ДБН В.2.6-98-2009 «Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції» головною мірою формує вигляд сучасної вітчизняної архітектури.

2.1 Формування існуючої житлової багатоквартирної забудови

Слід зазначити, що не весь житловий фонд належить до сучасної категорії житлових комплексів через дуже значну присутність житла побудованого в ХХ столітті і раніше, тому для точного описання існуючого житла необхідно розглянути характерні ознаки, що можуть стосуватися питань цивільного захисту. Загалом, він поділяється на наступні типи за часом будівництва:

· Довоєнні (до 1945р)

· Післявоєнні (з 1945 по 1991рр)

· Сучасні (із 1991р)

Довоєнна архітектура, що зараз є житловими об'єктами зберіглася у дуже незначній кількості, порівняно з іншими категоріями. Значною мірою об'єкти даного періоду несуть дуже велику культурну цінність, мають достойну планувальну структуру, але не відрізняються досконалістю і безпекою деяких конструкцій, енергоефективністю та з точки зору цивільної оборони вимогам безпеки відповідають лише поодинокі об'єкти. Причиною цього є те, що данні будівлі будувалися ще до становлення цивільної безпеки як явища в сучасному сенсі.

Салтівський житловий масив Харків, УРСР; поч. 1970х

Існуючий житловий фонд України у більшості міст здебільшого був побудований у другій пол. ХХ століття. Будівельна індустрія СРСР, що формувала архітектуру нашої країні мала наступні ознаки:

· Масовість типової забудови мікрорайонного типу із системою центрів побутового обслуговування населення, повсякденного, періодичного та разового відвідування.

· Індустріальність виконання будівельних робіт, тобто значна частина будівельних виробів мала вироблятися на заводах конвеєрним способом, головним типом робот зведення конструкцій був монтаж вже готових стінових панелей.

· Економічність будівельних рішень була продиктована прагненням обмежити, як тоді здавалося зайві витрати на будівництво (Закон про архітектурні надмірності).

· Не головним, але важливим фактором формування житлової архітектури Радянської України була відповідність архітектури та містобудування вимогам цивільної оборони, через постійну загрозу ядерної війни та зброї масового ураження проектувалися окремі системи бомбосховищ, часто окремих від житлових будинків, але інтегрованих в планувальну структуру громадських будівель.

Післявоєнній забудові не притаманна однорідність архітектурних. Так найперші приклади масової забудови здебільшого середньої поверховості, конструкція, планувальні та ергономічні рішення були продиктовані якомога більшою економією витрат (серії …). Забезпечення безпеки цивільного населення забезпечувалось здебільшого через систему бомбосховищ на промислових виробництвах та громадських будівель. Наступні покоління житлових будинків (наприклад. Серія…) відзначаються покращенням планувальних та ергономічних показників, конструктивною схема - несучі стінові залізобетонні панелі -це дозволяє збільшити поверховість, в більшості випадків в них були наявні підвали. Як показує практика, такі будівлі показують задовільну стійкість до непрямих залпів РСЗВ, однак удари прямою наводкою артилерії конструкція сходових клітин на ліфтових шахт не витримує.



Характерний проєкт сучасної архітектури України: ЖК Манхеттен, Київ; арх.Варідов; 2018р.

Різноманітність архітектурних та містобудівних рішень зростає ближче ко кінця ХХ століття. Нарівні з будинками, що будуються за технологією несучих залізобетонних панелей також з'являються цегляні багатоповерхові будинки. Завдяки своїй технології виконання будівельних робіт відзначається широка варіативність об'ємно-просторових рішень при часто ідентичних планувальних рішеннях. Обмеженні нормативною базою та властивостями наявних типів будівельних конструкцій висота житлових домів рідко перевищує 14-16 поверхів.

Зі здобуттям незалежності у 1991 році та переході на ринкову економіку будівельна індустрія поступово комерціалізується. Разом із суспільством спостерігається диференціація житлового фонду в залежності від цінової категорії спроможності населення. Обмеження конструктивних схем та об'ємно-планувальних рішень будівель залежить не тільки від можливостей забудовника та класу нерухомості - ключовим фактором стає попит. Прискорена урбанізація населення у найбільші міста створює загальну потребу у дешевому та масовому житлі на обмеженій території. В умовах максимально дозволенної будівельними нормами щільності населення зростає поверховість житлової забудови. Сприяє цьому також широке використання монолітно-каркасної технології будівництва, де умовна висота будівель обмежується лише умовами ДБН Пожежна безпека і складає не більше 70 метрів.

