Тенденції в архітектурі багатоповерхових будівель в країнах азіатського регіону (Китай, Японія, Корея)

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Луцький національний технічний університет

Тенденції в архітектурі багатоповерхових будівель в країнах азіатського регіону (Китай, Японія, Корея)

Домбік С.О., студентка

Нінічук М.В., ст. викладач

Анотація

Домбік С.О., Нінічук М.В. Тенденції в архітектурі багатоповерхових будівель в країнах азіатського регіону (Китай, Японія, Корея)

У статті розглянуто тенденції архітектурних рішень бгатоповерхових будівель в країнах азіатського регіону та їх вплив на формування комфортного середовища для життя.

Annotation

Dombik S.O, Ninichuk M.V Trends in the architecture of multi-storey buildings in the countries of the Asian rйgion (China, Japan, Korea)

The purpose of the study: to investigate trends in architectural solutions for high-rise buildings in the countries of the Asian rйgion and their impact on the formation of a comfortable living environment.

Постановка проблеми

Початок XX ст. ознаменувався ознайомленням світової спільноти з новою архітектурною типологією, яка змінила всю будівельну галузь. З тих пір, як будинок домашнього страхування (Home Insurance House), Empire State і Chrysler Buildings, були збудовані y 30-тих роках минулого століття, на Манхеттені, розпочалася нова ера у історії архітектури. Адже, земля під забудову - ресурс обмежений. І проектування висотних будівель стало вимушеною необхідністю, про що свідчить статистика, що більше половини з 7,8 мільярдів людей у світі проживають у містах і міських районах і, за очікуваннями, приєднаються за найближчих 20-25 років, ще близько 2,5 мільярди людей. В сучасних умовах будівництво хмарочосів активно розвивається і стає важливою частиною структури мегаполісів, творячи новий силует.

Аналіз останніх досліджень та публікацій.. Значна увага дослідників орієнтована на ефективність такого типу будівель, зокрема, концепцію висотних будівель майбутнього висвітлила у своїй публікації Діма Стоухи у 2021 [1]. Авторка розглянула принципи творення енергоефективних будівель, котрі повністю самозабезпечуватимуть себе. Єжова О.І. [2] у 2020 у своїй роботі обґрунтувала ефективність та багатофункціональність висотних споруд. Також концепцію створення енергоефективної архітектури розлянула архітектурна компанія Vincent Callebaut Architectures у проекті Asian Heap у Шеньчжені [6].

Формування цілей статті. Стаття призначена виявити новітні архітектурні рішення проектування та зведення багатоповерхових будівель в країнах азіатського регіону.

Виклад основного матеріалу дослідження

В сучасних умовах активного розвитку мегаполісів, міграції сільського населення у міста, розвитку промисловості та перенаселення міст з'явилися тенденції до збільшення поверховості будівель і споруд. На даний момент ініціативу у висотному будівництві перехопили країни Сходу, такі як Японія, Китай, Сінгапур, ОАЕ, Австралія., в яких хмарочоси сягають 218 м. у висоту. Тому в архітектурній практиці спостерігаються тенденції до пошуку проектних рішень, при яких застосовуються новітні матеріали та технології, про що свідчить формування нових типів будівель. Отож, саме у цих країнах простежується зародження ідей, які у майбутньому можуть докорінно змінити принципи архітектури багатоповерхових будівель та споруд, надаючи містам футуристичного силуету майбутнього.

Аналіз зведених і концептуальних проектів хмарочосів азійського регіону, дав можливість виявити наступні принципи проектування, котрі ґрунтуються на енергоефективності, багатофункціональності. Зокрема, принцип самозабезпечення, принцип творення сталої екології міста, принцип композиційної домінанти.

З метою творення архітектурно-виразного середовища, все частіше у архітектурній практиці спостерігаються спроби створити певний образ, оскільки хмарочоси відіграють роль акценту в містобудівній структурі. Серед проаналізованих хмарочосів виділяються образи природи: каменю, скелі, вихору, хвилі

Рисунок 1. футуристичне місто-камені Шан-Суї, студія MAD Architects

Наприклад, місто каменів для Шан-Суї, Китай, створили архітектори MAD Architects, котрі в основу концепції проекту заклали поєднання скель та води (Рисунок 1). Створення комфортного середовища є одним із шляхів вирішення даних проблем, тому поряд із ефективним використанням сучасних хмарочосів архітектори розпочали надавати перевагу багатофункціональним комплексам, котрі включають в себе житлові, офісні та комерційні функції, взаємопов'язані громадські простори та ландшафти.

Нещодавно архітектурна компанія Aedas представила проект Shirble - The Prime [3] (Рисунок-2), це новий багатофункціональний комплекс, який покликаний відновити промислову зону в центрі міста Шеньчжень Ва Gua Ling. Сам проект являє собою подіум, на котрому розташовується комерційна зона з однією офісною вежею та трьома житловими вежами різної висоти, котрі включають в себе діапазон квартир від невеликих лофтів до апартаментів. Усі ці вежі з'єднані між собою скай-парком на висоті 150 метрів над землею. архітектурний екологічний хмарочос комфортний місто

Скай-парк складається з спільної зони (котра включає в себе сад), тренажерного залу, клубного будинку та інших рекреаційних зон.