2.2 Найпоширеніші конструктивні схеми в житловому будівництві

Головною задачею конструкції є його стійкість. Стійкістю називають його здатній протидіяти зусиллям, що намагаються вивести будівлю зі стану статичної та динамічної рівноваги. Просторова жорсткість несущого остову - характеристика системи, що відображає здатність системи чинити опір до деформаціям, тобто зберігати його геометричну незмінність форми. Забезпечення цієї незмінності та витривалість конструкцій до руйнування забезпечує безпеку для проживаючих людей. Необхідно розглянути конструктивні схеми, що використовуються в вітчизняній архітектурі.

Вітчизняний досвід будівництва багатоквартирного житла разом зі світовим передбачає наступні конструктивні системи: каркасні, безкаркасні та комбіновані.

Безкаркасні конструктивні системи: а) перехресно-стінова з дрібним кроком; б) поперечно-стінова зі змішаним кроком; в) поперечно-стінова з великим кроком; г) повздовжньо-стінова (двух-трьохстінка) д) поперечно-стінова зі збільшенним кроком стін



Конструктивні системи каркасних будівель: а) повздовжнє розташування ригелів; б) поперечне розташування ригелів; в) перехресне розташування ригелів; г) безригільне.

Комбіновані системи: а) неповний каркас; б) з ядром жорсткості; в) з каркасним остовом перших поверхів і колонами на поверхах вище; (1) - колона, (2) - несуча стіна

З точки зору безпеки також важливим є питання будівельного матеріалу, який тісно пов'язаний із конструктивною схемою, що використовується в будівлі. Так, цегляна може використовуватися лише при безкаркасній схемі, однак звичним і часто обов'язковим є використання залізобетонних збірних елементів - плит перекриття, перемичок, фундаментних блоків, сходових маршів, вентиляційних каналів і тд. В свою чергу суто залізобетонні конструкції поділяються на збірні та монолітні (вище названі безригільними). Несучі елементи цієї схеми можуть бути збірні стінові панелі, колони, ригелі, фундаментні балки, стакани і тд. Монолітна конструктивна схема передбачає найбільшу варіативність конструктивних і, як наслідок архітектурних рішень, створення несучих конструкцій колон, плит перекриття, діафрагм, стін відбувається завдяки використання багаторазових опалубок.

Державна служба статистики не дає інформації щодо відсоткового відношення різних конструктивних схем, що використовуються в будівництві, але найбільші будівельні видання України зазначають, що більшість багатоквартирних житлових будинків зараз будуються за монолітною технологією виробництва. Це може бути продиктовано бажанням великих забудовників відійти від типових архітектурних рішень при використанні збірного залізобетону, намаганням створити унікальний архітектурний образ, занепадом індустрії виробництва уніфікованих збірних залізобетонних елементів через неспроможність сучасної економіки та відсутність попиту на капітальне промислове будівництво (як відомо, часто серії виробів використовувались також у промисловому будівництві). Тому типовою є картина сучасного житлового комплексу в залежності від будівельного матеріалу несучих конструкцій може бути: залізобетонний монолітний дім, цегляний дім.

Загальні характеристики будинків за типом конструктивних схем

Монолітний залізобетон:

- Використовує безригільну систему колон та безригільних плит перекриття, несуче ядро ліфтової шахти та сходової клітини.

- Зовнішні (і часто внутрішні) стіни із ніздрюватобетонних легких або керамічних блоків (в будинках класу комфорт та вище)

- Прагнення до максимальної комерційної вигоди через збільшення квартир з однієї земельної ділянки забудовником (звідси - підвищення поверховості)

- Наявність матеріалів для утеплення стін та покрівлі (в залежності від висотності і відповідності до дозволенної групи горючості)

- Зовнішнє оздоблення в залежності від класу будинку

- Наявність підземного гаражу в залежності від класу будинку.