Рисунок 2. Shirble - The Prime

Вирішення проблеми навколишнього середовища було запропоновано на Конференції ООН зі зміни клімату 2021 року в Глазго - СОР26, архітектурною компанією Urban Sequoia [4]. Вони висунули концепцію «ліси будівель», тобто запропонували ізолювати вуглець та виробляти біоматеріали в самих будівлях, що стало фундаментом для створення нового екологічного простору та стійкого міського середовища. На це їх наштовхнула статистика за якою, лише будівельний сектор генерує майже 40% світових викидів вуглецю. їхню концепцію підтримала компанія CRA- Carlo Ratti Associati котра нещодавно представила 218-метрову вежу Jian Mu, «ферму хмарочос», в Шеньчжені (Рисунок 3), у Китаї. Сама вежа складається з вертикальної гідропонної ферми з достатньою рослинністю, для забезпечення харчами 40 тисяч людей на рік. Хоча, 51-поверхова вежа займає в центральному діловому районі Шеньчжень останню вільну ділянку, її самодостатність повністю окуповує свою собівартість та дозволяє жителям вирощувати та споживати свіжі овочі та фрукти, що позитивно впливатиме на здоров'я жителів

Рисунок 3 - Jian Mu в Шеньчжені

Іншим прикладом є - проект Asian Heap у Шеньчжені [5] (Рисунок-4), Китай. Це інноваційний архітектурний проект створений компанією Vincent Callebaut Architectures, архітектором Вінсентом Каллебо котрий хотів повністю переосмислити нинішню структуру міст і позбутися передмістя - як відповідь на швидку урбанізацію, що відбувається в країні. «Чим більш щільне місто, тим менше воно споживає енергії», - пояснює він. Основним завданням даного проекту було створення системи хмарочосів з нульовими викидами вуглецю, котра б споживала енергію з невичерпних джерел. Сам комплекс складатиметься з 6 веж, котрі нагадуватимуть купу величезних каменів складених один на одного та оточених зеленню на кожному поверсі. Вигнуті форми створюватимуться сталевими конструкціями, а сонячні панелі та вітрові турбіни встановлюватимуться на зовнішніх поверхнях, тобто будівля буде самодостатньою.

Рисунок 4 - Asian Heap у Шеньчжені

Також ця компанія Vincent Callebaut Architectures створила ще один проект Tao Zhu Yin Yuan [6] (Рисунок-5), що будується в районі Синьцзінь міста Тайбей, Тайвань.

Рисунок 5 - Tao Zhu Yin Yuan

Форма вежі, що обертається, черпає натхнення зі структури подвійної спіралі ДНК та на кожному поверсі насаджуватимуться дерева, в загальній сумі планується висадити близько 23 тисяч дерев, що робить його першим екологічно-житловим будівництвом, котре знаходить «правильний симбіоз між людиною та природою». Башта була спроектована з урахуванням кліматичних та екологічних умов ділянки, що включає в себе аналіз сонячного світла, потоків вітру. Дані дослідження були проведені для оптимізації дизайну будівлі, природного освітлення та вентиляції в усій будівлі. Крім того, великий процент озеленення будівлі поглинати 130 тон вуглекислого газу з повітря на рік. На даний момент проект знаходиться на стадії будівництва.

Також, однією з майбутніх тенденцій є створення фасадів без візуального шуму, котрий виникає при щільній забудові та декоративному перенасиченні будівлі, через що ускладнюється її цілісне сприйняття та вписання в урбаністичну концепцію міста.

Прикладом може слугувати офісна будівля в Сеулі - Hankook Technodome [7] (Рисунок 6), Південна Корея, виконана у 2020 компанією Foster + Partner. Фасад будівлі складається з скляних панелей, котрі «відбивають» навколишнє середовище, через що полегшується сприйняття споруди та її вписання у навколишній простір. Будівля обгорнута навколо скляними панелями, з різним рівнем щільності, для пом'якшення рівня освітлення в приміщенні.

Рисунок 6 - HankookTechnodome

Для прикладу, зони громадського та соціального призначення спроектовані таким, щоб якомога більше світла потрапляло всередину та робило середовище комфортнішим, а робочі зони мають суворіший контроль за рівнем освітлення, а також доповнені інтелектуальною системою штучного освітлення. Таким чином, фасад забезпечує комфортне середовище для працівників, та відвідувачів водночас.

Висновки

Проаналізувавши приклади висотної архітектури в країнах азійського регіону, можна виділити майбутні тенденції, які збільшуватимуть відсоток корисної площі, будуть забезпечувати себе та навколишнє середовище енергією та позитивно впливати на екологію. Архітектори майбутнього все частіше звертаються до природніх мотивів в побудові образу та інтеграції природи в архітектуру, створюючи рекреаційні зони не тільки ззовні, а й всередині самої будівлі, що також вирішить проблему збереження природніх ресурсів, через створення продуктів харчування в самій будівлі, та зниження рівня вуглецю та шкідливих викидів у повітрі. Також слід зауважити про тенденцію «міста» в «місті», де кожна вежа буде самодостатньою одиницею, забезпечуватиме жителів харчами, комерційними послугами та, можливо, робочими місцями.

Перспективи подальших досліджень. Активний розвиток даної типологічної групи та зацікавленість суспільства питаннями екології сприяють виникненню нових, ще більш екологічних та комфортніших хмарочосів, перші спроби проектування котрих, можна споглядати у країнах азійського регіону. У майбутньому дані проекти зелених та «скляних» хмарочосів зовсім скоро будуть реалізовані, та нас чекатимуть нові міста екологічно чисті та комфортні.

Перелік джерел посилання

1. Концепції хмарочосів майбутнього. Єжова О.І. Архітектурний вісник, Київ 2020.

2. Carlo Ratti Associati Unveils World's First 'Farmscraper' in Shenzhen

3. What is the Future of Fligh Rise Buildings? Dima Stouhi

4. SOM Proposes to Transform the Built Environment into a "Forest" of Absorbing

Carbon at COP26

5. Vincent Callebaut Architectures' Double Helix Eco-Tower Takes Shape in Taiwan Patrick Lynch

6. Asian Cairns by Vincent Callebaut

7. Hankook Technodome Foster + Partner

Размещено на allbest.ru