Цегляні стіни:

- Використовується система повздовжніх, поперечних або комбінованих несучих цегляних стін, цегляних перегородок;

- Збірні залізобетонні, набагато рідше - монолітні перекриття.

- Обмеження висоти в залежності від різних факторів, але не більше 16 поверхів.

- Обов'язкове використання утеплюючих матеріалів зовнішніх стін;

- Наявність приміщень нижче рівня землі.

Вищеописані технології будівництва є лише інструментами досягнення архітектурних рішень в Україні і світі. Оптимізація їх використання є задачею як технологів, так і архітектора. Можна впевнено стверджувати, що і в подальшому їх використання буде актуальним, проте необхідно дослідити характер їх витривалості і руйнувань під час воєнної та терористичної загрози руйнувань.

2.3 Оцінка характеру руйнувань житлових будинків. Визначення небезпечних чинників

Одним із найбільших досягнень людства стала система колективної безпеки за допомогою дипломатичних методів. Взаємоповага та гарантії безпеки є малопомітними для більшості громадян, проте порушення цих умов відзначається на всьому населенні. Життєдіяльність людей у містах не гуртується всередині захисних стін, як у минулому і більшість захисних споруд, що знаходяться в нашій країні ще з часів Холодної війни сховані, але мають бути формально доступними. Україна довгий час своєї незалежності існувала без загрози збройних нападів та терактів і вимогами безпеки були конструктивна, пожежна, екологічна та інші. Несподіване виникнення проблеми потребує обов'язкового аналізу можливих загроз, характеру руйнувань, небезпечних вражаючих чинників.

Руйнування Києва в ході українсько-російської війни

В умовах наближених або справжніх бойових дій що ведуться, або наближаються існує декілька видів загрози - це загроза артилерійського обстрілу, авіанальоту, зброї масового ураження, вуличних боїв. Усі ці види небезпеки об'єднує те, що безпосередньо перед загрозою має діяти система оповіщення населення, тому є невеликий проміжок часу для знаходження укриття.

Головними ознаками укриття є надійність огороджуючих конструкцій стін та перекритя, здатність їх витримувати ударну хвилю, або безпосереднє потрапляння вибухового снаряду, куль, осколків, можливість перебування часу очікування рятувальних та медичних підрозділів.



3. Прийоми та практичні рекомендації для розробки проектної документації

3.1 Закордонний досвід забезпечення цивільної небезпеки

Ізраїль

Беззаперечно, найбільш відомою і розвиненою системою цивільної оборони серед країн світу володіє Ізраїль. Данна країна існує в умовах перманентної екзистенціальної загрози з боку ворожих країн-сусідів та внутрішнього етнічного конфлікту, який вже відзначився постійними терористичними актами, широким спектром засобів - від саморобних ракет, використання артилерії до звичайних вуличних перестрілок.

Приклад проекту квартири в Єрусалимі Child bedroom & Safe room

Питанням цивільної оборони займається Командування тилу Ізраїлю - військове управління, що було засновано 17 лютого 1992 року після завершення війни в Перській затоці, коли міста Ізраїлю було бомбардовано ракетами з боку Іраку. З тих пір задачею даного управління є роздача населенню засобів індивідуального захисту, передача відомостей та інструктаж населення, оповіщення засобами масової інформації. Хоча за історію існування ні разу не розгортувало повномасштабну діяльність на території всієї держави, воно постійно проводить регулярні навчання, на яких проводиться обробка сценарію використання проти Ізраїлю різних типів озброєння.

Командування тилом рекомендує три типи домашнього сховища у випадку ракетного обстрілу:

- «Хедер біхатон» (івр.-«безпечна кімната») - це укріплена кімната, що знаходиться у захисному стовпі та проходить через весь квартирний стояк. Майже всі ізраїльські багатоквартирні дома, що побудовані після війни в Перській затоці мають «хедер бітахон». Зовнішньо вони виглядають як звичайна кімната, що має маленьке вікно та масивні двері. Всередині даного приміщення ізраїльтяни віддають перевагу до влаштування кабінету, спальні, гостьової або дитячої кімнати.

- Сходові клітини багатоквартирних будинків укріплені з розрахунком слугувати захисною спорудою, якщо часу для зайняття бомбосховища недостатньо.

- Будь-який ізраїльський багатоквартирний будинок обладнано бомбосховищем, що розташовано у підвалі. Зазвичай воно використовується у місцях віддалених від потенційно небезпечних регіонів. Так в більшій частині країни дається більше хвилини на перебіг у бомбосховища, в прикордонних з Ліваном та Сектором Газа районах розрахунковий час не перевищує 15 секунд, в оточуючих сам Сектор малих поселеннях виділяють всього 8 секунд.

В підсумку можна сказати, шо «хедер бітахон» є найбільш зручною формою бомбосховища, що часто доводило свою ефективність на практиці.

Швейцарія

Країна яка дотримується нейтралітету з початку ХІХ століття і на перший погляд здається беззахисною насправді має розвинуту систему цивільної оборони. Розташована в середині Європі поміж великих політичних, військових гравців не приймала участі в жодній зі світових війн і була змушена дотримуватися принципу озброєного нейтралітету. Переважно гориста місцевість сама по собі є важкодоступною для агресора вона є ще більш складною у воєнному відношенні через поширену систему бункерів та загальнонаціональної державної системи взаємодії громадянського суспільства і Збройних сил Швейцарії.

Поперечний переріз бомбосховища у Люцерні, Швейцарія

Відтак, Швейцарія - єдина країна в світі зі стовідсотковою забезпеченістю населення бомбосховищами на випадок ядерної війни. «Zivilischutzraum» або бомбосховище в Швейцарії є обов'язковим в кожному капітальному домі у містах за населенням більше 1000 чоловік. В селах та містечках з кількістю жителів менше 1000 чоловік будується велике бомбосховище або декілька із вмістимістю на 10% більше офіційної кількості жителів. Саме по собі воно представляє собою підземне приміщення із системою вентиляції та підсилене залізобетонними блоками шириною не менше 300 мм.

Будівництво сховищ досягло свого піку всередині 1970-х років, коли будувалося 300-400 тис. бомбосховищ. Зараз річний приріст бомбосховищ у Швейцарії складає близько 50 тис. Відтак згодом, в країні був реалізований найбільший проект цивільної оборони в світі: до 20000 чоловік може сховатися в тунелі Зонненберг в Люцерні. Поверх цього тунелю на семи поверхах розташовані лікарня, театр, радіостудія, центр управління, однак згодом спеціалісти цивільної оборони висловили думку, що концентрація такої кількості людей в одному сховищі може створювати матеріально-технічні та психологічні проблеми.

Після завершення Холодної війни виникали дискусії щодо відміни обов'язкового будівництва індивідуальних бомбосховищ, наприклад з такою парламентську ініціативі представив депутат Пьен Колер у 2005 році. Однак після детального аналізу ситуації уряд Швейцарії прийшов до висновку, що бомбосховища все ще можуть бути корисними не тільки у випадку збройного конфлікту, а й інших випадків терористичної атаки з використанням хімічної та «брудної» ядерної зброї, стихійного лиха. Тому збереження і розвиток сховищ цивільної безпеки у Швейцарії є актуальним.

Фінляндія

Довгий час головною стратегією міжнародної політики цієї країни було балансування між блоками НАТО та ОВД. Навіть термін «фінляндізації» з'явився як той, що позначає підлеглість політики країни політиці більшої країни при номінальному збереженню суверенітету, причому в західній історіографії має негативне значення.



Однак країна завджи приділяла значну увагу до питань цивільного захисту, маючи досвід Зимової війни. Саме тоді став зрозумілий тотальний характер сучасної війни та небезпека для всього населення - мирного або військового.

Основна маса населення Фінляндії (близько 6 млн. осіб) проживає на південному заході країни. Агломерація навколо столиці країни Гельсінкі та саме місто складає 75% мешканців. Дані міста (Тампере, Вантаа, Турку) мають низьку щільність населення через велику площу. Така організація міст розроблялася з урахуванням влаштування систем сховищ та значну кількість населення, та включала в себе широку інфраструктуру, велику кількість допоміжних приміщень, таких як льодовий палац, спортивні зали, гральні майданчики для дітей, басейни.



Сполучені Штати Америки

Приклад одного із конкурсних архітектурних проєктів із урахуванням вимог цивільного захисту

«National school fallout shelter design competition awards: a project of the Office of Civil Defense, Department of Defense / conducted by the American Institute of Architects.»

Національний конкурс на проєктування радіоактивних сховищ у школах Управління цивільної безпеки, Міністерства оборони, Американського інституту архітекторів проводився у 1960-х роках у США на тлі масового інтересу американського суспільства стосовно забезпечення безпеки населення в період після Карибської кризи 1962р. Було представлено кілька десятків проєктів, пріоритетом яких було використання приміщень школи за подвійним призначенням, таких як зали для масових зборів та місце масового бомбосховища.

Хоча це не відображає тему даного дослідження, зосередженого на прийомах для житлових будинків, але приклад архітектурних пошуків в таких об'єктах як школа відображає можливості архітектурно вдалого та безпечного результату.



3.2 Вітчизняна нормативна база забезпечення цивільної безпеки

Цивільна безпека на території України регулюється статтями Кодексу цивільного захисту України. Він дає широкий спектр настанов та правил, згідно з яким регулюються питання роботи служб МНС, МЗС і тд.

Вимоги на проектування нових та існуючих захисних споруд встановлює ДБН В.2.2-5-97 «Захисні споруди цивільного захисту». Він спирається на багатий досвід радянського будівництва об'єктів цивільного захисту, має широкий спектр прийомів та настанов щодо будування об'єктів захисного або подвійного призначення, серед яких підземні переходи, тунелі, підземні склади, споруди котлованного типу (автостоянки, паркінги, гаражі, підземні торгівельні центри, підприємства громадського харчування, магазини), підвальні, цокольні і перші поверхи об'єктів цивільного і промислового призначення, незадимлювальні сходові клітки типу Н4 згідно з ДБН В.1.1-7»

Згідно цих норм захисні споруди (сховища, протирадіаційні укриття, швидкоспоруджувані захисні споруди) є основним засобом колективного захисту населення. Однак не передбачає прийомів захисту мешканців квартири, поверху окремо взятого багатоквартирного дому в умовах нестабільної геополітичної ситуації та загрози з боку агресивних сусідів потребує уваги до створення засобів захисту для вищезазначенних невеликих груп населення, які підлягають захисту при недостатній кількості часу на зайняття укриття.



3.3 Прийоми та практичні рекомендації

Пам'ятка від ГУ ДСНС на випадок бойових дій

Досліджуючи досвід країн, що приділяють значну увагу до питань цивільного захисту можна зробити висновок, що одним із головних методів захисту, окрім колективних бомбосховищ, надзвичайно поширені індивідуальні сховища, розраховані на мешканців однієї квартири багатоквартирного будинку («хедер бітахон» в Ізраїлі) та індивідуального житлового дому («Zivilischutzraum» в Швейцарії). Головним прийомом при формуванні бомбосховищ є використання залізобетону, марки розчину і арматури якого регламентовані та марковані у вітчизняному ДБН В.2.2-5-97, Пункт 4.11. Необхідність близькодоступного укриття продиктовано часто занадто невеликим проміжком часу на його пошук. Безумовно, влаштування такого роду приміщень необхідно враховувати при розробці конструктивної схеми житлового будинку. Тому пропонуються наступні рекомендації:

- Використання конструктивної схеми повздовжніх несучих стін всередині із влаштуванням в місцях загального використання мешканців квартири (правило двох несучих стін);

- Використання конструктивної схеми комбінованого типу із суцільних чотирьох несучих стін по всій висоті секції, обладнання її системою природньої вентиляції, вікно обмеженого розміру із броньованого скла та противибуховими дверями певного класу.

- Сходово-ліфтовий вузол, як несуче ядро будинку. Незадилювальні сходи типу Н4, як ще один тип укриття.

- Суцільний підвал із монолітного залізобетону із виділеними приміщеннями для перебування людей. Облаштування його системами вентиляції, наявність як мінімум двох незалежних виходів назовні.

Необхідною складовою раціонального забезпечення цієї системи є врахування фактору територіального зонування в масштабі району, міста, регіону. Яскравим прикладом такої диференціації системи оборони є досвід Фінляндії, де суворість дотримання вимог цивільного захисту до об'єктів будівництва, в тому числі житлового оцінюється сумісно з військовим командуванням та штабом цивільної оборони. Загалом, за масштабом планування слід виділити наступні напрямки:

- Об'єктне планування. В масштабах окремо взятого житлового будинку, комплексу, кварталу. В залежності від відстані до військових, об'єктів критичної інфраструктури, стратегічних підприємств і тд. Наявність будівель, що здатні стати прихистком до великої кількості мешканців, станцій метро, системи бомбосховищ.

- Локальне планування. Розвиток системи цивільної оборони в масштабах міста, групи міст, враховуючи природні перешкоди, особливості міської забудови, проєктування площ та вулиць.

- Регіональні. Визначається на найвищому рівні в залежності від стратегічних загроз, віддаленості від кордону, об'єктів потенційної загрози військового, екологічного та техногенного характеру.

Усі ці методи апробовані у передових з точки зору цивільної безпеки країнах. Хоча і їх реалізація потребує додаткових витрат вона на порядок підвищує безпеку для жителів міст. Однак усі ці прийоми працюють, як складові елементи комплексної системи цивільного захисту.



Висновок

В умовах сучасної міжнародної напруженості та безпрецедентної, повномасштабної військової агресії РФ проти нашої держави кожен громадянин України знаходиться в небезпеці. Це особливо стосується мешканців міст, через їх привабливість як цілі для терористичних, порушуючих закони та звичаї війни атак.

Задача захисту незалежності та територіальної цілісності держави та безпека її громадян покладається на Збройні сили України та інші структури захисту держави. Однак необхідним також є існування сфери цивільного захисту населення, як комплексної системи заходів, одним із яких є будівництво захисних споруд, тобто архітектурних об'єктів.

Пошук оптимальних принципів та прийомів формування архітектурних засобів, інтегрованих в архітектуру багатоквартиних житлових будинків - це сучасний виклик для національної архітектури та державної стратегії. Доцільним є аналіз та інтеграція вдалого світового досвіду передових країн, пошук оптимальних рішень та інтеграція в Державні будівельні норми України.

Безумовно, ця тема потребує багатостороннього аналізу впливу на архітектуру багатоквартирних житлових комплексів, формування об'ємно-планувальних рішень, пожежну та іншу безпеку, питання інклюзивності. Важливою складовою є економічний, юридичний та господарський аналіз можливих рішень, що є підставою для подальшого пошуку і знаходження вдалих рішень щодо забезпечення цивільної безпеки.



Список використанної літератури

1. Кодекс цивільного захисту України

2. Планування та забудова територій ДБН Б.2.2-12:2019

3. Житлові будинки. Основні положення. ДБН В.2.2-15:2019

4. Пожежна безпека ДБН В.1.2-7:2021

5. Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції. ДБН В.2.6-98-2009;

6. Захисні споруди цивільного захисту ДБН В.2.2-5-97, Зміна №3

7. Кох Вильфрид «Энциклопедия архитектурных стилей. Классический труд по европейскому зодчеству от античности до современности/Пер.с.нем. - М.:ЗАО «БММ», 2006-528 с.:ил.

8. Архитектурные конструкциии/ З.А. Казбек-Казиев, В.В. Беспалов, Ю.А. Дыховичный и др.; Под ред. З. А. Казбек-Казиева: Учеб. Для вузов по спец. «Архитектура-М».: Высш.шк.,1982-342 с.:ил.

9. Жилищное строительство в Украинской СССР. Современный этап, проблемы, перспективы/ А.С. Иноземцева, Л.Х. Муляр, Ю.И. Писковский, В.П. Соловьёв; Под ред. засл. Архитектора УССР Н. Л. Жарикова: Киев «Будівельник»-1988-178с.:ил.

10. Экономика архитектурных решений. Экономические основы для архитектора: учебник. - Москва: РГ-Пресс, 2018-304с.

11. Swissinfo.ch/Fereral Civil Protection Office - alarm testing.

12. Finland a coundry study/Solsten, Eric, 1943-, Meditz, Sandra W., 1950-, Library of Congress. Federal Research Division., 1990.

13. National school fallout shelter design competition awards: a project of the Office of Civil Defense, Department of Defense / conducted by the American Institute of Architects./ Washington: U.S. G.P.O., 1963.

Размещено на Allbest.ru